Трускавецький вісник № 110 (1668) від 28 серпня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 110 (1668) від 28 серпня 2018 р.

28.08.2018



У номері: Присутність Франка; Короткі новини регіону.

Короткі новини

На початку листопада у Трускавці пройде черговий кінофестиваль «Корона Карпат»

1-4 листопада 2018 року у Трускавці пройде VII кінофестиваль "Корона Карпат".

Офіційна програма фестивалю складається з:

- Першої конкурсної програми національного кіно (ігрові односерійні фільми від 60' і більше). Для участі в Національній конкурсній програмі допускаються ігрові повнометражні українські фільми всіх жанрів, завершені після 1 січня 2017 року. Фільми Повнометражної категорії розглядаються за умови наявності цифрового носiя типу DCP для показу в кінотеатрі та HD цифрових відео файлів для показу журі.

- Другої конкурсної програми «Дипломні роботи» (перший професійний ігровий фільм тривалістю від 30'). Для участі в Національній конкурсній програмі допускаються ігрові українські фільми всіх жанрів, завершені після 1 січня 2017 року. Фільми даної категорії розглядаються за умови наявності HD цифрових відеофайлів.

Фільми, які до цього уже демонструвалися на території України чи інших держав, можуть бути запропоновані до участі в програмі.

Фільми вироблені в Україні (або за участю України в якості країни-співпродюсера) можуть бути запропоновані до участі в програмі до 15 вересня 2018 р.

Крім конкурсної організуються позаконкурсні програми:

- Золота колекція світового кіно

- Презентація фільмкомісій України

- Програма дитячого кіно

- Програма «Світ очима місцевих кінематографістів»

- Творчі зустрічі з провідними акторами України

- Проведення щорічної творчої зустрічі в Спеціалізованій школі для дітей з порушенням опорно-рухового апарату м. Борислав.

Трускавчани взяли участь у Всесвітній зустрічі сімей з Папою Франциском в Ірландії

В столиці Ірландії м. Дубліні 26 серпня завершилася ІХ Всесвітня зустріч сімей, в якій взяв участь Папа Римський Франциск. Фіналом заходу стала урочиста Папська Меса, яка пройшла в одній з найбільших «зелених зон» Європи - «Фенікс-Парку». Кілька сотень тисяч віруючих ірландців і паломників, які приїхали на Всесвітній родинний форум з 116-ти країн світу, зібралися в тому ж місці, де 39 років тому відслужив Месу св. Папа Іван Павло II. Приємно, що в цьому заході взяли участь також і українці, а зокрема голова Комісії у справах сім`ї Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, отець-сотрудник трускавецької парафії св. Миколая Василь Нестер з дружиною.

- Дякуємо Богові за чудову нагоду бути на всесвітній зустрічі сімей із папою Франциском та на зустрічі світових представників місії служіння сім'ям "КАНА" у м. Дублін, Ірландія. Це незбагненний досвід, це незабутні зустрічі. Це направду благословенний час, якийсь Господь подарував нам через запрошення та утримання "КАНИ", благословення та підтримку Владик Ярослава та Григорія та економічного відділу нашої Єпархії. Ми стали частинкою вселенської родини, яка зібралася тут, щоб почути слово Папи, що "Євангеліє сім'ї - це радість для світу". Ми молилися за українські родини, за кожного з Вас. Дякуємо!!!, - написав на своїй сторінці в мережі Фейсбук о. Василь Нестер.

У Дрогобичі пройде презентація сайту «Змістовно»

У четвер, 30 серпня, в Дрогобичі відбудеться презентація нового сайту «Змістовно» (www.zmistovno.com.ua), котрий вже встигли полюбити дрогобичани. На сайті публікується багато цікавих матеріалів, які дозволяють глибше пізнати як історію Дрогобича в цілому, так і історію конкретних об’єктів, вулиць, дрогобичан тощо. Напевно, найбільш популярними є статті та розвідки авторів Роксолани Буяк та Олега Стецюка, котрий попри молодий вік фактично став культовим дрогобичанином через свій проект Drohobyczer Zeitung. Проте й молоді автор не пасуть задніх та публікують цікаві репортажі. Зокрема, про Трускавець пише молодий журналіст Петро Юрса.

У Дрогобичі сайт «Змістовно» вже знайшов свою нішу культурно-просвітницького напрямку. Протягом останніх двох років медіапростір Дрогобича поповнився рядом сайтів, котрі намагаються скласти конкуренцію таким «зубрам» як ДрогобичІнфо чи «Галицька Зоря», проте переважно це проекти або під одну людину, або під певну політичну силу. Контент «Змістовно» свідчить, що для авторів ідеї нового сайту все ж головними залишаються не їхні амбіції, а прості дрогобичани, які вартують того, аби більше знати про рідне місто з давньою історією.

Презентація сайту «Змістовно» проходитиме в ресторані «Фелліні».

Топ-п’ятірка боржників Львівщини по заробітній платі

Головне територіальне управління юстиції у Львівській області оприлюднило антирейтинг п’яти боржників по заробітній платі.

На виконанні у територіальних відділах державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувають виконавчі провадження про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплатах пов’язаних з трудовими правовідносинами.

Антирейтинг боржників очолює Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії». На сьогоднішній день в них заборгованість становить 5 315 948 грн, зауважив Тарас Грень, начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Також найбільші борги з виплати заробітної плати працівникам мають інші підприємства Львівщини, а саме:

- ПрАТ «Укрзахідвуглебуд», заборгованість становить 2 592 286 грн.;

- ДП «Екотрансенерго», заборгованість становить 1 018 227 грн.;

- ДП «Монтажник-Львів», заборгованість становить 558 760 грн.;

- ТзОВ «Теплоенергопроект», заборгованість становить 428 461 грн.

Нагадуємо, що Міністерство юстиції в рамках проекту зі стягнення боргів з зарплат на користь працівників запустило відкритий електронний реєстр підприємств-боржників. Кожен охочий зможе без будь-яких перешкод через портал erb.minjust.gov.ua перевірити, чи сплачує конкретне підприємства зарплату своїм працівникам.

Злісні боржники по несплаті аліментів притягуватимуться до кримінальної відповідальності

З 29.08.2018 року вступає в силу Закон України «Чужих дітей не буває», який ще більше підсилить відповідальність боржників з аліментів. Про це інформує Головне територіальне управління юстиції у Львівській області.

Якщо боржник ухиляється від відбування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на нього чекає адміністративний арешт строком до десяти діб.

У разі злісного ухилення боржника від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт він підлягає притягненню до кримінальної відповідальності у вигляді позбавленням волі на строк до двох років, сказав Тарас Грень, начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Під злісним ухиленням від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти продовження ухилення від відбування суспільно корисних робіт, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, тобто неприбуття до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою уповноваженого органу з питань апробації без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння.

Також передбачені інші новації щодо посилення відповідальності, а саме: збільшення розміру аліментів при тривалій наявності заборгованості автоматична система арешту коштів осіб, які є боржниками, дані про них знаходяться у відповідному реєстрі боржників, недопуск до керівних посад на державній службі і до участі у виборах.

Корова впала в річку

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, в понеділок, 27 серпня, о 21:45 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що в с. Болехівці Дрогобицького району з берега в річку Солонка впала корова та не може самостійно вибратись. Пожежно-рятувальним відділенням разом з місцевим населенням за допомогою двох пожежних рукавів та рятувальної мотузки корову було витягнуто на поверхню. Тварину передали власнику.

Власна інформація

В Трускавці поліцейські викрили рецидивіста, причетного до квартирної крадіжки

В Трускавецьке відділення поліції звернувся 50-річний місцевий мешканець. Заявник повідомив, що вночі 25 серпня невідома особа проникла через вікно у його квартиру і викрала звідти його особисті документи, ключі на автомобіль, грошові кошти в сумі 22 400 гривень та 100 доларів США. Працівники поліції встановили, що до вчинення правопорушення причетний раніше судимий 30-річний житель міста Сокаль. Речові докази у нього вилучені.

За фактом відкрите кримінальне провадження за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Зловмисник був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. За рішенням суду йому обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Проводиться досудове розслідування.

 Відділ комунікації поліції Львівської області, за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький ВП

Зниклу неповнолітню з Дрогобича поліцейські знайшли у Львові

В Дрогобицький відділ поліції сьогодні, 28 серпня, близько 11.30 надійшло повідомлення про те, що додому не повернулася 15-річна місцева мешканка, яка вчора вийшла з квартири близько 16.00.

Правоохоронці негайно розпочали пошуки неповнолітньої і за кілька годин знайшли її у Львові. Дівчинка була з друзями. Вона здорова та неушкоджена, наразі перебуває у відділі поліції. Невдовзі дрогобицькі правоохоронці відвезуть її додому та передадуть бабці. З родиною неповнолітньої поліцейські проведуть профілактичну бесіду.

Відділ комунікації поліції Львівської області

Присутність Франка

«Не потоком шумних, галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!». Ці слова митрополита Андрея Шептицького мали б стати лакмусовим папірцем для визначення суті людей – політиків, бізнесменів, урядників, опозиціонерів, кожного, хто хоче відігравати певну роль в суспільному житті. Вони перегукуються зі словами Спасителя «По ділах (плодах) їхніх пізнаєте їх!» з Нагірної проповіді (Мт, 7:20). Дійсно, по плодах та ділах можна пізнати хто є хто…

Іван Франко, уродини якого щорічно наприкінці серпня так урочисто відзначає Дрогобиччина, на жаль, ще досі не став загальноулюбленим українським провідником, поетом, публіцистом, провидцем. З виданих 50 томів його творчості знаємо заледве дещицю, та й то переважно в уривках, цитатах з найпопулярніших творів. Але якщо про літературну спадщину Франка ще можна хоча б щось говорити, то його етнографічна, наукова, політологічна, публіцистична спадщина для абсолютної більшості наших земляків – terra incognita, біла пляма, щось далеке, незрозуміле, фантомне. Франко й досі для нас, українців, залишився невідомим, невідкритим, незбагнутим, а може й деколи непотрібним. Бо нема пророків у своїй Вітчизні. І за життя, а часто і по смерті. Свідченням цьому є хоча б факт кількаразового необрання видатного поета, мислителя, громадського та політичного діяча до австрійського парламенту та польського сейму – своїми ж, українцями.

І все ж попри незнання та нерозуміння Франка він поступово утверджує свою присутність. В різний спосіб – де пам’ятниками, де літературно-мистецькими акціями, де стимулюванням генерування нових ідей, дискусій, досліджень.

Звісно ж, що найдужче «просякнуте» Франком його рідне село Нагуєвичі, де існує Державний історико-культурний заповідник його імені. З приходом на посаду директора цього заповідника молодого та енергійного науковця Богдана Лазорака земля Франка стала ще відкритішою для світу, привабливішою, атракційнішою, стала своєрідним магнітом, який ще сильніше почав притягувати всіх, кому Франко та його творчість явно небайдужі.

Іван Франко є присутній у Львові, де жив та творив, у Дрогобичі, де навчався, у Івано-Франківську, який носить ім`я Великого Каменяра. Зрештою, про певну присутність Франка можемо говорити і у випадку багатьох інших населених пунктів від окремих сіл починаючи і столицею закінчуючи. Навіть 20-гривнева купюра нагадує українцям, що Франко все-таки з когорти найвідоміших та найзаслуженіших українців, а його роль не може бути применшена чи замовчувана.

Але в «попрезент», як в Галичині називають наступний після святкування день, хочеться сказати про іншу присутність Франка. Про присутність Франка не як політика, не як громадського діяча і не як мислителя чи просвітителя. А про присутність його як людини, звичайно-незвичайної людини. Франко був людиною з крові і кості, кохав і переживав трагедії, впадав у депресію чи гнів, а свої емоції часто викладав на письмі. Причому так влучно, що однією фразою зумів передавати всю гаму почуттів, міг лаконічно висловити те, що інколи взагалі майже неможливо висловити словами.

В курортному Трускавці Франко теж є присутній. І не тільки в затишному скверику на розі вулиць Івана Франка, Уляни Кравченко та Степана Бандери, який кілька років тому був у центрі баталій та перепалок. Франко присутній не тільки в пам’ятнику та своїх творах в бібліотеках міста. Бо є місцина, де його присутність відчувається особливо разюче. Мова про стежку Франка «Зів`яле листя».

Стежка «Зів`яле листя» біля готельно-курортного комплексу «Карпати» (раніше – санаторій «Карпати») отримала свою назву від однойменного збірника інтимної лірики Франка. Її відкрито значно пізніше, ніж сам санаторій «Карпати», бо аж в 2006 році (а історія санаторію веде свій відлік від 1993 р.). На стежині розташовані сім паркових скульптурних композицій, виконаних в дереві (автори Володимир Кушнір, Дарій Грабар), а також уривки з текстів Франкової лірики.

На відміну від основної частини ландшафтного парку «Підгір`я» (між «Карпатами» та етно-кафе «Гражда»), цю частину парку відвідує менше гостей, а дехто, можливо, про неї й не здогадується. Але зайшовши сюди, на «територію Франка», відчуваєш, що потрапив в інший вимір, бо знаходиш спокій, зустрічаєшся з вічною поезією та сам з собою.

Практично кожен напис на камені – це як заклик і як епітафія, як слова Франка і як їхнє відлуння у серці того, хто їх читає.

«Тричі мені являлася любов»… І кожен мимоволі згадує свою Любов – першу і наступні, скільки б їх не було. Згадує образи коханих людей, які могли стати вірною супутницею життя, а могли й отруїти життя та поламати все майбутнє людини. Для Франка цими любовами були Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська та Целіна Журовська, а для кожного з нас – зовсім інші прізвища, але так само дуже різні натури, неподібні одна на другу.

«Як почуєш вночі край свойого вікна, що щось плаче і хлипає важко»… Тепер це пісня, народна пісня, слова котрої також змушують задуматися над темою нерозділеного кохання чи злої долі, котра не дала серцям «поєднатись навік».

«За що, красавице, я так тебе люблю?». Любов сліпа, і закохана людина не в силі проаналізувати за що ж полюбив/-ла – чи за карі очі, чи за спорідненість душі, чи в пориві тілесного бажання. Тільки згодом, після «любовної гарячки» можна пробувати розмислити – а  чому ж я покохав/-ла саме ту людину? І робити це на лавочці в тіні дерев, біля калини та барвінку, поруч з Франком, який пережив те, що пережила кожна молода людина, значно легше, ніж в суєтному просторі.

І в цю тишу, яку лиш десь-колись порушує шум проїжджаючої машини на окружній дорозі Трускавця, немов проникає невідомо звідкіля тиха мелодія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

Франко. Такий, як ми, а водночас такий, що зумів винестися над нами своїм інтелектом, своїм пророчим баченням майбутнього, своїм благородством. Він бавився зі словом і ліпив з нього несмертельні вірші та яскраві образки життя. Він будив сплячий народ, палав праведним гнівом, а водночас вмів бути таким лагідним, тихим, а інколи таким таємничим. Вже більше сотні років, як він залишив цей земний світ, а його твори продовжують нас інтригувати, зачаровувати, змушують мислити.

Стежка Франка «Зів`яле листя» - це не єдине місце присутності Каменяра в «Карпатах». Бо тут, всередині в оздоровниці, на почесному місці в холі адмінкорпусу є і його гіпсовий пам`ятник на фоні ряду сюжетних ліній. Зрештою, тут великого поета-земляка можна часто зустріти і в інших місцях, для прикладу, на вишитому рушникові.

Про Івана Яковича Франка на Дрогобиччині вже традиційно багато згадують і говорять саме в другій половині серпня. Його цитують, його шанують, його люблять, ним часто прикриваються, щоб щось виправдати чи поставити під сумнів. Але приходить вересень – і про Франка забувають на довгі місяці, щоб тільки вряди-годи знову «козирнути» «знанням» його творчості, щоб ним щось виправдати чи покритикувати. Але це псевдо-присутність Франка, в якій немає самого Франка. Бо він є там, де є його дух, де є його безкорислива любов до рідної землі і рідного народу.

Добре, що є такі місця в Україні, як заповідник «Нагуєвичі», як Дім Франка у Львові, як стежка Франка «Зів`яле листя» біля трускавецьких «Карпат». Бо саме в таких місцях можна зустрітися з Франком віч-на-віч та поспілкуватися з ним. А це направду потрібно Україні, котра досі не знає куди йти і котра досі шукає свого Мойсея.

«Народе мій, замучений, розбитий … твоїм будущим душу я тривожу…»

Володимир Ключак

До теми. Пролог до поеми «Мойсей»

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом, вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому яких нащадків пізних

Палитиме, заснути я не можу.

Невже тобі на таблицях залізних

Записано в сусідів бути гноєм,

Тяглом у поїздах їх бистроїздних?

Невже повік уділом буде твоїм

Укрита злість, облудлива покірність

Усякому, хто зрадою й розбоєм

Тебе скував і заприсяг на вірність?

Невже тобі лиш не судилось діло,

Що б виявило твоїх сил безмірність?

Невже задармо стільки серць горіло

До тебе иайсвятішою любов'ю,

Тобі офіругочи душу й тіло?

Задармо край твій весь политий кров'ю

Твоїх борців? Йому вже не пишаться

У красоті, свободі і здоров'ю?

Задармо в слові твойому іскряться.

І сила, й м'якість, дотеп, і потуга,

І все, чим може вгору дух підняться?

Задармо в пісні твоїй ллється туга,

І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,

Надій і втіхи світляная смуга?

О ні! Не самі сльози і зітхання

Тобі судились! Вірю в силу духа

І вдень воскресний твойого повстання.

О, якби хвилю вдать, що слова слуха,

І слово вдать, що в хвилю ту блаженну

Вздоровлює й огнем живущим буха!

О, якби пісню вдать палку, вітхнекну,

Що міліони порива з собою.

Окрилює, веде на путь спасенну!

Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,

Роздертим сумнівами, битим стидом,—

Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий.

Та повний віри; хоч гіркий, та вільний;

Твоїй будущині задаток слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

 Іван Франко, 20 липня 1905



Создан 28 авг 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником