Трускавецький вісник № 87 (1645) від 16 липня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 87 (1645) від 16 липня 2018 р.

16.07.2018



У номері: Щодо визнання особи недієздатною; Про ринок фінансових послуг; Уряд спрямував на розвиток регіонів 6 млрд. грн.; Короткі новини.

Короткі новини

У Трускавці «оселилися» нільський крокодил, імператорський пітон та інша екзотика

Нільський крокодил, імператорський пітон, мадагаскарські ігуани, варани та інші тварини знайшли свою нову домівку у Трускавці. Надзвичайна виставка з екзотичними тваринами запрацювала у Розважально-оздоровчому комплексі з дельфінами «Оскар» на постійній основі. Про це інформує відділ зв’язків з громадськістю та ЗМІ дельфінарію «Оскар».

Тераріум «EkZoterra» спільними зусиллями створило керівництво дельфінарію «Оскар» та зоопарку «Лімпопо». Виставку офіційно уже відкрито, тож будь-хто, хто полюбляє екзотичних плазунів, птахів чи мавпочок може завітати і ознайомитися з цими тваринками поближче.

Загалом у тераріумі можна побачити 25 видів тварин, привезених з Центральної та Південної Америки, Африки та Австралії. Серед них небезпечний нільський крокодил, імператорський пітон, мадагаскарські ігуани, варани, черепахи, яскраві пернаті папуги та какаду, милі лемури, мангусти лисячі, кінжаку, ігрунки звичайні, саймірі тощо. Помилуватися цією екзотикою бажаючі можуть щодня з 10 до 18 години.

«Для цих тварин ми створили максимально комфортні умови для проживання, що в принципі було найважчим у підготовці даної живої виставки. Відповідно ми зробили і оздобили акваріуми та клітки, враховуючи потреби кожного виду. Тож сподіваємося, що нашим новим мешканцям буде у нас добре. Тепер бажаючі познайомитися поближче зі світом тварин – як морським так і екзотичним, можуть сміло приїздити у наш комплекс на цілий день», - зазначили в адміністрації «Оскару».

Нагадаємо, що у Розважально-оздоровчому комплексі «Оскар» можна щодня переглянути захоплююче шоу із чорноморськими дельфінами та морськими котиками, відвідати тераріумі «EkZoterra» і перекусити смачними бургерами в кафе швидкого харчування Burger Club, що на другому поверсі дельфінарію.

Квіткова феєрія в дитячій бібліотеці

Квіти мають надзвичайну здатність підвищувати настрій, недарма вони є символом свят. В бібліотеці для дітей м. Трускавця нещодавно пройшов майстер-клас “Квіткова феєрія”. Бібліотекарі Віра Лучковська та Наталія Кирилів ознайомили присутніх з виготовлення штучних квітів та створення букетів, які можуть стати гарним доповненням інтер’єру та прикрасою різноманітних свят. Завдяки невимушеному спілкуванню та дружній атмосфері діти залишились дуже задоволені та пішли з букетами, які зробили власноруч, залишаючи позитивні відгуки бібліотекарям.

Михайло Цимбалюк: «Міністерство інформаційної політики не виправдало очікувань українців»

Міністерство інформаційної політики на чолі з Юрієм Стецем не виправдало очікувань українців, оскільки прикордонні регіони України продовжують отримувати інформацію з ворожої до нас країни. А правоохоронці так і не змогли провести жодного ефективного розслідування щодо фінансування українських ЗМІ особами з Російської Федерації або політиками-утікачами.

Про це у своєму блозі на сайті Zaxid.net написав голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк, інформує прес-служба місцевого партосередку.

Очільник «Батьківщини» Львівщини також звернув увагу на недосконалість Законопроекту №6688, який надає державним органам необмежені можливості щодо позасудового блокування інтернет-сайтів.

«Ініціатива, в умовах українсько-російської війни та посиленої пропаганди з боку країни-агресора, ніби, на перший погляд, необхідна й викликана потребою часу. Але з іншого - чи не будуть чиновники спекулювати законодавчими нормами, аби боротися з тими сайтами, які обґрунтовано критикують нинішню владу. І чи не стане це черговим важелем впливу або тиску на журналістів та свободу слова в Україні?», – зазначив Михайло Цимбалюк.

За словами політика, Україна належить до демократичного світу, а тому повинна гарантувати збереження свободи слова і надалі.

«Тим більше, коли ми бачимо спроби перед виборами вплинути на ЗМІ і на Інтернет з боку влади. Не потрібно робити поспішних кроків в ухваленні таких законодавчих документів, а чітко прописувати законні пункти, які дійсно сприятимуть боротьбі з кіберзлочинністю», – підсумував Михайло Цимбалюк.

Власна інформація

На Львівщині сформовано новий склад територіального осередку Громадської ради при Держархбудінспекції

11 липня у Львові відбулося виїзне засідання Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України.

Учасниками заходу стали Голова Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України Михайло Голубничий, Перший заступник голови Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України Ігор Марієн, Перший заступник голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Валерій Філончук, Директор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Роман Желих, Координатор з питань доступності ВГО «Національна Асамблея інвалідів України» Ярослав Грибальський, Заступник голови Осередку Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України у Львівській області у 2016-2018 рр. Роман Скіра, члени Осередку Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України у Львівській області.

Під час заходу заслухано інформацію про роботу Осередку Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України у Львівській області протягом 2016-2018 років, а також сформовано новий склад цього територіального осередку.

«За останні роки Державна архітектурно-будівельна інспекція України змінила формат взаємодії з громадянами, бізнесом та громадським сектором, перетворившись на повноцінний адміністративно-консультативний орган. Ми відкриті та готові до конструктивної співпраці з усіма учасниками містобудівного процесу. Про це свідчить, зокрема, ефективна робота Громадської ради при Держархбудінспекції, а також виникнення та формування її регіональних осередків, як наприклад, у Львівській області», - відзначив Перший заступник голови ДАБІ Валерій Філончук.

За його словами, осередок на Львівщині за час своєї роботи продемонстрував ефективність такої форми взаємодії з громадським сектором, а головне – став платформою для вирішення багатьох дискусійних питань.

До нового складу територіального осередку консультативно-дорадчого органу при Держархбудінспекції у Львівській області увійшли 13 представників громадських та експертних організацій, фахівці-будівельники, проектанти, архітектори.

Головою обраний Беньо Володимир Богданович, громадська організація «Розвиток громади». Першим заступником став Яблонський Ігор Романович, громадська спілка «Ліга Українського Козацтва», а заступником – Туркоцьо Назарій Ігорович, громадська організація «Міський простір».

Крім того, на засіданні затверджено Положення про комітети Громадської ради при Державній архітектурно-будівельній інспекції України та обговорено інші актуальні питання містобудівної діяльності.

«Співпраця з львівським осередком Громадської ради оптимізувала роботу Департаменту Держархбудінспекції області. Пропозиції громадського сектору – це завжди інсайдерська інформація, завдяки якій ми маємо можливість раціонально координувати роботу нашого органу», - прокоментував роботу попереднього складу консультативно-дорадчого органу Директор Департамету Держархбудінспекції у Львівській області Роман Желих.

У той же час, керівник обласного ДАБІ висловив переконання, що спільна робота з новоутвореним складом осередку буде ще більш результативною.

Прес-служба ДАБІ України

Про новели у законодавстві щодо визнання особи недієздатною

/Інтерв’ю з Марією Николаїшин – директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги/

- Пані Маріє, скажіть будь ласка, як відбувається розгляд таких справ?

- Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, і представника органу опіки та піклування. Це зазначено у статті 299 Цивільного процесуального кодексу України. Водночас, враховуючи стан здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, розгляд справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває ця особа. Причому, про це суд обов`язково зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. Наголошую, що суд може також призначити експертизу для того, аби визначити фактичну можливість такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

- Хто у цьому випадку оплачує судові витрати?

- Судові витрати у справах про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи відносяться на рахунок держави. Однак, є важлива, як на мене, норма цієї ж статті, яка стосується недобросовісних заявників. Якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, тоді всі судові витрати стягує із нього.

- У разі, якщо особа визнається недієздатною або обмежено дієздатною, хто тоді здійснює її догляд?

- Коли суд ухвалив рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, тоді також встановлює над нею опіку або піклування. Причому, за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Звертаю увагу наших читачів на нововведення: строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. У такому випадку, коли цей термін підходить до завершення, у разі, якщо особа не одужала, продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, і це підтверджено відповідним висновком судово-психіатричної експертизи, тоді слід подати клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Його має право подати опікун чи представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку. Таке клопотання суд зобов’язаний розглянути до закінчення строку його дії.

- А чи може суд ухвалити рішення про звільнення опікунів чи піклувальників від їхніх повноважень?

- Так, звісно. Цікаво, що подавати таку заяву можуть: орган опіки та піклування; особа, яка призначена опікуном/піклувальником; особа. над якою встановлено піклування. Такі питання суд розглядає в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.

***

Звернутися за допомогою з цього питання Ви можете до бюро правової допомоги – відділу цього центру. Фахівці бюро приймають за адресами: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00. Ця стаття публікується у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО», який реалізовується в Україні з вересня минулого року.

Марія Бойко

Уряд спрямував на розвиток регіонів 6 млрд. грн.

Цього року уряд виділив понад 6 млрд. грн. на реалізацію в регіонах соціально-економічних проектів та інвестиційних програм, що сприятимуть розвитку територій. Зокрема, 4,05 млрд.грн. виділені з Державного фонду регіонального розвитку, ще 2,11 млрд. грн. регіони отримають через субвенцію з бюджету. Ці кошти будуть спрямовані на будівництво та ремонт різних об’єктів, яких потребують мешканці конкретного міста, села, ОТГ – дитячих садочків, шкіл, медичних закладів та оснащення їх сучасним обладнанням, на будівництво і ремонт доріг, мереж водопостачання та вуличного освітлення, щоб забезпечити комфортні умови для життя.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: "Ми зберігаємо і підсилюємо, підвищуємо відповідальність місцевих органів влади. З 3,5 млрд до 6 млрд зріс Державний фонд регіонального розвиту. Додатково ми виділили цього року з бюджету ще понад 2 млрд.грн., які будуть спрямовані на будівництво та ремонт об’єктів, потрібних мешканцям міст, сіл та селищ. Будуть модернізовані тисячі нових об'єктів - доріг, шкіл, стадіонів, поліклінік, котелень. Ми будемо допомагати територіям модернізувати інфраструктуру"

У Львівській області виділені урядом кошти будуть використані на будівництво, ремонт та утеплення понад майже сотні садочків, шкіл, спортивних об’єктів та об’єктів культури. Зокрема, виділені кошти на:

- будівництво дошкільного навчального закладу на 150 місць в смт Великий Любінь Городоцького району – 18,3 млн грн

- реконструкцію школи № 41 в смт Брюховичі – 2 млн грн

- будівництво школи в с. Суховоля Городоцького району – 2 млн грн

- будівництво школи в с. Братковичі Городоцького району – 1 млн грн

- реконструкцію дошкільного навчального закладу в с. Мервичі Жовківського району – 6,1 млн грн

- реконструкція школи в с. Бортятин Мостиського району – 5,2 млн грн

- будівництво добудови школи у с. Кротошин Пустомитівського району – 6 млн грн

- будівництво школи на 400 учнів в с. Чишки Пустомитівського району – 5 млн грн

- будівництво школи на 480 учнівських місць у с. Либохора Турківського району – 2 млн грн

- будівництво школи на 500 учнів у с. Бірки Яворівського району – 3,8 млн грн

- будівництво школи в смт Гніздичів Жидачівського району – 3 млн грн

- реконструкцію школи №1 в с. Зимна Вода Пустомитівського району – 2,4 млн грн

- будівництво спортзалу Зимноводівської загальноосвітньої школи № 2 в с. Зимна Вода Пустомитівського району – 4,5 млн грн

- добудову об’єкту соціально-економічної інфраструктури школи в с. Семенівка Пустомитівського району – 7,1 млн грн

- добудову школи в с. Верхня Білка Пустомитівського району – 6,8 млн грн

- будівництво школи в с. Оброшине Пустомитівського району – 5 млн грн

- будівництво дитячого дошкільного закладу в м. Новий Калинів Самбірського району – 2,5 млн грн

- реконструкція школи в с. Верхня Рожанка Сколівського району – 5 млн грн

- будівництво дитячого садка на 90 місць в с. Сілець Сокальського району – 3 млн грн

- реконструкцію Лосинецької загальноосвітньої школи I—II ступеня Турківського району – 2 млн грн

- реконструкцію Старосамбірської загальноосвітньої школи I—III ступеня № 1 імені Героя України Богдана Сольчаника – 5,8 млн грн

- ремонт школи в с. Підбірці Пустомитівського району – 1,1 млн грн

- реконструкція школи в с. Оброшино Пустомитівського району – 3,1 млн грн

- будівництво школи в с. Дубаневичі Городоцького району – 1 млн грн

- реконструкцію Судововишнянського навчально-виховного комплексу у м. Судова Вишня Мостиського району – 2,5 млн грн

- реконструкцію дошкільного навчального закладу “Сонечко” в с. Заводське Буського району – 1,1 млн грн

- реконструкцію школи в с. Ралівка Самбірського району – 2,9 млн грн

- ремонт школи-ліцею в м. Моршин – 2 млн грн

- реконструкцію школи в с. Погірці Самбірського району – 1,1 млн грн

- реконструкцію дитячого садка в с. Уличне Дрогобицького району – 3,5 млн грн

- будівництво дитячого садка у с. Борщовичі Пустомитівського району – 2 млн грн

- реконструкцію дитячого садка у с. Чуква Самбірського району – 5 млн грн

- реконструкцію дитячої дошкільної установи в с. Давидів Пустомитівського району – 1 млн грн

- реконструкцію школи-садка в с. Баранівці Самбірського району – 1,9 млн грн

- реконструкцію шатрового даху та утеплення стін фасаду СЗШ № 3 в м. Трускавець – 1 млн грн

- будівництво школи в с. Дубаневичі Городоцького району – 1,5 млн грн.

- реконструкцію школи в с. Нежухів Стрийського району – 2,5 млн грн

- реконструкцію дитячого садка в с. Кавське Стрийського району – 1,5 млн грн

- ремонт дошкільного навчального закладу “Веселка” в с. Лисовичі Стрийського району – 1 млн грн

- реконструкцію Львівського державного університету фізичної культури – 8,6 млн грн

- реконструкцію спортзалу дитячої юнацько-спортивної школи в м. Самборі – 1,3 млн грн

- реконструкцію спортзалу спорткомплексу “Шахтар” у м. Червонограді – 11,9 млн грн

- реконструкцію спортивно-туристичного оздоровчого комплексу “Прикарпаття” у с. Сприня Самбірського району – 3,1 млн грн

- будівництво народного дому у с. Великі Грибовичі Жовківського району – 4 млн грн

- реконструкцію народного дому у с. Червоне Золочівського району – 2,3 млн грн

- реконструкцію частини даху Народного дому в с. Заводське Буського району – 1,2 млн грн

Також буде проведено ремонти у медичних закладах області та закуплено для них дороговартісне обладнання. Зокрема, передбачені кошти на:

- реконструкцію Львівського обласного клінічного перинатального центру – 37,2 млн грн.

- реконструкцію пологового відділення на 30 ліжок Бродівської центральної районної лікарні – 4 млн грн.

- реконструкцію Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру у м. Львові та заміну в ньому ліфтів – 7,2 млн грн.

- добудову терапевтичного корпусу на 50 ліжок Городоцької центральної районної лікарні – 9 млн грн.

- реконструкцію Красненської міської лікарні в смт Красне Буського району – 2,3 млн грн.

- будівництво акушерського корпусу на 30 ліжок в м. Миколаїв – 7,7 млн грн.

- реконструкцію хірургічного відділення на 40 ліжок Старосамбірської центральної районної лікарні – 3,5 млн грн.

- реконструкцію приміщення під відділення паліативної допомоги Рава-Руської районної лікарні по вул. Грушевського, 120 – 1,7 млн грн.

- реконструкцію Кам’янка-Бузької центральної районної лікарні – 2 млн грн.

- придбання обладнання для Рудківської лікарні планового лікування Самбірського району – 5 млн грн.

Виділені кошти на будівництво та реконструкцію водогонів в двох населених пунктах, зокрема, на будівництво зовнішніх мереж водопостачання в с. Бірки Яворівського району – 3 млн грн

Окрім того, кошти будуть спрямовані на ремонт доріг в 9 населених пунктах області і між ними. Зокрема, 5 млн грн. – на будівництво тунельного шляхопроводу, що поєднує вул. Стрілецьку та квартал воїнів АТО у м. Львів – Винники, 1 млн грн. – на повне відновлення автомобільного мосту через р. Тисмениця на вул. Героїв ОУН-УПА в м. Бориславі. Ще 10 млн грн. передбачено на реконструкцію пл. Ринок в м. Дрогобичі.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Законопроекту про «Спліт» уже підшукали заміну

Законопроект №2413а передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно консолідації функцій щодо державного регулювання ринків фінансових послуг. У колі фахівців він частіше фігурує як законопроект про «Спліт», оскільки в ньому передбачається ліквідація Нацкомфінпослуг та розподіл її функцій між НБУ та Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку. Тривалий час цей документ перебуває на розгляді у Верховній Раді і очікується, що невдовзі буде винесений на друге читання. Але представники ринків фінансових послуг виступають категорично проти його ухвалення. На їх глибоке переконання, законопроект хибує на багато недоліків, які згодом можуть дестабілізувати ситуацію на цих ринках.

Про це говоримо з директором Національної асоціації недержавних пенсійних фондів України та адміністраторів недержавних пенсійних фондів Тетяною Шевкун та віце-президентом Національної Асоціації кредитних спілок України Людмилою Кравченко.

- Які зміни в системі держрегулювання фінпослуг передбачає законопроект №2413а, і чим вони вас не влаштовують?

Тетяна Шевкун: - По-перше, «Спліт» передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг, яка на сьогодні регулює ринок небанківських фінансових установ. Його передбачають розділити на два сегменти. Частина небанківських фінансових установ йде під регулювання Нацбанку, а частина – під регулювання Комісії з цінних паперів та фондового ринку. І це притому, що для жодного з них ринок небанківських фінансових послуг не є пріоритетним.

Я більше говоритиму про Комісію з цінних паперів та фондового ринку, тому що наші суб’єкти повинні будуть відійти під її регулювання в разі ухвалення «Спліту».

Комісія більше зосереджена на регулюванні фондового ринку. Наші суб’єкти – недержавні пенсійні фонди та адміністратори недержавних пенсійних фондів не є суб’єктами фондового ринку та ринку цінних паперів. Вони більше орієнтовані на надання фінансових послуг фізособам. Зокрема, йдеться про формування додаткових пенсійних накопичень. Для них фондовий ринок – це механізм збереження пенсійних накопичень та їх примноження шляхом інвестування в цінні папери.

Тому принципи, які Комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовувала чи планує застосовувати для регулювання професійних суб’єктів фондового ринку, не зовсім коректно застосовувати до регулювання пенсійних фондів та адміністраторів.

І другий момент – Нацкомфінпослуг має функцію щодо захисту прав споживачів. Якщо споживач звернеться до неї зі скаргою, з проханням перевірити ту чи іншу інформацію, вона зобов’язана відреагувати на них.

У Комісії з цінних паперів та фондового ринку такої функції нема. Тому передача нашого сегменту під її регулювання негативно позначиться на інтересах споживачів таких послуг.

Людмила Кравченко: - «Спліт» передбачає, що НБУ та Комісія з цінних паперів та фондового ринку продовжують концентрувати в собі і регуляторну, і наглядову функції. Це концептуально невірно. Зокрема, європейський досвід говорить про розподіл між різними органами функцій щодо встановлення «правил гри» на ринку та контролю за їх виконанням. І коли вже щось змінювати відносно чинної системи, то потрібен «Спліт» регулювання та нагляду.

Треба сказати, що в Україні вже реалізується практика розподілу цих функцій. Я кажу про функцію фінмоніторингу. Тут Міністерство фінансів виконує регуляторну функцію, а Держфінмоніторинг поряд з іншими регуляторами – наглядову. І це органічно вливається до єдиної світової системи, пов’язаної з боротьбою з незаконною легалізацією коштів.

Зараз модно говорити про незалежність регуляторів. Та вона, на мій погляд, подається дещо під іншим ракурсом – як цілковита свобода в ухваленні будь-яких рішень та відсутність необхідності їх узгоджувати з будь-ким, як це є у випадку з НБУ.

Хотілося б мати певну систему противаг. І Нацкомфінпослуг у цьому плані таку систему має, оскільки левова частка її регуляторних ініціатив повинна пройти узгодження цілої низки міністерств та відомств, в тому числі Державної регуляторної служби. І всі вони мають бути юстовані.

- Тобто, «Спліт» у нинішньому вигляді посилює регуляторну монополію Нацбанку та Комісії з цінних паперів та фондового ринку?

Тетяна Шевкун: - Він не дає Комісії з цінних паперів та фондового ринку додаткових повноважень, але їх розширення передбачається іншими законопроектами. Зараз ці законопроекти вже подані на розгляд Верховної Ради. По суті, вони ставлять Комісію з цінних паперів та фондового ринку на рівень Нацбанку. Ухвалюючи нормативні рішення, вона не повинна буде узгоджувати їх з Державною регуляторною службою, Антимонопольним комітетом і Мінюстом. Таким чином, вона отримує монопольне право особисто і в ручному режимі встановлювати правила на ринку, вирішувати, як і які суб’єкти допускати на нього. І це несе дуже великі ризики.

«Спліт» писався понад три роки тому. Тоді всі ситуативно боялися посилення кризи, а перед небанківським ринком та його регулюванням стояли інші завдання. Законопроект передбачав найбільш просте і швидке їх рішення.

Сьогодні стан справ змінився. Ринки розвиваються. Небанківський фінансовий ринок дав дуже хороші показники за результатами попередніх років. Причому – результати самостійного виходу з кризи. Тобто, коли нема Фонду гарантування, нема рефінансування, нема потужної державної підтримки. І фінустанови були змушені самотужки виживати, що вони і зробили.

Тому сьогодні важливо не посилювати нагляд, а потурбуватися про впровадження системи держрегулювання, що здатна стимулювати наше подальше зростання. Та «Спліт» не вирішує це питання. Він не дасть можливості розвиватися ринкам.

- Чи справді Нацкомфінпослуг як держрегулятор повністю відпрацювала свій ресурс і тепер підлягає списанню?

Тетяна Шевкун: - Я б так не казала. Бо Нацкомфінпослуг дозволила формалізувати та створити систему небанківських фінансових ринків. У них вся наша звітність, уся аналітика.

Недержавні пенсійні фонди були першими серед небанківських фінансових установ, для яких була створена система подання звітності через сайт Нацкомфінпослуг. І інформація про діяльність кожного фонду розкривалася на сайті Комісії. Нацкомфінпослуг має інституційну пам’ять, це важливо для того, щоб не повторювати в майбутньому вже припущених помилок.

На сьогоднішній день уже склалася система, коли фондовий ринок регулює Комісія з цінних паперів та фондового ринку, небанківський – Нацкомфінпослуг, а банківський ринок - НБУ. Така система має великий потенціал для розвитку і свою систему противаг. Тому її не треба перекроювати та рубати під корінь.

- Автори «Спліта» кажуть, що запускають механізм, котрий дозволяє регуляторам оперативно реагувати на ситуацію, яка складається на ринку. Що ви думаєте з цього приводу?

Людмила Кравченко: - Звичайно, додаткові бюрократичні рівні, які створює Державна регуляторна служба, реєстрація в Міністерстві юстиції ухвалюваних рішень, все це подовжує процес. Та водночас і знижує ризик помилок чи навіть зловживань самостійно схвалених регулятором рішень.

Наприклад, зараз ми є свідками того, коли низка банків, що раніше визнані неплатоспроможними, отримують судові рішення на свою користь. Та суб’єкт, отримавши назад ліцензію, вже не підлягає відновленню. Його «реанімація» вже неможлива. В результаті має місце колосальне навантаження на державний бюджет. Тому що коштів Фонду гарантування, на жаль, недостатньо для виконання державних зобов’язань перед клієнтурою таких банків.

Те, що зараз пропонується, це зовсім не технічне питання. Це буде серйозний струс для майже 2000 суб’єктів. Це як переїзд з однієї квартири на іншу. В ході такого «переїзду» маса всього буде викинута і купа всього загубиться.

Ми обґрунтовано непокоїмося, що не набудемо нових можливостей. Навпаки, отримаємо ще більше ускладнень для своєї діяльності і, зокрема, для діяльності кредитних спілок.

Може скластися ситуація, за якої в Україні вже не буде кого регулювати, якщо специфіка кредитних спілок не буде врахована і будуть висунуті нездійсненні регуляторні вимоги.

- Частина прихильників «Спліту», не знайшовши належного розуміння та підтримки з боку більшості представників ринків фінансових послуг, пропонують діяти гнучко. Мовляв, давайте ухвалимо законопроект №2413а зараз, а далі подивимося, як він себе покаже в ділі. Якщо не виправдає загальних сподівань, тоді змінимо на інший закон. Як вам така ідея?

Людмила Кравченко: - На мій погляд, так не повинно бути. Нема відповіді на запитання «навіщо все це затівається?», а отже неможливо побачити перспективу.

У мене є глибоке переконання, що нам на якийсь час треба заспокоїтися та припинити генерувати будь-які документи, які не ведуть до прогресу та розвитку окремо взятих ринків. Заручниками цих експериментів стають люди. Одна справа, коли йдеться про токарний верстат. Можна виточити одну деталь, а якщо вона не підійде за певними параметрами, то можна виготовити іншу. А у нас йдеться про споживачів фінансових послуг, які укладають договори терміном не на день-другий, а на роки. Тому подібні експерименти можуть бути небезпечними для сімей, для домогосподарств, для їхніх фінансів.

Тетяна Шевкун: - «Спліт» передбачає перехідний період. Це існування поза часом, поза нормативною базою. Ми продовжуємо працювати з тим регулятором, який був, але при цьому вже підпорядковуємося іншому. Тобто, один уже отримав повноваження, але ще не може їх виконувати, а других їх втратив, але продовжує ними користуватися.

У цій ситуації суб’єктів починає лихоманити. Вони не розуміють, як поводитися, як вони житимуть далі і чи житимуть взагалі. Така лихоманка на фінансовому ринку вкрай небажана. Вона різко позначається на споживачах.

Наші споживачі – це люди, які хочуть щось накопичити на майбутню пенсію. Це тривале накопичення. І будь-який ризик, найменше хвилювання у нашому сегменті одразу ж викликає у споживачів занепокоєння – що буде з їхніми грошима за 10 років, якщо вони не розуміють, що буде за рік. Чи не ліпше їх якось вилучити з системи?

Такі невиправдані хвилювання не можна допускати на небанківському фінансовому ринку, тим паче – на пенсійному чи страховому, особливо, в страхуванні життя. Бо це несе дуже великий негатив. І відновити потому попередній рівень довіри споживачів фінансових послуг буде надзвичайно важко. Причому реакція буде ланцюговою. Якщо щось трапляється, приміром, у пенсійному секторі, то це позначається і на страховому секторі, і на кредитних спілках, і на інших фінустановах. І на банках у тому числі. Бо якщо рівень довіри падає, то він падає до всіх фінансових установ.

- Нещодавно у Верховній Раді зареєстрований законопроект №8415 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг». Яке держрегулювання в системі фінпослуг він пропонує?

Тетяна Шевкун: - Так, цей законопроект з’явився зовсім недавно. На початку липня він був розглянутий на Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності і був схвалений для прийняття в першому читанні. Також було ухвалене рішення про створення робочої групи з його доопрацювання до другого читання.

Порівняно зі «Сплітом» цей законопроект ліпший. Він не вирішує всі наші проблеми, зокрема, не розводить функції регулювання та нагляду. Та з його ухваленням не лихоманитиме ринки фінпослуг найближчими роками, не буде великих ризиків, пов’язаних з їх розподілом та передачею під контроль НБУ та Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Щонайменше, збережеться вся інституційна пам’ять, яка є в Нацкомфінпослуг. Ми можемо продовжувати діяти в попередньому режимі.

Так, є багато моментів, над якими треба ще працювати, та ми готові у цьому брати активну участь. Це стосується питань ліцензування, перевірок і багатьох інших. Нам ще належить їх обговорити. Та, з моєї точки зору, цей напрямок у розвитку законодавства з регулювання небанківських фінансових послуг правильніший. Тобто, ми спочатку змінюємо концепцію регулювання чи намагаємося поліпшити окремі напрямки з регулювання, а потому вже розглядатимемо, чи треба змінювати того чи іншого регулятора, чи достатньо вдосконалити його роботу, його взаємодію з ринками тощо. З моєї точки зору, це – правильний шлях.

Сергій Герасименко, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Создан 16 июл 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником