Трускавецький вісник № 81 (1443) від 22 травня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 81 (1443) від 22 травня 2017 р.

22.05.2017



У номері: Фестиваль польської культури у Трускавці; Інтерв`ю з Болеславом Петровським; Трускавець очима романтика та музейника; Короткі новини.

Короткі новини

Презентація книги Віктора Винника пройде у Трускавці 29 травня

У наступний понеділок, 29 травня, о 18.00 в УРБАН-бібліотеці Трускавця відбудеться презентація дебютної книжки співака, фронтмена групи «МЕРІ», трускавчанина Віктора Винника. Про це поінформувала завідувачка УРБАН-бібліотеки Віра Савка.

Книжка «90/60/90» буде цікавою для тих, хто добре пам’ятає 1990-ті, бо у тих описах вони зможуть побачити себе. А для покоління 2000-их це чудова нагода дещо довідатись про ці часи, і можливо зробити для себе якісь висновки. Також до книжки увійшли тексти пісень Віктора Винника, які він виконує разом з гуртом «МЕРІ».

Свято Вишиванки в школі-гімназії

У НВК "СЗШ №2-гімназія" м. Трускавця у Всесвітній День Вишиванки (18 травня) відбулось своє щорічне свято Вишиванки, яке організував та провів 9-А клас (класний керівник Марія Мількович). Учні водили гаївки, танцювали, демонстрували національний одяг усіх регіонів України, показували його красу та розмаїтість.

Особливо вразили присутніх найменші учасники свята своїм танцем "Буськи", а ліричний танець "Тихо над річкою" навіяв на усіх спокій та якусь дивовижну атмосферу чарівності.

Лунала вишукана українська музика, усіх "завели" своїм виступом п. Уляна та Анастасія Бондарчук, а ще на святі відбулися дві акції: "Передай дитині зі Сходу вишиванку" та "Рушник випускниць" (кожна дівчина-випускниця вишиває частинку узору на великому шкільному рушнику). Також учні демонстрували елементи вишивки у сучасних аксесуарах.

В бориславському озері втопився чоловік

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, 20 травня до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в Дрогобицькому районі в озері між Бориславом та Трускавцем втопився чоловік, житель Борислава. Фахівці центральної рятувально-водолазної служби Львівської області провели обстеження дна озера. Тіло потопельника не виявлено. Пошукові роботи продовжуються.

Власна інформація

Nieh żyje Polska! Sława Ukrajini!

Po raz pierwszy w uzdrowisku Truskawiec odbył się Festiwal kultury polskiej. Dawniej różne akcje z udziałem przyjaciół z Polski nie były rzadkością w Truskawcu, lecz nie były to wydarzenia systematyczne, zwarte w jednym krótkim odcinku czasowym.

Natomiast trzydniowy Festiwal kultury polskiej (19-21 maja) stał się nie tylko manifestacją dobtych relacji polsko-ukraińskich, lecz też pokazał że współpraca w dziedzinie samorządności, kultury i partnerstwa strategicznego może mieć wyraz całkiem konkretny i dość skuteczny. Albowiem łączą nasze narody nie tylko wspólne źródła historyczne, polityczne, gospodarcze i kulturowe, lecz też wspólne interesy w przyszłości.

Na otwarciu Festiwalu kultury polskiej w Truskawcu nie brakowało wzajemnych komplementów i uprzejmości. Jednak najmocniejszym było powitanie do uczestników wydarzenia Konsula honorowego Ukrainy w Szczecinie Henryka Kołodzieja. Pan Konsul nawiązał do jakże ważnego tematu – dwóch ojczyzn. Jedna Ojczyzna – kraj w którym mieszkamy, jak to określił p. Henryk Kołodziej, „nasza Ojczyzna materialna”, zaś inna Ojczyzna (nie druga, a także pierwsza! - równolegle) – to ta, którą nosimy w swym sercu. Chyba każdy Polak mieszkający na Ukrainie czy w innym kraju poza Polską zrozumie to doskonale, jak rozumieją to również Ukraińcy w Polsce i innych krajach na obczyźnie.

„Nieh żyje Polska! Sława Ukrajini!” – te słowa zakończenia występu Henryka Kołodzieja spotkały najwięcej owacji w dniu otwarcia przedsięwzięcia.

Powiew wiatru rozprościerał nasze obie flagi, a uczestnicy Festiwalu kultury polskiej dumnie wykonywali hymny narodowe obu krajów braterskich. Różne melodie, ale jakze podobne słowa – póki jesteśmy żywi, nie zginie nasza Ojczyzna...

Zaszczycili swoją obecnością Festiwal kultury polskiej konsul Rzeczypospolitej Polski we Lwowie Rafał Kocot i starosta kartuski Janina Kwiecień.

Festiwalowi jaknajbardziej dopisała pogoda – w sobotę i niedzielę bylo cieplutko, bez deszczu, z lekkim wietrzykiem. (A propos, odrazu po zakończeniu festiwalu i wyjeździe gości do Polski nad Truskawcem przeszła silna ulewa). Więc dla licznej delegacji z Polski podróż do uzdrowiska Truskawiec była nie tylko wyjazdem roboczym, lecz śliczną wędrówką na Kresy, niezapomnianą wycieczką. A wzieli w niej udział przedstawiciele gmin Połczyn-Zdrój, Szwidwin, Przodkowo, Hrubieszów, Zaklików, Kwidzyn, Starogard Gdański, Drawsko Pomorskie, powiatów Kartuskiego i Wejherowskiego oraz Kołobrzegu, z którym Truskawiec podpisze umowę partnerską.

Oprócz spotkań i konferencji, które dla większości prostych mieszkańców Truskawca i gości miasta były niezauważalne z dość oczywistych powodów, bardzo prężnym i barwnym był program koncertowy. Piosenki i melodie ludowe, występy akademickie, tańce i Disco Polo, tematy liryczne i patriotyczne – niczego nie brakowalo na Festiwalu kultury polskiej. A ponieważ występy na centralnej scenie uzdrowiska mogli oglądać wszyscy chętni, to o swoim pierwszym zapoznaniem się z kulturą polską mówili liczni kuracjusze z Azerbajdżanu, Kazachstanu, Uzbekistanu, Kirgizstanu i innych krajów azjatyckich, którzy oddawna przyjeżdżają do Truskawca na leczenie i wypoczynek. Polacy nie marnowali okazji robić promocję uroczych miejsc kraju ojczystego, rozdając zaproszenia odwiedzić Pomorze, Kaszuby, oraz inne miejscowości, skąd oni przyjechali.

A dla licznych kuracjuszy z Polski których w Truskawcu w ostatnim czasie jest chyba tyle co kuracjuszy z różnych zakątków Ukrainy, była to trzydniowa uczta rodzinna.

Msze święte w kościele, mecz przyjacielski z piłki nożnej, warsztaty, ekspozycja zdjęć z Drawska Pomorskiego w muzeum historii miasta-kurortu Truskawiec, konferencja na temat „Sposoby i środki wzmocnienia dobrosąsiedzkich stosunków między Ukrainą i Polską w nowoczesnej skomplikowanej sytuacji geopolitycznej. Rola samorządów i organizacji pozarządowych w wspólnej promocji obu krajów”, koncerty i wieczory organowe, prezentacja polskich rzemioseł i tradycyjnych dań kuchni narodowej, haftowanie i rysunki na kawie – nie sposób opisać każdy szczegół z tego tak obszernego programu festiwalu.

Festiwal kultury polskiej w Truskawcu zakończył się, lecz polska obecnośc w tym sławnym uzdrowisku pozostaje. Poprzez mieszkających tu Polaków, którzy przetrwali i wytrwali, poprzez polski kościół i polskie towarzystwo kulturalno-oświatowe, poprzez coraz liczniejszych kuracjuszy z Polski (z tego powodu nieraz wydawać się może że wróciły te świetne czasy, kiedy Truskawiec byl najlepszym uzdrowiskiem II Rzeczypospolitej).

Obecność polska jest tu i poprzez pozytywne nastawienie władz samorządowych do pogłebienia współpracy naszych krajów na szczeblach tak państwowym jak i lokalnym. Idea niniejszego festiwalu i jej urzeczywistnienie jest temu pięknym i precyzyjnym świadectwem.

A za rok odbędzie się II Festiwal kultury polskiej w Truskawcu. Zapraszamy!

Włodzimierz Kluczak

Болеслав Петровський: «Ми ставили перед собою надзавдання і всілякими силами намагались їх виконати»

З нагоди святкування 190-ї річниці міста-курорту Трускавця я мала нагоду зустрітись та поспілкуватись із Болеславом Петровським, Почесним громадянином міста, вченим, академіком, котрий у 80-х роках XX століття більше десяти років очолював місто-курорт Трускавець. Близько тринадцяти років Болеслав Денисович працював генеральним директором Трускавецького валеологічного інноваційного центру та Органу господарського розвитку і управління СЕЗ «Курортополіс Трускавець». Ми поспілкуємось про те, яким запам’ятався йому той багаторічний шлях розвитку міста-курорту і через призму минулого глянемо на новітній Трускавець.

– Болеславе Денисовичу, що особисто Вам спільно з громадою міста вдалося зробити у соціально-економічному розвитку міста-курорту за час, коли Ви стояли біля його керма?

– Те, що було зроблено у 80-х роках минулого століття в сфері розвитку Трускавця, я відтворив у своєму спогаді у виданій книжці «Трускавець у 80-х роках XX століття», яка вийшла у світ 2015-го року. Головне, що вдалось зробити в той час для міста – це вирішити стратегічні проблеми життєдіяльності міста-курорту, а саме:

– прокласти водогін від заплави річки Стрий до Трускавця потужністю 15 тис. м. куб./добу якісної питної води і одночасно облаштувати озеро резервної питної води від гірської річки до Трускавця;

– враховуючи складне становище з газопостачанням на той час довелось вирішувати це питання у Раді міністрів України. Відтак було виділено кошти з резервних фондів на подачу газу з державного магістрального газопроводу до Трускавця. Доклавши немало зусиль було вирішено одне з основних питань для комфорту проживання мешканців міста;

– збудовано дві сучасні електропідстанції з установкою потужних трансформаторів, що дало змогу забезпечити належне електропостачання;

– упорядковано і відремонтовано міські дороги і побудовано сучасну кільцеву дорогу довкола міста з тротуарами та системою каналізації, а також збудовано пряму дорогу до Трускавця в обхід міста Дрогобич, розроблено технічну документацію і розпочато будівництво нової дороги в об’їзд міста Трускавця;

– здійснено масштабне, найбільше за всю історію міста, будівництво санаторно-курортних закладів, п’яти- та дев’ятиповерхових житлових будинків виключно із цегли, об’єктів соціально-культурного і побутового призначення, збудовано дев’ятиповерховий корпус міської лікарні на 120 ліжко-місць та нову дитячу лікарню на 60 ліжко-місць. А ще в той час було відкрито ПК «Мир», літній кіноконцертний палац на 1600 місць, кінотеатр «Червона калина», ряд бібліотек, приміщення РАГСу, банкетний зал та інше;

– в галузі освіти було реконструйовано приміщення загальноосвітньої школи №1 з добудовою спортивного залу та дев’яти кабінетів, споруджено загальноосвітню школу №3 та ДЮСШ з першим у місті плавальним басейном та чотири дитячі садки;

– відділення пошти і телеграф також було обладнано у 1980-х роках;

– гордістю для міста й донині є залізничний вокзал за індивідуальним проектом, що розрахований на одночасне обслуговування 800 пасажирів, загальною площею 900 м. кв.

– Яка подія за час управління містом-курортом Вам запам’яталась найбільше, і чим Ви тепер можете пишатись?

– Відверто кажучи, ми ставили перед собою надзавдання і всілякими силами намагались їх виконати. Так, наприклад, у 1964 році було споруджено вантажний теплохід під назвою «Трускавець», на якому було обладнано куток міста Трускавця з повною інформацією про нього та знаменитий на всю Європу бальнеологічний курорт. Відтак, відправляючись за океан до Америки, моряки «Трускавця» розповідали усім про чудовий Прикарпатський край і тим самим прославляли на весь світ Трускавець. Наше місто було перлиною Прикарпаття, пригадую, як до курорту приїжджали відомі шахісти, спортсмени та артисти, імена котрих, напевно, не перелічити.

– Як Ви оцінюєте роботу прийдешніх після Вас міських керманичів, чию позицію щодо розвитку міста Ви підтримуєте найбільше?

– Як на мене, очолювати місто повинна людина, яка володіє достатньою практикою керівної особи і якнайкраще розуміє, що потрібно для максимально успішного функціонування міста. Пригадую іще за моєї каденції роботу Лева Грицака, який успішно продовжив розпочате нами будівництво санаторію «Карпати», йому вдалось створити чудовий естетичний вигляд санаторію і в майбутньому зробити з нього один з найкращих курортних комплексів міста. Я вважаю, що із усіх міських голів саме йому вдалось успішно попрацювати у галузі розвитку міста-курорту і вдало продовжити мої починання.

– Розкажіть, будь ласка, про спеціальну вільну економічну зону «Курортополіс Трускавець», яку Ви очолювали. Що вона дала для нашого міста?

– За тринадцять років її функціонування в курортну галузь міста було впроваджено понад тридцять науково обґрунтованих, інноваційно-інвестиційних проектів на суму понад мільярд гривень. А діяльність СЕЗ була визнана як одна з кращих в Україні.

У 1980-х роках успішно розвивалась галузь торгівлі, громадського харчування і побуту. За той час було збудовано і здано в експлуатацію «Універсам», десятки різнопрофільних магазинів, кафе та ресторанів, міський ринок, фабрика індивідуального пошиття взуття та інше.

– Все вище зазначене створювалось розумом і наполегливою працею трускавчан, – каже Болеслав Денисович, – які жили і дбали про соціально-економічний розвиток міста-курорту, робили його сучасним і відомим у Європі та конкурентоспроможним на ринку курортних послуг. Однак час минає, міняються епохи, люди, виростають нові покоління людей, що роблять вагоміший внесок в розвиток рідного міста і тим самим звеличують його імідж.

Саме завдяки Болеславу Денисовичу Петровському ми з вами мешкаємо в одному з найперспективніших курортів України. Ця непересічна людина, політик та економіст створив із маленького містечка всесвітньо відомий курорт, ім’я якому Трускавець. За свою майже двохсотлітню історію існування курорт Трускавець пройшов складний і всебічний розвиток. Сподіваємось, що попереду нові звершення та успішні результати у розвитку оздоровниці.

Наталія Бегін, Цікавий Трускавець

Трускавець очима романтика та музейника

18 травня у світі відзначають Міжнародний День музеїв. З цієї нагоди в музеї історії міста-курорту Трускавець відкрилися нові виставки. Одна з них дала можливість історикам, краєзнавцям та небайдужим громадянам побачити, яким був Галицький край в цілому і Трускавець зокрема в середині – ІІ половині ХІХ століття. А друга показала сучасний Трускавець – таким, яким його бачить романтик-фотомитець Петро Закусило.

Привітати музейних працівників з професійним святом завітав заступник міського голови Трускавця Олександр Ткаченко. Розділити радість свята завітали в цей день до музею представники творчої інтелігенції Трускавця, краєзнавці та друзі, котрі допомагають музейникам не словом, а ділом. Таким другом є і фотомитець Петро Закусило, чиї роботи викликають подив та захоплення. Хоча сам він не є уродженцем Трускавця, а робота його аж ніяк не пов’язана з історією та краєзнавством (працює Петро Закусило інструктором з ЛФК у військовому санаторії), але любов до мандрівок та краси породила цілий цикл фотоетюдів про Трускавець зблизька і здалека.

Вид на Трускавець з вершин Тихого Долу та Цюхового Верху, Трускавець в осінньому тумані та в зимовому полоні, в весняному цвітінні та літньому буянні зелені, чарівні куточки курорту та загальний вид з квадрокоптера – пильне око Петра Закусила фіксує, а фотокамера зберігає на віки чарівні миттєвості життя. Роботи представлені під назвою «Трускавець очима романтика».

Колись ці фотографії будуть такими ж раритетами, як зараз літографії А. Тітца, виставлені на другій експозиції в музеї. На них бачимо Трускавець, якого вже немає – стару дерев`яну церкву Преображення Господнього, Курортний Уряд, який знаходився нижче вілли «Саріуш» (будівлі чинного музею історії), фонтани та сільські хатини на схилах Гошівської гори.

Свою колекцію значків на тематику Трускавця представив у музеї трускавчанин Василь Кіндракевич, а колориту іншим експозиціям додали роботи знаної майстрині Ірини Бердаль-Шевчик. А виставка фотографій краєвидів із польського Дравська Поморського з нагоди Фестивалю польської культури, який проходив у Трускавці 19-21 травня, немов підтверджує міжнародність музейного свята. Адже мистецтво кордонів не має.

«Тут завжди цікаво, свіжо, приємно!» Так про музей Трускавця кажуть відвідувачі – і місцеві мешканці, і гості з різних куточків світу. І це правда, бо працівники музею під керівництвом директорки Галини Коваль люблять і знають свою роботу, роблять все, щоб залучити нових відвідувачів.

Відзначення Міжнародного Дня музеїв завершилося символічним келихом вина та частуванням солодощами. Свої вітання музейникам крім влади міста виголосили також краєзнавці Микола Іваник та Ігор Ліщинський, юні таланти Анета Підлужна та Роман Білинський, представники музеїв Львова, Дрогобича і Борислава, керівниця проекту «Перехресні стежки» Анна Литвин, поетеса Стефанія Шумило, гості з Поділля та Польщі.

Володимир Ключак



Создан 22 мая 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником