Трускавецький вісник № 108 (1470) від 19 липня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 108 (1470) від 19 липня 2017 р.

19.07.2017



У номері: Сміття сортувати і можна, і треба; У Трускавці презентували вино «Чизай»; Короткі новини.

Короткі новини

Завтра у Трускавці не буде газу

Як інформує прес-служба Трускавецької міської ради, у четвер, 20 липня, буде припинено подачу газу на місто Трускавець та село Станиля Дрогобицького району. Причина – проведення планових ремонтно-профілактичних робіт на газових комунікаціях і обладнанні газорозподільної станції «Трускавець». Час припинення подачі газу – з 9.00, орієнтовний термін проведення робіт – 23 години.

Іван Скибак розповість про видатних лікарів курорту Трускавець

Сьогодні, 19 липня, в УРБАН-бібліотеці Трускавця відбудеться зустріч з краєзнавцем Іваном Скибаком, під час якої він прочитає доповідь «Видатні вчені-лікарі курорту Трускавець ХІХ – поч. ХХ ст.». Також буде продемонстровано фільм про Трускавець, знятий за участі Івана Михайловича. Початок зустрічі – 17.00.

Прийом громадян в селі Опарі

14 липня фахівці відділів «Бориславське бюро правової допомоги» та «Трускавецьке бюро правової допомоги» Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Руслан Фурдзин та Галина Кітраль провели комплексний інформаційно-консультативний захід за участю сільського голови с.Опарі Григорія Куція та спеціаліста-землевпорядника Галини Бойко.

Під час заходу мешканці с.Опарі отримали юридичні консультації з наступних питань: порядок продажу земельної ділянки; встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками; реєстрація права власності на земельну ділянку в держреєстрі речових прав на нерухоме майно; розміщення господарських будівель та житлових будинків до огорожі (відстань, норми висоти згідно з державними будівельними нормами України); оформлення спадщини на нерухоме майно за заповітом та за законом.

Крім того, Галина Кітраль провела інформаційну сесію для працівників Опарівської сільської ради на тему: «Стандарти якості надання громадянам безоплатної первинної правової допомоги», зокрема, звернула увагу на особливості законодавчого регулювання надання безоплатної первинної правової допомоги органами місцевого самоврядування, основні принципи та цінності, на яких ґрунтується надання такої правової допомоги, а також строки її надання. Вона надала працівникам сільської ради методичний посібник «Стандарти якості надання первинної правової допомоги».

А Руслан Фурдзин провів міні-лекторій «Порядок добровільного об’єднання територіальних громад та формування спроможних територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Також Руслан Фурдзин та Галина Кіталь розповсюдили буклети «Бюро правової допомоги: ваш юридичний провідник» та повідомили контактні дані Дрогобицького, Бориславського та Трускавецького бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, до яких можна звернутися за отриманням юридичної консультації: м.Дрогобич, вул. Л. Українки, 70; м. Борислав,вул. Міцкевича, 64; м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Прийом громадян проводиться з 8.00 до 17.00 год. (крім вихідних та святкових днів).

Чим регулюється механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ми запитали заступника начальника відділу «Трускавецьке бюро правової допомоги» Галину Кітраль.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Власна інформація

Хобі-інформ «Таїнство вишивки”

Кожна людина має захоплення. Одні люблять співати, інші – збирати маленькі іграшки, монети, марки. Захоплення, хобі дає можливість у повній мірі проявити себе. Вишивання – один з найпоширеніших видів народного мистецтва приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників. Є таке гарне правило: якщо хочеш бути щасливим в житті, зроби своє хобі справою свого життя.

Справжньою візитною карткою українського народного мистецтва є вишивка, корені її сягають у глибину віків. Вишивкою прикрашали одяг, рушники, скатертини, серветки, наволочки, блузки, сорочки. Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Вдягали їх у свята і на щодень. Вишиваний рушник прикрашав не лише хату-світлицю, а й громадську будівлю – храм, школу, що надавало йому національного звучання. Як тим лавровим вінком, вишиваною полотниною увінчували придорожні хрести, статуї святих. Звичай подавати шановним гостям хліб-сіль на вишитому рушнику і досі побутує в нашій країні. Рушникова символіка найбільше відбилася в народних піснях, як сама доля, і з долею народу простелилася через тисячоліття.

В українців було свято вишивальниць – це день святої великомучениці Варвари 17 грудня. У цей день дівчата збиралися разом, молилися, вишивали. Вишивали “хрестиком“, “низзю“, “настилом“ (гладдю), “вузликом“, мережили в довгі зимові ночі сорочку для коханого і посаг для весілля. Ця висока настроєність з молитвою на таке просте і буденне, здавалось би, діло,тільки підтверджує благоговіння і відчуття святості перед барвистим писанням на полотні.

В Україні вишивати вміють у всіх регіонах. На Київщині переважають дрібні геометричні та рослинні мотиви: зірки, квіти, калинові грона. Вишиванки Східного регіону мають переважно рослинні орнаменти, в них більше червоного ніж чорного. Тернопільський регіон прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками. Це зашиті повністю рукави із сильним переважанням чорного кольору (що символізує трагічні сторінки історії краю).

В руках майстрині вишивка творить диво. Озвучена образною мовою регіону, вона стає справді тим розмаїтим символом України, що несе крізь віки й у віки закодований літопис в простих геометричних узорах, дбайливо складених у скрині руками святих українських прабабусь. І якщо говорити про вишиття на українському одязі, про орнаментальну символіку хатніх оберегів, то усі вони разом творили і творять своєрідний енергетичний та магічний “панцир“ для тіла і душі, для землі, на якій живуть і творять, для всього сущого.

Всіх, хто цікавиться вишивкою, історією її виникнення, різними видами і техніками вишивання, запрошуємо відвідати Трускавецьку центральну міську бібліотеку по вулиці Дрогобицькій, 12.

Підготувала Ольга Зикіна, бібліотекар Трускавецької ЦБ

Східниця: шлях розвитку

Туристи в Східниці: хто, звідки і скільки?

Літо 2017 року як курортний сезон для жителів Східниці не є надто вдалим. Криза та війна на Сході, брак коштів не сприяють відпочинку. Але літо – пора відпусток, і незважаючи ні на що, люди їдуть саме сюди відпочивати.

Травень та червень: Східниця була заповнена на 80%. На середину липня на відпочинку тут перебуває трохи більше 4 тис. осіб. Східниця завантажена на 90%. Але не слід забувати, що Східниця, як і всі курорти в Україні, є курортом сезонним, завантаженість залежить від пори року.  Тому в Східниці чотири місяці в році є курортники, а вісім місяців Східниця живе надією.

Вартість житла від 100 грн. за ніч в приватному секторі (приватний сектор – основна привабливість курорту). Забронювати номер в готелі чи приватній садибі можна за 300 грн. в добу на 2 особи, 350-400 грн. на 3 особи, але не менше як на три доби. Великі 3- та 5-зіркові готелі та курортно-оздоровчі комплекси завантажені майже 100-відсотково і це не дивно – розпал сезону.

Східниця приймає і бідних, і дуже багатих курортників. Термін перебування 10-18 днів. Сюди просто їдуть на вихідні 2-3 дні – такий собі уік-енд в Східниці.

Відпочивальники в Східниці в основному (90%) жителі України. Географія міст, звідки прибули туристи, виглядає так: Вінниця, Суми, Полтава, Херсон, Одеса, Запоріжжя, Миколаїв та Київ. Є невеликі групи туристів з Білорусі, Росії та Польщі – частка закордонних туристів складає неповних 10 %.

Частка чоловіків та жінок на курорті однакова: 50 на 50%. Багато приїхали на відпочинок сім`ями з дітьми. Доступна цінова політика на житло та харчування спрацьовує. Пообідати в Східниці можна за 50-65 грн. Велика кількість кафе, ресторанів та бістро, де завжди смачно годують.

Селище набирає обрисів курортного туристичного містечка і це факт, який не можна заперечити. Хоча її не можна вважати курортом в класичному розумінні цього слова. Східниця не має статусу навіть курорту місцевого значення, це просте селище, і що парадокс, навіть в адміністративних межах вона належить до міста Борислав (це дуже шкодить розвитку цього населеного пункту як курорту). Проте криза оминула це поселення, воно розбудовується, незважаючи ні на що – дякуючи людям, що тут живуть, їхній силі волі та бажанню щось змінити.

Східниця не живе минулим

 Не привертаючи до себе особливої уваги, а замикаючи ключові проекти на наближених до влади бізнесменах, цей курорт швидко розвивається. Східницею відкрито не цікавляться ані державна влада, вона не є в центрі інтересів серйозних інвесторів з України та закордону.

Про Східницю дуже рідко пишуть журналісти, не згадують це селище засоби масової інформації, курорт не надто представляють на міжнародних туристичних виставках. Навіть інколи здається, що Східниця перебуває в інформаційній блокаді. Проте зайвий галас Східниці не потрібен. Людський поголос про феномен цього поселення та цілющу силу його повітря та води робить свою справу. Туристи сюди просто їдуть на відпочинок…

Історія розвитку та вдосконалення

Для того, щоб сюди потрапити, потрібно піднятися на перевал Цюхів Діл та хребет гори Локоть, а потім опуститися, зійти донизу в долину річки Стрий. Подорожуючому відразу стає зрозуміло, чому саме назва Східниця (від слова «сходити»).

Хоча вам обов`язково розкажуть легенду, що в сиву давнину поселення мало іншу назву. Колись його називали Золота Баня. І на пагорбах гори на Згарах (назва району Східниці) стояв монастир. Блистів він банями церков на сонці. Та вороги напали на край, спалили монастир, а люди повтікали в гори. З часом люди почали сходити з гір в долину і поселення назвали Східниця. А головна вулиця селища по сьогодні носить назву Золота Баня.

 Садиби та готелі тут розташовані на гірських схилах, що робить відпочинок привабливим завдяки унікальному ландшафту: Яворинка, Згари, Прикірне, Горби, Джежник, Турівське та Лужанка, Маріля – кожна частина селища має свою назву (всього 17 вулиць). Близько 3-ох тисяч місцевих жителів, загальна площа селища десь 5 кілометрів повздовж річки. Всього 3 санаторії, 7 оздоровчих комплексів і пансіонатів та більше 100 приватних готелів, вілл та садиб..

 «Хто пізнав смак Східницької води, той зрозумів ціну свого здоров`я..» - це гасло рухає Східницею.

Чисте свіже повітря, гори та смерековий ліс, мінеральні води – що ще потрібно для відпочинку? Кліматичний курорт, де наявні цілющі джерела: 15 джерел з мінеральною водою та 4 свердловини, про це ви дізнаєтесь з інформаційних щитів про курорт.

Для того, щоб зрозуміти феномен цього курорту, необхідно поглянути на нього з чотирьох боків: заходу, сходу, півдня та півночі. Піднятися на схили пагорбів, що огортають Східницю та скуштувати їх цілющу силу – мінеральні джерела. Відразу стає зрозуміло, що найпопулярніші серед курортників в Східниці джерела:

- залізисті №13 гідрокарбонатна-кальцієва (з великим вмістом іонів заліза), своєрідний матеріал для гемоглобіну);

 - типу содові № 2-с та №118 гідрокарбонатно-натрієва (тип «Боржомі», «Поляна квасова»);

- джерела №1 №3; дебіт цих джерел невеликий, тому завжди тут черги до води;

-  джерела,№ 8, 9, 10 (слабокисла гідрокарбонатно-кальцієва – для лікування нирок);

 - №25 та 26 гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води (ці води мають всі характерні групи мікроорганізмів вод типу «Нафтуся»).

Проте найбільш популярне серед відпочивальників джерело №18. Відпочивальники подейкують, що воно творить справжні дива, має особливу силу та несе заряд життєвої енергії.

Шляхи розвитку

 За 18 джерелом варто піднятися асфальтованою дорогою півтора кілометра догори і відкрити для себе майбутнє Східниці – 5-зіркове диво: лікувально-оздоровчий комплекс «Три сини та донька». Ідеальне розташування, вишукана територія та першокласний сервіс – це найбільша таємниця Східниці, її майбутнє.

Територія селища нагадує великий будівельний майданчик. Це просто треба бачити, і тоді зразу стає зрозуміло куди рухається цей курорт. Східниця не тримається за минуле, не хизується минулими досягненнями та минулою славою. Тут просто працюють, розвиваються та рухаються вперед . Цей рух не можна спинити.

Територія південного економічного району з назвою Тримісто (Дрогобич, Борислав та Трускавець) на фоні побаченого виглядає дуже непривабливо, навіть депресивно і це факт. Незрозуміло, чому досі цього ніхто не хоче визнати.

Східниця – це туристичне майбутнє цілого регіону

Добра система інформації та логістика з вказанням напрямів руху, де легко можна віднайти те, що шукаєш. Велосипед – це те, що зараз модно серед відпочивальників. Велика кількість пунктів прокату велосипедів робить курорт доступним та мобільним. Правда, відсутні рекреаційні велосипедні маршрути (точніше, опис веломаршрутів та їх знакування), проте напрямки туристи вже вибрали самі. Принаймні, можна нарахувати як мінімум з добрий десяток. Ще на курорті з`явився новий вид транспорту – електро-ретроавто для туристів, що надає курорту шарму та сприяє зручному пересуванню.

Сюди їдуть на власному авто, чи просто йдуть пішки та розбивають палатки в лісі відпочивають «дикунами». Для цього тут існують відведені місця – спеціальні рекреаційні зони. Ви забули, як пахне іван-чай, м`ята чи деревій, а може хочете поласувати лісовими ягодами – гайда до Cхідниці…

Дуже популярні рекреаційні пішохідні маршрути. Цьому сприяє велика кількість вказників з чітко вказаним напрямком. Популярні піші прогулянки до Урицьких скель та околицями Східниці, до водоспаду Лазний та сходження на гору Парашку.

Тішить, що в селищі появились місцеві туристичні оператори, що не лише організовують екскурсії, але й надають якісні туристичні послуги та приймають на відпочинок туристичні групи з України та Польщі. Зокрема, це туристична компанія лікувально-оздоровчого колмплексу «Ді Анна» та туроператор «Сузір`я Карпат».

Цього року курортники вибирають близькі та доступні за ціною екскурсійні маршрути до Урича, на рибалку, мандрівки до гірськолижних центрів «Захар Беркут» та Славське, традиційно екскурсії до Жовкви, Львова та на Закарпаття..

Місцева влада робить все для розвитку малого та середнього бізнесу, сприяє розвитку суміжних туристичних та курортних послуг, розуміючи, що лише так можна реформувати міську інфраструктуру. Заплати податок, допоможи чим можеш розвитку поселення та працюй.

  Мережа святкових заходів та фестивалів: Новий Рік в Східниці, День молоді, Політ на повітряних кулях, «Східниця трофі 2017» - ці заходи вже стали візитною карткою. Вони доступні та цікаві, кожен курортник чи житель є одночасно і глядачем, і співучасником заходу.

А програма святкувань фестивалю «Східницьке літо» сприяє популяризації курорту. Кожні вихідні в суботу, неділю та святкові дні на сцені місцевого амфітеатру проходить якесь театралізоване дійство чи культурна програма. Все це дуже подобається курортникам та сприяє збільшенню кількості туристів.

Проблеми та шляхи їх вирішення

Цьому поселенню ще необхідно вирішити цілий ряд внутрішніх проблем: з дорожньою інфраструктурою (логістикою), модернізацією інженерних комунікацій (берегоукріплення річки, водопостачання та каналізування), необхідно збудувати новий автовокзал, добрий медичний діагностичний центр, аква-парк, плавальний басейн та приміщення бювету.

Треба прийняти концепцію:«Дій сталого розвитку селища» та комплекс заходів з охорони мінеральних джерел, розробити проект «Створення інформаційно-туристичної інфраструктури».

Найголовніше для Східниці – побудова нової дороги. Чотири з половиною кілометри дорожнього покриття від Східниці до села Урича та на Верхнє Синєвидне дали би прямий вихід до траси Київ-Чоп. Це набагато скоротило би шлях до основних транспортних магістралей та міста Львова (оминаючи незручний перевал та Борислав), сприяло б розвитку та модернізації курорту. Це дорога життя, вона дала б можливість поєднати Східницю з залізничним шляхом до станції Сколе з виходом на Львів таЧоп( П`ятий Пан-Європейський транспортний коридор, прямий вихід на Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину, Польщу). На цю дорогу та на нові перспективи свого розвитку чекає курорт Східниця.

Необхідні зміни на часі

Поселення Східниця вимагає від державних структур змін на часі, з метою пристосування до новітньої реальності.

Але все це можливе лише тоді, коли Східниця отримає статус окремої адміністративної територіальної одиниці (селище обласного підпорядкування), стане центром територіальної громади, незалежної від Борислава чи Дрогобича.

Східниця – це курорт кліматичний, де наявні оздоровчі лікувальні фактори, який повинен отримати особливий статус курортного поселення – «Курорт державного значення». Цього вимагає час.

Віктор Пиців

У Трускавці презентували вина Закарпаття

Мабуть, кожному добре відомо про корисні властивості вина, адже воно покращує самопочуття, зміцнює імунітет, а дехто зізнається, що саме червоне вино – це справжні ліки. Сьогодні натуральні вина на вагу золота, а покупців, зрештою, в першу чергу приваблює низька ціна продукту, а не його висока якість. Зрозуміло, що коли мова йде про якісне вино, то вгодити покупцеві по усіх критеріях буде складно, і тим не менш, погодьтесь, вибір буде за імпортним продуктом з яскравою етикеткою.

Про те, що Закарпаття славиться дивовижною архітектурою, унікальними природними ресурсами та мальовничою природою, відомо усім. Та чи відомо, що родзинкою Закарпаття можна сміливо називати виноградний край під назвою «Чизай»? Ми звикли віддавати перевагу закордонним виробникам, навіть й гадки не маючи, що рідний український продукт може здивувати не менше та стати улюбленим.

Днями до Трускавця, а власне до ГКК «Карпати» на запрошення генерального директора Лева Грицака завітали представники компанії «Чизай», які радо запросили гостей комплексу на дегустацію п’янкого українського виноградного напою.

- Пропагуючи здоровий спосіб життя, сміливо можна пропагувати ваш продукт як такий, що позитивно впливає на кращий стан здоров’я людини. Таке вино як у вас я не зустрічав ніде, тому хочу щиро побажати вам великого натхнення успішно продовжувати і удосконалювати цю справу, – зазначив Лев Грицак.

Вино – напій для справжніх гурманів, ним варто лише насолоджуватись, урізноманітнюючи смак страв з м’яса, птиці, риби чи смакувати у поєднанні з сирами на будь-який смак. Впродовж зустрічі експерт пан Роман розповів гостям про відомі й невідомі факти виготовлення виноградного напою. Цікаво, що на сьогодні, як зізнаються винороби, ця справа, швидше схожа на дороге хобі й аж ніяк на бізнес, у зв’язку з тим, що ось уже як чотири роки держава відмінила програму підтримки виноградарства в нашій країні.

Представник компанії Анатолій Олександрович розповідає, що 272 гектари землі, на яких знаходиться закарпатський виноградник – це досить велика площа, де вирощується 1 млн. 88 тис. саджанців.

- Ми завдячуємо нашим виноградарям за неоціненну роботу, яку вони виконують. Вони заслуговують низького поклону та поваги від людей, котрі обожнюють наше вино. Продукція «Чизай» вже встигла отримати популярність на світовому ринку, а на європейських конкурсах вона отримала численні перемоги, змагаючись з всесвітньо відомими виробниками вина. Так, днями в Угорщині наша «Троянда Карпат» взяла золото, змагаючись з найбільш відомими виноробами Токая та завоювала найбільшу прихильність журі. Ми в Україні вміємо виготовляти продукцію не гірше наших колег з-за кордону, але, на жаль, для більшості людей етикетка іноземного виробника – основний знак якості. Скуштувавши наше вино, ви даєте нам шанс стати вашим улюбленим виробником і даєте шанс собі – пишатись тим, що саме у вашій країні найкращі винороби, – підсумував пан Анатолій.

Гості з Закарпаття подякували керівнику ГКК «Карпати» Леву Грицаку, який після відвідин виноградного краю «Чизай» зазначив, що компанія варта представляти свою продукцію у Трускавці та радо запросив виробників завітати до міста-курорту.

Люди, які відпочивають у Трускавці, не з чуток знають, як максимально дотримуватись здорового способу життя та почуватися в тонусі кожного дня. А виноградарство – це складна та багатогранна галузь, яка супроводжує людство протягом його існування. Така зустріч у ГКК «Карпати» познайомила відпочивальників з різних куточків світу з українськими природними багатствами та популяризувала корисне і здорове харчування, частиною якого є коктейль здоров’я, що зветься «Чизай».

Наталія Бегін, Цікавий Трускавець

Сміття сортувати і можна, і треба

«Трускавецький вісник» неодноразово піднімав тему сміття як важливу в екологічному, економічному, а віднедавна і в політичному плані. Події у Львові показали, як далеко ще Україні до цивілізованих методів вирішення сміттєвої проблеми. А кількаденні перебої з вивезенням сміття у курортному Трускавці в кінці травня цього року довели, що «сміттєву карту» можуть (і напевно будуть) розігрувати нечистоплотні політики для дискредитації своїх опонентів.

13 липня в Художньому музеї Михайла Біласа проходив круглий стіл на тему «Утилізувати не можна відмовитись: відверто про сміття». Рівень заходу, який організували Марія Кульчицька та Марія Тяжкун (газета «МедіаДрогобиччина»), був досить високим – присутність міських голів Дрогобича, Стебника, Трускавця, секретаря Бориславської міської ради, екологів, громадських активістів, журналістів, представників комунальних служб. Вразив точністю викладу, ґрунтовністю аналізу і простотою вирішення проблеми сортування сміття доцент біологічного факультету Дрогобицького педуніверситету, керівник регіонального еко-просвітницького центру Мирон Цайтлер. Словом, дискусія вийшла плідною, тим більше, що ніхто не заперечував потреби сортувати сміття, йшлося радше про те, наскільки сортування полегшить становище міст, завантажених непотребом та хламом.

Папір – на макулатуру, пластик та метал теж приймають, з харчових відходів можна робити компост: здавалося б, сортувати легко, просто і вигідно. Та неоднозначність ситуації полягає в тому, що сортуванням займаються одиниці, і переважно мова не йде про установи, організації, підприємства, а виключно про фізичних осіб чи малі фірми. Тому озвучена інформація, що в деяких з міст регіону вже з першого вересня сміття сортуватимуть у школах та дитячих садочках, викликала позитивну реакцію. Якщо за цим послідує таке ж сортування у приватних фірмах, для прикладу, в санаторіях, готелях, і якщо сортування сміття візьмуть на озброєння ОСББ та виконавчі органи влади, то кількість завезеного на сміттєзвалища сміття однозначно зменшиться. Хоча заради справедливості варто зазначити, що сортують сміття і там, безпосередньо на сміттєзвалищі, роблять це або цигани, або безхатченки, або люди, які працюють на зацікавлених у вторсировині.

Так, на макулатурі за 2 гривні 30 копійок за кілограм багато не заробиш. Як і на пластикові. Але… Мова навіть не про прибутки (вони є, хоча й невеликі), а про свідомість. Там, де починають сортувати сміття, смітять явно менше. Якщо ж до цього додати свідому відмову від одноразових та шкідливих пакетів, склянок, розфасованого товару тощо, то над нашими головами вітер носитиме щораз менше непотребу.

Тема сміттєзвалищ на Дрогобиччині та будівництва сміттєпереробного заводу не менш болюча, ніж тема сортування сміття. Коли міським головою Трускавця був Лев Грицак, була реальна можливість побудувати сміттєсортувальну станцію, а відтак і сміттєпереробний завод в регіоні. При співпраці з поляками, за співфінансування Європейського Союзу. Підвели ж «свої»: як описує в своїй статті в газеті «Нові Горизонти» журналіст Олександр Магльона, «заарканився» тодішній мер Дрогобича Микола Гук. Казав, що він завод збудує сам, без Грицака. Отак і живемо з Броницьким та Бориславським сміттєзвалищами, з перманентними війнами між Бориславом та Трускавцем, з невизначеністю як воно буде далі. Без заводу, без сортування, із щораз потужнішою навалою сміття.

Круглий стіл на тему сміття завершився, але проблема залишилася. Влада почула чіткі месиджі від екологів та громадських активістів, але чи трансформує вона їх в реальні результати? Чи вийде як в тій приповідці, що поганому танцюристові завжди щось заважає?

Володимир Ключак

 «КомфортБуд» – комплексні будівельні рішення

У Трускавці відкрився магазин будівельних матеріалів «КомфортБуд». Розміщений він на території комплексу «Львівхолод» (вул. Мазепи, 39). Тут можна придбати будівельні матеріали, системи утеплення фасадів, системи енергозбереження, матеріали для тепло- та гідроізоляції, фарби, лаки, декор, матеріали для підлоги, покрівлі та даху, підвісні стелі, електротовари, інструмент, сантехніку тощо.

Більше інформації про магазин «КомфортБуд» - на сайті https://komfort-bud.com.ua або на сторінці в мережі Фейсбук https://www.facebook.com/komfortbud2016/posts/449922738712999

Довідки за тел. +380676767800, +380676722535.



Создан 19 июл 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником