Трускавецький вісник № 63 (1621) від 14 травня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 63 (1621) від 14 травня 2018 р.

14.05.2018



У номері: Про розробку Стратегії розвитку Трускавця; Новий бренд України; Презентація книги Богдана Гуцила; Грузинська делегація у Трускавці; Короткі новини.

Короткі новини

Грузинська делегація знайомилася з Трускавцем

У Трускавці з робочим візитом перебуває делегація з Грузії. Більше десятка представників туристичних операторів цієї країни відвідують наше місто-курорт з метою започаткування взаємовигідної співпраці. Зараз кількість грузинів на оздоровленні у Трускавці є досить мізерною, тому є широке поле для налагодження партнерських стосунків.

14 травня представники  грузинських туристичних фірм ознайомилися з готельно-курортним комплексом «Карпати», поспілкувалися з заступниками генерального директора оздоровниці Петром Судою та Русланом Пристаєм, ознайомилися з діагностично-лікувальною базою, мали можливість задати уточнюючі запитання головному лікареві ГКК «Карпати» Володимирові Цимбрилі. Побували гості з сонячної Грузії також в Міжнародній клініці відновного лікування професора Козявкіна та деяких інших оздоровницях Трускавця.

У квартирі зачинилося троє дітей

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, у суботу, 12 травня, о 14:41 до Служби порятунку “101” надійшло повідомлення, про те що в м. Стебник на вул. Симоненка на четвертому поверсі чотирьохповерхового житлового будинку, в квартирі, зачинилися троє малолітніх дітей (2014, 2015 та 2018 року народження). До місця події негайно виїхали рятувальники 5-ої державної пожежно-рятувальної частини м. Дрогобич. За допомогою автодрабини рятувальники через вікно потрапили у квартиру та зсередини відкрили двері. Ніхто з дітей не потребував медичної допомоги.

Міжнародна премія ім. Івана Франка 2018: названо імена номінантів

Міжнародна рада експертів визначила номінантів Міжнародної премії імені Івана Франка у 2018 році. Про це інформує прес-служба Міжнародного Фонду Івана Франка.

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі: Johannes Remy “Brothers or Enemies: The Ukrainian National Movement and Russia, from the 1840s to the 1870s” (“Брати чи вороги: Український національний рух та Росія, з 1840-х до 1870-х років”, автор Йоханнес Ремі (Фінляндія); монографію “Галич у політичному житті Європи ХІ–ХІV століть”, автор Леонтій Войтович (Україна); серія робіт «Ціннісний дискурс в освіті”, колектив авторів під керівництвом Віктора Андрущенка (Україна).

У номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” на розгляд журі представлено монографію Andrew Wilson “The Ukrainians: Unexpected Nation” (Ендрю Вільсон "Українці: несподівана нація" (Великобританія); дослідження Hans Rothe and Jurij Medvedyk “Bogoglasnik. Pesni blagogovejnyja (1790/1791). Eine Sammlung geistliche Lieder aus Ukraine” (Ганс Роте і Юрій Медведик “Bogoglasnik. Пєсні благоговіння (1790/1791) Колекція духовних пісень з України” (ФРН і Україна); монографію Ярослави Мельник "...І остання часть дороги. Іван Франко в 1908-1916 роках" (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 27 науковців з 8 країн світу: США, Канади, ФРН, Австрії, Польщі, Словаччини, Швейцарії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

Відібрані роботи-номінанти буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 22-24 червня цього року. Лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2018 року у двох номінаціях оголосять 24 червня. Церемонія нагородження Лауреатів відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобичі.

Нагадаємо, Премію засновано у 2015 році онуком Івана Франка – Роландом Франком. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати Премії попередніх років:

- у 2016 році – архієпископ-емерит, колишній глава УГКЦ Любомир Гузар з науковою монографією “Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму”;

- у 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” – професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер з монографією “New Contributions to the History of the Ukrainian Language”;

- у 2017 у номінації “За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук” – заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, академік Олег Шаблій з науковою роботою “Суспільна географія” у 2-х томах.

Власна інформація

У Трускавці презентували Всеукраїнський літературний конкурс патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди та другий том антології громадянської лірики «Свіча під небом грозовим»

11 травня в центральній міській бібліотеці м. Трускавця відбулась презентація Всеукраїнського літературного конкурсу патріотичної поезії імені Катерини Мандрик-Куйбіди та другого тому антології громадянської лірики «Свіча під небом грозовим».

Коли в стінах Львівської письменницької організації виникла ідея організації конкурсу патріотичної поезії та заснування премії, то ухвалою НСПУ Львівської обласної ради та Всеукраїнського братства ОУН-УПА було вирішено вінчати премію іменем славної поетеси Катерини Мандрик-Куйбіди.

Поетеса пройшла шлях боротьби в підпіллі, відтак у лавах повстанців, була схоплена московськими катами, витримала тортури, роки ув`язнення й каторги, вижила й спізнала радощів свободи в незалежній Українській державі, що за неї готова була віддати життя.

Презентував проект голова журі, Заслужений діяч мистецтв України, письменник Олесь Дяк. Перед присутніми виступили перша лауреатка премії Любов Проць та професор, доктор історичних наук Петро Шкраб`юк.

Свої твори читали письменники-краяни Роман Пастух, В`ячеслав Умнов, Андрій Грущак. Леонід Федевич прочитав поезію свого військового побратима. На завершення заходу колишня завідувач відділу культури Людмила Лоїк подякувала від імені присутніх організаторам за цікаву зустріч.

Наталія Марковецька, директор Трускавецької МЦБС

Наші ідеї та німецькі гроші

14 травня в Народному домі Трускавця відбулася перша робоча зустріч щодо формування Стратегії розвитку нашого міста-курорту. Представники діючої влади міста та опозиції, підприємці та представники санаторно-курортних закладів, депутати та журналісти, а також небайдужі трускавчани прийшли послухати німецьке бачення вирішення проблеми стратегії розвитку. Чому німецьке? Та тому, що головною персоною на цьому зібранні був не якийсь гість зі Львова і навіть не міський голова Трускавця, а представник німецької землі Ватлінґен, котра готова профінансувати розробку Стратегії розвитку Трускавця.

Як виявилося, вже є люди, які готові освоїти ці кошти. Це не хто інший як львів`яни, котрі придумали для Трускавця триповерховий логотип. Вони довго розповідали про свій досвід у розробці стратегій та про те, що основні цілі громада має визначати самостійно. А вже вони все це зберуть докупочки,  проаналізують та й видадуть готовий продукт. Були роздані анкети для простих людей та підприємців, а наступна робоча зустріч відбудеться 2 липня.

Вже під час цього засідання прозвучали критичні зауваження у сторону стратегів за німецькі гроші. Чи не найдужче обурювалися ті, хто виступає проти Великого Трускавця, тобто приєднання до Трускавця семи сіл Дрогобицького та Сколівського районів. Мовляв, як це, розробляти Стратегію розвитку Трускавецької ОТГ, якої може й не бути, адже Модричі та Станиля категорично проти спільної ОТГ з Трускавцем? Дехто демонстративно покидав зал, а дехто обурювався вголос під час виступу, як це зробив громадський діяч Віктор Пиців. Саме йому задамо ряд запитань, чому ж він такий категоричний противник розробки цієї Стратегії.

- Пане Вікторе, міський голова закинув Вам, що Ви не житель Трускавця. Дійсно, чого Ви лізете у трускавецькі справи, а не займаєтеся Стратегією розвитку Стебника, де Ви зараз проживаєте?

- В Трускавці я народився, прожив більшу частину свого життя, з цим містом пов`язана моя робота.  Як Вам відомо, я – екскурсовод. І хоча зараз я проживаю поза межами Трускавця, та я вболіваю за все, що відбувається в місті мого дитинства.

Сьогоднішній спіч міського голови я б охарактеризував словами «Чекати не можна вчитися». Криза – це найкращий спосіб дізнатися, чого людина хоче і чого може досягнути. Пан міський голова йшов на вибори зі своєю стратегією «Трускавець 2020». Його підтримала найсильніша тоді політична сила «Самопоміч». Як виявилося, три роки його діяльності на посаді міського голови відкинули Трускавець на двадцять років назад. За його каденції закрито верхній бювет, були спроби ввести платний вхід за вхід в нижній бювет, і курорт Трускавець перестав бути курортом, бо й досі не має статусу. Половина міста паралізована.

Що б сьогодні міський голова не говорив своїм виборцям, скільки доріг він би не ремонтував, які б казки не розказував жителям близьких сіл, які нібито ввійдуть в ОТГ (з його слів, методом замовчування), та він поховав курорт. Не може бути нижня частина курорту жива, а верхня мертва.

- Представник німецької землі Ватлінґен заявив, що розробляти Стратегію для Трускавця будуть представники визначеної структури зі Львова. Чи правильно це, що в цьому випадку хто платить гроші, той і музику замовляє? Це питання до Вас як до музиканта :-)

- Так, мій викладач в музичному училищі колись давно навчив мене золотому правилу: «Як тільки музикант починає говорити про гроші, він перестає бути музикантом». Спочатку щоденна праця, яка переростає в талант та авторитет, а потім кошти.

Сьогодні під час зустрічі представники визначеної структури зі Львова разів десять повторювали, що Трускавець не отримає ні копійки за Стратегію. Зате працівники бюджетної сфери, яких зібрали в міській раді, повинні написати чого бракує місту, описати проблеми не тільки Трускавця, але й близьких сіл. Мені шкода було цих людей, які дивилися на міського голову і гостей зі Львова, і не могли міському голові нічого сказати, бо вони від нього залежні. Вони навіть не розуміли, що від них вимагають. Здається, міський голова і сам не розуміє, чого від нього хочуть. Але він розуміє, що дають гроші, і то «на шару». Ці кошти треба взяти – типове мислення працівника бюджетної сфери. Міський голова так і не виріс зі штанів головного лікаря. Мер міста повинен вести себе по-іншому.

- Якою Ви бачите Стратегію розвитку Трускавця? І чи потрібна вона?

- Стратегія місту потрібна, безперечно. Як потрібна і тактика. Але є нагальні проблеми, які місто повинно вирішувати вже. Трускавець за три роки так і не навчився заробляти гроші і ділитися ними з жителями міста. Інвестори жахаються міста, а всі ключові проекти замкнені на наближених до влади бізнесових структурах – вихідцях з рядів «Самопомочі», «Свободи» та деяких інших партій. Їм в місті комфортно, жителям – ні. Як некомфортно і туристам, курортникам, які приїжджають до Трускавця і кажуть: «Що сталося з містом? Чому закритий верхній бювет?». Це так, якби в Одесі закрили доступ до моря.

Спочатку треба привести місто в порядок, привести парк, модернізувати гідромінеральну базу, позбавитися радянських стандартів, які зберігає сервіс більшості санаторно-курортних закладів, і навчитися заробляти гроші, а не бездумно витрачати бюджетні кошти.

Трускавець так і не став курортом світового масштабу. За три роки при владі команди Кульчинського місто втратило можливість свого розвитку, своєрідний трамплін для руху вперед. Міський голова та його команда просто не в змозі брати на себе відповідальність за долю міста. І це найбільша біда Трускавця. Травень місяць, початок курортного сезону, а місто пусте. Всі напрацювання так званої промоції (поява в Трускавці польських туристів) – це напрацювання менеджерів санаторно-курортних закладів («Карпати», «Шахтар», «Кришталевий палац», «Міротель» та інші) та готельєрів і рестораторів міста, які починають розуміти, що головне – це не промоція, головне – не стратегія розвитку, а головне – це правильна маркетингова політика. Ми не продаємо «Нафтусю», ми надаємо послуги.

190 років «Нафтуся» підтримувала Трускавець і не давала йому зубожіти. Вся інфраструктура міста, його економіка тримається на мінеральній воді «Нафтуся». З гідромінеральною базою в місті проблеми. Приватні структури, які володіють ліцензією на видобуток «Нафтусі», нічого не роблять для того, щоб модернізувати курорт. І найгірше те, що ні одна політична сила Трускавця на це не реагує.

Трускавецькі депутати нагадують страусів, котрі запхали голови в пісок і чекають манни небесної. Так довго продовжуватися не може. Я хочу нагадати депутатам, міському голові, його заступникам, що в них крім прав є ще обов’язки перед громадою Трускавця. Ці обов’язки вони мають виконувати.

- Ваше ставлення до міського голови Трускавця та його команди останнім часом стало більш радикальним та агресивним. Чому?

- Я критикував і буду критикувати кожного, хто виступає проти громади Трускавця. Більшість моїх друзів сьогодні ведуть бізнес у Трускавці, і дотично в той чи інший спосіб залежні від міської влади та міського голови.

Критика моя є конструктивною. Якщо хтось її не розуміє, то я би радив йому виїхати з Трускавця на тиждень, потім повернутися і подивитися на себе зі сторони. Ще хочу нагадати депутатам, що світом править знання, а не нарощування власного капіталу.

Моє ставлення до міського голови і всієї команди «Самопомочі», а також до команди депутатів від «Свободи», які сьогодні в парі з Андрієм Кульчинським «керують» містом, є вкрай негативне. Якщо вони не змінять свого відношення до міста та його жителів, то на наступних виборах в них дуже мало шансів потрапити в раду.

Ще в мене склалося таке враження, що Трускавець без його згоди женили. Ще не створена Трускавецька ОТГ, ще не дали свою згоду на входження в ОТГ жителі Станилі та Модрич, а хтось вже пише для них стратегію розвитку. Без їхньої участі. Як відомо, закон каже, що об`єднання є добровільним. Так що у нас там з доброю волею?

Шкода представників Німеччини, які дійсно хочуть чимось допомогти місту. Складається таке враження, що окремі представники Львова просто хочуть «роздери банити» німецькі гроші. Трускавець вкотре хоче кинути тих, хто простягає йому руку допомоги.

Якби представники німецької землі Ватлінґен дали кошти на створення комунальної ГГРЕС та модернізацію бюветів, це було б найкращим подарунком міста-побратима для жителів Трускавця.

***

Хто правий у справі Стратегії розвитку Трускавця – чи Віктор Пиців, чи міський голова – покаже час. Як би там не було, та процес рушив. Якщо німці повністю оплачують розробку Стратегії розвитку, то хай собі вона буде. Навіть якщо Трускавець наслідує приклад Дрогобича, де розроблену американцями Стратегію тримали тільки для показу, а ніхто й не думав її реалізовувати, то це буде черговим доказом, що німці та інші іноземці нам не указ. А ми житимемо за принципами «якось воно буде» і «то ся зробить», тобто за інерцією…

А якщо серйозно, то Стратегія – це не панацея, і навіть ідеально розроблений документ потрібно час від часу (хоча б раз в два-три роки) коригувати. Якщо влада чесна, а до того ще й професійна, тоді й громада заможна. На жаль, так є не завжди. В Україні й поготів.

Володимир Ключак

Задля доброї справи

У неділю, 13 травня, в актовому залі Будинку учнівської творчості м. Трускавця відбулася презентація другої книги уродженця Орова і мешканця Трускавця, члена МГО «Рада Старійшин» Богдана Гуцила. Перша його книжка, «Воскресла Бренів – пам'ять у світи», стала прославою рідного для п. Богдана Орова та визвольних змагань, які проходили на цих теренах. Друга книга, «Люди геройського чину», розкриває постаті нашого краю, які вписані в історію завдяки тим чи іншим ділам.

Прапрезентація «Людей геройського чину» пройшла у Трускавці ще в серпні минулого року (дивись публікацію). Проте тоді в автора було лише два сигнальні примірники книги. І знадобилося аж 9 місяців, щоб книга вийшла запланованим тиражем і змогла бути доступною для тих, хто хоче її прочитати.

А загалом від моменту задуму і до миті появи книги «Люди геройського чину» Богдан Гуцило чекав двадцять років. То в деяких видавництвах його обманювали, то грошей не вистачало, то інші перешкоди виникали на шляху випуску книги у широкий світ. Не раз, бувало, цей сивий 80-річний чоловік запитував: «Чи доживу я до того моменту, коли побачу «Людей геройського чину», коли потримаю цю свою книгу в руках?». На щастя, дожив, дочекався…

Презентацію проводив поет, член Президії МГО «Рада Старійшин» В`ячеслав Умнов, котрий багато допоміг Богданові Гуцилові при впорядкуванні його першої книги про Орів та гору Бренів. Його чудове володіння словом та вміння навіть зі здавалося б простих речей видобувати справжні скарби значень посприяли тому, що подія не була ні сухою, ні нудною. Захід не став театром одного актора – після спільної молитви та вшанування пам`яті людей геройського чину сумним гімном «Пливе кача по Тисині» виступили всі, хто мав охоту щось сказати. Серед тих, хто привітав автора з новою книгою, був і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Участь в заході взяли о. Василь Нестер, члени Президії МГО «Рада Старійшин» Василь Петранівський, Олександр Кропивницький, Олена Пилат, громадський діяч, голова ГО «Довіра» Ігор Кісак, інші небайдужі трускавчани.

А справжньою родзинкою презентації став виступ славної землячки Богдана Гуцила, вчительки з Орова Наталії Петрів-Бойко, першої сусідки автора. В кожному її слові бриніла любов до рідної землі, звучала гордість за рідне село, дзвеніла слава минулих віків, коли народ жив мирно, в злагоді і братстві, коли хати не пустували, а землі не заростали кущами та хащами. Наталія Петрів-Бойко виконала пісню про Орів, котрий орівчанам є миліший за Київ та Львів.

Розповідаючи про таланти краю, В`ячеслав Умнов не міг не згадати про ще одного старшого віком чоловіка – Івана Дашка з села Зимівки, котрий був присутнім на презентації. Йому поет присвятив один зі своїх віршів (у відповідь на віршоване вітання до Великодня). Таким чином презентація плавно переросла у розповідь про рідний край, його талановитих людей минулого та сьогодення.

І зовсім не було дивним те, що під час презентації сам автор книги був небагатослівним. Богдан Гуцило з юності дослухався до старших людей, фотографував їх, записував різноманітні оповіді, щоб потім, з плином років, видати книгу про рідний Орів «Воскресла Бренів – пам`ять у світи». Доля його зводила з цікавими та потужними постатями, а він наче губка вбирав їхню мудрість, їхній життєвий досвід, переймав те, чим вони бажали та могли поділитися з іншими. Богдан Гуцило робив це не для себе – для інших, задля доброї справи. Здобуте від інших людей він передав всім – у формі своїх двох книг.

Володимир Ключак

Новий бренд України – залучення інвестицій і відкриття країни світу

Уряд України підтримав єдиний бренд України. Розробка бренду не коштувала бюджету ані копійки. Бренд України дозволить просувати інтереси держави в світі, сприяти створенню позитивного іміджу, залученню інвестицій і розвитку туризму.

Що таке бренд України і для кого він розроблений

Бренд України – це основна ідея, якою Україна хоче показати себе світу. Україна – країна сучасна, демократична, дружня, країна інновацій і нових можливостей.

- Команда UkraineInvest розпочала використовувати cлоган "Ukraine Now" у нашому відео більше ніж півроку тому. Це було свого роду тестування бренду і ми вже встигли пересвідчитися в його ефективності, адже він добре сприймається аудиторією в різних куточках світу – Мюнхені, Давосі, Торонто, Франкфурті, Лондоні та Парижі, - каже Данило Білак, директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest.

Чому бренд України саме такий

Бренд України має бути зрозумілим аудиторії інших країн – тим, кому ми хочемо показати Україну як країну можливостей. Ідею запропонували британські експерти. До цього процесу долучався Конрад Бьорд, керівник знаменитої кампанії просування Великобританії в світі GREAT, яка була надзвичайно успішною. В рамках співпраці з урядом Великобританії британськими експертами було проведено дослідження в Великобританії, Німеччині і Польщі. Саме ця ідея була позитивно сприйнята аудиторією. Далі працювала комісія за участі громадських експертів та спеціалістів з брендингу, був проведений відкритий конкурс.

- Гасло “Ukraine NOW” було високо оцінено багатьма іноземними експертами. Воно породжує можливості безлічі сенсів (дізнайся, що там зараз; приїжджай зараз; забудь про старі асоціації, там великі зміни; можливості для бізнесу є саме зараз; і так далі). Подібні підходи використовують й інші країни, і це гасло виглядає свіжим і дуже сильним. Воно було належним чином ретельно протестоване на цільових аудиторіях у кількох країнах, - говорить Валерій Пекар, «Нова країна».

Скільки це коштувало Україні

Ніскільки. Жодні бюджетні кошти за весь час не були витрачені, всі учасники працювали на волонтерських засадах. Остаточний варіант бренду запропонувала українська агенція Banda в рамках роботи Комісії з питань популяризації України при Міністерстві інформаційної політики України. Ця українська агенція відома в усьому світі. Саме вони створили бренд Євробачення-2017 з «намистом», що принесло їм перемогу в Red Dot Design Award — престижній щорічній нагороді у галузі дизайну, яка вручається дизайнерам і компаніям-виробникам за видатні досягнення у дизайні. Також ця агенція свого часу отримала приз від Red Dot Design Award за ребрендинг київського ВДНГ – і цей логотип агенція також розробила безкоштовно.

- У країни новий бренд! Розробники славнозвісна Banda , ті що зробили бренд Євробачення 2017. Вже бачу туристичні стенди з новим яскравим брендом. Бренд країни, з якою хочеться познайомитися, - ділиться думками Антон Тараненко, секретар організаційного комітету з підготовки та проведення фіналу Ліги Чемпіонів 2018.

Що буде далі

Далі на основі цього бренду буде розроблений брендбук – стандарти і технічні умови, за якими на основі бренду України може виготовлятись будь-яка інформаційна, сувенірна продукція і так далі. Так Україна буде представлена в світі за єдиною ідеологією, єдиним голосом.

- Хочу привітати Україну з новим брендом! Спасибі всім, хто зробив свій внесок у цю велику справу. Це важливий крок, який повинен систематизувати комунікацію країни з потенційними інвесторами та туристами, - зазначає Андрій Федорів, голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції, засновник і власник брендингового агентства Fedoriv.

 Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України



Создан 14 мая 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником