Трускавецький вісник № 129 (1687) від 3 жовтня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 129 (1687) від 3 жовтня 2018 р.

03.10.2018



У номері: Досвід курортного Моршина; Заміж за іноземця; Раптова смерть у Трускавці; Про ріст зарплат для вчителів; Земля для ОТГ.

Короткі новини

Про сьогоднішню раптову смерть у Трускавці

У Трускавці заговорили про вбивство посеред білого дня. Причиною стала смерть 63-річного місцевого мешканця на вулиці Данилишиних, неподалік магазину «Смак» (перехрестя Данилишиних-Стуса-Карпатська). Подія мала місце сьогодні, 3 жовтня, біля 10.00. В поліції ці чутки спростовують.

«63-річний місцевий мешканець помер до приїзду медиків. Ознак на тілі насильницької смерті не виявлено. Призначено експертизу», - повідомили на запитання журналіста «Трускавецького вісника» у Головному управлінні Національної поліції України у Львівській області.

Громадська рада погодила всі проекти, подані на Бюджет громадських ініціатива

Сьогодні, 3 жовтня, відбулося засідання Громадської ради партиципативного бюджету Трускавця (бюджету участі). Цього разу нарешті вдалося зібрати кворум у складі 6 осіб (Олег Карпин, Зоряна Домбровська, Микола Федоричак, Леся Соляк, Оксана Барабаш, Володимир Ключак). Підсумком засідання ради став факт затвердження всіх 13 поданих проектів. Наступним кроком стане розгляд проектів на Експертній раді.

Микола Федоричак вкотре наголошував на тому, що не може бути реалізованим проект, котрий накладається на інший, більший і вже затверджений проект. Мова йде про пропозицію озеленення скверику біля пам’ятника великому польському поетові Адамові Міцкевичу в курортному парку до 220-річчя від дня його народження. Але є затверджений великий проект реконструкції курортного парку, тож яким чином можна вносити в нього зміни такими ініціативами? – риторично запитував Микола Михайлович.

Все ж члени Громадської ради вирішили дати карти в руки експертам – нехай доцільність допущення даного проекту до голосування визначають фахівці міськвиконкому, котрі отримують гроші за свою роботу, а саме спеціалісти УЖКГіБ, управління землеустрою, архітектури та містобудування та інші.

Ознайомитися з переліком проектів, поданих для фінансування з Бюджету громадських ініціатив, можна за посиланням https://protruskavets.org.ua/visim-velykyh-plyus-pyat-malyh-dorivnyuje-chotyry/ Реалізація чотирьох проектів (1 великий і 3 малі) обійдеться казні Трускавця в 2019 році у 500 тисяч грн. Кращі 4 з 13 чи 12 відібраних Експертною радою проектів визначать мешканці Трускавця під час голосування, котре проходитиме як в Інтернеті, так і в бібліотеках міста.

Власна інформація

У Трускавці через собаку травмувався мотоцикліст

Дорожньо-транспортна пригода трапилася 2 жовтня о 9.15 на вулиці Сагайдачного у місті Трускавець. Попередньо поліцейські встановили, що 35-річний житель Дрогобича, керуючи мотоциклом та намагаючись уникнути наїзду на собаку, застосував екстренне гальмування, в результаті не впорався з керуванням, після чого мотоцикл впав на нього. Мотоцикліста госпіталізовано в реанімаційне відділення з діагнозом: «політравма, перелом лівого стегна, перелом правої плечової кістки». Наразі правоохоронці встановлюють обставини ДТП, вирішується питання про відкриття кримінального провадження.

Відділ комунікації поліції Львівської області

Мешканців Львівщини закликають отримувати державні соціальні виплати відповідально

На сьогодні в області близько 300 тисяч громадян отримують державну соціальну підтримку шляхом одержання житлових субсидій, соціальних виплат та компенсацій. Мета такої підтримки – фінансове забезпечення соціально незахищених верств населення.

Проте, є випадки, коли особа користується державною соціальною підтримкою, компенсаціями, отримує субсидію та інші державні соціальні виплати і одночасно працює тривалий час за кордоном, не декларуючи отримані доходи.

Усі державні соціальні допомоги виплачуються за кошти Державного бюджету України, який наповнюється з податків громадян, які офіційно працюють в Україні.

Органами соціального захисту населення здійснюються перевірки на предмет виїзду та тривалого перебування за кордоном одержувачів державних допомог. Якщо одержувач державних соціальних виплат тривалий час перебуває та неофіційно працевлаштований за кордоном – вказані виплати припиняються та скасовуються.

До прикладу, у одному із районів Львівщини понад 270 особам, припинено компенсаційні виплати на догляд за інвалідом І групи або пристарілими особами старше 80 років, у зв’язку з їх перебуванням за кордоном. За даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Тому, усім одержувачам державних соціальних допомог варто знати, що будь-яка інформація про неофіційне працевлаштування за кордоном є вагомою підставою для повернення одержаних державних соціальних виплат та подальшого скеровування такої інформації до правоохоронних органів.

Прес-служба Львівської ОДА

Курортний Моршин: чому вчить досвід наших сусідів.

Наприкінці минулого тижня делегація ПрАТ «Трускавецькурорт» відвідала урочисті заходи з приводу святкування ювілейної 140-ї річниці з дня офіційного заснування курорту Моршин. Організатори не обмежилися лише урочистими заходами і вирішили відсвяткувати ювілейну дату з максимальною користю, організувавши науково-практичну конференцію. Тож до святкових заходів та привітань долучилися не лише сусідні курорти, але й ціла плеяда медиків, гідрогеологів, посадовців державного рівня, які дотичні до теми курорту та реабілітації.

Конференція як майданчик для обговорення науково-практичного поступу курорту

Основні заходи тривали з 26 до 29 вересня. Протягом цих днів відбулися згадана науково-практична конференція з міжнародною участю під назвою «Медична реабілітація у санаторно-курортних закладах України. Нові технології реабілітації хворих на курортах Європи. Сучасні вимоги в організації СПА комплексів на курортах та досвід використання СПА-процедур у медичній реабілітації» та навчальний форум на тему «Інновації та перспективи розвитку санаторно-курортних та готельних закладів».

Делегатами та учасниками дискусійних панелей конференції стали досить відомі в науковому середовищі діячі медицини, науки і техніки. Були серед доповідачів і трускавчани, зокрема з промовою щодо застосування методів фізичної та медичної реабілітації на первинному та вторинному рівнях медичної допомоги у хворих з цереброваскулярною патологією виступив кандидат медичних наук асистент кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини ЛНМУ ім. Д. Галицького Володимир Яцюк.

Окрім науково-практичних заходів, які тривали протягом двох днів гості курорту мали можливість побувати на виставці медичних препаратів та обладнання, взяти участь у майстер-класі однієї з торгових марок, яка використовує в основі СПА процедур та водолікування природні лікувальні ресурси – мікроводорості живої хлорели.

Взагалі тема СПА була широко висвітлена під час більшості з виступів на конференції. І як не прикро про це говорити, але маленький Моршин з порівняно обмеженими лікувальними можливостями (принаймні у порівнянні з Трускавцем) випереджає наш курорт у темі СПА технологій. Проте це не означає, що він вже може повноцінно конкурувати з нашим курортом, адже рівень Трускавця в цій темі поза конкуренцією.

Цікавим є інше: курорт та його теперішні очільники взяли твердий курс на певну спеціалізацію, а саме медичну реабілітацію. Сьогодні в Моршині, завдяки присутності на урочистостях представників з Міноборони, розгортається чимала діяльність щодо запровадження сучасних реабілітаційних та СПА послуг для військовослужбовців. Під час екскурсії медичною базою санаторно-курортного комплексу «Моршинкурорт» стало зрозумілим, що Моршин робить ставку на розвиток реабілітаційної медицини та науки в частині організації сучасних СПА-комплексів, від якої чомусь поступово відходить Трускавець.

«Обслуговування гідромінеральної бази Моршину – дороге задоволення, тому – платне»

Про це ми почули під час спілкування з моршинськими колегами, генеральним директором ДП «СКК «Моршинкурорт», місцевими медиками та гідрогеологами. Керівник ГГРЕС «Моршинкурорту» Орест Михавків розповідає, що не уявляє собі, якою була б ця база, не введи вони з десяток років тому платну систему відпуску води. До речі, з того часу вода подорожчала вдвічі і нині денний візит до бювету Моршину вже коштує 24 гривні. Орест Михавків зауважує, що цих коштів ледве вистачає на обслуговування гідромінеральної бази. І левова частина отриманих коштів колектив моршинської ГГРЕС використовує на оплату дозвільної документації, сертифікації, оновлення та модернізацію устаткування.

Звісно, кошти від продажу мінеральної води поступають до загального бюджету підприємства і лише потім виділяються на потреби ГГРЕС, однак суми витрат, які є на сьогоднішній день, зі слів пана Ореста, приблизно дорівнюють теперішнім прибуткам. Цікаво і те, що свого часу під час введення системи плати за воду ніхто з мешканців Моршина, навіть найактивніші активісти, не піднімали тему надр, які належать громаді. Адже надра і так без сумніву їй належать. А от видобуток, як справа затратна, мала б бути оплачуваною, так як це є у цивілізованих країнах.

Серед виважених рішень, які прийняла міська громада під час введення оплати – дати можливість вживати воду безкоштовно малозабезпеченим та потребуючим мешканцям Моршину. Таких на той час знайшлося близько 25 осіб. Списки з прізвищами оперативно передали з міської ради до керівництва «Моршинкурорт». Однак за останні десять років пільгами скористалися лише двоє чи троє осіб.

Крім того нам довелося дізнатися про цей курорт дещо більше, ніж ми собі уявляли. Зокрема про те, що в обслуговуванні система водопідготовки та подачі води є в рази простішою за нашу трускавецьку, адже вона розрахована лише на один вид води і певний температурний режим.

До того ж не варто забувати, що моршинська вода не є такою агресивною до навколишнього оточення, як трускавецька «Нафтуся». Наявний у нашій воді сірководень просто з’їдає устаткування та приміщення, в яких знаходиться. Саме з тих причин змінювати крани подачі та насоси фахівцям гідрогеологічної станції з Трускавця доводиться в рази частіше.

Ще одна суттєва відмінність, воду тут, у Моршині, не транспортують водогоном, а довозять спеціальним авто щодня. І не факт, що це виходить дорожче за мінералопровід, адже його прокладання та реконструкція теж досить витратна стаття. Через те, у Моршині утримуються від зведення водоносної артерії, адже витрат і так є вдосталь.

Зрештою самі собою напрошуються висновки із ситуації. Маленький курортний Моршин, визначивши потребу у введенні плати за воду, був дружнім і одностайним у своєму рішенні. І не помилився, адже розвиток містоутворюючого підприємства, сплата ним податків – це є розвиток і процвітання для кожного мешканця курорту.

Про спільне та відмінне між Моршином і Трускавцем

Під час перебування у Моршині і спілкуючись з його мешканцями та гостями, ми виокремили для себе декілька важливих особливостей, які відрізняють наші курорти. До прикладу, працівників «Моршинкурорту» відверто дивують трускавецькі маніпуляції навколо родовища, адже у Моршині в принципі є неможливими будь-які популістські інсинуації на тему якості води. Ця тема – табу, бо родовище це скарб і годівниця курорту.

Ще одна міфічна загроза, яку пророкують Трускавцю місцеві «фахівці» від політики — зменшення кількості відпочивальників у разі введення плати за вхід до бювету. У Моршині цю «загрозу» існуванню курорту відкинули водночас, прорахувавши, яку суму витрачатимуть їхні гості на оплату послуг доставки та водопідготовки. Це виявився мізер у порівнянні з реальними витратами на харчування та проживання, а також можливостями, які відкривалися перед курортом. Дивно, чому цього ніхто не обговорює у Трускавці, адже витрати на оплату входу за увесь курс лікування становитимуть приблизно одну шосту (!!!) від вартості проживання відпочивальника на добу. Чи може ця сума «відлякати» потенційного гостя? В Моршині вважають, що ні, і доводять це на власному прикладі.

Є й ще одна досить приємна особливість цього курорту, яку вартує перейняти трускавчанам: тут кожен знає своє місце і сумлінно виконує свою роботу, а тому і виглядає процес поступу курорту, як впевнені і злагоджені кроки однієї великої команди однодумців. Саме тому їм тут не до популізму і не до політики. Бо є важливіші справи.

Є, звичайно, у Моршині і проблемні питання. Їхній перелік чималий, однак найцікавіше, що нас вже наперед запросили на наступний ювілей курорту і при цьому переконали, що ми його не впізнаємо! Адже вони усі, як один, переконані, що досягнуть запланованої мети. Нам з нашими можливостями хоч би шматочок їх упевненості, згуртованості та самовідданості. Може тоді і в нас вдома усе буде так, як ми задумали!

Галина Носова, ТрускавецьІнфо

За три роки зарплати вчителів зростуть майже на 85%

У наступному році освіта залишиться одним із пріоритетів соціальних видатків. Уряд продовжує освітню реформу, аби підвищити якість освіти, починаючи з середньої. Найперший і найважливіший крок у цьому напрямку – гідна оплата праці тих, хто навчає дітей. В 2017 році вчительські зарплати зросли на 50%. В цьому році – ще на 25%. В бюджеті наступного року також закладене збільшення зарплат для вчителів – на 9%.

Зокрема, зарплата вчителя без категорії в наступному році збільшиться з 6303 грн до 6871 грн на місяць, вчителя І категорії - з 8301 грн до 9050 грн на місяць, вчителя вищої категорії – зросте з 8849 грн до 9648 грн на місяць. Таким чином, завдяки урядовій ініціативі за три роки вчительські зарплати виростуть майже на 85%.

Уряд ставить за мету створення сучасного освітнього простору для первачків, що прийдуть навчатися у 2019-2020 навчальному році. На ці цілі в проекті бюджету закладено 1 млрд грн. Ще 300 млн грн. держава витратить в наступному році на підвищення кваліфікації вчителів. В цьому році перенавчання пройшли 22 тис вчителів, що дозволило запустити у школах проект «Нова українська школа» і осучаснити процес навчання для найменших школярів. Наступного року вчителі, що братимуть 1-й клас, також пройдуть обов‘язкове підвищення кваліфікації.

Уряд турбується про дітей з особливими потребами: проект бюджету на 2019 рік передбачає фінансування інклюзивної освіти в розмірі 504,5 млн гривень. Крім того, в освітню субвенцію 2019 року закладено повноцінну ставку асистента вчителя для інклюзивного класу. Якщо у 2018 році це було 0,5 ставки, то в бюджет 2019 року закладена 1 ставка. На це передбачено близько 666,3 млн грн.

Основна новація наступного року – гроші ходять за дитиною у приватні школи. Кожний учень, що йтиме у приватну школу, приноситиме близько 80% тих грошей, що розрахунково спрямовуються на 1 дитину в державній школі. На це в освітній субвенції закладено близько 196 млн грн.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

72% ОТГ уже отримали сільгоспземлі від Уряду

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру підбила проміжні підсумки розпочатого Кабінетом Міністрів України у лютому процесу передачі державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

Станом на 1 жовтня 2018 року, 479 об’єднаних територіальних громад отримали у комунальну власність землі сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів загальною площею понад 938,7 тис. гектарів.

Натепер повністю виконано план-графік передачі державних земель сільськогосподарського призначення у комунальну власність ОТГ у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській та Черкаській областях.

Як відзначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, органи земельних ресурсів взяли на себе організацію робіт із оформлення земельних ділянок, а затрати на проведення інвентаризації компенсував Уряд. «Це якісна передача, в результаті якої ОТГ отримують належним чином оформлені земельні ділянки, із кадастровими номерами, чіткими межами, готові для прийняття на баланс, – відзначив він. – Зі свого боку, ми очікуємо ефективного розпорядження цим ресурсом органами місцевого самоврядування, і будемо моніторити реальне використання земель ОТГ, зокрема відслідковувати динаміку орендних ставок».

Всього до кінця 2018 року заплановано передачу сільгоспземель ще 183 об’єднаним територіальним громадам.

З детальними даними щодо передачі земель у власність ОТГ в розрізі областей можна ознайомитися на інфографіці.

Довідково. 31 січня Уряд схвалив розпорядження № 60-р щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін у законодавстві.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Протягом першого тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром.

Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

Прес-служба Держгеокадастру

Заміж за іноземця: удача чи ризик?

Міжнародні шлюби – звичне для України явище. Щороку чимало українських жінок та дівчат виходять заміж за іноземців. Звичайно, в кожної життя складається по-своєму, але не поодинокі випадки, коли вчорашні наречені виїжджають до країн Європи, Азії, Америки та стають жертвами торгівлі людьми.

Як уникнути такої сумної перспективи та убезпечити своє подальше життя за кордоном? Говоримо про це з президенткою громадської організації «Ла Страда-Україна» Ольгою Калашник.

- Що змушує українських жінок шукати шлюбу за кордоном?

- «Ла Страда-Україна» працює вже 20 років. Буквально від початку на нашу Національну гарячу лінію з питань попередження домашнього насильства і торгівлі людьми почали надходити дзвінки від жінок, які бажали переїхати за кордон. Це був 1997 рік, українські громадяни отримали можливість вільного пересування за межі країни. І якраз шлюб з іноземцем багато наших жінок і дівчат на той час використовували як шлях виїзду.

Причини для цього мали різні: нестабільна економічна ситуація, складний матеріальний стан. Але були й особистісні – домашнє насильство в сім’ї від чоловіків, яке підштовхувало до пошуку неординарних кроків.

Про такі випадки наша громадська організація знала безпосередньо завдяки гарячій лінії. Дзвінків з цього приводу було багато наприкінці 90-х – на початку 2000-х, а також останніми роками, коли в Україні розпочалася війна і ситуація стрімко погіршилася.

До пошуку зарубіжних чоловіків декого підштовхує й стереотип, що вони ліпші за українських. Що менше вживають алкоголю, більш забезпечені. Але цей стереотип сумнівний, і це засвідчують дзвінки від тих жінок, які вже встигли побувати у закордонному шлюбі та мають негативний досвід і від самого шлюбу, і від наслідків його розірвання.

- Хто найчастіше робить ставку на іноземців – молоді дівчата чи жінки, які вже були в шлюбі?

- Однозначно сказати не можна - до нас звертаються жінки будь-якого віку. Хоча підходять до здійснення своєї мети по-різному.

Скажімо, 18-річні дівчата добирають потенційних наречених через Інтернет. Молодь більше націлена на Європу, європейські цінності. Вони не шукають кращої долі, а прагнуть виїхати за кордон, щоб, можливо, отримати додаткову освіту, знайти гідну роботу. І саме такі наміри роблять їхній шлюб з іноземцем менш ризиковим, ніж у тих жінок, які розраховують, що вони не працюватимуть і займатимуться хатнім господарством та дітьми, а іноземний чоловік їх забезпечить. Останні забувають, що таким чином стають не лише матеріально, але й цілковито залежними від чоловіків, і тут з’являються вже певні ризики.

Тому ми радимо жінкам і дівчатам подбати про те, щоб у них був диплом про освіту. Він має бути перекладений і акредитований, щоб за ним можна було отримати роботу за кордоном. Треба мати, скажімо, водійські права, які також дозволять бути мобільною і більш вільною. Тобто не дуже важливі, на перший погляд, моменти, але вони потім допоможуть жінкам зробити своє життя кращим, самостійним.

- Чоловіки з яких країн найчастіше цікавляться українськими нареченими?

- Географія дуже широка. Але найчастіше – це США, Канада, Велика Британія та Італія.

Італія відрізняється тим, що в країні перебувають дуже багато українських заробітчан і саме жінок. Вони там асимілюються, знаходять роботу, спинаються на ноги. І знайомляться з чоловіками та створюють там сім’ї. Такий шлях є безпечнішим, ніж пошук чоловіка через Інтернет-сайти або через шлюбні агенції. Бо є можливість краще узнати потенційного нареченого, побачити, як він живе, яку має родину тощо.

- Чимало українських жінок і дівчат виходять заміж і в арабські країни.

- Багато чоловіків із арабських країн приїжджають в Україну і тут навчаються, працюють, зустрічаються з нашими дівчатами і беруть шлюб.

 Зараз став популярним ще один шлях знайомства: коли жінка чи дівчина їде в арабську країну – в Єгипет, Марокко, Туніс - на відпочинок і там зустрічається з місцевим чоловіком. Приміром, він працює в її готелі. Арабські чоловіки вміють гарно залицятися, і жінка сподівається, що все її життя проходитиме на курорті. Але невдовзі виявляється, що найманий працівник має досить невеликі статки, мешкає в скромній оселі разом із батьками та з купою братів-сестер, які мають власні родини. Всі вони дотримуються певних правил життя, що незвичні нашим жінкам.

У нас був випадок, коли дзвонила жінка, що вийшла заміж в Єгипті. Вона була у розпачі, бо чоловік не дозволяв нікуди виходити без хиджабу - навіть на балкон повісити білизну. Бо якщо сусід її побачить, це означатиме, що вона якимось чином зрадила. І він її бив за це.

- Що повинні знати українські жінки, які збираються заміж за іноземців?

- Ми завжди кажемо, що насамперед їм треба проконсультуватися з юристом. Обов’язково! Інформація про країну, її традиції та культуру є у відкритому доступі, а от особливості законодавства має надати фахівець.

Приміром, яка відмінність у тому, щоб реєструвати шлюб в Україні або в країні перебування? Де народжувати дітей? Ми завжди кажемо, що краще дітей від міжнародного шлюбу все-таки народжувати в Україні, бо тоді у випадку розлучення у нашої держави буде більше підстав для повернення дитини-громадянина України на батьківщину. Бо питання, з ким залишаться діти після розлучення, є дуже болючим.

Однак, якщо жінка використовує шлюб з іноземцем як можливість імміграції, то, як правило, жінки хочуть народжувати в країні перебування задля того, щоб дитина отримала громадянство. Але тут треба вже дуже добре зважувати всі «за» і «проти».

Ми також радимо жінкам обов’язково укладати шлюбний договір.

Якщо виникають питання вже в країні перебування, то можна звертатися до жіночих громадських організацій. Серед них є такі, які спеціалізуються саме на роботі з мігрантками, і вони можуть надати безкоштовну допомогу, в тому числі, й правову, допомогу з питань реєстрації дитини або отримання якихось документів тощо.

- Чи варто довіряти Інтернету в пошуках іноземного чоловіка?

- В Інтернеті є дуже багато ресурсів для таких пошуків. Скажімо, соціальні мережі, спеціалізовані сайти знайомств, де люди розміщують свої профілі. Звичайно, інформація, яку надає про себе майбутній чоловік, ніким не відслідковується. Досить часто трапляється, що вона викривлена. Приміром, чоловік повідомляє, що не має дітей, а коли жінка приїжджає, то виявляється, що в нього двоє-троє дітей і 50% часу вони проводять саме з татком. І нова жінка використовується як домогосподарка та няня для них.

Якщо говорити про діяльність шлюбних агенцій в Україні, то вона не ліцензується і фактично не контролюється. Нема відповідних законів. «Міжнародні свахи» запевняють, що перевіряють інформацію про майбутніх наречених. Але гарантувати перевірку інформації агенції не в змозі, оскільки володіють тією, яку надає безпосередньо сам наречений.

- Чи багато українських жінок стають за кордоном жертвами торгівлі людьми?

- На жаль, шлюб з іноземцем є одним із шляхів вивозу українських жінок за кордон з метою їх подальшого продажу. Особливо це було поширене в 90-х роках. Жінка планувала шлюб, але щойно перетинала кордон, у неї забирали документи і продавали або в бордель для занять проституцією, або навіть господарям для використання на якихось сезонних роботах тощо.

Шлюб з іноземцем посідає друге місце за ризиковістю потрапити в сучасне рабство і поступається лише аферам з працевлаштуванням за кордоном. Далі ідуть такі ризикові шляхи, як виїзд на навчання, туризм, а також пропозиції про сурогатне материнство.

- Чи йдеться про торгівлю людьми, коли жінка бере шлюб з іноземцем, переїжджає до нього, а відтак перетворюється на безправну домашню рабиню?

- Ні. Випадки, коли жінка виходить заміж за іноземця, а потім її використовують як прислугу, як няню, б’ють, є домашнім насильством. Ці два злочини мають різні ознаки. У випадках, коли йдеться про домашнє насильство, відсутній елемент вербування, продажу і передачі людини. І відповідальність за покарання кривдника несе держава, де здійснювалося дане правопорушення або злочин. Україна не може мати відношення до розслідування даних правопорушень або злочинів.

Нещодавно до нас звернулися ізраїльські колеги, які повідомили, що на територію їхньої країни з Палестини втекла українська жінка з двома дітьми. Вона розповіла, що майже 20 років потерпає від домашнього насильства і вже несила терпіти. Але чоловік залишив у себе їхню найменшу дитину як заручника, знаючи, що дружина має повернутися. Ми були готові забезпечити жінку притулком, щоб вона повернулася в Україну. Та, на жаль, вона відмовилася. Вона казала: я розумію, що знущання продовжуватимуться, ніхто мені не допоможе, нікуди я звернутися не можу.

- Як наші жінки, сподіваючись заморського щастя, можуть себе убезпечити від торгівлі людьми, ще перебуваючи в Україні?

- По-перше, треба тверезо і дуже ретельно дивитися на ситуацію, на чоловіка. І знайти можливості довший час поспілкуватися з ним, краще узнати, а не мчати у закрайсвіття за місяць-два знайомства в Інтернеті.

 Скажімо, представники консульських установ, які займаються видачою віз нареченим, говорять про те, що дивляться на документи, які надає жінка. Вони мають довести, що йдеться про справжні стосунки між жінкою і чоловіком, а не про фіктивний шлюб для виїзду за кордон. За словами консульських працівників, нормальним терміном для знайомства з подальшим шлюбом вони вважають щонайменше 10 місяців. І на підставі такої інформації видають візу нареченій.

Це перший момент. Не поспішати, дивитися та спілкуватися.

Другий момент, який ми завжди рекомендуємо. Не їхати першого разу одразу до чоловіка. Попервах краще запросити його до себе, познайомити з батьками. Також познайомитися з його родиною. Або зустрітися десь на нейтральній території, скажімо, на відпочинку в третій країні.

Жінка неодмінно повинна просити від чоловіка легалізовану довідку компетентного органу про те, що він не перебуває в шлюбі. А якщо був одруженим, то довідку про розлучення. Просити і не соромитися! Якщо чоловік дійсно має наміри про шлюб, то, звичайно, в його інтересах надати таку інформацію.

Жінка також має зважити, чи цікавиться чоловік її життям, її родиною, друзями, роботою, хобі тощо. Якщо йому це байдуже, навряд чи він має серйозні наміри жити разом з нею довго і щасливо.

- Хто в країні перебування може захистити українських жінок, які стали жертвами торгівлі людьми?

- Якщо йдеться про певну правову чи психологічну допомогу, про допомогу в наданні притулку, де жінка може перебути якийсь термін, перш ніж повернутися в Україну, то в цьому можуть посприяти місцеві громадські організації.

Та насамперед треба звертатися до посольств та консульств України, які мають захищати українських громадян за кордоном. Їхні телефони, адреси слід мати при собі, знати.

- А наші діаспорні організації теж можуть допомогти?

- Дуже гарне питання. Скажімо, в багатьох країнах, містах і містечках є земляцтва, які активно спілкуються. Дуже добре, якщо жінка матиме з ними контакт, це буде для неї теж підтримкою. Бо часто чоловіки-іноземці, які вдаються до домашнього насильства, впевнені, що жінка нікуди не піде, нікому не поскаржиться, що вона не має тут ні друзів, ні родичів, ні підтримки. Якщо вони знатимуть, що жінка спілкуєтеся постійно з земляками, то це буде на користь.

Володимир Доброта, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Создан 03 окт 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником