Трускавецький вісник № 100 (1658) від 10 серпня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 100 (1658) від 10 серпня 2018 р.

10.08.2018



У номері: Про книжку «Доброволець» Станіслава Богдановича; Лептоспіроз; Сказ; Короткі новини регіону.

Короткі новини

У Дрогобичі покажуть фільм про Стебник

У четвер, 16 серпня, в читальній залі Дрогобицької центральної районної бібліотеки відбудеться демонстрація документального фільму «Є ще час» режисера Тараса Вариводи.

Стрічка відзнята на зорі незалежності України і розповідає про актуальні соціально-економічні та екологічні проблеми м. Стебника. Актуальними ці проблеми залишаються і зараз. Окрім перегляду фільму учасники мають можливість поспілкуватися з його автором. Початок о 16.00.

Завтра у Східниці поговорять про Омеляна Стоцького

У суботу, 11 серпня, в рамках проведення фестивалю «Східницьке літо» у Східниці пройде екскурсія-розповідь про першовідкривача Східницького родовища мінеральних вод Омеляна Стоцького, завдяки якому унікальні мінеральні води селища-курорту отримали визнання в науковому та медичному світі. Захід пройде в музеї Омеляна Стоцького на території санаторію «Східницькі Карпати» (смт. Східниця, вул. Зарічна, 9), інформують в Східницькій селищній раді. Екскурсію буде вести дочка першовідкривача, заслужений журналіст України Ганна Стоцька. Початок о 16.00. Вхід безкоштовний.

Судитимуть сімейну лікарку, яка внесла завідомо недостовірні відомості у лікарняний листок

За процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури, завершено досудове розслідування стосовно 67-річної дрогобичанки, яка підозрювалась у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст.190 (пособництво до шахрайства, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману), ч.1 ст. 366 (службове підроблення). Про це інформує прес-служба прокуратури Львівської області.

Встановлено, що минулоріч у червні сімейний лікар поліклінічного відділення однієї із районних лікарень на Львівщині, внесла завідомо неправдиві відомості до листка непрацездатності про перебування на лікуванні мешканки с. Михайлевичі – викладача місцевої школи. Таким чином, остання отримала допомогу по тимчасовій втраті працездатності і заподіяла шкоду державі на понад 2 тис грн.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Дрогобицького міськрайонного суду для розгляду по суті. Санкції вказаних статей передбачають покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років.

Муніципальні формування виходять далеко за межі дозволеного

В українських містах після Революції гідності один за одним стали з'являтися підрозділи муніципальної поліції – так звана варта. Ці формування з охорони громадського порядку вже встигли стати фігурантами гучних скандалів у регіонах, у переважній більшості вони були на боці місцевої влади або відстоювали інтереси тих чи інших «авторитетів».

Про це у своєму блозі на одному з всеукраїнських сайтів написав голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» Михайло Цимбалюк.

Політик наголосив, що муніципали мають право лише охороняти міське майно, контролювати дотримання правил паркування, встановлення МАФів і вуличної торгівлі, а також стежити за чистотою вулиць.

«При цьому статути місцевих муніципальних структур дозволяють їхнім співробітникам застосовувати силу, використовувати травматичну зброю і спецзасоби, затримувати й перевіряти документи громадян. Але знову ж таки їхні внутрішні документи не підкріплені на законодавчому рівні. Ось і виходить, що, у залежності від міста, повноваження "копів" відрізняються. Бо ж законопроект "Про муніципальну варту" із 2015 року припадає пилом у парламенті, і його розгляд чи не навмисно затягують», – зазначив Михайло Цимбалюк.

За словами очільника «Батьківщини», у результаті цілого комплексу проблем і через непрозорість повноважень муніципалів між ними та громадянами виникають конфлікти.

«Дуже часто "вартові" перешкоджають громадянам, журналістам та активістам бути присутніми на засіданнях місцевих рад, незаконно залучаються до охорони громадського порядку під час мирних протестів. Як наслідок, початкова ідея – забезпечити спокій у межах міста – перетворюється на повну анархію в застосуванні сили й у відповідальності за порядок як такий», – наголосив Михайло Цимбалюк.

На Львівщині визначать кращих підприємців області

З метою відзначення кращих суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснили вагомий внесок у підтримку та розвиток підприємництва Львівської області оголошується конкурс на визначення переможців в номінаціях: "Краще мале підприємство Львівщини", "Краща жінка - підприємець Львівщини" та "Кращий молодий підприємець Львівщини". Про це інформує прес-служба Львівської ОДА.

Переможців у кожній із номінацій нагородять під час урочистого заходу "День підприємця – 2018", який відбудеться на початку вересня. Детальну інформацію щодо умов участі у конкурсі можна отримати за телефонами: 299-92-279, 261-27-13. Пропозиції щодо учасників приймаються до 17 серпня 2018 року на е-mail: torg.loda@gmail.com або за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 425.

Власна інформація

Статті про сказ та лептоспіроз

Сказ можна попередити

 У теплий період року населення більше часу проводить на природі, займається сільськогосподарськими роботами, де контактує з тваринами, як з домашніми, так із безпритульними та хижими. В зв’язку з цим збільшується кількість покусів, подряпин та ослинень, нанесених ними. Епізоотичний стан в області та в Україні залишається вкрай напруженим. Сказ і надалі залишається найбільш небезпечною, невиліковною хворобою. На жаль? кожного року в світі від цієї хвороби гине понад 30 тисяч людей і більше 1 млн. тварин. Не минає ця сумна статистика і Україну.

За 12 місяців 2017 р. зареєстровані 32 випадки сказу серед тварин: 20 лисиць, в т.ч. Дрогобицький район – 6 випадків, м. Дрогобич – 1 випадок; 3 коти, 8 собак, в т.ч. - Дрогобицький район – 2 випадки та 1 корова (Дрогобицький район).

Вже у 2018 р. (7 міс.) за антирабічною допомогою звернулося по м. Дрогобич – 69 чол., в 1 випадку виявлено сказ у домашнього кота; по м. Трускавець – 22 чол.

На сьогоднішній день ситуація по сказу залишається нестійкою.

Сказ – гостре інфекційне захворювання, яке передається від хворих тварин людям шляхом покусів, пошкрябин чи ослинення. Хворіють на сказ всі теплокровні тварини. Найбільшу небезпеку представляють лисиці, коти, собаки, вовки, які хворіють, як в буйній так і паралітичній формі, а також в розповсюдженні вірусу сказу приймають участь кровососні та гризуни. Віруси летючих мишей також можуть викликати в людини смертельне захворювання.

Збудник хвороби – вірус знаходиться в мозковій тканині та слині хворих тварин, зараження відбувається при покусах, ослиненнях та при прямому контакті з хворою твариною, також можливе зараження через речі змочені слиною хворої тварини, якщо слина попадає на шкіру де є подряпини, чи на слизові оболонки. Відомі випадки коли людина захворіла внаслідок того, що держала ланцюг в руках на якому залишилась слина хворої на сказ собаки.

Незвичайна чи агресивна поведінка тварин, як домашніх, так і хижих, майже завжди ознака хвороби. В місті надзвичайно велика кількість безпритульних тварин, що знаходяться в дворах будинків, на території дитячих закладів, шкіл, біля магазинів, на автозаправочних станціях. Викликає занепокоєння відсутність настороженості у громадян, особливо дітей, при поводженні з ними. Часто можна бачити, що діти годують та граються з безпритульними тваринами, дорослі також намагаються надавати їм допомогу, лікують хворих тварин, годують їх, при цьому отримують покуси, що в окремих випадках можуть коштувати їм життя.

Насторожує той факт, що зростає кількість покусів, особливо невідомими тваринами. Так, за поточний період 2017 р. зареєстровано по м. Дрогобичу і Стебнику - 61 покус проти 59 у 2016 р., із них невідомими тваринами - 24. А по м. Трускавець – 19 покусів, із них невідомими тваринами – 7, що також викликає насторогу.

Випадки захворювань людей на сказ можливі при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою осіб, що постраждали від укусів тварин.

 Щоб не заразитися сказом потрібно:

 - при покусах тваринами чи попаданні слини хворої тварини на шкіру чи слизові оболонки, слід негайно промити рану проточною водою з господарським милом та терміново звернутися до лікаря;

- коли тварина, що покусала людину, має господарів, то найкраще її ізолювати та тримати на прив’язі для того, щоб спеціалісти ветеринарної медицини могли спостерігати за станом її здоров’ям на протязі 10 діб з моменту покусу. Якщо тварина залишається здоровою та живою, лікування людям не призначається, або в подальшому відміняється;

- не можна в гніві убивати тварину чи виганяти, або завозити в іншу місцевість після того, як вона нанесла покуси;

- мисливці на полюванні повинні діяти дуже обережно, шкіру забитих тварин потрібно здирати в захисних рукавицях;

- однак, якщо тварина, яка покусала людину, невідома, хижа (що втекла) чи загинула, то необхідно звернутися до лікарів за призначенням антирабічних щеплень. Щеплення повинні проводитися якомога раніше, та коли лікар призначить щеплення, то проводити їх регулярно, не допускати самовільної відмови та їх перерви. На період щеплень необхідно додержуватися режиму та вимог, що пропонують медики (не вживати спиртні напої, переохолоджуватися та інше);

- за медичною допомогою треба звернутися в день покусу чи ослинення;

- для захисту від сказу необхідно правильно утримувати домашніх тварин. Сторожових собак – в установах, підприємствах та організаціях тримати на ланцюгах, в спеціально відведеному для цього місці. Щорічно проводити їм щеплення проти сказу, виводити на вулицю в намордниках. Забороняється вигулювати собак на територіях лікувально-профілактичних закладів, шкіл, дитячих навчальних закладів, закладів інтернатного типу, в парках та скверах, приводити їх з собою на ринки, в магазини та нацьковувати на людей.

 Пам’ятайте, що якщо запобігти покусів тваринами, тим самим Ви попередите захворювання, що передаються ними.

Л.В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ "Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України"

Лептоспіроз. Дератизація як захід профілактики цього захворювання

Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання людей і тварин, спричиняється збудником лептоспірою, характеризується ураженням печінки, нирок, м'язів і супроводжується хвилеподібною гарячкою.

Джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі сільськогосподарські, домашні, дикі тварини, гризуни, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природних вогнищах є щурі, польові миші, землерийки, їжаки. В побутових осередках резервуаром інфекції є щурі, велика рогата худоба, свині, собаки.

Захворювання від людини до людини не передається.

Зараження на лептоспіроз відбувається під час купання, пиття води з відкритих водоймищ, риболовлі, сільськогосподарських польових робіт, при вживанні продуктів харчування, забруднених сечею гризунів. В організм людини збудник проникає через пошкоджену шкіру і слизові оболонки порожнини рота, очей, носа, шлунково-кишкового тракту. Існує професійний ризик зараження у косарів, працівників ферм, ветеринарів, робітників м’ясопереробних підприємств. Характерна літнє-осіння сезонність захворювання.

З моменту зараження до початку захворювання проходить від 6 до 20 днів. Захворювання у більшості випадків починається гостро, підвищується температура тіла до 39-40 °С, хворі скаржаться на сильний головний біль, слабість, біль в м’язах, особливо литкових (діагностична ознака).

Успіх лікування залежить від раннього звернення хворих за медичною допомогою та ранньої діагностики. Госпіталізація хворих є обов’язкова, тому що можливі тяжкі ускладнення. Хвороба може ускладнюватися порушеннями з боку нирок і печінки, кровотечею, міокардитом, набряком мозку, пневмонією, недостатністю кровообігу.

Щоб не захворіти на лептоспіроз необхідно:

- дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі;

- не купатись у водоймах, які не визначені, як рекреаційні зони відпочинку;

- не пити води з невідомих джерел;

- не допускати забруднення гризунами харчових продуктів та питної води;

- не вживати не митими овочі та фрукти;

- не ловити рибу в заборонених місцях.

Дотримання мір профілактики допоможе захиститися від небезпечного для здоров’я і життя захворювання.

Згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних дератизаційних заходів у житлових, виробничих, інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках.

Дератизаційні заходи повинні систематично проводитись в дитячих і лікувально-профілактичних закладах, закладах громадського харчування (їдальні, кафе, ресторани тощо), супермаркетах та інших продуктових магазинах, підприємствах харчової промисловості, житлових будинках та інших об’єктах відповідно до вимог нормативно-розпорядчих документів, які регламентують порядок їх діяльності та функціонування.

Боротьба з гризунами в житлових будинках повинна здійснюватися по принципу суцільної систематичної дератизації. Мешканці повинні контролювати та вимагати від підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, організовувати проведення дератизаційних робіт шляхом укладення угод із відповідними спеціалізованими установами.

Л.В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ "Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України"

Sybiracy

Czy dużo wiemy o Polakach na Syberii? Może mniej-więcej o tym jak tam trafiali, może częściowo o tym jak toczyły się ich losy w czasie II wojny światowej. I to wiedzą taką mogą pochwalić się nieliczni, albowiem tematy te rzadko poruszane, interesujące wąski krąg badaczy, kameralne.

Książka wspomnień Stanisława Bohdanowicza pt. Ochotnik (Warszawa, Ośrodek KARTA, 2006) stała się dla mnie nie tylko odkryciem nieznanych dotąd faktów historycznych i barwnym opisem Syberii w latach 1918-1922, lecz najlepszą książką przeczytaną w tym roku. To co przeżył Polak, ochotnik do Wojska Polskiego, zawiązującego się na Syberii po I wojnie światowej, jest warto nie tylko lektury ale i ekranizacji. Byłaby to potężna lekcja patriotyzmu i zrozumienia czym jest naprawdę Rosja teraźniejsza. A jest tą samą Rosją bolszewicką, którą opisue autor, chyba że przeszło 100 lat i nieco poprawiło się życie materialne jej obywateli. Dusza zaś pozostała ta sama – gniła, wroga, posępna, podstępna, podejrzliwa, azjatycka.

Historia powstania oddziałow polskich we wschodniej Rosji i na Syberii sięga połowy 1918 r. Wtedy za Syberię walczyły wojska bolszewickie i biała armia admirała Kołczaka, wspierana poprzez ewakuowany do Władywostoku Korpus Czechosłowacki. Na tych terenach mieszkało dużo Polaków które zaczęły tworzyć własne oddziały zbrojne. Na koniec września 1918 r. zawiązany w Omsku Polski Komitet Wojenny na Wschodnią Rosję i Syberię (PKW) zdążył sformować 1 Pułk Strzelców im.T. Kościuszki, szwadron kawalerii, baterię artylerii i batalion szkolny.W styczniu 1919 r. doszło do początku formowania V Dywizji Strzelców Polskich (tzw. Dywizji Syberyjskiej) pod dowodztwem płk. Kazimierza Rumszy. Właśnie ochotnikiem do tej dywizji zgłosił się w wieku 19 lat autor książki wspomnień Stanisław Bohdanowicz, syn zesłańca z Polesia.

Książka opowiada o trzech latach życia Stanisława Bohdanowicza i obejmuje: formowanie wojska i codzienne życie żołnierza w czas istniena V Dywizji Syberyjskiej, próba ewakuacji do Polski, niewola, więzienie, przetrwanie w trudnych czasach bolszewickiej niewoli, pertraktacje o wypuszczeniu jeńców wojennych i dostawę ich do Polski, ciężka droga do Ojczyzny.

Czytając te 260 stron książki, ma się wrażenie że autor opisuje całe dziesięciolecia. A z drugiej strony każdy opisany dzień, przeżyty z walką o przetrwanie w nader trudnych warunkach, wydaje się jakimś opisem fantastycznym, wyobraźnią nie do pomyślenia i nie do zaakceptowania w czasach normalnego bytu. Naga prawda o życiu w głębi Syberii, o bolszewizmie, o milionach ofiar zimy, głodu, ludzkiej głupoty i czyjejś premedytacji wyciska niezatarty ślad w świadomości.

Każda strona doztarcza nam nie miłej lektury, a nowej informacji, szoku, refleksji. Człowiek łatwo dziczeje i traci swe człowieczeństwo w nieznośnych warunkach, dostosowuje się do rzeczy ohydnych i godnych potępienia. Opisy żartów przy zakopywaniu trupów, zabicia psów celem wyżywienia, sprytu i chytrości godnych potępienia w warunkach pospolitych – to wszystko autor opisuje baz maseczek i wymówek, bez usprawiedliwienia i żalu.

Ale sednem całej książki jest nie los ochotników do Wojska Polskiego i nie koszmar męki i prób przeżycia jeńców wojennych. Główny akcent autor kładzie na zarazie bolszewizmu, na jego antypolskości, antyludzkości, na węwnętrznej i zewnętrznej stronach tego totalitarnego ładu, gdzie „wszyscy, nie wyłączjąc nawet komunistów i komisarzy, byli ponurzy, źli i opryskliwi”. Czy dużo się zmieniło w Rosji za ostatnich 100 lat?

Przeczytać książkę Ochotnik nie prosto polecam, a gorąco polecam. Miałem szczęście, że dostała się ona mnie do rąk tu, na Ukrainie, albowiem w Polsce bywam raz do roku, albo i jeszcze mniej. Na szczęście, w Truskawiec, gdzie mieszkam, na kurację i wypoczynek przyjeżdża dość dużo Polaków. Lekturę, którą biorą ze sobą, po przeczytaniu często zostawiają na specjalnym stoliku w naszym kościele. Są tam różne magazyny, tygodniki, gazety, a nieraz i ksiąźki (nie tylko religijne). Jedną z takich książek był Ochotnik. Bóg zapłać Panu czy Pani, który/-a ją tam położył/-a. Po przeczytaniu postawiłem ją znów na to same miejsce, aby już ktoś inny delektował się lekturą, pogłębiał wiedzę, uczył historię Polonii i studiował życie i jego wykręty na przykładzie trzech młodych ciężkich lat ochotnika do V Dywizji Syberyjskiej Stanisława Bohdanowicza.

Włodziemierz Kluczak



Создан 10 авг 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником