Трускавецький вісник № 6 (1564) від 15 січня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 6 (1564) від 15 січня 2018 р.

15.01.2018



У номері: Святкування Василя та Маланки; Фестивалі «Яскрава країна у Трускавці-2018» та «Нова радість стала»; Короткі новини.

Короткі новини

У Трускавці під час пожежі загинув 64-річний чоловік

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, 13 січня о 09:55 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу в м. Трускавець на вул. Суховоля, 38. Пожежа виникла в квартирі в цегляному одноповерховому трьохквартирному житловому будинку.

На місце події негайно було направлено пожежно-рятувальні підрозділи 7 ДПРЧ м. Трускавець. Під час проведення розвідки пожежі у квартирі було виявлено тіло власника, 1954 р.н.

Пожежу локалізували о 10:24 та ліквідували о 10:38. Вогнем знищено речі домашнього вжитку на площі 12 кв.м, пошкоджено двері та стіни на площі 16 кв.м та покриття на площі 9 кв.м. До ліквідації займання залучили 8 рятувальників та 2 одиниці спецтехніки. Обставини події та причина виникнення пожежі встановлюються.

Розпочато прийом наукових робіт на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році

З 15 січня Міжнародний фонд Івана Франка розпочав приймати наукові роботи та супровідні документи на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році. Про це інформує прес-служба Фонду.

Прийом наукових робіт і супровідних документів триватиме до 1 березня 2018 року. Наукові роботи (дослідження, монографії, дисертації, книги, цикли лекцій) мають бути опубліковані у завершеному вигляді протягом 2016 та 2017 років.

Премія присуджується щорічно у день народження Івана Франка (27 серпня) у двох номінаціях: за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики та за вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук.

Наукові роботи на здобуття Премії мають право подавати академічні установи, вищі навчальні заклади України та країн світу, з якими Україна має дипломатичні відносини, а також лауреати Премії попередніх років.

До наукової роботи обов’язково додаються: рішення академічної установи, вищого навчального закладу про подання наукової роботи на здобуття Премії; довідка про особу, наукова робота якої подається на здобуття Премії, з контактними даними претендента на здобуття Премії; розширена анотація до наукової роботи (українською та англійською мовами); особиста письмова згода автора наукової роботи на участь у конкурсі на здобуття Премії.

Наукові роботи у 3-х екземплярах надсилаються на адресу Фонду: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 48а, оф.15, супровідні документи надсилаються електронною поштою на адресу: frankoprize@ukr.net.

Головним критерієм відбору претендентів на присудження Премії є професійна компетентність у науковій галузі та міжнародний рівень наукових досліджень, незалежно від віку, статі, релігійних чи політичних уподобань чи етнічної приналежності автора.

Детальніша інформація про умови подання документів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка міститься на офіційному сайті Фонду (www.frankoprize.com.ua).

Нагадаємо, що Міжнародну премію ім. Івана Франка засновано у 2015 році. Основною метою Премії є сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики.

Лауреати Премії попередніх років:

- у 2016 році архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією "Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму;

 - у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;

- у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

Преміальний фонд у 2016 та 2017 роках становив 500 000 грн.

Михайло Цимбалюк: «Встановлення миру на території України затягується і, можливо, навмисне»

У певний спосіб військовому керівництву вдається домовитися з бойовиками про різдвяне чи великоднє перемир’я, але чомусь вони цього не можуть зробити на довший термін. Повноцінне встановленням миру на території України затягується і, на жаль, закрадаються підозри про навмисне гальмування цього процесу.

Про це написав у своєму дописі для одного з українських сайтів голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк, інформує прес-служба місцевого партосередку.

Головний «батьківщинівець» Львівщини наголошує на тому, що в умовах  агресії досить важко знайти шляхи припинення воєнних дій на Донбасі та повернення Криму до складу України.

«Але «важко» не означає «неможливо». Сильна держава із сильними і єдиними у своїх прагненнях громадянами та потужним дипломатичним впливом спроможна подолати ворога, не допустити його подальшої агресії, повернути втрачені території. Це факт, який повинен бути стратегічним завданням влади»,  – зазначив Михайло Цимбалюк.

За словами політика, одним із визначальних способів забезпечення миру в Україні безперечно є активна якісна дипломатична робота на усіх рівнях.

«Якщо ж міністр закордонних справ України Павло Клімкін замість того, щоб працювати в цьому напрямку, коментує вбивство Ірини Ноздровської, на тлі того, що у Європі одне за одним закривають українські консульства, то до цього політика виникає багато питань щодо його доцільності на цій посаді. Ціную його позицію як громадянина, але хотілося б таки чути від посадовця про сферу його безпосередньої відповідальності, про кроки, які зроблені для того, аби у нашій державі запанував мир, про методи впливу на світову спільноту з метою подальшого тиску на агресора», – вважає Михайло Цимбалюк.

«За роки війни Україна втратила тисячі молодих життів і не хочеться вірити, що військові події хтось на Банковій у Києві розглядає як майданчик для PR-технологій напередодні виборів до Верховної ради України та на пост Президента. Але таки доводиться констатувати, що у процесі становлення миру є велика нелогічність і неоднозначність дій влади», – резюмував Михайло Цимбалюк.

Власна інформація

Колядки світу у Трускавці

Європейські звичаї Різдвяно-новорічних свят надзвичайно різноманітні. Та є одна традиція, яка зустрічається на всьому континенті – співання Різдвяних пісень. Бо коляда, переходячи з покоління в покоління, є отим джерелом, яке наповнює людські серця щедрістю і добротою, тим самим наближаючи їх до Бога. В час Різдвяно-новорічних свят 12 січня в центральній бібліотеці Трускавця відбулась пісенна година «Колядки світу». Бібліотекар читальної зали Віра Заяць розповіла присутнім про європейські звичаї колядування. Гості заходу мали можливість переглянути ролики, які знайомили з колядками Америки, Німеччини, Австрії, Польщі, Греції та Сербії. На завершення заходу присутні колядували, а бібліотекарі частували колядників пампушками.

Підготувала Галина Грицило, зав. відділом обслуговування Трускавецької ЦБ

«Яскрава країна у Трускавці-2018» визначилася з переможцем

ІХ Всеукраїнський фестиваль «Яскрава країна в Трускавці» завершився, одночасно розпочавши фестивальний рік у місті-курорті. Вже так повелося, що з року в рік на зимові свята, на другий день після Різдва Христового у Трускавці стартує фестиваль дитячих мрій, надій та яскравих вражень. «Яскраву країну у Трускавці» з повним правом можна назвати зимовою фієстою курорту, котра немов перегукується з фієстою літньою – в кінці травня в ГКК «Карпати».

З кожним роком участь у цьому фестивалі беруть нові колективи, хоча є й старі добрі знайомі – і то не лише місцеві виконавці, а й гості з Одеси, Дніпра, Маріуполя та інших міст нашої неозорої батьківщини. От і тепер на гала-концерті з 23 позиціями виступили репрезентанти всіх куточків України, а також гості з Республіки Молдова.

Фестиваль «Яскрава країна у Трускавці» має добре налагоджену схему-структуру, котра працює відмінно і не дає збоїв. Це урочисте відкриття фестивалю, вечір знайомств, конкурсні прослуховування перед поважним журі, концерт яскравої зірки, гала-концерт і .. розставання до майбутніх зустрічей. Часто буває так, що талановита юнь зустрічається знову не через рік у Трускавці, а набагато швидше – на інших фестивалях, в інших українських містах. Таланти як діаманти – потребують обробки, шліфування. Тільки тоді ними можна захоплюватися, тільки тоді їхня ціна зростає в рази…

Кожен, хто 9-11 січня мав можливість побувати в готельно-курортному комплексі «Карпати», той міг бачити учасників фестивалю, які готувалися до конкурсних прослуховувань. Від найменшеньких до майже зовсім дорослих, від одягнених в національний стрій до «сніговичків» та класичних вечірніх суконь, від солістів-вокалістів до хореографічних колективів, котрі примушували сцену здригатися.

Гала-концерт «Яскравої країни у Трускавці» проходив 12 січня в Палаці культури імені Шевченка. Розпочався він з привітальних новорічної та різдвяної пісень. Першу («З Новим роком») виконала Студія естрадної пісні з Броварів на Київщині, а другу (щедрівка «Чи дома-дома господар дому?») – фольклорний гурт «Ґаздиньки» з Калуша на Івано-Франківщині. Третьою композицією, немов символічний тост за любов, стала пісня-признання в любові до Вітчизни «Це моя Україна» у виконанні Зразкового дитячого вокального ансамблю «Пальміра» з Одеси.

Слово «файта» з угорської означає «вид», «сорт», «раса», а на Закарпатті часто використовується в значенні «компанія», «гурт». Напевно, багато хто від душі сміявся, дивлячись в You-Tube закарпатські гумористичні сюжети під титулом «Наша файта». Таку ж назву («Наша файта») має і Зразковий аматорський ансамбль з села Сторожинці на Закарпатті, котрий представив на гала-концерті «Яскравої країни» словацький народний танець – тривалий в часі, з елементами польки, чардашу та інших словацьких, угорських та закарпатських мелодій і танців. Особисто я вважаю цей виступ одним з найкращих на гала-концерті. Звісно, через ліміт часу чимало хороших номерів не потрапило в програму взагалі (тривалість – дві з половиною години). Але журі оцінило по заслузі всіх, тим паче, що у професійності та неупередженості суддів сумнівів ні в кого не виникало.

Але повернімося до гала-концерту. Пісенна композиція «Місяць» у виконанні Анастасії Балог з Мукачевого, «Вечорниці» від Зразкового хореографічного ансамблю «Браво» з м. Марганець Донецької області, мотиваційна пісня «Тільки вперед» від Артура Галаса з Рави-Руської (Львівщина), композиція «Рушничок» з українським співом від Ансамблю сучасного танцю «Конфетті» зі столиці Молдови м. Кишинева, пісня «Чорнобривці» у виконанні дуету двох дівчат з Білої Церкви (Катерина та Альона) та тужлива «Ой люлі» від Соломії Лень з Рави-Руської склали першу десятку концертної програми.

Учасникам та глядачам фестивалю нагадали про те, що саме з початком «Яскравої країни» у Трускавці з`явився нарешті сніг, і в цей момент на сцену вибігли малі «сніговички» танцювального колективу «Небо» з м. Березань Київської області, подарувавши веселу новорічну композицію. Одна з наймолодших учасниць цьогорічного фестивалю Анна Фоменко з Одеси (Зразковий дитячий ансамбль «Пальміра») виконала пісню «Черевички», після чого «Ромашковим щастям» поділилися з усіма вихованці Зразкового ансамблю сучасного танцю «Ассоль» з Маріуполя Донецької області.

Не обійшлося на фестивалі і без нагадування про війну – пісня «Я вернусь» у виконанні Валерії Пенязькової з Білої Церкви стала нагадуванням про нашу жорстоку дійсність. Та все ж головним мотивом композиції стала надія – на повернення воїна з фронту, повернення держави до мирного життя. Зал був єдиний у своєму пориві, який висловив після завершення цієї пісні бурхливими оплесками.

Інтернаціональність фестивалю підкреслили пісні англійською та французькою мовами: «Something new», «Pa-dam», «Je t`aime» у виконанні Вероніки Петрук з Рави-Руської, Єви Шрайбман з Дніпра та Єлизавети Калініної з Одеси. До речі, саме остання виконавиця, вихованка «Пальміри», і стала єдиною в цьому році володаркою Гран-прі (вокал). Кажуть, що судді були настільки вимогливі, що Гран-прі в номінації «хореографія» не присудили нікому. А можливо, важко було вибрати серед багатьох достойних – хто зна…

«Дівочі очікування» від харківської студії танцю Еліни Міхна, «З гарними спогадами» від Зразкового хореографічного колективу – Театру танцю «Зоряни» з Броварів, «Полька з бубнами» від Народного хореографічного ансамблю «Радість» з Борисполя стали трьома завершальними хореографічними композиціями гала-концерту. А вокальними фіналістами дійства на сцені ПК ім. Шевченка стали Анастасія Чума з Білої Церкви (пісня «Прохання до неба»), Алла Мордвенюк з Одеси (пісня Руслани Лижичко «Знаю я») і Злата Трусова з Києва (пісня «Україна»). До речі, Злата Трусова, Артур Галас і Валерія Пенязькова стали щасливими володарями сертифікатів на участь в ІІІ Всеукраїнському фестивалі сучасної української пісні «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати»-2018», який пройде у травні цього року. Окрім участі в конкурсі-фестивалі цих троє талановитих молодих людей пізнаватимуть літній Трускавець, проживаючи в ГКК «Карпати». Сертифікати від імені генерального директора оздоровниці та надійного партнера «Яскравої країни у Трускавці» Лева Грицака вручила начальниця відділу відпочинку та розваг ГКК «Карпати» Марія Гуцало.

Фінальним акордом гала-концерту став процес нагородження лауреатів, дипломантів, переможців «Яскравої країни у Трускавці-2018». Він проходив у кілька етапів: представники «вокального» та «хореографічного» журі нагороджували по черзі представників різних номінацій та вікових категорій. Нагородження проводили педагог з вокалу проекту «Х-фактор» Галина Голубєва, соліст оперного театру Олег Лихач, Народна артистка України Лариса Стадніченко, хореограф, заслужений артист України Анатолій Кондюк, режисер та хореограф Олександр Плахотнюк, хореограф, перформер Антон Сафонов. До речі, не залишилися без нагород і трускавчани та наші сусіди зі Стебника та Дрогобича.

А Гран-прі фестивалю вручили одеситці Єлизаветі Калініній Президент фестивалю «Яскрава країна» Ольга Ігорівна Обласова та міський голова Трускавця Андрій Богданович Кульчинський.

- Я з задоволенням разом з усією «Яскравою країною» відкривав фестиваль та побував на концертах, - сказав міський голова Трускавця. – Відчуваєш океан емоцій, коли діти з радістю, від душі співають і танцюють. Я запрошую всіх вас знову брати участь у цьому яскравому фестивалі і приїжджати до Трускавця…

Прощавай, «Яскрава країно у Трускавці-2018»! До зустрічі на Х Всеукраїнському фестивалі «Яскрава країна» у 2019 році – в нашому місті-курорті.

Володимир Ключак

Церква відроджує українські традиції

Старші трускавчани добре пам`ятають, як давно у Трускавці гучно відзначали Василя та Маланки (старий Новий Рік). Відродити давні традиції предків, показати, що церква – це не лише зажура і задума, але і радість християнського життя, вирішили в Релігійно-просвітницькому центрі імені отця Івана Валюха. Директор Центру Роксоляна Мартинюк спільно з Всеукраїнською лігою українських жінок (ВЛУЖ), яку у Трускавці очолює Катерина Ківацька, та з членкинями ліги і хористами з церкви св. Миколая організували напередодні старого Нового Року веселу і пізнавальну програму.

Святково накриті столи, які аж вгинаються від страв. Кишка (кров`янка) по домашньому, бутерброди різних видів (з ковбасою, шинкою, рибою), салати, риба, квашені огірки, млинці із сиром, яблучний штрудель, пампухи, фруктові нарізки – це ще не повний перелік того, що трускавецькі ґаздині приготували на гостину-зустріч старого Нового Року. Ведучі вечора Роксоляна Мартинюк (Релігійно-просвітницький центр ім. о. І. Валюха) та Леся Таратайців (Всеукраїнська ліга українських жінок) зробили все, щоб ті чотири години, які тривало дійство, були насиченими і глибоким духовним змістом, і веселощами, і пізнаванням цікавих відомостей, і збереженням українських традицій.

До трапези приступили після благословення духовного наставника Релігійно-просвітницького центру, отця-декана трускавецького, настоятеля церкви св. Миколая митрофорного протоієрея Петра Івасівки. Ведучі пригадали, що виповнюється 100 років, відколи виникло таке свято як старий Новий Рік. Пов’язане воно із різницями в юліанському та григоріанському календарях, що віддавна викликає дискусію в українському середовищі, у тому числі церковному. 31 грудня східна Церква вшановує мученицю св. Меланію Римлянку, а 1 січня – св. Василія Великого, хрещеного батька східного монашества, творця величної Святої Літургії св. Василія Великого, яку в церкві правлять десять разів на рік. Зміна календаря стала причиною того, що тепер спомини святих Меланії і Василя відзначають не 31 грудня та 1 січня, а 13-14 січня. І хоча українці гучно святкують Новий Рік і за григоріанським календарем (1 січня), та не забувають про свято і 14 січня.

Звісно, головними постатями на цій духовно-пізнавальній забаві були Василь та Маланка, в котру перевтілилися трускавчани Михайло Кравчишак і Ганна Піхоцька (з дому Нечипір). Щиро і щедро посівав на добро Юрій Ківацький, циркові номери показала юна Анастасія Павлічко (онучка Катерини Ківацької, донька учасника АТО), музичний супровід забезпечив Володимир Гойда, гуморески розказував і віншував Ілля Колотелюк.

Втім, віншували, можна сказати, всі присутні, адже тих традиційних різдвяних побажань є так багато – і дитячих, і церковних, і гумористичних, і патріотичних. В конкурсі віншувальників перемогу здобули членкиня Ліги українських жінок, член президії МГО «Рада Старійшин» Марія Дуб і Володимир Ключак. Марія Дуб стала символічним переможцем і в пізнавальному конкурсі на тему новорічних звичаїв у різних країнах світу, в якому вона «змагалася» з хористкою пані Дарою. А забава з кульками (всередині кожної кульки був папір із завданням, яке слід виконати, чи запитанням, на яке слід відповісти) ще більше згуртувала християнську трускавецьку родину, котра згуртувалася за столом в ніч на старий Новий Рік.

Ніщо так не об`єднує людей як спільна коляда, тож колядки лунали майже безперестанно – і давні, і сучасні, і всеукраїнські, і локальні. У своєму слові отець-декан Петро Івасівка відзначив важливість цих пісень на прославу Христа в радісному святкуванні Різдва, та висловив задоволення, що Релігійно-просвітницький центр гуртує громаду, відроджує традиції, проводить чимало різноманітних заходів. «Постараємося наступного року це свято зробити масовішим», - додав священик.

Під час святкування старого Нового Року трускавчани не оминули і таких серйозних тем як російська пропаганда, виховання молоді, історія України в останні 100 років, забуті звичаї. В перервах між колядуванням, віншуваннями і виступами згідно підготовленої програми гості свята спілкувалися на найрізноманітнішу тематику. Адже спілкування зі спорідненими душами, спільний спів, спільна молитва, спільна коляда не замінить ніщо в світі – ні Фейсбук, ні Інтернет, ні телебачення. Тож не дивно, що в кінці гостини, коли старий Новий Рік однією ногою вже ступив на трускавецьку землю, всі в один голос дякували організаторам святкового дійства – Катерині Ківацькій, Роксоляні Мартинюк, Лесі Таратайців, хористам, членам ВЛУЖ та всім іншим. Величне «Многая літа» лунало щиро, зворушливо і з непідробним натхненням…

Володимир Ключак

Нова радість стала…

Коляда. Від цього одного слова душа щемить, серце радіє, а на гадку відразу приходять найпопулярніші українські колядки. В уяві зринає образ колядницького гурту зі звіздою, в давніх українських строях, з музичним інструментом і хорошим настроєм. Чоловічі баси та жіночі сопрано виводять одну за другою пісні про народження Христа, про втечу Марії з Дитятком і Йосифом до Єгипту, про пастирів, трьох царів, Ірода і ясну зорю.

Рік річно у Трускавці в середині січня проходить свято зимового фольклору, на яке з`їжджаються колядники з усіх регіонів Львівської області. Коли цей фестиваль лише започатковувався (за часів міського голови Трускавця Лева Грицака), то свято називалося «Ой радуйся, земле». Зараз, в останні кілька років воно іменується на честь найвідомішої української колядки «Нова радість стала». Хоча, по правді кажучи, своєрідним гімном Різдва є старовинна коляда «Бог Предвічний народився», яку нині мало хто повністю знає. Бо там є і про «тріє царі», і «возвістив се Ангол Божий», і «звізда їм ся об`явила», і як святому Йосифові ангел доручив «з Дитятком, і з Матков, з бидлятком, з ослятком най ся хоронит».

Фестиваль зимового фольклору, а простіше кажучи коляди, пройшов у Трускавці на старий Новий Рік, в свято Василія Великого і обрізання Господнього, 14 січня. Гала-концерт став завершальною частиною фестивалю – перед тим було урочисте відкриття біля церкви св. Миколая і колядування по місті і в оздоровницях курорту. Від фестивалів минулих років гала-концерт відрізнявся тим, що не було театралізованих сценок-вертепів, а відповідно не було і «перебранців» Жида, Чорта, Смерті, Ангела. Але були барвисті хустки і вишиті сорочки й камізельки, були чисті голоси і щиросердечні віншування. І були давні колядки – саме їх найчастіше слухали затамувавши подих глядачі-слухачі в Палаці культури імені Т. Шевченка.

В двогодинному концерті виступили не всі учасники фестивалю, але репрезентативність була широкою – від Яворівщини і Золочівщини по Стебник і Турку, від села Стара Ропа Старосамбірського району і Ходорівської ОТГ до Львова та Кам`янко-Бужчини. Завершився фестиваль нагородженням учасників, яке здійснювали директор Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи Роман Береза, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський і начальник відділу культури ТМР Тетяна Татомир. Слова подяки лунали на адресу меценатів, котрі приймали колядницькі гурти. Серед них – СГК «Дніпро-Бескид» (Олександр Чебаненко), ГКК «Карпати» (Лев Грицак), МРЦ «Перлина Прикарпаття» (Петро Іванишин), ДП «Кришталевий палац» (Юрій Яворський), санаторій «Шахтар» (Юрій Остапчук), санаторій СБУ «Трускавець» (Сергій Радованчик), ЦСЛМР «Трускавецький» (Василь Вовчанський), підприємці Сергій Розора та Сергій Мойсеєв.

Дзвенять дзвіночки, крутиться восьмираменна звізда, швидко перебирає пальцями акордеоніст, а високі жіночі голоси з трепетом повідають про дивную новину народження Спасителя світу. Нова радість стала, яка не бувала – над вертепом звіздар ясна світлом засіяла! Христос народився! Славіте Його!

Володимир Ключак



Создан 15 янв 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником