Трускавецький вісник № 106 (1664) від 20 серпня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 106 (1664) від 20 серпня 2018 р.

20.08.2018



У номері: Представлення нового голови Дрогобицької РДА Андрія Шевкенича; Чумачечий Трускавець; Короткі новини регіону.

Короткі новини

У вересні в Станилі говоритимуть про трускавецький цвинтар

16 вересня у селі Станиля Дрогобицького району пройдуть громадські слухання щодо врахування громадських інтересів до містобудівної документації «Детальний план для відведення КП «Парк Курортний» Трускавецької міської ради земельної ділянки під облаштування міського кладовища». Мова йде про 8,7 га землі для трускавецького цвинтаря із земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «Дрогобицьке лісове господарство». Земля знаходиться в адміністративних межах Станильської сільської ради.

Розробником проекту вказаної містобудівної документації є Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект», а замовником детального плану території – Дрогобицька РДА. Громадські слухання пройдуть в станильському Народному домі, початок о 15.00.

До речі, в цей же день, в цій же годині і в цьому ж місці (Народний дім) у Станилі пройдуть і громадські слухання щодо обговорення містобудівної документації «Детальний план території для обслуговування нежитлових будівель торгових павільйонів на землях Станильської сільської ради за межами населеного пункту» відносно об’єктів у Трускавці на вул. В. Стуса, 7/1 та вул. Стуса, 13/2.

Платіть 3 тисячі 898 гривень 85 копійок, і матимете шлюб за добу

Вартість послуги «Шлюб за добу» у комунальному підприємстві «Трускавецький інформаційно-курортний центр» Трускавецької міської ради складає 3 898 грн. 85 коп. Про це повідомили у Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області.

В управлінні юстиції нагадують, що укласти шлюб за добу можна укласти не тільки в Трускавці, але і у Львові. Так, зокрема прейскурант на послугу у львівських локаціях є таким:

- Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» - 3447грн.15 коп.;

- ДП Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького – 3118 грн.;

- ДП «Арена Львів» - 2891 грн.

Доступність, ефективність, швидкість – саме це характеризує послугу шлюб за добу, яка була впроваджена 19 серпня 2016 року у Львівській області, кажуть в юстиції. Протягом двох років з часу заснування пілотного проекту послуги «Шлюб за добу» було зареєстровано 2526 шлюбів, з них 68 розірвано. Загальна кількість зареєстрованих шлюбів за звичайною процедурою становить 8283.

Нотаріусів побільшає

Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області скеровано у Міністерство юстиції України 44 подання про допуск осіб до складання кваліфікаційного іспиту. Про це інформує прес-служба управління. За результатами кваліфікаційних іспитів на право займатися нотаріальною діяльністю, які тривали з 26 липня по 9 серпня, 12 осіб з Львівської області успішно здали такий іспит. Протягом місяця усі особи, які склали іспит, отримають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю і матимуть право реєструвати приватну нотаріальну діяльність, або претендувати на посади у державних нотаріальних конторах.

Власна інформація

У Стебнику освячено богослужбову каплицю Преображення Господнього

18 серпня, увечері, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відвідав парафію Преображення Господнього м. Стебника. Єпископа процесійно зустріли священики та вірні міста. Опісля владика Ярослав здійснив чин покладення антимінсу в новозбудованій каплиці Преображення Господнього та відслужив Велику Вечірню.

Наприкінці богослужіння єпископ привітав місцеву громаду з освяченням храму Преображення Господнього. «Через подію Преображення на Таворській горі Господь проявляє свою силу через людину. Ісус не лише сам преобразився на горі Тавор, а й змінив Своїх учнів, відкрив їхні очі, дав їм можливість бачити невидиме, божественне і сповнитися не силою людини, а славою Божою», - сказав проповідник.

Таворською горою для християн є храм, де вірні бачать Божу славу і чують голос Отця, Який нам об’являє Свого єдинородного Сина силою і діянням Святого Духа. Церква пригадує нам про постійну Божу присутність серед людей. «Бог ніколи нас не покидає, Він завжди є з нами, особливо тоді, коли ми переживаємо самотність, страждання, коли досвідчуємо несправедливість, коли до нас навідується якесь горе чи переслідування» - наголосив владика Ярослав.

Єпископ побажав вірним, щоб новоосвячена каплиця була для них постійним місцем особистого преображення, місцем зустрічі з Богом. Єпископ також подякував о. Андрію Осередчуку, адміністратору храму, жертводавцям і будівничим за ревну працю у формуванні громади вірних та будівництві каплиці.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ

Вперед, брати, до світлої мети!

Гарячі лозунги, притчі, посилання на Біблію, натяки та напівнатяки, подяки та сподівання – все це було на представленні нового голови Дрогобицької РДА Андрія Шевкенича. Подія відбулася сьогодні, 20 серпня, в районному Народному домі, адже сесійний зал РДА і райради перебуває на ремонті.

Три місяці посада голови ДРДА була вакантною – відколи попередній очільник району Володимир Шутко написав заяву на звільнення. І впродовж цих трьох місяців в районі думали-гадали – хто ж очолить райдержадміністрацію, хто поведе Дрогобиччину вперед, до світлої мети, або хоча б витягне з ями останнього місця в загальнообласних рейтингах? І ось 15 серпня на офіційному сайті Президента України Петра Порошенка було опубліковано розпорядження №116/2018-рп, яке поставило крапку в усіх гаданнях та домислах. Головою Дрогобицької РДА з випробувальним терміном три місяці було призначено знану людину, лікаря та управлінця, досвідченого і обережного Андрія Шевкенича. Привітати Андрія Івановича з цією посадою на представлення 20 серпня прибула практично вся еліта Дрогобиччини.

У своєму подячному слові на адресу Президента, попередника, товаришів і знайомих Андрій Шевкенич був небагатослівним. Він подякував за довіру, вручив квіти Володимирові Шуткові, заспокоїв, що не планує значних кадрових змін, і запросив до співпраці всі сили.

Значно довшим був виступ голови Дрогобицької районної ради Михайла Сікори. Розпочавши з того, що це вже «енне представлення» голови райдержадміністрації, яких «міняють як шкарпетки», Михайло Сікора не скупився на слова похвали для попереднього очільника РДА. Забігаючи наперед, зазначимо, що і наступні промовці теж щиро дякували Володимирові Шуткові, працювати з яким було одне задоволення.

Михайло Сікора наголосив, що часто при вступі на посаду керівники отримують лавровий вінок, проте при відході з неї вже мають на своїй маківці вінець терновий. Він обережно натякнув новому голові РДА, що «на Дрогобиччині не створено жодної ОТГ, бо такою є воля сільських голів» і завершив промову пафосною фразою «Вперед, брати, до світлої мети!». Михайло Миколайович затягував свою промову з надією, що апарат райради подасть йому букет квітів для вручення Андрієві Шевкеничу, але так і не дочекався.

З міських голів регіону першим вітав Андрія Шевкенича мер Стебника Петро Старосольський, з яким теперішній очільник ДРДА тривалий час працював. Було видно, що це призначення дуже радує Петра Романовича, який натякнув, що райдержадміністрація «має курувати роботу і міст, і сіл». Договорився Петро Старосольський навіть до того, що «для міста Стебника було б краще районне підпорядкування», аніж приналежність до міста Дрогобича. Виступ очільника Стебника був направду дуже щирим, палким, радісним і з надією, що Андрій Шевкенич зможе вирішити ті проблеми, які з тих чи інших причин не вдалося двигнути його попередникам.

Міський голова Борислава Ігор Яворський у своєму вітальному слові розповів цікаву та повчальну притчу. Під час корабельної катастрофи врятувався тільки один моряк. Із залишків корабля він спорудив собі хатину на безлюдному острові і поволі почав обживатися. Під час сильної бурі в хижу страждальця влучила блискавка і вона загорілася. З докорами звернувся матрос до Господа Бога – мовляв, навіщо Ти, Боже, позбавив мене даху над головою? І тут до берега острова припливає корабель, члени екіпажу якого в морі побачили дим від пожежі хатини на острові і зрозуміли, що там є хтось, хто потребує допомоги.

«Господь Бог завжди допомагає тим, хто віддано і щиро виконує свою роботу», зазначив Ігор Яворський і в тому ж благословенному та побожному дусі зложив новому очільникові РДА свої найщиріші побажання.

Не таким пафосним, зате набагато прагматичнішим і чіткішим, а водночас лаконічнішим був виступ трускавецького очільника Андрія Кульчинського. Він висловив впевненість щодо плідної співпраці двох лікарів, тим більше, що Андрій Шевкенич добре знає специфіку Трускавця та його потреби, адже працював тут в одному з санаторіїв. Трускавець є місцем роботи багатьох жителів району і фактичним локомотивом розвитку регіону, тож курорт та район просто приречені на комунікацію та співпрацю. На представлення голови Дрогобицької РДА Андрій Кульчинський прибув не сам, а зі своїми двома заступниками – Олексієм Балицьким та Олександром Ткаченком.

Вітали Андрія Шевкенича також мер Дрогобича Тарас Кучма, від сільських голів війт Медвежі Степан Коваль, депутат райради Руслан Цеслів, депутат обласної ради Михайло Задорожний. В більшості це були виважені виступи. Так, Руслан Цеслів назвав вибір президента «єдиним компромісним і єдиним прийнятним», а очільник Дрогобича, хоча й здивував фразами на кшталт «маємо одного з найкращих президентів» та «я в опозиції», проте також висловив надію, що вдасться спільно попрацювати над вирішенням сміттєвої проблеми і не тільки.

Головувала на урочистій церемонії представлення нового голови Дрогобицької РДА керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська.

Володимир Ключак

Чумачечий Трускавець

У чому фішка Трускавця? Що може заставити людину зірватися з насидженого місця і їхати за сотні кілометрів саме до нас, до Трускавця? Чи думає хтось як привабити конкретних ДОДАТКОВИХ відпочивальників і чим саме? Чи добре те, що турфірми вивозять відпочивальників з міста, і чи зле, що в нас пропорція гостей різко змінилася на користь поляків?

Про це та інше – скромні роздуми людини, котра не є останньою у вкладенні лепти в промоцію Трускавця.

Перше. «Нафтуся». Є дуже багато джерел, в яких є води ТИПУ «Нафтуся». Не тільки в Східниці. Такі води типу «Нафтуся» є в селі Довге Гірське на Дрогобиччині, в селі Корчин Сколівського району, у ряді інших населених пунктів. Відрізняються вони від трускавецької «Нафтусі» не тільки дещо іншим смаком, запахом, інтенсивністю та насиченістю певними елементами, а ще й абсолютною недослідженістю. Тобто, п`ючи воду типу «Нафтуся», ми можемо осліпнути, померти, зашкодити собі або ж вилікувати якусь хворобу – цього достеменно ніхто вам не скаже. П`ючи ж справжню трускавецьку «Нафтусю», ми знаємо чого від неї очікувати, яку дію вона має. Більше того, є чітко прописані норми споживання «Нафтусі», поєднання її з іншими трускавецькими цілющими водами, поєднання процедур, загальнокурортні лікувальні фактори, потужна діагностично-лікувальна база, висококваліфіковані спеціалісти в оздоровницях Трускавця. Всі ці компоненти сукупно можуть змусити хворого, в якого проблеми з нирками, сечовим міхуром, простатою, цукровим діабетом чи рядом інших захворювань, їхати сюди, до Трускавця, не тільки з найвіддаленіших куточків України, а й із Азербайджану, Узбекистану, Литви, Польщі, Німеччини, США, Ізраїлю.

Друге. Курорт – це не туризм. Намагання окремих містечкових діячів здійснити підміну понять і представити Трускавець «туристичним містом» – це злочин. Трускавець – найстаріший в Україні, найвідоміший бальнеологічний курорт, курортна столиця України. Сюди їдуть лікуватися, відпочивати, але аж ніяк не з метою туристичних вражень. Скажімо правду – чи хтось приїде в маленьке, обмежене територією та людським ресурсом 20-тисячне містечко, щоб подивитися на статую Христа чи пам`ятник Патріархові? Хтось спеціально поїде, щоб оглянути пару вілл у закопянському стилі чи сфотографуватися на фоні костела або ж в парку «Підгір`я» санаторію «Карпати»? Ні! Бо це – додаткові атракції для тих, хто їде сюди на лікування. На лікування!!!

Третє. Ніші. У Трускавці потрібно заохочувати розвивати ніші, які приваблять додаткового клієнта. Найяскравіші приклади – клініка відновного лікування професора Козявкіна та дельфінарій «Оскар». Вони знайшли СВОГО клієнта. Того, який їде лікувати хвору на ДЦП дитину чи за неповторними враженнями від шоу з дельфінами та морськими котиками. Вони НЕ КОНКУРУЮТЬ з іншими закладами Трускавця, а сприяють їм, бо клієнти клініки Козявкіна та дельфінарію «Оскар» часто зупиняються в готелях чи в приватному секторі, купують щось в магазинах чи на ринку, обідають в кафе чи ресторанах, залишають свої кошти у різноманітних закладах Трускавця. Чим більше «нішевих» закладів відкриватиметься у Трускавці, тим дужче диверсифікація працюватиме на весь Трускавець.

Четверте. У Трускавці протягом двох тижнів може бути нуднувато. Ні, це не закид ні відділу культури, ні управлінню міста, ні міській владі загалом, ні відповідним підрозділам санаторіїв. Але факт залишається фактом – люди їдуть до Трускавця на лікування на 10-14 днів, а то й більше, і за цей час Трускавець обійдуть вздовж і впоперек. Вони, звісно, можуть самостійно поїхати в Борислав до церкви св. Анни чи вибратися на екскурсію до Дрогобича чи Східниці, але навряд чи самотужки відважаться поїхати до Львова, на Закарпаття чи цікаві місця Львівщини та Івано-Франківщини. Туроператори, які працюють у Трускавці і «вивозять» відпочивальників на півдня чи день з міста, роблять хорошу справу, бо прикрашають їхній відпочинок. Тим більше, коли «вивезення» відбувається в неділю, коли і так в санаторіях повноцінні послуги з лікування не надаються. Все одно після обіду чи ввечері ці ж відпочивальники повернуться до Трускавця і тут переночують. Гроші за нічліг, вечерю, сніданок, як і кошти за поїздку в профіцит турфірми – це гроші для Трускавця. Ми не можемо «видоїти» відпочивальника до останньої копійки, зате ми можемо створити йому умови, коли б йому хотілося витратити гроші самому. Навряд чи двічі за два тижні відпочивальник захоче піти в один і той же музей. Якщо клієнта «не випускати» за межі Трускавця, то його відпочинок буде убогим. Нехай краще поїде і подивиться замок Паланок чи музеї Львова, але в його пам`яті ці враження все одно асоціюватимуться з лікуванням у Трускавці. Бо саме з нашого міста, а не з рідного дому, він виїжджав у ряд прекрасних турів. (Тут передаю щирі вітання готелю «Трускавець 365» та туроператору «Девіс», які організовують незабутні поїздки на термальні води в Берегово ;-)

П`яте. Трускавцю потрібен багатий клієнт. Чим багатший і щедріший, тим краще. Свого часу автор цих рядків чимало доклався до того, щоб кількість поляків, які їздитимуть лікуватися до Трускавця, зростала. Ми досягли свого, і зараз польська мова звучить у Трускавці всюди. Але цей клієнт не найбагатший і не найщедріший. Поляки вміють рахувати гроші і не купуються на «розводняк», який діє на людей совкового мислення – типу «купіть цю процедуру, і будете повністю здорові». Сміття в яскравій упаковці вони не купують. Так може варто перестати продукувати це сміття і пропонувати щось нове? Ресторан польської кухні з ґолонками, журеком, схабами чи давніми флячками? Хорошу культурну програму за участі відомих польських зірок (там нема народних та заслужених артистів, до речі), а не «музику людову» чи доморощений шансон? То все питання до рефлексії…

Шосте. У Трускавці зменшилася кількість азербайджанців, а ті, які їдуть – це не заможні круті бакинці, а провінціали, які вже й російську мову не так добре розуміють. Чи хтось працює над цим викликом? Чи хтось аналізував причину цього явища? Причин, звісно, декілька, а одна з них – підстаркуваті відпочивальниці не замінять молодих гарячих українок чи білявок іншої національності. Недавно мав можливість спілкуватися з відомим азербайджанським блогером Азером Реджеблі, який тонко натякнув, що азербайджанці як справжні горді люди Кавказу (Кавказ – це для нас теж східна ментальність!) не хочуть відчувати себе гостями другої категорії і дуже чутливо реагують на фальш чи прояви негостинності. А негостинністю може бути наша вічно надута морда, брак посмішки чи брак уваги/поваги, як і намагання надурити в питаннях ціна/якість чи інших. Думаймо над цим!

Сьоме. Слово «чумачечий» тут не випадкове. Успіх пісні «Чумачечая весна» Потапа і Насті Каменських показав, що люди люблять щось ніби й зрозуміле, а в той же час і незвичне. Досить було взяти слово «сумасшедший» і озвучити його дещо по-іншому, як пісня стала хітом. Трускавець теж має бути трішки «чумачечим», тобто не надто прогнозованим, таємничим, цікавим, зрештою, кожного разу новим. Маючи можливість періодично знайомитися з відгуками відпочивальників (живе спілкування, письмові відгуки, коментарі в соцмережах та Інтернеті загалом, по телефону тощо), зауважую, що елемент новизни завжди знаходить відгук в їхніх серцях. Ті, хто приїхав до нас вперше, завжди захоплюються тим, як гарно відпочивати в «Карпатах», яка тут чудова лікувальна та діагностична база, яка шикарна кухня, який асортимент, яка прекрасна територія. Ті, хто приїжджає в якийсь там раз натомість звертають увагу, як їм сподобалося таке чи інше нововведення (тренажери в парку «Підгір`я», новий хол з лобі-рецепцією, нові види процедур тощо). Звісно, для Трускавця новими атракціями стануть і статуя Христа, і оновлений курортний парк (сподіваємось, це буде швидко та безболісно), і купальне озеро, якщо його колись відкриють на базі теперішнього питного. Трускавець мусить бути крутим, «чумачечим», бо в теперішньому світі треба крутитися не тільки, щоб жити, але й щоб вижити. Як любить казати гість Трускавця, професор Мирослав Борущак з Ґданська (Польща), «nie bywasz – wypadasz».

На завершення варто зазначити, що вищезазначені роздуми пасують не так для обговорення на панелях «стратегії розвитку міста» (на жаль, через суд вкотре не візьму участь у дебатах 22 серпня), як для поштовху до висновків міської влади та керівників великих санаторно-курортних закладів. Фішок, які б дозволили гостеві сказати «Вау!!! Чумачечий Трускавець!», може бути дійсно багато, але вони просто так не появляються. Досить однієї людини з персоналу, яка б володіла досконало німецькою, турецькою чи іспанською мовою – і вже маєте фішку. Досить при виїзді гостеві подарувати якісну футболку з логотипом санаторію – чим не фішка? Достатньо в якесь свято в центрі Трускавця провести безпрограшну лотерею, витративши на це певну суму з міського бюджету – і це залишить спогад явно кращий, аніж споглядання недобитих машин, які ревуть та здіймають пилюку в центрі курорту на католицький Великдень.

Фішка «Нафтуся» для Трускавця – це добре, це прекрасно. Але ще кращим була б така кількість фішок, що гостеві захочеться їх прямо таки колекціонувати. І тоді його не треба буде переконувати через рекламу на телебаченні чи в Інтернеті, щоб він піднімав задницю з дивана і їхав до нас. Він захоче поїхати сам, повірте…

Володимир Ключак



Создан 20 авг 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником