Трускавецький вісник № 120 (1678) від 17 вересня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 120 (1678) від 17 вересня 2018 р.

17.09.2018



У номері: 17 вересня; Презентація проекту «Олімпійський урок»; Станиля не хоче давати землю під новий трускавецький цвинтар; Вшанування загиблих героїв на горі Бренів; День Батька у Трускавці; Уряд представив бюджет розбудови країни; Інформує бібліотека; Короткі новини.

Короткі новини

Станиля не хоче давати землю під новий трускавецький цвинтар

У неділю, 16 вересня, в Народному домі села Станиля Дрогобицького району пройшли громадські слухання щодо врахування громадських інтересів до містобудівної документації «Детальний план для відведення КП «Парк Курортний» Трускавецької міської ради земельної ділянки під облаштування міського кладовища». Мова йде про 8,7 га землі для трускавецького цвинтаря із земель, які перебувають в постійному користуванні ДП «Дрогобицьке лісове господарство». Земля знаходиться в адміністративних межах Станильської сільської ради. Розробником проекту містобудівної документації по цвинтарі є Державне підприємство Державний інститут проектування міст «Містопроект», а замовником детального плану території – Дрогобицька РДА.

Вів громадські слухання сільський голова Станилі Михайло Сащук. На збори громади прийшло 32 станильчан, у тому числі й деякі депутати сільської ради. Всі вони категорично виступали проти виділення землі під новий цвинтар. Аргументи були найрізноманітніші – від «не треба було свою землю розпродувати» до «нас не приймають в міській лікарні», від «робіть цвинтар собі біля колії чи в Орові або Доброгостові» до «Трускавець нам і так вже зробив багато зла зі сміттєзвалищем, забрудненням води, забрав у нас біля 80% станильської землі, а тепер ще й хоче здорові дубки повирубувати». Найпростішим аргументом було «Та лишіться ви вже нарешті Станилі!».

Владу Трускавця на слуханнях представляли міський голова Андрій Кульчинський, заступник міського голови Олексій Балицький, депутати ТМР Юрій Наконечний, Іван Герльовський, Віра Сазонова, головний архітектор міста Зіновій Кушнір. Всі аргументи, які висловлювали мер Трускавця та його заступник, станильчани до уваги не брали. Після годинних дебатів присутні 32 мешканців с. Станиля одноголосно сказали «Ні!» новому трускавецькому цвинтареві на станильських землях. В мерії Трускавця подумують над подальшими своїми кроками.

Питання нового цвинтаря є досить актуальним для Трускавця, бо на існуючому місця залишилося не більше, ніж на півроку поховань.

У Трускавці поговорять про «електросміття»

У вівторок, 18 вересня, в УРБАН-бібліотеці Трускавця відбудуться перегляд та обговорення документального фільму з колекції Docudays UA "Край електросміття" (режисер Девід Федель). Захід буде цікавим всім, кого цікавлять теми екології, збереження природного навколишнього середовища та роздільного сортування сміття. Початок перегляду фільму о 17.00.

Представники Трускавця взяли участь у форумі на тему сім`ї

Минулого тижня у Львівському національному університеті імені Івана Франка пройшов обласний форум "Українська сім'я: виклики та завдання", участь в якому взяли і представники Трускавця. Про це 17 вересня на щотижневій оперативній нараді в Трускавецькій міській раді повідомила директор Трускавецького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Оксана Костишин. Захід організували з метою об'єднання зусиль науковців, освітян, соціальних працівників, психологів, журналістів, просімейних активістів та волонтерів, а також представників влади задля утвердження інституту традиційної сім'ї, популяризації сімейних цінностей, пошуку ідей та пропозицій для формування національної сімейної політики. Окрім Оксани Костишин від Трускавця у форумі взяли участь начальник управління праці та соціального захисту населення Віра Ільницька та спеціаліст Служби у справах дітей ТМР Олена П`ядухова.

Також на нараді Оксана Костишин розповіла про пророблену в минулому тижні роботу. Триває роздача вживаного одягу сім`ям з низьким рівнем доходів, а також канцтоварів дітям з багатодітних сімей, де є 4 чи більше дітей. А в суботу, 15 вересня, Трускавецький міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді при співпраці з піцерією "Дольче Віта" організував майстер-клас з виготовлення піци для 10 дітей учасників АТО.

У Трускавці пройде Європейський зліт велосипедистів?

У 2022 році Україна прийматиме Європейський зліт велосипедистів. Є пропозиція, щоб цей вагомий промоційний захід пройшов саме в курортному Трускавці. Про це під час презентації проекту «Олімпійський урок в західному регіоні Львівської області», яка проходила 15 вересня в готелі «Трускавець 365», повідомив трускавчанин Микола Іваник, співголова Історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина», учасник зльотів велосипедистів у різних країнах Європи.

За словами Миколи Іваника, питання проведення такого заходу у Трускавці вже обговорювалося на рівні керівництва спілок та асоціацій велосипедистів України та Європи. Міська влада теж підтримує таку ініціативу. Звісно, у випадку реалізації цієї ідеї в найближчі кілька років доведеться «підтягнути» деякі роботи з облаштуванням велосипедних доріжок, маркуванням, організацією таборового містечка-кемпінгу, розробкою програми Європейського зльоту велосипедистів. Проте курорт мав би від події такого рівня величезний плюс.

«Ті, що приїхали б до нас вперше на велосипедах, потім приїхали б вже на відпочинок зі своїми сім`ями, а далі рекомендували б Трускавець як чудове місце для лікування таи відпочинку своїм друзям. Це був би колосальний прорив для Трускавця в інформаційному та іміджевому плані – в західному, європейському напрямку», - каже Микола Іваник.

Трускавчани зайняли перше місце на обласних змаганнях з газодимозахисної служби

Як інформує прес-служба ГУ ДСНС України у Львівській області, 13-14 вересня на території тренувального полігону Головного управління ДСНС України у Львівській області, що знаходиться у м. Бориславі, відбулися обласні змагання з газодимозахисної служби. Проводяться такі змагання з метою підтримки бойової готовності та підвищення професійної майстерності вогнеборців при роботі в осередках пожеж.

За право отримати звання «Кращої ланки ГДЗС» боролися 47 команд пожежно-рятувальних підрозділів з усієї Львівщини. Всі учасники змагань були забезпечені апаратами на стиснутому повітрі, переносними радіостанціями, пожежними ломами, ліхтарями та рятувальними мотузками.

Програма змагань складалася із чотирьох етапів. На першому етапі газодимозахисники проводили перевірку апаратів на стиснутому повітрі, одягали їх і проходили вогневий лабіринт, а на другому – в’язали подвійні рятувальні мотузки на потерпілому. Наступний етап передбачав силову вправу по пересуванню колеса за допомогою молота на 15 м. після чого учасники переходили на етап підйому газодимозахисників по встановленій висувній драбині у вікно 3-го поверху навчальної вежі.

Завершальним елементом змагань було проведення розвідки пожежі з пошуком потерпілого у задимленому підвальному приміщенні теплодимокамери. Рятувальникам необхідно було ліквідувати цей осередок пожежі, -  лише за таких умов змагання вважалося пройденим.

Усі етапи змагань відбувалися в умовах, наближених до бойових та з дотриманням необхідних заходів безпеки праці.

За результатами двох конкурсних днів було обрано переможців. Командна першість визначалась по найменшій сумі часу, витраченого газодимозахисною ланкою для подолання усіх етапів змагань. За підсумками отриманих результатів, перше місце посіла команда ДПРЧ 7 м. Трускавець, друге – команда 6 ДПРЧ м. Борислав. Замкнули трійку призерів вогнеборці Сихівського районного відділу м. Львова.

«Цією перемогою ви привітали самі себе з професійним святом», - так під час оперативної наради 17 вересня прокоментував перемогу трускавецьких надзвичайників мер міста-курорту Андрій Кульчинський. Він висловив щире та непідробне задоволення високою кваліфікацією, рівнем підготовки персоналу та належним технічним оснащенням ДПРЧ 7 м. Трускавця.

Чергова перемога «Зорі»

Вчора, 16 вересня, відбулася чергова гра Чемпіонату Дрогобицького району за участі трускавецької команди «Зоря». У 13 турі ФК "Зоря" (Трускавець) зійшлася в двобої з ФК "Стріла" (Вороблевичі). Юнаки виграли з рахунком 1:0 (гол забив Михайло Малиновський), а дорослі трускавчани перемогли вороблевичан з розгромним рахунком 7:2 (голи забивали Андрій Босько, Ростислав Ковельський – по одному, Роман Шакалець – 5 голів).

Згідно даних турнірної таблиці на сьогоднішній день ФК «Зоря-Трускавець» займає перше місце в Чемпіонаті Дрогобиччини. Хочеться надіятися, що до кінця жовтня (кінець чемпіонату) наші спортсмени втримають цю найвищу позицію.

Свідоцтво у пологовому будинку без черг та корупції

28 вересня виповнюється три роки з моменту старту проекту Міністерства юстиції України з видачі свідоцтв про народження безпосередньо у пологових будинках. Про це нагадав начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Тарас Грень.

У пологових будинках працює фронт-офіс юстиції, спеціалісти, якого протягом 24 годин після подачі документів видають свідоцтво про народження. У режимі онлайн ця інформація вноситься до реєстру, тож матусі виписуються з пологових будинків вже з першим документом свого малюка. На Львівщині дана послуга працює у 28 пологових будинках.

Загалом за три роки з моменту запуску пілотного проекту свідоцтво у пологових без черг та корупції отримали 17 904 немовлят.

Тільки за останній місяць у пологових будинках зареєстровано 645 народжень. Цікаво, що кількість хлопчиків знову більша, ніж дівчаток. Хлопчиків народилось на 5% більше, зазначив Тарас Грень.

Переважно імена, якими називають новонароджених належать до традиційних імен. В основному сина чи доньку називають іменем батька, дідуся, матері, бабусі чи когось із близьких родичів, або ж дають ім`я згідно церковного календаря. Також трапляється й таке, що називають дітей іменем видатних осіб, кіногероїв, спортсменів.

У серпні найпопулярнішими іменами, які надавалися дітям при народженні, були Матвій, Максим, Олександр, Данило, Богдан, Софія, Анна, Анастасія, Злата, Соломія.

Власна інформація

Інтерактивна зустріч "Формула успішного професійного вибору молоді"

«Якщо ви вдало вибираєте професію і вкладаєте в неї свою душу, то щастя саме вас знайде»

К. Ушинський

Вибір професії – це складний і відповідальний крок у житті кожного, тому його потрібно робити свідомо й обдумано. 14 вересня у центральній міській бібліотеці м. Трускавця була проведена інтерактивна зустріч «Формула успішного професійного вибору молоді». Провідний бібліотекар обслуговування юнацтва Олександра Пфайфер розповіла учням 9-А класу Трускавецької ЗСШ №1 про серйозне ставлення до вибору майбутньої професії та провела інтерактивну гру. Захід було проілюстровано відеороликом та слайд-шоу. Учням було цікаво і весело. Пізнавальною для присутніх була «мудра притча». Зустріч мала велике виховне значення, адже вчила не відступати перед труднощами, бути наполегливим у досягненні поставленої мети.

Підготувала Олександра Пфайфер, провідний бібліотекар Трускавецької ЦБС

«Олімпійський урок» пройде і в твоєму місті!

15 вересня у Трускавці в конференц-залі готелю «Трускавець 365» відбулась презентація проекту «Олімпійський урок в західному регіоні Львівської області». Проект реалізовуватиметься Національним Олімпійським Комітетом України, відділенням НОК України у Львівській області та Міжнародним Центром «Європейська інтеграція України» за підтримки партнера – Школи християнського аніматора Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Керівник проекту – член комісії атлетів НОКУ і член Національної олімпійської збірної України з гірськолижного спорту Дмитро Мицак.

Модератором презентації проекту був голова правління Міжнародного Центру «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько. Він анонсував проект, розповів про  мету заходу, основні цілі і причини, котрі спонукали до його втілення. Метою проекту є: 1) популяризація гуманістичних цінностей олімпійського руху – дружби, взаємоповаги, солідарності, благородства, прагнення досконалості, 2) формування в учнів навичок і культури здорового способу життя; вміння і прагнення досягати своєї мети в будь-якій сфері діяльності, 3) залучення учнів до активного способу життя, занять фізичною культурою та спортом, 4) підготовка здорових, мотивованих, освічених і фізично міцних громадян для нашої країни. До речі, щодо популяризації цінностей олімпійського руху, то присутнім був розданий диск з сімома короткометражними фільмами, кожен з яких присвяченій одній з цих цінностей.

Основний месидж проекту такий: «Найефективнішим засобом формування характеру є праця». Сильний характер мають ті люди, які ставлять перед собою певні цілі в будь-якій сфері діяльності, наполегливо досягають їх втілення в життя, долають усі перешкоди на шляху досягнення мети. Характер людини формується в діяльності!

Після змістовного та інформативного вступного слова модератора слово було надано Дмитрові Мицакові. Член комісії атлетів НОКУ і член Національної олімпійської збірної України з гірськолижного спорту в доступній формі розповів яким чином реалізовуватиметься проект на наших теренах.

Хоча олімпійські проекти реалізуються в Україні вже з 2006 року, у тому числі і на Львівщині, але наш регіон чомусь був поза увагою. Тож виправити цю прикру помилку і покликана ініціатива, котру підтримали представники влад міст нашого регіону.

Під час презентації виступили міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, міський голова Старого Самбора Ігор Трухим, заступник міського голови Борислава, керуючий справами виконкому Бориславської міської ради Ігор Кобилецький. До слова, представництво Трускавця на заході було досить численним – окрім мера міста в заході взяли участь його радник з питань фізкультури та спорту, голова ГО «СК «Вікторія» Роман Матис, начальник відділу у справах сім`ї, молоді та спорту ТМР Роман Коваль, директор ДЮСК «Спортовець» Любомир Мацькович, депутат ТМР Олег Карпин із сином Назарієм, співголова Історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина» Микола Іваник, завідувачка інформаційно-аналітичного відділу ТМР Леся Боднар, редактори  кількох місцевих ЗМІ, начальник медичної служби готелю «Трускавець 365» Ігор Буток. Дрогобич представляли президент  Львівської обласної федерації гімнастики Роман Веклюк та заступник ректора інституту фізкультури і здоров’я людини Дрогобицького державного педагогічного університету Олександр Лемешко. Також на презентацію прибула чисельна делегація зі Старого Самбора – окрім мера міста приїхали керівник оргвідділу міськради Юрій Леус, редактор Інтернет-газети «Старосамбірські вісті», директор Старосамбірської ЗСШ №2 та інші поважні гості.

Слово мали і почесні та знамениті гості з Національного Олімпійського Комітету України: головний менеджер НОК України з Олімпійських ігор, членкиня НОК України, бронзовий призер Олімпійських Ігор в Сиднеї з синхронних стрибків у воду 2000 р. Анна Сорокіна, секретар відділення НОК України у Львівській області Оксана Вацеба, членкиня комісії з олімпійської освіти Міжнародного Олімпійського Комітету, фіналістка ігор 29-ї Олімпіади 2008 року в Пекіні Віра Передерій. Вони розповіли про своє бачення важливості таких заходів, побажали успішної реалізації проекту.

Зустріч-презентацію можна назвати досить практичною, адже окрім загальних гасел про здоров`я, спорт, здоровий спосіб життя та виховання підростаючого покоління було заторкнуто чимало конкретних способів досягати поставленої мети. Так, зокрема, було обговорено питання співпраці з конкретними навчальними закладами, технічних моментів, олімпійських чемпіонів, котрі приїдуть в те чи інше місто. Про роботу школи гірськолижного спорту та потребу запровадження уроків, де діти регіону навчалися б їзди на лижах, сказав керівник комплексу «Буковиця» (м. Борислав) Віталій Мицак. Про важливість прищеплювання любові до спорту саме в ранньому дитячому віці говорив Іван Цегенько.

Після офіційної частини презентації та фото на згадку учасники заходу мали можливість поспілкуватися і неформально. Однією з тем розмов була потреба посилення висвітлення спортивних заходів у ЗМІ, популяризації здорового способу життя. Не таємниця, що спорт в нас чомусь трактується як щось другорядне, не таке важливе як економіка, політика, а навіть як культура. Деякі ЗМІ взагалі відмовляються висвітлювати спортивні заходи, інші ж обмежуються одним-двома рядками. Але хіба футболіст, плавець, волейболіст чи бігун вартує менше нашої уваги та захоплення, ніж якийсь політик з животиком чи скоробагатько з комсомольським минулим? Хіба здоров`я нації не починається з показування позитивних прикладів, на які рівнятимуться інші? Чому скандалам та побрехенькам ЗМІ приділяють посилену увагу, тоді як, для прикладу, популяризацію олімпійських цінностей чи висвітлення ігор за участю наших рідних футбольних команд чи відділень спортивних шкіл ігнорують?

Начальник відділу у справах сім`ї, молоді та спорту Роман Коваль на щотижневій оперативній нараді в міській раді повідомив, що «Олімпійський урок» у Трускавці заплановано провести 28 вересня (п`ятниця). Міський голова Старого Самбора Ігор Трухим під час презентації в готелі «Трускавець 365» звернув увагу присутніх на те, що часто діти в школах не знають про тих спортсменів, які є вихідцями з рідного міста. Міський голова Трускавця Андрій Кульчинський на конкретних прикладах показав, як за неповні три роки в місті-курорті можна зробити багато для популяризації фізкультури та спорту. Про мотивацію говорила очільниця Школи християнського аніматора Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ Віра Парфьонова. Вона пригадала присутнім слова святого Івана Боско: «Якщо ви не хочете, щоб діти чинили зло, тоді займіть їх чимось».

Ближче знайомство між людьми, для яких слова «спорт», «здоров`я» та «діти» наповнені глибоким змістом – це важлива складова презентації проекту «Олімпійський урок в західному регіоні Львівської області». Адже навіть після його завершення співпраця між цими людьми триватиме. Тож всі без винятку присутні були згідні, наскільки важливою для розвитку нашого регіону є об’єднавча роль невтомного організатора (і реалізатора) багатьох різнопланових заходів Івана Дем`яновича Цегенька, голови правління МЦ «Європейська інтеграція України»

Володимир Ключак

Вони живуть в нашій пам`яті

Понад сім десятків молодих хлопців та дівчат лежать в братській могилі на горі Бренів (інша назва Комарницька) між селами Орів та Ямельниця Сколівського району. Вони тут були поховані в різні періоди, але єднає їх любов до України. Це не пафос, адже в тому, щоб віддати своє молоде життя за рідний край, жодного пафосу нема. А є справжній героїзм, любов до рідної землі та рідного народу, розуміння, що «Якщо не ти, то хто?».

Першими були Українські Січові Стрільці. В Карпатах є багато місцин, де в жорстоких січах сходилися солдати, які воювали в складах царської російської та цісарсько-королівської австро-угорської армії. На сусідній з Бреньовим Магурі Малій досі не ідентифіковані останки воїнів царської армії. А на Бреньові лежать січовики.

Згодом були хлопці, які загинули в 1939. При відступі польської армії вони вирішили, що це добра нагода, аби українське націоналістичне підпілля здобуло собі зброю. І були вбиті. Після того над їхніми головами була насипана висока могила – значно вища, ніж зараз. Спільно молодь Орова та Ямельниці висипала цю могилу, спільно дбала про неї.

Згодом прийшли совіти. Воїни УПА лежали по полях та лісах, вбиті під час «червоної мітли», яка «мела» ці села в лютому 1948. Частина з них теж знайшла місце вічного спочинку в братській могилі на Бреньові.

А далі був 1979 рік. З наказу вищого партійного керівництва могилу, до котрої потайки приходили місцеві, доглядали її та заквітчували, вирішено знищити. Трактором. В темний час доби. А далі засіяти місце, де вона стояла, вівсом. І заколосилося колгоспне поле вівсом, засіяним на кістках. Не довго прожив той тракторист, який виконав «замовлення» розрити могилу, кара Божа настигла всю його родину.

Але, як було вирито на персні у царя Соломона, «все минає, і це мине». В 1989 році могилу відновили. Небайдужі люди, котрі пам`ятали всю історію цього місця і переказували її нащадкам, зібралися, позбирали кістки, висипали над ними пагорб і встановили на ньому хрест. Пагорб не був такий високий, як на початку 1940-х, але це вже не так важливо.

У 1989 році я, будучи 13-літнім хлопцем, вперше побував на Бреньові. Такої маси людей і такого моря прапорів, як було тоді, більше мені бачити не довелося ніде. Як і відчути подібне натхнення, як було тоді. Бренів став місцем маніфестації, що народ пам`ятає всі злочини комуністичної системи і не бажає бути в московському ярмі. Прапори були саморобні, замість синього інколи був колір голубий чи аквамариновий, а замість жовтого цеглово-морквяний чи оранжевий. В декого на прапорах жовтий колір був зверху, над синім. Але тоді це не мало ніякого значення.

Від того часу відправа на Бреньові була щороку. Коли в липні, коли в вересні. Коли за участю церковних процесій з Ямельниці, Трускавця, Борислава, інших населених пунктів, а коли тільки за участі орівських людей.

Коло могили була збудована каплиця, встановлено дві пам`ятні плити, згодом появилася меморіальна таблиця в честь голови УГВР Кирила Осьмака, який на Орові був пораненим, після чого лікувався в селі Дорожеві. Значну допомогу орівчанам у впорядкуванні цього місця пам`яті надавав Лев Грицак – спочатку як керівник санаторію «Карпати», а згодом і як міський голова Трускавця.

І цього року в третю неділю вересня люди не забули про могилу на Бреньові. Прийшли, аби помолитися, прийшли, аби віддати честь тим, хто її мав, прийшли, аби глянути яким же прекрасним є наш край, що за нього віддали своє життя молоді люди з Орова, Трускавця, Ямельниці, Борислава, Стинави та інших міст і сіл краю.

Хороша погода. Настоятель орівської парафії Покрови Пресвятої Богородиці о. Ярослав Мельник відправляє Святу Літургію, а потім панахиду. Співає церковний хор – всі у вишиванках, в святковому строї. Квіти до підніжжя могили покладають заступник голови Сколівської РДА Іван Ватагович, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, сільський голова Орова Тетяна Сухроменда. Кожен з них говорить кілька слів, серед яких є вдячність героям України за їхню жертву та заувага щодо потреби збереження пам`яті про цей подвиг та про це місце. Споминами про пошук місця поховання батька біля урочища Марголичі (неподалік могили) ділиться бориславець Врублівський. Слово надають і автору книги «Воскресла Бренів – пам`ять у світи» Богданові Гуцилові. Отець Ярослав Мельник дякує всім, хто не забуває приходити сюди…

Осіннє сонце припікає, але вітер згладжує його пекучість. Зелені смереки шумлять, а некошені трави дивуються – хто посмів їх потривожити в такій глушині? Крута дорога на вершину гори в цей день служить не тільки потокам, але й автомобілям, котрі немов до неба везуть прочан. А дехто надіється на свої ноги і йде пішки, йде «до могили». І всі знають, до якої саме могили.

Щороку сюди приходить щораз менше людей. Замість кількох автобусів з Трускавця, як то було давно – купка людей, переважно вихідців з Орова. З Ямельниці теж вже давно не ходять сюди організовані групи, з хоругвами та священиком. Сколівська районна влада представлена завжди, але чисто символічно – без широкого інформування про урочистості на могилі, без організації автобусів з учнівською молоддю, небайдужими патріотично налаштованими мешканцями Сколівщини. Та й не всі з Орова вже можуть подолати дорогу на Бренів, а хтось може й не хоче, бо не розуміє, навіщо йти скільки світа. Не кожен розуміє, як це важливо пам`ятати. Не пам`ятаєш своє – твої діти та внуки змушені будуть пам`ятати накинуте, чуже.

Гора Бренів мала би стати таким самим місцем паломництва, як Верецький перевал, як Маківка, як Ключ, як Берестечко, як Павлокома, як Чернеча гора, як Майдан Незалежності в Києві. Можливо, колись так і буде. А тим часом пам`ять про те місце і про події, які тут відбулися, несуть в майбутнє нащадки тих, хто не забував про Бренів в важкі совєтські часи і на зорі незалежності України.

Тут пролилася кров – заради добра рідного краю. То хіба можна таке забути? «Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!» (Пс: 137, 5). Чи українці добре усвідомлюють значення цього рядка з Книги Псалмів?

Володимир Ключак

17 вересня

Дата 17 вересня не означає абсолютно нічого для більшості пересічних українців. Можливо, тільки старше покоління пам’ятає, що то було якесь совєтське «свято», та й то не піднесене до рангу державних, а тільки так, для назви вулиць. Як, a propos, у Дрогобичі, де назву 17 вересня в часи СРСР носила теперішня вулиця 22 січня (цікаво, що за Польщі це була вулиця 11 листопада, в цей день Польща відзначає День Незалежності).

17 вересня в історії запам`ятався як день зради. Після початку окупації Польщі гітлерівською Німеччиною (1 вересня 1939 р.) через пів місяця, а саме 17 вересня, совєтські війська перейшли польсько-совєтський кордон і окупували землі, які зараз звуться Західна Україна та Західна Білорусь. На два роки настала ера «перших совєтів», які, згідно народних переказів, були «ліпшими» від «других», бо перебували в нашому краї лише два роки.

Від 17 вересня 1939 року розпочався процес совєтизації Галичини, штучного відривання її від європейського культурного простору, в якому вона перебувала протягом багатьох століть своєї історії. Нищилися здобутки матеріальні та духовні, надбані за часів перебування Галичини в складі ІІ Речі Посполитої, Австро-Угорщини, Австрії, І Речі Посполитої, Галицько-Волинської держави і дальше в глибину історичних віків. Нищився господар як основа села, міста, краю та держави. Насаджувався космополітизм, в якому не було місця для вираженої української (польської, єврейської) ідентичності. Вишукане та творче висміювалося, примітивне, грубе, безлике схвалювалося. На півстоліття Галичина була вкинута в пекло, пережити яке було вкрай важко. Від 17 вересня 1939 року почалося затоплення галицької Атлантиди – краю, якого вже немає і якого ніколи не відродити в первозданному вигляді.

Поляки добре знають дату 17 вересня, адже після нападу СРСР на Польщу доля цієї держави була зрозумілою. Через 7 років після цих подій, після завершення ІІ світової війни Ялтинська конференція встановила новий порядок в Європі з новим розподілом кордонів. Совєтська влада в Галичині була узаконена, а потім почалося… Ліквідація Української Греко-Католицької Церкви, насаджування войовничого атеїзму, боротьба з українством, початок насаджування того, що зараз іменується «русскім міром», а тоді називалося формуванням «єдиного радянського народу». Плоди русифікації, декультуризації, штучної ізоляції галичан від їхніх споконвічних європейських та християнських цінностей та ідеалів можемо спостерігати по сьогодні.

Я часто згадую 17 вересня. Коли йду вулицею і чую з вікна кав`ярні чи ресторації московський шансон. Нещодавно мене прикро вразив факт, що з вікон оселі в селі Орів лунали підсилені динаміком «А я хочу опять по крышам бегать, голубей гонять». Я згадую про 17 вересня, коли вмикаю українські телеканали і бачу там жарти «кварталу» чи, прости Господи, Петросяна або Задорнова. Коли спостерігаю несмак оббивання давніх дерев`яних українських церков «вагонкою» ззовні та зсередини. Коли чую, що у Львові в «органному залі» пройшли заняття з йоги, і ні згадки про те, що це ж церква святої Марії Магдалини, а не органний зал! Коли щороку змінюється напрям реформ, котрі для своєї власної вигоди «проводять» синки та онуки тих, хто прийшов тоді, в 1939, і дещо пізніше. Коли з сумом споглядаю політичну мапу нинішніх українських «політичних» еліт, в минулому бравих комсомольських функціонерів. Коли згадую про свою родину, котра могла б бути значно чисельнішою, якби не 17 вересня та жорстокі репресії свідомих, розумних, господарних, гордих у найкращому значенні цього слова людей.

День 17 вересня минає на Україні так, як і будь-який інший звичайний будній день. В роботі, з наріканнями на владу та зростання курсу долара, з непевністю майбутнього. Зрештою, навіть з непевністю в якій державі помре той, хто не виїжджатиме з рідного міста чи села.

17 вересня 79 років тому захитався світ. Для декого впав, для декого перевернувся, а для нащадків став іншим, ніби нормальним. Азія здійснила сильний удар, Схід нокаутував Захід, Зло вищирило свої зуби.

Зараз в Галичині присутній «русскій мір», але людям не хочеться з цим боротися. Позиція страуса з головою в піску видається їм зручнішою. 17 вересня навчило пристосуванства і толерантності в найгіршому значенні цього слова. Толерантності до неправильного, до неправди, до зла, до гріха, до посягань на гідність особисту та національну. Революція Гідності змінила лише маленьку частку українського, в тому числі галицького суспільства. Людей «17 вересня» все ще значно більше, ніж людей «21 листопада». Хоча вони й не знають, коли їхнє «свято»…

Володимир Ключак

Батько як опора сім`ї та держави

Шануй батька свого і матір свою, щоб тобі добре було і щоб ти довго прожив на землі.

IV Божа Заповідь

Хоча в світі Міжнародний День Батька відзначають у червні, але в Україні щораз більшої популярності набирає і національне свято Всенародний День Батька. На відміну від традиційного та всім добре відомого Дня Матері День Батька не є аж таким популярним та знаним. А даремно, бо без батька сім`я – неповна, без батька діти не отримують живий приклад для наслідування, без батька все валиться і занепадає. Бо батько – основа і сім`ї, і роду, і держави. Звісно, мається на увазі зразковий батько, а не просто біологічний донор сімені.

У Трускавці організацію відзначення Дня Батька в третю неділю вересня взяла на себе християнська церква «Добра Новина». Свято Батька проходило в Народному домі міста-курорту і зібрало чималенько татусів. Та все ж дітей було більше, бо прибули переважно батьки, які дбають про продовження свого роду і не обмежуються однією дитиною в сім`ї. Тож дитячий щебіт та сміх стали окрасою як дійства, так і цього вересневого вечора.

Насамперед з вітальним словом до батьків звернувся старший пастор церкви «Добра Новина» у Трускавці Анатолій Кузьмич. Він і сам є батьком, а також дідусем, тож про роль батька в сімействі говорити йому було водночас і просто, і складно. Просто, бо на власному прикладі знає, чого очікують від тата діти, як вони змінюються, коли підростають, з якими викликами доводиться стикатися батькові в сучасному світі, щоб вести своє потомство праведним шляхом за прикладом Авраама, Ісаака, Якова, а також святого Йосифа-Обручника чи апостолів та інших біблійних мужів. А складно, бо не кожен біологічний батько має належну долю відповідальності та покликання до батьківства, тож часто діти в нібито повних сім`ях зростають лише під опікою матері, а батько залишається таким собі незрозумілим придатком з незрозумілою функцією. І ще добре, коли ця функція полягає в зароблянні грошей чи допомозі у винесенні коляски на вулицю, але значно гірше, коли в лежанні на дивані перед телевізором чи розпиванні міцних напоїв з такими ж «татусями».

Про тему батьківства можна говорити дуже багато, але пастор Анатолій не став втомлювати малечу, котра очікувала на виставу від львівського театру «Еммануїл». Він просто закликав всіх помолитися словами молитви «Отче наш», звернувши увагу, що ця молитва починається власне із звернення до Батька, Отця Небесного.

А далі була вистава-розповідь про життя комах (мухи, бджоли, метелика), а також про хробачка Омелька та жирного вгодованого котика і його господиню. Під запальну музику (зокрема, і коломийки) танцювали не лише актори, але й присутні дітлахи. Вистава була досить простенькою, але з важливим моральним підтекстом.

А завершилося Свято Батька розіграшем призів від спонсорів – Квест-кімнати, дельфінарію «Оскар», кінотеатру «Злата». Перед початком вистави кожна сім`я отримала номерочок, з-посеред яких і вибиралися переможці. Одні сім`ї отримали квитки на шоу з дельфінами, інші – можливість проведення сімейної фотосесії чи вибрати іграшки на суму в 300 гривень, ще інші – квитки на сеанс кіно чи мультфільмів, або ж похід у Квест-кімнату. Дітлахи мали змогу сфотографуватися з казковими героями з вистави, а Анна Синютка від імені всіх глядачів подякувала театру «Еммануїл» та церкві «Добра Новина» за гарне свято для дітей та батьків.

Свято Батька продовжилося і поза межами Народного дому. Вже після вистави одні батьки гуляли зі своєю малечею, інші пішли на святкову вечерю, треті слухали слова вражень від вистави своїх синочків та донечок.

Після Дня Батька настають звичайні дні, коли потрібно і надалі бути добрим батьком, хорошим прикладом для сімейства, вірним чоловіком для дружини, авторитетом для домашніх, сусідів, близьких та знайомих. Бути батьком непросто, бо це не тільки «посада», слава, але й величезна відповідальність. Якщо ж батько правильно виконує свої функції, має належний авторитет і є безспірним главою сім`ї, то може надіятися, що це про нього каже Псалмопівець: «Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно! Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!» (Псалми 132:1,2).

Брати та сестри можуть жити в злагоді, коли мають чи мали хорошого батька…

Володимир Ключак

До теми. Клайв Стейплз Льюїз: Чому чоловік має бути головним в сім’ї

Християнські дружини дають обіцянку коритися своїм чоловікам. У християнському шлюбі голова сім’ї – чоловік. У зв’язку з цим виникають два питання:

Чому в сім’ї обов’язково повинен бути голова, чому не можна допустити рівності?

Чому головою повинен бути чоловік?

1. Необхідність мати голову в сім’ї випливає з ідеї, що шлюб – союз постійний. Звичайно, коли чоловік і дружина живуть в злагоді, питання про верховенство не виникає. І ми повинні сподіватися, що саме це є нормою в християнському шлюбі. Але якщо виникає суперечність, що тоді? Тоді подружжю не уникнути серйозної розмови. Припустимо, вони вже намагалися говорити і тим не менше згоди не дійшли. Що їм робити далі? Вони не можуть вирішити питання за допомогою голосування, тому що при наявності лише двох сторін голосування неможливо. В такому випадку залишаються дві речі: або їм доведеться розійтися в різні боки, або один з них повинен отримати право вирішального голосу. При постійному шлюбі одна зі сторін повинна у крайньому випадку мати владу і вирішувати питання сімейного союзу, бо жоден постійний союз неможливий без конституції.

2. Якщо в родині має бути голова, то чому саме чоловік? Ну що ж, по-перше, чи є у кого серйозне бажання, щоб головну роль в сім’ї грала жінка? Як я вже сказав, я сам не одружений. Однак я бачу, що навіть ті жінки, які хочуть бути головою в своєму домі, як правило, не в захваті, спостерігаючи таку ж ситуацію у сусідів. Швидше за все, вони скажуть: «Бідний містер Ікс! (Маючи на увазі сусіда). Чому він дозволяє цій жахливій жінці верховодити? Я просто не можу його зрозуміти! »

Я навіть не думаю, що ця жінка буде задоволена, якщо хто-небудь помітить, що вона сама «головує» в своїй родині. Є щось протиприродне в жіночому керівництві чоловіками, тому що самі дружини збентежені цим фактом і зневажають підвладних чоловіків.

Але є ще одна причина; і тут, скажу відверто, я говорю як холостяк, тому що причину цю краще видно з боку, ніж з позиції одруженої людини. Відносини сім’ї з зовнішнім світом – так би мовити, зовнішня політика сім’ї – повинні знаходитися, в кінцевому рахунку, під контролем чоловіка. Чому? Тому що він завжди має бути (і, як правило, буває) більш справедливим до сторонніх. Жінка бореться в першу чергу за своїх дітей і свого чоловіка, проти всього іншого світу. Для неї, цілком природньо, їхні вимоги, їхні інтереси. Вони переважують всі міркування. Вона – їхній надзвичайний захисник. Завдання чоловіка – стежити за тим, щоб ця природна перевага не ставилася постійно на чільне місце у відносинах сім’ї з оточуючими. За ним має залишатися останнє слово, щоб він міг, в разі необхідності, захистити інших від сімейного патріотизму своєї дружини. Якщо хто-небудь з вас сумнівається в цьому, дозвольте мені поставити вам питання. Якщо ваш собака вкусив сусідську дитину або ваша дитина вдарила сусідського собаку, з ким ви хотіли б мати справу – з господарем або з господинею? Або якщо ви заміжня жінка, дозвольте мені запитати вас: як би ви не любили чоловіка, не визнаєте ви, що його головний недолік – нездатність постояти за свої і ваші права при зіткненні з сусідами?

Джерело

Уряд представив бюджет розбудови країни

/Проект Державного бюджету-2019 переданий до Верховної ради/

Уряд виконав вимоги Бюджетного кодексу, за якими проект бюджету на наступний рік має бути поданий в парламент до 15 вересня. У п’ятницю, 14 вересня, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман презентував документ на засіданні Кабінету Міністрів, після чого проект головного кошторису країни був переданий до Верховної Ради.

Збалансований бюджет

Уряд запланував стабільне зростання вітчизняної економіки. За два роки номінальний ВВП зросте майже на 1 трлн грн. В наступному році інфляція має зменшитися з 9,9% запланованих на цей рік до 7,4% . Доходи Держбюджету-2019 сягнуть майже 1,3 трлн грн.

Одним із головних завдань у забезпеченні макроекономічної стабільності Уряд визначив скорочення боргів, а відтак – і зменшення боргового навантаження на бюджет. Вже в цьому році сума державного боргу зменшилася на 119,63 млрд грн. або на $2,39 млрд. В наступному році держборг має скоротитися до 52,2% ВВП (в цьому році – 60% ВВП), до 2020 р цей показник зменшиться до 49% ВВП.

Уряд забезпечує стабільне фінансування бюджетних пріоритетів

Безпека і оборона

В період війни найголовнішим пріоритетом для уряду залишається забезпечення обороноздатності держави та безпека громадян. Уряд виконав вимоги РНБО щодо фінансування видатків на оборону і безпеку не менше 5% ВВП. В наступному році на ці статті загалом закладено 209,5 млрд грн., що за загальним фондом більше на 31,5 млрд. грн., ніж в цьому році.

Зростають також видатки на забезпечення громадської безпеки - на 16,1 млрд грн. (до 82,1 млрд грн.), на зарплати військовослужбовцям - на 24,1 млрд грн. (до 108,3 млрд грн.), на розвиток і модернізацію військової техніки – на 3,9 млрд грн (до 36,2 млрд).

Енергоефективність

Важлива складова побудови енергонезалежної держави – зменшення споживання енергоресурсів. В наступному році енергоефективні проекти будуть фінансуватися через Фонд енергоефективності, в який закладено 1,6 млрд грн. 400 млн грн. закладено на фінансування «теплих» кредитів. За 4 роки дії програми «теплі кредити» вже отримали 500 тисяч українських родин.

Ремонт і будівництво доріг

В наступному році Уряд продовжить масштабний ремонт і будівництво доріг. Розвиток дорожньої інфраструктури залишається серед пріоритетів бюджетного фінансування. В 2019 р на дороги буде виділено 56 млрд грн. що на 8,3 млрд грн. більше, ніж цього року. На 1 млрд грн. збільшиться фінансування програм забезпечення безпеки дорожнього руху. Загалом на це виділено 2,5 млрд грн.

АПК

Вітчизняний аграрний комплекс формує 12% вітчизняного ВВП і забезпечує близько 40% всіх валютних надходжень. Тому підтримка АПК залишається серед головних урядових пріоритетів і в бюджеті-2019. Уряд забезпечив законодавчі вимоги щодо фінансування АПК на рівні не менше 1% загального випуску продукції в аграрному секторі. Загальний обсяг фінансування - 6,9 млрд грн.. Збережені всі раніше започатковані програми. Зокрема, на розвиток тваринництва в бюджеті закладено 4 млрд грн., на здешевлення придбання вітчизняної техніки – 1,38 млрд грн., на підтримку фермерів – 1 млрд грн.

Децентралізація

Уряд продовжує процес децентралізації, який сприяє фінансовому зміцненню територіальних громад. В наступному році доходи місцевих бюджетів зростуть більше ніж на 40 млрд грн. В той же час уряд збільшує допомогу у фінансуванні місцевих інфраструктурних проектів. В наступному році бюджет Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) зросте на 3,1 млрд грн. до 9,1 млрд грн. Що дозволить збільшити кількість інфраструктурних проектів, що реалізуються за підтримки Фонду. В цьому році за рахунок коштів ДФРР та субвенції на розвиток ОТГ вже реалізується 3170 проектів на загальну суму 7,7 млрд грн. В 2019 р субвенція на підтримку ОТГ складе 1,9 млрд грн.

Якісна освіта

 Уряд турбується про майбутнє країни і створює належні умови для розвитку дітей. Тому освіта залишається серед пріоритетних напрямів соціальних видатків. Загальна сума фінансування освіти у наступному році зросте на 27,8 млрд грн. до 242,1 млрд грн. до В тому числі ці кошти будуть використані на подальше реформування початкової освіти. На ці цілі виділяється 1 млрд грн. Також в бюджеті передбачені кошти на подальше зростання зарплат вчителів.

Сучасна система охорони здоров’я

В наступному році уряд продовжить масштабну реформу охорони здоров’я. Нова сучасна медицина має підвищити якість лікування і подовжити тривалість життя українців. Зокрема, фінансування оновленої системи первинної медичної допомоги передбачено на рівні 15,3 млрд грн. Також в наступному році стартує реформа екстреної медичної допомоги, на фінансування якої виділяється 1 млрд грн. Нові «швидкі» і диспетчерські системи допоможуть врятувати тисячі життів.

В наступному році продовжиться програма «Доступні ліки», за якою люди мають можливість отримати ліки від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету ІІ типу безкоштовно, або з незначною доплатою. На її фінансування виділяється 1 млрд грн. Також в наступному році стартує програма покриття витрат громадян на проведення медичної діагностики. Фактично, держава оплачуватиме громадянам вартість всіх досліджень, на які їх відправляють сімейні лікарі. На ці цілі в бюджеті закладено 2 млрд грн.

Загалом фінансування охорони здоров’я в 2019 році збільшиться на 9,5 млрд грн. до 92,3 млрд грн.

Соціальний захист

Головна мета всіх реформ, які проводить уряд – підвищення якості життя громадян. Людина є ключовим фокусом всіх реформ. В проект бюджету-2019 закладено подальше зростання соціальних стандартів. Зокрема, мінімальна заробітна плата зросте до 4173 грн ( на 450 грн або на 12% порівняно з січнем 2018 р).

В 2019 році вперше в історії України завдяки урядовій пенсійній реформі пенсії будуть перераховані автоматично в залежності від інфляції і зростання зарплати. В середньому після перерахунку пенсії зростуть приблизно на 15-20%.

З наступного року буде проведено монетизацію субсидій на ЖКП. Це означає, що субсідіанти отримувати муть "живі гроші", а не зниження платежів на розмір держдопомоги, як зараз.

Уряд потурбувався про батьків новонароджених – з 1 вересня цього року кожний новонароджений отримуватиме «пакунок малюка» із речами, що необхідні в перші місяці життя. Вартість такого пакунка складає 5 тис грн. В проекті бюджета-2019 закладені кошти на ці витрати і в наступному році.

Культура

Уряд приділяє особливу увагу розвитку культури, що вже дає свої результати. Зокрема, українські фільми стають популярними не тільки на Батьківщині, а й за кордоном. У наступному році буде продовжено бюджетну підтримку розвитку вітчизняного кіно. На ці цілі закладено 1 млрд грн. Крім того уряд запропонує принципово нову модель фінансування. З наступного року почне функціонувати так званий громадський бюджет. Громадяни самі вирішуватимуть, яку пам’ятку архітектури відновити у своєму регіоні, а держбюджет профінансує відповідні роботи. На ці цілі в проекті бюджет-2019 закладено 0,5 млрд грн.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України:

- Ми завершили роботу над документом, який дає старт бюджетному процесу. Важливо, щоб цей бюджет був не тільки реалістичним, а й підтримував розвиток національної економіки і впровадження необхідних змін у війську, в освіті, в охороні здоров’я, інфраструктурі, а також виконання тих завдань, які визначені стратегією розвитку. Бюджет має дати відповіді на питання, як ми маємо жити в 2019 році. В головному кошторисі країни збережені всі ключові напрямки реформ, започатковані в попередні роки.

Далі у нас починаються тримісячні баталії. Але це вже третій наш бюджет. Країна живе, економіка розвивається. Якби нам не повісили на 1,3 трлн грн боргу, ми зробили б в сотні разів більше того, що зараз можемо собі дозволити. Але я впевнений, що системність наших дій стає відчутною і в зростанні заробітних плат, і у відновленні дорожньої інфраструктури, і в підвищенні якості медичних послуг, і в багатьох інших сферах.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України



Создан 17 сен 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником