Трускавецький вісник № 156 (1518) від 23 жовтня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 156 (1518) від 23 жовтня 2017 р.

23.10.2017



У номері: Громада обурена, але чи буде реакція міського голови; Інтерв’ю з Віктором Пицівим; Вистава «В подорожі до…» театру «Аґрада» з Польщі; Спортивні новини; Трафунки; Анонси.

Короткі новини

У Трускавці пройде круглий стіл на тему захисту та збереження І санітарної зони

У першій декаді листопада Асоціація "Нові Горизонти" (Президент Олександр Магльона) планує проведення у Трускавці круглого столу на тему «Форум діалогів та контактів». Про це інформує наше власне джерело. Під час засідання круглого столу обговорюватимуться нагальні проблеми громади міста-курорту, в тому числі й захист та збереження 1 санітарної зони, де формуються джерела цілющої "Нафтусі". Буде також озвучено результати соціологічного дослідження (анкетного опитування) "Що ми знаємо про ризики корупції".

Анонс заходів в УРБАН-бібліотеці Трускавця на цей тиждень

Понеділок, 23 жовтня, 17.00. Перегляд та обговорення документального фільму з колекції Docudays Ua "Циркові гастролі".

Вівторок, 24 жовтня, 17.30. Засідання Англійського клубу (група «Intermediate»).

Середа, 25 жовтня, 18. 00. Літературна зустріч, презентація книг "Есе про все".

Четвер, 26 жовтня, 17.30. Засідання Англійського клубу (група «Advanced»).

Субота, 28 жовтня, 11.00-15.00. Цікава фінансова гра CashFlow від Любов Денис.

Субота, 28 жовтня, 16.00. Літературна зустріч з Ірен Роздобудько та Ігорем Жуком.

В неділю у Доброгостові втопився 69-річний чоловік

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, в неділю, 22 жовтня, о 15:55 до рятувальників надійшло повідомлення, що в с. Доброгостів Дрогобицького району в озері виявлено тіло місцевого жителя, 1948 року народження. Тіло з води, без ознак насильницької смерті, витягнули рятувальники 7 ДПРЧ м. Трускавець за допомогою рятувальної мотузки та багра. Обставини загибелі встановлюються.

В Меденичах горів автобус

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, в неділю, 22 жовтня, о 10:26 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в автобусі «Еталон» у с. Меденичі на вул. Львівська, Дрогобицького району. Пожежу локалізовано о 10:33, ліквідовано о 10:41. Вогнем знищено моторний відсік, пошкоджено салон автобуса. Внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Причина виникнення займання встановлюється.

Власна інформація

У Трускавці пройшов обласний чемпіонат з плавання

20 жовтня у Трускавці в плавальному басейні дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» відбувся Чемпіонат Львівської області з плавання серед чоловіків, жінок, юнаків 1999-2000, дівчат 2000-2001 р.н. та обласні змагання серед учнів дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини (юнаки 2004 р.н., дівчата 2005 р.н.).

У змаганнях брали участь 10 команд, загальне керівництво змаганнями здійснювало Львівське обласне відділення комітету з фізичного виховання і спорту міністерства освіти і науки України (начальник відділення Анатолій Ігнатович) та Федерація плавання Львівської області (президент Андріан Гутник) .

Відкривали змагання та вітали учасників змагань секретар Федерації плавання Львівщини Олександра Гуріна, директор ДЮСШ №9 м. Львова Віктор Нерода, директор ДЮСК «Спортовець» Любомир Мацькович та головний суддя змагань Ігор Гургула.

Вихованці відділення плавання Трускавецького ДЮСК «Спортовець» в обласних змагання серед учнів 2004-2005 р.н. дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини у командному заліку вибороли ІІІ місце, уступивши першість ДЮСШ №9 м. Львів (І місце) та КДЮСШ ім. Ю. Кутенка м. Львів (ІІ місце).

У Чемпіонаті Львівської області з плавання серед чоловіків, жінок, юнаків1999-2000, дівчат 2000-2001р.н. переможцями змагань стала команда Аквапарк «ПЛЯЖ» (м. Львів), ІІ м. - КДЮСШ ім. Ю. Кутенка (м. Львів), ІІІ м. - ДЮСШ №9 (м. Львів), ІV м. – ДЮСК «Спортовець» (м. Трускавець).

В особистому заліку чемпіонами та призерами обласних змагань стали трускавчани: Манюк Олена – І м. -50 н/с, 100 н/с ; Пахолок Олена – І м.- 100 н/с, ІІ м. - 50 н/с, 50 бат. ; Лялюк Ліля – ІІ м. – 100 бат., ІІІ м. – 50 бат.; Фендик Володимир - ІІ м. – 100 бат., ІІІ м. – 50 бат. ; Кулинич Микола – ІІІ м. - 50 н/с ,100 н/с; Креденсир Святослав – ІІ м.- 50 н/с; Білан Божена - ІІІ - 100 бат.

Любомир Мацькович, директор ДЮСК «Спортовець»

Громада обурена, але чи буде реакція міського голови?

Рішення про запровадження платного входу на бювет мінеральних вод збурило громадськість Трускавця. Небайдужі трускавчани спонтанно організувалися на зустріч, провівши її у суботу, 21 жовтня, в читальні «Просвіти». Зустріч планувалося провести в Народному домі Трускавця, але, як кажуть організатори, дім є «народним» не для всіх трускавчан. Невже помилки Козира нічому не навчили теперішню владу?

Отже, 21 жовтня відбулися збори, які тривали більше двох годин. Трускавчани обурені не тільки запровадженням плати за вхід до бювету, але й станом курортного парку, відсутністю контролю за експлуатацією наших цілющих вод, байдужістю влади до теми збереження «Нафтусі», засиллям ПрАТ «Трускавецькурорт» та іншими проблемами.

На збори, які пройшли в читальні «Просвіти», прийшли депутати Трускавецької міської ради Зоряна Домбровська, Роман Бучкович, Василь Тимчишак, громадські активісти Ігор Кісак (ГО «Довіра»), Олександр Грищенко (МГО «Рада Старійшин»), Леся Дідик (ГО «Рада міста»), Володимир Шиманський (ГО «Клуб греко-католицької інтелігенції»), Василь Шимко та Вадим Печніков (ГО «Меч Арея»), член виконавчого комітету ТМР та голова ТМО партії «Батьківщина» Руслан Крамар, підприємці Сергій Кнюх, Ольга Крамар та інші. Всі вони – люди з різними уподобаннями, політичними поглядами, соціальним статусом, різні за віком, професіями, рівнем заангажованості в публічні справи. Проте всіх їх об’єднує любов до Трускавця, небайдужість до долі курорту, до процесів, які можуть мати непередбачувані наслідки. Кожен з цих людей та організацій, які вони представляють, йде своїм шляхом і має своє бачення вирішення проблем міста-курорту, але на цій зустрічі було зроблено спробу напрацювати спільний документ, який показав би, що громада не дозволить міському голові та його команді ігнорувати її позицію.

Володимир Шиманський довів до відома присутніх, що з ЗАТ «Трускавецькурорт» він воює не від сьогодні. Значна частина його життя присвячена боротьбі з цією одіозною структурою, котра за допомогою різноманітних трюків стала власником величезної частини майна трускавецької громади. Позиція Володимира Шиманського досить радикальна – якщо повстане громада, то від ПрАТ «Трускавецькурорту» не лишиться й сліду. Його заклики, які, до речі, Володимир Шиманський озвучував ще задовго до теперішнього загострення протистояння на лінії «ЗАТ – громада», підтримали й деякі інші активісти, присутні на зборах.

Близько половини часу зборів зайняла змістовна та насичена фактами доповідь заступника голови МГО «Рада Старійшин» Олександра Грищенка.

- ЗАТ «Трускавецькурорт» було створено на базі 23 колективних підприємств і ГГРЕС , яке було перереєстроване з комунального підприємства в колективне. Разом з майновим комплексом ГГРЕС ЗАТу перейшло право здійснювати видобуток і експлуатацію родовищ: «»Нафтуся», «Юзя», «Липки», «Воротище», «Помірки», - каже Олександр Грищенко і розповідає про занедбані та втрачені свердловини, про жахливу безгосподарність структури, яка не вкладала у розвиток, а тільки викачувала гроші з Трускавця. Громада міста-курорту по суті немає нічого з «Нафтусі», бо всі доходи йдуть в кишеню приватної структури, зареєстрованої в офшорних зонах.

Внаслідок 18 років експлуатації і видобутку трускавецьких родовищ ЗАТом маємо плачевну ситуацію. Якщо не сказати «Стоп!» захланності заїжджих ділків, то може статися так, що будемо рвати волосся на голові і безсило скреготати зубами, сидячи біля розбитого корита. Невже хочемо перетворення курорту в депресивну зону? Невже допустимо, щоб в один момент Трускавець став аутсайдером, жебраком, безперспективним селом, з якого насміхатимуться всі? Невже влада міста не бачить очевидних речей і закриватиме очі на волання громадськості? Ці питання є далеко не риторичними.

В міській раді є всі підстави змінити цю ситуацію, вважає Олександр Грищенко, адже ще в 2008 р. ТМР прийняла рішення № 287 від 06.03.2008 «Про створення КП «Трускавецька міська гідрогеологічна режимна експлуатаційна станція». ГГРЕС у комунальній власності – це не утопія, це цілком реальна річ, було б тільки бажання взятися за цю справу. Олександр Грищенко не каже, що це просто, але це направду необхідно. Та чи є у теперішній владній команді потенціал для цього? Можливо, варто ввести ще одну посаду заступника міського голови і створити окремий відділ, який би всі сили кинув на наверстування упущеного?

ПрАТ «Трускавецькурорт» догосподарювався «до ручки». Свого часу (18 років тому) товариство створювалося на базі 8 санаторіїв, 4-х поліклінічних закладів, 2-х закладів громадського харчування та 10 колективних підприємств. Що маємо зараз? Санаторій «Берізка» - всі 7 корпусів санаторію продані, санаторію не існує. Санаторій «Каштан» - всі 6 корпусів санаторію продані, санаторій не існує. Санаторій «Юність» - всі 4 корпуси санаторію продані (санаторій не існує). Санаторій «Весна» - проданий і переданий в готельний комплекс «Міротель». Санаторії «Рубін» і «Янтар» - більше двох років припинено функціонування, виставлені на продаж. Залишились тільки санаторії «Кристал та «Алмаз», приміщення яких також віддані в оренду, і там господарською діяльністю займаються інші суб’єкти. Але і це ще не все. Продані приміщення ЦКП, БОЛ-1, дієтїдалень «Берізка» і «Зоря», озокеритолікарні №2, ПК «Мир», РБУ по Сагайдачного, будинок колишнього ДСУ по бульвару Торосевича, підприємства ОКП і ДВ (які обслуговували парки міста), харчова технологічна лабораторія, корпус радіологічної лабораторії, а будівлі ГГРЕС по Помірецькій звільнені та підготовлені на продаж. Вже більше року як закритий та не функціонує верхній бювет.

- Ось кому ми доручили майбутнє нашого курорту – гідромінеральну базу. Це потрібно виправляти і негайно, - вважає заступник голови МГО «Рада Старійшин».

Вихід із ситуації Олександр Грищенко бачить – у виконанні пунктів пропозицій, які подано «Радою Старійшин» (детально тут). Погоджуються з цим й інші активісти. Так, на зборах у читальні «Просвіти» громадський діяч Ігор Кісак подав співзвучні пропозиції, серед яких три головні вимоги, які потрібно владі Трускавця виконати негайно:

1. Розробити та затвердити реальний план розвитку міста Трускавця як бальнеологічного курорту, з чітким визначенням пріоритетних напрямків бюджетного фінансування та термінів виконання.

2. Повернути громаді міста Трускавця контроль за видобутком, транспортуванням, реалізацією «Нафтусі» та всіх інших джерел.

3. Затвердити відповідну цільову програму та план робіт щодо оздоровлення мінеральних джерел з чіткими термінами та кошторисом.

Виступаючи на зборах, депутат Роман Бучкович розповів, що 20 жовтня він спільно з депутатом ТМР Андрієм Кісаком та головою ГО «Трускавецький Автомайдан» Олександром Богуцьким дав гендиректору ПрАТ «Трускавецькурорт» Віктору Жданову «останнє китайське попередження».

На зборах прозвучала інформація, що є люди, готові вивести з ладу турнікети в бюветі та вчинити інші радикальні дії. Підприємець Сергій Кнюх висловився за оголошення недовіри тим депутатам, які зрадили інтереси громади та пішли на поступки ПрАТу. Слова уболівання за рідний Трускавець лунали з вуст трускавчанки Ольги Крамар та інших мешканців міста.

Але що з того всього буде? Чи прислухається до думки громадськості міський голова, чи зробить вигляд, що нічого не відбувається? На даний момент складається враження, що мер міста-курорту не чує людей, які б`ють у дзвони та закликають рятувати «Нафтусю» і курорт. Ніщо не вказує й на те, що готується позачергова сесія.

Але навряд чи позиція страуса з головою в піску є доречною в цьому випадку. Ескалація конфлікту може призвести до непередбачуваних наслідків. І міський голова мав би це врахувати. Бо ізолювати себе від громадськості і надіятися лише на свою «команду» в мерії – це поставити хрест на своїй політичній кар`єрі. Так діяв Козир, і в результаті програв із тріском.

Тож краще вчитися на чужих помилках, ніж наступати на чужі граблі знову і знову. Трускавець може стати повноправним власником джерел, треба тільки дуже захотіти цього. І почати йти в цьому напрямку крок за кроком. Як кажуть, можна з`їсти і слона, головне – малими шматочками…

Володимир Ключак

Диверсія проти Трускавця

/Що буде далі з трускавецькою «Нафтусею»?/

Гість «Трускавецького вісника» – Віктор Пиців. Його ми запросили прокоментувати ситуацію, яка склалася у зв’язку із загостренням навколо теми впровадження плати за вхід на бювет та неясності щодо стану родовищ трускавецьких мінеральних вод. Попросимо його відповісти на кілька запитань і, сподіваємося, що його відповіді дещо прояснять ситуацію навколо цих надважливих для курорту проблем.

- Пане Вікторе, чому Вас особисто так хвилюють теми «Нафтусі», плати за вхід до бювету і діяльності ПрАТ «Трускавецькурорт», в якому, до речі, Ви колись працювали на керівній посаді? Відомо, що зараз Ви не є мешканцем Трускавця…

- Все моє життя пов’язане з містом-курортом Трускавець. Тут я виріс, тут поховані мої родичі, тут я працював і жив. Тому Трускавець для мене – рідне місто. Але життя мінливе. Сталося так, що зараз я не в Трускавці, і тому дивлюся на Трускавець очима сторонньої людини. Хочу сказати, що добре знаю внутрішні і зовнішні проблеми міста, оскільки певний час працював і в ЗАТ «Трускавецькурорт», а також в сфері туризму.

Тому я стверджую: платний вхід в бювет – це диверсія проти Трускавця.

- Платна мінеральна вода – це норма чи ні? Платна вода є в Моршині, у нас теж за «Нафтусю» платять суб’єкти господарювання. То від чого такий шум і гам?

- Є різниця між платою за використану чи спожиту воду як товар, і платою за вхід в бювет, яку я розцінюю як плату за послугу. Для того, щоб брати плату за воду, необхідно спочатку привести в порядок приміщення бювету, отримати для початку хоча б атестат акредитації в системі Укр СЕПРО (в Українському державному центрі стандартизації та контролю якості природних і перфомованих засобів) і тільки тоді можна говорити про якусь плату. До речі, такі атестати акредитації мають всі курорти України.

Тому коли хтось говорить, що ПрАТ володіє ліцензією на видобуток мінеральної води, то без цього атестату ліцензія – це простий папірець, який ПрАТ використовує в ролі шантажу. І цього на жаль, не розуміє трускавецька міська влада. А крім того, в мене є сумніви, що ПрАТ дійсно має ліцензію на експлуатацію надр і що взагалі ця ліцензія є дійсна…

Я хотів би запросити жителів Трускавця до приміщення бювету мінеральних вод №1 і дати свою оцінку стану приміщень та обладнання бювету, особливо залів, де відпускають холодну воду, «Марію», «Софію». Я не буду сьогодні нікого ні в чому звинувачувати, мені тільки незрозуміло, чому досі займають свої посади керівник ПрАТ «Трускавецькурорт» і директор філії ГГРЕС?

Ще би я радив всім прогулятися містом, парком і поглянути, в якому стані надкаптажні споруди над джерелами мінеральних вод – «Едвардом», «Броніславою», «Марією», «Юзею». Тільки за стан надкаптажних споруд ПрАТ чи ще когось вже можна лишати ліцензії.

Я вже не говорю про викиди в парку, забруднення річки Воротище санаторієм «Женева» тощо. Та є речі, про які не говорять, і я не все маю право коментувати. Так що це моя суб’єктивна думка..

Також в мене є ряд запитань до Трускавецької міської ради, де чомусь мають бажання без будь-якого наукового обґрунтування зменшити зони санітарної охорони.

До речі, на сьогоднішній день де-юре Трускавець не є курортом ані державного, ані місцевого значення. Тому за все, що відбувається на території Трускавця, згідно Закону України «Про курорти» несе відповідальність місцева влада.

Я би радив всім в управлінні розвитку міста уважно прочитати статтю 42 ЗУ «Про курорти» щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері діяльності курорті. Зокрема, пункт 5, де вказано, що «здійснення контролю за використанням природних лікувальних ресурсів» покладено на органи місцевого самоврядування.

Місцевим депутатам я б порадив: перш ніж голосувати за рішення про надання дозволів на оренду земельних ділянок, де знаходяться джерела з мінеральною водою, подумати про те, що їх обирали міські жителі. А ще кожен з них буде нести особисту відповідальність не тільки перед законом, а й перед жителями міста Трускавець. І кожен трускавчанин на наступних виборах повинен добре подумати, за кого ж він голосує.

- Зараз дехто почав піднімати тему загрози нашим родовищам. Що Вам відомо про це і яка Ваша думка з цього приводу?

- ПрАТ «Трускавецькурорт» а також власники та користувачі природних територій, і Трускавецька міська рада напевно не знайомі з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2012 р. (№ 245/0/5-12) «Про здійснення заходів щодо оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення». Тому перш ніж говорити про якісь загрози родовищам варто прочитати план цих заходів – всім, хто піднімає цю тему. А там чітко написано, що міська рада ще п’ять років тому мала визначити проблемні питання та можливі шляхи їхнього вирішення щодо підготовки документів для оголошення Трускавця курортом державного значення.

Зокрема, четвертий пункт цього розпорядження гласить: «Підготувати характеристики природних лікувальних ресурсів, їх лікувальних факторів, кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, інших цінностей природних територій мм. Трускавця та Моршина». Термін виконання – травень-червень 2012 р. В мене питання до попереднього міського голови Трускавця Р. Козира і теперішнього мера А. Кульчинського – де ці характеристики? Я б хотів їх побачити!

Хочу нагадати, що тоді Андрій Кульчинський був депутатом міської ради і він несе повну відповідальність за свою бездіяльність. Як лікар і депутат, і як теперішній мер.

Ще мене в цьому розпорядженні цікавить п’ятий пункт. Трускавчани хотіли б почути відомості про місце розташування, розміри, характери використання, і найголовніше – про власників та користувачів природних територій міста Трускавця. Тож це Ваше питання я переадресовую власникам і користувачам природних ресурсів та органам місцевого самоврядування.

- МГО «Рада Старійшин» просить мера Трускавця і депутатів скликати позачергову сесію, але відповіді наразі нема. Деякі громадські активісти закликають до радикальних дій. А які Ваші пропозиції щодо вирішення проблеми, яка виникла?

 - Я би радив всім активістам, що закликають до радикальних дій, спочатку добре вивчити закони про курорти, надра та інші законодавчі акти, а також пам’ятати, що є речі, навколо яких всі повинні об`єднатися, забувши свої політичні чи особисті амбіції. Це те, що буде з Трускавцем. Чи будуть тут курортники? Чи буде місто розвиватися як курорт? Думка кожного має бути врахована.

Що стосується рішення Президії «Ради Старійшин», то там є раціональне зерно, яке необхідно підтримати. Надіюся, що позачергова сесія по даному питанню буде скликана. Якщо ні, то я запрошую громадських активістів та жителів міста прийти в міську раду і спитати у депутатів та міського голови, що вони думають про долю курорту та «Нафтусю».

В місті має бути створена комунальна ГГРЕС, депутати до кінця року мають поставити питання відмови ПрАТ «Трускавецькурорту» в оренді земельних ділянок, на яких знаходяться надра та природні ресурси. Місто повинно виділити кошти (а кошти в бюджеті є) на будівництво власного міського бювету мінеральних вод. Можливо, навіть не одного, а спорудити кілька міні-бюветів, які б відповідали нормам, стандартам та викликам часу.

Що буде далі з ПрАТом – це вже питання ПрАТУ та його власників. Що він буде робити зі своїм непотрібним бюветом? Можливо, це звучить смішно, але конкуренція рухає прогрес. Бажання змін та патріотизм повинні взяти верх над дурістю та захланністю деяких осіб.

- І наостанок, чи має Трускавець перспективи як курорт? Східниця розвивається, з`являються повідомлення про лікувальні води у сусідніх Тустановичах (Борислав), а Трускавець щораз частіше згадується в ЗМІ в негативному світлі (провалля, можливий обвал дороги, платний бювет та інше). Як би Ви порекомендували діяти в цих обставинах нашому міському голові та владі Трускавця загалом?

- Трускавець як місто – це курортна територія з 190-літньою історією. Ще в 1861 році Трускавець отримав особливий статус курортного поселення. Цей статус у Трускавця ніхто не забирав. Трускавецька «Нафтуся» – унікальна! Вона годувала моїх дідів, моїх батьків, вона годувала і мене. Годувала й буде годувати всіх жителів Трускавця.

А якщо хтось собі в Бориславі, Тустановичах чи Східниці надумав відкрити щось подібне, то це добре. Це заставляє Трускавець та його жителів думати, а владу має спонукати до активних дій.

Східниця – це взагалі інший курорт, курорт кліматичний, де присутні зовсім інші джерела мінеральних вод. Там проблем не менше, ніж в Трускавці.

Щодо Трускавця, то бювет і «Нафтуся» повинні належати громаді, місто має отримувати відповідні дивіденди від всіх власників і користувачів природних ресурсів Трускавця. Ніхто нікому не боронить мати ліцензію чи займатися видобутком води, адже закон дозволяє це робити. Але всі повинні задати собі питання: «А що з того буде мати місто Трускавець та його жителі?».

Спілкувався Володимир Ключак

Z Sanoka do Brukseli przez Truskawiec – z teatrem “AGRADA”

Czy jechaliście Państwo kiedykolwiek autokarem z Sanoka do Brukseli? Jeżeli nie, to napewno przegapiliście ogłoszenie o takiej możliwości, która wydarzyła się w dniu 21 października. Właśnie w tym dniu taki autokar jechał przez uzdrowisko Truskawiec, zabierając pasażerów udających się do stolicy UE. Wśród pasażerów znalazła się m.in. Oksana Terlecka (aktorka Marianna Jara), której wypadło siedzieć w sąsiedztwie z panią Barbarą (Bess!!!), główną „bohaterką” autokaru (w tę rol wcieliła się Grażyna Kaznowska).

Spektakl performatywny „W podróży do...” był przedstawiony w Truskawcu przez Teatr w drodze „AGRADA”. Widowisko o losie kobiety na imię Barbara, która pracuje sprzątaczką w Brukseli, było przepełnione groteskiem, za którym krył się dramat gastarbeiterki. Pozostawiona w kraju matka, nieudane życie osobiste, mgława przyszłość i potrzeba to wszysto schować od ludzi, pokazując, że wszysto wychodzi jaknajlepiej, że jest wszystko OK, super, fantastycznie! Ale podrózujący autokarem powoli zaczynają rozumieć, że nie wszystko pani Bess idzie gładko, że coś jej męczy...

Teatr „AGRADA” zbiera truskawiecką publiczność po raz drugi. Rok temu, 13 listopada 2016, w restauracji Oscar został pokazany spektakl performatywny „Ona”, o czym był artykuł w „Kurierze Galicyjskim”. Napisany w 2008 r. spektakl „Ona” jest jedną z wizytówek „AGRADY”, utworzonej pierwotnie z inicjatywy dwuch ludzi – reżyserki Grażyny Kingi Kaznowskiej i jej przyjaciela Adama Snarskiego. Spektakl „W podróży do...” zaś jest dziełem nowym i głębszym, chociaż ukazuje też „dno” zachowania głównej bohaterki wystawy.

„AGRADA” jest teatrem w drodze, gra w różnych miejscach Polski i za granicą. W spektaklu „W podróży do...” występują nie tylko stałe aktorki teatru Grażyna Kaznowska, Marianna Jara i Joanna Pisula, ale i „pasażerowie autokaru” z miejscowości występu. W Truskawcu byli to krajoznawca i działacz społeczny Mykoła Iwanyk oraz pracownica urzędu miasta Maria Zawiriucha. Aha, jeszcze jednym „aktorem” był pluszowy miś w roli kierowcy autokaru, bardzo nielubianego przez główną bohaterkę.

Podróż z Sanoka do Brukseli jest długa, trwa więcej niż 10 godzin, ale „AGRADA” mieści jej w 50 minutach. Tego czasu dosyć aby zrozumieć z kim jechaliśmy do Brukseli i jednocześnie aby zacząć robić wniosek z tego co ujrzeliśmy. Zacząc tylko, bo jest to proces trwały i niełatwy.

- Przedstawiamy teatr offowy czyli taki który nie zajmuje się typowym teatrem dramatycznym, natomiast bardzo chce wymusić widza do rozważań, do własnej interpretacji, - mówi po ukończeniu spektaklu reżyserka Grażyna Kaznowska. – Nie przeraża mnie nawet gdy ktoś wychodzi w środku spektaklu, jest to bowiem znakiem że nasze dzieło jakoś poruszyło widza, Gorzej jednak gdy widz ziewa, nudzi się i nic w nim nie pozostaje po ukończeniu wystawy...

W wywiadzie, udzielonym rok temu dla dwutygodnika „Kurier Galicyjski”, reżyserka Teatru w drodze „AGRADA” i teatru formy „PARRA” Grażyna Kaznowska mówiła tak: „Często w spektaklach, które robimy, nie ma optymizmu. Owszem, ja mam teraz zrobiony taki monodram „W podróży do…” na tekstach tego mojego wspólnika Adama Snarskiego który mieszka w Brukseli. On pisze fantastyczne felietony o nas Polakach, ale to jest znowu monodram z drugim dnem. Gdzie wydawaloby się że kobieta jest prosta i próżna, że sprzedaje się (nie w sensie erotycznym, tylko że wyjeżdża aby zarobić pieniądze i robi z siebie słodką idiotkę), ale tak naprawdę jest drugie dno tego monodramu, że ona zostawiła mamę gdzieś tam pod opieką i ta mama umiera. Ja lubię takie drugie dna, nie lubię tylko jednego nurtu…”.

Wywiad ten był udzielany tuż po przedstawieniu spektaklu „Ona” w restauracji Oscar. No i cóż? Minął rok, i spektakl „W podróży do...” jest właśnie przedstawiany w Truskawcu, znowu w Oscarze. Czyż nie zbieg okoliczności?

Dyrektor hotelu-restauracji Oscar Oleg Błażiwski podziękował teatrowi z Polski za piękną grę i za współpracę oraz wyraził nadzieję że Tuskawiec będzie miał nowe okazje pogłębić swoją znajomość z twórczością reżyserki Grażyny Kaznowskiej i z Teatrem w drodze „AGRADA”.

Włodzimierz Kluczak, dla „Kuriera Galicyjskiego”

Dlaczego ciągle nie znamy Chciuka?

Andrzej Chciuk nie przebił się do świadomości publicznej ani w Polsce, ani na Ukrainie. O tym, co jest wartościowe w jego twórczości i dlaczego jest ważny dzisiaj, w okresie, gdy stosunki polsko-ukraińskie uległy pogorszeniu, mówiła na spotkaniu jego tłumaczka na język ukraiński, Natalia Rymska.

Spotkanie w domu Ukraińskim z Natalią Rymską poprowadziła Ołeksandra Iwaniuk. Tłumaczka wyjawiła, że gdy otrzymała książkę Chciuka przez długi czas nie sięgnęła po nią ze względu na tytuł. Z urodzenia Drohobyczanka myślała, że jej miasto nie jest Atlantydą, nie jest wyspą, jej miasto całe czas żyje. Po zapoznaniu się z  twórczością Andrzeja Chciuka odnalazła tam jednak wiele cennych dla niej rzeczy. – Chciuk przywrócił mi dziadków – przyznała Natalia Rymska. Pokazywał świat Galicji, której już nie ma, w której mieszkali Żydzi, Polacy i Ukraińcy. Ci wszyscy ludzie byli do siebie podobni. Natalia Rymska zaznaczyła, że pamięta takie opowieści ze swojego domu.

Ołeksandra Iwaniuk zapytała, jak Rymska przetłumaczyła bałak. Jak określiła swą pracę tłumaczka, dosłownie rozpłynęła się w lekturze, czytając dzieło Chciuka. Świat bałaku okazał się też jej światem. Bałak znała ze swojego dzieciństwa. Towarzyszył jej przez dużą część życia, więc tłumaczyła go z łatwością.

Natalia Rymska wyznała, czemu ceni Chciuka. Emigracyjny pisarz nie „przysypuje wszystkiego pudrem”. Pisał o antysemityzmie, o tym, że Ukraińcy powinni byli otrzymać zgodę na uniwersytet we Lwowie, o tym, że byli poniżani w II Rzeczpospolitej. Rymska wybrała do przeczytania na ten wieczór długi fragment opisu pogrzebu Tadeusza Hołówki, zamordowanego przez zamachowców z Organizacji Ukraińskich Nacjonalistów, który zakończył się sceną bicia w twarz ukraińskiego chłopa przez polskiego wachmistrza. Wszyscy zebrani zamarli, słuchając w milczeniu.

Szkoda, że na spotkanie nie przybyło wiele osób. To znaczy, że nazwisko Andrzeja Chciuka jest jeszcze zbyt mało znane. Natalia Rymska pragnie zorganizować w roku 2020 jakieś przedsięwzięcie popularyzujące jego sylwetkę.

Andrzej Chciuk urodził się w Drohobyczu w 1920 roku. Zdążył rozpocząć we Lwowie studia, które przerwała mu wojna. Całe jego życie było związane z emigracją, gdzie pisał do polskich i francuskich gazet. Znany jest najbardziej z książki o Drohobyczu. Po wojnie przebywał we Francji, w Australii. Zmarł w Melbourne w 1978 roku.

Natalia Rymska dokonała przekładu na język ukraiński „Atlantydy” i „Ziemi księżycowej”, które ukazały się w jednym tomie wydanym przez kijowską Krytykę w 2011 roku. Spotkanie odbyło się 12 października br. roku w Domu Ukraińskim w Warszawie.

Z Natalią Rymską rozmawia Wojciech Jankowski.

- W czasie dzisiejszego spotkania co najmniej dwa razy padło twierdzenie, że Andrzej Chciuk jest do tej pory niedoceniony zarówno po polskiej, jak po ukraińskiej stronie granicy. Z czego to wynika, że w rozmowach o stosunkach polsko-ukraińskich w dwudziestoleciu międzywojennym tak rzadko przywołuje się pisarstwo Chciuka?

- Też tak uważam i należy to zmienić, bo Andrzej Chciuk jest bardzo ważnym pisarzem, jeżeli mówimy o oddaniu klimatu pogranicza i opisu życia w II Rzeczpospolitej. Dlaczego jest mało znany? Po pierwsze pochodzi z Kresów. Po drugie z Drohobycza – tam symbolem stał się już Bruno Schultz, a dla Ukraińców Iwan Franko. Wciąż trwa walka o to, czy Drohobycz jest miastem Schulza czy Franki. Chociaż jest więcej osób, dla których to nie musi być „albo – albo”. Po trzecie Chciuk był pisarzem emigracyjnym. Od 1951 roku do swojej śmierci w 1978 roku mieszkał w Australii. To sprawiło, że gdzieś się tam zgubił w tym dalekim świecie. W 2020 roku będziemy obchodzić stulecie jego urodzin i mam nadzieję, że uda się zrobić jakiś festiwal, albo konferencję w Drohobyczu. Mam nadzieję, że w Polsce ta postać będzie w końcu zauważona. Jego teksty były i są ważną lekcją odpowiedzialności w mówieniu o bardzo trudnych sprawach, o relacjach polsko-ukraińskich, o antysemityzmie, o tym co się dzieje w naszej wspólnocie. To odpowiedzialność obywatelska i pisarska. Kilka razy mówiłam na spotkaniach na Ukrainie, że tekst Andrzeja Chciuka o zabiciu Tadeusza Hołówki w Truskawcu w 1931 poleciłabym każdemu politykowi ukraińskiemu, który się wypowiada na tematy polsko-ukraińskie.

- Dziś, gdy Pani cytowała ten fragment o zabójstwie Hołówki, to jakby mówiła Pani o współczesności.

- Właściwie tak, bo sporo nieciekawych rzeczy się działo w ostatnich latach w stosunkach polsko-ukraińskich. Między innymi dlatego, że takie właśnie lektury zostały pominięte, niezauważone. Chciuk nikogo nie pomija. Każdy ma tutaj głos, każdy może wyrazić swoje racje, każdy jest wysłuchany. Wydaje mi się, że tego nam dzisiaj brakuje, tego możemy się uczyć właśnie z takich lektur, jak książka Andrzeja Chciuk.

- A zatem co wynika z tego opisu?

- Można było w różny sposób opowiedzieć o zabójstwie Hołówki. Można było zająć taką postawę: tego dokonali ukraińscy terroryści, nacjonaliści bo są źli itp., itd., ale jak to opowiada Chciuk? On podaje cały kontekst trudnych relacji między różnymi narodami w II RP. Opowiada o niemożności kształcenia się w języku ukraińskim, czyli o zakazie powołania uniwersytetu ukraińskiego we Lwowie. Wspomina też o Ukrainie karpackiej, o stanowisku wobec niej władz polskich, a kończy scenką, kiedy polski wachmistrz bije w twarz chłopa ukraińskiego za to, że mu po ukraińsku odpowiada. Uważam, że jest to dobra lekcja odpowiedzialności mówienia o takich sprawach. Chciuk zaczyna pożegnaniem z Hołówką w Truskawcu, bo uczestniczył w tym, jako jedenastoletni harcerz, a kończy sceną, mówiącą skąd ten terror się wziął, niby ot tak, po prostu z niczego. Ten tekst jest bardzo uniwersalny i aktualny tu i teraz. Takiej równowagi i takiego zrozumienia brakuje wielu osobom wypowiadającym się w przestrzeni publicznej na te tematy. Chociaż mamy Internet, mamy o wiele więcej informacji, źródeł i… nie korzystamy. A Andrzej Chciuk, który zmarł w 1978 roku, kiedy jeszcze o poprawności politycznej jako takiej jeszcze nikt nie mówił, potrafił właśnie w taki sposób opisać zabójstwo polityka polskiego, który – podkreślam to – był dość lojalny wobec Ukraińców i właśnie za to zginął, bo dla radykalnego skrzydła nacjonalistów ukraińskich, które uważało, że wszystko jest źle i że tylko terrorem można coś osiągnąć, był niewygodny. Ludzie dialogu byli usuwani. Możemy też wspomnieć o zabójstwie dyrektora ukraińskiego gimnazjum we Lwowie, Iwana Babija, który też został zabity przez ukraińskich nacjonalistów, bo jako pedagog i osoba o umiarkowanych poglądach politycznych, przeciwstawiał się temu, by z grona jego wychowanków czyli gimnazjalistów ukraińskich rekrutowano terrorystów, i za to został zastrzelony. Za mało o tym mówimy!

- Dziękuję!

Wojciech Jankowski, KurierGalicyjski

Оголошення

Готельно-курортний комплекс «Карпати» (м. Трускавець, вул. Карпатська, 2) запрошує на роботу юрисконсульта. Тел. відділу кадрів: (03247) 6-21-22.



Создан 23 окт 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником