Трускавецький вісник № 92 (1454) від 6 червня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 92 (1454) від 6 червня 2017 р.

06.06.2017



У номері: Війна не закінчилася; Толерантність очима дитини; Візії жінки; Покажуть ретро-фільм про Трускавець.

Короткі новини

Покажуть ретро-фільм про Трускавець

У Трускавці в УРБАН-бібліотеці (вул. Бориславська, 36) відбудеться показ фільму про Трускавець, знятого на початку 1990-х років. Про це повідомив режисер фільму Тарас Варивода. Показ ретро-фільму про Трускавець пройде у середу, 7 червня, о 17.00.

Власна інформація

У Дрогобичі у сквері Героїв Небесної сотні вже немає стендів із портретами загиблих учасників Революції гідності

Сьогодні, 6 червня, на нараді в дрогобицькій Ратуші громадська активістка Віра Байса, аналізуючи відкриття скверу Героїв Небесної сотні і пам’ятного знаку, відзначила експоновані портрети загиблих учасників Революції Гідності. Їх очі ніби промовляли до учасників дійства, запитували, чи втілюють ідеали, за які заплачено життям.

На жаль, недовго портрети Героїв перебували в сквері. На сьогодні стендів із зображеннями не стало.

«Таке відчуття, що із скверу вийняли душу», – відзначають дрогобичани, які ще до його відкриття його сходилися на думці, що в сквері мають бути портрети реальних героїв, – повідомив власкор IA ZIK.

ЗІК

Війна не закінчилася

В День журналіста можна писати багато. І можна святкувати. Але в країні війна. Тому замість тем журналістики, професійної етики, «цеху» та «джинси» хочеться сказати про інше. Про правду.

Книга Марії Матіос «Приватний щоденник» мала би бути прочитана не тільки кожним журналістом. А й кожним політиком і кожним свідомим громадським активістом. Бо деколи забуваємо те, що було ще так недавно. І забуваємо про те, що є зараз. А зараз в країні війна. Із ворогом зовнішнім якась війна ніби йде (з кимось же укладалися Мінські домовленості!). А от з ворогами внутрішніми, як засланими, так і доморощеними, миримося і цяцькаємося. Бо права людини, бо міжнародне право, бо толерантність, бо що скаже Захід? Він же ж буде стурбований…

Можна не поділяти політичних поглядів Марії Матіос (зараз народний депутат від БПП «Солідарність»). Можна «рити» під її брата, головного військового прокурора України Анатолія Матіоса. Можна шукати щось «не таке» в біографії цієї мужньої жінки, заздрити їй у славі письменницькій та політичній, або ж ігнорувати її чи кидати тінь підозри. На жаль, серед журналістів є багато тих, хто не зупиняється ні перед чим, лиш би заробити.

Але мова не про конкретну особу Марії Матіос. А про її «Приватний щоденник» часів Майдану 2013-2014 та війни. Війни, яка не закінчилася досі (у книзі описані події війни 2014-2015 років).

Сила, впертість, наполегливість і віра. Ці якості виховує село. Рідні Розтоки на Буковині Марія Матіос прославила значно краще, ніж Ющенко Хоружівку. Тримаючись свого роду і пишаючись ним, можеш подолати нездоланне і витримати нестерпне. Майдан переміг завдяки силі, впертості, наполегливості і вірі, а також українському селу, яке ці якості плекало в часи совєтської влади. І хоча Марія Матіос про це не пише так прямо, але це зрозуміло з усього її «Приватного щоденника», який крок за кроком веде нас історією Революції Гідності, котра плавно переросла у Вітчизняну війну за Незалежність.

Даремно переповідати цю книгу. Не треба її хвалити чи шукати огріхи (без них ніколи не обходиться). «Приватний щоденник» треба взяти і прочитати. Особливо тим, хто причетний до формування громадської думки. Бо тільки правда переможе в кінцевому результаті. Зло та брехня тішаться владою та силою до пори до часу…

Якщо працюєш зі Словом, то маєш пам’ятати, що Слово може вбити і воскресити, може поранити і вилікувати, може принести радість чи смуток, може бути м`яким та лагідним, або ж жорстким та різким. Слово – це вогонь, з яким треба поводитися відповідно, щоб не спалахнула пожежа і ніхто невинний не постраждав. Слово – це не лише меч, це також щит. Та найголовніше, що треба пам’ятати: Слово – це не іграшка. Мавпі в руки гранату не дають.

В Україні війна. Скільки нерозумних бавляться зброєю! А зброя має бути спрямована на захист Вітчизни і проти ворога. Та часто ворог сам нам диктує, кого ми маємо вважати за ворога. І ця маніпуляція – біда України та її журналістики.

Книга Марії Матіос «Приватний щоденник» допоможе тим, хто ще не розібрався до кінця з темами Майдану та війни. Ключовими для сьогоднішньої України темами…

Володимир Ключак

Візії жінки

В суботу, 3 червня, в URBAN-бібліотеці Трускавця відбулася зустріч з педагогом, українознавцем та народознавцем, яка свої знання вкладає в письмо та вишивку, Галиною Жубіль. Модератором зустрічі була її близька подруга Оксана Рудавська.

На зустріч пані Галина привезла частину своєї колекції «Український рік». Це не просто вишивки. Кожен місяць та пора року зображені закодованими символами. Квадрат – це символ порядку, овал – гармонія, і вишня у формі писанки-яйця. У всіх роботах присутня вишня, бо, як пояснює пані Галина, вишня, всевишній, вишивка мають однаковий корінь. А оскільки вишивка це давнє праписьмо, його треба писати правильно, використовуючи правильно не лише знаки, символи, але давні техніки – затягана, стеблівка.

Пошана кожному дню тижня складена роботою «Седмиця», адже кожен день має свою місію, значення, свою силу. Мініатюра зображена у вигляді карпатського підсвічника-трикутника із свічками-днями, в кожному вишитому стіжку закодовано великий масив інформації символами вічності та безсмертя.

Особливу увагу мисткиня приділяє літері «Ж», адже вважає її унікальною і особливою, яка прийшла до нас із сивої давнини. Для українців це дуже потужна літера з дуже цікавим зображенням, з цієї літери починаються слова – життя, жінка, жито…

Своє світосприйняття пані Галина висловлює не лише у вишитих роботах, але і в художньому слові, яке добре лягає на музику. Пан Степан Литвин наповнив зустріч виконанням пісень на слова Галини Жубіль. Отак поезія, оповідання нанизувались як намистинки, обдаровуючи присутніх своєю теплотою, любов’ю і якимось потаємним світлом, адже у них дуже багато присвят різним людям, що стрічаються на життєвім шляху.

Говорилося і про «солодке» – про дітей, про наше Права, Наво і Ява (минуле, сьогодення, майбутнє). Ось така візія цікавої Жінки.

Віра Савка, завідувач URBAN-бібліотеки

Толерантність очима дитини

З 1 травня по 1 червня 2017 року відома у Франковім краю громадська організація, Асоціація «Нові Горизонти» провела конкурс дитячого малюнку «Толерантність очима дитини». Позаяк для багатьох дітей заняття творчістю – захоплююча і потрібна справа, яка допомагає відчути себе особистістю, вони отримують чудовий шанс виразити свій внутрішній світ на малюнку, реалізувати і продемонструвати відповідні здібності та таланти.

Метою конкурсу було сприяння естетичному, художньому, духовному розвитку дітей, поліпшення їх психологічного стану через залучення до творчості, виявлення і підтримка маленьких талантів, а також популяризація побудови «майданчиків миру та порозуміння» на Дрогобиччині. У конкурсі взяли участь діти віком від 7 до 14 років.

1 червня у художній школі зібралися переможці конкурсу, їх батьки, виконавці Проекту. Переможці конкурсу отримали дипломи та атракційні призи, які талановитим малим художникам вручив автор ідеї, президент Асоціації «Нові Горизонти» Олександр Магльона. Ось прізвища переможців конкурсу: Ройтман Вікторія (14 років), Харко Яна (12 років), Барзух Євгенія (11 років), Коваль Ірина (12 років), Бур Юстина (7 років), Менько Ірина (7 років), Іваськевич Христина (7 років), Марцишин Наталя (7 років), Іванішів Олеся (10 років). Креативні дівчатка розповіли про своє бачення толерантності, яке вони створювали на аркушах. Їх, ці кращі роботи, назабаром буде розтиражовано у формі повноколірних плакатів, які виставлятимуться на пересувних стендах та будуть розміщені у публічних місцях, в тому числі й у транспорті, що забезпечує пасажирські перевезення. Тож Міжнародний день захисту дітей мав ще й таке толерантне забарвлення через творчі здобутки талановитої малечі Франкового краю. Слова подяки також почули і батьки юних талантів.

Дрогобичани та гості Франкового краю таким чином не тільки відчують естетичне задоволення від споглядання дитячих малюнків, але й на ділі долучатимуться до активного закладення основ толерантності та порозуміння, відновлення соціальної згуртованості, необхідної для довгострокового миру на Дрогобиччині.

Конкурс дав можливість й нам, дорослим, зрозуміти, що саме ми несемо пряму відповідальність за мир та порозуміння у Франковім краю. Організатори конкурсу висловлюють щиру подяку фахівцям художньої школи Ігорю Шимку та Вікторії Басараб за креативне мислення та щиру любов до своїх вихованців.

Конкурс дитячого малюнка проводится в рамках проекту Асоціації «Нові Горизонти» в рамках ініціативи: «Сіємо зерна миру для урожаю порозуміння та взаємодовіри»за підтримки «In­ter­nation­al Alert» (Проект «Психологічні зерна миру: реабілітація після травми та громадянський активізм в Україні», який фінансується ЄС через Інструмент зі сприяння стабільності і миру (ІССМ).

Діана Матковська, прес-консультант Проекту



Создан 06 июн 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником