Трускавецький вісник № 131 (1689) від 8 жовтня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 131 (1689) від 8 жовтня 2018 р.

08.10.208



У номері: БлогерФест у Трускавці; Премія імені отця Олекси Пристая; У Трускавці пройде Літературний фестиваль; Спортивні новини; Трафунки.

Короткі новини

Трускавецька суддя провела сьогодні «Урок справедливості» у Станилі

Трускавецький міський суд Львівської області підтримав Всеукраїнську акцію для школярів 1-4 класів «Урок справедливості», яка проводиться з ініціативи Асоціації розвитку суддівського самоврядування України за підтримки Ради суддів України. Про це інформує прес-служба суду.

Сьогодні, 8 жовтня, в Станильському навчально-виховному комплексі суддя-спікер Трускавецького суду Тетяна Василюк провела урок для учнів 1-4 класів, присвячений темі правосуддя. Під час уроку відбулась презентація нового мультфільму про суд, знятого в рамках грантового проекту «Підвищення обізнаності дітей з діяльністю судів» за підтримки Програми USAID «Нове правосуддя». Крім дискусійного та цікавого діалогу, школярі змогли спробувати себе у ролі суддів та чесно вирішити спір. Керівник апарату Віталій Корчинський та секретар судового засідання Марія Кушнір активно допомагали у проведенні «Уроку справедливості».

В Трускавецькому суді пройшли урочистості з нагоди Дня юриста

8 жовтня відзначається День юриста, тож з цієї нагоди в Трускавецькому міському суді відбулася нарада суддів та працівників апарату суду. На ній голова Трускавецького суду Віталій Грицьків привітав колектив зі святом, інформує прес-служба установи.

Голова суду відзначив показники якісної роботи колективу суду, які необхідно закріпити і підтримувати надалі, а також побажав всім міцного здоров’я, родинного добробуту та нових здобутків у професійній діяльності.

Також за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, творчий підхід до виконання службових обов’язків та з нагоди відзначення свята Дня юриста нагороджено Грамотою Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області керівника апарату Трускавецького міського суду Львівської області Корчинського Віталія Романовича та висловлено Подяку Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області консультанту Трускавецького міського суду Львівської області Наконечній Галині Ярославівні.

В дитячу секцію футбольного клубу «Вікторія» записалося 30 дітей

В дитячій секції футбольного клубу «Вікторія» функціонуватиме дві групи – кожна чисельністю 15 дітей. Всього ж в дитячу секцію футболу записалося 30 діточок. Про це повідомив голова громадської організації «Спортивна асоціація «Футбольний клуб «Вікторія» і один з її співзасновників Роман Матис. Батьківські збори дітей, які записалися в дитячу секцію футбольного клубу «Вікторія», пройшли в п’ятницю, 5 жовтня.

Всі 30 дітей – трускавецькі, учні трускавецьких шкіл. Але планується приймати в дитячу секцію і дітей з інших населених пунктів. Як каже Роман Матис, до керівництва «Вікторії» вже зверталися батьки дітей з Уличного, Доброгостова, Стебника. Громадська організація забезпечує дітей футбольними м`ячами потрібного розміру, спортивним інвентарем, створює всі можливості для повноцінних занять. В зимовий період юні вихованці «Вікторії» займатимуться в спортзалах СЗШ №1 та СЗШ №3 м. Трускавця, каже Роман Матис.

«Зоря» присвятила свою перемогу старійшині трускавецького футболу

У неділю, 7 жовтня, відбувся XVI тур Чемпіонату з футболу Дрогобицького району. У двобої зійшлися команди «Зоря» (Трускавець) та «Карпати» (Уличне). Трускавчани вибороли нелегку перемогу з рахунком 2:3 і присвятили її старійшині трускавецького футболу Миронові Адамовичу Крамару, котрому виповнилося 93 роки.

Трускавчанин на весіллі потрапив у ДТП, а потім – в реанімацію

В ніч з суботи на неділю (6-7 жовтня) близько 1 години ночі сталося ДТП неподалік відпочинкової бази, розташованої в одному з сіл Пустомитівського району. Про це інформує відділ комунікації поліції Львівської області. Як попередньо встановили правоохоронці, під час традиційного «викрадення нареченої», водій автомобіля «Мерседес», у якому перебувала  наречена та весільні гості, не впорався з керуванням, внаслідок чого авто зіткнулось з деревом.

Під час ДТП тілесні ушкодження отримали п’ятеро осіб: наречена – 22-річна киянка, у якої діагностовано садна та забої, 30-річний мешканець Трускавця, якого госпіталізували у реанімаційне відділення однієї з львівських лікарень, а також троє мешканців Київської області віком 32, 34 та 36 років, один з яких також перебуває у реанімації.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.286 (порушення правил безпеки дорожнього руху) КК України. Максимальне покарання, передбачене санкцією статті – до трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Проводиться досудове розслідування.

Власна інформація

Премія імені отця Олекси Пристая

Інтернет-видання «Трускавецький вісник» в жовтні 2011 року повідомило про заснування премії імені отця Олекси Пристая та подало на розгляд громади Положення про премію. Нагадуємо умови присудження Премії імені отця Олекси Пристая та публікуємо рішення про присудження цієї нагороди в 2018 році.

Положення про премію імені отця Олекси Пристая

1. Премія імені отця Олекси Пристая (далі – Премія) присуджується щорічно в першу неділю жовтня.

2. Засновником Премії є Інтернет-видання «Трускавецький вісник», редакція якого визначає дванадцятьох переможців у шести номінаціях. Ініціатива заснування Премії належить журналістові Володимирові Ключаку.

3. Номінації, в яких присуджується Премія – «Політика», «Культура», «Духовність», «Благодійність», «Журналістика» та «Громадська діяльність»; по кожній номінації щороку нагороджуються дві особи.

4. Премія не має грошового еквіваленту і є почесною відзнакою заслужених для громади осіб.

5. Премія не надається посмертно.

6. Премія не може присуджуватися двічі одній і тій же особі протягом різних років чи по різних номінаціях.

7. Підставою присудження Премії є не лише діяльність в період поточного року, а й у попередні періоди.

8. Лауреатами Премії можуть бути особи не молодше 21 року, чия діяльність носить конструктивний та корисний для громади міста і регіону характер, а саме:

а) в номінації «Політика»: боротьба за справедливість, протидія корупції в органах влади, використання свого посадового становища не лише в особистих цілях, а і з метою контролю влади та гуртування трускавецької громади – за прикладом отця Олекси Пристая;

б) в номінації «Культура»: діяльність на розвиток культури мешканців міста Трускавця та його гостей, естетичне виховання молодого покоління, позиціонування культури як об’єднуючого фактору для трускавецької громади – за прикладом отця Олекси Пристая;

в) в номінації «Духовність»: відзнака для духовних та світських осіб, які є моральними авторитетами для громади, духовними провідниками, котрі власним прикладом навчають бути справжнім християнином, патріотом та Людиною – за прикладом отця Олекси Пристая;

г) в номінації «Благодійність»: нагороджуються особи, котрі спричинилися до підтримки книговидання, допомоги малозахищеним верствам населення, внесли вагомий вклад у творення обличчя Трускавця та регіону, відомі своє доброчинною діяльністю – за прикладом отця Олекси Пристая;

ґ) в номінації «Журналістика»: всебічне, оперативне та об’єктивне висвітлення життя міста та/чи регіону, доведення до громади правди про події, факти, імена, явища, процеси, аналітична та синтетична робота, діяльність на творення позитивного образу Трускавця, сміливість піднімати і гострі та «незручні» питання – за прикладом отця Олекси Пристая;

д) в номінації «Громадська діяльність»: за небайдужість до процесів, які відбуваються у місті та регіоні, за стійку громадянську позицію, порушення перед владою важливих для міста та регіону проблем, творення ініціативних груп мешканців, гуртування громади – за прикладом отця Олекси Пристая.

9. Рішення про присвоєння Премії публікується щороку в першій половині жовтня та містить мотивуючу та резолютивну частину.

10. Засновник Премії залишає за собою право змінювати дане Положення у випадку виявлення такої потреби (наприклад, збільшення кількості номінацій, зміна Засновника шляхом долучення додаткових суб’єктів при присудженні премії, можливість запровадження символічних грошових нагород, грамот чи дипломів, інше).

2 жовтня 2011 р.

Рішення про присудження Премії імені отця Олекси Пристая

7 жовтня 2018 року

Редакція Інтернет-видання «Трускавецький вісник» оголошує лауреатами Премії імені отця Олекси Пристая в 2018 році наступних осіб:

1. За гуртування трускавецької громади, сумлінне виконання функціональних обов’язків в час довготривалого керівництва Трускавцем (містом та курортом) – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються Болеслав Петровський та Георгій Стародуб (номінація «Політика»).

Болеслав Петровський, голова міста Трускавець в 1980-1990 рр., науковець, генеральний директор ЗАТ «Трускавецький валеологічний інноваційний центр» (ТВІЦ), ініціатор ідеї СЕЗ «Курортополіс Трускавець», за час його керівництва містом було збудовано велику кількість важливих та визначальних для міста об’єктів як залізничний вокзал, школи та садочки, магазини, житлові будинки, розпочалася забудова IV мікрорайону, він і надалі вболіває за долю Трускавця, його розвиток та процвітання.

Георгій Стародуб, довголітній керівник Трускавецької територіальної ради по управлінню курортом профспілок в 1980-х рр. – органу, котрий визначав основні напрямки діяльності та пріоритети санаторно-курортної сфери Трускавця, збереження, дослідження та популяризації води «Нафтуся» та інших цілющих джерел Трускавця.

2. За діяльність на розвиток культури, естетичне виховання молодого покоління, позиціонування культури як об’єднуючого фактору – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються Галина Коваль та Олена Білас-Березова (номінація «Культура»).

Галина Коваль, директор музею історії міста-курорту Трускавець, вмілий адміністратор та творча особистість, організатор та співорганізатор багатьох культурних подій у місті, популяризатор минувшини курорту та краю, популяризатор культури та мистецтва, автор науково-популярних видань (статті, книги).

Олена Білас-Березова, директор Художнього музею Михайла Біласа у Трускавці, вмілий адміністратор та творча особистість, організатор та співорганізатор багатьох культурних подій у місті, популяризатор минувшини курорту та краю, популяризатор культури та мистецтва, зокрема серед дітей та молоді міста, регіону та області.

3. Відзнака для духовних та світських осіб, які є моральними авторитетами, духовними провідниками, котрі власним прикладом навчають бути справжнім християнином, патріотом та Людиною – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються о. Петро Федак та о. Ігор Пулик (номінація «Духовність»).

О. Петро Федак, настоятель православної парафії святого пророка Іллі (УПЦ) у Трускавці, безсумнівний авторитет для вірних парафії та православних всього Дрогобицько-Бориславського регіону, вмілий адміністратор, духовний опікун сотень вірних – як місцевих, так і тих, які приїжджають до Трускавця на оздоровлення та відпочинок.

О. Ігор Пулик, настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ КП) у Трускавці, безсумнівний авторитет для вірних парафії та православних УПЦ КП всього міста-курорту, хороший адміністратор, будівничий храму, котрий постав з нуля, організатор роботи з дітьми та молоддю, популяризатор духовності та благочестивості.

4. За благодійну підтримку спорту, промоції та популяризації Трускавця, участь у  соціальних проектах, відомі своє доброчинною діяльністю, за підтримку громадських організацій – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються Сергій Чурбанов та Олег Дикало (номінація «Благодійність»).

Сергій Чурбанов, директор готелю «Трускавець 365», завдяки якому занедбана споруда отримала нове дихання та стала окрасою Трускавця, меценат ряду ініційованих владою соціальних проектів, промоутор курорту Трускавець, роботодавець, хороший стратег і тактик, представник бізнесу з людяним обличчям.

Олег Дикало, підприємець, керівник управлінської компанії «Тепле житло», відзнаку отримує за постійну фінансову, матеріальну та організаційну підтримку ГО «Спортивна асоціація «Футбольний клуб «Вікторія», благодійну підтримку незалежних журналістів в 2015-2016 рр. та участь в інших соціальних проектах.

5. За всебічне та об’єктивне висвітлення життя регіону, доведення до громади правди про події, факти, імена, явища, процеси, аналітичну та синтетичну роботу, діяльність на творення позитивного образу Дрогобича та Дрогобиччини – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються Йосип Фиштик та Олег Стецюк (номінація «Журналістика»).

Йосип Фиштик, журналіст з багаторічним стажем роботи, митець, поет-пісняр, редактор регіонального радіо «Франкова земля», автор багатьох поетичних та пісенних збірок, популяризатор Дрогобича та Дрогобиччини на всеукраїнському рівні, завдяки ньому радіо формує високі естетичні смаки, виходить в ефір з високопробними передачами різного спрямування.

Олег Стецюк, журналіст, оберігач історії Дрогобича та збирач цікавих фактів про місто Котермака, Франка і Шульца, відродив газету «Drohobyczer Zeitung», автор багатьох цікавих публікацій на сайті «Змістовно», генератор багатьох цікавих та потрібних для Дрогобича ідей, історик, літератор.

6. За небайдужість до процесів, які відбуваються у місті та регіоні, за стійку громадянську позицію, порушення перед владою важливих для міста проблем, творення ініціативних груп мешканців, гуртування громади – за прикладом отця Олекси Пристая, нагороджуються Михайло Данилишин та Василь Шимко (номінація «Громадська діяльність»).

Михайло Данилишин, один з ініціаторів та реалізатор ідеї відродження у Трускавці футболу, зокрема славетної довоєнної футбольної команди «Зоря», за яку грав Роман Різняк-Макомацький, теперішній керівник ФК «Зоря-Трускавець», популяризатор спорту та рухової активності серед дітей та молоді.

Василь Шимко, воїн, учасник АТО, голова ГО «Ковчег», популяризатор спорту та здорового способу життя, волонтер, поборник справедливості та порядку, невтомний викорінювач всіляких аферистів та шахраїв, котрі маніпулюють фактами та спекулюють на темі АТО та волонтерства, учасник різноманітних позитивних соціальних та патріотичних акцій у місті-курорті.

Повний перелік осіб, відзначений Премією отця Олекси Пристая в 2018 році (в алфавітному порядку):

Олена Білас-Березова («Культура»),

Михайло Данилишин («Громадська діяльність»),

Олег Дикало («Благодійність»),

Галина Коваль («Культура»),

Болеслав Петровський («Політика»),

о. Ігор Пулик («Духовність»),

Георгій Стародуб («Політика»),

Олег Стецюк («Журналістика»),

о. Петро Федак («Духовність»),

Йосип Фиштик («Журналістика»),

Сергій Чурбанов («Благодійність»),

Василь Шимко («Громадська діяльність»).

Вітаємо лауреатів Премії імені отця Олекси Пристая та бажаємо їм надалі трудитися на благо Трускавця і регіону.

Редакція Інтернет-видання «Трускавецький вісник»

P.S. Нагадуємо, що в 2011-2017 роках лауреатами Премії імені отця Олекси Пристая стали:

Баб`як Леся («Культура», 2014 рік),

Балицький Олексій («Політика», 2011 рік),

Бердаль-Шевчик Ірина («Культура», 2017 рік),

Білас Михайло («Культура», 2012 рік),

Богуцький Олександр («Громадська діяльність», 2017 рік),

о. Бондарчук Володимир («Духовність», 2012 рік),

Британ Богдан («Журналістика», 2015 рік),

Бродзінський Євген («Громадська діяльність», 2012 рік),

Буртовий Роман («Громадська діяльність», 2015 рік),

Бучацький Мирон («Громадська діяльність», 2011 рік),

о. Бучинський Михайло («Духовність», 2011 рік),

Бучкович Роман («Громадська діяльність», 2014 рік),

Власюк Анатолій («Журналістика», 2012 рік),

Возняк Олександра («Благодійність», 2016 рік),

Габшій Богдан («Політика», 2017 рік),

Гарасимів Леся («Благодійність», 2016 рік),

Говіщак Андрій («Журналістика», 2011 рік),

Головкевич Марія («Благодійність», 2017 рік),

Грабовський Святослав («Громадська діяльність», 2011 рік),

Грицак Лев («Благодійність», 2011 рік),

Грицик Ярослав («Журналістика», 2014 рік),

Грищенко Олександр («Політика», 2017 рік),

Добровольський Микола («Культура», 2013 рік),

Дорофтей Олексій («Журналістика», 2013 рік),

Заблоцька Надія («Громадська діяльність», 2013 рік),

Заміщак Марія («Духовність», 2014 рік),

Іваник Микола («Громадська діяльність», 2013 рік),

Іванишин Петро («Політика», 2011 рік),

о. Івасівка Петро («Духовність», 2011 рік),

Карпин Олег («Культура», 2016 рік),

Ківацька Катерина («Культура», 2011 рік),

Кісак Ігор («Благодійність», 2014 рік),

Кіт Ярослав («Журналістика», 2011 рік),

Кобільник Лілія («Благодійність», 2017 рік),

Когут Юстина («Благодійність», 2015 рік),

Козир Руслан («Благодійність», 2011 рік),

о. Козанкевич Ігор («Благодійність», 2013 рік),

Козявкін Володимир («Благодійність», 2012 рік),

о. Комарницький Михайло («Духовність», 2013 рік),

Копчак Юрій («Культура», 2012 рік),

Крамар Руслан («Благодійність», 2015 рік),

паст. Кузьмич Анатолій («Духовність», 2015 рік),

Кульчинський Андрій («Благодійність», 2013 рік),

Кульчицька Марія («Журналістика», 2016 рік),

Куртяк Олена («Громадська діяльність», 2016 рік),

Кушнір Володимир («Культура», 2015 рік),

Ластовецький Ігор («Політика», 2013 рік),

Лещишин Орест («Журналістика», 2013 рік),

Литвин Анна («Культура», 2017 рік),

Лоїк Людмила («Культура», 2015 рік),

Лужецький Тарас («Благодійність», 2014 рік),

Мартинюк Роксолана («Духовність», 2017 рік),

Матолич Богдан («Політика», 2015 рік),

Мойсеєнко Олександр («Культура», 2014 рік),

о. Нестер Василь («Духовність», 2013 рік),

Нич Ігор («Культура», 2011 рік),

Носова Галина («Журналістика», 2014 рік),

Петранич Олена («Політика», 2016 рік),

Пилипів Микола («Громадська діяльність», 2014 рік),

Пиців Віктор («Громадська діяльність», 2016 рік),

Пілько Ігор («Політика», 2012 рік),

Пономаренко Наталія («Політика», 2015 рік),

Розора Сергій («Політика», 2014 рік),

Рой Лариса («Духовність», 2015 рік),

Савка Віра («Громадська діяльність», 2015 рік),

Скоп Лев («Культура», 2016 рік),

Солонець Руслан («Громадська діяльність», 2012 рік),

Федчак Юрій («Журналістика», 2017 рік),

Федько Ніна («Журналістика, 2017 рік),

Халак Василь («Культура», 2013 рік),

Цехмейстер Руслан («Політика», 2016 рік),

о. Цмоканич Ігор («Духовність», 2016 рік),

Чапля Станіслав («Духовність», 2014 рік),

Чебаненко Олександр («Благодійність», 2012 рік),

о. Шафран Ярослав («Духовність», 2012 рік),

Швадчак Світлана («Журналістика», 2012 рік),

Швед Іван («Журналістика», 2016 рік),

Швець Павло («Політика», 2013 рік),

Шиманська-Карп`юк Галина («Політика», 2014 рік),

Шиманський Володимир («Громадська діяльність», 2017 рік),

Шиналь Юстина («Духовність», 2017 рік),

о. Щигло Христофор («Духовність», 2016 рік),

Юник Євген («Політика», 2012 рік),

Юринець Ігор («Журналістика», 2015 рік).

 

Хто медіа годує, той його й танцює

/Про інформацію, маніпуляцію та неінституціоналізовану журналістику/

Мох Перкалаба, Татуся Бо, Горький Лук, Зоя Казанжи, Сашко Лірник, Андрій Полтава, Богдан Процишин, Роман Скрипін, Андрій Єрмоленко, Марина Данилюк-Ярмолаєва, Тетяна Попова, Павло Казарін, Олена Добровольська, о. Олександр Дедюхін… Навряд чи в Україні є люди, котрі не чули бодай одного з цих прізвищ чи псевдонімів. Названі вище особистості – найвідоміші блогери, тобто люди, котрі не «гнуться» і не заробляють на інформації, слові, правді. Вони живуть інформацією, словом, правдою, зробивши колись свій вибір. Вони формують громадську думку, протидіють агітації та пропаганді країни-агресора, роблять для України більше, ніж купа чиновників і армія так званих «спілчанських» журналістів, котрі найчастіше блогерів обпльовують, потаємно заздрячи їхній свободі та популярності.

На три дні, 5-7 жовтня, столицею блогерів України стала курортна столиця держави, тобто Трускавець. Тут проходив БлогерФест «TRUTHкавець» – дійство камерне, а водночас видовищне, дійство дискусій та презентацій, а водночас важливий промоційний захід для нашого курорту.

Концентрованість подій всіх трьох днів вражає, тож зупинимось виключно на дні першому – одній зустрічі, церемонії відкриття Фестивалю блогерів та двох дискусійних панелях.

Слова та війни

Перед церемонією відкриття фестивалю пройшла цікава камерна зустріч з колишньою заступницею міністра інформаційної політики України (т.зв. Мінстець), а тепер керівником ГО «Інформаційна безпека»  Тетяною Поповою. В зустрічі взяли участь представники ЗМІ Трускавця, а також гості з-поза меж міста-курорту. Гостя подарувала всім присутнім по примірнику книги «Слова та війни: Україна в боротьбі з кремлівською пропагандою».

Тема виступу Тетяни Попової «Маніпуляції інформацією» надзвичайно актуальна, адже війна за Україну зараз точиться не тільки на фронті, на Сході, але і в інформаційному полі. Дуже важко протидіяти неправді та напівправді, боротися з маніпуляціями та інформаційними вкидами, котрі на руку ворогові.

«Цілі демократії можуть бути досягнуті лише за допомогою методів, сумісних з демократією», - каже Тетяна Попова, і стає зрозумілим, наскільки важкою є ця війна. Адже ворог використовує всі методи, найчастіше нечесні, підступні, агітаційно-пропагандистські та брехливі. Ми протиставляємо йому правду, а правда найчастіше простенька, неприваблива, сіра, інколи малозрозуміла. На фоні крикливих яскравих «сенсацій», «смажених фактів», «розслідувань» правда про те, якою є дійсність, часто є незатребуваною. Навіть спростування фейку (неправдивої інформації) автоматично служить саме неправді, бо озвучуючи фейк, ми тим самим сприяємо поширенню брехні.

Якісної журналістики в нас стає щораз менше, адже фахівців, які б нею займалися, так само меншає, як і хороших спеціалістів в інших галузях. Триває відтік мізків та кваліфікованих кадрів за кордон, а ті, що залишаються, найчастіше змушені працювати на олігархів, котрі є власниками абсолютної більшості телеканалів та газет.

Тема маніпуляцій інформацією знайшла своє логічне продовження і на першій дискусійній панелі БлогерФесту «TRUTHкавець», одразу ж після церемонії відкриття фестивалю, котра полягала у представленні учасників та вітальному слові міського голови Трускавця.

Чи ти за Україну?

Радикальні проти поміркованих, Данилюк-Ярмолаєва проти Попової, правда проти брехні. Перша дискусійна панель БлогерФесту на тему «Інформаційна війна і мир» стала гарячою дискусією не тільки на тему інформаційних воєн, а й відносно долі України та ролі кожного з пером в руці у збереженні держави.

Під час обговорення теми висловлювалися не лише п’ятеро спікерів (Горький Лук, Тетяна Попова, Марина Данилюк-Ярмолаєва, Андрій Єрмоленко і Андрій Полтава), а й інші блогери, а також прості гості фестивалю. Дісталося багато кому – Міністерству інформаційної політики, котре обізвали абвером-невидимкою, Нацраді, котра давно в законний спосіб могла б позбавити ліцензії одіозні прокремлівські телеканали в Україні, окремим політикам (для прикладу, Таруті з його гаслом «Запорука миру – компроміс!») та партіям, ситій і «стурбованій» Європі.

- Я не ставлю за мету висвітлювати події, чи просто подавати новини, адже йде війна. Цю війну ми ведемо партизанськими методами, - каже Горький Лук (Святослав Носов).

- Це війна за мізки українців, - доповнює Андрій Полтава.

- Ми маємо стати зрозумілими Заходу. Вони дивляться на кириличний шрифт і не розуміють чого ми хочемо. Це так само, як ми дивимося на написи ієрогліфами, - пояснює художник Андрій Єрмоленко.

- Росія хоче зруйнувати Україну руками українців, - доповнює Тетяна Попова.

Під час дискусії говорили і про Тараса Григоровича Піночета, якого потребує Україна, і про метод брехунців-шкідників «чік-чірік, я в домику», і про «ванільні бесіди», котрі нікому не потрібні.

- Чи Україна буде? Ти за кого: за цю країну чи ні? – саме так ставити питання пропонує Андрій Єрмоленко. Але в умовах гібридної війни стає зрозуміло, наскільки неефективний такий метод, адже найбільші вороги України кажуть, що вони патріоти, що вони за Україну. І тут пригадалося біблійне «По ділах їхніх судіть їх». Адже Медведчук, Табачник, Азаров, Янукович, Шуфрич, а зрештою й Хуйло ніколи не казали, що вони вороги України…

Дещо остудив гарячі голови і повернув розмову у правильне русло священик – отець Олександр Дедюхін. Він нагадав, що розмова мала б бути не про зраду, а про щось інше, і навів приклад простої старенької бабусі, котра керується виключно здоровим глуздом, і молиться не за мир, а за перемогу!!!

Що вмерло, те реанімувати не треба

Друга дискусійна панель фестивалю стала логічним продовженням першої. Над темою «Українська журналістика сьогодні» розмірковували Олена Добровольська, Марина Данилюк-Ярмолаєва, Павло Казарін, Роман Скрипін та Тетяна Попова.

«Не пішла» тема місцевої журналістики, котру спробувала подати для обговорення начальниця відділу культури ТМР, колишня редакторка газети «Джерела Трускавця» Тетяна Татомир. «Коли журналіст пішов у владу, а після того стає опозиційним, то хіба це журналістика?» - риторично запитувала пані Тетяна. Але не всі з цим погодилися, перейшовши, зрештою, до глобальніших загальноукраїнських проблем журналістики.

Чи не найбільше під час дискусії дісталося друкованим ЗМІ. Майже одностайно газети були визнані такими, що розчаровують читачів (Татуся Бо), не виховують молоде покоління (Сашко Лірник), підконтрольними олігархам (Олена Добровольська), перенасиченими «джинсою» (за словами когось з учасників, «тупою маніпуляцією під плашкою «Аналітика»).

- Що вмерло, те реанімувати не треба, - підвела жирну риску під дискусією про друковані ЗМІ Тетяна Попова. Хоча блогери і не заперечили того факту, що в селах та малих містечках друковані газети та телебачення зберігають свій вплив. Проте Інтернет невпинно веде свій наступ…

Чітко структурував медіа за джерелами фінансування Павло Казарін (ведучий на ICTV): 1) фінансуються з державного бюджету, 2) існують за рахунок західних грантів, 3) пробують бути бізнесом чи існують за рахунок пожертв аудиторії, 4) фінансуються українськими олігархами, 5) фінансуються Московією, тобто ворогом.

- А хіба може бути інакше? – риторично запитував Павло Казарін. – Скільки Ви особисто тратите грошей на медіа? Хто медіа годує, той його й танцює…

Блогери стали альтернативою журналістиці – замовній, проплаченій, котра втратила довіру людей. Втім, засобам масової інформації люди довіряють в значно більшій мірі, ніж владі, судам чи правоохоронним органам. Але зараз ЗМІ втратили своє привілейоване становище, бо кожен, хто має доступ до Інтернету, стає сам собі ЗМІ. І приклад «Вати шоу» Андрія Полтави, skrypin.ua Романа Скрипіна чи багатьох інших блогів показує, що їхній аудиторії позаздрила б не одна обласна чи загальноукраїнська газета. Саме криза журналістики призвела до того, що люди почали шукати альтернативу в блогерах. Але це відбувається не тільки в Україні, це світова тенденція.

Для дітей, дорослих та розуміючих

Поспілкуватися з відомими блогерами можна було не тільки на панельних дискусіях, котрі проходили в готелі «Міротель», а й на ток-шоу у ресторації «Клюберг» та презентаціях книг в УРБАН-бібліотеці. Найнасиченішою на події виявилася субота – практично весь день був заповнений подіями БлогерФесту, причому деякі з них проходили одночасно в двох різних локаціях. Окрім офіційних заходів можна було порозмовляти з цими відомими людьми під час кави-брейку або ж просто в одному з затишних куточків курорту Трускавець у вільних для них час.

Хто медіа годує, той його й танцює – ці слова Павла Казаріна навряд чи можна припасувати до Фестивалю блогерів, на проведення котрого міська рада виділила 120 тисяч гривень. Адже жодного «замовлення» блогерам дати неможливо в принципі, а просте побажання згадувати Трускавець у своїх дописах щодо фестивалю не мало примусово-зобов`язуючого характеру. Втім, жодного голосу проти БлогерФесту у Трускавці не пролунало – навіть зі сторони вічних критиканів влади. Адже це невеличке капіталовкладення обернеться сторицею. Бо блогери – це не лише лідери думки, аналітики, жартівники та впізнавані люди. Кожен з них має свою читацько-глядацько-слухацьку аудиторію, і рекомендація від цих людей, що «Трускавець реально крутий курорт» може виявитися значно ефективнішою від тонн поліграфії чи реклами на обласних сайтах.

Гадаємо, кожен, хто взяв участь хоча б в одному з чисельних заходів БлогерФесту, отримав свої власні, незабутні та неповторні суб’єктивні враження. Звичайно, БлогерФест – це не для всіх, і 90-95% трускавчан, не кажучи вже про бориславців, дрогобичан чи стебничан, явно не цікавилися подією. Але історію творять все-таки 5-10% найактивніших – як зі знаком «мінус», так і зі знаком «плюс». А стверджувати, що блогери не причетні до написання новітньої історії України, навряд чи хтось посміє…

Володимир Ключак

Трускавець прийматиме Літературний фестиваль

Не встиг відшуміти БлогерФест «TRUTHкавець», як курортна столиця Україна вже готується приймати літературний фестиваль – «Трускавецький ЛітФест».

З четверга по суботу 25-27 жовтня Трускавець стане місцем зустрічі відомих тепер і відомих в майбутньому літераторів. Але заходи не обмежаться одним лише Трускавцем, бо серед локацій ЛітФесту – школи та бібліотеки Борислава, Уличного, Модрич, Доброгостова, а також Дрогобицький педуніверситет. А в самому Трускавці окрім центральної локації – готелю «Трускавець 365» – зустрічі та майстер-класи, виставки та дискусії проходитимуть також у  ресторації «Клюберг», двох музеях міста, релігійно-просвітницькому центрі ім. о. І. Валюха і також в школах та бібліотеках міста.

Детально про наміри, цілі, учасників та заходи «Трускавецького Літфесту» розповіли 8 жовтня на прес-конференції начальник управління розвитку міста ТМР Наталія Скибак та автор ідеї фестивалю, керівник проекту «Перехресні стежки» Анна Литвин. Фестиваль відбувається завдяки перемозі трускавецького проекту в конкурсі від Українського Культурного Фонду. Його вартість 87 тис. 774 грн. – це мізер в порівнянні з тими наслідками, які може мати цей культурний літературно-митецький захід. Зрештою, Анна Литвин зізнається, що можливо потрібно буде залучати спонсорські кошти, адже заплановано зробити так багато, а кошти потрібні на все – і на дорогу, і на організацію тих чи інших заходів, і на сувеніри чи інші потреби. Але шкіра вартує виправи, адже Трускавець буде асоціюватися як місто здоров`я не лише фізичного, а й духовного, душевного, інтелектуального.

Метою «Трускавецького ЛітФесту» є  популяризація читання як цікавої форми дозвілля та презентація читання як однієї із головних складових духовного розвитку людини. Організатор заходу – Трускавецька міська рада, координатор та автор ідеї – громадська діячка Анна Литвин. Проект реалізується за підтримки Українського Культурного Фонду. 

Участь у першому  книжково-літературному фестивалі «Трускавецький ЛітФест» візьмуть 37 видатних літераторів та митців та 15 видавництв. На учасників фестивалю чекає живе спілкування з популярними письменниками та поетами сучасності, зустрічі з авторами, автограф-сесії, презентації книг, поетичні читання, літературні дискусії та екскурси, семінари та круглі столи, майстер-класи з розповідання історій, театрального декламування, літературні, ілюстраційні та читацькі майстерні, фотовиставка, виступи музичних гуртів, театральні інсталяції. На кожен з заходів вхід буде вільним, тож тепер слово за трускавчанами – чи вони є культурними, освіченими, інтелектуальними людьми і прийдуть на цей фестиваль, чи, може, вони є занадто обмеженими та тупими, щоб звертати увагу на такі заходи.

Учасниками «Трускавецького ЛітФесту» є чимало знаних постатей, проте є й маловідомі прізвища, котрі мають всі шанси стати іменами в сучасній українській літературі. І приємно, що серед них – наші краяни Єва Райська та Андрій Юркевич.

Одним з маститих письменників та поетів, котрий теж має стосунок до нашого міста-курорту, адже зараз проживає в ньому, є Василь Кузан, родовитий закарпатець. Ще одним трускавчанином, котрий візьме участь в фестивалі як учасник, є поет В`ячеслав Умнов. Ну і Лев Скоп, наш знаменитий митець-дрогобичанин, як же без нього?

А ось ті почесні гості, котрих прийматиме курортна столиця Україна наприкінці жовтня: лауреати Національної премії України ім. Т. Шевченка Мирослав Дочинець та Галина Пагутяк (можливо буде і Василь Шкляр),  перекладач та письменник Андрій Содомора, Ганна Осадко, Марія Чумарна, Наталія Дзюбенко-Мейс, Василь Габор, Ірен Роздобудько, Надія Гуменюк, Дара Корній, Дмитро Білий, Володимир Шовкошитний, Тетяна П`янкова, Іван Гентош та ще зо два десятки осіб, котрі значною мірою прислужилися та й далі прислужуються українській культурі, літературі, мистецтву, науці чи журналістиці.

Оскільки всі заходи є відкритими, то кожен бажаючий може прийти, подискутувати, висловити власну думку. Буде можливість побачити театральні постановки та обговорити надзвичайно серйозні теми, купити дитячу книгу чи цікавий твір художньої літератури для дорослих або ж взяти участь в майстер-класах.

Детальна програма «Трускавецького ЛітФесту» буде опублікована і на офіційному веб-сайті Трускавецької міської ради, і на «Трускавецькому віснику». В соціальній мережі Фейсбук вже створено сторінку фестивалю. Організатори запрошують до співпраці волонтерів, і надіються, що мета фестивалю, а саме популяризація книги, читання та Трускавця, буде досягнута.

Володимир Ключак



Обновлен 10 окт 2018. Создан 08 окт 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником