Трускавецький вісник № 193 (1555) від 22 грудня 2017 р.

 

Трускавецький вісник № 193 (1555) від 22 грудня 2017 р.

22.12.2017



У номері: Затримано вбивць; Інтерв’ю з Сергієм Розорою; Із залу суду; де поїсти та зупинитися в Трускавці.

Короткі новини

Поліцейські повідомили про підозру зловмисникам, причетним до вбивства двох людей у Бориславі

Правоохоронці Львівщини спільно з працівниками Департаменту карного розшуку Національної поліції України викрили двох зловмисників, причетних до розбійного нападу на магазин комп’ютерної техніки у Бориславі, під час якого були вбиті двоє продавців.

Зловмисникам, раніше не судимим мешканцям Трускавця віком 16 та 19 років, правоохоронці повідомили про підозру у скоєнні злочинів, передбачених п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115 (умисне вбивство) та ч.4 ст.187 (розбій) КК України. Максимальне покарання, передбачене санкціями статей – довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Нагадаємо, 7 грудня, близько 23.10 у Бориславське відділення поліції надійшло повідомлення від керуючого одним з місцевих магазинів комп’ютерної техніки про те, що, незважаючи на пізній час, приміщення магазину не здано під охорону, а працівники не відповідають на телефонні дзвінки.

На місці події працювала слідчо-оперативна група. У магазині правоохоронці виявили тіла двох продавців, 20-річної мешканки Борислава та 27-річного мешканця Дрогобича, без ознак життя, з колото-різаними ранами. Також було встановлено, що нападники заволоділи грошима з каси магазину та товаром з вітрини.

Наразі проводиться досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усі обставини події.

Відділ комунікації поліції Львівської області

Сергій Розора: «Я – за гармонію»

«Рух нових сил» – це політична сила, до якої привернута увага українців внаслідок радикальних акцій протесту та чіткої антипорошенківської позиції. У Трускавці прихильників Саакашвілі очолює відома людина, підприємець, волонтер Сергій Розора. З ним і спілкуємося 21 грудня про «Рух нових сил», а також про його проекти, бачення і пріоритети.

Приводом до розмови стала ще й масована брехлива атака на цю людину зі сторони так званої «московської групи» у Трускавці, що дає можливість розставити крапки над «і» в багатьох справах.

- Пане Сергію, 20 грудня в кінотеатрі «Злата» було організовано перегляд фільму «Кіборги» для учнів старших класів трускавецьких шкіл. У кого виникла така ідея і як діти сприйняли цей важкий емоційно, але правдивий фільм?

- Ми давно займаємося допомогою пораненим бійцям АТО, і серед них з самого початку були «кіборги» – оборонці Донецького аеропорту. Наша співпраця з військовим санаторієм у Трускавці полягала в наданні медичної допомоги, а саме сеансів голкотерапії від доктора Кіма. Так от, серед тих, кому доктор Кім допомагав одужувати, були оборонці Донецького аеропорту. До речі, Ви тоді подавали інформацію про це, зокрема було інтерв`ю з «кіборгом» Василем Гриником (позивний Вай-Фай).

І Василь Гриник, і Костя Кузик, і інші «кіборги» розказували нам в деталях, як ішла оборона аеропорту.

Наш друг кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв, який ще до війни (здається, у 2012 році) отримав головну нагороду Трускавецького кінофестивалю «Корона Карпат» за свій фільм «Хайтарма», вів передачу «Хоробрі серця». Там власне йшлося про захисників аеропорту і взагалі про подвиги героїв війни. Ця передача йшла, а потім чомусь перестала виходити.

Тему «кіборгів» ми піднімали і на наших зустрічах з командиром Західного авіазагону полковником В`ячеславом Засенком під час його лікування у Трускавці. Він якраз займався хлопцями, які там воювали, допомагав вдовам, сім`ям загиблих, виготовленням нагород – медалей «За оборону Донецького аеропорту». Тоді ще ми посприяли, щоб наші місцеві хлопці, які брали участь в обороні Донецького аеропорту, отримали ті нагороди на урочистих заходах у Львові.

А крім того, в мене в готелі «Клуб рН» безкоштовно відпочивали сім`ї «кіборгів», так що ця болюча тема мені є добре знайомою. Тож коли вже цей фільм («Кіборги») було створено, у мене не виникало жодних сумнівів – його треба показувати якомога більшій кількості людей, у тому числі нашій молоді з метою патріотичного виховання.

Нещодавно Василь Гриник («кіборг» з позивним Вай-Фай) був у мене черговий раз на лікуванні, і він їздив до Львова на допрем`єрний показ цього фільму. Саме він мені розповів, що у Львові на цей перегляд прийшло дуже багато дітей. І я тоді подумав собі: «А чому б і в нас такого не зробити?». Шкода, звичайно, що наші місцеві власті про це не подумали, адже дуже багато коштів виділяється на різні концерти, причому сотні тисяч, то могли і в цьому випадку домовитися з кінотеатрами, які завжди підуть назустріч – так, як нам пішов назустріч кінотеатр «Злата».

Дітям треба було показати цей фільм, бо ворожа пропаганда, яка робиться Кремлем, створює штучних героїв, населення ідеологічно бомбується, а ми часто не маємо що протиставити їм у відповідь. Тож фільм «Кіборги» – це наша достойна відповідь, правдива історія, заснована на реальних фактах.

На фільм ми запрошували учнів та молодь старше 16 років, хоча на перегляд прийшли і трошки молодші. Всі вони були вражені, адже фільм, як Ви сказали, емоційно важкий. Але він несе величезне смислове навантаження, виховує, бо враження залишаються ще довго після перегляду. Я радий, що нам вдалося це зробити у Трускавці – продемонструвати фільм «Кіборги». Шкода, щоправда, що в залі залишалися вільні місця – прийшли переважно лише учні НВК «СЗШ №2-гімназія»…

- Нещодавно Ви були в Києві, де брали участь в акціях протесту, організованих «Рухом нових сил» Міхеіла Саакашвілі. Як Ви оцінюєте ці акції протесту і яка, на Вашу думку, взагалі ситуація в нашій державі?

- Акції потрібні – для того, щоби влада розуміла, що вона йде неправильним шляхом і що не за цю владу люди віддавали свої життя, а для того, щоб щось в країні змінювалося. А наразі ми бачимо, що в країні формується новий режим. Тому ми вийшли показати владі, що ми з цим не змиримося і що вона має зупинитися та почати працювати по тих вимогах, які люди ставили на Майдані.

Інша справа, що я, для прикладу, не прихильник провокаційних дій. Якщо це мав бути мирний марш, то це мав бути мирний марш, і ніяких штурмів.

Я ще з часів Майдану займався розслідуванням провокацій попередньої влади, і в мене є фільми-розслідування, в яких показано, як такі провокації влада влаштовувала і як ними вона штовхає маси в потрібному напрямку. Всі ці розслідування я ще в 2015 році заніс в Генеральну прокуратуру, в головне слідче управління, проте ніяких розслідувань не проводиться. І це при тому, що з моїм відео Порошенко ще в 2013 році заходив у Генеральну прокуратуру. Видно, нікому правди не треба. Тому ми не можемо збудувати нову Україну…

- Як так сталося, що Ви очолили «Рух нових сил» у Трускавці, адже раніше ж Ви керували осередком партії «Воля»? І хто очолює осередки «Руху нових сил» на Дрогобиччині (якщо, звісно, сказати це Вам дозволяє партійна дисципліна)?

- У мене дисципліна є власна – я завжди за правду, а не за партійну дисципліну. Бо ті партійні дисципліни приводять країну до різних революцій і війн.

Після Майдану ми їздили з різними акціями протесту до Києва, щоб були прийняті закони про люстрацію. Тоді я і сконтактувався з «Волею», ми спільно пікетували Верховну Раду, потім пішли на вибори, а як «Волю» зняли з виборів, то ми пікетували ЦВК. Так що я кілька років очолював осередок «Волі».

Коли ж у лютому цього року анонсували створення «Руху нових сил» у Києві, то я прийшов, послухав і зрозумів, що там багато емоцій. Я ж більше прагматик, хоча й розумію, що наші люди здебільшого ведуться саме на емоції – коли хтось візьме вила в руки, то в нього буде більший рейтинг, ніж у того, хто оперує фактами.

Та коли наша політична сила влилася в «Рух нових сил», то автоматично і я перейшов у «Рух нових сил». У Трускавці цю політичну силу я очолюю вже декілька місяців.

Що стосується наших сусідів, то зараз триває робота по створенню ряду осередків. По Бориславі ми працюємо зокрема з Осипом Магуром.

Ще скажу, що колись до мене поступила пропозиція очолити «Рух нових сил» від одного з заступників керівництва Дрогобича. Він пропонував мені очолити «Рух нових сил» у Трускавці, щоб повернути тут до влади попереднього мера пана Козира. Тоді я йому відмовив…

- Деякі політикани з числа вчорашніх різко критикують Вас і пробують причепити Вам якийсь компромат, зокрема шляхом очорнення в мережі Фейсбук та іншими способами. Відповідаючи їм, Ви теж не добираєте слів. Можете сказати, з чого розпочалося Ваше протистояння з «групою козирних» у Трускавці? Може ще зі спалення прапора «Фронту змін»?

- Мені деколи кажуть, що я співпрацюю з владою, але в мене чомусь так виходить, що з владою я ніколи не співпрацював. Коли люди йдуть у владу, на мерів, під час виборів, то ще лояльно розмовляють про співпрацю в інтересах міста (бо я ніколи не лобіював своїх власних інтересів). Але коли приходять до влади, тоді стають чітко зазомбованими на своїх інтересах.

Коли Козир прийшов до влади, то я мав намір придбати у «Трускавецькурорту» зруйноване приміщення в парку. Він мав зустрічатися з керівництвом «Трускавецькурорту» і я попросив його довідатися за ціну. Козир сказав мені, що воно не продається. Через два тижні я придбав це приміщення і розпочав реконструкцію. А він мені тоді сказав, що я там не зможу працювати і що мене «євреї взули».

Ще він сказав, що я там не зможу займатися господарською діяльністю, бо це перша санітарна зона – вони тоді якраз переносили межі санітарної зони, хоча в мене були всі карти, на яких було чітко видно, що приміщення не є в першій санітарній зоні. А вони перенесли межі на середину приміщення. Тоді я і брав участь у пікетах, які організовували місцеві підприємці, художники, туроператори та інші люди.

А ще тоді наклалося, що моя сестра зробила перегородку у приміщенні на вул. Довженка, і їй сказали викупити приміщення дорожче в п’ять разів – і таких прикладів тиску на підприємців було значно більше. Це був 2012 рік.

А нещодавно заходжу на сторінку Ольги Галабали і в одному з постів бачу комент, який стосується виключно мене, де мене звинувачують у якихось корупційних схемах з владою. Писала ці коменти Леся Дідик, тож я зайшов до неї на сторінку. Там вона гадить на Саакашвілі і пише, що пора озвучити, хто керує осередком «Руху нових сил» у Трускавці.

Я вже казав, що з команди Козира підходили до мене і пропонували очолити «Рух нових сил». Вони ж співпрацюють з Дубневичами, і з самого початку вони хотіли взяти «Рух нових сил» під свій повний контроль. Навіть на початку головний офіс «РНС» в Києві знаходився в приміщенні Дубневичів, а потім, коли пройшло об`єднання з «Волею», «Рух нових сил» переїхав. І всі ті осередки, що вони планували зробити під Дубневичів і під Порошенка, були усунуті від керівництва. Так що вони планували використати «РНС» як інструмент повернення до влади, а коли це їм не вдалося, то тоді вони почали нас очорнювати.

- Які перспективи «Руху нових сил», на Вашу думку? Чи має шанси ця політична сила стати провідною опозиційною партією, а згодом і отримати владу в Україні?

- А «Рух нових сил» і зараз є головною опозиційною силою. Бо решта партій всі під кимось «ходять» і ведуть політику згоди з існуючою владою. Єдина партія, яка відкрито виступає проти того, що коїться в Україні – це якраз «Рух нових сил».

- А «Свобода»?

- «Свобода» була при владі, вони очолювали корупційні схеми. Я хочу сказати, що політичні партії – це якраз отой фундамент корупції в Україні. Коли вони приходять до влади, то ділять корупційні схеми і їх використовують.

- Не боїтеся, що таке саме буде з «Рухом нових сил»?

- Тому має працювати закон. Очолює людина корупцію – хай її садять…

- Хто зараз є головним ворогом України і як з ним боротися?

- Головний ворог України сидить в Адміністрації Президента. Ті політичні партії, які створюють більшість (Блок Порошенка, «Народний фронт»), об`єдналися з регіоналами, і зараз реванш такий самий, як був після Ющенка.

- Я думав, що Ви головним ворогом назвете Росію…

- Росія – це постійний зовнішній ворог. А от влада українська – це той ворог, який привів війну сюди, який приховує багато фактів.

Чому росіяни їдуть на війну в Україну? Бо росіянам намалювали картинку, а наша влада нічого не робила, щоб ту картинку розвінчати. Я ж займаюся розслідуванням по Майдану і всім кажу, що Кремль здійснив провокацію, щоб ввести силовий сценарій розчленування України, такий  «Механічний апельсин». За допомогою цього режим Путіна хоче законсервувати свою владу в Росії.

- Ваше волонтерство розпочалося задовго до Майдану та війни. І зараз, допомагаючи воїнам АТО, Ви не забуваєте про хворих дітей, дітей-сиріт, інших потребуючих. Ваша благодійність – це Ваша християнська позиція чи щось інше? Адже в Україні є значно заможніші від Вас люди, які, однак, взагалі не роблять добрих справ…

- Все залежить від того, які людина ставить пріоритети. Чи вона християнин, чи атеїст, чи буддист – все залежить від цінностей, які сповідує людина. Наприклад, є й священики, які думають тільки про збагачення, хоча більшість – порядні. Тому я завжди кажу, що як людина розставить пріоритети, так вона і живе, так і діє…

- А який у Вас пріоритет зараз?

- Я – за гармонію. Люди мають жити в нормальній країні, їхні діти мають вчитися в нормальних школах, має бути нормальна медицина, а нормальна влада має думати, як забезпечити людям ту гармонію, а не грати на почуттях людей і на дешевому популізмі. І не йти до влади лише для власного збагачення і щоб грабувати.

- Завершується 2017 рік. Як Ви оцінюєте його для України в цілому і для Трускавця зокрема, та яким прогнозуєте рік наступний?

- Для України рік був важкий, поступу вперед не було…

У Трускавці були якісь реконструкції, але з такими бюджетами, як зараз у Трускавці, то тут має бути взагалі фантастика. Тобто, того, що робилося, явно замало.

Ну і треба думати про тих, для кого ти це робиш. В Україні не думають про український народ, а в Трускавці не думають про відпочивальників. В нас в основному думають про себе.

Щодо наступного року, 2018, то прогнозувати не буду. Час покаже…

- Дякую за розмову.

Спілкувався Володимир Ключак.

До теми. Кого обслуговує Леся Дідик і що у неї спільного з Шапокляк та Кисельовим

Декілька днів тому зайшов на сторінку давньої знайомої та однопартійця Halabala Ola (Ольга Галабала – прим. ред.) і несподівано бачу на пост Олі про притиски однопартійців комент Лесі Дідик, де ця "журналістка" написала про мене і звинуватила мою сім'ю у корупції

"Не узагальнюйте. У нас навпаки, очільник Вашої політичної сили має неабияку преференцію в Трускавці, можна сказати корупційну. Міський голова видав Розпорядження про розміщення виносної літньої торгівлі його дружині в першій санітарній зоні, виріс цілий навіть вже не літній майданчик."

А на своїй сторінці в ФБ, де Дідик гадить на Саакашвілі, просить мене зробити заяву: "Хто у нас у Трускавці очолює Рух нових сил? Час робити заяву."

Роблю заяву.

Я з 2014 року був у партії "Воля" і керував її осередком у Трускавці. Після входження партії "Воля" в об`єднання "Рух Нових Сил" Михайла Саакашвілі я став керувати осередком РНС.

Не скажу, що я був згідний з усіма моментами та подіями, як на кордоні, так і під Жовтневим палацом (відповідальність несуть організатори цих акцій). Хто слідкує за моєю діяльністю, той знає, що я противник таких провокацій як штурми адмінбудівель та інших установ, зокрема і Жовтневого палацу, тому що я займався розслідуванням проровокації-штурму АП на Банковій 01.12.13р. Цією провокацією тодішня влада за сценарієм Кремля запустила кривавий сценарій в Україні для зміцнення кремлівського режиму в Росії.

Але в мирній ході в підтримку закону про імпічмент один раз брав участь. Бо вважаю, що влада має знати, що народ проти узурпації влади організованим злочинним угрупуванням Порошенка-Яценюка, як і попереднім прокремлівським злочинним угрупуванням. Ще в 2014 році ми з однопартійцями з "Волі" пікетували ВР і домоглися прийняття закону "Про люстрацію"

На жаль, теперішня влада зробила все, щоб він не спрацював ефективно і зберіг корумпованих, але вірних режиму посіпак.

А тепер хочу поговорити на чиє замовлення ця горе-журналістка так зацікавилася РНС та мною.

Декілька місяців тому до мене з пропозицією очолити Рух Нових Сил звертався представник козирної команди і пропонував разом попрацювати над поверненням Козира до влади.

Я делікатно відмовився, бо вже маємо досвід їх керування, коли підприємцям перешкоджали вести підприємницьку діяльність, було вкрадено багато майна міста (будинок туриста, санстанція та ін.), а розміри хабарів досягали цифр з шістьма нулями в доларах США за сприяння в бізнесі. Забудівельники розраховувалися з ними квартирами.

Туристичним фірмам в парку було зрізано рекламні носії, а коли вони почали ставити реклами на лавки, то була спеціально розібрана бруківка, ніби для заміни кабелю, що як більмо стояло до дня міста, а потім в авральному порядку недбало покладена назад, так і без брехливої заміни. А ще туристам висипали машинами пісок для перешкоджання роботи та викликалися наряди міліції. Цілі шоу, а все для того, щоб загнати туристичні фірми на свій дерев'яний базарчик. Яка ж то влада без корита-базарчика. Декілька найкращих місць, які мали призначення інформаційного центру записали на своїх представників і ось корупційні гроші потекли до організаторів.

А художників як ганяли, не давали їм продавати картини біля бювету, мотивуючи тим, що в 1-й санітарні зоні не має бути торгівлі та ніякої господарської діяльності. Художники судилися з міським головою, і на суди вони витратили 10000$. Яке ж було блюзнірство, коли після всього цього після запуску торгівельного центру в туалеті, без будь-яких дозволів та погоджень, художникам запропонували взяти в оренду приміщення для зберігання картин.

А тепер про те, що спільного у Дідик з Шапокляк та Кисельовим.

А спільними для них є моральні принципи цих діячів. У героїні мультфільму Шапокляк основний принцип був, що хорошими справами прославитися не можна. Тому за що би Леся не бралася в результаті завжди пшик. До того ж пшик з поганим запахом. Чи то вони збирали гроші на Майдан без контролю під дахуванням тодішньої влади, а потім дізнаємося про велику суму зниклих грошей. То Леся в кінці липня тероризує підприємців, щоб купували в них деревця для міста, а деревця всі пропали. Тому прохання, щоб люди їй не давали грошей. Хоче щось робити, то хай вийме з Макітри. А то вона вважає себе підприємцем, але дуже хоче збирати чужі гроші.

А ганебне чатування і заглядування в вікна ресторану, бо вона вважає себе моральним авторитетом і може всім розказати, як має виглядати проведення дня народження.

Та й негавкання в сторону «Трускавецькурорту» має за собою пару грошових траншів та співпрацю з ними господаря.

А з Кисельовим її поєднує вміння висвітлювати події однобоко, як потрібно господарю. У Кисельова господар – Путін, у Лесі-Козир. Такі вони, кремлівські політтехнології. Навіть проблему у СШ №3 носилися з подільниками, аж до кремлівського "Інтера" доСТУКАЛИся. Тому учні школи мали б спочатку подякува цим двом активістам.

Та й корупцію Дідик бачить у всіх, крім своїх господарів. Отакі у нас "борці" з корупцією від одних з найбільших місцевих корупціонерів в регіоні.

А я, маючи роками бізнеси у всіх чотирьох містах району, жодної копійки владі хабаря не давав і до жодного депутата чи когось іншого не підходив, щоб вирішити мої інтереси.

Якщо у Лесі є ще якісь питання, то хай не смердить на сторінках моїх друзів, а звертається одразу до мене. Відповідь гарантую.

Сергій Розора, Фейсбук

Трускавець: де поїсти і де зупинитися

Трохи інформації для гостей міста та туристів (групи, сім`ї та індивідуальні гості) про кафе, ресторани, готелі та хостели. Журналісти, гіди, фахівці туристичного бізнесу відібрали якісні заклади у кожній з можливо цікавих сфер для туристів.

Кожного, хто прибуває в Трускавець, спочатку цікавлять відомості де поїсти і де зупинитися. Фахівців з туризму цікавить де погодувати туристичну групу, чи куди піти на філіжанку кави.

Що обирають туристи? В 2017 році, на думку гостей міста, найбільш популярними закладами були нижченаведені об’єкти.

В сфері харчування:

- бістро «Солохина кухня» (м. Трускавець, вул. Стебницька, 1) в номінації «Ціна-якість» (тут легко можна нагодувати групу з 30 чол.),

- кафе-ресторан «Бойківська світлиця» (м. Трускавець, вул. Мазепи, 23а, тел. 097-63-24-923), (тут легко можна нагодувати групу з 50 чол.),

- кафе «Згадка» (м. Трускавець, вул. Шевченка, 1а, тел. 068-277-13-31, 067-676-84-64), (тут легко можна нагодувати групу з 50 чол.),

- піцерія «Дольче Віта» – італійська кухня, доставка їжі, піци та морозива (м. Трускавець, вул. Героїв УПА, 11, тел. 03247-5-01-99, 067-343-03-05).

Поселити та прохарчувати групу:

- готель «Трускавець 365» (м. Трускавець, вул. Дрогобицька, тел. 067-314-63-80),

- готель-піцерія «Дворик Лева» (м. Трускавець, вул. Різняка-Макомацького, 2, 067-320-53-58),

- вілла «Лісова пісня» + кав`ярня «Залізний кінь» (м. Трускавець, вул. Шевченка, 38, тел. 03247-5-15-84, 063-992-88-97, 063-62-09-535),

- вілла «Моцарт» + ресторан-тераса «Шухляда» (м. Трускавець, вул. С. Бандери, 13, тел. 03247-7-13-08, 068-754-83-83).

Є також заклади, де туристи можуть тільки зупинитися на ніч, але харчування там не передбачено. Зокрема, в цьому році у Трускавці відкрився такий хостел на вул. С. Бандери (тел. 097-593-90-34).

Випити смачної кави туристи найчастіше заходили в такі кав`ярні:

- кав`ярня «Старе місто» (м. Трускавець, вул. Стебницька, 1, тел. 098-396-76-48),

- кав`ярня «Шоколад» (м. Трускавець, вул. Суховоля, 9, тел. 093-216-14-70).

Це далеко не повний перелік тих кафе, готелів та вілл, де можуть зупинитися чи поїсти туристичні групи та індивідуальні мандрівники, які приїхали до Трускавця на короткий термін (1-5 днів). Більше інформації про ці та інші заклади Трускавця можна знайти на їх офіційних сторінках та на інших сайтах в мережі Інтернет.

Запрошуємо на зимовий відпочинок до Трускавця! Надіємось, що ця інформація буде для вас корисною.

Віктор Пиців

Триває суд щодо фейлетону про Лесеньку та Петеньку

Відбулось чергове слухання справи за позовом Іванишина П.К. та Дідик Л.Б. до журналістів Любомира Поливки та Руслана Цехмемейстера і очолюваних ними КП “Редакція міського радіомовлення” та ГО “Трускавець Онлайн” відповідно. Вперше за час розгляду справи було детально обговорено суть позову сторонами.

Нагадаю, що попереднє засідання суду не відбулось через неявку позивача Лесі Дідик, яка начебто захворіла. Однак жодних доказів наявної на той час хвороби в суді представлено не було. Представник Лесі Дідик в суді, адвокат Руслан Крамар зазначив: “Моя довірителька дійсно була хвора, однак до лікаря не зверталась, а лікувалась самотужки вдома”.

В той же час чимало осіб можуть підтвердити той факт, що того ж дня, після запланованого судового засідання, на яке Леся Дідик не прийшла начебто через хворобу, вона була присутня на літературному заході в музеї історії міста-курорту. Це підтверджують і фото з заходу. Однак, оскільки неявка до суду в позивачки була першою, суд не став розбиратись в причинах її відсутності.

Під час слухання справи сьогодні своє відношення до позову мали змогу висловити відповідачі та їхні представники. Позивачі рясно засипали всіх запитаннями задля того, щоб знайти докази того, що саме вони були описані в “Казочці про Лесеньку та Петеньку” (в рубриці “Точка зору”). Не зважаючи на те, що в тексті “казочки” жодного разу не було згадано прізвищ Дідик та Іванишин, позивачі самі ідентифікували себе по описаних там фактах, згаданих посадах та приналежності до команди Руслана Козира. “Чи знаєте ви ще таких осіб, з наближеного до Руслана Козира середовища, з такими ж іменами та фактами з біографії? – саме цим питанням найбільше апелював представник позивачів Юрій Крамар впродовж сьогоднішнього судового засідання.

“Ми проводили лінгвістичну експертизу, яка підтвердила, що це справді фейлетон. Висновки експертизи долучені до матеріалів справи. В тексті фейлетону присутні вигадки та оціночні судження, жодного разу там не згадане прізвище Дідик та Іванишин і він не мав на меті образити чи принизити когось. Фейлетон не містить конкретних фактів, тому будь-хто може впізнати себе в ньому”, – зазначив Любомир Поливка.

Про недоцільність залучення відповідачем громадської організації “Трускавець Онлайн” зазначила її представник в суді Наталя Потічна.

“Громадська організація “Трускавець онлайн” позову не визнає та вважає себе неналежним відповідачем, бо не є ні власником, ні користувачем ресурсів, на яких було розміщено та поширено відеоролик “Казочку про Лесеньку та Петеньку розглянули на регламентній комісії”, – зазначила адвокат.

Нагадаю, що після виходу в ефірі “Трускавецького радіо” жартівливого фейлетону “Казочка про Лесеньку і Петеньку” її розглянули на регламентній комісії ТМР. Це питання розглянули за ініціативи представників ГО “Рада міста” Лесі Дідик та Петра Іванишина, які впізнали у фейлетоні себе. Журналістів “Трускавець Онлайн” запрошували задля висвітлення цієї події і самі ж позивачі поширювали цю інформацію та надавали їй розголосу. Та після поширення її Русланом Цехмейстером подали до суду – мовляв, за поширення неправдивої, недостовірної інформації, яка принижує їхню честь та гідність.

“Відповідач Руслан Цехмейстер поширив відеоролик на своїй сторінці. Він не оцінював та не коментував його, а просто розмістив. В Україні не врегульовані належним чином правовідносини, що стосуються матеріалів розміщених на хостингу Ютуб та в соцмережах Фейсбук, Твіттер та ін. Тому в цьому випадку, прийнято застосовувати положення щодо друкованих ЗМІ. А в цьому положенні йдеться, що редакції та журналісти не несуть відповідальність за поширені відомості, які є дослівним відтворенням матеріалів, які були створені та оприлюднені іншими ЗМІ”, – наголосила адвокат Наталя Потічна.

Руслан Цехмейстер також виступив в суді, відповідаючи на запитання позивачів. За його словами, – до відповідальності в такому випадку можна було б притягнути кожного користувача Фейсбуку.

“Ми всі тут є зареєстрованими користувачами цієї соцмережі, маєте можливість поширювати та публікувати те, що нам подобається. Я не є власником ні Фейсбуку, ні своєї сторінки у Фейсбуці. Так, я поширив це відео, але саму інформацію мені надали самі позивачі, які були в цьому зацікавлені. Вони на засіданні регламентної комісії особисто надавали запис радіоефіру всім, поширювали його, щоб надати розголосу справі, самі себе там впізнали та переконували інших в тому, що йдеться саме про них. А потім подали до суду за те, що я поширив те, що вони самі ж нам надали”, – зазначив відповідач Руслан Цехмейстер.

Третім позивачем у цій справі було долучено екс-мера Трускавця Руслана Козира, чиє прізвище єдине було згадане і тексті спірного фейлетону. Він на засідання суду не з’являється та довірив представляти свої інтереси тому ж представнику Юрію Крамару.

Наступне засідання по цій справі повинне відбутись 6 лютого о 15.00. На ньому повинні заслухати свідків, яких залучить сторона позивачів.

Ніна Федько, Трускавець Онлайн



Обновлен 26 дек 2017. Создан 22 дек 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником