Трускавецький вісник № 100 (1462) від 21 червня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 100 (1462) від 21 червня 2017 р.

21.06.2017



У номері: Кому потрібнгі чужі люди і чужі проблеми; Увіковічнити Трускавець у малюнках; Про пенсійну реформу; Короткі новини.

Короткі новини

У Трускавці зріс тариф на воду

Тариф на послугу водопостачання та водовідведення від ТзОВ «Трускавецький водоканал» зріс з 16 грн. 53 коп. до 20 грн. 72 коп. за 1 м. куб., тобто орієнтовно на 24,6%. Відповідне рішення вчора, 20 червня, прийняв виконавчий комітет Трускавецької міської ради. «За» дане рішення проголосувало 9 членів виконкому (необхідна мінімальна кількість для прийняття рішення), причому з другої спроби. Під час обговорення питання було звернено увагу на те, що водоканалом абсолютно не проводиться роз`яснювальна робота з населенням, яке навряд чи втішиться черговим підвищенням ціни.

На засіданні виконкому було затверджено обсяги субвенцій з державного та обласного бюджету, підвищено посадові оклади працівникам школи мистецтв імені Романа Савицького, присвоєно ряд адрес об`єктам нерухомості, затверджено тариф на нововведені послуги музею історії міста (вхід на персональні виставки 5 грн., екскурсія від інфоцентру до музею та нижнього бювету 200 гривень, а до джерела «Юзя» 250 гривень).

Як завершити революцію та війну

У четвер, 22 червня, в УРБАН-бібліотеці Трускавця (вул. Бориславська, 36) відбудеться презентація книги «Як завершити українську національну революцію» та зустріч з народним депутатом України VII скликання, активістом ВО «Свобода» Юрієм Сиротюком.

Юрій Сиротюк – активіст Євромайдану, автор терміну «Революція Гідності», аналітик, націоналіст та політв’язень новітніх часів. Зустріч з Юрієм Сиротюком пройде в рамках «Бандерівських читань». Початок зустрічі о 17.00.

Вшанують жертв війни

В пам'ять про початок радянсько-німецької війни 22 червня 1941 року Трускавецька міська організація ветеранів війни та праці традиційно організовує виїзд в село Модричі, де в перші години війни жертвами бомбардувань стали солдати ЧА. Заходи проходитимуть біля пам’ятного знаку в Модричах. Виїзд з Трускавця о 10.30.

У Дрогобичі під час пожежі загинув власник будинку

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, 21 червня о 03:17 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в дерев’яному житловому будинку в м. Дрогобич на вул. І.Франка, 280. В результаті розвідки пожежі вогнеборці виявили тіло власника помешкання, 1977 року народження.

Фахівці ДСНС у складі 2-х ланок газодимозахисної служби, працюючи в апаратах захисту органів дихання, зупинили подальше поширення вогню й врятували будинок від повного згорання.

Пожежу речей домашнього вжитку на площі 35 кв.м локалізували о 03:53 та ліквідували о 04:12.

До ліквідації займання залучили 12 рятувальників та 3 одиниці спецтехніки.

Причина виникнення займання наразі встановлюється.

Власна інформація

Кому потрібні чужі люди і чужі проблеми?

Як воно: залишити рідний дім, рідний край і податися в невідомість, у місто, про яке навіть не чув? Як воно: залишитися без засобів до існування, залишитися з маленькими дітьми і починати життя наново в іншому середовищі, з людьми, мову яких ледве-ледве розумієш? Як воно: усвідомлювати, що вдома ти вже не потрібен і що твій дім мусиш будувати тут/там, куди закинула доля?

Ці питання можуть ставити не лише українці-заробітчани, які виїхали в Польщу/Чехію/Італію/Португалію/Грецію… Ці питання змушені були поставити кримські татари, які виїхали, щоб врятувати себе, свою мову, культуру, свій внутрішній гармонійний світ.

Кримська татарка Усніє Умерова разом з чоловіком Османом та дітьми виїхала з Криму через тиждень після так званого «референдуму». Виїхала з надією перечекати місяць-два всю цю катавасію, яка заварилася на рідному півострові. Виїхала, послухавши щирого запрошення міського голови Львова Андрія Садового. І не пожалкувала.

Щоправда, так склалося, що доля закинула її не до Львова, а до Дрогобича, де сім`я Умерових не лише знайшла палку підтримку, а й облаштувала нове сімейне гніздечко, розпочала власний бізнес. Кафе кримсько-татарської кухні «ТатарАш» на околиці Дрогобича (вул. Коновальця, 9) – доказ того, що кримські татари належать до категорії переселенців (внутрішньо переміщених осіб), які не кажуть «Нам должны», а вірять: «Ми справимося, головне не заважайте».

Усніє Умерова розповідає про чудових людей, яких її родина зустріла в Дрогобичі. Завдяки їм адаптація пройшла швидко. «Щирі, добрі люди, готові допомогти», - характеризує дрогобичан пані Усніє. «Ми ніколи не потребували допомоги і не думали, що з нами колись таке може статися. Кому потрібні чужі люди? Кому потрібні чужі проблеми?» - з цих слів бачимо, що переселення на нове місце було вкрай несподіваним для родини Умерових, а побоювання як буде далі все ж мали місце. Та з Божою допомогою і при підтримці владних органів та простих людей все налагодилося.

Зустріч з цікавою людиною, Усніє Умеровою, мала місце 21 червня в дрогобицькому кафе кримсько-татарської кухні «ТатарАш» в рамках проекту «Жива бібліотека», який реалізує Асоціація «Нові Горизонти» (Президент Олександр Магльона). Асоціація стала переможцем конкурсу «International Alert» за Проектом «Психологічні зерна миру: реабілітація після травми та громадянський активізм в Україні», який фінансується ЄС через Інструмент зі сприяння стабільності і миру (ІССМ). Згідно проекту «Жива бібліотека» кожна людина – наче книга, яку можна читати, пізнавати. Головне – не бруднити її, не лізти в душу нечистими руками/словами, не шарпати, бути толерантним та мати вирозуміння до іншого.

На зустрічі з Усніє Умеровою було чимало людей. Журналісти дрогобицьких та трускавецьких газет та Інтернет-ресурсів, громадські діячі з Дрогобича та Трускавця, представники Центру зайнятості, освітяни, підприємці, просто небайдужі люди. Історія свого переселення до Дрогобича, яку розповіла Усніє Умерова, глибоко вразила кожного. Вразили і відкритість жінки, її щирість, доброзичливість, прекрасне володіння українською мовою. Вразила і смачна кримсько-татарська кухня (до речі, страви є не просто смачними, а й поживними і досить дешевими, єдиний мінус – локація, околиці Дрогобича).

В «Живій бібліотеці» 21 червня взяли участь Олександр Магльона, Микола Походжай, Ярослав Бігуняк, Євген Бродзінський, Святослав Грабовський, Володимир Турмис, Богдан Муль, Богдан Волошин, Роман Пастух, Галина Носова, Ніна Федько, Віталій Циніцький, Віра Савка та інші. Це перша така зустріч в Дрогобичі, але далеко не остання. Так, вже в п’ятницю, 23 червня, подібна зустріч з «живою книгою» відбудеться на тему проблем воїнів АТО та волонтерів, а в липні як мінімум дві зустрічі «Живої бібліотеки» пройдуть у курортному Трускавці.

Індіанці кажуть, що люди, які вміють розповідати історії, управляють світом. Напевно, кожен має що розповісти про себе, про свою родину, знає якісь легенди, придибенції, цікавинки, може поділитися рефлексіями на ту чи іншу тему. На жаль, сучасний світ не сприяє смакуванню слухання цікавих історій, живим оповідям, живому спілкуванню. Ми губимо те, що передавали нам предки, втрачаємо живий зв'язок між людьми, замінюючи його есемесками, месиджами, лайками та іншими замінниками живої бесіди. Олександр Магльона спільно з «Новими Горизонтами» своїм проектом дає унікальний шанс застановитися над цією темою та повернутися до комфортного неспішного спілкування у невеликому колі, спілкування, з якого виносиш щось добре та корисне.

Пізнаючи інших, пізнаєш себе. Пізнаючи себе, стаєш більш справжнім. Знайшовши внутрішній спокій, приносиш гармонію не тільки у своє життя, але і в життя тих, хто тебе оточує. Спілкуючись мовою миру, змінюєш цей світ на краще – так, як змінював його на краще головний герой фільму «Готель «Руанда», який врятував тисячі людей та дітей з племені тутсі під час різанини в Африці.

Кому потрібні чужі люди і чужі проблеми? А що робили б ми, якби потрапили в ситуацію, яка сталася з родиною Умерових? Уявімо на хвилину, що б сталося, якби Трускавець/Дрогобич/Західна Україна раптом опинилися в складі Польщі/Угорщини/Росії – як діяли б ми? І чи готові ми зараз побачити проблеми іншої людини та допомогти їй бодай чимось? Бо колись ми можемо теж потрапити у важкі обставини. Світ круглий…

Володимир Ключак

Увіковічнити Трускавець у малюнках

Дві події стали причиною написання цієї статті. Перша – на сторінці друга Віктора Пиціва в мережі Фейсбук побачив посилання на композицію «Степан Пісьо. Трускавець у живописі» (YouTube). Друга – директор Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького Ігор Нич подарував мені фотоальбом «Трускавецький дитячий пленер образотворчого мистецтва імені Михайла Біласа». 

Почну з фотоальбому. Коли відкриваєш його і бачиш малюнки дітей (!) з Трускавця, Стебника, Борислава, Дрогобича, Підбужа та Львова, то направду гордість переповнює душу. Не гординя, а гордість, що в нас таке гарне місто-курорт, і що цю красу може оцінити та змалювати талановита дитина з якоїсь іншої місцевості.

Два десятки дітей за кілька днів перебування на пленері зафіксували той Трускавець, який ми не дуже цінимо, повз який байдуже проходимо, до якого звикли. Ми не задумуємося, що ця краса колись може зникнути так само, як зникла звична споруда водолікарні в центрі, занепасти, як занепали Помярки після приходу совітів, змінитися до невпізнання, як змінився Трускавець після побудови санаторіїв-багатоповерхівок. Зміни проходять на наших очах – буквально за останні 20-25 років постали клініка професора Козявкіна, «Ріксос» та «Міротель», згорів Дептак, щезла композиція «Мавка та Лукаш», а скільки нових будинків появилося на Стуса, Данилишиних та інших вулицях! Нові пам’ятники, нові готелі, нові атракції типу дельфінарію, обвал ветхих будівель як хоча б тієї, що біля монастиря сестер-служебниць на Стебницькій. Нові церкви і реконструкція старих, нові кафе та ресторани на місці старих, перепрофілювання, перепланування, видозміни ландшафту, концепції, логотипів, закриття верхнього бювету, перспективи розширення курорту після адмінреформи.

Про все це можна говорити дуже багато, розвиваючи кожну тему в окрему публікацію. Але мова про інше – про дітей, які своїми пальчиками за допомогою пензлика, фарб та інших знарядь праці художника зафіксували Трускавець зразка 2017 року.

Відкриваєш фотоальбом робіт учасників пленеру образотворчого мистецтва імені Михайла Біласа і бачиш вид з центральної площі на дзвіницю церкви святого Миколая, бачиш куполи церкви Покрови і костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, бачиш характерний шпиль вілли «Саріуш» (тепер музей історії міста) і не менш характерну надкаптажну споруду джерела «Едвард». А ще бачиш частинку оновленого Майдану Кобзаря біля міської ради, окремі вілли та скульптури, бювет та намагання все краще з побаченого вмістити на одній картині (робота Софії Виджак з Бориславської ДШМ).

Тож за задум такого пленеру і реалізацію цього задуму дійсно варто подякувати – і відділу культури, і його підрозділам: школі мистецтв та музею Михайла Біласа. Невелика інвестиція в цей пленер окупиться однозначно, тим більше, що це не мільйони на вітер і «зрєліща».

Що стосується світлих, легких, гармонійних картин митця Степана Пісьо, якими він популяризує наш славетний курорт Трускавець, то на них краще просто дивитися, ніж пробувати щось писати про них. Дивитися, милуватися, спостерігати, споглядати, вникати, чудуватися, захоплюватися, втаємничуватися, входити у світ Трускавця разом з художником.

Ось хоча б кілька штрихів. Надворі зима, а в світлій теплій оселі з вишитими шторами на столі парує чайник з «трускавецькою» гускою. Ікона святого отця Миколая на фоні трускавецької церкви. В парку. Скрипка на підвіконнику, а за вікном – прекрасний вид на розмірене курортне життя. Бричка везе відпочивальників тінистою алейкою в напрямку музею. Вілла «Ґопляна» та вілла «Старий Відень», «Набі»…

Трускавець на картинах, Трускавець в мистецтві, тема Трускавця на персональних виставках митців, курорт як символ спокою, релаксу, краси. Ці моменти недооцінюють, вони проходять повз увагу більшості. Але не більшість визначає тренди і не більшість формує смаки. В мистецтві демократії немає і бути не може.

На фото: учасники пленеру та їх роботи; картини Степана Пісьо.

Володимир Ключак, фото Ігоря Нича, Олега Бачинського та Степана Пісьо

П’ять запитань про пенсійну реформу

У п’ятницю, 16 червня, Національна Рада реформ при Президенті України схвалила урядовий проект пенсійної реформи. Реформа передбачає проведення осучаснення пенсій і скасування податку на пенсії для працюючих пенсіонерів вже з 1 жовтня, збереження пенсійного віку і встановлення однакових для всіх правил призначення пенсій.

Раніше свою підтримку урядового законопроекту про реформування пенсійної системи висловили Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Вже цього тижня законопроект буде поданий до парламенту, аби за сприяння депутатів вже в жовтні цього року розпочати масштабні зміни вітчизняної пенсійної системи. Ці змини дозволять збалансувати бюджет Пенсійного фонду, а головне, відновити справедливість у призначенні і виплаті пенсій.

Пенсійна реформа стосується кожного і майбутні зміни викликають особливий інтерес громадян. Щодня на адресу уряду і прем’єра надходять сотні листів з проханням роз’яснити окремі нюанси майбутньої реформи. Ми зібрали п’ять найпоширеніших питань.

1. Як саме підвищаться пенсії і що зміниться у механізмі їх розрахунку?

Законопроект щодо реформування пенсійної системи вводить чесні та прозорі правила визначення розміру пенсій для усіх громадян, без огляду на статус та місце роботи.

Розмір пенсії розраховуватиметься за формулою:

Розмір пенсії = Сз × Ікз × Кс

Сз – розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії.

Уряд пропонує з 1 жовтня 2017 року перерахувати раніше призначені пенсії із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3 764,40 грн. Цей показник застосовується для обчислення пенсій, що призначаються в 2017 році (середній розмір заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки).

Ікз – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (співвідношення розміру отримуваної зарплати по відношенню до середньої зарплати, з якої сплачувалися внески. Цю інформацію кожен може отримати у будь якому відділенні Пенсійного фонду);

Кс – коефіцієнт страхового стажу, який визначається як множник тривалості років стажу роботи особи на величину оцінки одного року страхового стажу. Сьогодні величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35, а з 1 січня 2018 року становитиме 1. Але зміна коефіцієнта не погіршить умов нарахування пенсій. Оскільки, зменшуючи коефіцієнт, уряд одночасно пропонує підвищити розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

2. Чи зможуть українці і надалі виходити на пенсію в 60 років, коли вимога до страхового стажу збільшиться з 15 до 25 років?

За даними Мінсоцполітики (станом на грудень 2016 року) майже 94% 60-річних чоловіків і більше 90% 60-річних жінок мають трудовий стаж 25 років і більше. В 2000 році були запроваджені персоніфіковані пенсійні рахунки. З 2004 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» почав враховуватись страховий стаж, тобто кількість років, які людина не просто працювала, а сплачувала внески до Пенсійного фонду. Однак при оформленні пенсії роки трудового стажу до 2004 року враховуватимуться як страховий стаж за наявності відповідних записів в трудовій книжці. Крім того, за період до 2004 року враховуються всі пільги по обчисленню стажу, які були чинними до 2004 року. Жодних змін до існуючого порядку обчислення страхового стажу законопроектом про пенсійну реформу не вноситься. Таким чином, для більшості працюючих українців нові правила жодним чином не погіршать умов виходу на пенсію.

3. З яких міркувань право на пенсію за вислугу років залишили лише військовослужбовцям?

Призначення пенсії за вислугу років пов’язується не з досягненням пенсійного віку та наявністю загального трудового стажу, а з утратою професійних якостей, коли працівник не може повноцінно працювати за своєю спеціальністю до похилого віку. Така пенсія призначається як компенсація втраченої працездатності за професією. Але правом виходу на пенсію за вислугу років зараз користуються 7-10% працівників, оскільки не хочуть втрачати роботи. Законодавство передбачає обов’язкове звільнення з роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, після оформлення пенсії. До того ж, при такій системі і рівень пенсій невисокий. Зараз ми маємо дефіцит кадрів у сферах освіти та охорони здоров’я і позбавлятися кваліфікованих працівників було б нераціональним.

При цьому особам, які на дату набрання чинності змін у пенсійне законодавство набудуть право на призначення пенсії за вислугу років, буде збережено право виходу на пенсію за діючими на сьогодні пільговими умовами. Пенсії за вислугою років, які вже призначені, будуть виплачуватися і надалі. Зміни стосуватимуться лише пенсіонерів, які виходитимуть на пенсію після набрання чинності відповідного закону. Враховуючи особливості проходження військової служби, передбачається зберегти пільгові умови пенсійного законодавства для військовослужбовців.

4. Які стимули передбачені для тих, хто хоче працювати після досягнення пенсійного віку?

За наявності 25 років (з 2028 р - 35 років) страхового стражу по досягненні 60-річного віку можна оформити пенсію. Якщо такий пенсіонер продовжує працювати далі, йому нараховується додатковий стаж. Кожний рік такого понаднормового стажу враховується при перерахунку пенсії по загальній формулі, тобто з коефіцієнтом 1. Якщо по досягненні 60 років і за наявності 35 років страхового стажу людина добровільно відмовляється виходити на пенсію і працює далі, то за кожен рік в такому випадку вона отримуватиме додатково 6% пенсії. Якщо понаднормовий стаж після 60-річного віку складає понад п’ять років, то за кожен рік періоду роботи (скажімо, 6-8 років), людина отримає додатково до пенсії 9%.

5. За яких умов отримуватимуть пенсію в Україні заробітчани?

Пенсійна реформа передбачає рівні для всіх умови призначення пенсій. В тому числі це означає, що до всіх однаково буде застосовуватись правило: право на пенсію має той, хто сплачує внески до Пенсійного фонду. Що вищою є сума відрахувань, то вищою буде і пенсія за віком. Ті, хто працює за кордоном, не зобов’язані сплачувати ЄСВ. Однак законом передбачена можливість добровільного страхування. Тобто, працюючи за кордоном, можна самостійно сплачувати ЄСВ в Україні і таким чином забезпечити собі можливість отримати пенсію за віком.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України



Создан 21 июн 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником