Трускавецький вісник № 85 (1643) від 2 липня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 85 (1643) від 2 липня 2018 р.

02.07.2018



У номері: Фестиваль «Трускавецька Фієста»; Ювілей ГКК «Карпати»; Інформує бібліотека.

Короткі новини

Лева Грицака нагороджено орденом князя Володимира

Орденом святого рівноапостольного князя Володимира Великого Української Православної Церкви Київського Патріархату нагороджено генерального директора Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Лева Грицака. Нагороду лауреату особисто вручив єпископ Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП Владика Яків. Чин нагородження відбувся 1 липня під час церемонії святкувань 25-ліття ГКК «Карпати».

Орденом святого рівноапостольного князя Володимира Великого нагороджують як духовних, так і світських осіб. УПЦ КП вручає цю високу відзнаку за особистий внесок у справі відродження української держави і духовності, піднесення ролі Української Церкви в житті суспільства і держави.

1 липня керівник «Карпат» Лев Грицак отримав також багато інших нагород – грамот, подяк та пам’ятних подарунків. Серед них – грамота від правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ єпископа Ярослава Приріза, грамота від народного депутата України Сергія Євтушка, картини з зображенням «Карпат» та Львова від голови ЛОО партії «Батьківщина» Михайла Цимбалюка, колишнього голови Львівської ОДА та екс-віце-прем`єр-міністра України Михайла Гладія, килим з вибитим зображенням Лева Грицака від Міжнародного альянсу «Азербайджан-Україна» (голова Ельмар Мамедов) та інші.

З ювілеєм керівника та колектив ГКК «Карпати» прийшли привітати багато поважних осіб – Герой України Володимир Козявкін, міський голова Трускавця 1992-2002 рр. Богдан Матолич, голова Дрогобицької районної ради Михайло Сікора, заступник голови Дрогобицької РДА Іван Мізерник, керівники більшості великих санаторно-курортних закладів Трускавця, гості з Києва, Львова та з-за кордону, представники духовенства різних християнських конфесій.

Власна інформація

Раніше судимого мешканця Стебника, який вчинив замах на убивство правоохоронця, триматимуть під вартою

За процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури, працівниками Нацполіції повідомлено про підозру 33-річному раніше судимому за умисне вбивство мешканцю Стебника у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, п.13 ч.2 ст. 115 КК України (замах на умисне вбивство).

Подія трапилась цьогоріч 29 червня на одній із вулиць м. Стебник.

Як з’ясувалось, ще у 2016 році чоловік звільнився з місць позбавлення волі, проте на шлях виправлення не став і вже у 2018 році вчинив нове правопорушення.

Так, на ґрунті особистих неприязних стосунків зловмисник завдав 41-річному працівнику державної установи «Дрогобицька виправна колонія №40» численних ударів викруткою у життєво важливі органи.

Завдяки очевидцям, які затримали підозрюваного до приїзду правоохоронців, а також лікарям Дрогобицької міської лікарні №1, життя потерпілого вдалось врятувати.

Лиходія затримано у порядку ст. 208 КПК України на місці події, а також учора, 1 липня, слідчим суддею Дрогобицького міськрайонного суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави.

Довідково: санкція вказаної статті передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.

Прес-служба прокуратури Львівської області

Рандеву з Трускавцем

Невеличка віртуальна подорож по нашому місту здійснилась 29 червня у Трускавецькій міській бібліотеці. Учасники подорожі на мить поринули в мальовничий райський куточок, який за часи свого існування зцілив мільйони людей.

Рандеву проходило із зупинками, кожна з яких розкривала багато цікавого і невідомого. Для гостей транслювався фільм «Спацер по старому Трускавцю» в якому брали участь бібліотекарі-актриси. Також була невеличка зупинка біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії з його красивим внутрішнім оздобленням.

А на вікенд ми відправилися у СПА-центр. Це один із найбільш сучасних фешенебельних курортних комплексів. Насамкінець всі ознайомилися з літературою про колоритне і цілюще наше місто-казку, місто-мрію…

Хотілося б додати лише одне – любіть свій Трускавець так, як люблять його наші гості.

До нових рандеву!

Підготувала Ореста Касперська, провідний бібліотекар читальної зали Трускавецької ЦБ

Краєзнавчий екскурс «Ясні очі джерел кришталевих»

Щедро обдарувала природа українську землю. Море і гори, безкраї степи і ліси, веселі гаї, річки і дзеркальні озера, цілющий клімат, джерела мінеральних вод – це все величезне природне багатство. Здавна мінеральні джерела вважали джерелом життя. Це стосується і мінеральної води «Нафтуся». Навіть не знаючи докладно лікувальних властивостей води, люди вважали її дуже помічною і мало не святою водицею.

27 червня у центральній бібліотеці Трускавця був проведений краєзнавчий екскурс «Ясні очі джерел кришталевих». Провідний бібліотекар по роботі з юнацтвом Олександра Пфайфер розповіла присутнім про трускавецькі мінеральні води. Діти з цікавістю слухали маловідому інформацію та легенди про «Нафтусю», «Юзю» та інші джерела. Був продемонстрований відеоролик «Казковий Трускавець: легенда про народження Нафтусі». На завершення заходу присутні ознайомилися з літературою представленою на виставці «Краса і велич Трускавця» .

Підготувала Олександра Пфайфер, провідний бібліотекар по роботі з юнацтвом Трускавецької ЦБ

«Карпати»: 25 років успіху з Левом Грицаком

«Карпати»

Піднявся корпус ген у небеса.

Руками можна до зірок дістати.

Це краю прикарпатського краса,

Це диво – оздоровниця «Карпати».

Лиш ступиш крок і враз зупиниш зір,

Душі приємне враження торкнеться.

Відкриється ландшафт карпатських гір

Весь дивосвіт для тебе розгорнеться.

Біжить кудись по схилах водоспад,

Ось виграють гуцули на трембітах.

Там дикий звір чатує із-за грат,

Все поринає в різнобарвних квітах.

Неначе в кузні полум’я горить,

Птах беркут на скалі десь притаївся.

Мелодія троїста в даль летить,

Дзвенить над краєм українська пісня.

Тут скрипаля ми чуємо з вікна,

Гуцулки в вишиванках нас чекають.

Наллють п’янкого в келихи вина, -

Так в «Гражді» всіх гостинно зустрічають.

Господарська скрізь чується рука,

Яка зерно з полови висіває.

І смак тонкий, і вся краса гірська

Тут на святковий настрій надихає.

Довкілля наче дивовижний парк,

Повітря чисте з хвойним ароматом.

Уся краса для нас – це Божий дар,

В цій оздоровниці, що звуть «Карпати».

Стефанія Шумило, член об’єднання «Письменники Бойківщини»

1 липня 1993 року у Трускавці було урочисто відкрито санаторій «Карпати». Це було ніби вчора, пригадує під час подячного молебню за здоров`я працівників та гостей оздоровниці отець-декан трускавецький Петро Івасівка. Ніби вчора, а пройшло вже чверть віку…

Саме так, з молитви до Господа розпочалися урочисті заходи з нагоди відзначення срібного ювілею «Карпат». А молитва творить дива – і ці дива були звершені, адже затяжний дощ припинився, і можна було при нормальній погоді провести всі заплановані заходи, а святкування ювілею «Карпат» провести на належному високому рівні.

В далекому 1993 році, коли Україна була в глибокій кризі, у Трускавці відкривався кращий санаторій курорту – «Карпати». Довго він будувався, в затверджений проект вносилися зміни, а будівничий і головний лікар закладу Лев Грицак шукав можливості зробити його ідеальним. Про будівництво «Карпат» та про 25 років успіху оздоровниці розповідає фільм, зроблений з нагоди ювілею режисером Миколою Кравцівим. Фільм із захопленням переглянули гості під час урочистої академії, котра проходила в «Карпатах» 1 липня.

В цей день не бракувало слів, подяк, грамот, нагород, подарунків, щирих побажань. Для Лева Грицака 1 липня – наче 25 січня, другий день народження. «Карпати» є його дитям: викоханим, виплеканим, змужнілим. З «Карпатами» Лев Ярославович пов`язав своє життя, віддаючи себе до решти, дбаючи про комплекс, ведучи штурвал цього потужного корабля в оздоровчому морі Трускавця та України.

Грамота від Преосвященнішого Владики Ярослава Приріза, вручена після молебню в каплиці «Карпат», грамота від народного депутата України Сергія Євтушка, вручена на центральній сцені Трускавця, грамоти та подарунки під час урочистої академії – всі вони є символом поваги до цієї людини, котра притягує успіх, котра дає роботу сотням людей, котра вносить свою вагому лепту у розбудову Трускавця та України, котра займається благодійністю за покликом серця, і котра в той же час залишається простою та скромною.

Лев Грицак – саме з цим іменем пов`язують успіх «Карпат», і про це відкрито говорили і Герой України Володимир Козявкін, і колишній голова Львівської ОДА та екс-віце-прем`єр України Михайло Гладій, і голова Львівської обласної організації партії «Батьківщина», генерал Михайло Цимбалюк, і багато інших почесних гостей.

Святкування 25-літнього ювілею «Карпат» проходило в рамках ІІІ Всеукраїнського фестивалю сучасної української пісні «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати»-2018», але про цей фестиваль буде сказано окремо, наскільки потужним та яскравим він став для Трускавця. Фестиваль – ще одна візитівка санаторію, як і екологічно чиста їжа, як і ландшафтний парк «Підгір`я», як і кафе «Гражда», як і власні авіапарк та кінно-спортивна база, як і багато інших родзинок, завдяки яким «Карпати» є знаменитими на весь світ. Так, не тільки на всю Україну, а на весь світ. Бо з майже 400 тисяч гостей, оздоровлених у «Карпатах» протягом 25 років, є чимало іноземців з різноманітних куточків Європи, Азії, Америки і навіть з далекої Австралії.

Здійнявся корпус ген у небеса… Корпус, котрий нагадує відкриту книгу, книгу життя. Навколо нього – дерева долі прекрасно доглянутої території. Тут чисто, затишно, приємно, тут величезна кількість послуг входить в ціну путівки, а лікарі ставлять на ноги навіть здавалося б, безнадійних. Тут працює хороший колектив, який складається з прекрасних людей. Колектив, підібраний лідером, котрий вказує як потрібно працювати своїм власним прикладом. Від зорі до зорі, з думкою про майбутнє, з турботою про працівників та гостей, з прагненням робити добро не очікуючи на подяку.

Лев Грицак – людина, котра притягує успіх. 25 років успіху «Карпат» – це його заслуга. Наступні 25 років, впродовж яких оздоровниця працюватиме, готуючись до золотого ювілею – це теж буде його заслуга.

… «Зустрінемося через 25 років», - каже отець-декан Петро Івасівка після завершення подячного молебню. І, напевно, згадує той далекий 1993 рік, коли вони, ще такі молоді, теж стояли пліч-о-пліч – священик, котрий посвячує, і будівничий, котрий будує. Будує і в прямому, і в переносному значенні.

Володимир Ключак

Патріотична пісня, авіашоу, смачний куліш, розваги та майстер-класи – це все «Трускавецька Фієста»

Протягом двох днів на зламі червня та липня проходила вже третя «Трускавецька Фієста». Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасної української пісні «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати» – це не тільки пісенне дійство, а й видовища та розваги.

Вже третій рік поспіль фестиваль збирає учасників зі всіх куточків України, а на свято в «Карпати» сходиться не лише весь Трускавець, а й сусідні міста. Цей рік теж не став винятком, що свідчить про одне – задум Лева Грицака щодо такого масштабного фестивалю цілком себе виправдав.

Пам’ятаймо про війну, воїнів та Україну

Фієста – чи не єдиний фестиваль, котрий чітко розставляє акценти: не забуваймо про війну. Під час гала-концерту відкриття фестивалю патріотична пісня домінувала, а тематика війни та наших захисників була чітко визначеною.

- Нам треба молитися за тих, хто там, на передовій, - каже під час урочистого відкриття фестивалю ведуча Лариса Недін, Заслужена артистка України. – Ой, як їм нелегко. Хлопці в жахливих умовах, але вони стоять на смерть, захищаючи нас з вами, нашу землю…

Про героїв новітньої війни заспівали на «Фієсті» учасники зі Старого Самбора – сивочолий володар потужного голосу Володимир Коциловський та його учень Назарій Проць. Лауреати першого місця вчитель та його учень зворушили до сліз глядачів гала-концерту. Але… Чи такі таланти не можуть розраховувати на підтримку української держави? Ось що з цього приводу каже поет Микола Гриценко, Заслужений діяч мистецтв України:

- Диво дивне... Ми скаржимося на купу проблем, а тим часом непоціновані таланти у нас аж вихлюпують через край! Переглядаючи конкурсну програму фестивалю сучасної української пісні "Трускавецька фієста" вкотре в цьому переконуюся. Маємо таланти, про які навіть не здогадуємося. Хто з вас, приміром, чув про співака із Старого Самбора Володимира Коциловського, чи його учня Назарія Проця?! Може по телебаченню їх показували чи по ФМ-радіостанціях звучали їхні пісні?! А митці пишуть і співають про героїв новітньої війни. Ви десь чули такі пісні на нашому радіо?! Там за україномовними квотами (ніби насміхаючись) крутять, здебільшого, низькопробний продукт про "сало, сороміцьких кумів, сватів та самогон"... Програмним директорам варто їздити на фестивалі й самим переконуватися, що справжня, жива, талановита українська пісня є! Саме їй потрібно давати ефір! Нагадую, що всі радіочастоти - це власність держави! Якщо "хазяї" вітчизняних ФМ-станцій не усвідомлюють у який період і в якій країні вони живуть - хай поступляться місцем тим, хто це розуміє. Регулятор (Нацрада з телерадіомовлення) в таких випадках має порушити. статтю "про невтручання в програмну політику телерадіомовлення" і згадати, що вона – державний регулятор, а за вікном – війна.

Володимир Коциловський та Назарій Проць – далеко не єдині з учасників «Трускавецької Фієсти», котрі підняли тему війни та наших захисників. «Дай, Боже, сили нашим солдатам» (інша назва «Не впади, мій друже, тільки не впади») – ще одна чудова пісня, відкрита саме на «Фієсті», До речі, виконувала її наша землячка з Дрогобича.

Зрештою, навіть якщо конкурсні пісні безпосередньо і не стосувалися теми АТО, то вони все одно були надзвичайно патріотичними, проукраїнськими. На щастя, не було на фестивалі масненьких вульгаризованих переспівів, не було низькопробної халтури, не було гламурних кривлянь та спроб завоювати призові місця епатажними виступами. Зате були чудові українські строї, гарні плаття і … таланти. Приємно, що серед цих талантів – і представники Трускавця, зокрема Оксана Чіпак з Народного дому, чий голос давно вже став візитівкою трускавецької культури.

«Пісня про рушник», «Червона рута», «Це моя земля, це моя країна», «Гуцулка Ксеня» та інші пісні, милі серцю кожного українця, не просто так звучали на «Трускавецькій Фієсті». Адже фестиваль – не лише конкурс виконавців, а в першу чергу популяризатор всього українського, нашого, рідного. І вже третій рік поспіль він виконує свою місію, роблячи те, до чого не доходять руки в українських чиновників від культури.

І ще один акцент фестивалю – нескореність. Пісня «Нескорені духом, нескорені болем» (інша назва «Слухай, серце, і не бійся помилитись») у виконанні Тараса Тарасенка з Чернігова – це гімн всіх нескорених. Співак особистим прикладом показує, що коритися не слід, а варто йти вперед, долаючи труднощі та перешкоди. У нього вони неймовірні, адже нелегко жити інваліду-колясочнику. Тим не менше Тарас Тарасенко подолав чималу дорогу, проїхавши всю Україну зі Сходу на Захід, з Чернігова до Трускавця – щоб потрапити на фестиваль «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати»-2018» і перемогти.

Сузір`я зірок

Склад журі «Фієсти» частково змінюється щороку, адже не завжди відомим артистам вдається викроїти час для суддівства, відмовившись від гастролей чи відпочинку. Проте завжди як мінімум десяток дуже знаних і впізнаваних людей прикрашають наш трускавецький «карпатський» фестиваль не лише своєю участю в складі журі, але і виступами для широкої публіки.

Якщо в цьому році, на відміну від попередніх років, не зміг прибути на «Фієсту» Народний артист України Павло Зібров, то він обов’язково зробить це в наступні роки. А от Катерина Бужинська цього літа знайшла час на відвідини Трускавця, щоб привітати улюблені «Карпати» з ювілеєм.

До складу журі фестивалю ввійшли народні артисти Віктор Павлік, Микола Свидюк, Гурбан Аббасов, Олександр Василенко, Заслужені діячі мистецтв Леонід Дехтяренко, Микола Гриценко, Йосип Фиштик, Тарас Шіт, Сергій Барвік-Карпатський, Заслужений працівник культури України Олег Гафткович, телеведуча та співачка Наталія Кудряшова, а очолив журі президент творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України», Заслужений діяч мистецтв України Віктор Герасимов.

Мета фестивалю – запалювати нові зірки на пісенному небосхилі України, тож прибули на «Фієсту» чимало талановитих осіб з різних куточків України, причому в абсолютній більшості це молодь. Черкаси та Чернігів, Київ та Запоріжжя, Луцьк та Любеч, ну і, звісно ж, наші місцеві таланти – Трускавець, Дрогобич, Борислав, інші міста та райони Львівщини. Треба було бачити, як світилися очі юних хлопців та дівчат, коли Віктор Герасимов оголошував вердикт журі, як радісно вони приймали дипломи та грамоти. Для багатьох з них участь у «Трускавецькій Фієсті» залишиться позитивною згадкою на все життя, а для декого буде стартом у велике пісенне майбутнє.

В стилі ретро

Як було сказано вище, Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасної української пісні «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати» – це не тільки пісенне дійство, а й видовища та розваги. Виставка ретро автомототехніки – це те, що привертає увагу поціновувачів старовинних автомобілів та мотоциклів. Традиційно спочатку, тобто в перший день фестивалю, така виставка розгортається на центральній площі Трускавця. Всі бажаючі мають можливість безкоштовно оглянути цю техніку та сфотографуватися біля неї чи й всередині стареньких «Лад» чи «Мерседесів».

А на другий день «Фієсти» ретро мотоцикли та автомобілі розташовуються біля ГКК «Карпати».

На землі та на небі

Новинкою цьогорічної «Фієсти» стало авіашоу: авіаційний пілотаж та стрибки з парашутом. Незважаючи на прогнози погоди про сильні дощі та грози в обід 1 липня свято вдалося. Диво дивне – не було ані дощу, ані грози, тож ніщо не завадило глядачам помилуватися піруетами, мертвими петлями, «бочками» та іншими віражами вмілих пілотів.

Без сумніву, своїм успіхом авіашоу завдячує також ведучому дійства, військовому штурману вищої категорії Іванові Цегеньку. Голова Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України» в цей день згадав молодість, адже літаки – його пристрасть, як і в Лева Грицака. Коментувати далекій від авіації публіці що відбувається в небі – це справжнє мистецтво. І з цим завданням Іван Цегенько справився на «ура», чітко вказуючи не лише марки літаків та прізвища пілотів та парашутистів, але й роз`яснюючи чим небезпечний той чи інший віраж, у чому складність та які величезні навантаження на пілотів під час піке чи чому для безпечного приземлення парашутистів літак має піднятися саме на таку, а не іншу висоту.

Авіашоу відбувалося у небі, а глядачі спостерігали за ним як з території «Карпат», так і з перегородженої на цих півгодини часу ділянки вулиці Данила Галицького, котра примикає до вул. Карпатська-Городище та питного озера. Вміле та вдале приземлення трьох парашутистів викликало бурхливі овації публіки.

До речі, одним з пілотів під час авіашоу був перший заступник генерального директора ГКК «Карпати», син Лева Ярославовича Юрій Грицак.

А вже ввечері, коли банкет з нагоди ювілею «Карпат» був у розпалі, ще одне небесне «тіло» приземлилося біля «Карпат». Повітряна куля в нічному Трускавці виглядала величаво та казково. Хоча більшість гостей «Фієсти» в цей час вже були вдома, але якщо б вони виглянули у вікно, то зрозуміли б, що повітряна куля, яка пропливає над курортною столицею України – це завершальний акорд фестивалю «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати»-2018».

Дощ як символ росту

Не буває ідеальних фестивалів – є ідеальна організація. Чисельна глядацька аудиторія, видовищність, грамотно складена концертна програма, добре технічне забезпечення, правильний розподіл часу – ці нюанси переважно залишаються поза увагою, але вони надзвичайно важливі. Можна було б багато розповідати про особистий внесок в організацію фестивалю генерального директора «Карпат» Лева Грицака, начальниці Центру відпочинку та розваг оздоровниці Марії Гуцало та інших членів оргкомітету (і журі також). Проте все одно в останній момент виявляються якісь речі, над якими потрібно попрацювати на майбутнє.

Певною накладкою під час фестивалю стали урочиста академія з нагоди 25-ліття санаторію «Карпати» та Куліш-Фест. Більшість глядачів її не відчули, адже Куліш-Фест розпочався майже одразу після завершення авіашоу. Проте працівники санаторію пропустили це видовищне дійство, адже неможливо одночасно бути в двох різних місцях – в концертному залі та в ландшафтному парку.

В парку «Підгір`я» біля етно-кафе «Гражда», який у 2008 році отримав Гран-прі конкурсу з ландшафтного дизайну «Квітуча Україна», розгорнулося ціле ярмарково-творче містечко. Тут не лише можна було придбати різні смаколики та мистецькі вироби, а й самому долучитися до творення дива. Учасники майстер-класів з гордістю виставляли в соцмережах фото із власноруч виготовленими прикрасами, іграшками тощо.

Урочисте закриття фестивалю та гала-концерт розпочалися згідно плану – 1 липня о 16.00. Якщо напередодні під час офіційної церемонії відкриття на центральній сцені міста учасників, гостей та глядачів вітали заступник міського голови Трускавця Олександр Ткаченко, гендиректор «Карпат» Лев Грицак, народний депутат Сергій Євтушок, голова журі фестивалю Віктор Герасимов та очільник Міжнародного альянсу «Азербайджан-Україна» Ельмар Мамедов, то на церемонії нагородження вже було зіркове журі у повному складі.

Короткочасний дрібний дощик, котрий розпочався під час церемонії нагородження, не розігнав, а тільки освіжив гостей фестивалю. Він наче нагадав, що за всіма прогнозами негода не мала вщухати в ті дні, проте сталося диво.

Дощ як символ росту наче мотивував учасників «Фієсти» до нових звершень, нових перемог, даруючи їм наснагу та силу. Дрібні крапельки нагадували, що всі великі досягнення складаються з дрібних кроків, і до цієї мети треба йти, напружуючи сили та наближаючи свою мрію.

Всеукраїнський фестиваль-конкурс сучасної української пісні «Трускавецька Фієста – Санаторій «Карпати»-2018» завершився, щоб свіжою квіткою розквітнути вже наступного року. А готельно-курортний комплекс «Карпати», для якого «Фієста» стала кольоровим обрамленням святкування 25-літнього ювілею, протягом цих двох днів з гідністю виконав свою місію найфестивальнішого санаторію України.

Володимир Ключак



Создан 02 июл 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником