Трускавецький вісник № 35 (1593) від 15 березня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 35 (1593) від 15 березня 2018 р.

15.03.2018



У номері: І знову про Великий Трускавець; Плазмоліфтинг в стоматології; На захист Свидовця; Відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії Івана Франка; Дрогобич та сміття.

Короткі новини

Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

Держкомтелерадіо оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Про це інформує департамент внутрішньої та інформаційної політики Львівської ОДА.

До 1 травня 2018 року приймаються нові оригінальні публіцистичні твори у галузі інформаційної діяльності, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Твори мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1832 «Про премію імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності» Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка (27 серпня) в таких номінаціях:

- за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації;

- за кращий твір у телевізійній сфері;

- за кращий твір у радіомовній сфері;

- за кращу наукову роботу в інформаційній сфері.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 Положення про премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися на здобуття Премії з двома й більше творами.

На здобуття Премії, подаються:

- клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора;

- примірник твору на матеріальному носієві з підтвердженням його оприлюднення;

- копія паспорта (у разі висунення на здобуття Премії колективу - копії паспортів кожного члена колективу).

Адреса для подання творчих робіт: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, Державний комітет телебачення і радіомовлення України з поміткою - на здобуття Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності.

Положення про премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності розміщено на веб-сайті Держкомтелерадіо: https://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=89082

Телефон для довідок: (044) 278-86-96.

Власна інформація

Геній слова і пензля

Маестро слова, пензля і печалі,

Митець пера, палітри і пророцтв,

Співець не золотої пасторалі,

А правди із незвіданих висот.

Чи мислима українська культура без славетного імені Т.Г. Шевченка? Чи мислима світова культура без цього видатного українського сина і поета? Важко знайти українця, який би не знав хоча б кількох шевченкових рядків.

З метою вшанування пам’яті українського поета, письменника, художника та політичного діяча Т.Г. Шевченка в Трускавецькій центральній міській бібліотеці відбулася поетична композиція «Геній слова і пензля». Працівники бібліотеки і творчі люди міста несли палке Тарасове слово та музичні твори, покладені на його вірші.

Під час композиції демонструвались репродукції картин Шевченка, здійснилась відеоподорож картинною галереєю Шевченка-художника. Присутніх зацікавила література про його високі мистецькі зразки. Бажаючі приєдналися до читання творів і насолоджувались щирим словом, піснею та класикою видатних композиторів світу, які шанував і полюбляв слухати наш геніальний український поет. В заході взяли активну участь члени міської асоціації інвалідів. Свою поезію, присвячену Т.Г.Шевченку, прочитала учениця 8-го класу ЗОСШ №1 Христина Ліхоцька.

Гордо лине в маси «Заповіт», Кобзареве серце із людьми говорить, його твори актуальні для сьогодення, його мудрість вела людей на Майдані. Наше завдання виконати заповіти Кобзаря, які він нам залишив у своїх безсмертних шедеврах.

Підготувала Ореста Касперська, провідний бібліотекар Трускавецької ЦБ

Погляд на створення ОТГ «Великий Трускавець»

На останній сесії Дрогобицької районної ради було вирішено створити 9 об`єднаних територіальних громад (ОТГ) на території Дрогобицького району. Серед них – ОТГ з центром у Трускавці. До її складу повинні ввійти Доброгостів, Уличне, Орів, Модричі, Станиля.

Ця ідея була висунута міським головою Трускавця і підтримана частиною жителів Трускавця. Правда, інша частина жителів має дещо інше бачення «Великого Трускавця». І їхню думку вартувало би послухати.

Передісторія

Трускавець розташований у внутрішній зоні передкарпатського прогину, який сформувався 20 мільйонів років тому, коли східноєвропейська континентальна плита прогнулася під вагою сніжних покровів внаслідок танення великих льодовиків і в міжгірській западині утворилася морська лагуна. З часом льодовики розтанули, вода відійшла, і вузька морська лагуна пересохла. В районі Яцкової гори досі можна побачити загіпсовані відклади пісковиків, так звану «малосу», яка складається з кам’яної солі, гіпсу, білого кварцу та вапняків.

На території Трускавця по сьогоднішній день можна знайти сліди шахт, де видобували свинцево-цинкові руди, самородну сірку, калійні солі, нафту та озокерит.

Адміністративно-територіальна реформа

В ІІ половині XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Австрії, поселення Трускавець опинилося в складі Королівства Галичини і Лодомерії з центром в м. Львові. Внаслідок декількох адміністративних реформ на цій території були утворені бецірки (в 1777 р.). Трускавець ввійшов до Самбірського округу (район Лісько, Перемишль та Дрогобич). На території Самбірської резиденції Дрогобич став центром дистрикту, до якого входив і Трускавець.

Кожен з дистриктів мав свій номер, всіх дистриктів у Східній Галичині було 110.

В 1865-1867 рр. дистрикти були реорганізовані в мережу повітів, і Трускавець опинився на території Дрогобицького повіту.

Кінець ХІХ століття характеризується початком промислових революцій. В Західній Україні цей промисловий бум прийшов трошки пізніше, що було пов’язано з тим, що територія була більш сільськогосподарська. Промисловий розвиток був пов'язаний з приватною нафтопромисловістю і соляними промислами.

В часи ІІ Речі Посполитої (1918-1939 рр.) було утворено Дрогобицький повіт, до складу якого ввійшли 12 ґмін, однією з яких була ґміна Трускавець. Тодішній Трускавець мав 2316 гектарів громадських земель разом з лісами та пасовиськами. На чолі громади стояв війт з радою, до якої входило 40 радних. Станом на 8 грудня 1931 року тут проживало 3012 постійних мешканців. Місцеві жителі заробляли на хліб рільництвом та обслуговуванням хворих.

Трускавець мав 4 тисячі місць для курортників, які ділилися на 2 категорії: приватні і курортні. Приватні помешкання контролювалися спеціальною курортною радою. Багажем гостей з колії до місця призначення займалося експедиційне бюро, що діяло під патронатом залізниці. Поліція знаходилася в будинку поблизу вілли «Фарис», аптека – в приміщенні вілли «Білий орел». Пошта та телеграф були в віллі «Постуй» Без огляду на сезон працювали ресторани на вулиці Бориславській та Об`їзній у віллах «Зніч» і «Клюберг».

Межі зон округів санітарної охорони

Курортна комісія визначила чіткі межі округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець (карта додається).

Оскільки територія Трускавця знаходилася на розповсюдженні водоносних горизонтів, а в надрах Трускавця була наявна велика кількість корисних копалин, то в 1860 р. Трускавець отримав особливий статус курортного поселення, який визначав чіткі межі міста та межі його санітарних зон.

Описова частина цього документу містила розділи: геодезія, картографія, кадастр. Окремий розділ займали інженерні комунікації, промислові об’єкти, заклади медицини, освіти, культури та мистецтва, торгівля. Сам опис складав 40 сторінок, де були вказані юридичні (правові) та економічні норми, а також було надано опис проблем та шляхи їх вирішення.

Нижче подамо опис меж округів санітарної охорони.

Північна межа проходила від західної околиці висоти Малинич-Гори, йшла в північно-східному напрямку до вододільної точки з відміткою 356,6, звідкіля звертала на південь і тягнулася 500 метрів до хати лісничого біля дороги Трускавець-Модричі, дальше пересікала дорогу Трускавець-Модричі (Модричі не входили до складу Трускавецької ґміни, входила лише територія за лісами). Далі через шосе межа проходила через північний схід до залізничної станції Стебник, потім звертала на північні околиці села Стебник і в місці пересічення з дорогою Трускавець-Стебник-Дрогобич закінчувалася (довжина північної межі 7 500 метрів).

Східна межа: від пересічення з дорогою Трускавець-Стебник-Дрогобич по тилах садиб села Стебника виходила на дорогу Стебник-Доброгостів, звідкіля йшла на південь через висоту 385,4, де круто звертає на південний захід до вододільної точки урочища Домброва, підходить до лісової просіки, що йде в напрямку Помярок (приблизно на території теперішнього цвинтаря). Далі йде на південь по лісовій просіці і закінчується на пересіченні з дорогою Трускавець-Помярки (довжина східної межі 6 700 метрів).

Західна межа: від західної околиці висоти Малинич-Гора йде в південному напрямі по лісовій просіці і виходить на дорогу Трускавець-Борислав до будинку лісничого. Далі йде до вододілу з відміткою 401,9 метрів над рівнем моря (це найвища точка Трускавця, там встановлено геодезичний знак), на околиці ділянки Домброва через висоту Камені Гори, на висоту 613,9 урочища Сивкув і доходить до гори Попівська Гора, де й закінчується (довжина західної межі 8 500 метрів).

Південна межа проходила за територією Боберні від гори Попівська Гора по вододілу через висоту 792, 9 в урочищі Язочурки по вододілу між притоками річки Колодниця до пересічення з дорогою на Трускавець, де і закінчується (довжина південної межі округу 5 400 метрів).

Загальна довжина меж округів санітарної охорони курорту Трускавець становила 28 100 метрів. Площа території Великого Трускавця складала 3 827,5 гектара (дивись карту). Інформацію взято з Вікіпедії.

Ці ж координати меж округів і зон санітарної охорони курорту Трускавець були враховані та прийняті в той час, коли Трускавець входив до складу Дрогобицької області УРСР, і вони ж були прийняті до уваги в постановах про створення зон та округів санітарної охорони від 1981 року. З того часу вони не мінялись. Це треба взяти до уваги.

Але сталося так, що внаслідок недалекоглядності чи нерозуміння проблем територія Великого Трускавця, зокрема північна територія з лісами, відійшла до Дрогобицького району. І зони третьої та другої санітарної охорони опинилися на території Модрицької сільської ради. Станильська сільська рада (після ліквідації колгоспу ім. Шевченка у 1951 році, коли Трускавець отримав статус курорту та міста обласного значення) отримала урочище Помірки та поля на толоці (район СШ №3). Це ж були споконвічні трускавецькі землі!

На цих землях, які тепер лежать в адміністративних межах Модрич та Станилі, знаходяться зони санітарної охорони. Найцікавіше, що за останні 50 років ані Дрогобицька районна рада, ані сільські ради Модрич та Станилі цими проблемами не цікавились, не розробили план охоронних заходів зон та меж санітарної охорони міста-курорту Трускавець.

Звідси випливає, що місто Трускавець на сьогоднішній день займає площу 780 гектарів (див. Вікіпедію). А куди ділися інші 3 тисячі гектарів, коли загальна площа Трускавця з 1860 по 1939 р. становила 3 827,5 га? Чи повернуть Великому Трускавцю його землі, і коли? І чи насправді Трускавець такий великий?

Проблеми Трускавця та шляхи їх вирішення

Проблемами Трускавця є невпорядкованість адміністративно-територіального устрою, відсутні чіткі межі міста та кадастр. Низька ефективність діяльності органів місцевого самоврядування (на жаль, органи місцевого самоврядування так і не стали захисниками інтересів громади Трускавця).

Великою проблемою Трускавця є факт інтенсивної забудови курорту. Будівництво ведеться без детального вивчення негативного можливого впливу на родовище мінеральних вод. Екологічні експертизи практично не проводяться. Взагалі складається враження, що забудовників і владу міста мало цікавить питання мінеральної води як основного лікувального актора на бальнеологічному курорті.

Основою Великого Трускавця є лікувальні фактори та мінеральні джерела. Не територія сіл Орів, Доброгостів чи Уличне, не надумані «перспективи» зеленого туризму чи гольфові поля, а власне збереження «Нафтусі», яка повинна належати громаді міста-курорту.

Необхідно чітко визначити проблеми та шляхи їх вирішення, оцінити власні можливості та ризики щодо утворення ОТГ!

Трускавець – місто обласного підпорядкування, воно повинно отримати статус курорту державного значення та стати курортною столицею України. В цій курортній столиці, на превеликий жаль, нема місця для Доброгостова, Уличного та Орова. Ці три села разом з Бистрим та Зимівками мають ввійти до Стебницької ОТГ, яка мусить бути створена.

Великий Трускавець – це безпосередньо теперішній Трускавець плюс села Модричі, Станиля та Орівський хребет – так, як це було протягом століть (див. карту Великого Трускавця 1934 р.).

Віктор Пиців

Не тільки проблема Брониці може створити сміттєвий колапс

Чергові сміттєві негаразди можуть очікувати дрогобичан навіть при позитивному вирішенні питання функціонування Броницького сміттезвалища. Ухвалою Верховного суду України по справі № 914/4238/15 від 03.03.2018 р. тільки зупинено виконання рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку. У відповідності до рішення Львівського господарського суду КП «Комбінат міського господарства» Дрогобицької міської ради зобов’язано повернути ТзОВ «ЕКО-КМГ» 7 сміттевозів і 1 бульдозер та сплатити товариству 479 тис грн. заборгованості по орендній платі.

Вилучення з комбінату автотранспорту призведе не тільки до матеріальних втрат майна комунальної власності, але і створить значні проблеми з вивезенням сміття. Тому таке тимчасове лояльне рішення для КП «КМГ» ухвалив суд, прийнявши до уваги, що діяльність підприємства безпосередньо пов’язана зі збиранням та вивезенням сміття, а примусове повернення позивачеві механізмів завдасть шкоди санітарно-епідеміологічному благополуччю населенню міста.

Реальна правова ситуація в господарському спорі явно не на користь КП «КМГ». Наявний факт вчергове засвідчує, що місцеві чиновники і депутати як попередніх скликань, так і сьогоднішні часто приймають рішення, що завдають шкоди громаді. А безкарність і колегіальна безвідповідальність стимулюють до прийняття рішень, за які розраховується громада.

Значна кількість представників виконавчих структур та депутатів попереднього скликання, які і сьогодні є депутатами, готували проекти документів, візували їх та приймали рішення про створення ТзОВ «ЕКО-КМГ» та передачу йому майна громади (вищезазначених механізмів). Очікуємо, що міський голова проінформує громаду про те, хто персонально причетний до цієї корупційної оборудки, а юридична служба міської ради захистить інтереси громади.

Дрогобичани повинні знати своїх героїв!

Дрогобицький міський осередок парторганізації Громадсько-політичного руху В. Наливайченка «Справедливість»

Плазмоліфтинг в стоматології

Сьогодні методика плазмоліфтингу в стоматології є відносно новою, але результати від процедури говорять самі за себе. Довгоочікуване полегшення при запаленні ясен настає одразу після першої ж процедури.

Під процедурою плазмоліфтингу мається на увазі локальне введення в проблемні зони ясен, м'які тканини ін'єкції певної дози аутоплазми, отриманої безпосередньо з крові пацієнта.

Важливо, що метод плазмоліфтингу абсолютно нешкідливий і безпечний для пацієнта, оскільки компоненти, які містяться в плазмі крові, абсолютно природні для людини. Тобто, це продукт «власного виробництва», який не токсичний і виключає алергічні реакції та можливості інфікування.

При застосуванні методу плазмоліфтингу у пацієнта беруть приблизно 9 мл крові та обробляють її в центрифузі. Там у спеціально створених умовах плазма відокремлюється від інших складових та ділиться на фракції. У підсумку виходить концентрат з великою кількістю тромбоцитів, «факторів росту» і спеціального білка, які беруть участь у відновних процесах різних тканин, використовуючи в місцях пошкоджень свої стовбурові клітини і стимулюючи їх безперервний розподіл. Підготовлена плазма пацієнта (рідка частина крові, збагачені тромбоцити) вводиться в пошкоджену ділянку ясен, в лунку видаленого зуба чи в місце установленого протеза. Стимулюються локальні імунні процеси, ясна набувають природного кольору, відновлюється сама структура ясен, осередок запалення поступово зникає.

Насичена тромбоцитами плазма стимулює запуск відновних процесів на клітинному рівні; сприяє зміцненню кісткової тканини, усунення запальних процесів в тканинах.

У випадку кровоточивості ясен ефект помітний після першої ж процедури.

Ефективність застосування

Як свідчать результати досліджень, ця методика відрізняється рядом переваг порівняно з іншими методами лікування. Найважливішою з переваг є відсутність необхідності застосування протизапальних і антибактеріальних препаратів, які не активізують регенерацію тканин, а діють лише у вогнищі запалення.

Результативність застосування плазмоліфтингу в стоматології підтверджується такими показниками:

- зняття болю,

- зниження рухливості зубів,

- відновлення ясен

- усунення кровоточивості ясен

- усунення запаху з ротової порожнини.

В результаті плазмоліфтинг покращує якість життя і функціональність організму в цілому.

Стоматологія – не єдина галузь медицини, де успішно і ефективно застосовується методика плазмоліфтингу. Вона має широке застосування в косметології і трихології, але про це ми розповімо в наступній статті.

Записатися на процедуру плазмоліфтингу в Трускавці можна в готельно-курортному комплексі "Карпати" (кабінет № 95, 3-й поверх лікувального корпусу).

Довідки за телефонами: 067 274 51 59, 093 145 89 36.

Людмила Грицак, лікар

Стали відомі претенденти на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2018 році

Комітет Міжнародної премії ім. Івана Франка оголосив претендентів на здобуття Премії у 2018 році.

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики було подано 21 роботу. Комітет премії прийняв до розгляду 18 робіт, оскільки інші не відповідали Положенню Премії.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» номінуються:

1. Навчальний посібник /підручник: Правничі студії, автор проф. І. БЕГЕЙ (Львів).

2. Книга «Метенів - дорога додому», автор проф. Б. АНДРУШКІВ (Тернопіль).

3. Монографія «Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s», автор проф. J. REMY (Фінляндія).

4. Монографія «Поліфонія культури життя: філософсько-богословська спадщина Йоана Павла ІІ в сучасному дискурсі. Релігієзнавчий аспект», автор проф. С. ПРЕСУХІН (Київ).

5. Монографія "Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть", автор проф. Л. ВОЙТОВИЧ (Львів).

6. Серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті» із 7 книг, колектив авторів під керівництвом академіка В. АНДРУЩЕНКА (Київ).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» номінуються:

1. Монографія «The Ukrainians: Unexpected Nation", автор проф. A. WILSON (Великобританія).

2. Монографія «Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine» у ІІ томах, автори проф. H. ROTHE (ФРН) та проф. Ю. МЕДВЕДИК (Львів).

3. Монографія «Складанє идентитетох», автор академік Ю. ТАМАШ (Сербія).

4. Монографія «Русинський» сепаратизм: націотворення ІN VITRO», автор проф. Л. БЕЛЕЙ (Ужгород).

5. Монографія "…І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках», автор проф. Я. МЕЛЬНИК (Львів).

6. Монографія "Апокрифічний код українського письменництва", автор проф. Я. МЕЛЬНИК (Львів).

7. Монографія "Педагогічні концепти Івана Франка", автор доц. В. МИКИТЮК (Львів).

8. Монографія "Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві", автор к. м. Л. СМИРНА (Київ).

9. Монографія "Фольклорна проза про голодомори ХХ ст. в Україні: парадигма тексту", автор проф. В. СОКІЛ (Львів).

10. Монографія «Наукові основи українознавства», автор доц. Л. ТОКАР (Київ).

11. Навчальний посібник «Історія української літератури І пол. ХІХ ст.», автор доц. Т. ШАРОВА (Мелітополь).

12. Монографія "Іван Вишенський в оцінці Івана Франка", автор проф. М. ШУЛЬСЬКИЙ (Львів).

У прес-конференції взяли участь:

- Роланд Франко, голова правління Міжнародного фонду Івана Франка;

- Ярослав Гарасим, член правління Фонду, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка, доктор філологічних наук, професор;

- Володимир Бугров, член правління Фонду, проректор Київського університету ім. Т. Шевченка, кандидат філософських наук, професор;

- Ігор Курус, директор-розпорядник Міжнародного фонду Івана Франка.

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук». Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком Лауреата.

Лауреати Премії попередніх років:

- у 2016 році – архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901–1944) провісник екуменізму»;

- у 2017 році у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією «New Contributions to the History of the Ukrainian Language»;

- у 2017 у номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою «Суспільна географія» у 2-х томах.

Прес-служба Міжнародного фонду Івана Франка

Стань на захист гірського масиву Свидовець — підпиши петицію!

Ініціативна група “Free Svydovets” і Всесвітній фонд природи WWF, як частина ініціативної групи та найбільша у світі природоохоронна організація, закликають українців підписати петицію до Президента України, Кабінету Міністрів і Міністерства екології і природних ресурсів, щоб захистити один з найкрасивіших і цінних куточків Українських Карпат — гірський масив Свидовець від забудови і тотальної урбанізації.

Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут зростають десятки рідкісних і зникаючих видів рослин, проходять шляхи міграції рідкісних і зникаючих видів тварин. Саме звідси бере свій початок найбільша притока Дунаю — річка Тиса. До того ж на території Свидовця розташовані фрагменти приполонинських пралісів, сім унікальних для України льодовикових озер та ще чимало інших природних багатств.

Чиновники лобіюють зведення гігантського гірськолижного курорту, розміри якого перевищуватимуть площу Вишгорода, Бахчисарая чи Хуста, і як анонсувалося, прийматиме 28 тис. відвідувачів одночасно. Для цього планують збудувати 60 готелів, 120 ресторанів, 33 лижних підйомника, 230 км лижної траси, торговий центр, банк та аеродром. І щоб втілити задумане, вони готові повністю зруйнувати екосистему Свидовця, яка є однією з найцінніших в Україні. Будівництво та функціонування курорту такого розмаху на думку експертів ініціативної групи, може мати катастрофічні наслідки для довкілля і місцевих громад.

“Тотальна забудова центральної частини масиву Свидовець об’єктами гірськолижного курорту призведе до помітної втрати водних ресурсів у басейні річки Тиса - для такої кількості відвідувачів потрібно щонайменше 12 млн. літрів води щоденно. Таке навантаження на регіон призведе до подальшого забруднення та засмічення водойм, підвищення лавинної активності, а також в рази збільшить ризик катастрофічних повеней, ерозійні та селеві явища, сума збитків від яких на Закарпатті із 1998 року для держави вже склала щонайменше 1,281 млрд гривень”, — говорить координатор з природоохоронної діяльності WWF в Україні к.б.н. Богдан Проць.

Ініціативна група “Free Svydovets” виступає проти будівництва курортів-гігантів, та підтримує розвиток сталого туризму або створення невеликих курортів в окремих місцях, де вони, згідно з оцінкою впливу на довкілля, не завдаватимуть шкоди унікальній природі. І закликає усі небайдужі організації, місцеві громади, чиновників, політиків та активістів підписати петицію і приєднатися до захисту унікальної природної екосистеми гірського масиву Свидовець і побудувати таке майбутнє, де людина живе в гармонії з природою.

Петиція на захист «Свидовця» https://freesvydovets.org/

Додаємо фото гірського масиву Свидовець та детальний план території курорту (автори фото: www.joelleclaireюphotography та Костянтин Балабанов)

Ініціативна група “Free Svydovets” виникла в 2017 році з однією метою – забезпечити збереження унікальних екосистем гірського масиву “Свидовець” та підтримати його сталий розвиток. До ініціативної групи входять такі організації: ГО “Екосфера”, Рада ботанічних садів і дендропарків України, МБОІЦ “Зелене досьє”, Forum Civique Européen, Coopérative Européenne Longo maï, ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, “Клуб піших Туристів”, «Deyl center for alpine studies», ГО «Закарпатська громада», ГЕО «Еко-Галич», ГО «ЗАМР», Західне орнітологічне товариство та WWF в Україні, а також митці, спортсмени і просто любителі Карпат.

За детальною інформацією звертайтеся до: Марічка Закалюжна, WWF в Україні, моб: +38 093 918 08 34, e-mail: mzakaliuzhna@wwfdcp.org

Більше про WWF:

Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють більш ніж у 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи – зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме у гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання.

www.wwf.panda.org/ukraine



Создан 15 мар 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником