Трускавецький вісник № 168 (1530) від 10 листопада 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 168 (1530) від 10 листопада 2017 р.

10.11.2017



У номері: Із сесії Трускавецької міської ради + коментарі трускавчан; Що ж там в Києві; Руслан Рохов та Стратегія розвитку Трускавця; Чи знайомі ви зі своїми дітьми; Уряд продає державні підприємства; Короткі новини регіону; Оголошення.

Короткі новини

“Ювента Денс” знову перемагає у Будапешті

Наприкінці жовтня у столиці Угорщини Будапешті відбувся міжнародний фестиваль ”Budapest Dance Festival”. Серед колективів, які взяли участь у фестивалі, був і трускавецький Клуб спортивного танцю “Ювента Денс” (керівник Юрій Задорожний).

Наші юні танцюристи КСТ “Ювента Денс” Ільницький Антон, Ільницький Олександр, Дацьків Ярослав та Крамар Остап вибороли кубки, дипломи, медалі та гідно представили місто Трускавець на європейському рівні.

В наш час особливо важливо популяризувати Україну за кордоном і Трускавець зокрема в контексті інтеграції нашої держави у європейський соціокультурний простір та отримання Україною безвізового режиму з країнами Європейського Союзу. У планах колективу поїздки на міжнародні фестивалі та змагання у Польщу, Австрію, Грецію та Італію.

Мово рідна! Ти ж як море…

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада, в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 “Про День української писемності та мови” на підтримку “ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства”.

Бібліотекарі бібліотеки для дітей м. Трускавця спільно з вчителями та бібліотекарем СЗШ №3 провели свято до Дня писемності та мови, яке розпочалось Молитвою до мови. Бібліотекар Леся Цісінська розповіла про історію виникнення писемності та мови. Ірина Білас, Оля Давидова, Анжела Кідалінська, Ірина Печіль, Аня Романова, Діана Федчишак душевно, захоплююче читали вірші про рідну мову. Мелодійно та милозвучно пролунали пісні “Мова колискова”. “Рідна мова”, “Наша мова українська» у виконанні дуету “ Україночка” в складі Насті Германович і Софії Шашули та учнів 5-А, 5-Б та 3-А класів під музичний супровід Лесі Цісінської (класні керівники Леся Павелкевич, Світлана Наум та Марія Дуб).

Всі присутні мали нагоду зустрітись з поетом В`ячеславом Умновим. Його поезія – патріотична, його сутність – українська.

Закінчилось свято піснею “Ірійна пісня рідної мови” на слова В`ячеслава Умнова, музика Лесі Цісінської.

«Батьківщинівці» Львівщини захищають громаду від газового свавілля

Українці не повинні збагачувати керівників газових підприємств країни за власний рахунок.

Як повідомляє прес-служба Львівської обласної парторганізації, про це у своєму відеоблозі наголосив очільник обласної «Батьківщина» Михайло Цимбалюк.

«Батьківщинівець» розповів, що минулого року голова НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв отримав прибуток в 19 мільйонів гривень.

«Виникає логічне запитання – за рахунок чого підприємство отримало цей прибуток, адже «Нафтогаз» є лише посередником між тими, хто добуває корисні копалини й тими, хто їх реалізовує», – запитує Михайло Цимбалюк.

Політик розповів, що на прикладі Львівщини можна чітко простежити джерела надходжень газових підприємств країни.

«У містечку Добротвір громада обурилася тим, що «Львівгаз» примусово встановлює загальнобудинкові лічильники обліку газу, бо так, на їхню думку, легше ділити газ, використаний на всіх мешканців багатоквартирних будинків. Команда «батьківщинівців» разом із мешканцями звернулася до Шевченківського районного суду Львова. Суддівська колегія визнала незаконність дій газовиків», – повідомив Михайло Цимбалюк.

За словами головного «батьківщинівця» Львівщини, дивують дії чиновників, адже голова Кам’янка-Буської райдержадміністрації підписав розпорядження до керівників комунальних підприємств з вимогою надавати вільний доступ працівникам приватної структури до встановлення лічильників.

«Важко тут знайти правду, вона буде лише тоді, коли ми в судах відстоюватимемо інтереси громади, адже не можна дурити людей та дозволяти владі заробляти на звичайних громадянах, які чесно сплачують за комунальні послуги», – наголосив політик.

Михайло Цимбалюк повідомив, що «Батьківщина» вимагає, аби загальнобудинкові лічильники обліку газу встановлювалися за рішенням громади.

Власна інформація

Істина, доброта, терпіння

 Сьогодні, 10 листопада, в центральній міській бібліотеці Трускавця демонструвалась мистецька галерея робіт під назвою «Істина, доброта, терпіння». Наша експозиція сприяла відродженню духовного стану суспільства, пробудила в людях доброту. Зараз в такий жорстокий час ці картини передають теплоту, чистоту і якийсь кусочок щастя.

Жанри робіт – різні. Є ікони, пейзажі, портрети, натюрморти, графіка. Художників об’єднала одна спільна ідея: за допомогою мистецтва показати, яке прекрасне життя, якщо слідувати його високому принципу «Істина, доброта, терпіння». Це стародавня система морального і фізичного вдосконалення людини.

Сюжети картин свідчать про пошуки справжнього призначення людського життя, про зв’язок між добром і злом, прославляють божественну славу, закликають до співчуття і терпіння.

Підготувала Ореста Касперська, провідний бібліотекар читального залу Трускавецької ЦБ

Вхід в бювет залишиться безкоштовним

XXXV сесія Трускавецької міської ради, яка розпочалася 9 листопада, пройшла під пильним наглядом громадськості. Маленький тісний зал Народного дому явно не вміщав всіх бажаючих послухати про долю «Нафтусі», бювету і курорту взагалі, тож багатьом довелося товпитися у присінку чи й на вулиці. Народний гнів, причиною якого стало рішення ПрАТ «Трускавецькурорт» про запровадження платного входу в бювет, виливався не лише на цю господарюючу структуру, а й на орган місцевого самоврядування, зокрема особисто на міського голову.

Більше трьох годин тривали словесні перепалки, взаємні звинувачення, «розбірки» та пінг-понг образами. На диво, майже не було депутатських запитів (звернення зачитали тільки два обранці), а перші «перетягування канату» почалися з моменту пропозиції депутата Бучковича внести в порядок денний альтернативний проект рішення по питанні «Про інформацію щодо стану родовищ мінеральних вод на території міста Трускавець». Зрештою, попри порушення регламенту два проекти рішення по одному цьому питанні були прийняті за основу, а все рішення «клепалося», як то кажуть, «на коліні». Тому всі питання, які розглядали 9 листопада в першій половині дня, були вирішені радше політично, аніж на тверезу голову.

Доповідав по питанні стану родовищ мінеральних вод генеральний директор ПрАТ «Трускавецькурорт» Віктор Жданов. Можна лише подивуватися залізній витримці цього керівника, який на різні звинувачення, а навіть прямі образи типу «злодії!», «геть звідси!» м`яко «посилав» кривдників читати статути, закони чи інші документи.

Серед громадських активістів, які проявили найбільшу активність, варто назвати Лева Грицака, Ігоря Кісака, Володимира Шиманського, Мирона Бучацького, Віктора Пиціва, Ігоря Комарницького. Практично всі вони мали якісь претензії до ПрАТ «Трускавецькурорт». На захист ПрАТу виступив лише юрист цього підприємства Андріан Копинець.

Результатом тривалого протистояння стала загальна втома. В результаті коли треба було голосувати за конкретні питання, депутати вже не надто вдавалися в суть того, що вони приймають, за що вони голосують. Так, вхід у бювет залишився безплатним, але писати в рішенні «зобов’язати» зробити це господарюючу структуру – це голий популізм. Подібно як популізмом можна назвати пункт про заборону рекламування у Трускавці «інших однотипних курортів». Так, ця ганебна практика, яку було започатковано за екс-мера Козира на так званому «східницькому телевізорі» на центральній площі нашого міста-курорту, вона дратує і потрібно щось вирішувати. Але ж не методом заборон! Бо тоді можна заборонити турагенціям вивозити відпочивальників з міста на бойківські забави чи на екскурсії в Закарпаття, можна заборонити таксистам везти гостей Трускавця в Східницю чи Дрогобич. Інші методи треба застосовувати, панове…

Ще один пункт, за який, на щастя, проголосувало хіба троє депутатів – це пропозиція розірвати договори оренди земельних ділянок, які ПрАТ використовує для обслуговування надкаптажних споруд. В цьому випадку ланцюжок подій міг би допровадити до того, що місто опинилося б без «Нафтусі», адже ПрАТ втратив би ліцензію. А от договір про співпрацю із ПрАТ «Трускавецькурорт» все ж розірвали.

Позитивним рішенням можна назвати створення комунальної ГГРЕС (чи відновлення діючої – навіть незрозуміло, яким чином цей процес відбуватиметься). Хоча дехто пробував зауважити, що це потягне видатки з міського бюджету, може навіть мільйонні, та все ж навряд чи треба когось переконувати, що контроль над «Нафтусею», її видобутком, реалізацією, а головне збереженням, повинна мати громада міста. Саме громада, а не якась окрема комерційна структура, як це є зараз. Зрештою, комунальне ГГРЕС могло б бути складовою частиною якогось успішного комунального підприємства – для прикладу, КП «Парк курортний», або ще краще КП «Трускавецьтепло». Між іншим, останнє займається перевезеннями у місті на маршруті №3 і скарги на цей маршрут зараз відсутні, а цей вид діяльності приносить додатковий дохід і для підприємства, і для міського бюджету. Тож міський голова Андрій Кульчинський, щоб зняти це питання зі своєї голови, міг би просто доручити тому ж керівнику КП «Трускавецьтепло» Руслану Крамару займатися питанням комунального ГГРЕС. Тоді він вбив би двох зайців – у випадку позитивних змін мав би лаври героя, який врятував «Нафтусю», а у випадку невдачі міг би помститися Русланові Крамару, який колись його позбавив депутатства (2008 рік) та вигнав з партії «Батьківщина».

Повертаючись до сесії 9 листопада, хочеться ще відзначити прекрасну посередницьку роль та розважливість таких двох людей як депутат міської ради Юрій Яворський та депутат Львівської обласної ради Олексій Балицький. Чіткі запитання першого, які розставляли крапки над «і», та блискуча промова другого, яка холодним душем остудила надміру запальні голови, дозволили роботу сесії перевести у конструктивне русло. І хоча вигуків «Ганьба!» на адресу мера Трускавця не бракувало, і хоча кожен під час сесії піарився, що мав змоги, та все ж влада Трускавця вийшла з поєдинку зі своїми опонентами не найгіршим чином. Як кажуть, могло бути значно гірше.

А що громада? А громада, як це часто буває, виконала свою роль – присутністю як інструментом тиску та демонстрацією факту, що вона потрібна тільки тоді, коли політичні гравці не можуть домовитися іншим чином. Зрештою, сам факт припинення (чи відстрочки) платного входу в бювет громада може вважати перемогою. Але це перемога радше тактична, а до стратегічної звитяги ще ой як далеко.

Володимир Ключак

Трускавчани про сесію

9 листопада у Трускавці пройшла резонансна сесія Трускавецької міської ради. Громада відстояла право на безкоштовний вхід в бювет, а договір про співпрацю з ПрАТ «Трускавецькурорт» було розірвано. Але все-таки прийняті на сесії рішення не можна назвати перемогою громади, адже вони половинчасті, взагалі не захищають наші інтереси щодо стану гідромінеральної бази курорту, а деякі з них є відверто популістськими та такими, що прийняті виключно задля заспокоєння пристрастей.

Як мешканці Трускавця оцінюють результати цієї сесії? Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з окремими позиціями, які відображають різні точки зору.

Олексій Балицький, заступник міського голови Трускавця, депутат Львівської обласної ради: «Сьогоднішня сесія Трускавецької міської ради чітко розставила основні пріоритети: 1) громада міста і влада з депутатським корпусом єдині в своїх починаннях, плани посіяти розбрат в місті не вдалось зреалізувати; 2) разом ми зможемо досягнути більшого; 3) відновлюється робота КП "ГГРЕС"; 4) і найголовніше вільний доступ до бювету».

Лев Грицак, генеральний директор ГКК «Карпати», міський голова Трускавця 2002-2010 рр., голова МГО «Рада Старійшин»: «Вхід до бюветів мінвод у Трускавці залишається вільним! Це перемога здорових політичних і громадських сил, трускавецької громади. Трускавчани повинні пошанувати депутатів, які провели це рішення, результати поіменного голосування буде опубліковано. І трускавчани повинні знати про тих депутатів, які вносили деструктив і не голосували за прийняття рішення. Це депутати Анатолій Стародуб і юрист міської ради Олена Савченко. Пояснити це можна тим, що А. Стародуб являється багаторічним працівником ПрАТу, а О.Савченко виражає позицію міського голови і свою особисто. Хочу подякувати всім депутатам, які проголосували про важливе для Трускавця рішення. Хочу особливо відзначити активну позицію Романа Бучковича. Просто молодець! Значну активність проявили Святослав Грабовський, депутати Остапчук, Кісак, громадські активісти Ігор Кісак, Ігор Пілько, Володимир Шиманський, Мирон Бучацький, Олександр Богуцький, мешканці, присутні на сесії. Щиро вдячні Вам, трускавчани. Але не зупиняйтесь на цьому. Попрацюйте над тим, щоб "Нафтуся" була громадською і належно охоронялась. Сьогоднішня сесія міської ради – це лише часткова перемога громади. Головне питання – збереження гідромінеральної бази – керівництво заговорило, втішаючись успішним затиканням рота громаді.

Леся Грубер, заступник генерального директора ПрАТ «Трускавецькурорт»: «Популізм, некомпетентність, кричущий непрофесіоналізм у 90% депутатського корпусу Трускавця. Все це, на жаль, приховане за ура-патріотизмом!».

Святослав Грабовський, депутат Трускавецької міської ради: «Я вважаю, що ця сесія – це історична подія. Вперше депутатами підтримано звернення в Генпрокуратуру, Фонд держмайна та НАБУ щодо повернення санаторного та комунального майна з незаконного володіння. Дякую всім, хто сприяв цьому процесу, а найбільше мешканцям Трускавця. Виглядало на те, що злодії та місцеві "князьки" пробували рятувати ЗАТ від розслідування щодо незаконної приватизації».

Микола Пилипів, АТОвець, громадський діяч: «А може зробити для нечемного війта та продажних депутатів люстрацію через сміттєві баки з наступним розповсюдженням відео через Ютуб?».

Леся Конів, трускавчанка: «Треба піднімати громаду міста і боротися з таким "чиряком на тілі міста" як ПрАТ «Трускавецькурорт», бо крім зла для міста він нічого доброго не зробить. Трускавчани, не будьте байдужі в цій боротьбі!!!».

Андрій Гнідан, таксист, громадський діяч: «З того Жданова вже пісок сиплеться, а він стоїть на сцені і щось обіцяє та гарантує. Доповідь свою він читав в дусі зборів КПРС. Краще б внуків бавив, а так то стояв, нервувався, а це негативно відбивається на довголітті, хоча певна стійкість до таких подій у нього є (стара комуняцька школа)».

Лідія Буга, зоозахисниця, голова ГО «З любов`ю до тварин»: «Нафтуся» наша! І всіх ПрАТовців Геть! Ганьба владі Трускавця, що веде співпрацю з ПрАТом! Треба негайно поперти цього Жданова і всю його команду, вони зараз обіймаються з міською радою, а роками були запеклими ворогами. Невже немає кому в Трускавці утримувати бювет в належному стані? Ми не повинні допустити ждановців і далі наживатись на нашому кровному родовищі».

Звісно, вищевикладені думки трускавчан, взяті з соціальної мережі Фейсбук, є суб’єктивними та емоційними, проте вони все ж відображають настрої громади. Переконувати когось у Трускавці в тому, що громада повинна мати повний контроль над гідромінеральною базою курорту навряд чи потрібно. От тільки чому міська влада Трускавця так неохоче береться за справу, яка є головною ціллю Трускавця і запорукою майбутнього процвітання громади? Чиї інтереси представляють мер і його команда?

Підготував Володимир Ключак

Засновник Школи мерів Руслан Рохов: «Трускавець – це столиця здоров`я!»

Курортна столиця України, місто здоров`я, столиця здоров`я – це все про наш Трускавець. Але втримати цю позицію, пальму першості нелегко. Як зазначає засновник та керівник Школи мерів Руслан Рохов, для статусу столиці здоров`я необхідні певні умови. А для процвітання у майбутньому повинне бути чітке бачення того, чого ж ми прагнемо, яким має бути курорт у близькій та віддаленій перспективі, якими шляхами та методами цього можна досягати, хто наступає нам на п`яти, що робити з конкурентами і багато інших аналогічних речей.

Руслан Рохов побував у Трускавці на запрошення депутата Святослава Грабовського (фракція «Народний контроль»), який проходить навчання у Школі мерів. Фахівець провів зустріч з небайдужими трускавчанами, котра відбулася 9 листопада, коли емоції від гарячого сесійного засідання ще не встигли влягтися належним чином. Розмова, яка проходила в УРБАН-бібліотеці Трускавця, відбувалася в два етапи – перший за широкого представництва громадськості, а другий у тіснішому колі за горнятком кави.

Учасником зустрічі став і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, який проявив неабияке зацікавлення темою стратегічного планування. Щоправда, як сказав міський голова, вже досягнуто певних домовленостей із німецькими фахівцями щодо розробки та впровадження в життя Стратегії розвитку Трускавця, проте це аж ніяк не є перешкодою послухати вітчизняних фахівців, які представлені Школою мерів. Тож друга частина зустрічі була присвячена власне напрацюванням конкретних механізмів, які б дозволили широким колам громадськості брати участь у процесі розробки стратегії рідного міста-курорту.

- Я не думаю, що це буде складно, - коментує процес залучення рядових трускавчан до розробки Стратегії розвитку Трускавця депутат Святослав Грабовський. – На прикладі того, як у Трускавці запроваджувався бюджет участі (партиципаторний бюджет), ми бачимо, що той, хто хоче працювати, брати активну участь у розробці важливих для міста положень та інших документів, той і ходить на засідання, вносить свою лепту у процес демократизації суспільства на локальному рівні. Хто ж не хоче цим займатися, той і не буде приходити на засідання, обговорення, йому це буде нецікаво. Звісно, ніхто не застрахований від помилок, але залучення представників різних громадських організацій дозволить мінімізувати такі ризики.

Про те, що без Стратегії Трускавцю ніяк, каже і громадський діяч, очільник ГО «Право» Сергій Розора, який прибув на зустріч разом із сином Юрієм. Проте Сергій Розора застерігає від прикрого дрогобицького досвіду, коли стратегія розвитку міста Котермака у свій час була розроблена канадськими фахівцями, але в ратуші ніхто й не думав братися за її реалізацію, звіряти свої дії з написаними фахівцями планами.

В дискусії щодо стратегічного планування розвитку міста Трускавця взяли участь громадські діячі Роман Ус, Олег Стефанишин, Мар`яна Губицька, Віктор Пиців, Іван Сенюта, Віра Савка, волонтер Корпусу Миру Андрій Ленець та інші.

Кандидат економічних наук та викладач одного з найвідоміших вузів України, трускавчанин Роман Ус – один з тих, які готові долучитися до розробки Стратегії розвитку Трускавця. Громадський діяч та помічник депутата міської ради Олег Стефанидин вважає, що в Стратегії повинно бути зазначено головне: Трускавець – це бальнеологічний курорт! А інші «ніші», які дозволять створювати нові робочі місця та залучати нових відпочивальників та туристів – це те, що влада курорту має підтримувати належним чином.

Руслан Рохов на прикладі румунського міста Клуж-Напока та ряду інших міст яскраво ілюструє, наскільки важливим є здорове підприємницьке середовище для розвитку території. «Мер Клуж-Напоки каже, що щодня молиться за підприємців свого міста», - напівжартома-напівсерйозно каже засновник Школи мерів. І додає, що без розвитку, при відтоку розумних та підприємливих людей навіть квітуча та успішна територія може перетворитися на депресивну та непривабливу сіру зону. Але ми це добре знаємо і самі – на прикладі деяких міст-сусідів.

Співпраця Трускавця зі Школою мерів започаткована тільки недавно, але вже дає свої плоди. Це не лише тренінги та зустрічі, а й початок кроків до розробки Стратегії розвитку. І нехай це кроки черепашачі, але вони є, а все починається в житті з малого. Успіх Карлових Варів чи Баден-Бадена теж не був одномоментним актом, а тривалим процесом. Так що є надія, що офіційне визнання Трускавця як курортної столиці та столиці здоров`я – справа близького майбутнього.

А детальніше ознайомитися з перебігом зустрічі з керівником Школи мерів Русланом Роховим можна на відео на сторінці Сергія Розори в мережі Фейсбук.

Володимир Ключак

А що ж там в Києві?

«Трускавецький вісник» оперативно та об’єктивно висвітлює події нашого міста-курорту та регіону, проте в нашому Інтернет-виданні небагато інформації про те, що ж відбувається на загальноукраїнському рівні. А тим часом у Києві вже майже місяць триває протистояння і невідомо, чим воно завершиться.

Довідатися про все з перших вуст маємо можливість від безпосереднього учасника акції протесту в Києві, воїна АТО, громадського діяча, трускавчанина Вадима Печнікова. Розмова відбувається сьогодні, 10 листопада.

- Пане Вадиме, Ви щойно повернулися з Києва. Що ж там відбувається?

- З Києва я приїхав сьогодні вранці, а за два дні повертаюся туди знову. Це вже пішов четвертий тиждень (з 17 жовтня), як мирні протестувальники організували там два табори. Ці табори стоять неподалік: військовий табір, який організував Рух «Визволення», розташований прямо на вулиці Грушевського, на проїжджій частині, а в частині Маріїнського парку поближче до площі Конституції знаходиться цивільний табір.

В нашому таборі 20 наметів, в кожному наметі приблизно 20 людей, тобто чисельність – це дві бойові роти. В цивільному таборі біля 30 наметів. На кожному наметі написане місто, звідки люди приїхали – в принципі, представлена вся Україна. На жаль, знайшов тільки один намет, на якому написано «Львів. Борислав. Турка». Я сфотографував це, виставив фотографію в Фейсбук і написав: «Мери і депутати міських рад Трускавця, Дрогобича і Стебника, чого ви сидите в кущах?».

Вимоги протестувальників були оголошені десь два місяці тому – щодо прийняття обов’язкових трьох законів, які допоможуть мирними методами усунути олігархат від влади. Це: 1) закон про нову виборчу систему, 2) закон про створення антикорупційного суду, 3) закон про зняття депутатської недоторканності. А 18 чи 19 жовтня до цих вимог було додано ще одну – прийняття закону про імпічмент.

Скажу ще, що гаряча фаза мирного мітингу пройшла, намагалися нас розігнати, штурмували 17 і 18 жовтня, було кілька таких навал зі сторони «Кордоберкута» чи то «Беркутокорда». Поліція реально намагалася прорвати наш кордон.

Рух «Визволення» – це всі колишні демобілізовані вояки, які пройшли кривавий фронт, так що ми ставали шеренгами, як у фільмі про вікінгів, і видавлювали спецпризначенців назад за периметр, який вони вибудували із залізних щитів.

Ось так на 58-му році життя я надихався газом, і в очі газу нахапався, але, слава Богу, тут же воду піднесли, і ми тих кілька штурмів відбили. Це я розповідаю про свій пост, де я чергував.

На другому пості теж був серйозний напад, причому десь 6-7 наших хлопців спецпризначенці вирвали, тут же привезли їх у Печерський райвідділ, щоправда, через годину їх випустили. Але в одного все-таки куртка пропала, а наша славна нова поліція сказала, що її (куртки) й не було.

Зараз триває мирна фаза, ми самі себе і мирних цивільних людей охороняємо, контролюємо, щоб не зайшли провокатори, наркомани чи п’янички.

На днях була провокація – якраз я стояв на посту, під вечір, десь година 11-12 під`їхало дві машини з поліцейськими патрульними. Я вийшов за периметр – що таке? От, мовляв, в Маріїнському парку щойно жінку намагались зґвалтувати і відібрали мобільний телефон. Я кажу – так от, дзвоните по телефону і відразу визначаєте, де ж цей так званий ґвалтівник. «А ґвалтівник побіг у сторону вашого табору і тут у вас заховався», - кажуть. «Які прикмети?» «Форма «Дубочок» (стара українська форма), неголений, років 30-35, чорнявий…».

Я викликав нашого старшого – грузин Вано, воював у батальйоні «Донбас», влада його намагається депортувати. Він впустив поліцейських і цю, так би мовити, постраждалу жінку – така світленька, років 30-35. Ніяких слідів насильства ні на одязі, ні обличчі типу розмазаного макіяжу не було. Вони походили по наметах, пошукали і пішли з Богом.

Наступного дня вони по соцмережах і по ЗМІ про цей випадок з так званими ґвалтівниками розказали, а день тому якийсь блогер по-новому погнав цю хвилю, пишучи про зграю ґвалтівників, алкашів та наркоманів, які «розхитують човен».

Але що цікаво, так це те, що через день після цього випадку буцімто «зґвалтування» цю жіночку у формі майора поліції побачили біля готелю «Київ». Коли хлопці спитали: «А що ж так виходить?», то ця жіночка просто втекла.

Тобто, влада намагається нас оббрехати, звести нанівець наш імідж патріотів, ветеранів війни, які прийшли спитати у влади, що ж вона ці три роки робила крім того, що займалася баришництвом, своїм бізнесом, торгівлею з так званим ОРДЛО, торгівлею з Росією і набиванням своїх кишень.

- Ви зазначили, що першою вимогою протестувальників є нове виборче законодавство. Яким, на Вашу думку, воно має бути, щоб люди більш не обирали таких бариг?

- Це одна із складових частин. Одним з кроків до нашої перемоги є прийняття в першому читанні варіанту закону, який подав не президент, а Левченко. Треба нагадати, що перед тим для стимуляції процесу наші хлопці розпочали блокування рошеновського логістичного центру в Ягодині неподалік російського кордону. Мені як свідомій людині і як економісту зрозуміло, що там якраз формувалися торгові партії для поставки продукції «Рошен» в Росію.

Так от, цей закон в першому читанні прийнято і тепер головне, щоб до другого читання його не спотворили. В тому законі вже прозвучало про ліквідацію мажоритарки, тобто гречкосії вже не пройдуть. Бо саме мажоритарка і дала можливість президенту Порошенку сформувати другу по чисельності фракцію. А «Народному фронту» першу по чисельності, тому що вони майже всіх мажоритарників скупили на корні, і ті голосують так, як вважають за доцільне президент і лідер «Народного фронту».

- Ви зазначили, що в Києві нема наметів з написами «Трускавець», «Дрогобич», «Стебник», та й бачите самі, що в нас у Трускавці нема великої зацікавленості теперішніми подіями в Києві, а є апатія та пасивність. Чому?

- Це якраз підсумок тих зусиль, що влада три роки робила – тобто, виховання в людей великої зневіри. Після Революції Гідності до влади прийшли не представники народу, а прийшла сцена Майдану. І хоча Порошенко на сцені не світився, та він засвітився в інших козирних моментах, зокрема на бульдозері. Я впевнений, що це востаннє народ «розвели як кошенят», як казав риг Чечетов.

Так, трошки є розпач, що Трускавець апатичний, байдужий і зневірився у всьому, але в будь-якому випадку – якщо треба змінити владу, яка перейшла всі межі моралі та людяності, то хоч сто раз! Бо йде війна, а її так не називають, торгують з Росією, Порошенко зайшов вже в бізнес Ахметова, Ахметов став у нього найліпшим другом, а народу що?

От, для прикладу, ви спіймали за руку на гарячому якогось злодія. І цього злодія треба виганяти, а не казати: «От, ми вже до того ловили злодія, перед цим ловили, проганяли його сто разів, щоб він не грабував…». Так значить сто перший раз треба гнати!

А інакше куди ж далі рухатися? Як казав наш Провідник нації, «якщо між хлібом і волею ти обираєш хліб, то залишаєшся і без хліба, і без волі». На жаль, знаючи це, прості люди часто обирають саме хліб, а не волю.

Але це пройде. Ми багато займаємося просвітницькою роботою. Незважаючи на інформаційну блокаду, є соціальні мережі, місцеві засоби масової інформації. У нас там крім центральних каналів часто бувають київські ЗМІ – Києва, Київської області. На Фейсбуку є прямі трансляції, які люди можуть побачити, зрозуміти, що відбувається, і надихнутися.

А взагалі найкраще самому приїхати на день-два й подивитися на власні очі, що ж відбувається. Переночувати та зігрітися в наметах є можливість, погодувати теж. Приїдьте, подивіться і повертайтеся зі своїми враженнями. Найголовніше, щоб апатія та зневіра вами далі не керувала.

Треба бути оптимістом, інакше ми впадемо ще нижче. Ми й так найбідніша країна Європи, а так станемо найбіднішою країною світу…

Мені 58 років, моя дитина – французька піддана, живе і працює в Канаді, тобто, в мене все добре, але я просто не хочу, щоб моя країна була в такому стані. Бо це дорога в нікуди. Просто знищується народ…

- Пане Вадиме, як Ви прогнозуєте – чим закінчиться це протистояння у Києві? Адже 50 наметів – це небагато, навіть нема тисячі людей. Це ж жменька проти тої сили, яку влада мобілізує проти вас, а ще ж влада застосовує цькування, дискредитацію. Тож чим це закінчиться?

- Я оптиміст. В цьому мене переконує досвід блокади торгівлі з терористами, коли 400-500 небайдужих ветеранів війни за незалежність і небайдужість волонтерів і громадян, які на восьми редутах та автошляхах і залізничних коліях змогли дійсно зупинити провезення товарів – як від них, так і до них, в крупних партіях. Це зробило 400-500 людей. Причому постійного складу було до 200 людей, просто вони мінялися.

Це нам показує, що навіть п’ятсот – тисяча людей, але активних, які поставили редут на Грушевського, під Верховною Радою, можуть зробити дуже багато. Причому постійно приходять кияни, приходять люди, які приїхали в Київ, беруть наші матеріали, слухають виступи наших побратимів.

Ленін казав: «Ідеї тоді стають силою, коли оволодівають масами», тут з ним можна погодитися. Я думаю, що треба максимум півроку, а ми півроку вистоїмо, нема питань.

Приїжджають щораз свіжі демобілізовані фронтовики, записуються в наш мобілізаційний фонд, записуються в Українську Добровольчу Армію «Визволення». У нас вже є сили, які оберігають спокій на Печерській Січі, вміють охороняти цивільний табір, підтримувати там порядок. І вже є сили, які продовжать в регіонах блокувати бізнеси головнокомандувача і президента і таким чином спонукати його менше займатися своїми шкурними кишеньковими інтересами, а займатися державними інтересами, щоб стати справжнім президентом і справжнім головнокомандувачем.

Інакше ми доб’ємося мінімум прийняття оцих чотирьох законів, і, повірте мені, процес імпічменту тут же почнеться.

Спілкувався Володимир Ключак

А ви знайомі зі своїми дітьми?

«Давайте познайомимося!» – з цих слів традиційно розпочинається будь-яка перша зустріч у новій групі людей. Особливо важливо це для тих, з кого пізніше має сформуватися колектив. Так і у нас, у тренінгово-розвиваючій програмі «Досягаємо успіху», традиційно звучать ці слова. І цей рік не виняток.

Чому етап знайомства такий важливий? Поглянемо як все відбувається…

Після кількох веселих вправ та ігор, які дозволяють усім зняти напругу, вивчити імена один одного, освоїтися у новому середовищі і прибрати деякі комунікативні бар’єри, хвилювання, ми починаємо знайомитися більш детально.

Тут в хід іде все – від власних візитівок та гербів, розповідей про свої захоплення та уподобання, до художньо оформлених презентацій своїх сильних сторін та тих, які хотілося у собі ще сформувати чи розвинути; рис характеру, які допомагають чи заважають жити, працювати, навчатися, спілкуватися. Цікаво проходять «купівля», «продаж», «обмін» вмінь і навичок, досягнень, які хотілося б мати у себе і від чого можна звільнитися, чого позбутися.

Далі додаємо різноманітні асоціації себе, розповіді про себе від імені улюблених речей, людей, явищ природи», асоціативні малюнки, пейзажі, предмети. Через деяких час співпраці в одній групі, починаємо асоціювати з образами один одного. 

Самопрезентації, прес-конференції, «тематичні виступи на телебаченні», відео для блогу, інтерв’ю один у одного, оголошення, резюме, творчі автопортрети та інше допомагають, крім знайомства,  набути ще і різноманітних навиків.

Для кожної групи учасників, вікової категорії і рівня їх готовності, такі завдання різні. Та усі вони допомагають не тільки познайомитися один з одним, а й кожному пізнати, зрозуміти себе. Або хоча б замислитися над питаннями про себе, свій характер, власні вміння, бажання, мрії та багато іншого.

Пізнання – шлях до усвідомлення, розуміння. А значить і до самомотивації змінюватися, розвиватися, навчатися, діяти. Головне – направити цей процес у правильному напрямку.

Разом з цим, новий підхід, різноманітні ситуації, ролі і завдання допомагають розвивати творче та асоціативне мислення, ораторську майстерність, впевненість у собі.

Позитивний і доброзичливий клімат у групі під час виконання завдань додає натхнення, енергії, бажання удосконалюватися, змінюватися на краще.

У цій роботі є одне дуже важливе слово, яке ми постійно використовуємо. Це питання «ЧОМУ?» («Для чого?», «З якою метою?»). Проговорюю їх для учасників дуже часто. А потім вони вже і самі звикають вставляти у свої відповіді, коментарі чи рекомендації додають пояснення «ТОМУ ЩО…»

Необхідність обґрунтувати звертає увагу в глибину змісту чи процесу і заставляє кожного призупинитися і замислитися над тим, «що роблю, для чого, що в результаті хочу отримати?».

І дуже значимим тут є формулювання відповідей, проговорення їх вголос, у колі тих, хто так само навчається, розвивається і пізнає себе. Це все взаємно корисно.

Використовуючи інтерактивні форми знайомства у групі та пізнання себе, ми справді починаємо краще розуміти один одного, ставати ближче один до одного, розуміти мотивацію поведінки та вчинків, знаходити спільні теми для спілкування, спільної діяльності. Душа радіє, коли бачиш такі зміни і взаємодію учасників групи, а далі колективу, команди.

І на думку часто спадають інші колективи, в яких живе, навчається, тренується, спілкується хлопчина чи дівчина з нашої групи. Це сім’я, клас, секція, гурток тощо.

Чи знають їх там так само добре? Чи розуміють чому він чи вона саме так себе поводить, саме так реагує на ті чи інші слова, події? ЧОГО вони хочуть, до чого прагнуть і ЧОМУ вони хочуть саме ЦЬОГО?

Якщо «ТАК», то чудово! Значить у вас є таке ж взаєморозуміння і співпраця, як і в наших групах.

Якщо ж, щось «НЕ ТАК» у спілкуванні, розумінні – познайомтеся краще один з одним! Виділіть час на пізнання один одного! Це того варте!

Чим живе син чи донька, школярик, старшокласник, студент? Що за поверхневою байдужістю чи привітністю? Що любить? Чого хоче? До чого прагне? ЧОМУ?

Ігри, вправи, творчі завдання, які ми використовуємо на своїх заняттях, чудово підходять для будь-якого колективу як дітей, так і дорослих; як творчої, так і ділової сфери. Їх ефективно можна використовувати у класі, творчій студії, гуртку, секції, виділяючи по 5-15 хвилин заняття.

І, звичайно, можливо і дуже потрібно використовувати все це і у сім’ї!  Як розваги, як спілкування, як змістовне і веселе проведення часу у вихідний день вдома, на природі, чи у дорозі.

Це можна зробити просто розмовляючи з дитиною, а можна – граючись, як цікавий і веселий варіант спілкування. Можна з маленькими, а можна і з дорослими, вибираючи відповідні завдання. 

Якщо ви цього ще не робили, то спочатку буде дивно і незвично. Але головне – правильний підхід, створення відповідної ситуації і вірна мотивація з обох сторін. (Про це ми ще поговоримо у наступних публікаціях.)

У дітей будь-якого віку потрібно інвестувати не тільки гроші. Їм потрібен ваш час, увага, повага, зацікавленість їхнім життям, бажаннями. 

Використовуйте кожну хвилину, щоб краще знати один одного! Знати і розуміти!

А якщо потрібна допомога, методичні матеріали чи практичні навики – звертайтеся, пишіть листом чи у коментарях, приходьте на тренінги та зустрічі! Завжди усім раді! Досягаємо успіху разом!!!

З повагою, Тетяна Доценко, Центр успіху та розвитку особистості, Тренігова програма «Досягаємо успіху», 096-83-907-93, м. Трускавець

Уряд запропонував знайти ефективного власника для тисячі неефективних державних підприємств

Парламент підтримав пропозицію Кабміну відновити приватизацію, але за прозорими і зрозумілими правилами, які дозволять залучити в країну реальні інвестиції

Вчора, 9 листопада, Верховна Рада в першому читанні підтримала урядовий законопроект «Про приватизацію державного майна». Цей законопроект запроваджує прозору, конкурентну і зрозумілу процедуру продажу державного майна. Запуск чесної приватизації дозволить знайти ефективного власника для державних підприємств, відродити на них потужне виробництво, залучити додаткові інвестиції і створити нові робочі місця з гідною зарплатою. Приватизація допоможе ліквідувати корупцію, розсадником якої є більшість державних компаній.

Чому уряд пропонує відновити процес приватизації

За кількістю державних підприємств Україна займає перші місця в міжнародних рейтингах.

За даними МЕРТ, тільки центральним органам виконавчої влади належить близько 3444 держпідприємств сумарною вартістю активів 1,4 трлн грн, з яких працюють лише половина. Приміром, в Чехії всього 90 держпідприємств, у Польщі – 301, Угорщині – 371.

Більшість державних підприємств – збиткові

За даними МЕРТ, 5 найбільш прибуткових компаній з ТОП-100 держкомпаній за результатами 2016 р сукупно згенерували чистий прибуток 35,9 млрд грн, інші 89 компаній сукупно показали збиток 9,5 млрд.

Державні підприємства накопичують заборгованість по зарплаті і податкам

За даними моніторингу МЕРТ, станом на 1 квартал 2017 р заборгованість держпідприємств по зарплаті склала 559,4 млн або майже 30% від всієї заборгованості з виплати зарплати в Україні. За оперативними даними ДФС, станом на 01.11.2017 сума податкового боргу суб'єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об'єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків) становить 12,5 млрд. грн. За місяць заборгованість зросла на 100 млн грн.

Державні підприємства – осередок корупції

Серед майже 400 проваджень, розслідування яких здійснює НАБУ, понад 100 стосуються корупції на держпідприємствах. Половина з них входить в ТОП-100 держкомпаній. Сумарні збитки, завдані цим підприємствам внаслідок кримінальних корупційних правопорушень, перевищують 20 млрд грн.

Як зміняться правила продажу державних підприємств

Усувається можливість маніпуляцій з державним майном під час його підготовки до продажу

Законопроект пропонує скасувати класифікацію об’єктів за групами. Замість незрозумілого розподілу залишиться тільки два типи об’єктів. Це - об’єкти великої приватизації – обмежена кількість особливо важливих підприємств, перелік яких затверджується Кабміном (близько 50-60 з 800). Наприклад, “Турбоатом”, “Електроважмаш”, ОГХК. Решта – об’єкти малої приватизації. Це різноманітні активи від приміщень та санаторіїв до невеликих виробництв на кшталт хлібозаводу, елеватору, або готелів.

Зараз державні підприємства поділяються на 6 груп, для кожної з яких існують свої правила продажу, що відкриває широкі можливості для маніпуляцій з державним майном в період перед приватизаційної підготовки. Нові правила спрощують підготовку державного майна до продажу, роблять цю процедуру прозорою.

Процедури продажу буде спрощено, процес приватизації прискориться

Завдяки урядовим ініціативам буде суттєво зменшено термін підготовки об’єкту до приватизації. Зменшуються вимоги до гарантійного депозиту учасників торгів (з 5-20% до 5% від стартової ціни). Коли новий закон набере чинності, вже не потрібно буде витрачати час та гроші на довготривалу та часто неякісну оцінку активу начебто незалежним оцінщиком. Стартова ціна на об’єкт визначатиметься балансовою вартістю.

Встановлюються запобіжники для корупції при продажу державних підприємств

Залишається лише 2 способи продажу – шляхом відкритого інтернет-аукціону (для малої приватизації) та аукціону з залученням інвестиційного радника (для великої приватизації). Це дозволить запобігти корупції при продажу, маніпуляцій з ціною та умовами продажу. Зараз діє 5 різних способів продажу. У тому числі, за спеціальними законами, що регулюють особливості продажу об’єктів окремих галузей. В таких законах можуть бути прописані правила продажу під конкретного покупця, що робить процес продажу глибоко корупційним, заважає приходу реальних інвесторів. Тепер правила для продажу уніфіковані для об’єктів малої та об’єктів великої приватизації.

Відкриваються нові можливості для підвищення вартості об’єктів, що продаються

Готувати великі об’єкти до продажу буде радник – один з найбільших світових інвестиційних банків. Наприклад, для виробництв - UBS, Citi, JP Morgan. Радник готуватиме інформаційний пакет, який надаватиме важливі дані про об’єкт. Ці матеріали відповідатимуть світовим стандартам та будуть однаково доступні усім зацікавленим. Радник спілкуватися з великим колом потенційних інвесторів та залучатиме їх до участі в аукціоні. Малі підприємства продаються в стандартному порядку через інтернет-аукціон (наприклад, Prozorro.Продажі). Електронний аукціон відкриває доступ для всіх бажаючих (фізичних, юридичних осіб, малих підприємців тощо). Таким чином законопроект дозволяє розширити коло потенційних інвесторів. Відтак зросте конкуренція та фінальна ціна продажу.

Посилюється захист прав інвестора та унеможливлюється участь у торгах осіб, пов’язаних з країною-агресором

Законопроект передбачає можливість застосування міжнародного арбітражу (застосування права іноземних держав за згодою сторін). Зазвичай інвестори будуть зацікавлені у використанні англійського права, яке найбільше захищає права обох сторін. Встановлюються обмеження до 3-х років строку можливого оскарження результатів продажу.

Також буде заборонено порушувати справи про банкрутство протягом 1 року з моменту продажу об’єкту, щоб дати можливість інвестору розрахуватися з боргами та не втратити підприємство на користь кредиторів.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України:

- В Україні наразі налічується 3,5 тисячі державних підприємств. Для країни це є нонсенс, оскільки ці підприємства формують збитки для держави і прибутки для тих, хто годується навколо цих підприємств роками. Зміна законодавства дозволить вирівняти ситуацію, залучити нових власників, технології, створити нові робочі місця. Ухвалення нового закону про приватизацію державного майна важливе для економічного зростання. І це буде самий міцний наш крок щодо антикорупційної політики в державі. Державний сектор є найбільшим джерелом корупції в Україні. Ми маємо це визнати і ліквідувати. Сьогодні ми говоримо про впровадження конкурентних і прозорих процедур. Разом з тим ніхто і ніколи не збирається продавати стратегічні підприємства. Там ми забезпечимо ефективне управління.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів України

Оголошення

Дорогі батьки! Знахідка для ваших гіперактивних дітей!

Трускавецький осередок хортингу проводить набір дітей від 6 років!

Хортинг – це національний український вид спорту, бойове мистецтво.

Тренування сприяють розвитку гнучкості та акробатичних здібностей дитини, покращенню фізичної витривалості, розтяжки та роботи вестибулярного апарату! В хортингу за кувирки вперед-назад, колесо через дві руки та міст зі спини не сварять, а нагороджують медалями!

Тренування і виступи в розділі показовий виступ – це краса і грація під українську музику!

Хортинг! Прийди і залишись назавжди!

Тренування проводяться в понеділок, середу і п’ятницю о 19.00 в центрі міста – в приміщенні циркової студії «Каскад» в Будинку учнівської творчості (колишній будинок школяра)

Телефон для довідок: 067-255-89-26 (Ірина).



Создан 10 ноя 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником