Трускавецький вісник № 181 (1543) від 5 грудня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 181 (1543) від 5 грудня 2017 р.

05.12.2017



У номері: Відкриття пам’ятника Патріархові Йосифові Сліпому у Трускавці; «Народний фронт» виступив на підтримку ПрАТ «Трускавецькурорт»; Чиєю власністю стане верхній бювет; Стратегія розвитку Трускавця; Короткі новини.

Короткі новини

У Трускавці пройде благодійний концерт в рамках проекту “Дотик неба”

У неділю, 10 грудня, в приміщенні християнської церкви «Добра новина» (м. Трускавець, вул. Бориславська, 47-А) відбудеться благочинний концерт на підтримку різдвяно-новорічного проекту “Дотик неба”. Концерт пройде за участю композитора, поетеси, співачки, виконавиці власних пісень, лауреата та учасника багатьох конкурсів та фестивалів Оксани Винницької з метою збору коштів для  вихованців дитячих садків так званої “сірої зони”. До проекту має змогу долучитися кожен небайдужий мешканець Трускавця. Початок концерту о 12.00.

Голосування на офіційному сайті ТМР братися до уваги не буде

У п’ятницю, 1 грудня, відбулося чергове засідання Громадської Ради Премії «Гордість Трускавця-2017», вручення якої заплановане на січень 2018 року. Проводив засідання Ради її голова Іван Скибак. Присутній на засіданні Ініціатор Премії та головний натхненник її вручення, голова ГО «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько ознайомив присутніх з результатами голосування по всіх номінаціях, яке проходить на офіційному сайті ГО «Європейська інтеграція України». Іван Дем’янович повідомив, що до уваги не братимуться результати голосування, яке проходить на офіційному веб-сайті Трускавецької міської ради, оскільки адміністратори сайту халатно поставилися до своїх обов’язків та не здійснили належний захист перевірки даних, внаслідок чого одна й та ж людина може голосувати за якогось кандидата безліч разів, що без сумніву не є нормальним явищем. Такі результати не можуть враховуватися, зазначив Іван Цегенько і додав, що наступним етапом оцінювання претендентів стане робота експертів.

Також Іван Цегенько висловив здивування з того приводу, що з офіційного сайту ТМР голосування не знято, хоча й було дано відповідне доручення міського голови Андрія Кульчинського зробити це. Вину за таке непорозуміння Іван Цегенько поклав на окремих посадових осіб Трускавецької міської ради, звинувативши їх у непрофесіоналізмі. Він висловив сподівання, що такі дії окремих чиновників жодним чином не вплинуть на престижність Премії «Гордість Трускавця», котра задумувалася як ініціатива відзначення тих людей, які дійсно заслуговують на неї і популяризують Трускавець на міжнародному рівні.

Володимир Саратовський – Герой козацтва

Трускавчанин Володимир Вікторович Саратовський нагороджений орденом Українського Реєстрового Козацтва «Герой козацтва». Відповідний наказ був підписаний Гетьманом УРК Анатолієм Шевченком. Високу нагороду наш земляк, член Президії МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця отримав за значну військово-патріотичну та оздоровчу роботу щодо участі в укріпленні обороноздатності України, вагомий внесок у природоохоронну роботу, вірність лицарським ідеалам Українського Реєстрового Козацтва.

«Опору» номіновано на відзнаку International Electoral Awards 2017

 Громадська мережа «Опора» потрапила до списку фіналістів, якими переважно є ЦВК різних країн світу http://awards.electoralnetwork.org/finalists-2017.php Про це інформує наше джерело в ГМ «Опора». Завтра, 6 грудня, в Йорданії під час заходу буде оголошено переможців в 12 номінаціях http://awards.electoralnetwork.org/finalists-2017.php

Власна інформація

Трускавчани – призери Чемпіонату Львівської області з кікбоксингу WAKO

2-3 грудня у Львові проходив Чемпіонат Львівської області з кікбоксингу WAKO. Організатори змагань – управління фізичної культури та спорту Львівської ОДА та Федерація кікбоксингу Львівської області «ВАКО». Серед старших юнаків (13-14-15 років) вихованці відділення боксу Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» Стахнів Максим і Саприкін Святослав стали срібними призерам Чемпіонату Львівщини у фул-контакті, а Летнянчин Олег виборов перемогу та перше місце у версії лайт-контакт і став другим у поїнт-файтингу (тренери ДЮСК Мінів Назар та Гнатків Анатолій).

Любомир Мацькович, директор ДЮСК «Спортовець»

Великого бажайте!

Урочисте відкриття пам’ятника Патріархові УКГЦ Йосифові Сліпому з нагоди 125-ліття від дня його народження пройшло в першу неділю зими у курортному Трускавці. 3 грудня при присутності трускавецької громади, за участі обласних та міських достойників Архієпископ та Митрополит Львівський Ігор Возняк у співслужінні з єпископами та священиками освятив фігуру Патріарха, котра височіє майже зразу при в`їзді в Трускавець.

Після Архієрейської Святої Літургії в храмі Покрови Пресвятої Богородиці процесія пішою ходою пройшлася до пам’ятника, де й відбувся чин освячення. З короткими промовами біля пам’ятника виступили Владика Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ Ярослав Приріз, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, головний меценат спорудження пам’ятника Лев Грицак. Як зазначив Владика Ярослав, завдяки Леву Грицаку Трускавець має два прекрасні пам’ятники великим мужам Української Греко-Католицької Церкви – Митрополитові Андрею Шептицькому (встановлений у жовтні 2010 року коштом Лева Грицака) і тепер пам’ятник Патріархові Йосифові.

Організатори дещо скоротили концертну програму через складні погодні умови – сильні снігопади та налипання мокрого снігу. Прикра погода стала причиною того, що і про самого Йосифа Сліпого в момент відкриття сказано було досить лаконічно. Детальніше ж про постать Великого Патріарха говорилося вже на урочистій святковій академії, котра в цей недільний день пройшла в затишному залі Палацу культури імені Т. Шевченка. Тут про в’язня сталінських таборів і незламного ісповідника віри Йосифа Сліпого розповіли присутнім Владика Ярослав Приріз та доктор Олег Турій, проректор Українського Католицького Університету та директор Інституту історії Церкви УКУ.

Виклад Олега Турія про постать Йосифа Сліпого хоча й був тривалим у часі, та зовсім не втомлював присутніх, значну частину яких становили семінаристи Дрогобицької духовної семінарії, священство та світська інтелігенція. Оповідь Олега Турія про життєвий шлях Патріарха, порівняння його з Митрополитом Андреєм Шептицьким, розкриття невідомих сторінок з життя Йосифа Сліпого, аналіз тогочасного становища, в якому опинилася УГКЦ, а також чіткий виклад бачення Патріарха на ті чи інші проблеми суспільства та Церкви були надзвичайно цікавими та інформативними. Зазначу, що за останні кілька років кращої лекції мені особисто не довелося чути…

В концертній програмі в урочистій академії взяли участь трускавчани – викладачі дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького Ірина Іваночко, Мар'яна Кравчук, маленькі солістки Анетта Підлужна, Юлія Вайда, Народний камерний хор «Воля». На жаль, автобус із учасниками Галицького камерного хору не доїхав до Трускавця, потрапивши по дорозі в ДТП та перекинувшись (на щастя, жертв немає). А вмілою ведучою всього вечора стала мистецтвознавець Оксана Король. Їй, а також начальнику відділу культури ТМР Тетяні Татомир в заключному слові щиро подякував Владика Ярослав Приріз.

Постать Патріарха Йосифа Сліпого – це та постать, яку можемо брати за приклад і навколо якої можемо об’єднуватися. Його прості слова «Великого бажайте!» і «Будьмо собою!», на яких наголошував доктор Олег Турій – це яскравий приклад того, що можна бути великою людиною і творити великі справи, незважаючи на обставини. «Великого бажайте!» - до цього закликав Патріарх Йосиф Сліпий, перебуваючи в Будинку інвалідів у час, коли не було жодної надії на відновлення в Україні структур УГКЦ. Кожне добро є великим, казав Патріарх, тож творячи добро, творимо великі справи – кожен на своєму місці.

У віці 71 літ, відбувши 18 років ув’язнень та каторги, Йосифа Сліпого випустили і дозволили виїхати за кордон, до Риму. Він поєднав науку та служіння Богові і Церкві, заснував УКУ і залишив яскравий слід в житті Церкви та України. Велич його постаті повністю передає пам’ятник у Трускавці – третій у світі (ще є в Чикаго і в Тернополі). Велична фігура Предстоятеля УГКЦ, ісповідника віри, науковця та щирого патріота рідної землі вітає всіх гостей Трускавця і нагадує місцевим жителям, що завжди треба бути собою, любити свій народ, свою державу і свою Церкву.

Від ідеї пам’ятника до втілення її в життя пройшло небагато часу. Ідея народилася спонтанно, в цьому році, а вже до кінця року пам’ятник у всій своїй красі прикрашає наш курорт, стаючи ще однією місциною, яка спонукає до рефлексії, яка стає знаковою і символічною.

Кожен народ вшановує своїх героїв та видатних людей, ставлячи їм пам’ятники, «означуючи» ними території, висловлюючи таким чином свої пріоритети. Як зазначив у своєму слові Владика Ярослав Приріз, «пам’ятник означає пам'ять, а пам'ять означає досвід – досвід, який варто зберегти і не забувати».

На завершення цього репортажу про відкриття пам’ятника Патріархові Йосифові Сліпому у Трускавці слово надаємо головному меценатові його спорудження, генеральному директорові готельно-курортного комплексу «Карпати» Левові Грицакові.

- У Трускавці відбулася знаменна подія – освячення нововстановленого пам'ятника Патріарху Йосифу Сліпому, - каже Лев Ярославович. - Борець за Українську Церкву, Митрополит, Верховний Архієпископ, 18-річний в'язень радянських таборів, уродженець сусідньої Тернопільської області, мій земляк, став символом Української Греко-Католицької Церкви. Рішення про встановлення пам'ятника було прийнято в колі трьох осіб – отця Володимира Бондарчука, настоятеля церкви Покрови Пресвятої Богородиці, міського голови Трускавця Андрія Кульчинського і мене. Приводом послужило оголошення 2017 року роком пам'яті Йосифа Сліпого. Проектна ціна виявилась досить немалою і тоді ми отримали підтримку Михайла Цимбалюка, голови Львівської обласної організації ВО партії "Батьківщина", істинного і щирого прихожанина греко-католицької церкви. Міська рада виділила кошти на благоустрій, опікувався цим заступник міського голови Олексій Балицький. Роботи по встановленню фундаменту під пам'ятник і по благоустрою безпосередньо опікував голова Трускавецької міської організації партії "Батьківщина" Руслан Крамар. Металеву конструкцію арки виготовляли у кузні ГКК "Карпати" ковалі Михайло Федевич і Володимир Загайло. Постамент і арку виготовили з Теребовлянського каменю, що недалеко від села Заздрість, родинного села нашого Патріарха. І, звичайно, без талановитих художників – відомого скульптора, професора Ярослава Івановича Скакуна і заслуженого діяча мистецтв України Ореста Андрійовича Скопа, архітектора, якому за реалізовані проекти по Трускавцю належало б присвоїти звання "Заслужений архітектор Трускавця", такого чудового пам'ятника у нас не було б. Хочу всім цим людям висловити щиру вдячність. Надіюсь, що пам'ять про жертовного борця за Українську Греко-Католицьку Церкву стане прикладом для наслідників по об'єднанні українських церков…

Підготував Володимир Ключак

«Народний фронт» став в обороні ПрАТ «Трускавецькурорт»

Народний депутат України Дмитро Стеценко (фракція «Народний фронт») подав Генеральному прокурору України Юрієві Луценкові депутатський запит «Щодо перешкоджанню здійсненню господарській діяльності ПрАТ «Трускавецькурорт». У своєму запиті за №37-С від 15 листопада 2017 року депутат Стеценко просить генерального прокурора «розглянути дане питання щодо виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню даного правопорушення», чим фактично стає на захист структури ПрАТ «Трускавецькурорт».

30-річний депутат, обраний за списком «Народного фронту», оголосив свій запит на засіданні ВРУ 17.11.2017 р. У ньому він вказує, що до нього звернувся колектив ПрАТ «Трускавецькурорт» щодо вчинення групою осіб протиправних дій, спрямованих на перешкоджання здійснення господарській діяльності ПрАТу шляхом умисного знищення та пошкодження майна.

Пошкодження турнікетів на нижньому бюветі в запиті описується так: «…групою осіб було вчинено ряд правопорушень, що призвели до пошкодження майна та значних матеріальних збитків вищезгаданого підприємства, створили загрозливі передумови для ймовірного заподіяння шкоди життю і здоров`ю працівників даного підприємства та відпочивальників в м. Трускавець».

Цікаво, що фігурантом у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні за фактом пошкодження турнікетів є і міський голова Трускавця 2002-2010 років Лев Грицак, публічні виступи якого на захист та збереження родовища «Нафтусі» і відновлення роботи комунальної ГГРЕС у «Трускавецькурорт» розцінюють як умисне перешкоджання господарській діяльності. Про свій допит у цьому провадженні Лев Грицак розповів 30.11.2017 р. в пості в мережі Фейсбук.

Не менш цікаво, що осередок «Народного фронту» у Трускавці пов`язують з групою екс-мера Трускавця Р. Козира та теперішнього очільника санаторію «Перлина Прикарпаття» П. Іванишина, а підконтрольне їм Інтернет-видання «Джерела Трускавця» у справі конфлікту навколо мінеральних джерел Трускавця однозначно стало на сторону ПрАТ «Трускавецькурорту». Тож не виключено, що «народнофронтівці» Трускавця могли посприяти тому, що захищати інтереси ПрАТ «Трускавецькурорту» на найвищому рівні взявся депутат від провладної партії – за іронією долі, голова підкомітету з питань телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та Інтернету Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Випадковостей не буває, а шила в мішку не втаїш. Отак і у випадку з трускавецьким «Народним фронтом» нарешті стало зрозуміло, на чиїй стороні вони є і чиї інтереси відстоюють. Бо у боротьбі за право контролю над трускавецькими джерелами є тільки два варіанти – або ти з громадою, як Лев Грицак, Ігор Кісак та члени ініціативної групи, або ж ти на стороні ПрАТ «Трускавецькурорту». А що це за структура, яка її історія і хто за нею стоїть, трускавчани добре знають. На власному гіркому досвіді…

Володимир Ключак

Чиєю власністю стане верхній бювет – корумпованого чиновника чи трускавецької громади?

Павло  Якубенко, голова  Наглядової ради ПрАТ «Трускавецькурорт» нещодавно оприлюднив та розповсюдив статтю «Роздуми про Трускавець, закономірності, про псевдотурботу і про майбутнє». В ній відчувається стиль і почерк викладення думки колишнього агітпрацівника компартії Радянського Союзу. Наводяться приклади з історії розвитку комуністичного руху, робітників Британії. Трускавчан, які незгідні з порядками, заведеними в ПрАТ, у вишуканій формі обзивають «дикунами». В попередньому номері газети активістів назвали «дурнями» і «популістами». В правдоподібній формі намагаються вплинути на читача, щоб відвернути увагу від існуючої критичної ситуації з гідромінеральною базою курорту та державним, комунальним і профспілковим майном, отриманим незаконним шляхом .

Про те, що розпродано 80% цього майна, скорочено в 10 разів чисельність працівників, погіршена робота гідрогеологічної режимно-експлуатаційної станції, всієї гідрогеологічної системи, ми вже дещо писали, розглядаючи це питання  на Раді Старійшин . Та це не всі ризики, яким піддавався Трускавець.

За 15 років існування безліч разів перейменована   форма господарювання «Трускавецькурорт». Перейменування робилось з метою переходу майна до «добросовісного набувача». Є така практика ускладнення перевірки правоохоронними органами незаконно набутого майна та господарської діяльності. Остання назва – ПрАТ «Трускавецькурорт», щоправда, не змогла захистити від визнання слідчими органами і Печерським районним судом діяльності ПрАТ  «Трускавецькурорт» по відмиванню грошей.

 «Успішна діяльність», як запевняє п. Павло Якубенко,  довела до того, що збираючи кошти в сумі 1 млн. 600 тис. грн. в місяць (липень 2017 року) від мінеральної води, за 15 років не було можливості створити амортизаційний фонд для ремонту даху верхнього бювету.

«На жаль, фінансовий стан товариства на сьогодні не дозволяє такі витрати», - пише п. П.Якубенко.

А хто рахував, що ремонт даху коштуватиме 20 млн. грн.? Чи є хоча б проект? Звісно нема.

По оплаті за воду. Безперечно, за воду потрібно платити всім вісімдесяти оздоровницям Трускавця. Чому ж заключили договори з 32 оздоровницями, а не з усіма, чому не заставили в судовому порядку укласти договори? Та тому, що  ціни у монополіста на видобуток і продажу мінводи повинні погоджуватись в антимонопольному комітеті та затверджуватися органом місцевого самоврядування, як, до речі,  робиться у Трускавці по питній воді. Але цього не роблять, ціни встановлюються «від стелі». Чому? Та тому, що ПрАТ «боїться показати бухгалтерські дані для розрахунків ціни. В тому числі по кількості добутої мінводи, по затратах, по прибутках.

Та і не постійно ПрАТ мав дозвіл на видобуток води, яку продавав, порушуючи законодавство, при зупиненій дії спецдозволу на видобуток. Намагання встановити плату за разовий вхід 3 грн. 50 коп. також є незаконною дією, значно збільшує плату за мінеральну воду в загальному. Буває, що лікар призначає воду малими порціями, але велику кількість разів. При оплаті за разовий вхід приховувалась би від оподаткування та від інших платежів і контролюючих органів фактична  кількість добутої мінводи. Та й вхід у бювет  до протестів громадськості для місцевих мешканців пропонувався з припису лікуючого лікаря, що обмежувало практично вхід всіх 100% мешканців міста.

Фальшивить пан Якубенко, коли пише з натяками на ГКК «Карпати» про борг у 900 тис. грн.  Навіть по розрахунках ПрАТ з його незаконними новими цінами він значно менший.

ГКК «Карпати» відмовився перезаключати договір на купівлю мінводи по необґрунтованих, а тому і незаконних цінах. Був надісланий лист у антимонопольний комітет і міську раду про затвердження ціни на мінводу. Антимонопольний комітет відповів, що ціна незаконна і відкрив провадження по справі. Міська рада чомусь не відреагувала. Тому зараз ГКК «Карпати» платить, керуючись  договором із попередніми цінами, а ПрАТ рахує по-новому, не заключеному договору. В суд не подає, бо чує, що суд витребує баланси і т.п., які будуть не в користь задекларованим цінам на мінводу.

І знову, легенько, ненав’язливо, в комуністичному стилі треба заклеймити Грицака за продажу 132 га землі і Палацу культури «Мир». Цю тему вже широко висвітлювали у своїй пресі особи, яким Ви, товаришу Якубенко, продали два туалети в першій санітарній зоні, і Ваш благодійник, з руки якого Ви отримали майно держави, громади і профспілок, яке успішно розбазарили, пан Аксентійчук, царство небесне Йому.

Хто продавав і для чого 132 га, почитайте в тодішній пресі. До речі, законність цієї процедури продажу підтвердив суд у кілька інстанцій. Почитайте і те, хто перешкоджав розвитку цієї території, хоча простіше запитати у свого компаньйона  по операції з клозетами-кафе, чому він не затвердив на сесії детальний план забудови тієї території під «мудре курортне місто».

По ситуації навколо Палацу культури «Мир». Будучи міським головою Трускавця, я вів значну роботу по поверненню у власність громади незаконно захопленого майна ЗАТ "Трускавецькурорт". Доводилось воювати не тільки з Б. Аксентійчуком, але і з головою Федерації профспілок України О.Стояном, депутатом Верховної Ради. Допомагав тоді народний депутат Іван Білас. Ми так "дістали" тоді О. Стояна, що мені вдалося домовитись з ним про передачу у комунальну власність будинку номер 1 по вулиці Бориславській, де сьогодні другий корпус міської ради, Народний дім. Окрім цього, домовились про передачу і ПК «Мир». Однак Аксентійчук не спішив виконувати вказівку голови федерації, всіляко затягував процес, мабуть, переконав і Стояна не робити прямої передачі. На мої повторні звернення до Стояна той відповів, що будемо робити спільне підприємство. Статут розробив ЗАТ. В СП "Культурно-мистецький центр" ввійшов ЗАТ з внеском вартості ПК «Мир», що становило 93 відсотки, а від міської ради внесок становив вартість будинку «Читальня», - 7 відсотків. На заходи, які проводила міська рада в «Мирі», Аксентійчук намагався створювати різні перешкоди, забороняв розповсюджувати квитки в парку, парк в той час також був у віданні ЗАТ, не дозволяв проводити ремонти в «Мирі», бо мав перевагу у прийнятті рішень у керівництві СП. Тоді я зрозумів, що обдурений Аксентійчуком. Щось змінити було нереально, вкладати бюджетні гроші в об'єкт, який не належав місту, було б неправильно та й чи законно? «Мир» простоював і занепадав. Так ЗАТ підвів до його продажі. До мене Аксентійчук прислав якогось представника купця, щоб міська рада дала згоду на припинення діяльності СП з метою продажі «Миру». Виконком на таке погодився і ЗАТ продав «Мир», отримав за майно, яке було на його балансі, грошові кошти на свій рахунок. А через тиждень у газеті «Трускавецькурорт" Аксентійчук опублікував статтю, в якій заявив, що Грицак продав ПК «Мир». Зараз дехто з моїх недругів, щоб принизити мене, користується інформацією Аксентійчука і розповсюджує далі неправдиву інформацію, але Бог їм суддя.

Не прикидайтесь щирим українцем, п. Якубенко, цитуючи Т.Г. Шевченка. Я пам’ятаю, як Ви висловлювалися про місцевих мешканців і патріотів України.

Та повернімося до теми верхнього бювету. Отже, бювет зупинили, ремонт коштуватиме 20 млн., на що не має коштів, проекту ремонту не замовляють, про перспективу вводу в експлуатацію ніхто навіть не згадує. Забули, нема об’єкту, який визначає розвиток нагірної частини Трускавця згідно генерального плану розвитку курорту Трускавець. Чому б це? Невже такі досвідчені управлінці, пройшовши вишкіл компартійної системи, маючі реєстрацію і великі активи в офшорних зонах, визнані судом таким, що вміють незаконно відмивати гроші, що збудували потужні п’ятизіркові готелі, не можуть витягнути якісь 20 мільйонів і справитися з ремонтом даху невеличкого бювету, фактична ціна якого з дахом не більше 10 млн. грн.? Ні. Справа в іншому.

Запахло смаленим. Печерський районний суд дав дозвіл податковій інспекції на вилучення оригіналів документів. Йде слідство. Треба намагатись рятувати здобуте неправдою майно. Яким чином? Бювет і частина гідромінеральної бази може бути привабливим подарунком корумпованим чиновникам в обмін на закриття небезпечного розслідування.

Міський голова через відкриту замовну судову справу, де третьою особою є ПрАТ «Трускавецькурорт», зайняв позицію «нічого не бачу, не чую, не скажу». Молоді, ще без досвіду депутати, прийнявши напіврішення, заспокоїлися, а Грицака, активістів, які ще щось «дригаються», надіються залякати відкриттям кримінального провадження «за незаконне перешкоджання господарської діяльності».

Хто ж має стати щасливцем золотоносного рогу достатку – бювету мінеральної води №2? Очевидно, що по розрахунках «наших благодійників», це хтось з впливових осіб держави, що «закриють» всі проблеми з законом і громадськістю. Сьогодні вже засвітився депутат від «Народного фронту» Стеценко Д.О., по запиту якого почали душити непокірних. В кулуарах наших «доброчинців» ходять розмови про вихід на самого прем’єр-міністра. Ось тоді б зажили…

А може міський голова одумається, депутати активізуються, прислухаються до громади і попрацюють над тим, щоб громада отримала громадське?

Рада Старійшин ініціювала заяву в Дрогобицьку прокуратуру про незаконну діяльність ПрАТ «Трускавецькурорт» з проханням накласти арешт на відчуження бювету № 2. Відкрито кримінальне провадження. Але цього мало. На слідчі органи тиснуть для підтримки ПрАТ «Трускавецькурорт». Потрібна підтримка громади. Чи будемо дикунами, пройдисвітами, популістами, дурнями, як нас не соромлячись в своїй пресі офіційно величають наші «благодійники»? Чи маємо розум і гордість? Думаймо і робімо!

Лев Грицак, генеральний директор ГКК «Карпати», голова МГО «Рада Старійшин», міський голова Трускавця 2002-2010 рр.

«Рада Старійшин» Трускавця обговорила Стратегію розвитку міста і подискутувала на тему формату ОТГ

У понеділок, 4 грудня, в конференц-залі готельно-курортного комплексу «Карпати» відбулося чергове (згідно плану) засідання Президії МГО «Рада Старійшин». Участь в ньому взяло більшість членів Президії та запрошені особи. На порядку денному було три питання, які старійшини обговорили та по яких були прийняті відповідні рішення.

Першим питанням, заслуханим та обговореним, стало питання Стратегії розвитку міста-курорту Трускавця. Головним доповідачем виступив заступник голови МГО «Рада Старійшин», колишній головний архітектор Трускавця, а зараз член виконкому Олександр Грищенко. Олександр Павлович на початку висловив подив, що управління розвитку міста, яке працює вже два роки, спромоглося тільки на написання двох інвестиційних проектів, а фактично тільки їхніх описових частин. Що роблять цих шестеро людей, які їх завдання? – це питання риторично зависло в повітрі. Пропозиції від громадськості просто ігноруються, виглядає на те, що вони нікому не цікаві, - зазначив Олександр Грищенко.

Впродовж півтори години часу проходив розгляд цього питання. Доповідь Олександра Грищенка в цілому була зустріта схвально, а невеликі доповнення до неї вніс лише голова громадської організації Лев Грицак. Результатом розгляду першого питання порядку денного стало ухвалене звернення до міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, в якому «Рада Старійшин» рекомендує мерові розроблену старійшинами Стратегію розвитку міста взяти за основу з визначеними напрямками розвитку міста-курорту при розробці Трускавецькою міською радою Комплексної програми «Стратегії розвитку міста-курорту Трускавець».

«Просимо Вас звернути увагу на необхідність розробки розділів Програми:

- розвитку мінерально-сировинної бази курорту;

- розвитку санаторно-курортної галузі і туризму;

- розвиток рекреаційно-паркової зони курорту;

- розвитку зони активного відпочинку,

що дасть можливість сталого, послідовного, галузевого підняття рівня курорту – до рівня світових стандартів», - йдеться у зверненні МГО «Рада Старійшин».

Другим питанням порядку денного стало обговорення формату майбутньої ОТГ з центром у Трускавці. Старійшини Трускавця, які завжди тримають руку на пульсі подій, просто не могли залишитися осторонь цієї надзвичайно важливої теми. Позиція Олександра Грищенка, що Трускавець не повинен об’єднуватися з такими селами як Орів, Зимівки, Бистрий, Доброгостів та Уличне, супроводжувалася аргументами, головним з яких був той, що «в кінцевому результаті ми втратимо курорт». Щоправда, не всі старійшини міста одностайно поділяють цю думку, проте Президія повністю погодилася із пропозиціями Олександра Грищенка та Лева Грицака, що тему майбутнього формату Трускавецької ОТГ потрібно винести на широке громадське обговорення.

Третім питанням порядку денного стало питання, котре «Рада Старійшин» піднімала ще від початку своєї діяльності, тобто з 2010 року. Мова йде про зрізання ялинок біля Палацу культури імені Тараса Шевченка, які затіняють величне і прекрасне панно, виготовлене за мотивами творів Великого Каменяра. Світлої пам`яті Володимир Кушнір, один зі співзасновників МГО «Рада Старійшин», неодноразово піднімав це питання, у тому числі і на зборах громадської організації, і перед міською владою (попередньою), і перед керівництвом ПрАТ «Трускавецькурорт». Хочеться вірити, що в цьому суто технічному питанні ніхто не шукатиме політичних чи якихось інших підтекстів і зрештою величне панно постане перед трускавчанами та гостями міста у всій своїй красі. В тексті звернення МГО «Рада Старійшин» до міського голови читаємо:

«Президія міської громадської організації «Рада Старійшин» м. Трускавця просить Вас виконати роботи по зрізці ялинок перед фасадом Палацу культури ім. Т.Г. Шевченка, - для відкриття панорами унікального мозаїчного панно, на якому відображено історичні події боротьби української нації за краще життя, за волю, за незалежність, - виконаного за мотивами поезій Великого Каменяра.

Дане питання було обговорено на засіданні Президії МГО «Рада Старійшин» 4 грудня 2017 р. і одноголосно підтримане всіма присутніми учасниками зборів Президії».

В цілому засідання Президії МГО «Рада Старійшин» тривало дві з половиною години, участь в ньому взяли Лев Грицак, Олександр Грищенко, Світлана Вовків, Олена Пилат, Марія Дуб, В`ячеслав Умнов, Василь Петранівський, Антон Левицький, Олександр Кропивницький, Володимир Саратовський, Мирослав Савчин, Ганна Бєляєва. У якості запрошеного гостя були присутні на засіданні громадський діяч Віктор Пиців та представники місцевих ЗМІ.

Володимир Ключак

До теми. Стратегія розвитку міста-курорту (субрегіону), розроблена МГО «Рада Старійшин» і схвалена Президією МГО на засіданні 04.12.2017 р.

1. Основа стратегії.

1.1 Законодавча база і правове поле курорту:

- Закон України Про курорти;

- Кодекс України Про надра;

- Закон України Про охорону навколишнього природного середовища;

- Земельний кодекс України;

- Закон України Про питну воду;

- Закон України Про охорону культурної спадщини;

- Закон України Про регулювання містобудівної діяльності;

- затверджена містобудівна документація Коригування генерального плану міста-курорту Трускавець;

- стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року, схвалена розпорядженням КМУ N:168-р від 16.03.2017 року.

1.2 Визначення статусу курорту (і його гідромінеральної бази) місцевого чи державного значення.

1.3 Визначення основних чинників розвитку - родовища мінеральних вод, бальнеологія, санаторно-курортна галузь курорту.

1.4. Географічне розташування та визначення природно-рекреаційного потенціалу.

1.5 Проведення аналізу територіальних ресурсів з врахуванням напрямків генерального плану розвитку міста-курорту;

1.6  Проведення комплексного аналізу історичної спадщини курорту;

1.7  Проведення аналізу інженерно-транспортної інфраструктури курорту (субрегіону);

1.8 Проведення аналізу освітньої, культурної, соціальної галузей курорту(субрегіону);

1.9 Проведення аналізу бюджетно-фінансових можливостей курорту(субрегіону);

1.10 Визначення обмежуючих факторів розвитку курорту - межі курорту, рекреаційні лісопаркові зони, водоймища, родовища мінеральних вод,санітарно-захисні зони родовища калійних солей і Бориславського нафтового родовища та зони санітарної охорони курорту.

2. Стратегічні цілі та пріоритети міста-курорту.

Згідно ст. 14 Закону України Про курорти, розвиток курорту здійснюється з довгостроковими комплексними і цільовими державними та місцевими програмами.

2.1 Розробка міської програми розвитку мінерально-сировинної бази курорту;

2.2 Розробка програми - Екологічно-чисте місто-курорт;

2.3 Розробка програми розвитку рекреаційно-паркової зони курорту;

2.4 Розробка програми активного відпочинку і спорту;

2.5 Розробка програми Туристичний Трускавець;

2.6 Розробка програми модернізації транспортної інфраструктури;

2.7 Розробка програми модернізації житлово-комунального господарства курорту (в т.ч. водопостачання, водовідведення, очистки стоків і утилізація відходів);

2.8 Розробка програми енергозбереження;

2.9 Розробка програми освітлення міста Вечірній Трускавець;

2.10 Розробка програми Безпечне місто;

2.11 Розробка програми Унікальна історико-архітектурна спадщина курорту;

2.12 Розробка програми сприяння розвитку підприємництва;

2.13 Розробка програми Громадське управління містом.

3. Основні цілі і розділи пріоритетних програм розвитку курорту.

3.1 Програма розвитку мінерально-сировинної бази курорту

- проведення комплексу проектних робіт для створення гідромінеральної бази комунальної власності міста;

- дослідження всіх родовищ мінеральних джерел курорту;

- дослідження перспективних родовищ мінеральних джерел;

- дослідження родовищ соляних розсолів, ропи,солі Барбара, сірководневих родовищ в урочищі Помірки;

- розробка проектів будівництва свердловин, надкаптажних споруд і бювету комунальної власності;

- розробка програми Трускавецька нафтуся, як єдиної унікальної лікувальної води, аналогів якій немає ніде в світі;

- розробка програми брендингу унікальних мінеральних вод курорту;

- сформувати кластер Мережа здоров"я на базі санаторно-курортних і лікувальних закладів міста, для повного циклу реабілітації, лікування та відновлення на курорті;

- розробити програму проведення на курорті семінарів, симпозіумів. Друкувати монографії, статті, відгуки відпочивальників для інформування переваг відпочинку і лікування на курорті;

3.2 Програма Екологічно чисте місто-курорт:

- збереження захисної лісопаркової смуги по периметру курорту;

- будівництво об"Їзних доріг в напрямку Борислава та Стебника;

- обмеження і заборона проїзду по території курорту транзитного і високотонажного транспорту;

- демонтаж тупикової залізничної колії по вулиці Крушельницької і перенесення залізничного вокзалу за межі кільцевої дороги по вулиці Мазепи згідно вимог генплану розвитку міста;

- проведення моніторингу екологічного стану навколишнього природного середовища та рекреаційних зон;

- розробка програми реконструкції питного і купального водосховищ, річок і струмків на території курорту;

3.3 Програма рекреаційно-лісопаркової зони курорту:

- будівництво гідропарку по вул. Карпатській і Помірецькій;

- будівництво дендропарку в курортному парку і в парку нагірної частини;

- будівництво пішохідних теренкурів з прокладанням маршрутів в лісопарковій зоні від вул. Помірецька до вул. Городище;

- будівництво канатної дороги на гору Цюхів Верх для активного зимового відпочинку з влаштуванням санного та лижного спусків.

3.4 Програма активного відпочинку і спорту:

- будівництво стадіону по вул. Різняка-Макомацького:

- будівництво тенісних кортів по вул.Городище;

- будівництво дитячих атракціонів по вул.Бориславській;

- будівництво дитячого розважального центру по вул.Роксолани;

- будівництво парку екстремальних розваг (мотузковий парк, стіна для скелелазіння...) в лісопарковій зоні по вул.Городище;

- будівництво аквапарку по вул. Роксолани;

- створення гідро-відпочинкової зони на озерах курорту;

- реконструкція спортивних майданчиків в житлових мікрорайонах міста;

3.5 Програма Туристичний Трускавець (за основу взяти державну програму Стратегія розвитку туризму та курортів на період до 2026 року):

- підготувати і видати туристичні буклети та довідники щодо унікальних мінеральних джерел курорту, унікальних архітектурних об`єктів культурної спадщини курорту, історії курорту Трускавець та визначних подій і людей, народних ремесел і ін…

- заснувати і систематично проводити фестивалі, конкурси, виставки (фестиваль Марія, виставка вишиванок, свято квітів...);

- налагодити співпрацю з містами-побратимами в напрямку розвитку туристичних маршрутів і туристичної індустрії в цілому;

- розробити програму удосконалення професійної підготовки фахівців сфери туризму та курорту;

- розробити програму безпеки та надання медичної допомоги для туристів на курорті;

3.6 Програма Модернізація транспортної інфраструктури:

- поетапний перехід у всіх сферах життєдіяльності та обслуговування міста-курорту на електротранспорт;

- створення системи електрозаправок: біля магазинів та закладів громадського харчування, на стоянках і парковках міста;

- створення маршрутів для екскурсійних електропотягів в пішохідних зонах міста;

- влаштування велосипедних доріжок на території міста;

- створення велосипедних прокатних пунктів і велосипедних парковок біля об"єктів життєдіяльності міста;

- розробити програму популяризації велосипедного руху по території міста;

3.7 Програма модернізації житлово-комунального господарства:

- реконструкція і поступова заміна існуючих інженерних мереж водопровідно-каналізаційних систем;

- розробка програми Безперебійне електропостачання із стабільною напругою;

- реконструкція системи дощової каналізації в центральній частині міста;

- завершити перехід на систему автономного опалення в місті;

- розробка програми Чистий Трускавець ( впровадження системи сортування побутових відходів, утилізація твердих побутових відходів...);

3.8 Програма енергозбереження:

- продовження реалізації програми утеплення фасадів, дахів та заміна вікон в житловому і громадському фондах міста;

- поетапний перехід на альтернативні джерела енергетики (вітрові електростанції, теплові насоси, сонячні батареї...)

3.9 Програма Вечірній Трускавець:

- модернізація існуючих систем вуличного освітлення з впровадженням енергозберігаючих технологій;

- освітлення центрального парку та парку нагірної частини курорту;

- освітлення всіх пішохідних переходів у місті;

- підсвітка фасадів будівель, історичних споруд і пам`ятників.

3.10 Програма Безпечне місто:

- влаштування мережі відеокамер по всіх вулицях міста;

- освітлення всіх вулиць і доріжок міста, в т.ч. паркових територій;

- освітлення і підвищення пішохідних переходів;

- розробка програми доступності для інвалідів (в міському транспорті, переходах, в житлових та громадських будинках...)

3.11 Програма Унікальна історико-архітектурна спадщина курорту:

- створення історико-архітектурного заповідника центральної частини міста на базі об`єктів культурної спадщини;

- розробка програми реставрації об`єктів культурної спадщини дерев`яної архітектури;

- впорядкування інформацій, анотацій, описів про об`єкти культурної спадщини міста;

- підготовка друкованих видань про відмінності унікальної архітектури курорту;

3.12 Програма сприяння розвитку підприємництва:

- створення каталогу привабливих інвестиційних проектів курорту;

- розробка програми підтримки малого і середнього бізнесу;

- створення системи проведення міжнародних форумів, семінарів, конференцій на базі санаторіїв;

- створення виставкового центру з постійно діючими демонстраційними залами із залученням рекламної продукції малого і середнього підприємництва курорту (наприклад, залізничний вокзал, ПК "Мир");

- розвиток послуг у сфері туризму і обслуговування із залученням малого і середнього підприємництва;

- розробка та постійне оновлення інвестиційного паспорту курорту з використанням сучасних ІТ-технологій;

3.13 Програма Громадського управління містом:

- налагодження контакту "влада-громада" і "громада-влада";

- налагодження системи проведення громадських слухань, обговорень, круглих столів, семінарів, симпозіумів...- з питань життєдіяльності і розвитку міста-курорту;

- впровадження програми Місто активних людей;

- створення он-лайн сервісів і сайтів для налагодження діалогу влади з громадою міста;

- перехід на електронний документообіг між органами влади і іншими суб`єктами міста.



Создан 05 дек 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником