Трускавецький вісник № 42 (1600) від 29 березня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 42 (1600) від 29 березня 2018 р.

29.03.2018



У номері: Враження після допрем`єрного показу фільму «Легенда Карпат»; Політиканство та популізм у Трускавці; Анонс благодійного заходу.

Короткі новини

Те, що планувалося зробити на звіті мера, зробилося на сьогоднішній сесії

«Трускавецький вісник» подавав інформацію, що на звіт міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, який проходив 23 лютого, для мера готувався «подарунок». Проте ні «ковдру корупціонера», ні «прапор ДНР», про що інформувало наше джерело, Андрієві Богдановичу на звіті не вручили. «Подарунок» вирішили приберегти до сесії.

І ось сьогодні, 29 березня, під час сесії Трускавецької міської ради, «подарунок» нарешті було вручено. Голова ГО «Автомайдан Трускавець» Олександр Богуцький, якому депутати надали слово для виступу, зачитав пункти звинувачення в адресу чинного мера та влади Трускавця в цілому, після чого вручив Андрієві Кульчинському «ковдру корупціонера» у вигляді коца. Мер вирвав коц з рук опозиціонера і скинув його зі сцени (скинув коц, а не О. Богуцького). Після цього «присадили» керівника трускавецького автомайдану міський голова та депутат Богдан Габшій.

Замість займатися конкретними справами, трускавецькі депутати роблять абсурдні рокіровки

Сьогодні, 29 березня, під час сесії Трускавецької міської ради було розглянуто питання про заміну голів всіх профільних депутатських комісій. Міна сповільненої дії була закладена в абсурдному пункті регламенту ради, який належним чином не було вичитано під час його прийняття, тобто наприкінці 2015 р. Тож тепер обранцям трускавецької громади прийшлося розплачуватися за власну легковажність двохрічної давності.

Заміна голів депутатських комісій – це звичайнісінький популізм, який може обернутися дестабілізацією роботи цих комісій. Кожна комісія приймає рішення більшістю голосів, а склад комісій абсолютно не змінився. Кожен член комісії може давати свої пропозиції до порядку денного її засідань, і досі не було жодних застережень до роботи жодної з комісій. Зрештою, кожна комісія складається з представників різних політичних сил і при належному налагодженні роботи комісії її головою засідання комісії проходили досить толерантно. Виняток становила хіба що комісія з питань регламенту та депутатської етики, котра складається з трьох осіб, і де були певні тертя (до речі, голова цієї комісії самостійно заявив про зняття з себе повноважень голови комісії на одному із пленарних засідань сесії ТМР).

Набагато ефективнішим був би крок, якщо б у раду зайшла «свіжа кров», а  це можливо при складенні обранцями своїх депутатських повноважень. Проте жоден з депутатів, у тому числі й популісти в раді, не готові зробити такий відважний вчинок як визнання власної профнепридатності та некомпетентності, та поступитися місцем новим людям, а саме кандидатам, на плечах яких вони і пройшли в раду.

Отже, рада прийняла чергове популістське рішення, від якого жодної користі трускавецька громада не матиме.

Послідовники кремлівського політтехнолога обзивають волонтерів «Дрогобиччини SOS» «політичною групою»

Волонтерів, завдяки котрим відродилася українська армія та збережена сама держава Україна, в черговий раз намагаються здискредитувати. Група Р. Козира, котрий ще на посаді мера Трускавця у 2015 р. виступав з різкою заявою проти волонтерів, які, буцімто, займаються таким чином «приватним бізнесом»  (читай детальніше тут: http://protruskavets.org.ua/mer-zvynuvatyv-volonteriv-drohobychchyny-v-pomu-scho-vony-bezvidpovidalno-ta-beznakazano-pobyrayutsya-ta-nazvav-volontersku-initsiatyvu-pryvatnym-biznesom/), знову пішла в атаку на волонтерів Трускавця.

Чомусь непоміченим залишився допис голови ГО «Рада міста» Л. Дідик від 15.03.2018 р. на її сторінці в мережі Фейсбук, у якому вона обзиває найавторитетнішу волонтерську організацію нашого краю «Дрогобиччина SOS» «політичною групою».

Нагадаємо, що консультантом «групи Козира» з 2009 по 2015 рік був політтехнолог із Санкт-Петербурга (Російська Федерація) Павло Мезерін, про зв’язки якого з Кремлем та російськими комуністами було детально описано в одній з трускавецьких газет у жовтні 2015 р. Леся Дідик входить до «групи Козира», у чому вона публічно зізналася під час одного із судових процесів.

На сесії Трускавецької міської ради 27.03.2018 р. воїни АТО публічно звинуватили Л. Дідик у привласненні коштів, які збиралися для потреб Євромайдану. Поліція не відкрила кримінальної справи по факту привласнення коштів, оскільки, за словами депутата Василя Тимчишака,  в поліції пояснили, що люди добровільно віддавали свої гроші Лесі Дідик. На цій же сесії представник волонтерської організації «Дрогобиччина SOS» Тарас Лужецький звинуватив містечкових політиканів у тому, що для них війна закінчилася і вони абсолютно усунулися від будь-якої допомоги у справі наближення перемоги.

У Трускавці пройде благодійний концерт на підтримку трирічного Василя Лисовця

22 квітня о 20.00 в ПК ім. Т. Г. Шевченка у м. Трускавець пройде благодійний концерт на підтримку трирічного Василя Лисовця. Про це інформує наше власне джерело. Концерт організовує голова правління ГО «Імперія мистецтв» Борислава Білоцерківська. Захід проходить за підтримки Трускавецької міської ради. За попередніми даними, в концерті візьмуть участь наступні виконавці: Андрій Князь, Павло Табаков, Віктор Винник, Ростислав Кушина, Володимир Питель та гурт "Львівський комфорт", Brava, а також молоді виконавці Олена Музика, Андрій Дуб, Mary Mriya, Роман Климко, Софія Василишин, Оленка Бродик та інші.

Трирічний Василь Лисовець бореться з важкою онкологічною недугою. Дитина має шанс на одужання, але потребує дороговартісної операції! Василь подолав третю стадію важкої форми раку – нейробластома. Наслідком хвороби є парез ніг і він не може ходити. Для відновлення рухової системи проводять рефлектотерапію (голки) Л.Ц.К. та масаж. Зараз хлопчик з мамою знаходяться в Києві і готуються до третьої операції – встановлення пластин у тазостегновому суглобі. Лікарі гарантують, що маленький Василько одужає і ходитиме, як усі діти, але для цього необхідно провести цю останню операцію. Її вартість сягає близько 600 тисяч гривень.

Усі підтверджуючі документи мама Василька надіслала організаторам благодійного концерту, інформація перевірена.

Михайло Цимбалюк: «Боротьба з корупцією заполітизована і контрольована нинішньою владою»

НАЗК як незалежна структура стає важелем впливу влади на тих, хто для неї зараз вкрай невигідний. Схоже на те, що у такий спосіб Адміністрація Президента починає готуватися до брудних технологій за рік до виборів глави держави. Так прокоментував призначення голови Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Мангула керівник «Батьківщини» на Львівщині Михайло Цимбалюк.

«Його послужний список не дає підстав очікувати незалежності та об’єктивності у роботі на цій посаді. Зокрема, новий очільник НАЗК працював на різних посадах у Міністерстві економічного розвитку при міністрі Порошенкові, а також був призначений нинішнім Президентом України головою Мелітопольської райдержадміністрації. Тобто його політична приналежність є дуже очевидною», – зазначив Михайло Цимбалюк.

За словами політика, НАЗК за попередні два роки своєї роботи нічим суттєвим не відзначилася, окрім зарплат і премій своїм працівникам – до 200 тисяч гривень.

«НАЗК змусила чиновників відкрити усі статки, роздратувати звичайних українців, а результат? Скільки б нинішня влада не створювала антикорупційних органів (а вже їхня кількість є проблемою для держави) корупцію не вдасться подолати, допоки не буде політичної волі тих, хто займає найвищі державні посади», – підсумував Михайло Цимбалюк.

Власна інформація

Українське кіно пробиває собі дорогу

Тішить, що українське кіно поволі пробиває собі дорогу, стає на ноги, завойовує глядача. Про українські фільми говорять, сперечаються, ними захоплюються або ж їх критикують, а це свідчить, що українське кіно як явище існує. Існує і витісняє ворожий кінопродукт, замішаний часто на антиукраїнській ідеології та великодержавницькому і шовіністичному пафосі.

Фільм «Легенда Карпат» режисера Сергія Скобуна презентується як героїчна сага. Лірично-містична розповідь про Олексу Довбуша явно не претендує на скрупульозне відображення всіх відомих історичних фактів з життя цього народного месника, а навіть не має на меті висвітлити всі легенди, які на Гуцульщині досі розповідають про ватажка опришків. Фільм про хлопця, який не міг миритися з несправедливістю у кожному з її вимірів, про боротьбу з «панами» і, звісно ж, про кохання.

Допрем`єрний показ стрічки у Трускавці пройшов 28 березня в кінотеатрі «Злата». Вже традиційно як для таких показів було організовано фуршет та зустріч з режисером та акторами, які розповіли про задум, цікаві моменти зйомок, реквізити, кумедні випадки тощо. Частину цих розповідей можна переглянути у відео, розміщеному на сторінці «Трускавець. Оперативно» в мережі Фейсбук від 28 березня.

Чи є в фільму мінуси? Безперечно, як і в кожної стрічки. На мою думку, це те, що фільм знятий літературною українською мовою, без жодних домішок гуцульського діалекту. Тому мешканцю Західної України слухати діалоги полтавсько-слобожанською літературщиною дещо дивно. Проте якщо зважити на потреби популяризації українського кіно на сході, півдні, півночі та в центрі нашої держави, то розумієш, що цей «недолік» стає перевагою. Проста, навіть дещо мелодраматична розповідь про героїчного опришка стане чудовою лекцією з історії України, доказом того, як нелегко було вести боротьбу за елементарне право бути людиною, а не «бидлом».

Фільм явно справляє позитивне враження і після перегляду залишає відчуття добре проведеного часу. Особливо вражають сцени, де показана велич природи Карпат, захопливими є кадри за участю диких тварин.

Щодо персонажів, то, на мою думку, найкраще втілився в роль у цій стрічці актор Михайло Грицкан (вуйко Довбуша, тобто брат матері Олекси). Він міг би отримати реальну відзнаку за другопланову роль, настільки його гра цієї ролі була природною, невимушеною, доброю. А головні ролі (Олекси Довбуша та його коханої Марічки) зіграли в «Легенді Карпат» Валерій Харчишин та Марія Яремчук.

Польські пани у фільмі теж вийшли досить симпатичними і елегантними, вишуканими і розумними, за винятком одного лише пана Кульчицького. Добре враження справила і гра акторів, котрі втілилися у рядових опришків.

Проте кожен може скласти свої власні враження про цей фільм, який стає поряд з такими новітніми українськими стрічками як «Гніздо горлиці», «Дзідзьо-контрабас», «Червоний», «Серце матері Гонгадзе», «Осінні спогади» та інші, котрі були презентовані у Трускавці в кінотеатрі «Злата» в останні два-три роки. Для цього варто піти в кінотеатр і переглянути на широкому екрані роботи, які колись стануть класикою українського кіно початку ХХІ ст.

А завершуємо нашу коротеньку рецензію на цей чудовий фільм «Легенда Карпат» відгуком редактора газети «Трускавецькурорт», журналістки Галини Носової:

«Побувала на презентації фільму "Легенда Карпат". Враження двоякі, хоча я прекрасно розуміла, що це не Голівуд. Однак наші хлопці молодці. Вони не тільки впоралися із завданням і дуже майстерно й натуралістично розповіли про легендарного Довбуша. Вони зробили це чуттєво, без зайвого пафосу, без надриву.

Зробили красиве кіно з дещо містичною і досить ліричною обгорткою. Оздобили його розкішними краєвидами Карпат, вдало підібраним музичним супроводом, непересічними акторами. В цілому доволі цікава драма про легендарну людину.

І ще одне. Напевно, коли ви вже прийшли на перегляд, не варто шукати ляпів чи історичної невідповідності. Просто насолоджуйтеся красивим українським фільмом. Приємного перегляду».

Володимир Ключак

P.S. Детальніше про фільм «Легенда Карпат» можна довідатися у Вікіпедії.



Создан 29 мар 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником