Трускавецький вісник № 105 (1663) від 17 серпня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 105 (1663) від 17 серпня 2018 р.

17.08.2018



У номері: Програма святкування Дня Незалежності України у Трускавці; Про плату за вхід в бювет, Східницю та маркетингову політику; Молитва за Україну; Фестиваль «Карпатський Пегас»; Мета-секвоя або Мамонтове дерево у Трускавці; Короткі новини.

Короткі новини

Представлення нового очільника Дрогобицької РДА відбудеться 20 серпня

У понеділок, 20 серпня, в районному народному домі відбудеться представлення новопризначеного голови Дрогобицької РДА Андрія Шевкенича. Про це інформує прес-служба ДРДА. Початок – о 10.00.

У Дрогобичі під час пожежі виявили труп власника житла

Як інформує департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА, в ніч на сьогодні, 17 серпня, сталася пожежа в Дрогобичі у цегляному двоповерховому житловому будинку. На місці пожежі було виявлено труп 57-річного власника. Вогнем знищено дах. Обставини події встановлюються.

Михайло Цимбалюк: «Реформа децентралізації не потрібна нинішній владі»

Центральна виборча комісія блокує призначення перших виборів до об’єднаних територіальних громад, що свідчить про саботування процесу децентралізації й намагання якомога міцніше закрутити владні гайки. Як інформує прес-служба Львівського обласного партійного осередку, про це повідомив очільник обласної «Батьківщини» Михайло Цимбалюк. Голова «Батьківщини» Львівщини нагадав, що минулого тижня ЦВК звернулася до профільних комітетів Верховної Ради України щодо доцільності виборів до рад ОТГ без проведення місцевого референдуму.

«Такі кроки ЦВК виглядають доволі дивно в контексті четвертого року процесу децентралізації, коли вже відбулося шість хвиль виборів до рад ОТГ. Ми бачимо, що вибори до територіальних громад аж надто прямолінійно намагаються зірвати. Допускаю, що таке рішення ЦВК ухвалила не з власної ініціативи. Вважаю, що нинішня влада знайшла важелі впливу на Михайла Охендовського – або залякала, або пообіцяла недоторканність», – зазначив Михайло Цимбалюк.

Політик наголосив, що нинішній владі не потрібні вибори і вона не хоче знати про реальну соціологію, адже під час попередніх хвиль виборів до ОТГ найбільшу підтримку отримали представники від «Батьківщини».

«Така карма в нашій державі – ще жодної реформи не було доведено до логічного завершення. Вірогідно, що жодних реформ ця влада не проводила б узагалі, якби не міжнародний тиск. Уже невдовзі команда «Батьківщини» зможе продемонструвати, у який спосіб можна якісно змінити всі сфери діяльності в нашій країні на краще», – підсумував політик.

Власна інформація

Про плату за воду, маркетингову політику та Східницю

/Трускавець не продає «Нафтусю», а надає послуги/

В останні два-три тижні активізувалися розмови про впровадження платного входу в бювет мінеральних вод. Причиною цього стали прес-конференція нового генерального директора ПрАТ «Трускавецькурорт» Андріана Драновського та інформація про продаж акцій ПрАТу новим власникам. Про те, які є загрози від впровадження плати за вхід в бювет та які ризики для Трускавця як курорту, ми спілкуємося з відомим громадським діячем, уродженцем Трускавця Віктором Пицівим.

- Пане Вікторе, чому Ви такий категоричний противник запровадження плати за вхід в бювет? Адже, як відомо, нічого безплатного не буває…

- А хто сказав, що вода безкоштовна? Як мінімум тричі на день від приміщення нижнього бювету цистернами вивозиться вода. Її везуть до міні-бюветів санаторіїв Трускавця. Ви хочете мене переконати в тому, що за неї ніхто не платить?

В санаторії «Кристал» відкрито бювет. Так що, Українська Готельна Група бере воду безкоштовно? Чи ПрАТ відмовляється від оплати?

Відпочивальники платять курортний збір. А відрахування за курортний збір ідуть куди?

За воду завжди платили і платять. Інше питання – оплата за вхід в бювет чи оплата за воду? Якщо це плата за вхід в бювет, то це плата за послуги. Для тих, хто цього ще не зрозумів, повторюю – Трускавець не продає «Нафтусю», він надає послуги.

Стан приміщення бювету, як і стан надкаптажних споруд в парку, стан всієї системи подачі мінеральної води вимагає модернізації.

Тече стеля залу №2 нижнього бювету. З 60 дозаторів води замінено 24. Більша половина не працює. Вони відпрацювали свій ресурс, напівзігнилі. Невже важко побілити приміщення бювету? За що, за які послуги ПрАТ збирається вводити плату? Приведіть в порядок приміщення бювету, модернізуйте інфраструктуру, а тоді можна говорити про якусь оплату. Плата за вхід в совковий бювет та закриття верхнього бювету – це пряма диверсія проти Трускавця.

Як відомо, ПрАТ «Трускавецькурорт» володіє дозволом (ліцензією) на експлуатацію джерел. Я стверджую і володію фактами, що ПрАТ порушує ліцензійні умови, і повинен привести в порядок умови провадження цієї діяльності. Документи не публікуватиму, бо мене звинуватять в тому, що я нібито виступаю проти Трускавця і підриваю авторитет ПрАТу. Але власники цього підприємства вже давно втратили довіру в трускавчан.

- Зміна власників ПрАТ «Трускавецькурорт» – це фікція чи реальна загроза для нашого міста?

- Від перестановки доданків сума зменшується. Заміна одного керівника на другого нічого доброго місту не дала. Теперішній керівник взагалі не готовий до викликів часу. Він не є антикризовим менеджером, який має план виходу підприємства з кризи. Це людина, яка виконує вказівки зверху.

Що стосується купівлі акцій ПрАТу, зміни власників, то нічого доброго місту це не принесе. ПрАТ як не вкладав у місто нічого, так нічого вкладати й не буде. Підтвердженням тому є факти. Чому за 25 років не відремонтовані надкаптажні споруди джерел «Юзя» «Броніслава» «Едвард», які належать ПрАТу? Що заважало власникам це зробити? Скільки вілл, колишніх санаторно-курортних закладів ПрАТу були відремонтовані? В якому стані вони зараз знаходяться? Варто пройти по місту і подивитися. Як приклад – вілла «Старий Косинір», а це ж пам`ятка архітектури!

Якнайдорожче продати і витягнути з міста все, що можна витягнути, нічого не вклавши в модернізацію – така їхня політика. «Після нас хоч потоп!!!»

Я не втручаюся в діяльність керівництва, бо це приватна структура. Мене дивує позиція депутатів Трускавця. З їхньої мовчазної згоди все це відбувається.

- Ви напевно ознайомилися з позицією нового керівника ПрАТу Андріана Драновського. Чи схвалюєте його готовність співпрацювати з владою міста щодо вирішення наболілих питань та розробки стратегії розвитку Трускавця?

- Теперішній керівник ПрАТу є найслабшою ланкою в системі «Трускавецькурорту». Я не знайомий з ним особисто, але судячи з його бездіяльності та популістських виступів, складається враження, що це дуже слизький чоловік. Він, на жаль, не стоїть на стороні міських жителів, та не захищає інтереси міста. Це тимчасово найнятий менеджер, виконавчий директор.

Абсолютно не хочу його образити. Але за весь час його перебування на посаді я не почув конкретно озвучених антикризових дій щодо налагодження співпраці з містом. Найгірше, що за 100 днів свого перебування він не цікавиться, що в нього відбувається на підприємстві. Йому вартувало б зайти на територію першої санітарної зони, хоча б прибрати там територію, привести до ладу огорожу біля бювету, привести в порядок об’єкти, що обслуговує ГГРЕС. Риба, як відомо, гниє з голови.

Дивують мене і виступи декого з депутатів під час сесії. Коли ПрАТу надають ділянку в районі Липок (вул. Бориславська), то дуже вельмишанований керівник однієї з фракцій міськради (прізвище не називаю) на весь голос стверджує, що воду з свердловин на Липках беруть для приготування ванн. Насправді, на тих свердловинах навіть відсутня огорожа. Тому люди такого рівня мали б думати, що вони говорять.

Керівнику ПрАТу пану Драновському вартувало б прочитати гарантійний лист його попередника до керівництва міста, в якому вказані всі недоліки, які фактично є порушенням ліцензійних умов. Лист підписано ще в листопаді 2017 року. Невже за рік ПрАТ так і не знайшов у собі сили визнати свої помилки і ліквідувати всі недоліки? Чи у нових власників з офшорних зон бракує коштів? Якщо вони не можуть утримувати ГГРЕС і джерела, то хай віддадуть їх місту. Все дуже просто.

- Вісім років свого життя Ви віддали роботі в «Трускавецькурорті». Може, не пасує Вам так різко критикувати це підприємство, яке Вас годувало?

- Не варто порівнювати давній «Трускавецькурорт» і теперішній ПрАТ «Трускавецькурорт». Це абсолютно різні речі. Тодішнє керівництво «Трускавецькурорту» в особі Г. Стародуба, Б. Аксентійчука залишило в спадок місту і ПрАТу шеститисячний колектив, який налічував більше 20 підприємств і був фактично головним роботодавцем міста. На такому підприємстві я працював. Але це було 20 років тому.

Для мене тодішній «Трускавецькурорт» – це одна з найкращих сторінок розвитку курорту Трускавець. Новим власникам ПрАТу вдалося все це знищити.

Я не буду нікого ні в чому звинувачувати. Але приватизація стала найбільшою бідою для міста-курорту.

- Завершується літо, і воно для Трускавця було дуже успішним – маса відпочивальників, дуже багато іноземців, словом, рай на землі. Ви й далі будете стверджувати, що місто занепадає?

- Коли ти живеш весь час у Трускавці, знаходишся тут, то тобі здається, що ти в раю. Але є таке прислів`я: «Ти тільки тоді зрозумієш, що таке справжнє щастя, поки ти не загубиш». Бо в тебе немає з чим порівняти.

Я не весь час буваю у Трускавці., хоча Трускавець для мене – найкраще місце на землі. Коли сюди повертаюся, то бачу всі плюси та мінуси міста. Можу порівняти, що відбулося доброго, а що так і залишилось невирішеним.

Я стверджую, що найбільшою бідою Трускавця є неефективне управління містом, небажання депутатського корпусу щось змінювати, а зміни, якщо й відбуваються, то дуже повільно, черепашачим темпом.

Трускавець і надалі живе минулою славою. Не впорядковано громадський простір, в жахливому стані територія парку. Нагірна зона курорту – взагалі депресивна. Закрито верхній бювет. Не модернізовується обладнання бюветів, є проблеми з транспортом у місті, маршрутки ходять як хочуть, дуже дивні напрями, тож вони напівпорожні. Територія автовокзалу взагалі нагадує смітник, добре, що вибиті вікна вокзалу закрили біг-бордами. А це лице міста.

Видно, що депутатський корпус і мерія просто дерибанять бюджет. Мало вкладається в розвиток інфраструктури міста.

Так, у місті повно поляків, появились іноземці з інших країн, але це заслуга менеджерів приватних санаторно-курортних закладів, які також повинні пам’ятати, що сезон на сезон не подібний. А з маркетингом у Трускавці проблеми.

Ненавиджу слово «промоція», бо воно в мене асоціюється з засміченою територією бульвару Торосевича, дурнуватими «туристичними» ярмарками, за прибутки від проведення яких міські очільники можуть здійснювати вояжі (нібито «промоцію»).

Хоча зміни на краще видно. Покращився сервіс, та й трускавчани почали цінувати курортника. Проте це літо не є надто вдалим для Трускавця, на жаль. Якщо брати в загальному, то місто в сезон було заповнене на 90%.

- Маємо можливість спостерігати за бурхливим розвитком Східниці. Як Ви вважаєте, Східниця є конкурентом чи партнером Трускавця? І чому так думаєте?

- Трускавець і Східниця – це два абсолютно різних курорти. Маленька Східниця на 4 тисячі жителів і великий 20-тисячний Трускавець розпочали між собою боротьбу. Аж дивно! Насправді ж боротьба йде не за те, в кого вода краща і де ж та справжня «Нафтуся». Те, що має Східниця, не має Трускавець. В Східниці є гори, тому це курорт кліматичний. Наявні залізисті води, содові води, яких немає в Трускавці. Є невеликі запаси води типу «Нафтуся», які не досліджені. Тому Східниця не може бути конкурентом Трускавцю.

Хоча Східниця склала конкуренцію Трускавцю в боротьбі за клієнта, відпочивальника. І треба відзначити, що цього року Трускавець цю боротьбу програє.

Східниця дуже швидко модернізується. Наявність на території електромобілів, станцій по зарядці електромобілів – коли це буде в Трускавці?

У Східниці добре облаштовані зупинки громадського транспорту, чого не скажеш про Трускавець. Є інформаційні вказівники, де чітко вказано напрям маршрутів, теренкурів, веломандрівок та піших прогулянок. Трускавець та Східниця мають спільну територію спільний ринок праці та спільні проблеми. Все це називається рекреаційно-туристичний кластер. Тому Східниця все ж таки партнер Трускавця. Маленький партнер, з яким необхідно рахуватися.

Маючи набагато сильнішу інфраструктуру, набагато більші можливості, маючи 190-літню історію, маючи унікальну живу воду, Трускавець, на жаль, програє не тільки Східниці, а й багатьом курортам в маркетинговій політиці. І мене дивують виступи депутатів, міського голови, їхнє биття в груди, що у Трускавці найкраща вода. Справа не в воді, не в її якості! Ми не продаємо воду, ми надаємо послуги! Все це свідчить про відсутність маркетингу в місті. Не плутати з промоцією! Бо промоція – це запах шашлика посеред міста та «чудо»-ярмарки і нічийні МАФи. Маркетинг насправді – це зовсім інше.

І як наслідок, Трускавцю бракує добре навчених кадрів. Меру давно пора замінити керівників підрозділів, провести ротації в штатному розкладі, якщо він хоче і надалі залишатися мером. Є просте правило керівника: «Позбався баласту! Ти нікому нічого не винен!». Ті, що помогли тобі виграти вибори, своє вже отримали. Набери нову команду й рухайся вперед.

- Верхній бювет, промоція міста, стан парку, комерційні об’єкти в першій санітарній зоні, контроль за станом гідромінеральної бази – це надзвичайно важливі та актуальні теми. Як би Ви на місці очільників міста пробували їх вирішувати?

- ГГРЕС як міська структура! Чому досі не функціонує це комунальне підприємство, хоча рішення було прийнято? Що, бракує політичної волі? Чи з появою цього підприємства хтось втратить можливість дерибанити бюджет? Чотири штатні одиниці ГГРЕСу – я б це підприємство означив як моніторингову групу, де обов’язково має бути головний санітарний лікар міста (бо місто – курорт!). Воно обійдеться місту в 50 тис гривень в місяць. Невже цих коштів немає в бюджеті Трускавця?

Андрій Кульчинський сказав вголос, що він прагне, аби Трускавець став курортом державного значення. Всім власникам ліцензій (не тільки ПрАТу), які зайняті розробкою мінеральних вод та розсолів на території Трускавця в двомісячний термін привести у відповідність до ліцензійних умов ведення своєї діяльності! В разі відмови це робити потрібно відмовляти таким власникам у наданні чи оренді земельних ділянок.

Приміщення верхнього бювету має бути викуплене чи забране за рахунок боргів і передане на баланс міста. Верхній бювет можна відкрити протягом місяця. Це б оживило верхню зону курорту. Місто повинно працювати на повну потужність. Поки що курорт напівпаралізований.

Маркетинговою політикою в місті повинен займатися один чоловік, а не управління. Бо діяльність управління нагадує колективну безвідповідальність. Взагалі комунальні підприємства «Трускавецький курортно-інформаційний центр» та «Редакція міського радіомовлення» повинні були давно реорганізовані в інформаційний центр.

Що стосується парку, то він може бути відреставрований за кошти приватних підприємців, які можуть мати там дозвіл на ведення діяльності щодо надання курортних послуг.

Але я не збираюся вчити міського голову. Його обрала громада. І я колись також голосував, правда, не за нього. Тому маємо те, що маємо.

Насамкінець про найважливіше. Введення плати за вхід в бювет – це диверсія проти курорту та підрив підвалин державності.

Спілкувався Володимир Ключак

Фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів

25-26 серпня 2018 року у рідному селі Івана Франка Нагуєвичах відбудеться IV Всеукраїнський поетичний фестиваль «Карпатський Пегас» та вручення Премії Ордену Карпатських Лицарів. Дійство проходитиме на території парку та музею генія української нації за сприяння Національної спілки письменників України, Дрогобицької районної ради, Дрогобицької районної державної адміністрації, літературної агенції «Зілля», музею-садиби Івана Франка, громади села.

У неділю, 26-го серпня, поетичний фестиваль органічно увіллється у організований директором музею Богданом Лазораком етнофест, на головній сцені якого поруч із музикантами та фольклорними колективами виступлять члени журі та переможці однієї з найпрестижніших поетичних премій України. Серед членів журі фестивалю – два лауреати Шевченківської премії, а саме Анатолій Кичинський (Херсон) та Петро Мідянка (Закарпаття).

У програмі поетичного фестивалю: екскурсії, читання віршів верхи на коні, поетичні змагання за «підкову Пегаса», презентації книг, виступи дитячих письменників на Галявині казок, автограф-сесії, зустрічі із читачами, нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів, неформальне спілкування біля вогнища, поетичний куліш, книжкова толока.

Серед гостей фестивалю: автор пісень Віктора Павліка та Гайтани Сергій Лазо (Тернопіль), головний редактор «Перевалу» Ярослав Ткачівський, Степан Процюк, Таня П’янкова та Василь Шкурган (Івано-Франківськ), поети і перекладачі Анна Багряна та Светозар Стоянов (Болгарія), Володимир Погорецький (Чортків), Оля Ляснюк (Луцьк), Сергій Дмітрієв (Одеса), Віктор Мельник (Вінниця-Київ), автор-виконавець Юлія Качула (Крим), Ігор Гургула, Олесь Дяк, Оксана Мазур, Роксолана Жаркова (Львів), Сергій Федака, Олександр Гаврош та Михайло Носа (Ужгород), Галина Фесюк (Жовква), Серго Сокольник, Сергій Куліда (Київ) та інші. Відділ культури Дрогобицької райдержадміністрації, музей Івана Франка та кінотеатр «Злата» організовують нічний перегляд фільму «Червоний» під відкритим небом та зустріч із автором роману та кіносценарію Андрієм Кокотюхою.

Етнофест у садибі Франка, який організовує директор музею Богдан Лазорак, передбачає близько 50 локацій, де будуть представлені майстер-класи гончарів, ковалів, арбалетників, трембітарів, сопілкарів та інших народних майстрів і митців. Два фіакри, дитячі майданчики, виїзна торгівля, атракціони, концерти зроблять ваші вихідні у Нагуєвичах незабутніми.

Більш докладну інформацію про фестиваль та премію можна отримати на сторінці фестивалю у Фейсбуці, на сайтах музею Івана Франка та Дрогобицької райдержадміністрації: https://www.facebook.com/lycar.karpat?hc_ref=ARSigbp0KtAv8noRCAzW0b933LAuO7bnynsSfZ8JKBeP2wIB9e6PzqkhJ-en0w6JTmQ&fref=nf. Довідки за телефоном 097-688-19-25.

Василь Кузан, в.о. начальника відділу культури і туризму Дрогобицької РДА, член Правління Національної Спілки Письменників України

Програма фестивалю «Карпатський Пегас-2018» у Нагуєвичах

25.08.2018

11.00 – виїзд із Дрогобича від районного народного дому (поруч із автостанцією), поселення в Нагуєвичах.

14.00 – екскурсія Державним історико-культурним заповідником Нагуєвичі.

16.00 – перехід до озера, читання поезії верхи на «Пегасі», змагання за підкову Пегаса біля вогнища.

19.00 – арт-пікнік.

21.00 – нагородження переможців Премією Ордену Карпатських Лицарів (конференц зала музею).

26.08.2018

10.00 – участь у Етнофесті в родинній садибі Франків, книжкова толока, автограф-сесії, майстер класи, троїсті музики (близько 50 локацій).

12.00 – урочисте богослужіння біля каплиці Пречистої Діви Марії.

13.00 – 16.00 – зустріч із дитячими письменниками на Галявині казок.

14.00 – 17.00 – участь у Франковому університеті.

18.00 – участь у Франковому концерті на лісовій сцені (концертна програма за участі письменників, переможців та членів журі поетичного конкурсу на здобуття Премії Ордену Карпатських Лицарів, гостей фестивалю, народних колективів художньої самодіяльності, троїстих музик, трембітарів, авторів-виконавців та естрадних співаків).

21.30 – «Лісовий кінотеатр» – презентація фільму «Червоний» за участю автора роману та кіносценарію Андрія Кокотюхи.

27.08.2018

10.00 – участь в урочистому покладанні квітів до пам’ятника Івану Франку в Нагуєвичах.

11.00 – виїзд до Дрогобича.

Реєстрація і поселення: тел. 097-340-11-22 (Тетяна П'янкова) і 097-688-19-25 (Василь Кузан).

До теми. Положення про поетичну премію «Ордену Карпатських Лицарів»:

1. Премія присуджується за кращі поетичні твори написані чи видані окремою збіркою українською мовою протягом двох років у період до Дня Незалежності України. Премія присуджується авторові один раз у житті.

2. Премія вручається, разом із посвяченням у лицарі «Ордену Карпатських Лицарів», на фестивалі «Карпатський Пегас» у с. Нагуєвичі 25-26 серпня 2018р. (у музеї Івана Франка).

3. Переможці визначаються компетентним журі. Висунення кандидатів на нагороду відбувається публічно у мережі Інтернет. Допущеним до конкурсу вважається автор, чия добірка із 10 віршів опублікована на сторінці https://www.facebook.com/lycar.karpat. Право публікувати добірку на сторінці мають тільки члени журі, які попередньо розглядають добірки, надіслані авторами на електронну пошту: lycar.karpat@gmail.com.

Просимо звернути увагу, що: 1) Диптих вважається двома творами, триптих – трьома. 2) Поеми до участі в конкурсі не допускаються. 3) Вінок сонетів вважається повноцінною добіркою і до участі допускається. Тоді окрім вінка сонетів авторові не потрібно надсилати жодного вірша. 4) Просимо під віршами не вказувати ні дату написання, ні місце написання твору, ні автора. 5) Будь ласка, подавайте кожен текст із нової сторінки через функцію "розрив сторінки" та виділяйте початок нового вірша назвою або зірочками (***)

Подаючи твори на конкурс автор автоматично дає згоду на публікацію їх у збірках та альманахах конкурсу, якщо такі будуть видаватися.

4. Переможці відзначаються у двох номінаціях: краща поетична книга та краща добірка із 10 віршів, опублікованих на сторінці конкурсу у Фейсбук (https://www.facebook.com/lycar.karpat)

5. Добірка до публікації на сторінці допускається чи не допускається членами журі без пояснень. Добірки авторам слід надсилати особисто разом із вказаним правильно іменем та прізвищем на адресу: lycar.karpat@gmail.com до 20 серпня 2018 року. Доступ до електронної скриньки мають усі члени журі.

6. Книги (по 4 примірники) авторам слід надсилати особисто на адресу: місто Трускавець Львівської області, Нова пошта, відділення №2, Василю Кузану (097-688-19-25). Книги надсилати до 20 серпня 2018 (за штемпелем).

7. Твори учасників конкурсу обговорюються публічно. У обговоренні можуть брати участь усі бажаючі. Єдиним ресурсом для публікації матеріалів про допущені до конкурсу твори та самих творів є сторінка конкурсу у Фейсбуці. Кожен читач має право висловити свою думку під публікацією в коментарі на вказаному ресурсі. Журі бере до уваги тільки рецензії, відгуки та обґрунтовані коментарі під публікацією. Кожен коментар має рівень дорадчого голосу. У полеміці вітаються лицарські традиції. Заборонено називати автора добірки, якщо ви його знаєте.

8. Член журі має право при обставинах, коли особисто не може брати участь у засіданні, рекомендувати на своє місце іншу людину.

9. Головування у журі кожного року переходить до іншої людини - члена журі. Голова журі має право на два голоси.

10. Переможці (перше місце) у кожній номінації отримують диплом, грошову премію та цінну нагороду. Журі може приймати рішення про вручення додаткових нагород.

11. Переможці та по 10 кращих, на думку журі, авторів у кожній номінації отримують право безкоштовно публікуватися у щорічному альманасі, який буде видаватися до наступного фестивалю (при наявності коштів).

12. Ні вікових, ні гендерних, ні національних, ні жодних інших обмежень для участі в конкурсі немає. Головним критерієм при оцінці книг та добірок є тільки високий художній рівень та формальна довершеність текстів українською мовою.

13. Рішення журі остаточне і оскарженню не підлягає.

Молитва за Україну

«24 серпня о 18 год. за укр. часом буде всесвітня молитва за Україну. Передавайте кому можливо». Такі повідомлення в останні кілька днів заполонили Фейсбук, а на подію «Синхронна Велика Молитва» приходять масові запрошення.

І це добре, що в найголовніше свято Української Держави, в цей складний та вирішальний час люди пам`ятають про молитву, готові в єдиному пориві просити Бога про допомогу. Але чи цього достатньо, щоб помолитися за Україну тільки 24 серпня на флеш-мобі? Чи це буде справжня молитва, а не показуха? Не йдеться про всіх учасників, а про тих, хто готовий підтримати «Синхронну Велику Молитву» не так з потреби серця, як з нудьги, «по приколу», заради нової фотографії чи з метою певних вражень…

Молитися за Україну треба щодня, а не на флеш-мобах. Бо молитва – це така сила, яку важко порівняти з чимось іншим. Молитва зрушує гори, зцілює хворих, а навіть воскрешає померлих. Молитва наближає нас до Господа, дає унікальну можливість поспілкуватися з Ним, почути Його, довіритися Йому, впустити мир, спокій та щастя у своє життя. Молитва – це таїнство, яке до кінця ніхто так і не дослідив, та й навряд чи дослідить. Це не іграшка, не жарт, не інформаційний привід. Це найсерйозніша річ, це скарб, який не кидають в болото, це інструмент прохань та подяки. Зрештою, в Святому Письмі про молитву пише набагато більше і краще, бо ця натхненна Книга Книг писалася саме в молитовному чуванні.

Соборна молитва – це молитва згідно принципу «Де двоє чи троє зберуться в ім`я Моє, там Я посеред них перебуватиму» (Мт, 18:20). Кожен християнин має за обов’язок у неділі та свята перебувати на Святій Літургії, тобто на соборній молитві, у спільноті. Бо Церква – це і є спільнота, зі своїми правилами, ієрархією, структурою, канонами. Молитва за Україну в усіх християнських конфесіях (православні, греко- та римо-католики, протестанти всіх деномінацій) звершується постійно, не тільки в неділю. Ця молитва має різні форми – в рамках Літургії чи Меси, як складова частина молитви вірних, співана чи мовлена священиком, пастором, дяком, кантором чи будь-ким із вірних, у формі гімну «Боже Великий Єдиний» тощо. Молитва за Вітчизну, рідний край, його добробут і процвітання, а також за владу і військо – це те, що об`єднує християн кожної конкретно взятої країни, робить їх не тільки хорошими вірними, але й патріотами. І так було протягом віків.

В наш час певні сили роблять все, щоб дискредитувати Церкву, щоб применшити роль молитви, щоб відвернути людину від Бога. На жаль, Європа в цьому сумному процесі тримає гілку першості. Насильницьке запровадження ґендерної ідеології, контроль за освітою і отруювання дитячих душ шляхом внесення шкідливих змін до навчальних програм, виправдання переривань вагітності, абортів, евтаназії, пропаганда гомосексуалізму та інших збочень, нав`язування «нових цінностей» через Інтернет, соціальні мережі та засоби масової інформації – все це одного поля ягоди. Людей, які кажуть категоричне «Ні!» гріху, звинувачують, очорнюють, обпльовують, намагаються спихнути на маргінес суспільного життя. І цю проблему нам прийдеться вирішувати ще довго, але з Божою допомогою все буде добре.

Відносно флеш-мобів типу «Молитва за Україну», то безперечним плюсом є те, що на підсвідомому рівні його учасники (навіть якщо це люди далекі від віри та Церкви) мають можливість долучитися до молитви в спільноті. Участь у «Великій Синхронній Молитві» дає можливість не лише відчути себе «гвинтиком» великого українського народу, представники якого є на всіх континентах світу, але й причаститися тої благодаті, котру дарує соборна (спільна) молитва. Для декого це може бути першим кроком до того, щоб почати молитися частіше.

Натомість для людей воцерковлених, для тих, хто за Україну молиться щодня, «Велика Синхронна Молитва» не є чимось надзвичайним, важливішим за недільну Святу Літургію, храмове свято, прощу чи спів у групі прославлення. Це радше можливість задемонструвати свою віру, з якою не маємо чого критися, адже ми – християни, нащадки славного християнського народу, котрий займає далеко не останнє місце в європейській та світовій історії.

24 серпня, в День Незалежності України, кожен українець мав би бути в церкві – зранку чи в якийсь інший час, коли там збираються на молитву. У спільноті вірних ми дякуватимемо Господові за нашу державу, за всі ласки, якими Він нас обдаровує, але також і за випробування, які роблять нас сильнішими. І після подячних слів на адресу Всевишнього ми можемо звернутися до Нього з проханнями – благословення для України, нашого народу, за перемогу, за владу, за воїнів, за наше місто і його мешканців. І кожен у своєму серці має ще приватні прохання, з якими теж звертатиметься до Бога під час соборної молитви вірних. Після церкви, звісно, можемо взяти й участь у «Великій Синхронній Молитві». Не замість церкви, а після церкви. І так буде правильно.

Кожного ранку, прокинувшись та вмившись, ми звертаємося до Бога словами молитви, і в ній не має забракнути згадки про Вітчизну нашу. Кожного вечора, дякуючи Богові за всі Його ласки, за день, за все зроблене, за людей, яких Він ставив на нашому шляху, ми маємо згадати і про Батьківщину нашу. Кожного тижня, йдучи до церкви, молимося в ній не лише за себе та свою сім`ю, але й за Україну. Бо вона – мати наша, земля наша, край наших предків і наших нащадків.

Молитви за Україну забагато не буває, як і не буває забагато молитви загалом. Бо молитва – це надзвичайно потужна зброя, яку, на щастя, можна використати тільки для добра, і ніколи для зла. Саме молитвою Україна переможе зло зовні і всередині! Всі інші методи будуть допоміжними.

Володимир Ключак

Мета-секвоя, або Мамонтове дерево

/Трускавецька «Най-сімка»: про себе і своє/

Редакція «Трускавецького вісника» і Асоціація екскурсоводів України у Львівській області склали для вас цікавий туристичний маршрут по місті Трускавці. Чудеса природи, дивні реліктові дерева, унікальні води, слід загубленого метеорита… Не «Нафтусею» єдиною живе Трускавець! Він зберігає свої таємниці, овіяні легендами, переказами та розповідями.

Отже, пропонуємо вашій увазі сім фактів про Трускавець, про які, ймовірно, ви не знали. Звісно, не всі зразу, а по одному :-)

Очолює загадкову сімку диво природи: мамонтове дерево. Sequoia (секвоя) – представник виду родини кипарисових, найстаріше і найвище дерево на Землі.

Ми вже звикли, що Карпати – це переважно стрункі смереки та буки. Дубом, липою чи березою у Трускавці нікого не здивуєш. Проте неабияким сюрпризом для багатьох може виявитися той факт, що в околицях Трускавця можна натрапити на справжні мамонтові дерева, або ж секвою. Чому ці дерева назвали мамонтовими? Бо їхні гілки нагадують бивні мамонта.

Легенда розповідає, що вождя індіанського племені черокі звали Segui – той, що слідкує за часом. Цей вождь очолював визвольну боротьбу проти завойовників і склав азбуку для свого племені. На його честь назвали це дерево.

А зараз цікаві факти про секвою.

Спили величезних стовбурів гігантського дерева сягають 12 метрів у поперечнику.

У тунель, зроблений в такому дереві, вільно в`їжджає автомобіль. А на пеньку можуть танцювати 16 пар.

Найвищу секвою знайдено влітку 2006 року в Національному парку Редвуд (США), висота Гіперіона (так назвали це дерево) становила 115,5 метрів. Висоту понад 100 метрів мають 15 живих дерев.

Одну секвою спилювали 7-метровою пилою 17 днів. Для її перевезення знадобилося 30 величезних залізничних платформ.

Батьківщиною цих дерев вважають Америку. В Англії її називають Веллінгтонія велетенська, а в США Вашингтонове дерево, або Вашингтонія велетенська.

В нашому краї цих гігантських прибульців, батьківщиною яких є далеке тихоокеанське узбережжя Північної Америки, можна зустріти в Карпатах, зокрема на Закарпатті (Рахівщина).

У Трускавці також є таке дерево. Його можна зустріти в ландшафтному дендропарку готельно-курортного комплексу «Карпати». Правда, воно відносно молоде, віком до 25 років. Це вічно зелене однодомне дерево має товсту кору (30 см), висота поки що біля 10 м. Це реліктове дерево мета-секвоя, але не американська, а китайська.

В парку на галявині біля мамонтового дерева можна комфортно відпочити, адже неподалік встановлена альтанка, є куток відпочинку, годівниці для лісової фауни.

Не варто втрачати нагоди бодай півгодини побути поруч біля цього велетня-довгожителя, попереду в якого ще не одна тисяча років життя. Звичайно ж, якщо на те буде воля крихітної і недовголітньої, та водночас дуже могутньої людини.

Легенда говорить, що якщо людина побуде біля секвої, то вона набирається сили і довголіття. Не втратьте нагоди перевірити це! Санаторій «Карпати» радий гостям і запрошує на відпочинок. Обов’язково відвідайте ландшафтний парк «Підгір`я». Власне там ви знайдете одну з семи таємниць Трускавця – мамонтове дерево секвою. Так що запрошуємо в «Карпати»!

А про решта шість таємниць ми розповімо вам наступним разом. Зокрема, Ви довідаєтесь про те, чим дурманить Трускавець і де сліди від метеориту.

Запрошуємо на відпочинок до Трускавця!

Віктор Пиців, екскурсовод

Програма святкування Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України у Трускавці

22 серпня, середа

16:30. Відкриття виставки львівських художниць Зоряни Гуцуляк та Світлани Стародубцевої «Космічний етновітер»,    Художній музей Михайла Біласа.

23 серпня, четвер, День Державного Прапора України

12:00-14:00. Підписання угоди з німецькою делегацією. Музичне оформлення: НАНІ “Галичани”. Художній музей Михайла Біласа.

12:00-15:00. Фотозона для гостей та жителів міста біля альтанки. «День Прапора в Трускавці» з прапорцями та жовто-блакитними стрічками. Альтанка.

15:00-17:00. Турнір з шашок серед розрядників. Будинок учнівської творчості.

16:30-17:00. Велопробіг за участі вихованців велотуристичного гуртка Будинку учнівської творчості. Майдан Незалежності.

17:00-17:10. Флеш-моб “Ми діти твої, Україно” за участі учасників Зразкового хореографічного ансамблю “Золоті діти” та стипендіатів міського голови. Майдан Незалежності.

17:10-18:00. Урочисте підняття Державного прапора України. Майдан Незалежності.

18:00-19:20. Концерт оркестру “Люкс-Бенд” від Народного дому м. Трускавця. Майдан Незалежності.

19:00-22:00. Захід “Вечір в повстанській криївці”. Музей міста-курорту.

23-26 серпня, четвер-неділя

10:00-18:00. Виставка художніх робіт, майстер-класи від майстрів ужиткового мистецтва. Майданчик біля музею міста-курорту.

24 серпня, п’ятниця, День Незалежності України

12:30-14:30. Турнір з шахів серед розрядників. Будинок учнівської творчості.

13:00-15:00. Турніри з волейболу серед дівчат та баскетболу серед юнаків 3х3. Спортмайданчик міського парку.

13:00-15:00. Турнір з тенісу серед дітей. Корти ДЮСК "Спортовець".

16:00-18:00. Регіональний спортивний турнір з бойових мистецтв «Трускавець OPEN 2018». Майданчик біля нижнього бювету.

 16:30-18:30. Виставка живопису художніх робіт трускавецьких художників. Сходи біля малої сцени.

16:30-17:00. Виступ духового оркестру “Біг-Бенд” Народного дому. Головна сцена.

17:00-18:00. Урочиста академія. Головна сцена.

18:00-19:30. Академічний козачий ансамбль пісні і танцю “Козаки Поділля” (Хмельницька філармонія). Мала сцена.

19:30-20:30. Концерт за участі вокально-інструментального ансамблю “Ватра” (м.Львів). Головна сцена.

25-26 серпня (субота, неділя)

10:00-12:00. Турнір з настільного тенісу серед чоловіків. СЗШ №3.

Оголошення

СПА-центр «П`ятий океан» (м. Трускавець, вул. Д. Галицького, 2) запрошує на роботу масажиста та медичну сестру (косметолога по тілу). Тел. для довідок: 068-955-97-95 або 098-079-00-77.



Обновлен 20 авг 2018. Создан 17 авг 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником