Трускавецький вісник № 84 (1642) від 29 червня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 84 (1642) від 29 червня 2018 р.

29.06.2018



У номері: Про тренінг на тему верховенства права; Чорний піар проти «Батьківщини» та Юлії Тимошенко; Короткі новини регіону; У Трускавці пройшла конференція пам`яті професора Василя Бойчука; Нова виставка в Дрогобичі; Про собачу будку та право керувати; Поліомієліт.

Короткі новини

Благодійний Великий літній концерт в Дрогобичі скасовано

Великий літній концерт на підтримку онкохворих дітей, який мав відбутися сьогодні, 29 червня, о 18.00 у Львівському обласному музично-драматичному театрі ім. Юрія Дрогобича (м.Дрогобич) скасовано. Про це інформують організатори заходу. Причина доволі банальна: дрогобичан мало цікавить благодійність, тож викуплено менше 10% квитків. Ті ж, хто придбав квитки в касах театру, можуть їх повернути і отримати кошти назад.

Благодійний Великий літній концерт в Дрогобичі був запланований з метою збору коштів для хворих діточок Василя Лисовця та Ані Качмар. Нижче подаємо інформацію для тих, хто може і хоче допомогти дітям подолати хворобу.

Інформація про Василя Лисовця:

Трирічний Василь подолав 3-тю стадію важкої форми раку – нейробластома. Наслідком хвороби є парез ніг і він не може ходити. Для відновлення рухової системи проводять рефлектотерапію (голки) Л.Ц.К. та масаж. Зараз хлопчик з мамою знаходяться в Києві і готуються до третьої операції – встановлення пластин у тазостегновому суглобі. Лікарі гарантують, що маленький Василько одужає і ходитиме, як усі діти, але для цього необхідно провести останню операцію, вартість якої сягає близько 600.000 гривень.

Кошти на підтримку Василька можна перераховувати за такими реквізитами:

Ощадбанк 4790 7040 0036 1108 Зоряна Лисовець (тел. 0984130777)

Ощадбанк 5167 4901 4050 9051 Зоряна Лисовець

Приватбанк 5168 7426 0176 4834 Баб’як Любов Миколаївна – бабуся (тел. 0987758421)

Інформація про Аню Качмар:

У шестирічної Ані діагностували медулобластому. Прооперована Анічка знаходиться на обстеженні та лікуванні за кордоном. Щодня на це потрібно не менше 300 Євро. Фінансові можливості родини давно вичерпалися і дівчинці потрібна допомога!

Кошти на підтримку Анічки можна перераховувати за такими реквізитами:

ПриватБанк 4149 4393 0014 6887 Качмар Анна

УкрЕксім Банк: Рахунок 4402 7116 2936 6350 Качмар Руслан

Aval Bank номер рахунку по переказах доларів США 2620 4313 9517

У Бориславі відкрили мультифункціональний спортивний комплекс зі штучним покриттям

Як інформує прес-служба Львівської ОДА, вчора, 28 червня, на стадіоні «Нафтовик», що у Бориславі на вулиці Євгена Коновальця, 6, відбулось урочисте відкриття мультифункціонального спортивного майданчика зі штучним трав’яним покриттям.

Мультифункціональний спортивний майданчик містить поле для гри в баскетбол і волейбол, а також тенісний корт.

Загальна вартість мультифункціонального спортивного майданчика зі штучним трав’яним покриттям становить 1 987 000 грн. З них 500 тис. грн. обласного бюджету, 1 млн. 330 тис грн. з ДФРР та 157 тис. грн. – місцевий бюджет.

Правопросвітницький захід в санаторії «Джерело»

25 червня 2018 року в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» в приміщенні дитячого спеціалізованого санаторію «Джерело» Міністерства охорони здоров’я України головний спеціаліст відділу Трускавецького бюро правової допомоги Стрийського міського центру з надання безплатної вторинної правової допомоги Мар’яна Шуляк спільно з фахівцями Трускавецької міської філії Львівського обласного центру зайнятості Наталею Серняк та Іриною Антоник провели для дітей, які відпочивають у даному закладі, комплексний правопросвітницький захід.

Фахівці Трускавецької міської філії ЛОЦЗ ознайомили учнівську молодь із затребуваними професіями. Крім того, шляхом профдіагностування, підлітки змогли визначитися з власними здібностями і схильностями до певного виду професійної діяльності.

Спеціаліст бюро в свою чергу провела для школярів лекцію на тему: «Професія юриста – це престижно!». Юрист – це професіонал, який стоїть на сторожі закону. Відмінно розбираючись в правовій документації, він захищає інтереси громадян, які звернулися до нього за допомогою.

Також Мар’яна Шуляк ознайомила учнів ще з однією темою, а саме: «Геть насильство над дітьми» шляхом надання інформації про те, як можна захистити себе, свою гідність і свої права, враховуючи єдність прав і обов'язків.

Принагідно нагадуємо нашим читачам, що до Трускавецького бюро правової допомоги можна звернутися за адресою: м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Графік роботи: понеділок-п’ятниця з 08:00 до 17:00 (крім святкових та вихідних днів), тел.: (03247) 5-05-30; моб.: 097-181-83-51.

У Львові з ініціативи «батьківщинівців» обговорили необхідність нового суспільного договору

Науковці, політики та громадські діячі з нагоди Дня Конституції у Львові обговорили необхідність нового суспільного договору. Круглий стіл модерував голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк, інформує прес-служба місцевого партосередку.

«Чинна Конституція виконала, на нашу думку, своє завдання, укріпивши інститут країни. Але чи окремі її положення відповідають вимогам часу – велике питання, яке варто дослідити. Тому ми закликаємо активну частину мешканців Львівщини доєднуватися до нашого дискусійного майданчику», – зазначив Михайло Цимбалюк.

Нова Конституція і новий суспільний договір – це одне з головних завдань українців, – вважають у «Батьківщині» Львівщини.

Власна інформація

Доброзичливість, внутрішній імператив та служіння

Скажемо відверто: в абсолютної більшості українців ставлення до влади негативне. І до законодавчої, і до виконавчої, і до органів місцевого самоврядування, а що вже казати про судову гілку. Чиновника згідно стереотипів сприймають як зажерливого неробу, який тільки й думає як вкрасти, обманути і замість допомогти людині вирішити проблему створює тих проблем щораз більше. Навіть Роберт Кіосакі, автор світового бестселера «Багатий тато, бідний тато» вустами свого героя каже: «Чиновник – це лінивий злодій!».

Заради справедливості варто сказати, що є й такі чиновники, як описані вище. Проте в органах державної та місцевої влади працює чимало інших людей – справжніх фахівців, котрі йдуть на роботу як на свято і думають в кінці робочого дня: «Що я сьогодні зробив доброго для людей, міста, держави?».

Саме про внутрішній імператив як стимул до якісної праці, а також про доброзичливість посадовців та служіння як головну функцію їхньої діяльності говорилося під час другого дня навчального курсу «Верховенство права в діяльності органів місцевого самоврядування», який проходив 26-27 вересня у Трускавці в готелі «Міротель». Це шведсько-український проект, який реалізується Академією Фольке Бернадотта за фінансової підтримки Швеції в ряді міст України, серед яких є і Трускавець. Партнером проекту також є Національний університет «Києво-Могилянська академія», троє викладачів якого (Микола Козюбра, Володимир Венгер та Олексій Цельєв) виступили тренерами і допомогли трускавецьким посадовцям глибше пізнати якщо не всі нюанси верховенства права, то принаймні його основні принципи.

Про перший день семінару можна прочитати статтю «Верховенство права? В Україні?» (посилання: https://protruskavets.org.ua/verhovenstvo-prava-v-ukrajini/). Другий день курсу зібрав у «Міротелі» тих самих учасників плюс приєдналася начальник юридичного відділу ТМР Олена Савченко, котра першого дня занять була відсутня, оскільки представляла інтереси міської ради в суді. Під час лекцій та практичних занять було продовжено роботу по розгляду таких принципів верховенства права як доступність, законність, прозорість, право на оскарження, право бути почутим та підзвітність.

Уявімо собі картину – рішення, які стосуються всіх, приймаються невеличкою групкою людей за високими стінами, і потім глашатай озвучує закон, за яким далі потрібно буде жити. Чи правильно це? В середньовіччі, Новому часі та і в ХІХ столітті це було нормою. А в ХХ та ХХІ? Хіба проста людина має вплив на те, як проголосує парламент чи міська рада, хіба може вона захистити свої права, маючи набагато мізерніші ресурси ніж фінансово заможна та юридично потужна система влади? Тренери намагалися переконати, що і проста людина може стати на прю за власні права, і за приклад наводилися рішення судів, в тому числі Європейського суду з прав людини. Але покладімо руку на серце – чи кожному вистачить наполегливості, завзяття, коштів та часу, щоб проходити цей тернистий шлях до кінця? Чи кожен здатний витримати тиск бандитів, які вершать свої діла, нехтуючи правами та долями звичайної людини?

Якщо спуститися з висот на грішну землю, то пересічний громадянин України найчастіше має справу з органом місцевого самоврядування чи представниками держави на місцях. І саме тут формується образ влади як такої. Якщо на порозі, скажімо, управління праці та соціального захисту населення (чи будь-якого іншого відділу) відвідувача зустрінуть непривітно і просто-напросто відмовлять у видачі бланку для оформлення субсидій з мотивацією «бо нам буде багато роботи», тоді враження про чиновників як падлюк у людини зберігатиметься ще довго-довго. Але якщо в тому ж управлінні чи відділі нас зустріне мила жіночка чи приємний чоловік, котрі нам доступно все пояснять і намагатимуться ввійти в наше становище, то ми вже про владу не думатимемо так погано, як раніше. Саме від конкретних випадків формується узагальнений образ влади, чиновника, а навіть інституту держави.

Навряд чи потрібно переказувати все почуте та осмислене на навчальних курсах 27 червня з 9 до 16 години, подібно як і аналізувати конкретні випадки, в яких неправими почергово виявлялися то посадовці, то рядові громадяни. Напевно, слід зупинитися на тому, що семінар виявився дуже продуктивним і справив глибоке враження на працівників Трускавецького міськвиконкому. Вони в один голос заявляли, що дійсно, варто бути більш людяними і звертати увагу на конкретні випадки та дух закону, а не його букву. Бо інколи чіпляючись за параграфи Земельного кодексу, державні будівельні норми (ДБН), ті чи інші Закони України чи рішення міськради та виконкому, забувається, що найголовніший документ в нашій державі – це все ж Конституція. І хоча її роль наразі недооцінена, а День Конституції явно не найголовніше свято серед народу, та колись це має змінитися, вважає доктор юридичних наук, професор, суддя Конституційного Суду України у відставці, науковий керівник Центру дослідження проблеми верховенства права та його втілення в національну практику України при Національному університеті «Києво-Могилянська Академія» Микола Козюбра.

Говорилося на семінарі про team building (побудова команди), про форми підзвітності та інститут уповноважених з прав людини та дитини, про підвищення рівня довіри внаслідок оприлюднення більшої кількості інформації, про інформацію з обмеженим доступом та чисто формальне ставлення окремих посадовців до виконання своїх обов’язків. Дещо дивно було чути, що міська рада повинна оприлюднювати навіть накази про преміювання працівників міськвиконкому, що офіційну веб-сторінку може повністю заміняти і сторінка в соціальних мережах, що особистий кабінет користувача на веб-сторінці може в рази краще сприяти прозорості та доступності влади, ніж витрачання значних коштів на друк газет, фінансування радіо чи оплату інших «посередників» у донесенні інформації.

Найактивнішими під час дискусії 27 червня були Тарас Лужаниця, Наталія Скибак, Роман Коваль, Анатолій Лютов, Оксана Плахтій, Леся Дребот, Лілія Кіндракевич, Олена Савченко. Учасники семінару брали участь у вирішенні конкретних задач, які ставилися тренерами, а дискусії тривали навіть під час перерв на каву. Завершився навчальний курс повторним анкетуванням учасників (перше було зранку 26 червня), перевіркою та закріпленням знань, заключним словом, подяками та видачею сертифікатів.

Щиро хочеться вірити, що кожен з 20 сертифікатів, які займуть належне місце в робочих кабінетах у Трускавці, спонукатиме посадовців пам’ятати не тільки про шість основних принципів верховенства права, але і про такі поняття як доброзичливість, внутрішній імператив та служіння. Бо це направду важливо. І тоді посадовці вноситимуть свою лепту, що замість нарікань на адресу влади (міського голови, президента, чиновників, депутатів тощо) від людей частіше лунатиме добро слово та побажання любові та довгих років життя.

Звісно, є вічні скаржники і є такі відвідувачі, які вимотують нерви всім – і домашнім, і чиновникам, і журналістам, і сусідам, і юристам, і роботодавцям. Є такі, яких ніколи і ніщо вже не задовольнить, і яким завжди все не так і всі погані. Є люди, для яких саме слово «влада» означає щось чуже та недобре. Але мусимо розуміти, що маємо свою власну державу, маємо владу, котру ми обирали і що теж маємо шанс владу переобрати, якщо ця чомусь не справляється.

Міські голови змінюються, а деякі посадовці працюють на одному місці по 30-40 років, і часто саме від них залежить, як люди думатимуть про владу взагалі. Так що такі навчання як курс «Верховенство права в діяльності органів місцевого самоврядування» є надзвичайно важливими. І чим більше буде користі від нього в значенні змін на краще у свідомості та діяльності посадовців, тим міцнішими будуть позиції влади.

Володимир Ключак

Про собачу будку та право керувати

«Хтось дуже хоче розхитати лодку, комусь дуже хочеться з прапорами походити по проспектах, вигукуючи "Геть". Чому? Тому що працювати не вміють. Нічого, навіть собачої будки в житті не збудували і закликають до дестабілізації в державі. Ми не дозволимо цього зробити, нам з такими не по дорозі».

Ці слова Президента України Петра Порошенка, сказані ним на початку березня 2017 року, можна трактувати по-різному. Але правда полягає в тому, що перш ніж керувати державою, потрібно щось реально зробити для неї.

На даний час Україна перебуває в стані фактичної війни з Московією. Є чимало людей, які не на словах, а на ділі довели, що вони є дійсно патріотами. Це ті, які пішли добровольцями в АТО, ті, хто реально допомагає воїнам на передовій, волонтери, доброчинці, які наближають нашу перемогу не для піару, а з потреби серця.

Як не прикро констатувати, та з їхнього середовища до влади потрапило дуже мало осіб. І це стосується влад всіх рівнів. Для прикладу, у Трускавці з 26 представників депутатського корпусу тільки 1 (один!) є АТОвцем. Зате кількість тих, які отримували повістку для мобілізації, але «відкосили» від служби в армії, а потім були обрані депутатами, є значно більшою. Чи це нормально? І чи нормальним є факт, що з усіх 130 працівників Трускавецького міськвиконкому нема жодного (!) служивого?

Але що говорити про якесь маленьке курортне містечко, коли в межах України маємо не кращу ситуацію. В умовах війни на найвищих керівних посадах в Україні перебувають люди, далекі від розуміння що ж потрібно державі і як діяти в умовах небезпеки для неї. Вони просто відсиджують час, отримують шалені гроші, щоб у певний момент поступитися місцем таким самим, як вони. Держава слабне, хитається, а негідники збагачуються.

В червневому номері газети «Єврейські вісті», яку видає Єврейська рада України, опубліковано інтерв’ю з генералом Узі Даяном, командиром спецназу Генштабу Ізраїлю «Саєрет маткаль», колишнім очільником Ради національної безпеки Ізраїлю, племінником легендарного Моше Даяна. Тема інтерв’ю – чого українська армія і Україна як держава могли б повчитися в ЦАХАЛу і Ізраїлю.

«Раніше перемога забезпечувалася захопленням території і знищенням ворога. Нинішні війни – це сукупність п’яти складових – дипломатичної, оборонної, економічної, юридичної і ментальної. Лише ефективне поєднання цих факторів дає бажаний результат», - каже генерал Узі Даян. І додає: «Я не втомлююся повторювати своїм дітям: кожен раз, коли ви чуєте, що скоро настане мир – не вірте. Будьте готові, що і вам, і вашим дітям прийдеться воювати».

Про це інтерв’ю говоримо невипадково, адже практичні навички в «польових» умовах – це те, чого не дасть жодна теорія. Пам’ятай про те, що на своїй ділянці ти – начальник Генштабу, пам’ятай про особистий приклад командира, - звертається до офіцерів Узі Даян і завершує чітким: «Демократія передбачає, що біля керма влади повинні стояти найбільш підходящі до цього люди. Але часто обирають не найбільш здатних до управління країною, а найбільш здатних для того, щоб успішно виграти вибори». Щодо України, то це прямо в десяточку.

Узі Даян чотири роки був командиром майбутнього прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і два роки служив під керівництвом Ехуда Барака (прем`єр-міністр Ізраїлю в 1999-2001 рр.). В Ізраїлі тих, хто довів свою ефективність в «польових» умовах, називають «рибами, які плавають у відкритому морі». Саме такі «риби» при владі в Ізраїлі. В Україні ж в цілому, і в маленькому Трускавці зокрема владою володіють «рибки з акваріуму».

Будуть нові вибори, і люди знову обиратимуть «рибок з акваріуму». А ті, не маючи досвіду війни в польових умовах, визначають пріоритети явно не ті, які потрібні громадам, містам, державі. Дерибан, свавілля, корупція, меркантильні інтереси, захланність, відмивання коштів, махінації, непрозорий розподіл бюджетних коштів – це все наслідки того, що до влади потрапили і тривалий час в ній перебувають «риби з акваріуму». В каламутній воді непевного сьогодення вони жирують за рахунок суспільства.

Натомість ізраїльський генерал Узі Даян висловлюється чітко: «Той, хто пережив досвід співучасті в будівництві країни, буде піклуватися про суспільне благо протягом всього свого життя». На жаль, Україні це не «загрожує», бо керують в ній ті, хто суспільне благо має явно не на першому місці, а владу розцінює тільки як керування, а не як служіння.

Як не парадоксально, та зараз справжніх захисників України часто сприймають мало не як ворога. Мовляв, «а що вони хочуть», «і так мають пільги», «в них з психікою не все гаразд». Забуваючи при цьому, що якби не ці люди, то путінський чобіт вже топтав би вулиці Києва, Львова та Трускавця. Звісно, є певні нюанси, коли посвідчення УБД отримують ті, хто не воював, є випадки, коли «тиловики» досягають своїм «горлом» значно більше від тих, хто бачив справжнє пекло війни. Та найгірше у всій цій історії те, що в Україні досі нема чіткого розуміння того, що справедливість та порядок в суспільстві можуть бути досягнуті тільки за принципами «польових» умов. Без зайвої демагогії, без  перегинів демократії, без глянцу та вишуканих фраз. Чітко, просто, згідно здорового глузду і без загравань з ворогом. Як то кажуть, по-військовому.

Будувати країну може той, хто принаймні збудував собачу будку. Будувати Україну має кожен. Владу в Україні повинні мати ті, хто в критичний момент став на її захист. Тоді можна буде говорити про майбутнє держави.

Ізраїль цей шлях пройшов, тож нам є чому повчитися в ізраїльтян.

Володимир Ключак

«Особливі історії особливої молоді» розповідали у дрогобицькому Палаці мистецтв

26 червня у дрогобицькому Палаці мистецтв зустрічали потужний та особливий творчий десант зі Львова. Там відкрилася фотовиставка «Особливі мрії та професії», яка проходила в рамках великого соціального проекту «Особливі історії особливої молоді». Організатором даної виставки, як і куратором проекту є Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами Благодійного фонду Карітас-Львів-УГКЦ. І, мабуть, на цьому варто припинити викладку офіційної інформації, адже насправді усе, що там відбувалося, давно перейшло за межі формалізму.

У нашому випадку мова йде про намагання познайомити суспільство з тими, хто невиправдано залишається поза його увагою. Діти з особливими потребами насправді також володіють неабияким талантом та мріями. Отож, працівники Благодійного фонду Карітас-Львів-УГКЦ обрали звичний мистецький фотоформат для донесення цілком незвичної і цікавої інформації.

За задумом організаторів до співпраці було залучено професійних та відомих фотографів Львівщини, щоб ті допомогли передати за допомогою фотографії «особливі історії особливих дітей». Отож, у Дрогобичі були представлені роботи Дарини та Олександра Балабай – відомого у фотографічних колах подружжя.

Спілкуючись з митцями, довідуюсь про тонкощі роботи з особливою молоддю. Інколи пошуки потрібного ракурсу тривали годинами, очікуючи того довгожданого контакту між моделлю та фотографом. Концепцію з «мріями про професію» також підказали Дарина та Олександр. Відтак перед глядачем постають цікаві сюжетні світлини, які цілком можуть стати заставкою для ілюстрації тої чи іншої професії у рекламі та інших промоційних потреб. І, що найголовніше, ніхто навіть не зауважить, що моделі у повсякденному житті є дещо відмінними від звичайних людей. У них ті ж мрії і ті ж захоплення.

Під час відкриття виставки керівник Центру допомоги людям з особливими потребами Благодійного фонду Карітас-Львів-УГКЦ Марія Чучман зазначила, що їй ще ніколи не доводилось бачити своїх підопічних такими гарними і оптимістичними, як під час процесу фотографування. І результат на світлинах справді вражає. На відкриття також завітали гості – колеги з Благодійного фонду «Карітас», що у Дрогобичі. Людмила Смолень, координатор центру для дітей з вадами розумового розвитку «Дивовижні долоні», також подякувала від колег за цю справді корисну справу, поділилася історіями про те, як відбувається обмін досвідом між організаціями і вручила пам’ятний подарунок для колег зі Львова. Також на правах приймаючої сторони гостей вітали представник «Карітасу» о. Богдан Лехович та працівники дрогобицького Палацу мистецтв.

По завершенню урочистостей з нагоди відкриття спілкуюся з пані Любомирою Буркою – менеджером з комунікації Благодійного фонду Карітас-Львів-УГКЦ.

- Ми вже провели три виставки у Львові в рамках проекту «Особливі історії особливої молоді», - розповідає пані Люба. - Оскільки ми залучаємо до проекту багатьох професійних фотографів, там свої роботи презентувала Катерина Птаха. У неї також дитина, яка має аутизм, і вона дуже добре відчула емоційний світ таких дітей. Також з цією виставкою ми були у Стрию. Натомість в Дрогобич ми уже привезли виставку подружжя Дарини та Олександра Балабай, які презентують дуже цікаву концепцію мрій про професії особливої молоді. І ці фотографії є прикладом для нас як насолоджуватися життям, як не втрачати мрії і як зберігати відкритість до ближніх. І у такої молоді справді є чого повчитися. Тому ми намагаємося зробити так, щоб цю виставку побачили якомога більше людей. Ми будемо мати ще локації у Бориславі, Золочеві, а також по парафіях Львівської області.

На запитання чи планується виставка у Трускавці, пані Люба розповіла, що найближчим часом на жаль ні, але наступного року цілком реально, що даний проект буде презентовано і для трускавчан.

Перебування львівського мистецького десанту завершилось відвідинами церкви Святого Юра, де на гостей очікував неперевершений Лев Скоп з цікавою екскурсійною програмою та майстер-класом по написанню ікон. Відтак гості роз’їхалися по домівках, а фотовиставка ще деякий час буде доступною для огляду у дрогобицькому Палаці мистецтв.

На фото: 1) виступ гостей, 2) Людмила Смолень демонструє подарунок для гостей зі Львова, 3) (зліва направо) Любомира Бурка (менеджер з комунікації БФ «Карітас» м.Львів), Людмила Смолень (представник БФ «Карітас» м. Дрогобич), Дарина Балабай (фотограф м. Львів), Марія Чучман (представник БФ «Карітас» м. Львів), 4) фотограф Дарина Балабай (м.Львів) розповідає про тонкощі проекту, 5) зустріч з Левком Скопом.

Ярослав Баран

У Трускавці відбулась конференція пам’яті професора Василя Бойчука

26 червня в конференц-залі санаторію «Дніпро» (м. Трускавець) розпочала свою роботу X Міжнародна конференція на тему «Актуальні проблеми фізики напівпровідників», присвячена пам’яті доктора фізико-математичних наук, професора Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Василя Бойчука. Серце відомого в Україні та за її межами вченого зупинилося раптово 4 червня 2018 року.

Василь Бойчук народився у с. Іллінці Снятинського району Івано-Франківської обл. У Дрогобицькому педагогічному інституті (нині – університеті) він працював: з 1980 р. – асистентом кафедри, з 1983 р. – старшим викладачем, з 1985 р. – доцентом. З 1987 р. – завідувач кафедри теоретичної фізики (з 1990 р. – кафедра теоретичної фізики та методики викладання фізики) цього університету. У 1980 р. захистив кандидатську, а у 1995 р. – докторську дисертацію. У 1996 р. присвоєне звання професора та обрано деканом фізико-математичного факультету (нині – Інститут фізики, математики та інформатики).У доробку професора – близько 270 наукових праць. Під його керівництвом захищено 2 докторські та 10 кандидатських дисертацій.

Присутні в залі учасники конференції спочатку хвилиною мовчання вшанували пам’ять Василя Бойчука. Доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи ДДПУ Микола Пантюк своїм виступом ознаменував відкриття чергової, вже традиційної школи-конференції, головою якої був Василь Бойчук. У своїй доповіді Микола Павлович коротко розповів про свого колишнього колегу, його ставлення до педагогічної діяльності та науковий поступ. Відтак від імені адміністрації та Вченої ради університету Микола Пантюк оголосив присутнім прохання підтримати ініціативу назвати регулярну школу-конференцію іменем Василя Бойчука. Далі слово було надане члену-кореспонденту НАН України, професору Івану Блонському, який висловив теплі спогади про наукову діяльність Василя Івановича та висловив співчуття присутній в залі дружині покійного – Уляні Бойчук.

Відтак слово надали Уляні Бойчук. Уляна Василівна висловила подяку всім, хто приїхав в Трускавець на конференцію, присвячену пам’яті її чоловіка. «Мій чоловік був життєлюбом, надзвичайно веселою і товариською людиною, цінував почуття гумору. Я хочу, щоб ви любили життя так само, як мій чоловік, а також любили рідних, тому що вони – найдорожче, що є у вашому житті. Бережіть кожний день, який дарував вам Бог і з радістю щодня зустрічайте сонце. Бажаю вам міцного здоров’я та оптимізму, і знову через два роки тут всім зустрітись. Плідної вам роботи!», – побажала присутнім Уляна Бойчук.

Надалі розпочались пленарні доповіді згідно Програми. Цього дня учасники конференції також відвідали могилу Василя Бойчука і взяли участь у Вечорі пам’яті.

Юрій Федчак, фото автора

«Брудна» кампанія проти Юлії Тимошенко ведеться нинішньою владою вже понад чотири роки

Системно в інтернет-ЗМІ та регіональних газетах поступово розгортається потужна та відверто замовна брудна інформаційна кампанія проти політичної партії «Батьківщина» та її лідера Юлії Тимошенко.

За нашою інформацією, за цією кампанією стоять особисто Президент України Петро Порошенко та міністр інформаційної політики Юрій Стець.

Технологія кампанії дуже проста. Спочатку публікується текст на інтернет-ресурсі, який не має реєстрації як ЗМІ, далі він виступає першоджерелом, з якого йдуть передруки в регіональних друкованих та інтернет-ЗМІ.

Варто наголосити, що матеріали однотипного характеру з однаковими фото і навіть заголовками з’являються у медіа практично у всіх областях України.

Так, з останнього – до нас телефонують редактори районних газет Львівщини з інформацією, що на цей тиждень вже мають такі «замовлення» з метою очорнити презентацію «Нового курсу України». На щастя, маємо відповідальних редакторів, які таку інформацію не розміщують.

Тим більше, маємо інформацію й про те, що керівники РДА, просто погрожують редакторам, аби ті не розміщували матеріали про Батьківщину, мовляв, що не буде фінансування на пресу.

Партія ВО «Батьківщина» звертається до всіх чесних журналістів з проханням дотримуватись стандартів журналістської етики та не мати справ з замовними матеріалами.

Бігборди

У Львові та області з’явилися бігборди з досягненнями Петра Порошенка за час його президентства. І чомусь у суспільстві немає такого масового обурення – чому їх так багато, де взяли гроші?

В партії є членські внески, а у Президента - чи це, бува, не з наших кишень взяли гроші на розміщення?

В плані популяризації можна говорити, що «Батьківщина» активно присутня у Фейсбуці – нещодавно Юлія Тимошенко почала особисто робити дописи у цій соціальній мережі.

Можна згадати

Колишній політтехнолог Партії регіонів Пол Манафорт на замовлення правлячого режиму в Україні роками проводив цілеспрямовану кампанію з дискредитації лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Це доводять матеріали скандальної справи Манафорта у Федеральному суді США, які оприлюднила одна з найавторитетніших британських газет The Guardian (Зе Гардіан).

Багатомільйонний лобістський проект працював на тотальне знищення ключового опонента олігархічного режиму України – Юлії Тимошенко. Створення її вкрай негативного образу – в Україні і світі – коштувало Партії регіонів 75 млн дол. (2,25 млрд грн). Щоб скомпрометувати лідера «Батьківщини», команда Манафорта вдавалася до найцинічніших методів: сфабриковані дані, відеоролики зі штучними ярликами «корупціонера» чи «газової принцеси». Прізвище Юлії Тимошенко мало з’являтися у словосполученнях зі словом «концтабір», щоб створити враження, що вона спонукає до створення концтаборів у країні. Ці повідомлення масово поширювались армією ботів та тролів у соцмережах.

Руслан Заєць

Поліомієліт

Поліомієліт – хвороба, що відома людям уже декілька тисячоліть. На відміну від інших поширених хвороб, таких як грип, холера, чума, до кінця XIX століття великі епідемії поліомієліту були невідомі. Найдавнішим свідченням існування поліомієліту є кам'яна давньоєгипетська стела епохи XVIII династії (1403–1365 рр. до н. е.).

Назва хвороби походить від латинських коренів: polios – сірий, myelos – спинний мозок. Суфікс -іт вказує на те, що це запалення. Вірус поліомієліту відноситься до роду ентеровірусів.

Клінічні ознаки паралітичних форм поліомієліту:

- гострий початок захворювання з загально-інфекційного синдрому:

- підвищення температури тіла,

- головний біль,

- біль у горлі,

- нежить,

- диспепсичні розлади – блювота і проноси,

- розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів;

- частіше страждають проксимальні відділи кінцівок;

- парези і паралічі мають асиметричне "мозаїчне" розташування;

- знижений тонус м’язів;

- уражаються м’язи ніг, рук, тулуба;

- зміна походки;

- знижені сухожильні рефлекси;

- чутливість збережена;

- швидкий розвиток атрофії м'язів.

Як можна заразитися вірусом поліомієліту?

Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний. Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками – мухами. Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців з фекаліями в ґрунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Заразними при поліомієліті є виділення з верхніх дихальних шляхів та випорожнення.

Як довго є заразним хворий на поліомієліт?

З верхніх дихальних шляхів вірус виділяється тільки в гострому, препаралітичному періоді, з випорожненнями – більш тривалий час. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається в перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів від початку захворювання.

Як попередити зараження на поліомієліт?

- Ізоляція осіб, що прибули з країн, ендемічних по поліомієліту з проявами гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, серозного менінгіту, в’ялих паралічів з обов’язковим їх дворазовим обстеженням на поліомієліт.

- На контактних осіб накладається карантин строком на 21 день з моменту ізоляції хворого. За ними організується нагляд педіатра (щоденно) та невролога (одноразово, в разі необхідності).

-У вогнищі інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням дезінфікуючих засобів.

- При загрозі виникнення поліомієліту в країні всім дітям у віці до 5 років, що не були щеплені або щеплені з порушенням графіку, проводять термінову вакцинацію живою поліомієлітною вакциною.

- Обмеження відвідування країн – ендемічних по поліомієліту, а при завезенні в країну захворювання місць великого скупчення людей.

- Часте миття рук з милом.

- Провітрювання приміщення декілька разів на день.

- Проведення вологого прибирання приміщень.

- Вживання тільки кип’яченої або спеціальної води для пиття, добре вимитих овочів та фруктів, бажано з милом.

Як запобігти розповсюдженню поліомієліту в дитячих установах?

Під час загрози спалаху поліомієліту нові діти в загальноосвітні навчальні, оздоровчі та санаторно-курортні заклади не приймаються.

Припиняється відвідування дитячої установи сторонніми особами.

Проводиться вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день.

Приміщення, в яких знаходяться діти повинні бути вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів на день.

Діти повинні дотримуватись правил особистої гігієни (часте миття рук з милом протягом дня).

Виключається переведення дітей із групи в групу.

Діти повинні щоденно оглядатися лікарем чи педіатром і при появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади (розлади травлення) , біль у кінцівках, пітливість) необхідно госпіталізувати до інфекційного відділення.

Що робити батькам, якщо дитина захворіла на поліомієліт?

При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно звернутись до лікаря.

Хворого необхідно госпіталізувати в дитячу інфекційну лікарню або дитяче інфекційне відділення, виділити йому окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни.

У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, необхідно провести вологе прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів.

Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ "Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України"



Создан 29 июн 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником