Трускавецький вісник № 55 (1613) від 27 квітня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 55 (1613) від 27 квітня 2018 р.

27.04.2018



У номері: Інтерв’ю з Андрієм Кульчинським; За гостей дбаємо, за своїх забуваємо; Правець та хвороба Лайма; Короткі новини регіону.

Короткі новини

У Трускавці встановили найбільшу в світі вишиванку

Курортний Трускавець не перестає дивувати – не вщухли пристрасті навколо встановлення в місті найбільшого в Україні великоднього кошика, як місто знов побило рекорд. Цього разу – без видатків з міського бюджету і обурень громадськості. Зусиллями НВК «СЗШ №2-гімназія» (директор Роман Гудзеляк) виготовлено найбільшу в світі вишивану сорочку, яку було розміщено на фасаді школи-гімназії. Заходи з нагоди Дня Вишиванки пройшли в школі-гімназії Трускавця у п’ятницю, 27 квітня, саме в цей день і було урочисто презентовано мистецький витвір, котрий має шанси потрапити в Книгу рекордів.

А на 17 травня у Трускавці теж плануються заходи, пов’язані з вишиванками. В цей день у місті-курорті пройде флеш-моб «Вишиваний Трускавець».

В музеї міста відкривається виставка малярства Марії Ворончак «Голос землі»

Почути голос землі та пропустити його крізь своє серце – таким творчим кредом послуговується художниця з міста Теребовлі, що на Тернопіллі, Марія Ворончак, яка 3 травня 2018 року о 16 год. буде презентувати свою мистецьку виставку «Голос землі» у стінах музею міста-курорту Трускавця.

У Трускавці відбулась перша міжнародна конференція щодо сучасної реабілітації пацієнтів з ДЦП та іншими неврологічними захворюваннями

Як інформує прес-служба Львівської ОДА, 26 квітня у Трускавці відбулась перша міжнародна конференція за методом професора Козявкіна, сучасна та високоефективна технологія реабілітації пацієнтів з ДЦП та іншими неврологічними захворюваннями. Захід пройшов за підтримки Львівської облдержадміністрації та департаменту охорони здоров’я.

Участь у заході взяв перший заступник голови Львівської облдержадміністрації Ростислав Замлинський та директор департаменту охорони здоров’я Ірина Микичак.

Учасники конференції мали змогу ознайомитись з рядом цікавих презентацій. Зокрема, «Нові підходи в медичній реабілітації пацієнтів з органічними ураженнями нервової системи» В.Козявкін, «Основи системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації» Т.Волошин, «Інноваційні технології в реабілітації за методом професора Козявкіна» О.Качмар та О.Матюшенко, «Досвід реабілітації пацієнтів з Арабських країн» N.Zenios, «Лікування розладів аутичного спектру за методом професора Козявкіна» Т.Волошин та «Співпраця з Cambridge Medical&Rehabilitation Centre,OAE» Bassam Sayad.

По завершенні конференції учасникам провели екскурсію, де вони ознайомились з процесами реабілітації та поспілкувались з пацієнтами.

Дебати у судовій справі «Казочка про Петеньку і Лесеньку» відбудуться 11 травня

27 квітня відбулося чергове засідання Трускавецького міського суду у справі про захист честі, гідності та ділової репутації за позовом Петра Іванишина та Лесі Дідик проти Руслана Цехмейстера, Любомира Поливки, ГО «Журналістська агенція «Трускавець Онлайн» та КП «Редакція міського радіомовлення». Справу слухає суддя Віталій Грицьків. Інтереси позивачів представляє адвокат Юрій Крамар, інтереси відповідачів – адвокати Наталія Потічна та Ігор Багнюк.

На сьогоднішньому засіданні учасники заслухали останнього свідка від позивачів – доньку Петра Іванишина Оксану Гриців. Окрім того суддя ознайомив присутніх зі всіма документами, які знаходяться в матеріалах справи, а це аж два томи.

Засідання тривало більше двох годин, після чого суддя за клопотанням всіх учасників судового процесу оголосив перерву. Наступне судове засідання в цій справі призначено на 11 травня (11.00).

Трускавчанки здобули перше місце на обласних змаганнях з пауерліфтингу

Юні трускавчанки, вихованки тренера Собка Леоніда Григоровича Бабак Уляна та Романяк Тетяна стали призерами на Чемпіонаті Львівської області з класичного пауерліфтингу серед юнаків та юніорок, який відбувся 21-22 квітня 2018р. у с. Пасіки-Зубрицькі. Про це інформує відділ у справах сім`ї, молоді та спорту Трускавецької міської ради.

Бабак Уляна посіла І місце серед юніорок у ваговій категорії до 57 кг із результатом 190 кг. Романяк Тетяна посіла І місце серед юніорок у ваговій категорії до 52 кг із результатом 175 кг.

Власна інформація

У Трускавці хочуть збільшити тариф на воду на 15,6%

ТзОВ «Трускавецький водоканал» оприлюднив інформацію про намір здійснити зміну діючих тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Про це йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті Трускавецької міської ради.

Це зумовлено тим, що діючі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення не відповідають фактичній собівартості. На даний час нарахування за надані послуги здійснюється за тарифом 20,72 грн за 1 куб м, відповідно до рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради від 20.06.2017 року №112.

 Загалом планові тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення можуть становити 23,96 грн за 1 куб м з ПДВ та зрости на 15,6% у порівнянні з діючими тарифами.

Нагадаємо, в березні цього року Трускавецький водоканал оприлюднив інформацію про збільшення тарифів на водопостачання і водовідведення. Тоді пропонувалося встановити тариф у розмірі 22,78 грн за 1 куб м з ПДВ

Планувалося затвердження нових тарифів на засіданні виконкому наприкінці березня, але це питання не було розглянуто на виконкомі.

ЗІК

Дискусійна розмова «Екологія краю: тривоги і надії»

 Цінуй природу, бережи довкілля,

Люби комашку, звірів і птахів.

 «Роби добро» - хай буде ніби ціллю,

Воно повернеться тобі серед років.

Світ, який оточує нас, дуже крихкий, ніжний, тендітний. І ламається він щоразу там, де грубо й жорстоко ставляться до живого, красивого і неповторного. Берегти цей світ, охороняти його великі й малі частини – святий обов`язок людини-творця. Кожна людина, як і вся людська діяльність, не лише не відділені від природи, а й є її частинкою.

26 квітня у Трускавецькій центральній міській бібліотеці для дорослих відбулася дискусійна розмова «Екологія краю: тривоги і надії». На заході були присутні учні 11 класу ЗСШ №1.

Провідний бібліотекар по роботі з юнацтвом Олександра Пфайфер разом з дітьми обговорювали проблеми екології та збереження навколишнього середовища. У наші дні турбота людини про чисте повітря, тишу, сонячне світло та багато інших цінностей природи стає невід`ємною частиною екологічної культури. Кожний із нас повинен дбайливо ставитися до природи, до всього живого на землі. Це не лише покращить екологічну ситуацію, але й створить прекрасний настрій, принесе величезне моральне задоволення, викличе почуття поваги до себе та до інших. Учням була представлена книжкова виставка по даній тематиці.

Природа не жалкує для нас своїх багатств, роздаючи щедро всі свої дари, щоб люди та інші живі істоти жили в гармонії, красі, мирі і злагоді. І що тільки оберігаючи природу, людство збереже життя на планеті Земля. Давайте, любі друзі, залишимо у спадок чисту та прекрасну землю!

Підготувала Олександра Пфайфер, провідний бібліотекар по роботі з юнацтвом Трускавецької ЦБ

Андрій Кульчинський: «Я привіз перспективу і світло в кінці тунелю, якого не було!»

/Про закордонні поїздки міського голови Трускавця та партнерську співпрацю з містами Польщі та Китаю/

Останнім часом Трускавець взяв активний курс на міжнародну співпрацю та залучення іноземних гостей. Яка робота ведеться в цьому напрямку, куди та для чого їздить міський голова курорту і що дають ці поїздки для нашого міста, – про це та інше розмовляємо з очільником курорту, міським головою Андрієм Кульчинським.

- Андрію Богдановичу, Ви цілком можете вписатись в історію Трускавця як найбільш подорожуючий міський голова. За два роки при владі Вами особисто було здійснено дуже багато закордонних візитів. Що дають ці поїздки і чи завжди вони необхідні?

- Люди часто хочуть, щоб міський голова сидів каменем в кабінеті і покривався мохом (сміється – Н.Ф.) Якщо серйозно, то найбільшою реакцією на відрядження за кордон є статистика. Статистика – річ вперта. За минулий рік, станом на 31 грудня в нас збільшилась кількість іноземних відпочиваючих на 30%. Якщо порівнювати, так щоб було коректно, з 2013 роком, довоєнним, то кількість тих самих поляків у 2017 році збільшилась в 11 разів. І ця тенденція, аналізуючи перші місяці 2018 року, в нас продовжує зберігатися.

Сидіти, нічого не робити і чекати з моря погоди – це не мій стиль роботи. Треба їздити, треба шукати свого відпочиваючого, треба шукати заміну втраченого на великий проміжок часу російського туриста. Тому нам це треба робити і треба робити агресивно.

Ми тут живемо у Трускавці і думаємо, що всі про наш Трускавець знають. Але насправді не всі в Україні знають про Трускавець. Я вже не говорю про закордон. В Китаї далеко не всі знають взагалі про Україну, не те, що про Трускавець. Тому нам треба їздити, треба розказувати, треба показувати і переконувати. Зрозуміло, що не може бути результат 100 % від усього, що ми робимо. Але чим більше ми робимо, тим ймовірність кращого результату збільшується.

- Найбільшим партнером для нас є мабуть Польща. Співпраця з польськими містами велась і раніше, сьогодні, споглядаючи за візитами поляків до Трускавця видно, що спілкування вже має формат не так діловий, як навіть товариський…

- Я би не сказав, що товариський. У мене формат спілкування завжди діловий. Іноді є якісь неформальні речі. Але для мене важливо знаходити партнерів. Ми останнім часом пішли на захід Польщі. Це багата Польща. Якщо порівнювати східну і західну Польщу, то це зовсім різні речі і зовсім різний рівень життя. Західна Польща ближче розташована до Німеччини і там зовсім інші масштаби. От в нас, до прикладу, курорт Риманув Здруй є партнером вже давно. Є міста, не курорти, такі як Сянок, Ясло, Ґорінє Здруй. Це міста, або маленькі курорти, які займаються невеликими потоками людей, в рази меншими ніж той же самий Трускавець. А, якщо взяти до прикладу, ми мали минулого року заключену угоду з ґміною Колобжег і під час останньої поїздки підписали меморандум з м. Свіноуйсьцє, – це не до порівняння. В одному Свіноуйсьцє в рік близько 3 мільйонів туристів. Їхній досвід нам цікавий та цінний, бо треба розуміти, як виглядає інфраструктура, як налагоджена логістика, яка там якість обслуговування і т. д.

Окрім того, цей курорт знаходиться за 3 кілометри від кордону з Німеччиною. Там близько 80% туристів – німці. Я бачу схожу тенденцію. До Другої світової війни це була німецька територія, так само як ми колись були територією Польщі. І ті самі тенденції ментальні сьогодні рухають поляків сюди, до Трускавця. І треба все більше і більше говорити, вкладати у вуха всім, що ми готові приймати іноземців, треба працювати, вдосконалюватись. А поляки повинні відчувати, що ми є надійним партнером, з яким можна працювати.

Маємо попередню домовленість організувати промо-тур для польських журналістів. Має прибути близько сотні журналістів від радіо, телебачення, газет, інтернет-видань. Впродовж дня ми показуємо їм місто, а потім оголошується конкурс на кращу відозву про Трускавець. Переможець отримає сім днів відпочинку в Трускавці. Є мотивація для журналістів написати гарний відгук. Думаю, цей візит матиме позитивний ефект і ще й написані відозви потім прозвучать на всю Польщу.

- Після Великодня Ви добряче здивували трускавчан своїм візитом до Китаю та підписанням договору з містом Ліань. Чимало людей скептично віднеслись до цих дій, – мовляв надто далекий це партнер і занадто розвинутий, нічим китайців у Трускавці не здивуєш. Як Ви бачите цю співпрацю?

- Ну, якщо китайці їдуть до тої ж Польщі, то чому вони не поїдуть до нас. Я в Польщі китайців бачив більше, ніж інших іноземних туристів. Їх багато і їх всюди вистачає. Китайців, які можуть собі дозволити тривалі та вартісні закордонні поїздки, є близько 150 мільйонів. Ми не претендуємо на 150 мільйонів, нам достатньо маленьку частинку…

Перший наш візит до Китаю був з метою заключення угоди про вступ в Асоціацію міст Шовкового шляху. Це були загальні речі, а зараз послідували більш конкретні дії – угода з містом Ліань. Це курорт, майже мільйонне місто, невелике, якщо брати в масштабах Китаю. Я, до прикладу, бачу перспективу співпраці з Китаєм саме курортних територій. Там дуже дороге життя, там високі зарплати і ці міфи про те, що там все дешево і неякісно – це неправда. Може так було років 20-30 назад, але зараз все зовсім не так. З їхнім багатством до них вже приходить розуміння справжніх цінностей. Для них важливим є їхнє здоров’я, колір їхньої шкіри. Коли хтось чхає, вони не кажуть «будь здоровий!», вони питають «чому ти без пов’язки ходиш?». Вони користуються датчиками, які показують рівень загазованості повітря. Якщо він вище норми, всі вдягають пов’язки. В нас такого не побачиш. Я спілкувався з українцем, який живе і працює в Шанхаї і очолює там групу українців. Він розповів про те, що керівник фірми, на якій він працює, їздить в Японію відбілювати шкіру. Раз в рік вона їздить чи частіше – тратить півмільйона доларів просто щоб виглядати білішою. Тому переліт і проживання навіть в п’ятизірковому готелі – це не ті суми, які можуть відлякати китайців. Європейці в цій ситуації більш прагматично себе поводять. Їх цікавлять в більшості «три зірки», вони оплачують певний пакет послуг і виходити за ці рамки вже не хочуть. Китайці поводять себе по-іншому. Враховуючи всі ці речі, є великий шанс на те, що, не зважаючи на відстань, вони будуть приїжджати.

До слова, навіть Свіноуйсьцє, 40-тисячне польське місто, має бюджет 420 мільйонів злотих. А бюджет розвитку в них займає близько половини від загального бюджету. Це майже рівень Львова. Вони нам цікаві не лише з точки зору залучення туристів, але й як міста, в яких можна набиратись досвіду. Іноді, заради одного речення, заради якоїсь важливої фрази, вартує прочитати всю книгу.

І, знову ж таки, не розумію того, коли хтось починає говорити, що нам треба закритись у Трускавці дев’ятьма гектарами. При цьому в нас буде велика небезпека «тротуартних будинків». Як би там не було, хто би не був мером, чи я чи хтось інший, все одно знайдуться люди, які знайдуть шпаринку, як зробити собі будову в недозволеному місці. І ми будемо просто нищити місто. Тому нам потрібен більший простір, щоб було чим зацікавити інвесторів. А сьогодні що ми можемо запропонувати, тротуари? Це неправильно.

- Не можу не запитати те, що дуже не дає спокою трускавчанам. В які суми обходяться Ваші поїздки місцевому бюджету?

- Я часто читаю в інтернеті про те, що я витрачаю гроші платників податків на закордонні поїздки. Але, насправді, всі візити за кордон оплачуються коштом або приймаючої сторони, або ж я їду за свої особисті кошти. Ці витрати не мають абсолютно ніякого відношення до міського бюджету. Місто не несе ніяких витрат за ці закордонні відрядження. Хоча, рано чи пізно, коли трохи станемо багатші, мабуть ситуація трохи поміняється.

- В більшості випадків Ви їздите за кордон особисто. Хоч міська рада має відповідні управління та установи, працівники яких мали б займатись промоцією міста і тут, і за його межами. Однак, в більшій мірі, цю нішу тягнете на собі саме Ви. Чому так? Хтось недопрацьовує чи Ви вважаєте це своїм обов’язком?

- Я по багатьох країнах так сильно не їжджу. Але тут є свої особливості. Коли приїжджає перша особа міста, – це зовсім інший рівень. Видно, що є зацікавленість їхнім містом і приймають таку делегацію зовсім на іншому рівні, ніж якщо б приїхав просто керівник управління чи представники туристичних фірм. Вони по-іншому це сприймають і перспектива такої співпраці більша. Навіть якщо взяти приклад Китаю. Я лише повернувся, а вже стало відомо про те, що 30 квітня до нас приїжджає делегація з десяти чоловік – представники владної верхівки. Не думаю, що така реакція була би, якщо би до них поїхав хтось рядовий. Я зустрічався з мером майже мільйонного міста, керівником партії, керівником чи секретарем ради і т. д. Їздили по інших містах. Чомусь мер їхній у вихідний день чекав на мене, на нашу зустріч. До прикладу, в них є величезних музей, за кошти міста збудований, в якому є картини українських художників. Вони зацікавлені Україною і також бачать перспективу в цій співпраці. Нас дуже добре приймали там, дуже гостинно. Ми звісно ж не зможемо організувати їм такий же прийом, ми є бідніші. Але, я думаю, вони розуміють, куди їдуть. Як би там не було, ми хочемо теж бути багатші і ми повинні рівнятись на кращих і успішніших, отримувати їхній досвід і інвестиції.

Коли люди питають «а що він привіз?», я скажу так – я привіз перспективу. Я привіз світло в кінці тунелю, якого не було практично ніколи. Я не роздаю рибу, але даю вудочки, а ви вже як тими вудочками скористаєтесь. Будете ловити рибу – то добре, не будете – то це ваші проблеми.

- Які кошти наразі закладені містом на промоційні заходи за кордоном? Чи збільшуються видатки на це?

- Якщо порівняти з нашим новим партнером, містом Свіноуйсьцє, то це в 50 разів менші суми. Але, якщо говорити про участь Трускавця в закордонних промоційних заходах, то ми мусимо це робити. Держава системно не займається промоційною роботою, на жаль. Є якісь певні епізоди, участь в одному проекті, в другому, але не завжди збігаються інтереси нашого міста з інтересами держави. Тому ми мусимо підтягувати чи ресурси міста, чи ресурси санаторно-курортних закладів, часто координуємо і об’єднуємо зусилля, бо працюємо на спільний успіх. Я – за те, щоб до нас приїжджало якнайбільше людей. І, чим успішніший кожний заклад, готель чи пансіонат, тим багатшим є місто. Тут пряма кореляція. Чому Свіноуйсьцє таке багате? Бо в них 3 мільйони туристів в рік. Про 3 мільйони в нас мова не йде, але ми повинні давати якнайбільше пропозицій і привертати увагу. Одного бювету, як би він не блистів, як би прекрасно він не виглядав, цього явно є замало. Китайці мене неодноразово питали, чи синтезують у нас воду. Я не виключаю, що через 10-20 років це буде зроблено. Враховуючи потреби Китаю, в нас є величезне багатство, яке ми просто не цінуємо. Це є наша природа, наші ліси, гори, озера, які нам просто треба зберегти і вигідно продавати. В Китаї люди платять за хатинку в горах, гарно зроблену з відповідними умовами, по тисячі доларів за день. Природа з кожним роком буде коштувати все більше і більше. Вода теж буде щораз більше коштувати. Тому треба думати наперед. Треба думати про те, що чекатиме наших дітей і наших внуків. Тому, коли мова заходить про формат ОТГ, хай навіть ми цим форматом не скористаємось, але цим скористаються наші діти. І я не хочу, що нас діти кляли, що в нас була можливість зробити, але ми не зробили. Тому я буду боротись саме за формат так званого «великого Трускавця».

- Окрім залучення відпочивальників та туристів з-за кордону, чи розглядаються варіанти залучення до міста закордонних інвестицій?

- Розглядаються. От ви не помітили, останнім часом, відкриття нових готелів в місті? Зараз будується ще один новий готель на Франка. Вже готові документи на початок будівництва готелю, позаду сесійної зали, де сьогодні стоїть огорожа. Позаду готелю «Трускавець 365» також готується площадка під новий готель. Сам готель «365» також відновлюється, змінюється. Воно ж просто так не появляється, а робиться тоді, коли є потоки людей. Жодному інвестору нецікаво просто побудувати щось, обставити дорогими меблями і щоб воно просто стояло. Так не може бути. Гроші мають приносити гроші. Будь-який інвестор прораховує потоки людей. Зараз часто говорять про закриття верхнього бювету, про те, що через це там застой відбувається. Але не закриття бювету є причиною цьому. Якщо б розконсервували закриті санаторії, або відкрили там щось нове і затягнули туди нові потоки людей – тоді воно потягне за собою і відкриття бювету. Це все замкнутий круг. І коли ми показуємо постійний розвиток, тоді і інвесторам цікаво вкладати свої кошти.

Категорично не сприймаю позицію тих трускавчан, які говорять про те, що в нас провал, що у нас все так погано. Так, не все було добре. Але ми показали, що зміни відбуваються. Змінюється центральна частина міста, приводиться до ладу житловий фонд. І, знаєте, фотографувати десь якийсь неприбраний папірчик і трубіти про те, що у нас загаджене все місто – це неправильно. Чи багато ви бачили інформації в інтернеті про неприбране сміття в Дрогобичі? Вона була, але більшість людей віднеслись з розумінням до тої проблеми. А у нас, коли була проблема з вивезенням сміття один тиждень, то вже був «кінець світу». Вже було «недовіра владі, міському голові і т.д.». Але ж ми вирішили цю проблему і швидко вирішили. Я не кажу, що не має бути критики. Конструктивна критика має бути. Бо ображаються іноді на мене, начебто я її не сприймаю. Хай буде та критика, але вона має бути тут, між нами, її не має читати чужий. Бо коли якийсь негатив читають чужі і ще й коли це конкуренти, то вони це використовують проти нас, демонструють це, кажучи «от, подивіться, як у них там все погано!».

- Трускавець взяв активний курс на залучення закордонних гостей. А чи готове місто приймати іноземців? Чи готові до цього наші заклади? Я маю на увазі знання іноземних мов, обслуговування на рівні європейського? Я розумію, що це питання більше стосується бізнесу, але загалом робота повинна бути комплексна.

- Ви самі частково відповіли на своє питання. Ми даємо вудочки, а ловити рибу повинні вже підприємці. Якщо ти не можеш успішно вести бізнес, то продай його, хай його веде хтось інший. Але продай по ринковій ціні, а не по спекулятивній.

Що стосується браку кадрів, то він справді є. В тому самому Свіноуйсцє мені аж страшно стало, коли походив по кафе, по готелях і побачив там дуже багато українців. На 40-тисячне місто там 3 тисячі офіційно працюючих українців, 25-ти, 30-ти, 35-річних. Це все ті люди, які могли б створювати валовий внутрішній продукт тут, в Україні. Прикро, але наразі ми не можемо їм запропонувати таких умов. Якщо в нас вони можуть заробити хай 5 тисяч гривень, іноді трохи більше, але це є мізер, порівняно з тими зарплатами, які є у них. Мені навіть пропонували залишатись там лікарем працювати і отримувати кілька тисяч доларів зарплати. На жаль, з тим ми поки зробити нічого не можемо, кожен робить свій вибір..

- Якщо говорити про плани на найближче майбутнє, саме по міжнародній співпраці. Що планується?

- Відвідаємо форум в Кракові. У нас пряма зацікавленість в цьому, бо це інформаційна промоція. І коли польські ЗМІ висвітлюють інформацію про нас регулярно, вже йде звикання до неї. Ми демонструємо те, що ми цінуємо цю співпрацю, що Трускавець радий приймати людей, що ми готові їх приймати і у нас безпечно. Такі сигнали, навіть на рівні емоцій, мають бути постійно. Коли воно відбувається системно і регулярно, то запускається процес поширення тої інформації далі, люди розповідають одне одному. Приїхало 15 тисяч поляків, розказали іншим, наступного разу приїде вже 20 і так далі.

Потім плануємо зустрічати китайців. Після того прийому, який вони влаштували нам, важко буде прийняти їх так, бо ми бідніші. Але я думаю вони самі розуміють, куди їдуть.

Наприкінці травня буде фестиваль Польської культури. Має приїхати вже в два рази більше учасників. До речі, в Свіноуйсцє зустрів одного з ідеологів цього фестивалю, спілкувався про цей захід. Попередньо вже планується приїзд понад 250 поляків, з інформаційною підтримкою.

Постійно щось робиться в цьому напрямку. Чим більше я працюю, тим більше бачу перспективу і маю ентузіазм. Бо скласти руки, опустити їх – не вихід. Навіть якщо не все вдається, навіть якщо якийсь проект і прогорів – це не привід опускати руки. Цей не вийшов, – вийде наступний. Треба працювати, а кількість візьме якість. Тому я закликаю всіх, журналістів в тому числі, цю думку підтримувати і поширювати.

Спілкувалась Ніна Федько, Трускавець Онлайн

За гостей дбаємо, за своїх забуваємо…

Цікава дискусія на тему молоді та її заангажованості у суспільне життя Трускавця відбулася 26 квітня в УРБАН-бібліотеці Трускавця. Перегляд фільму, обмін думками, пропозиції та констатація фактів – все це мало місце впродовж півтори години під час заходу «Молодь маленького міста».

Спочатку учасники зустрічі переглянули короткометражний документальний фільм з колекції Docudays.Ua «Габріель повідомляє з чемпіонату світу». Фільм відзнятий в Бразилії і розповідає про життя спільноти невеликого бразильського міста Форталеза, влада якої думає дужче за туристів, ніж за тих мешканців, котрі її обирали. Мова йде про підготовку до Чемпіонату світу з футболу в Бразилії і про те, які величезні кошти виділялися на цей спортивний захід, проте простим людям довелося стикнутися з чималими клопотами.

Незважаючи на те, що фільм відзнятий в іншій частині світу, він дуже добре віддзеркалює ситуацію в Україні в цілому і в Трускавці зокрема. Уряд говорить про міфічні здобутки, але народ їх не відчуває. Влада говорить про покращення, але народові чомусь живеться все гірше й гірше. Масштабні проекти реалізуються, але виграють від них тільки багатії, котрі вміють відмивати кошти, а простий народ стикається з незручностями.

Щодо Трускавця, то месидж фільму, що локальна влада більше думає про туристів і «вилизує» центр міста, а про спальні райони думає за залишковим принципом, досить добре можна застосувати і до нашого курорту. Кошти, які місто заробило, виділяються на речі та заходи, які аж ніяк не влаштовують виборців – для прикладу, на те ж горезвісне ралі, котре висмоктало з бюджету Трускавця 300 тисяч гривень. Натомість діти Трускавця грають на стадіоні-пародії, в місті-курорті нема жодного нормального дитячого кафе з атракціонами, а за молодь взагалі всі забули.

Дискусія в основному стосувалася дітей та молоді Трускавця, а також того, як залучати їх до різних заходів, як активізувати їх, як інтегрувати у загальноміське життя. Присутні погодилися з тим, що дітьми у Трускавці займаються в значно більшій мірі, ніж молоддю. Як-не-як, є школи, є позашкільні заклади, зрештою, в організаціях «Пласт» та «Українська молодь Христові» теж переважають радше школярі, ніж ті, хто завершив навчання в школі. А от після 16-17 років молодь має два варіанти – або «Міленіум», або «Казанова». Винятки тільки підтверджують правило. Молодь не потрібна ні соціальним службам, ні владі, ні опозиції, ні громадськості, котра обходиться без неї. Одні молоді люди виїжджають на навчання, інші на роботу (часто за кордон), треті «балуються» алкоголем чи наркотиками, і тільки мізерна частина пробує себе реалізувати в молодіжних ініціативах Трускавця.

Участь в дискусії взяли представники різних кіл – підприємець Михайло Хомин, працівниця відділу у справах сім`ї, молоді та спорту Юлія Кардаш, громадські діячі Олександр Магльона та Володимир Ключак, директор Трускавецького міського центру зайнятості Маргарита Роман, коучі (тренери з питань особистісного розвитку) Маргарита Дубовкіна та Тетяна Доценко, фінансові консультанти Василь Мороз та Руслан Томенчук, голова правління ГО «Вікторія», радник міського голови Трускавця Роман Матис, завідувач УРБАН-бібліотеки Віра Савка.

- Надіятися на владу не можемо, бо вона постійно міняється, - каже підприємець Михайло Хомин. – А має бути стратегія розвитку, в  якій не забракне місця і для нашої молоді.

Були заторкнуті теми низьких зарплат у Трускавці, наявності багатьох вільних вакансій у різних сферах, які молодь не хоче займати з тих чи інших причин, орієнтованості влади міста на потреби гостей з одночасним нехтуванням нею потреб власних виборців, у тому числі трускавецької молоді, халатності окремих посадовців в управлінських структурах місцевого самоврядування, жертовності окремих вчителів, ініціатив центру зайнятості. За приклад того як треба працювати з молоддю було названо настоятеля церкви Покрови Пресвятої Богородиці о. Володимира Бондарчука.

Дискусія «Молодь маленького міста» стала другою зустріччю в УРБАН-бібліотеці, де тема нехтування молодіжним потенціалом Трускавця була поставлена на перший план. Ініціатори зустрічі планують і надалі працювати в цьому напрямку, проте оптимізмом поки що не пахне. Недарма кажуть, що песиміст – це добре поінформований оптиміст. А яким оптимістом можна бути, коли середня зарплата у Трускавці – одна з найнижчих в області та Україні, коли молодь розуміє, що розправити свої крила зможе тільки вирвавшись із Трускавця, коли усвідомлює, що тут вона буде лише прислугою у багатих азербайджанців чи поляків.

Хочеться побажати удачі ініціаторам таких дискусій як «Молодь маленького міста», проте реальність не така рожева, а радше темна і сумна. У Трускавці переважно залишається та молодь, яка діє за принципом «Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно». Якщо хтось не згідний з цим, то має повне право аргументувати свою позицію…

Володимир Ключак

Про правець та хворобу Лайма

Правець та його профілактика

Правець (рос. «столбняк») – гостре інфекційне захворювання, яке часто закінчується смертю, знову нагадало про себе. За останній рік кількість захворілих на правець в Україні зросла. У Львівській області за 2015р. зареєстрований 1 випадок, а у 2016р. 2 випадки захворювання. Форми захворювання важка і дуже важка.

За останні роки статистичні дані про правець викликають занепокоєння, тому що починають хворіти не лише люди похилого віку, але і діти, які не отримали щеплення проти правцю. В Україні за останні 5 років зареєстровано 72 випадки правцю, летальність перевищує 60%.

Забруднення ґрунтів правцевою паличкою досить велике - від 60 до 95%, що залежить від регіону. Людина заражається через забруднення при травмі, укусах тваринами та ін. Особливо високі ризики у працівників сільського господарства, промислових підприємств, присадибних ділянок. Найкращі умови для розвитку збудника — це глибока рана. В зоні ризику також новонароджені діти при недотриманні правил асептики припупкової рани. В зв’язку з різким зменшенням охоплення щепленнями в останні роки в зоні ризику опинились діти та дорослі, які не отримали щеплень згідно календаря.

Безпосередньо від хворої людини або тварини правець не передається. Сприйнятливість до правця висока. Максимум захворювань припадає на літо та осінь. Після перенесеної хвороби імунітет не створюється.

Інкубаційний (скритий) період триває протягом 8-30 днів і більше. Першою ознакою правця є біль в області рани. Хвороба пошкоджує нервову систему, викликаючи тим самим напругу скелетної мускулатури, що супроводжується судомами. Одночасно з цим з’являється тризм — судоми жувальних м’язів, неможливо відкрити рот, зуби стиснуті. Хворий на вигляд ніби сміється і плаче (сардонічна усмішка). Судоми переходять в спину, руки і ноги.

Ускладнення захворювання – параліч дихальних м`язів, який призводить до смерті хворого.

На даний час безальтернативний захист від правця – це щеплення, згідно календаря. Щеплення проводять правцевим анатоксином, який входить до складу багатокомпонентних вакцин, що використовуються при первинному вакцинальному комплексі, який діти отримують на першому році життя з двохмісячного віку. Ревакцинація проводиться у віці 1,5 і в 6 років, підліткам в 16 років. Для дітей старше 7 років та дорослих використовується правцевий анатоксин в комбінації з антидифтерійним анатоксином – вакцина АДП-м. Імунізацію проводять за стандартною схемою, а потім проводять ревакцинацію кожні 10 років. Щеплення проти правцю дають стійкий імунітет, зробити його можна в поліклініках по місцю проживання.

Для попередження виникнення захворювання на правець у випадку травмування слід обов’язково та негайно промити рану перекисом водню, змазати йодом або зеленкою та перев’язати.

Гарантовану допомогу надає лікар, тому слід якнайшвидше звернутись до травмпункту за місцем проживання, де буде надана кваліфікована допомога і проведена термінова профілактика (щеплення проти правця - до 20 дня з моменту отримання травми) та інші запобіжні заходи. Від Вас залежить їх ефективність та своєчасність. Легше запобігти захворюванню, аніж його лікувати. В першу чергу це стосується правця.

Профілактика

Головним у профілактиці правця є запобігання травмам (дотримання правил техніки безпеки на виробництві і в домашніх умовах) і вакцинація, яку проводять у плановому порядку та екстрено у випадку травми. Екстрену профілактику починають з первинної хірургічної обробки рани. Введення імунних препаратів залежить від наявності даних про попередню вакцинацію.

Для екстреної імунопрофілактики правця застосовують протиправцеву сироватку, протиправцевий людський імуноглобулін і адсорбований правцевий анатоксин.

Протипоказанням до проведення екстреної профілактики правця є підвищена чутливість до відповідного препарату і вагітність. У першій половині вагітності протипоказане введення адсорбованого правцевого анатоксину і сироватки, у другій — введення сироватки. Таким особам вводять протиправцевий людський імуноглобулін.

Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ "ЛОЛЦ МОЗ України"

Хвороба Лайма – бережіться кліщів!

Хвороба Лайма (кліщовий іксодовий бореліоз, лайм-бореліоз) – інфекційне природно-вогнищеве захворювання, збудником якого є мікроорганізми роду Борелія, які передаються при укусах іксодовими кліщами, вражає нервову систему людини, серце, опорно-руховий апарат і шкіру.

Іксодові кліщі є переносниками збудників багатьох вірусних та інфекційних захворювань людей і тварин. Найнебезпечнішим серед них і є хвороба Лайма.

Зараження людей відбувається при укусах хворих кліщів під час відпочинку у паркових зонах та скверах, біля лісових масивів, озер, ставків та інших водойм, при відвідуванні лісу та роботі на дачних ділянках. Зараження бореліями також можливе при споживанні сирого козячого молока та інших молочних продуктів без термічної обробки; при втиранні в шкіру роздавленого кліща. Від хворої людини до здорової збудник не передається, за винятком трансплацентарної передачі борелій від хворої вагітної до плода.

Збираючись на відпочинок в ліс або паркові зони, необхідно дотримуватись заходів індивідуального захисту. Слід пам'ятати, що найчастіше кліщі прикріпляються до одягу людини, коли вона торкається гілок дерев, кущів, або сидить на траві. Кліщі присмоктуються до тіла людей не лише під час перебування на природі, але й через деякий час після відвідування зеленої зони, залишившись на одязі, речах. Крім того, вони можуть заноситись до житла людини з букетами квітів, собаками та іншими тваринами.

При відвідуванні місць, де можуть бути кліщі, рекомендується:

1. Одягати щільно прилягаючий одяг до тіла, бажано світлий, на довгий рукав, щоб було легше помітити повзаючих кліщів.

2. Одягати закрите взуття.

3. Голову слід покривати головним убором.

Необхідно залишати найменше відкритого шкірного покриву. Кліщ вибирає місця для присмоктування з ніжною, тоненькою шкірою (під пахвами, в паху, біля вуха, на волосяній частині голови). Проте, кліщ відразу не кусає, спочатку він чіпляється за одяг, а потім, протягом кількох годин повзає, вибираючи найбільш зручне місце для укусу.

Для запобігання укусу кліща необхідно:

1. Постійно проводити само- та взаємоогляди, особливо ретельно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям.

2. Використовувати засоби для відлякування кліщів - сучасні репеленти.

3. Місце для нічного сну або відпочинку на природі необхідно звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м.

4. Вдома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів.

5. На присадибних ділянках необхідно вчасно скошувати траву, обрізати кущі, тощо.

Що робити якщо кліщ присмоктався:

1. Звернутись до найближчого лікувального закладу (лікарня, поліклініка, ФАП, амбулаторія, травмпункт) для надання кваліфікованої медичної допомоги фахівцем (лікарем-хірургом).

2. При відсутності такої можливості видалення провести самостійно, наступними способами :

а) необхідно обережно захопити кліща тупим пінцетом або пальцями обгорнутими марлею ближче до хоботка та потягти перпендикулярно, розхитуючи при цьому його за годинниковою стрілкою або різні сторони, поки він не відчепиться від шкіри.

б) перев'язати голівку кліща вузлом міцної нитки якомога ближче до шкіри. Потім кінці нитки тягнуть вгору і в боки, відокремлюючи його від шкіри.

в) у пластиковій пляшці або склянці зробити кутовий виріз, яким ближче до шкіри захопити кліща та його видалити.

3. Якщо хоботок або голівка залишилися (на шкірі наявна чорна цяточка) їх видаляють стерильною голкою.

4. Після видалення місце присмоктування необхідно протерти антисептичним засобом (розчином йоду, спиртом).

5. Необхідно пам’ятати, що не можна:

- прикладати до місця укусу різні компреси, рідкі рідини (спирт, олію та інші)

- припікати кліща

- тиснути кліща пальцями

- брати кліща голими пальцями

У будь-якому випадку після укусу кліща необхідно звернутись до лікаря для встановлення нагляду та призначення екстреної профілактики антибіотиками, а також самостійно слідкувати за своїм самопочуттям, перевіряти температуру, оглядати шкіру. В разі появи «мігруючої еритеми», терміново звернутися до лікаря, незалежно від самопочуття. Своєчасна терапія антибіотиками по необхідній процедурі може попередити розвиток захворювання.

Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ "ЛОЛЦ МОЗ України"



Создан 27 апр 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником