Трускавецький вісник № 66 (1624) від 21 травня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 66 (1624) від 21 травня 2018 р.

21.05.2018



У номері: Інтерв’ю з генералом Віктором Муженком; Хто є твоїм героєм; Що потрібно знати батькам першокласників; Новини з оперативної наради; Анонси; Короткі новини регіону.

Короткі новини

«Карпати» – єдиний санаторій, який здійснює системну промоцію Трускавця в Середній Азії

Готельно-курортний комплекс «Карпати» є єдиним санаторієм Трускавця, який здійснює системну промоцію Трускавця в країнах Середньої Азії. Про це сказав міський голова Трускавця Андрій Кульчинський під час понеділкової оперативної наради 21 травня. Він розповів про триденний візит делегації Львівщини на чолі з головою ЛОДА Олегом Синюткою до Республіки Узбекистан. Представником Трускавця в цій делегації був заступник міського голови, депутат Львівської обласної ради Олексій Балицький.

Робочі зустрічі за участю делегації ЛОДА проходили у Ташкенті та Самарканді. Зокрема, Олег Синютка обговорив з першим віце-прем`єр-міністром узбецького уряду питання співпраці Львівщини та Узбекистану, а з Самаркандською областю були узгоджені конкретніші напрямки співпраці. Найважливішим питанням, на думку Олексія Балицького, стало погодження питання прямого авіасполучення Узбекистану зі Львовом.

- Єдиний трускавецький санаторій, який системно працює по Середній Азії і презентує в цих країнах наш курорт – це санаторій «Карпати», - зазначив міський голова Андрій Кульчинський. – І особисто керівник санаторію Лев Грицак, і його заступники проводять в цих країнах важливу для Трускавця роботу. Адже вже пройшла зміна поколінь, і не всі, зокрема молодь, знають про Трускавець, про «Нафтусю» та її цілющі властивості. Питання промоції – це те, що об`єднує всіх нас…

Нагадаємо, що делегації ГКК «Карпати» окрім стратегічних напрямків популяризації санаторію та курорту в Україні, Польщі та Азербайджані беруть участь у міжнародних туристичних виставках в інших країнах, зокрема Молдові, Білорусі, країнах Прибалтики. В Середній Азії представники «Карпат» побували у всіх державах, зокрема в Казахстані, Узбекистані, Киргизстані та Туркменистані. Єдиною неохопленою країною на даний час залишається поки що Таджикистан.

Вандали, хулігани чи політична помста?

21 травня під час щотижневої оперативної наради в Трускавецькій міській раді директор КП «Парк курортний» Назар Веретка повідомив про те, що в ніч з неділі на понеділок невідомі особи вчинили акт хуліганства – всі урни в курортному парку були поперевертані або ж скинуті в яри. Окрім важких бетонних урн, які не так просто й перевернути, були поперекидані лавки. Працівники КП «Парк курортний» зараз працюють над відновленням ладу після таких хуліганських вибриків.

Не виключено, що дебош у парку в нічний час міг бути справою рук не якихось п`яних хуліганів, в яких чесалися руки, а спланованою акцією від політичних супротивників Назара Веретки. Очільник комунального підприємства не повідомив, чи за фактом хуліганських дій він подавав письмове звернення до поліції, чи ні.

В обхід карстових проваль поблизу Трускавця збудують нову ділянку дороги

Служба автомобільних доріг у Львівській області розробила та подала у Державне підприємство “Укрдержбудекспертиза” проектну документацію для початку робіт у 2018 році з будівництва нової ділянки автомобільної дороги державного значення Т-14-02 Східниця - Пісочна на ділянці км 16+100 - км 21+700 (обхід м. Трускавця) Львівської області. Про це інформує прес-служба Львівської ОДА,

Будівництво нової автомобільної дороги надзвичайно необхідне через просідання земляної поверхні, яке відбулося на території рудника №2 Стебницького гірничо-хімічного комбінату “Полімінерал”, де стався обвал.

Будувати автомобільну дорогу передбачається за параметрами II технічної категорії, довжиною 3,9 км з двома кільцевими розв’язками. Вартість будівельних робіт буде встановлена після проведення експертизи проекту. У проекті передбачено комплекс заходів та склад необхідної інфраструктури для забезпечення ефективного функціонування об’єкту будівництва, сучасні енергозберігаючі прилади освітлення, заходи для запобігання забруднення повітряного та водного середовища. Для будівництва автомобільного шляху використовуватимуться прогресивні технології.

На даний момент, проектну документацію розглядає Державне підприємство “Укрдержбудекспертиза”.

У Дрогобичі відбудеться презентація поетичної збірки «Бути людиною»

У вівторок, 22 травня, в Дрогобичі в центральній бібліотеці ім. В. Чорновола відбудеться презентація поетичної збірки молодої талановитої поетеси Галини Британ «Бути людиною». «Це красива, глибока, тремтлива і щира поезія», - характеризує вірші молодої поетеси керівник відділу «Тюрма на Стрийській» музею «Дрогобиччина», знана волонтерка Марія Головкевич.

Подію організовують музей «Дрогобиччина» та бібліотека ім. В. Чорновола. Початок презентації поетичної збірки Галини Британ – о 16.00.

Власна інформація

Віктор Муженко: «Нам потрібна своя вітчизняна потужна база для якісної реабілітації військовослужбовців»

В травні у Трускавці на відпочинку перебував генерал армії України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувач ЗСУ Віктор Миколайович Муженко.

Спілкуємося з Віктором Муженком про війну, політику, реформи і реабілітацію військових. Наша розмова відбувається в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» (військовий санаторій).

Наша розмова відбулася 17 травня.

- Пане генерале, хочеться почути від Вас відповідь, якої так очікують українці: чи закінчиться війна і коли? Перейменування Антитерористичної операції (АТО) в Операцію об’єднаних сил (ООС) – чи це крок до завершення війни, чи, може, цей конфлікт буде заморожений на довгі роки? Хоча прогнози річ невдячна, та все ж – як думаєте Ви?

- Те, що війна закінчиться, в цьому не повинно бути жодного сумніву. Питання тільки в термінах і як це буде реалізовано.

На сьогоднішній день основний спосіб досягнення мети по поверненню окупованих територій та відновленню територіальної цілісності – це політико-дипломатичний і питання введення миротворчих сил під проводом Організації Об`єднаних Націй. Ми розуміємо які є проблеми з цим, хто згідний і чому Росія виступає проти, але це на сьогоднішній день єдиний шлях, який може стабілізувати ситуацію на Сході нашої країни.

Що стосується формату зміни операції з Антитерористичної на Операцію Об`єднаних Сил, то це пов’язано з тим, що ми вже не ведемо мову про нейтралізацію якихось терористичних груп. Мова йде про те, що ми воюємо з регулярними збройними силами. Тому що всі ці формування комплектуються за рахунок найманців із-за кордону, перш за все із території нашого східного сусіда – Російської Федерації. Мова йде про те, що керівниками цих структур виступають кадрові російські військовослужбовці – офіцери та генерали. Їхня система управління зав’язана на структури Збройних Сил Російської Федерації – два армійських корпуси мають всі ознаки регулярних збройних сил. Ці формування підпорядковуються Восьмій армії, штаб якої дислокується в Новочеркаську, відповідно потім на Південному військовому округу та Генеральному штабі ЗС РФ.

Всі ці ознаки говорять, що маємо справу саме з регулярними збройними силами, тому й не може йти мова про антитерористичну операцію. Так що зараз мова йде про Операцію Об`єднаних Сил. Це по-перше.

По-друге, розширюється правова база застосування Збройних Сил. По-третє, централізується управління. Безпосереднім керівником цієї операції вже є військове керівництво, а до того (тобто під час АТО) керівництво здійснювалось через Антитерористичний центр СБУ. Дде-юре Служба безпеки України здійснювала управління процесом Антитерористичної операції, яка насправді вийшла за рамки Антитерористичної операції. Тож для того, щоб завести все в правове поле, необхідно було змінити саму систему підпорядкування, систему управління і розширити правову базу для застосування Збройних Сил.

Нинішній формат операції дозволяє нам при відповідних умовах перейти до виконання завдань чисто військового характеру. Мова йде як про оборонні, так і про наступальні дії. Мова йде про адекватне реагування на провокації, які здійснюються.

І найголовніше – ми не маємо права сьогодні вийти із Мінських домовленостей чи будь-яким чином їх порушити. Бо це створило б серйозні проблеми в плані підтримки нашими партнерами України в її боротьбі. Тож всі заходи, які проводяться під час Операції Об`єднаних Сил, проходять при умові виконання Мінських домовленостей.

- У порівнянні з довоєнним періодом статус військового значно піднявся в очах українців. Проте є серйозна проблема: під час мобілізації чи призову є багато ухилянь, способів не йти в армію. Питання до Вас як професійного військового, який свідомо обирав військову службу: як оцінювати такі ухиляння і як змінити ситуацію?

- Дійсно, я свідомо обирав свою професію. Це було давно – 39 років тому. І я на сьогоднішній день ані грама не жалкую за свій тодішній вибір. Так, є ряд незручностей, але не професійного, а я б сказав специфічного характеру виходячи зі специфіки військової служби.

Щодо мобілізації, то ми її в принципі вже закінчили і на найближчий час вона не передбачається. Але ми повинні бути готові до того, що у випадку загострення ситуації, у випадку різкого зростання загрози може виникнути потреба мобілізувати додатково певну кількість людей. Мова йде навіть не про десятки, а про більше сотні тисяч людей, щоб посилити Збройні Сили та відстояти незалежність держави, її суверенітет.

Які мотивуючі чи демотивуючі фактори в цій ситуації? Щодо позитиву, то дійсно, український народ, українське суспільство відчули, що захисниками країни, гарантами суверенітету та незалежності є власне Збройні Сили та інші силові структури, які не шкодуючи ні свого життя, ні здоров`я захищають свою державу, свої родини від агресора.

Але є й стереотипи, які залишилися в деяких категоріях населення, що не дають можливість обирати шлях свідомого виконання свого громадянського, священного обов’язку. Так, дійсно є факти ухиляння, небажання служити. Відповідальність за це передбачена – адміністративна, кримінальна. Але питання, мабуть, не в відповідальності, а у внутрішньому розумінні та сприйнятті необхідності виконання обов’язку захищати рідний край. І тут виникає питання виховання – родинного, громадського, національно-патріотичного.

З цим теж є проблеми. Між іншим, стараємося їх вирішувати навіть і під час проходження військової служби, тобто безпосередньо в Збройних Силах. Але початок має бути закладений у сім`ях, в шкільних та інших навчальних закладах, в тому числі і вузах. Підтримка суспільством Збройних Сил відповідно формує і престиж військової служби. Тоді кількість бажаючих захищати Україну зростатиме.

Але це питання не одного дня і не одного року. Це має бути системна робота на роки, на десятки років…

- Україна перебуває на стадії реформ, і при обговоренні питання реформи ЗСУ доводиться чути різні аргументи – на користь чисто контрактної армії, як це свого часу пропонувала Юлія Тимошенко, чи за так звану «швейцарську модель» з періодичними зборами для всіх чоловіків і вільним володінням зброєю громадянами держави. А яке Ваше бачення як начальника Генштабу ЗСУ? Чи потребує реформ українська армія?

- Українська армія потребує реформ, і ці реформи йдуть. Можливо, не так швидко, як нам хотілося б, але йдуть. Так, ми відчуваємо критику, часто ця критика носить конструктивний характер, але є й дуже багато елементів популізму і необґрунтованих звинувачень.

Можливо, не всі процеси реформування видно зі сторони – це стосується і самих умов служби, і оснащення Збройних Сил, і багато чого ще. Але якщо порівнювати те, що ми мали на початок 2014-го року, і те, що маємо у 2018, то це величезна різниця. Хоча, повторюся, процес реформування української армії далеко ще не завершений. Є питання кадрів, є питання змін системи комплектування.

На мою думку, повинен бути змішаний принцип комплектування, який є на даний час. Тобто, є служба за контрактом (і солдати, і сержанти, і офіцери, і генерали в тому числі), і є служба за призовом. Це солдати, які призиваються з числа цивільної молоді, це і офіцери, які призиваються за призовом. На цьому етапі саме такий підхід і повинен бути.

- Чому?

- Бо це дає нам можливість здійснювати підготовку резерву. Хоча в нас вже є резерв, але його потрібно постійно нарощувати та оновлювати. Тому нам потрібна підготовка військовослужбовців – не тільки тих, хто проходив службу за контрактом, а потім звільнився і був зарахований до резерву, а й за рахунок цивільної молоді, яка проходить строкову військову службу і після її закінчення зараховується до резерву. Це значно збільшує потенціал Збройних Сил в питанні людського ресурсу.

Якщо вести мову про «швейцарську модель», то слід зважити на те, чи наше суспільство, всі громадяни без виключення готові до того, щоб мати на руках зброю. Мова йде не про мисливську, а про бойову зброю.

Можливо, з часом ми до цього дійдемо. В нас є система підготовки територіального резерву, вона напрацьовується, удосконалюється і буде постійною, і це той варіант, який нам забезпечить додатковий потенціал для захисту своєї батьківщини. Але поки що це озброєння зберігається у відповідних місцях військових частин. В тому числі для територіального резерву.

Можливо, колись настане такий час, коли легке стрілецьке озброєння буде на руках у тих громадян, які входитимуть до системи чи то оперативного, чи то територіального резерву. Але поки що політичні процеси, неоднорідність українського суспільства, розшарованість не дає гарантії, що якась з політичних сил не захоче ту чи іншу воєнізовану структуру використати у власних політичних цілях.

- Пане генерале, на відміну від багатьох високопосадовців Ви обрали відпочинок не на Гаваях чи Канарах, а в Україні, а саме в нашому Трускавці. Які Ваші враження від перебування на нашому курорті в цілому і у військовому санаторії зокрема?

- Для мене Трускавець – не нове місце відпочинку. Я тут втретє, причому з завидною періодичністю – раз в чотири роки. Вперше я тут побував у 2010 році, другий раз – взимку 2014, і ось тепер я тут втретє. Була можливість отримати відпустку, і я вирішив знову поїхати до Трускавця.

Так що в мене є можливість порівняти те, що бачив тут у 2010 та 2014 роках і те, що є зараз, у 2018 році. Причому як в самому місті Трускавці, так і в Центрі медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» Міністерства оборони України.

Змін багато, покращення видно неозброєним оком. Найголовніше – це потужна лікувальна база та доброзичливий персонал, який дуже уважний до клієнтів. До речі, це не тільки моя думка, це думка і тих людей, з якими в мене була можливість поспілкуватись.

На відпочинку всі рівні – і високопосадовці, і прості військовослужбовці, і звичайні громадяни України. Зараз тут перебуває на реабілітації більше 60 військових, з багатьма з них я спілкувався в перервах між процедурами. І всі однозначно говорять про високий рівень обслуговування в санаторії, про доброзичливість та увагу персоналу, про високий рівень кваліфікації працівників. Я не чув жодного поганого слова щодо організації лікувального процесу в ЦМРСЛ «Трускавецький».

Звичайно, є певні речі інфраструктурного характеру, але це вже питання не до керівництва санаторію, а до того фінансового ресурсу, який виділяється. А в цілому я особисто дуже задоволений відпочинком у Трускавці.

Чому відпочиваю не за кордоном? Вважаю, що в Україні повинен бути такий рівень обслуговування, такий рівень лікування і такий рівень відпочинку, який задовольнятиме всіх українців. Тоді такі місця будуть популярними не лише серед українців, а й серед іноземців. До речі, у Трускавці на сьогоднішній день стає нормою, що сюди їдуть на лікування та відпочинок і представники ряду зарубіжних країн.

- Ви охарактеризували позитивні зміни у військовому санаторії, але якось не зазначили про те, які ж місця в самому місті Вам найбільше запали в душу і де Ви любите проводити час?

- Насправді у мене не було аж так багато часу, щоб оглянути весь Трускавець, але перше, що впадає у вічі – це підтримання порядку і сама атмосфера. Я не веду мову тільки про чисте повітря, а говорю про приємну дружелюбну атмосферу, яка панує у Трускавці. З ким не спілкуєшся, то завжди є дружелюбність, ввічливість, доброзичливість. Ось такі основні ознаки Трускавця.

Дуже гарний у Трускавці парк. Зранку, коли здійснюю пробіжки, то маю велику насолоду робити це саме в парку.

Та й місця навколо Трускавця зачаровують – ми виїздили в гори, на рибалку, на річку Стрий. Враження неймовірні, і це настільки надихає, настільки додає позитивної енергії, що навіть важко описати. Я вже зазначив, що приїжджаю до Трускавця раз в чотири роки, але приїжджав би сюди набагато частіше, якби була така можливість.

Потужна енергетика, яка є в Трускавці і в горах навколо курорту, дає мені такий заряд, якого вистачає на 4-5 років.

- Тобто, реабілітація у Трускавці є досить ефективною?

- Так.

- В цілому в Україні проблема реабілітації воїнів АТО є досить серйозною проблемою. Мова не тільки про проблеми фізичного плану, але й про соціальну адаптацію, психологічні проблеми тощо. Як, на Вашу думку, держава мала б забезпечити повноцінну реабілітацію демобілізованих учасників АТО?

- Питання надзвичайно серйозне. Як Ви зазначили, мова йде не лише про фізичну реабілітацію, а й про психологічну, а якщо правильніше, то про комплексну реабілітацію військовослужбовців. Це стосується не тільки демобілізованих, а й тих, хто проходить службу. Виконавши завдання і маючи певний термін для відпочинку при перебуванні у військових частинах постійної дислокації, необхідно проводити реабілітацію, давати особовому складу можливість якісного відпочинку. Це стосується всіх категорій військовослужбовців без різниці. Це стосується також і родин військовослужбовців.

На жаль, на сьогоднішній день ця проблема стоїть дуже гостро, у тому числі і сімейних взаємовідносин. Проблема відриву від сім`ї є вкрай актуальною, адже відсутність в середовищі сім`ї 6-7 місяців чи й більше дає серйозні ускладнення. Психологічно це позначається на особовому складі. Я вже не кажу про поранення чи хвороби, які також потребують реабілітації.

Та кількість людей, яка сьогодні має можливість проходити реабілітацію, на жаль, не задовольняє потреби Збройних Сил України, потреби військовослужбовців – як тих, які звільнені, так і тих, які проходять військову службу, та їх родин.

Можливості Міністерства оборони України щодо реабілітації військовослужбовців у своїх закладах є обмежені. Зараз стоїть питання залучення фондів, підключення інших міністерств та відомств, щоб краще вирішувати це питання.

Я бачу можливості покращення цієї системи в нарощуванні того фонду, який на сьогоднішній день вже існує. Той же санаторій «Трускавецький», в якому ми зараз перебуваємо, військовий санаторій у Хмільнику, можлива передача у відання МОУ оздоровниць від інших міністерств, інших структур дали б можливість розгорнути потужнішу систему реабілітації.

Адже відсутність належної реабілітації накладає сильний відбиток на проходження служби і взагалі на подальше життя кожного з тих людей, які відчули на собі весь тягар війни. Посттравматичний стресовий синдром – це і проблеми в родині, і розпад сім`ї, і депресія, і навіть самогубства. А держава має захистити тих, хто захищав і захищає її.

З нашими партнерами з європейських країн і США ми теж пробуємо вирішувати цю проблему, і вони нам допомагають в цьому процесі. Але в першу чергу нам потрібна своя вітчизняна потужна база для того, щоб забезпечити якісну реабілітацію. Одним з елементів такої бази є і ЦМРСЛ «Трускавецький».

- Дякую за цікаву та змістовну розмову. До нових зустрічей у Трускавці.

Спілкувався Володимир Ключак,

фото Петра Закусила

Хто є твоїм героєм?

У третю неділю травня Україна відзначає День Героїв. Урочистості з цієї нагоди пройшли і в курортному Трускавці. Окрім офіційних привітань зі святом трускавчани та гості міста мали можливість побувати безкоштовно на концерті, який було організовано силами Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького (директор Ігор Нич). Школа мистецтв вкотре показала вищий клас, а двогодинна програма могла бути навіть довшою, бо далеко не всі трускавецькі таланти мали можливість розкритися в такий короткий час. Адже наші діти талановиті у всьому – в пісні, танці, грі на різних музичних інструментах, в образотворчому мистецтві. Але про все за порядком.

- Шановні трускавчани, гості міста, юні артисти! Сьогодні в нас велике свято – День Героїв! Це ті люди, які впродовж всієї історії становлення нашої держави були на передовій, воювали і  першими гинули – починаючи з часів княжої доби і завершуючи нашим часом: подіями на Майдані та війною на Сході України, - сказав зокрема під час свого вітального виступу з нагоди свята міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

- Один з моїх найулюбленіших співаків Сашко Положинський колись написав такі слова: «Я не хочу бути героєм України! Не цінує героїв моя країна!». Хто є героєм? Це дуже важке запитання. Кожен з нас, хто в 2014 році всіма правдами й неправдами рвався на фронт, не думав, що він герой. Кожен з нас не ототожнював себе з цим словом, ми просто йшли й робили чоловічу роботу – роботу, яку зобов’язаний зробити чоловік. Не ховатися за чужими спинами, а виконати свій обов’язок, коли на твою державу нападає ворог. Це не є пафос, це звичайні слова. Нам просто було не все одно, і ми туди пішли. І коли ми побули там, коли ми побачили той жах, який там робиться, тоді до тебе приходить усвідомлення дуже багатьох речей. Там міняється світогляд і ти стаєш зовсім інакшою людиною. Тому що ти усвідомлюєш, що людське життя коштує дуже мало. Випуск одного патрона коштує приблизно 20 копійок. Це ціна людського життя. Куля косить і багатого, і бідного – без розбору. І нема різниці, скільки в тебе маєтків і що чи хто за тобою стоїть. У війни є своя математика, і вона страшна. За війною завжди йде смерть з косою. І всі, хто там був, розуміють, що має загинути певна кількість людей, певний процент, і на кожній війні він різний. І коли ти вижив і повертаєшся додому, то тобі стає дуже важко. Оскільки ти розумієш, що хтось загинув, щоб ти жив. В цей процент загиблих ти не потрапив, туди потрапив твій побратим. І кожного разу, згадуючи його, тобі дуже боляче і дуже гірко, - зупинився на темі війни та героїзму воїн АТО, голова ГО «Меч Арея» Леонід Федевич.

- Хто є героєм? Ми, які вижили, чи ті, що загинули? Хто є для вас героєм? До нас вже говорять: «Я тебе туди не посилав», «А хто ти такий? В тебе немає грошей». Нам вже це говорять в обличчя. І всі говорять таку цікаву річ: «Коли ворог прийде до мого Трускавця, тоді ми всі підемо воювати». Коли ворог розвалить ваші будинки, санаторії, ваш бізнес, тоді можете йти нафіґ, а не на війну. Бо вже не буде нічого. Тому що там треба було воювати… Хто є вашим героєм? Скоро вибори, і ви проголосуєте за того, хто вам дасть гречку, хто вам помалює бордюри, хто вам засклить вікна – вони герої. Ті п'ятнадцять депутатів, які не пішли у військкомат, бо у всіх був енурез чи плоскостопість, яким прийшла повістка, а з них ніхто не пішов служити, бо всі терміново захворіли. Вони – герої ваші…, - з гіркотою констатував правду життя Леонід Федевич.

Виконавши гімн України та вшанувавши пам`ять загиблих героїв хвилиною мовчання, учасники заходу мали можливість подивитися виступи дітей зі школи мистецтв. Звітний концерт – це нагода показати, що діти отримують добрі навички, відвідуючи цю митецьку школу. Практично кожен виступ зривав бурхливі аплодисменти, а батьки аж світилися від радості – за сина-акордеоніста, за доньку-скрипальку, за учасників хору чи танцювальних колективів, за вміння перфектно грати на фортепіано чи заворожувати слухачів своїм голосом.

Навряд чи доцільно перераховувати всі 19 номерів концертної програми, яка була підготовлена в честь героїв. Але точно доцільно попробувати самому собі відповісти на запитання, яке ставлять воїни АТО, зокрема Леонід Федевич. Хто для нас є герої? Ті, які добровільно пішли захищати рідну землю, залишивши сім`ю та хорошу роботу, чи ті, хто «відкосив», а потім все-таки «прорвався» до влади, щоб бути «рєшаловим», щоб гордо у перукарні казати «У вас сьогодні важливий день, бо ви стрижете депутата», щоб поповнювати лави тих, хто добиває цвях у гріб неньки-України своєю корумпованістю, своїм цинізмом, своїми непрофесіоналізмом та захланністю.

Хто насправді герой? І коли при владі будуть Герої, а  не геройчики з підленькою душею?

Володимир Ключак, фото Тетяни Вінницької

Нова школа: що потрібно знати батькам першокласників

Уряд змінює систему початкової освіти і вже з 1 вересня першачки підуть в якісно нову школу. Зарахування до перших класів відбуватиметься за територіальним принципом, який застосовують в більшості країни Європи, що гарантує кожній дитині навчання в школі біля дому.

Батькам першокласників потрібно знати:

- Кожному першачку гарантується навчання в школі поряд з місцем проживання. Дитина повинна мати право навчатись в школі, що знаходиться поблизу її будинку, хоча за вибором батьків можна віддавати дитину в будь-яку школу. Для підтвердження місця проживання дитини батькам потрібно надати будь-який з понад десяти типів документів, який рекомендовано Міністерством освіти та науки (це може бути не лише паспорт, а й договір оренди на житло, документ, що засвідчує право власності на житло тощо).

Обов’язкові документи для зарахування дитини до школи: заява; копія свідоцтва про народження дитини; копія або оригінал медичної довідки; для дітей з особливими освітніми потребами – копія або оригінал висновку інклюзивно-ресурсного центру. Присутність дитини при подачі документів необов’язкова.

- За бажанням дитина може вступити на вільні місця в іншій школі. Зарахування на вільні місця в школі відбувається за жеребкуванням, яке проходить публічно і на ньому можуть бути присутніми всі охочі – батьки, журналісти, громадськість. Жеребкування здійснюється в прозорому барабані, учасники витягають жереб і оголошують результат.

- Скасовуються будь-які конкурси для зарахування до 1 класу. Шестирічні діти не повинні складати жодних іспитів для того, щоб потрапити до школи. Вони не навчались за жодною спільною програмою, окрім того, їх психологічні можливості не дозволяють проходити подібні конкурси.

- Безпрецедентні інвестиції в оснащення шкіл. Уряд виділив 1 млрд грн. на потреби початкової школи. 40% цих коштів спрямовано на закупівлю підручників та навчальних матеріалів, 40% - на придбання нових меблів, 20% - на оснащення класів комп’ютерним обладнанням. Всі перші класи отримають два типи наборів LEGO: кожен першокласник – набір Six Bricks, кожен перший клас – набір LEGO Play Box. Мета реформи – зробити всі школи однаково якісними.

- Вчителі навчатимуть за новими методиками. Всі вчителі, які цього року беруть перші класи, пройдуть навчання. 22 тисяч вчителів вже завершують навчання на курсах підвищення кваліфікації.

- Можливість зарахування до спеціалізованих шкіл залишається. Якщо дитина впродовж навчання у початковій школі виявила здібності до окремих предметів (наприклад, до фізики, математики), після її закінчення вона має можливість потрапити до школи з поглибленим вивченням окремих предметів на конкурсних засадах. Учні вже психологічно готові брати участь в таких конкурсах та мають знання, які можна перевірити.

Документи, що можуть підтверджувати місце проживання дитини (одного з її батьків) та можуть бути пред’явлені під час подання заяви про зарахування дитини до школи:

- паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини;

- документ, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо);

- документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо);

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

- довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

- витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків);

- довідка про проходження служби у військовій частині;

- рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

- акт обстеження умов проживання, акт обстеження матеріально-побутових умов.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України



Создан 21 мая 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником