Трускавецький вісник № 69 (1627) від 25 травня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 69 (1627) від 25 травня 2018 р.

25.05.2018



У номері: Інтерв’ю з Іваном Цегеньком; До нас їде Патріарх; Віктор Пиців про трускавецьку «Самопоміч»; Презентація журналу «Гімназія Style»; У Східниці втопився чоловік.

Короткі новини

Вбити дитину чи дати їй шанс?

У Дрогобичі сьогодні, 25 травня, було відкрито «Вікно життя». Вікно, в якому жінка може анонімно залишити свою новонароджену дитину, знаходиться в пологовому будинку на вул. Шептицького, 7. Ідея відкриття «Вікна життя» належить ГО «Рух за життя».

Чин освячення «Вікна життя» здійснив єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Григорій Комар у співслужінні з кількома священиками. Він же й виголосив невелику промову з нагоди цієї події. В заході взяли участь мер Дрогобича Тарас Кучма, його заступник з гуманітарних питань Василь Качмар, головний лікар Дрогобицької міської лікарні Володимир Чуба, головний лікар пологового відділення Володимир Штогрин, лікарі, учасники «Руху за життя», представники ЗМІ, небайдужі дрогобичани.

Основна мета створення «Вікна життя» – звести до мінімуму кількість жахливих випадків, коли матері позбавляють життя своїх новонароджених дітей або залишають їх на вокзалах, смітниках, у парках, де немає шансів вижити. Інколи жінка приховує свою вагітність, не стає на облік, народжує дитину не в пологовому будинку, і в розпачі здатна на страшний крок. Тож «Вікно життя» може врятувати життя немовляти. Навіть якщо буде врятоване хоч одне життя, то це вікно вартувало відкривати, зазначив єпископ Григорій Комар.

Футбольний дитячий Фестиваль в польському Римануві

19-20 травня 2018 року в польському місті-курорті Риманув-Здруй відбувся вже традиційний III міжнародний Фестиваль дитячого футболу. Організувало фестиваль керівництво Академії футболу «Aktiv-PRO», які є партнерами Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України». Отож на запрошення Академії МЦ «ЄІУ» була сформована делегація з України в складі двох дитячих команд дитячо-юнацької спортивної школи «Карпати» зі Львова. В поїздці до Польщі також безпосередньо взяли участь голова правління МЦ «ЄІУ» Іван Цегенько та директор спортивної школи Ігор Савицький.

В змаганнях взяли участь дванадцять команд з Польщі, Словаччини і України. Футбольні матчі відрізнялись надзвичайною динамікою і видовищністю, адже змагались восьми- і дев’ятирічні дітки, які не стримували своїх радісних чи сумних емоцій. Приїхали підтримати своїх дітей багато батьків. Отож на футбольних полях панувала справжня спортивна атмосфера.

За результатами турніру вихованці «Карпат» показали чудові результати. Команда 2009-го року народження зайняла друге місце, а команда 2010-го стала чемпіонами! Всім учасникам Фестивалю були вручені медалі та пам’ятні призи, а переможцям – кубки. В завершальному слові Іван Цегенько та Ігор Савицький подякували організаторам за запрошення та організацію такого чудового заходу для дітей, котрий попри змагальність та конкуренцію по справжньому об’єднує наших дітей та наші народи взагалі.

Михайло Цимбалюк: «Велика аварійність на дорогах – це пряма відповідальність поліцейських та їхніх керівників»

Кожні три хвилини на автомагістралях України стається дорожньо-транспортна пригода, кожні 2,5 години – гине людина. Напередодні у Львівській області у ДТП одразу загинуло шестеро осіб. Зведення правоохоронців щодо загиблих у ДТП в рази перевищує кількість людських втрат на Сході України, де вже п’ятий рік триває українсько-російська війна.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина», генерал-лейтенант міліції Михайло Цимбалюк.

«Кількість ДТП та їхніх жертв – це пряма відповідальність поліцейських і їхніх керівників як на місцях, так і в Києві. Адже передовсім їхня робота повинна бути скерована на те, щоб водії максимально дотримувалися правил дорожнього руху. Також правоохоронці мають завчасно передбачати та запобігати трагічним подіям», – зазначив Михайло Цимбалюк.

За словами політика, лише однією оновленою обкладинкою нової патрульної поліції змін не досягнеш.

«У Головному управлінні Національної поліції у Львівській області перебуває на балансі 24 спеціальних технічних засобів для дослідження стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння – «Drager Alcotest». Така кількість засобів не дає змоги забезпечити всі службові автомобілі груп реагування патрульної поліції по області - необхідна кількість має бути щонайменше вдвічі більшою», – наголосив Михайло Цимбалюк.

Головний «батьківщинівець» Львівщини наголосив на тому, що не всі патрульні поліцейські забезпечені нагрудними відеокамерами для здійснення відеофіксації матеріалів про адміністративні правопорушення.

«В області немає жодного приладу для вимірювання швидкості автомобілів: як стаціонарних так і переносних, мобільних, а відеокамери на автошляхах здебільшого вимкненні або ж не працюють», – пише Михайло Цимбалюк.

Кабінет Міністрів України, згідно із законом, зобов’язаний організовувати безпеку на вулицях та дорогах країни.

«Міністерство інфраструктури, складається враження, що просто відсторонилося від вирішення цієї проблеми. Міністр Омелян обмежився лише презентацією Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху до 2020 року, але результатів її втілення ніхто так і не зауважив. Тому вкотре наголошую, що постійні ДТП на автошляхах – це результат затяжної бездіяльності МВС та Мінінфраструктури», – підсумував Михайло Цимбалюк.

Власна інформація

Гарант волі і незалежності народу

24 травня в рамках співпраці з фахівцями бюро правової допомоги в читальній залі Трускавецької міської бібліотеки відбувся правовий лекторій «Гарант волі і незалежності народу».

Ми живемо у незалежній країні, ім’я якій Україна. Всі ці роки – то роки нашого воскресіння, єднання, осмислення своєї долі й історії. Легендарний Мойсей із поеми І. Франка 40 років водив свій народ по пустелі. Істина полягала в тому, щоб йти. Таким чином народ звикав жити, хай і незручно, але вільно.

Право і закони супроводжують людину все її життя. На зустрічі користувачі мали змогу підвищити рівень правових знань, вирішити юридичну проблему, зрозуміти значення таких важливих документів, як Декларація чи Конвенція, а також дізнатися про закон, який набув чинності з квітня місяця – «Закон про медичну реформу». Цю детальну інформацію надала головний спеціаліст Трускавецького бюро правової допомоги Мар’яна Шуляк. Ця тема актуальна на сьогодні, і присутні навперебій з’ясовували ці питання. Фахівець роздала усім буклети про захист своїх прав і список лікарів відділення первинної медичної допомоги КУ «Трускавецька міська лікарня».

Бібліотекар читальної зали провела інформаційний огляд по виданнях, представлених на книжковій виставці із правничої науки.

Отож, запрошуємо вас до нашої бібліотеки для поповнення своїх знань у галузі права і безоплатно проконсультуватися у питаннях, які стосуються нашого життя і наших прав.

Підготувала Ореста Касперська, провідний бібліотекар Трускавецької ЦБ 

У Східниці втопився 74-літній чоловік

У Бориславське відділення поліції 23 травня надійшло повідомлення про те, що у річці в селищі Східниця виявлено потопельника. Поліцейські попередньо встановили, що 74-річний мешканець Дрогобицького району з власної необережності впав з моста в річку і втопився. Тіло чоловіка без ознак насильницької смерті скеровано на експертизу. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 (умисне вбивство з приміткою «нещасний випадок») Кримінального кодексу України. Поліцейські встановлюють обставини події.

Відділ комунікації поліції Львівської області

«Європейська інтеграція України»: два роки наполегливої праці

У травні минуло два роки з того дня, коли почала діяти громадська організація «Європейська інтеграція України» (зараз це Міжнародний центр). Назва організації є промовистою і навряд чи потребує додаткових пояснень. А от якими засобами вдається реалізувати благородні цілі та хто найбільше ангажується у цей процес – це залишається поки що невідомим.

Тож саме про МЦ «Європейська інтеграція України», про основні цілі та засоби їх досягнення, а також про активістів організації, партнерів та співпрацю з владою спілкуємося з головою Міжнародного центру «ЄІУ» Іваном Цегеньком.

- Іване Дем’яновичу, як взагалі виник задум створення такої організації? Чи не шкодуєте, що два роки тому Ви з однодумцями створили «ЄІУ», адже на Ваші плечі навалилася важка ноша?

- Протягом свого життя з ряду обставин я декілька разів кардинально змінював сферу своєї діяльності. Кожна з них давала мені неоціненний досвід і контакти. Дев’ять років до 2015-го я жив і працював у Трускавці, отож вирішив, використовуючи свій досвід і контакти, створити неурядову організацію, яка б могла принести щось корисне насамперед цьому місту-курорту та й взагалі українському суспільству. Зважаючи на те, що маю багато товаришів в Україні і Європі, особливо в Польщі, котрі займаються політичною чи громадською діяльністю. Адже саме Польща завжди була так званим адвокатом для України в Європейському Союзі. Отож, була створена організація, основною ідеєю якої стало впровадження європейських цивілізованих цінностей в повсякденне життя українського суспільства шляхом участі громадськості в спільних міжнародних проектах.

- Скільки заходів організувала чи співорганізувала «ЄІУ» за ці два роки?

- За два роки діяльності вдалось багато що реалізувати, дякувати Богу. Все це описано і постійно висвітлюється на сайті https://evrointegracia.org.ua/. Перелічення всього займе багато часу.

Діяльність чітко орієнтована на здійснення конкретних заходів, а не на уявну боротьбу проти когось. Для мене особисто боротьба – це конкретна дія, а в теперішній моїй діяльності – якийсь конкретний соціальний чи промоційний захід, який приносить таку ж конкретну користь відповідній категорії людей, закладам чи українському суспільству взагалі.

Можна багато скаржитись, вказувати на недоліки влади, будувати «космічні» плани та вести дебати про якісь уявні перспективи, нічого не роблячи в результаті. У нас, на жаль, багато людей, котрих я відношу до суспільства імені Олі Фреймут, тобто «ревізорів». Вони знають як має бути. Також маємо багато діячів, котрі ніде не працювавши, не створивши нічого і не маючи найменшого виробничого чи службового досвіду, наївно уявили собі, що можуть змінити країну потрапивши у владу.

А можна просто взяти і почати робити. Для цього не потрібно бути при владі. І тоді, по результатах своєї діяльності, усвідомлюєш по справжньому на що ти здатний. Коли долаєш всілякі перешкоди: відсутність коштів, часткове нерозуміння і небажання окремих посадовців допомагати, тощо.

- Найбільше «Європейська інтеграція України» співпрацює з польськими партнерами, але маєте напрацювання і щодо Угорщини та Словаччини. Розкажіть, будь ласка, як Ви бачите подальшу співпрацю з нашими західними сусідами.

- З Угорщиною і Словаччиною співпраця відбувається не так інтенсивно як з поляками. Цьому є багато передумов, насамперед – мовний бар’єр. Та все ж ми плануємо інтенсивніше діяти в цьому напрямку, адже попереду нові спільні проекти на території Карпатського регіону, які охоплюють ці країни. В найближчий час я знову їду до Угорщини, де буду мати ряд зустрічей та перемовин.

- Влада може сприяти громадським організаціям, а може й ставити палки в колеса. А як у Вашому випадку? Які стосунки у «ЄІУ» з локальними владами, чию підтримку відчуваєте найдужче?

- Звичайно, влада як захоче, то може ігнорувати будь-яку громадську діяльність чи навіть ставити палки в колеса. Але все ж таки наша організація в 2016 році підписала Меморандуми про партнерство і співпрацю із Старосамбірською і Трускавецькою міськими радами, оскільки одним з основних напрямків є діяльність в рамках умовного туристично-економічного кластеру «Бескиди», на території якого розміщені ці два міста. Маю постійну підтримку від міських голів цих міст.

Також постійно патронує заходи, які проводить Центр, губернатор області Олег Синютка. Зважаючи на те, що я включений в Громадську раду Комітету ВРУ з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту та туризму, то отримую постійну підтримку від цього Комітету.

І все ж таки найбільша комунікація і участь в спільних заходах в мене існує з міським головою Трускавця Андрієм Кульчинським та Старосамбірською міською радою, колектив якої на чолі з мером Ігорем Трухимом є насправді одним цілим і всіляко підтримує та поважає нашу організацію і мене особисто :-).

Попри те для деяких працівників від влади діяльність організацій подібного спрямування викликає роздратованість і небажання співпрацювати, хоча ми не є конкурентами владі, а хочемо долучити свій досвід на загальне благо.

- Напевно, час згадати основних Ваших партнерів – хто вони, чим допомагають, як забезпечують взаємовигідну співпрацю?

- Так, діяльність організації була б неможливою без партнерів, котрі по справжньому розуміють нашу корисність, ефективність і, напевно, професійність. Адже Центр за роки своєї діяльності не отримав жодної фінансової підтримки від будь-яких органів влади. А без конкретного ресурсу неможливо було б втілити навіть відсоток з того що зроблено.

Отож, хочу подякувати ще раз всім нашим партнерам та просто друзям, котрі підтримують організацію чи окремі її проекти. Перелічення всіх їх також займе багато часу, а мені б не хотілось когось оминути.

- Якщо щось не вдається чи виникають непередбачувані перешкоди, то чи не опускаються руки, чи не виникають думки, що в нас не вартує робити щось добре, не вартує докладати зусиль, адже це й так ніхто не оцінить належним чином?

- Перешкод, яких би не можливо було подолати, в такій діяльності не існує. Так, є подекуди труднощі, особливо ментальні. Доводиться їх долати. Але попри те мені приємно, що за час діяльності організації я познайомився, потоваришував і почав співпрацювати з багатьма людьми, які, на мою думку, дійсно якісно міняють наше суспільство і країну. Це зараз найголовніше, що такі люди є – значить, у нас є майбутнє. І, на моє переконання, опускати руки ніколи не потрібно. Краще переформатувати свою діяльність, відмовитися від співпраці з тими, хто цього не хоче. Бо переконувати чи нав’язувати комусь свої думки чи бачення – марна справа.

Щодо другого питання, то, звичайно, організація будь-якого проекту вимагає значних зусиль, часу, коштів. І коли деколи в результаті чуєш безпідставну іронію чи навіть критику, хоча проекти далекі від політики, стає просто неприємно. Але радує те, що більшість все ж таки схвалює і підтримує діяльність і її результати.

- Міжнародний центр «Європейська інтеграція України» відомий участю в співорганізації Фестивалю польської культури та відзнаки «Гордість Трускавця», заснуванням Клубу готельєрів та рестораторів, співорганізацією різноманітних спортивних заходів. А що новенького у планах «ЄІУ»

- Так, в минулому році ГО «Європейська інтеграція України» виступила одним із співорганізаторів Фестивалю польської культури, а саме запропонувала провести, організувала і провела конференцію-круглий стіл на тему «Шляхи і способи зміцнення добросусідських стосунків між Україною та Польщею в сучасній непростій геополітичній ситуації. Роль органів місцевого самоврядування і неурядових організацій в спільній промоції обох країн». Мені не потрібно було дешевої слави чи популярності, я не отримував за це якихось коштів з міського бюджету. Хотілось, щоб цей Фестиваль був значиміший і важливий. Цього ж року організатори з української сторони, попри участь в установчому засіданні з підготовки Фестивалю за участі польської сторони, проігнорували участь Центру в підготовці Фестивалю. Представників Центру, незважаючи на попередню співпрацю і співорганізацію, на Фестиваль цього року не запросили навіть в якості гостей. Але попри те сподіваюсь, що цей захід в Трускавці пройде на високому рівні і з великою кількістю глядачів на виступах польських колективів.

Щодо організації інших об’єднань і заходів, то мене тішить, що вже два рази на засідання збирались готельєри і ресторатори Трускавця в рамках однойменного Клубу, що другий рік поспіль успішно відбулось вручення відзнаки «Гордість Трускавця», що Міжнародний гірськолижний Кубок «Bukovytsia OPEN» включений в міжнародний календар гірськолижних змагань під егідою FIS, що відбулась Перша міжнародна реабілітаційно-медична Конференція в Польщі, що успішно триває проект підтримки світового українства, що маю можливість представляти Трускавець і Україну на європейських Конференціях і Форумах як доповідач.

А в найближчих планах з нового – участь в створенні Асоціації європейських міст Карпатського регіону під егідою голів вищих законодавчих органів країн Карпатського регіону, підписання Угоди з товариством Сянока і Землі Сяноцької, завершення створення східноєвропейської відзнаки бальнеологічних курортів «Кришталевий лотос», проведення Міжнародного гірськолижного Кубка «Bukovytsia OPEN» в три етапи – в трьох різних країнах. Попри те будемо активно продовжувати діяльність в рамках попередньо започаткованих проектів.

І на завершення. Від нас всіх залежить доля нашої батьківщини. Для того, щоб ми і наша країна були успішними, потрібно не рватись до влади, боротись між собою і банально «розганяти повітря». Потрібно деколи щось просто робити для цієї країни і суспільства, не шукаючи в цьому вигоди і заробітку. І тоді ми дійсно побудуємо цивілізоване і щасливе суспільство.

Також хочу щиро подякувати «Трускавецькому віснику» за постійну підтримку та постійне висвітлення діяльності ввіреної мені організації!

Спілкувався Володимир Ключак

До нас їде Патріарх

Кульмінацією святкувань 25-ліття Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ стане урочиста святкова академія в муздрамтеатрі та відпустова урочистість в свято Пресвятої Трійці в катедрі єпархії за участю Патріарха УГКЦ Святослава (Шевчука). Про це було повідомлено на прес-конференції, яка відбулася 25 травня в єпархіальному управлінні СДЄ УГКЦ. Святкова академія пройде в неділю, 27 травня, о 18.00 в приміщенні Львівського обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич, площа Театральна). А Божественна Свята Літургія св. Йоана Золотоустого з нагоди празника Пресвятої Трійці пройде в понеділок, 28 травня, в катедрі Пресвятої Трійці о 12.00, і очолить служіння Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженні ший Святослав.

Під час прес-конференції, яка пройшла в єпархіальному управлінні, з представниками ЗМІ поспілкувалися єпископ-помічник СДЄ УГКЦ Григорій Комар, проректор Дрогобицької духовної семінарії о. Роман Андрійовський та прес-секретар єпархії о. Олег Чупа. Вони не лише ознайомили присутніх з програмою ювілейних заходів, але й зупинилися на актуальних темах – таких як видавництво богоугодних книг та історичних розвідок, стосунках з іншими конфесіями, зокрема православними, реставрацією старих церков, співпраці Церкви та ЗМІ тощо.

Владика Григорій Комар представив декрет про заснування Самбірсько-Дрогобицька єпархії, де говориться, що вона «…як одна зі спадкоємиць давньої єпископської кафедри Київської Церкви була створена 12 липня 1993 року Божого грамотою світлої пам’яті Блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського, Глави УГКЦ». Це одна з наймолодших єпархій УГКЦ, адже до середини ХХ століття Дрогобиччина та Самбірщина завжди належали до Перемиської єпархії, а після війни 1939-1945 рр. УГКЦ пішла в підпілля. Проте одночасно це й одна з найстаріших єпархій, можливо навіть старша за Київську метрополію, адже християнство тут поширювалося ще задовго до Володимирового хрещення, а саме в часи святих рівноапостольних слов`янських братів-просвітителів Кирила і Методія.

Журналістам роздали текст Послання з нагоди Ювілейного року владики Ярослава Приріза. Це Послання отримає кожна родина єпархії, після чого текст буде оприлюднено на офіційному сайті СДЄ УГКЦ. До речі, на сайті є досить багато матеріалів про ювілей, ознайомитися з ними можна тут  Ювілейний рік започатковується для того, що подякувати Богу і прославити Його «за численні дари і благодаті, якими Він неустанно супроводжує Самбірсько-Дрогобицьку єпархію, а також щоб висловити належну вдячність усім тим, хто спричинився до зародження, відновлення і розвитку її церковних організмів».

З нагоди 25-ліття єпархії було намальовано ювілейну ікону, на якій зображено Пресвяту Богородицю Покровителькою усієї Христової Церкви, в тому числі й місцевої Церкви – Самбірсько-Дрогобицької Єпархії. По обох сторонах Богородиці зображено постаті двох ангелів, які не тільки представляють «небесні сили безтілесні», але й є частиною Тріумфуючої Небесної Церкви.

Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ територіально охоплює шість районів Львівської області загальною площею 6,9 тис кв.км. До неї входить 20 деканатів, в яких Свята Літургія служиться в 468 храмах (в деяких почергово з іншими конфесіями). Першим Владикою СДЄ був світлої пам`яті єпископ Юліан Вороновський, зараз єпархію очолює Владика Ярослав Приріз ЧНІ, а його помічником є єпископ Григорій Комар. Єпархія є єдиною в Україні, котра самостійно утримує власну духовну семінарію.

Патріарх Святослав Шевчук не вперше відвідує Самбірсько-Дрогобицьку єпархію, котра для нього є певним чином рідною. Хоча майбутній Патріарх і народився у Стрию, та його юність минала в Бориславі, де він навчався у медичному училищі. Неодноразово Патріарх Святослав Шевчук зауважував, що на Дрогобиччині він почувається як вдома. Тож зустріньмо високодостойного гостя, візьмімо участь у святочній Літургії за участю Патріарха – 28 травня о 12.00 в катедрі Пресвятої Трійці (м. Дрогобич).

Володимир Ключак

Трускавецька «Самопоміч» дбає тільки про себе

З 22 кандидатів у депутати Трускавецької міської ради від «Самопомочі» на виборах 2015 р. третина працевлаштована в органах влади Трускавця. Більшість – за кошти громади. А чого хотіти? Допоможи собі сам – це й є самопоміч. Адже не йшла мова про поміч для громади.

Зареєстрованих кандидатів у депутати Трускавецької міської ради, включених до виборчого списку Трускавецькою міською організацією політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», було 22. З них депутатами стало 5 + міський голова від «Самопомочі» + 2 члени виконкому від «Самопомочі» = 8 осіб у владі. Але насправді не 8, а набагато більше.

Нижче подаємо перелік.

1. Андрій Кульчинський – йшов як кандидат у мери і як перший номер у списку «Самопомочі». Міський голова. Отримує зарплату за рахунок громади.

2. Олена Савченко, депутат ТМР від «Самопомочі». Після виборів її призначили начальником юридичного відділу Трускавецької міської ради. Отже, також отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

3. Віра Сазонова, депутат ТМР від «Самопомочі». В 2017 р. призначена на посаду директора КП «Трускавецький інформаційно-курортний центр». Про «ефективність» роботи можна писати окрему статтю.

4. Тетяна Татомир, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшла. Працює начальником відділу культури Трускавецької міської ради. Отже, отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

5. Тетяна Вінницька, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшла. Відразу після виборів 2015 р. призначена на посаду головного спеціаліста відділу інформаційної політики та зв’язків з громадськістю ТМР. Отже, отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

6. Ігор Шатинський, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшов. Призначений на посаду заступника начальника відділу освіти ТМР Ореста Лобика. Отже, отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

7. Ростислав Монастирський, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшов. Працює головним спеціалістом в комунальному підприємстві «Трускавецький інформаційно-курортний центр».

8. Олена Петранич, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшла. Відразу після виборів 2015 р. призначена на посаду керуючої справами Трускавецької міської ради. Отже, отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

9-11. Василь Тимчишак, Олег Карпин, Андрій Остапчук – депутати ТМР від «Самопомочі». Можливість впливати на розподіл фінансових ресурсів (міського бюджету).

12-13. Олег Габриш та Микола Онисько – члени виконкому від «Самопомочі» (можливість впливати на вирішення багатьох питань). Микола Онисько «прилаштований» заступником директора готелю «Трускавець 365». Там працює і Іван Скибак, батько Наталії Скибак з команди «Самопомочі».

14. Володимир Щигель, кандидат в депутати від «Самопомочі». В раду не пройшов. Директор СЗШ №1 м. Трускавця. Отже, отримує зарплату з коштів громади Трускавця.

Тільки декілька осіб, які йшли в раду від «Самопомочі», не отримали ключових посад. Переважно це підприємці, яким це не потрібно, бо інші «самопомочівці» при потребі завжди пролобіюють їхні питання. Мова про керівника «Міротелю» Сергія Дробчака, підприємців Юрія Яковлєва, Романа Гнатишака та Василя Дмитруша.

Проте на різні посади в органи місцевого самоврядування, які фінансуються за кошти громади Трускавця, були призначені не лише кандидати в депутати від «Самопомочі», а й ті, хто допомагав конкретно цій політичній силі у її виборчому штабі. Так що тепер громада утримує за кошти платників податків ще й заступника міського голови Олександра Ткаченка, начальника управління розвитку Наталію Скибак, спеціаліста відділу зв’язків з громадськістю Наталію Туркевич, братову Наталії Скибак Зоряну Скибак, чоловіка Тетяни Татомир Любомира Поливку (директор КП «Редакція міського радіомовлення»), головного спеціаліста управління розвитку Лесю Соляк та ще ряд «дрібніших» чиновників, які крім зарплати отримують різноманітні надбавки, премії, матеріальні допомоги.

Загальний штат працівників виконавчих органів влади у Трускавці становить біля 130 осіб і є занадто роздутий. Як бачимо, місцева «Самопоміч» зайняла теплі місця і активно освоює кошти міського бюджету за ту роботу, результатів якої громада не надто бачить.

Взагалі треба чітко розрізняти Всеукраїнське об`єднання «Самопоміч» і трускавецький місцевий осередок «Самопомочі». 90% з вище перерахованих людей до того, як асоціювати себе з «Самопоміччю», побували в кількох партіях, інколи в 5-6. Все залежало від того, як і куди дув вітер.

Не виключено, що як тільки «Самопоміч» почне втрачати рейтинг, то вони як щурі покинуть корабель (як це колись було у них із «Сильною Україною»). Найцікавіше, що це власне всі вони зараз знищують рейтинг «Самопомочі» як політичної сили.

Хочеться звернутися до вище перерахованих осіб: зупиніться! Якщо не зупинитеся самі, то хтось вас мусить зупинити! Почніть нарешті думати про громаду! І не ставте власні інтереси вище інтересів трускавецької громади. Навчіться слухати! Поважайте думку жителів! Почніть ділитися прибутками, навіть з опонентами! Пам`ятайте, що у Трускавці є люди, які голосували не за вас. З їхньою думкою теж треба рахуватися, бо вони теж жителі міста. Бо завтра програєте вибори і опозиціонери почнуть до вас відноситися так само, як ви зараз до них. Подивіться, що сталося з «козирними»! До речі, зараз можна сказати, що команда Козира була більшими патріотами міста, ніж ви. І маючи менші можливості, вони більше зробили для міста – це факт.

Більшість трускавчан до «Самопомочі» як до партії відноситься позитивно. Чого не скажеш про більшість з вас. Гроші і власний достаток не є основне. Вчіться, набуті знання вам ще знадобляться. Хоча серед вас є і помірковані та розумні люди. Шкода, що не більшість.

Окрема розмова могла б бути про Олега Карпина, який поміняв чималенько партій («Пора», «Сильна Україна»). Ніби чоловік і добре говорить, ніби і наміри має добрі, але коли заходиш в центр міста і дивишся на атракціони чи підпиляні дерева, то хочеться сказати: «Цирк поїхав, а клоуни залишилися».

Якщо хтось не згоден з вище висловленим, то хай візьме і перечитає передвиборчі обіцянки трускавецької «Самопомочі» «Трускавець 2020». Там є що почитати.

Інтереси громади міста мають бути вище власних інтересів. Трускавецька «Самопоміч» є найменш патріотична з усіх партій, що представлені в міській раді, у відношенні до жителів міста. Теперішній міський голова, напевно, найбільше приклався до того, щоб здати інтереси громади. Це відноситься до гальмування створення ГГРЕС, до лобіювання інтересів ПрАТу, до мовчазної згоди щодо закриття верхнього бювету, до «Квітки Полонини», до закупівлі віників та інших закупівель, до дуже низької самовіддачі діяльності органів місцевого самоврядування на користь інтересів громади. Громаду не обдуриш, представляючи мангали в центрі міста та ярмарки як «промоцію»! І «нічийні» магазини на вул. Шевченка, за якими стоїть депутат від «Самопомочі», теж не додають рейтингу цій політичній силі. Як і жалюгідні автобусні зупинки і багато інших речей. А ще Трускавець досі не має чітко визначених меж! Це теж на їхній совісті. І ще одне запитання до Олега Карпина – чому Трускавець досі без статусу курорту?

Прикладів можна називати ще багато. Але цю статтю варто сприймати в першу чергу як конструктивну критику. Бо є ще маленька краплинка надії – ану ж отямляться! Може міський голова після трьох років перебування на посаду перегляне своє оточення і позбудеться баласту, ледарів та шкідників. Бо, як відомо, оточення робить короля.

Віктор Пиців, фото з часів виборчої кампанії 2015 р.

P.S. Моє ставлення до «Самопомочі» абсолютно не є упередженим. Думки, висловлені вище, підтримує дуже велика кількість жителів Трускавця.

 

Стильно

«Гімназія Style». Таку назву має новий дитячо-молодіжний журнал, перший номер якого вийшов за спонсорські кошти підприємців Олега Дикала, Василя Вовчка та Павла Гурби і надрукований у нашій трускавецькій «Плеяді». Журнал зручного формату був мрією ряду гуртківців Будинку учнівської творчості, котрі під керівництвом редактора (творчого керівника) Ніни Федько довели задум до кінця і побачити наочне втілення однієї зі своїх мрій.

Презентація «Гімназії Style» відбулася напередодні свята Останнього Дзвоника, тобто вчора, 24 травня, в класі інформатики НВК «СЗШ №2-гімназія». З успіхом дітей та їхню наставницю привітали представники влади – міський голова Андрій Кульчинський, депутат ТМР Руслан Цехмейстер, головний спеціаліст відділу інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Тетяна Вінницька. Про становлення журналу розповіли очільниця методкабінету відділу освіти Інна Форемна, заступник директора Будинку учнівської творчості Любов Гривнак, директор школи-гімназії Роман Гудзеляк, «хрещена мама» журналу Ніна Федько та безпосередньо самі учні – творці видання. Вони вартують того, щоб їх згадати поіменно – над журналом працювали Ольга Більо, Анна Головей, Софія Грабовська, Вероніка Кравчук, Олена Кріль, Софія Кутна, Каріна Куцик, Олена Мельничок, Юлія Мельничок, Анастасія Михайлик, Христина Проць, Анастасія Струбіцька, Олександра Сушко, Богдан Чуба (прізвища подано в алфавітному порядку).

Тираж першого номеру журналу невеликий, тож його явно не вистачить всім бажаючим, навіть всім учням школи-гімназії. Проте в майбутньому юні журналісти планують все-таки зробити видання доступнішим, щоб його могли прочитати всі трускавецькі школярі. Звісно, справа впирається в кошти, але діти вірять, що у світі ще є місце для світла та добра, і що гроші – це не найголовніше. А в Ніни Федько вже чешуться руки видавати такий журнал не тільки для школи-гімназії, а й для СШ №1 та СШ №3, де талановиті діти, яких захоплює журналістика, теж хочуть реалізації своїх задумів.

На 27 сторінках журналу – багато цікавого і корисного для дітей. Статті про соцмережі та правильну організацію вільного часу, інтерв’ю з вчителем, священиком, співаком та поліціянткою (всі – трускавецькі!), заохота до читання книг, цікаві факти, круті лайфхаки, рецепти швидкого сніданку і мода – все це коротко і ясно, гарно оформлено і зроблено з любов`ю.

Свій перший номер діти «обмили» сочком з тортиком і солодощами. Їхня мрія, котра висіла на волосині, все-таки здійснилася в останній тиждень навчання. Попереду канікули, а після них творча група візьметься за другий номер «Гімназії Style». Діти поставили мету – щороку має виходити як мінімум два такі гарні номери  як перший. Якщо діти вміють досягати своєї мети в такому юному віці, то в України є майбутнє! Заміна має бути якісною…

Володимир Ключак, фото автора та Тетяни Вінницької



Обновлен 26 мая 2018. Создан 25 мая 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником