Трускавецький вісник № 138 (1696) від 22 жовтня 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 138 (1696) від 22 жовтня 2018 р.

22.10.2018



У номері: В четвер у Трускавці стартує Літературний фестиваль; Новини з Трускавця; Інформують Уряд та юстиція; Інтеграційний проект «Щасливі разом»; В Уличному освятили пам’ятний знак героям УПА.

Короткі новини

Трагічна загибель у Трускавці

Як інформує департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА, у суботу, 20 жовтня, о 16:30 год. у м. Трускавець, під час обрізки дерев був смертельно травмований деревом (смерть до приїзду швидкої медичної допомоги) мешканець м. Трускавець 1967 року народження. Трагедія сталася на території колишнього дитячого садочка «Берізка» на вул. Івасюка (територія МАУП). Обставини події встановлюються.

Злодій намагався збути вкрадене в трускавецькому ломбарді

Як інформує Головне управління Національної поліції у Львівській області, до Бориславського відділення поліції 19 жовтня звернулася за допомогою 28-річна місцева мешканка. Жінка повідомила, що невідома особа, пошкодивши вікно у її квартирі, викрала звідти ювелірні вироби, два плазмові телевізори, роутер, два фотоапарати, планшет та побутову техніку.

Працівники поліції встановили особу зловмисника – раніше судимого за майнові злочини 31-річного жителя Борислава. Чоловіка виявили у місті Трускавець, де він мав намір здати викрадені речі у ломбард. Речові докази вилучено.

За фактом відкрите кримінальне провадження за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Скоєння цього злочину карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Проводиться досудове розслідування та перевірка щодо причетності зловмисника до інших кримінальних правопорушень.

В ніч на сьогодні у Дрогобичі сталося ДТП за участі трьох авто

В неділю, 21 жовтня, близько 23.00 у Дрогобичі на вул. В. Великого, 52, мешканець м. Дрогобич 1998 року народження, керуючи автомобілем “Пежо Партнер” здійснив зіткнення із автомобілем "Мерседес Спрінтер" та автомобілем “Фольксваген Кадді”. Про це інформує департамент з питань цивільного захисту Львівської ОДА.

Внаслідок ДТП два пасажири отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані у Дрогобицьку міську лікарню: мешканець м. Дрогобич 2002 року народження, (дитина), діагноз “закритий перелом лівої ліктевої кістки” та мешканець м. Дрогобич 2001 року народження, (дитина), діагноз “ЗЧМТ. Забійна рана чола”. Причини та обставини події встановлюються.

У Трускавці відзначили День подяки

Традиційно наприкінці осені християнська церква «Добра Новина» організовує у Трускавці Свято подяки Богу за врожай. Цього року День подяки пройшов у неділю, 21 жовтня. Урочистості та концертна програма відбувалися в Палаці культури імені Шевченка. На сцені виступили як наймолодші учасники з недільної школи церкви «Добра Новина», так і гурт прославлення цієї християнської спільноти, який своїм співом прикрашає богослужіння. Зіркою свята стала мегапопулярна в 1990-2000-х рр. співачка Марина Одольська, Заслужена артистка України. Слово Боже на фоні прекрасно удекорованої сцени виголосив старший пастор «Доброї Новини» Анатолій Кузьмич. Після концертної програми бажаючі могли сфотографуватися зі щедрими плодами земними (фото Віти Петрів).

На крок ближче до перемоги

Поволі завершується Чемпіонат Дрогобицького району з футболу і ФК «Зоря-Трускавець» впевнено тримає передові позиції.

У неділю, 21 жовтня, відбувся XVII тур Чемпіонату Дрогобицького району, в якому у двобої зійшлися ФК "Зоря" (Трускавець) та ФК "Арсенал" (Лішня). Гра юнаків завершилися нічиєю (2:2), дублем відзначився капітан команди Віктор Шпуганич. Натомість дорослі виграли з рахунком 3:1 (голи забивали Роман Шакалець, Ростислав Ковельський, Андрій Босько).

Товариство Польської культури Львівщини відзначило своє 30-ліття

Як інформує прес-служба Львівської ОДА, у суботу, 20 жовтня, у Львівському Національному Академічному театрі опери та балету імені С. Крушельницької відбулась урочиста академія з нагоди святкування 30-річчя Товариства Польської культури.

Привітав присутніх голова Львівської ОДА Олег Синютка.

«Мені надзвичайно приємно сьогодні бути у вашому товаристві, адже я прийшов до справжніх патріотів Польщі, справжніх патріотів України. Ваше Товариство було одне з перших, хто показав усьому світові, що в Україні народжується нова сила. Сила, яка в кінцевому результаті приведе до самовизначення української нації, сила, яка дасть можливість вільно розвиватись, берегти традиції, берегти культуру, мову будь-якої нації та народу, який живе в українській державі. І дуже важливо, що за цих 30 років Товариство не тільки стало на ноги, згуртувало навколо себе велику громаду, але Товариство також стало демонстрацією великого надбання культури великого народу. Львівщина є Батьківщиною для багатьох видатних поляків і мені дуже приємно, що ми з великою пошаною відносимось до історичної пам’яті кожного з них. Я би хотів, щоб на цьому шляху, який стоїть перед вами, завжди вас супроводжував успіх. Я переконаний, що ми разом у великій, незалежній українській державі будемо берегти паростки кожної культури»,- зазначив Олег Синютка.

Товариство Польської Культури Львівщини, засноване в грудні 1988 року, є одним з найбільших освітньо-культурних товариств з Головним Правлінням і Відділенням у Львові. Товариство має свої відділення і осередки у 24 населених пунктах області. Загальна кількість членів Товариства перевищує сім тисяч. Забезпечені приміщеннями польські громади у Мостиськах, Самборі, Стрию, Золочеві, Львові.

Відповідно до статуту діяльність Товариства полягає у відродженні польської культури, освіти, усвідомленні історичних традицій і самоідентичності поляків на Львівщині.

В 1990 році була відроджена одна з найстаріших польських газет (заснована в 1811 році) – «Газета Львовска».

При Товаристві діють: Товариство Польських Лікарів, Університет ІІІ Віку, Товариство Ветеранів ІІ Світової Війни. У Львові та інших осередках відроджені польські хори, капели, фольклорні ансамблі. Від часу створення Товариство Польської Культури Львівщини зробило чимало щодо відродження та розвитку національної культури, вивчення історії Польщі, польської мови та літератури. Товариство проводить широку культурну й мистецьку діяльність, організовуючи концерти, виставки, відзначення пам’ятних дат. Уже 60 років працює Польський Народний Театр, яким від 1966 року керує відомий режисер Збігнєв Хшановскі.

Стараннями Товариства створено недільні польські школи з факультативним викладанням польської мови та літератури для дітей та дорослих.

У Львівській області функціонує 4 загальноосвітні школи з польською мовою навчання – ЗСШ №10, 24 у м. Львові, ЗСШ №3 у м. Мостиська, Стрілецька ЗОШ І-ІІ ступеня у Мостиському районі.

На базі загальноосвітніх навчальних закладів функціонують культурно-освітні центри, суботні та недільні школи для польськомовної національної меншини: в Мостиському, Самбірському, Золочівському районах, містах Самборі, Бориславі, Дрогобичі.

Товариство Польської Культури Львівщини є відкритим для представників інших національностей, які є шанувальниками польської культури чи цікавляться вивченням польської мови. Впродовж цих 30 років Товариство спрямувало багато зусиль на увічнення пам'яті у Львові і на Львівщині видатних польських діячів, а також – на збереження наших спільних історичних пам’яток.

Власна інформація

В четвер у Трускавці стартує Літературний фестиваль

Трускавець – місто не лише здоров`я, а й фестивалів. Вони тривають тут круглорічно, з січня по грудень. У Трускавці є фестивалі дитячо-юнацькі, співочі, мистецькі, блогерів та художників, кіноманів та національних меншин, циркачів та полуниці, себто трускавки. А цьогоріч курортна столиця України на три дні перетвориться ще й у літературну столицю – завдяки «Трускавецькому Літфесту».

Здавалося б, пізня осінь – не надто вдалий час, щоб фестивалити. Але не встигли відшуміти жовтневі Фестиваль блогерів «TRUTHкавець» та Міжнародний конкурс «Empire of arts», як естафету переймає «Літературний фестиваль», щоб потім передати її листопадовому Міжнародному кінофестивалю «Корона Карпат».

Відкриття «Трускавецького ЛітФесту» відбудеться у четвер, 25 жовтня, нижче подаємо детальну програму заходів.

День перший, четвер, 25 жовтня

Церемонія офіційного відкриття «ЛітФесту» відбудеться в Народному домі о 16.00. Перша з гостей, з якими зустрінуться учасники фестивалю – Наталія Дзюбенко-Мейс, дружина дослідника Голодомору, уродженця США Джеймса Мейса, на жаль, вже покійного. Зустріч з нею плавно переросте у моновиставу на тему Голодомору «Голос тихої безодні» (Лідія Данильчук). Паралельно в УРБАН-бібліотеці о 17.00 відбудеться презентація книги трускавчанки Лідії Кондратик «Він. Вона. Щасливі бути разом».

Хоча фестиваль носить назву «Трускавецький», проте ряд заходів відбуватимуться за межами міста-курорту, зокрема в Дрогобичі, Стебнику, Бориславі, кількох селах Дрогобицького району. Так, о 17.00 в Народному домі Стебника (приміщення Стебницької центральної бібліотеки) пройде зустріч з лауреатом Шевченківської премії Мирославом Дочинцем, автором бестселеру «Многії літа, благії літа» та ряду інших популярних книг.

День другий, п’ятниця, 26 жовтня

Якщо в четвер «ЛітФест» у Трускавці проходитиме в двох локаціях, то у п’ятницю їх буде більше. З 10 ранку по 7 вечора в готелі «Трускавець 365» проходитиме книжковий ярмарок. Тут же о 11.00 відбудеться відкриття фотовиставки мисткині Ірини Бердаль-Шевчик «Портрет з цікавою». З 11.30 до вечора проходитиме ряд зустрічей з цікавими та неординарними постатями (детальніше див. афішу). Цей цикл завершиться зустріччю з Василем Шклярем, лауреатом Шевченківської премії, автором книг «Залишенець» та «Ключ».

Іншою локацією, де проходитимуть фестивальні зустрічі та презентації, стане Художній музей Михайла Біласа. Зустріч з Андрієм Содоморою, котрого нема потреби представляти, наскільки це вагома фігура, розпочнеться тут о 15.00. А о 16.00 всіх запрошують на відкриття виставок робіт Лесі Квик та Зеновії Шульги.

Вечір поезії за участі місцевих та приїжджих літераторів розпочнеться в п’ятницю о 19.00 у віллі «Клюберг».

День третій, субота, 27 жовтня

Останній день фестивалю буде найнасиченішим з огляду на кількість подій. Географія «ЛітФесту» знову розшириться – за рахунок санаторію «Джерело», музею історії міста-курорту, Релігійно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха.

Практично цілий день в готелі «Трускавець 365» відбуватимуться зустрічі з відомими митцями слова (Василь Габор, Мирослав Дочинець, Галина Пагутяк, Дара Корній, Любов Долик та інші (див. афішу)), тут же проходитиме книжковий ярмарок. О 18.00 гурт «Кабачок Прожект» завершить цей творчий день в готелі.

Ряд творчих ігор та майстер-класів матиме місце в обідній час суботи в Релігійно-просвітницькому центрі ім. о. І. Валюха (12.00-15.00). Тут зокрема побуває Марія Чумарна, котра о 16.00 перебазується до музею Біласа, аби провести зустріч на тему «Коди сили української нації. Тайнопис вишиванки».

Натомість в музеї історії говоритимуть про краєзнавство о 13.00, а в УРБАН-бібліотеці поспілкуються на тему «дівчачої» та «жіночої» літератури (14.00-17.00).

Постаті

Центральною постаттю фестивалю є автор та його книга. Живе спілкування з популярними письменниками та поетами сучасності є одним із найвагоміших факторів зацікавленості читачів. Комунікацією на рівні «автор-читач» організатори прагнуть виплекати кваліфікованого читача, виховати його читацьку культуру, повагу до письменника та книги. Візуальні і вербальні втілення художніх творів емоційно підсилять сприйняття тексту, а відчуття вибраності та можливість зустрітися з автором твору можуть вплинути на рішення перетворити читання на хобі.

Учасники «Трускавецького ЛітФесту»:

Галина Пагутяк – письменниця, член національної спілки письменників України, автор понад 20 книжок прози, Лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченко, переможець багатьох міжнародних та вітчизняних премій. Її книги перекладені англійською, німецькою, словацькою, хорватською та російською мовами (Львів);

Мирослав Дочинець – письменник, філософ, автор більш як 20 книг, Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників, лауреат багатьох літературних премій, в тому числі трьох міжнародних, лауреат Національної премії ім. Т.Г.Шевченка та володар звання «Золотий письменник України», яке надають за найбільші наклади (Мукачеве);

Андрій Содомора – перекладач, письменник, учений, професор кафедри класичної філології Львівського національного університету ім. Івана Франка, член національної спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, лауреат Премій: імені Максима Рильського , імені Григорія Кочура, імені Михайла Возняка, літературної Нагороди Антоновичів, Почесний громадянин міста Львова (Львів);

Ганна Осадко – письменниця, художниця, ілюстратор книг, член Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук (Тернопіль);

Марія Чумарна – поетеса, педагог, журналіст, громадсько-культурна діячка, членкиня Національної спілки письменників України, засновниця українознавчої школи (Львів);

Наталія Дзюбенко-Мейс – поетеса, прозаїк, журналіст, член Головного проводу Української асоціації дослідників голодоморів та Національної спілки письменників України (Київ);

Василь Габор – письменник, упорядник антологій, видавець, літературознавець, кандидат філологічних наук, член Національної асоціації письменників України, лауреат премій імені родини Куриласів та Лесі і Петра Ковалевих (Луцьк);

Надія Гуменюк – письиенниця, поетеса, Заслужений журналіст України, авторка чотирьох десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, а також радіоп'єс, лауреат багатьох літературних премій і гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Вересові меди» (Луцьк);

Дара Корній – сучасна письменниця, журналістка, волонтерка, пише і для дітей, і для дорослих, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов'янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди й замовляння (Львів);

Дмитро Білий – письменник, історик , дослідник Кубані, доктор історичних наук , автор багатьох художніх книг бандурист, член Донецького відділення НТШ (Донецьк-Львів);

Лідія Данильчук –акторка театру (Заслужена артистка України 2008 р.), разом з Іриною Волицькою є співзасновницею Творчої майстерні «Театр у кошику» (Львів);

Олександра Бонковська – театральна актриса, драматург, Народна артистка України (Львів).

Жук Ігор – поет і виконавець, графік-дизайнер,науковий співпрацівник Інституту космічних досліджень (Київ);

Анна Колодочка – громадська діячка, художниця (Київ);

Катерина Немира – художниця, письменниця, викладачка живопису (Львів);

Любов Долик – поетеса (Львів);

 Іван Гентош – поет (Львів);

 Богдан Лазорак – директор музею-садиби Івана Франка (Дрогобич);

 Василь Кузан – поет, письменник (Трускавець);

Тетяна Пянкова – поетеса, письменниця (Трускавець);

Сергій Синюк – письменник, поет, літературознавець, краєзнавець, журналіст (Тернопіль);

Віктор Янкевич – письменник (Кременець);

Олександр Гаврош – письменник, журналіст, драматург (Ужгород);

Оксана Лозова – поетеса, перекладачка, письменниця (Львів);

Дзвінка Торохтушко – поетеса, журналістка, перекладачка, письменниця (Тернопіль);

Олександр Осадко – блогер, автор майстерні «Гоголівська академія» (Тернопіль);

Сергій Федака – доктор історичних наук, письменник, журналіст (Ужгород);

Левко Скоп – художник, музикант, культурно-громадський діяч (Дрогобич);

Зенон Яремко – краєзнавець (Борислав);

Єва Райська – журналіст, письменниця (Дрогобич);

Микола Зубков – мовознавець, автор багатьох праць з мовознавства (Львів);

Леся Низова – донька і популяризатор творчості відомого поета, журналіста, публіциста, громадського активіста Івана Низового ( Луганськ-Львів);

Володимир Шовкошитний – письменник, видавець, громадський діяч (Київ);

Тетяна Думан – художниця, громадська діячка (Дрогобич);

Любов Хомчак – авторка та організатор книжково-мистецьких фестивалів «Книжкова толока» ( Миколаїв);

В`ячеслав Умнов – поет, Почесний мешканець Трускавця (Трускавець);

Ірина Волицька – заслужений діяч мистецтв, режисер театру «Театр у кошику» (Львів);

Леся Квик – майстриня з графіки, живопису та ілюстрації (Львів);

Зеновія Шульга – майстриня з текстиль (Львів).

Зазначимо, що наведений вище перелік не є повним, тож можливі сюрпризи у вигляді інших учасників – улюбленців дітей чи дорослих. Для тих, хто з якихось причин не побував на комерційному львівському BOOK-форумі, буде можливість придбати нові книги. Участь у всіх панелях, майстер-класах, зустрічах, презентаціях – безкоштовна.

Підтримаймо «Трускавецький ЛітФест» своєю присутністю!

Підготував Володимир Ключак

«Щасливі разом»: інтеграційний проект руйнування стереотипів

Те, що у нашому суспільстві стороняться дітей з особливими потребами, не є новиною. Ізольованість життя сімей з такими дітьми частково продиктована саме суспільним несприйняттям. Та все ж на Дрогобиччині ситуація починає мінятися у кращу сторону. Низка благодійних фондів намагається впроваджувати проекти, які б зруйнували цю стіну недовіри та несприйняття. Так, 20 жовтня у Дрогобичі в приміщення Світлиці Фундації Святого Антонія відбулась перша зустріч в рамках проекту «Щасливі разом». Як зазначають організатори, метою заходу є інтеграція у суспільство родин, в яких є діти з особливими потребами. Тож перший пілотний захід поставив перед собою завдання допомогти таким родинам вийти в світ і отримати змогу спілкуватися дітям з ровесниками, а також батькам між собою.

Організатори «Щасливі разом» зробили усе, щоб у цей день комунікація відбувалася на найвищому рівні. У Світлиці Фундації зібралися діти з особливими потребами та їх сім‘ї, а також родини-волонтери. Нікому сумувати не доводилося. Конкурси, ігри і навіть танці були побудовані таким чином, щоб дати змогу кожному відчути себе переможцем, а також продемонструвати як індивідуальні сильні сторони, так і згуртованість тої чи іншої родини. Те, що діти звичні до забав, доводити не треба, проте азарт батьків перевершив усі сподівання. Вони не відставали від своїх малюків у конкурсах пантоміми чи танцю.

Звісно, в процесі заходу відбувалося невимушене спілкування між батьками. Від них довідуємося, що нарешті в Дрогобичі запрацював Інклюзивний ресурсний центр, який уже поставив перед собою досить багато завдань починаючи від психологічної підтримки і до вирішення психологічних та освітніх проблем.

По завершенні «змагань» кожен з маленьких учасників отримав цінний приз.

- У світі, де усе швидко змінюється, щораз менше часу залишається нам на спілкування зі своїми сім’ями та родинами. І те, що ми сьогодні зібралися саме в такому форматі, є дуже важливо. Сьогодні тут кожен є переможцем, оскільки переміг в собі стереотипи і вийшов у світ, зробивши крок на зустріч порозумінню та спілкуванню, - зазначила директор Фундації Святого Антонія Ольга Павловська.

Також Ольга Павловська подякувала родинам-волонтерам, які пожертвували своїм вільним часом у вихідний день.

Цей пілотний захід відбувався у рамках проекту «Innowacyjne Centra Aktywności Lokalnej», реалізованого в Україні за підтримки Фундації «Wolność i Demokracja» (Республіка Польща).

Ярослав Баран

В Уличному освятили пам`ятний знак «Борцям за волю України»

У неділю, 21 жовтня, в селі Уличне відбулося освячення пам’ятного знаку «Борцям за волю України», який встановлений по обласній програмі «Охорона та збереження культурної спадщини Львівської області на 2018 рік».

Мешканці Уличного та навколишніх сіл зібралися на сільському кладовищі для спільної молитви за воїнів УПА, які віддали життя за те, щоб наша Україна стала незалежною.

Віддати шану героям приїхали голова Дрогобицької райдержадміністрації Андрій Шевкенич, депутат Львівської обласної ради Михайло Задорожний. Були присутні сільський голова Святослав Стефанків, депутат Дрогобицької районної ради Михайло Галик, громада Уличного.

Розпочалося вшанування виконанням Державного гімну України та покладанням квітів до пам’ятного знаку. Опісля місцевий парох о. Петро Сливка (УГКЦ) провів чин освячення.

У своєму виступі Андрій Шевкенич зазначив, що, на превеликий жаль, на кладовищі в Уличному поряд дві могили. Між ними 70 прожитих років. Ті, хто похований в першій – невідомі вояки УПА, які мріяли і хотіли створити державу Україна, в другій – наш новітній герой Іван Габчак, який захищав ту державу, про яку мріяли наші батьки, наші діди. «Людина живе доки її пам’ятають, і цей хрест буде нам нагадувати тих людей, які тут захоронені. Ми повинні пам’ятати поіменно тих героїв, які загинули за незалежність і за волю України», - сказав голова райдержадміністрації.

Михайло Задорожний згадав історію села: «Ви знаєте, що Уличне по колу було обкладено криївками, це був край, який заявив про себе, тому що місцеві люди – люди свідомі, які дбали за своє, за свою націю, за свій народ, не корилися тим загарбникам, які прийшли на нашу землю».

У своєму виступі голова сільської ради Святослав Стефанків подякував Михайлові Задорожному, який суттєво допоміг, щоб цей знак був встановлений.

«Я вважаю, що це лише початок, тому що є кілька могил, які потрібно до впорядкувати. Дякую тим людям, які минулого року в сніг, дощ заливали бетон, приводили в порядок це місце, дякую тим дітям, які до сьогоднішнього свята навели тут порядок», - сказав сільський голова.

Про події майже тридцятирічної давності, пов’язані з перепохованням воїнів УПА розповів член товариства «Меморіал» Степан Стельмахович, який безпосередньо брав в цьому участь.

Слід зауважити, що в цьому місці на кладовищі ще в 1991 році були перепоховані вояки УПА, знайдені в різних місцях села Уличне та був встановлений металевий хрест.

 Після цього відбулася поминальна панахида на могилі Марії та Євгена Гарабачів, що знаходиться поряд. І в цьому є ще одне єднання ідеї, яку виношували Степан Бандера та його сподвижники. Однією з них була і Марія Гарабач, яка була послідовницею Провідника ОУН. Вона упорядковувала архіви Організації, передруковували підпільну літературу, подавала пресові повідомлення про боротьбу ОУН-УПА за волю України. Протягом 1945-1948 років. працювала в апараті Степана Бандери, допомагаючи готувати до друку його ідеологічні та публіцистичні статті.

Сергій Матійко (текст і фото)

В Уличному вшанували пам'ять Марії та Євгена Гарабачів

Вчора, 21 жовтня, після поминальної панахиди на могилі Марії та Євгена Гарабачів в бібліотеці села Уличне відбулося зібрання осередку Союзу Українок, на яке були запрошені голова Дрогобицької райдержадміністрації Андрій Шевкенич, депутат обласної ради Михайло Задорожний, сільський голова Святослав Стефанків, депутат районної ради Михайло Галик.

Керівник місцевого осередку Дарія Гавчак надала слово союзянці Галині Ковальчук, яка нещодавно повернулася із німецького міста Мюнхен, де зустрічалася із сином Марії та Євгена Гарабачів. Вона поділилася враженнями із зустрічами з пані Марією, адже останні роки свого життя вони часто спілкувалися і товаришували. Також Галина Ковальчук коротко нагадала присутнім біографію сподвижниці та послідовниці Провідника ОУН Степана Бандери Марії Гарабач.

Народилася вона 1912 року у селі Ворвулинцях Заліщицького району Тернопільської області і була однією з сімох дітей Теодора Мицька та Антоніни з дому українських шляхтичів Романовських герба Сас. Інтелігентне походження і виховання сприяли формуванню в старанної, допитливої дівчини щирого християнського і патріотичного світогляду, високої відповідальності за долю поневоленої нації, незламної волі до здобуття Української Соборної Самостійної Держави. Головною засадою всього її нівроку довгого і насиченого життя були три ідеали – Бог, Україна, свобода.

У 1933 р. дівчина переїхала до Львова. Посилені репресії польської окупаційної влади не обминули і її. Майже два роки Марію тримали за ґратами, і разом з 14-ма іншими членами вона опинилась на лаві підсудних за участь у підпільній ОУН. У 1937 р. львівський суд засудив дівчину до двох років тюремного ув’язнення, позбавлення громадянських прав із забороною студіювати у вищих навчальних закладах, а також протягом 10 років перебувати в 30-кілометровій зоні польсько-совєтського кордону. Відбувши ув’язнення, вона повернулася до Львова і працювала в українському підприємстві «Суспільний промисл». У 1939 р. на початку комуно-російської окупації Західної України підпільниця ледве уникнула арешту НКВД і перейшла на нелегальне становище.

Після нападу Німеччини на СССР, проголошення за ініціативою ОУН(Б) у Львові 30 червня 1941р. Акта про відновлення Української державності, відтак жорстоких гітлерівських репресій стосовно сподвижників Степана Бандери, його братів і тисяч інших оунівців вона переховувала в себе вдома у Львові урядуючого Провідника ОУН (Б) Миколу Лебедя. В роки Другої світової війни Марія (підпільний псевдонім – Оленка) працювала зв’язковою Центрального зв’язку ОУН. Згодом її зарахували до групи, котра отримала завдання Проводу відійти на Захід.

Навесні 1945 року група опинилась у гірському австрійському селі Шваці. Звідти Марію скерували до м. Інсбрука (Австрія), куди також переїхала дружина Степана Бандери Ярослава Опарівська з маленькою донькою Наталею. В Інсбруку Марія разом із М. Прокопом упорядковували архів Організації, передруковували підпільну літературу, подавали пресові повідомлення про боротьбу ОУН-УПА за волю України. Протягом 1945-1948рр. працювала в апараті Степана Бандери, допомагаючи готувати до друку його ідеологічні та публіцистичні статті.

У березні 1946 року Марія Мицько поселилась у м. Мюнхені і того ж року вийшла заміж за майбутнього священика Євгена Гарабача родом зі с. Уличного на Дрогобиччині. Працювала у видавництві «Сучасність», на радіостанції «Свобода», брала активну участь у суспільно-громадському та культурно-мистецькому житті української діаспори. У 1950-х рр. вона очолювала відділ, входила до Головної управи Організації Українських Жінок (ОУЖ) у Мюнхені, Товариства за Патріархальний Устрій Українського Християнського Руху, Товариства «Рідна школа», головувала в Світському Апостольстві Жінок у Німеччині (САЖН).

Три чверті ХХ ст. ця невтомна і діяльна патріотка віддала справі здобуття незалежності України. В такому ж дусі виховали разом з чоловіком-священиком трьох синів, які продовжили справу батьків.

Останнім бажанням Марії Гарабач (померла 2 лютого 2012 р.) було поховати її біля чоловіка о. Євгена Гарабача у гробівці на цвинтарі с. Уличного на Дрогобиччині.

На завершення свого виступу Галина Ковальчук подарувала для майбутнього музею села документи та світлини родини Гарабачів та запропонувала перейменувати одну із вулиць Уличного в честь цієї героїчної жінки – Марії Гарабач.

Також цікавою та змістовною була розповідь відомого громадського діяча, голови Дрогобицького регіонального відділення «Меморіал» ім. В. Стуса Мирона Бучацького. Він розповів цікаві факти про особисті зустрічі з Євгеном та Марією Гарабачами. Перша з них відбулася в Трускавці напередодні проведення розкопок останків жертв НКВД-НКГБ в тюрмі на Стрийській в Дрогобичі та їх перепоховання в 1991 році, інші – в Мюнхені в квартирі де вони проживали. Саме туди в 1944 році майбутній отець Євген Гарабач, а на той час – водій, привіз Степана Бандеру, якого звільнили з концтабору «Заксенгавзен». Мирон Бучацький також подарував для музею полумисок, з якого любив ласувати варениками Провідник ОУН, та невеличкий кухонний ніж, яким користувався Степан Бандера.

«Насправді, про таких людей, як о. Євген та Марія Гарабачі потрібно розповідати і на їх прикладі виховувати молодь справжніми патріотами своєї держави. Дрогобиччина повинна і має ким гордитися», - такими словами завершила зустріч голова Дрогобицької міськрайонної ГО «Союз українок» Леся Процик.

Сергій Матійко

Чому зросла ціна на газ?

/Це вимушений крок, щоб Україна могла далі розвиватися/

Багато хто пам’ятає той час, коли Україна переживала кризові 90-ті. Стрімка інфляція, затримки з виплатою заробітної плати, високий рівень безробіття, потім перше різке знецінення української гривні – долар тоді зріс з 3-х до 5-ти гривень.

У 2018 році в Україну знову могла б повернутися в 90-ті. У 2006-2013 роках були взяті мільярдні доларові кредити, які не були тодішньою владою спрямовані на розвиток економіки, а були розтриньканні і витрачені на «проїдання». За цей час борг України був нарощений більш ніж на 50 млрд. доларів. Це річний бюджет України!

Безвідповідальність тодішніх чиновників, зробила сьогодні заручниками простих українців. А тепер настав час повертати ці борги – у наступні п’ять років держава Україна має віддати більше 30 мільярдів доларів.

Нинішній уряд уже розпочав знижувати боргове навантаження – вперше за останні роки відсотку боргу до ВВП в доларовому виразі зменшився. А нещодавно прийнята стратегія передбачає конкретні кроки щодо досягнення фінансової незалежності України.

Але сьогодні ми все ще вимушені виходити на зовнішні ринки, перепозичати гроші, щоб обслуговувати наші борги. Для цього країні конче потрібна співпраця з Міжнародним валютним фондом. Без кредиту МВФ країна опинилася б на межі банкротства. В країні почався б доларовий хаос та стрімкий ріст на товари і послуги. Держава вимушена була б скоротити соціальні програми та «заморозити» заробітні плати й пенсії. Загроза повернутися в 90-ті була б реальною!

Переговори з МВФ були складними. Кредитори висували вимогу прирівняти ціни на газ для населення до рівня промисловості. За таких умов платіжка пересічного українця за опалення мала б зрости на 60%. Уряд на це не погоджувався, наводивши основний аргумент: доходи українців поки не дозволяють платити ринкову ціну на газ.

Результатом річних перемовин став компроміс, якого вдалося досягнути лише завдяки наполегливості українського Уряду. Замість 60%, ціна на газ з 1 листопада 2018 року зросте лише на 23% - майже втричі менше, ніж могло би бути. Відповідне рішення було прийнято Кабінетом міністрів України 19 жовтня 2018 року.

Це вимушений крок, щоб країна могла далі розвиватися. Але держава захистить тих, хто потребує її допомоги – мал.озабезпечені громадяни отримають субсидію на сплату житлово-комунальних послуг. А вже з січня 2019 року в Україні запрацює монетизація субсидій. Українці будуть отримувати від Уряду «живі» гроші для оплати комунальних послуг. Все, що буде заощаджено завдяки розумному споживанню енергоресурсів, залишатиметься людям.

На урядову програму «теплих кредитів» додатково виділено 100 млн. грн.. Це дасть змогу українцям отримати безповоротну допомогу від Уряду на енергомодернізацію житла: заміну котлів, утеплення, встановлення лічильників.

За безвідповідальність наших політиків в минулому доводиться платити сьогодні. І тому зараз час приймати відповідальні рішення, які дозволять Україні розвиватись і врешті решт стати сильною і успішною країною – такою, якою вона заслужено має бути.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Сім основних змін у програмі житлових субсидій

За результатами першого етапу верифікації субсидіантів Уряд вдосконалив умови оформлення урядової допомоги у сплаті житло-комунальних послуг. Відповідні зміни внесені Кабінетом Міністрів України в Постанову №329.

З 1 жовтня 2018 року при розрахунку житлової субсидії не враховуються до сукупного доходу сплачені аліменти та спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, яка в рік складає до 2500 гривень за голову.

Субсидію на загальних умовах можуть отримати ті громадяни, в яких є заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску з вини роботодавця.

Право на допомогу від Уряду мають ті родини, опалювальна, а не загальна, площа житла яких не перевищує 120 кв. метрів для квартири та 200 кв. метрів для індивідуального будинку.

 У разі якщо член домогосподарства не має доходів, бо перебуває у складних життєвих обставинах через хворобу, або в складі домогосподарства є працездатні алко- чи наркозалежні (за наявності довідки від лікаря), онкохворі (за наявності висновку ЛКК), субсидію вправі призначити Комісія з питань призначення житлових субсидій.

На понаднормову площу, але не більше ніж 30% від норми, мають право громадяни, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, хто досяг пенсійного віку чи отримує пенсію за вислугою років, а також ті, хто отримує державну соціальну допомогу за інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Зміни також стосуються сплати обов’язкового платежу. З 1 жовтня 2018 року якщо вартість фактично спожитої послуги менша обсягу обов’язкового платежу субсидіант має право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги.

Для прикладу, якщо розмір обов’язкового платежу за певну послуг становить 200 гривень на місяць, але домогосподарство реально її спожило тільки на 120 гривень, сплаті підлягатиме фактичний обсяг споживання, тобто 120 грн.

Без обов’язкової сплати ЄСВ субсидію можуть отримати:

- Безробітні в сільській місцевості, райцентрі, селищах міського типу. Комісія з питань призначення житлових субсидій вправі прийняти позитивне для заявника рішення.

- Безробітні в місті за умови перебування на обліку в центрі зайнятості

- Громадяни, які працюють за кордоном і сплачують там ЄСВ, що підтверджується документально. Тоді субсидію в Україні домогоподарство, де зареєстрована така особа, має змогу отримати на загальних умовах.

Якщо субсидію на новий рік 2018-2019 рр. уже призначено, то її розмір на опалювальний сезон управління соціального захисту населення у жовтні розрахує автоматично, без повторного звернення з документами. Розмір своєї субсидії можна дізнатися он-лайн – на сайті https://subsidii.ioc.gov.ua.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Як отримати документи, що підтверджують факти державних реєстрацій з інших іноземних держав

Народження дитини – одна з найщасливіших подій життя кожної людини. Але якщо для батьків – це поява на світ нової людини, то для держави – народження нового громадянина. Першим юридичним документом дитини є свідоцтво про народження. Та коли малюки, народжені за межами нашої держави, у батьків виникає питання – як провести державну реєстрацію народження в Україні?

Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, у батьків є декілька варіантів для реєстрації народження малюка:

1. батьки можуть зареєструвати дитину в дипломатичній або консульській установі України в країні перебування;

2. батьки можуть зареєструвати дитину в компетентному органі цієї держави;

3. батьки можуть зареєструвати дитину на території України. Для цього батьки зобов’язані надати органу державної реєстрації актів цивільного стану медичний документ іншої держави, що підтверджує факт народження дитини, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

При відсутності підстав для державної реєстрації народження, а саме при неможливості надати медичного свідоцтва про народження, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою. Для розгляду відповідної справи у суді, орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження, у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації. Однак найчастіше до відділів ДРАЦС звертаються вже з свідоцтвом про народження, виданим компетентним органом тієї країни, де дитина народилась, з проханням повторно зареєструвати народження на території України. В таких випадках ми роз’яснюємо, що така реєстрація здійснюється тільки один раз. А документ про народження дитини, виданий державою, де дитина народилась, відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнається дійсним в Україні в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Крім того слід пам`ятати, що для використання такого документу на території України, крім його легалізації, необхідно мати переклад свідоцтва про народження на українську мову, нотаріально посвідчений.

Також, варто пам`ятати, що відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення подається:

1) заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина (складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики);

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника.

Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають також видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Слід пам’ятати, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Наголошуємо, що цю допомогу також можна оформити через он-лайн сервіси.

Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області

Шлюбний договір: навіщо він закоханій парі?

Якщо момент одруження – урочиста і щаслива подія в житті родини, то розлучення супроводжується слізьми, нервами і цілим рядом проблем, одна з яких – поділ майна.

У Америці чи Європі шлюбним договором нікого не здивуєш. Зате нам важко уявити, як можна однією рукою, наприклад, протягувати майбутній дружині коробочку з обручкою, а іншою – договір про розподіл майна після розлучення…

Наше суспільство ставиться до цього явища негативно, пов'язуючи з цим процесом недовіру і корисливість подружжя. Такі сумніви криються, найімовірніше, в нашому менталітеті. Безумовно, проблема і в низькому рівні поінформованості громадян.

Насправді шлюбний договір здатний зміцнити почуття любові і поваги. Адже найчастіше проблемою, здатною занапастити шлюб, є майнові спори. А якщо подружжя визначили все заздалегідь – причин для сварки немає.

Шлюбний договір – це письмова угода чоловіка і жінки, що розділяє майно, обов'язки та права. Документ можна скласти перед реєстрацією або вже в наявній родині. У першому випадку він набере чинності з моменту створення сім'ї, у другому – після нотаріального посвідчення, - зазначає очільник Львівської юстиції Тарас Грень.

У 2017 році в Україні одружилося понад дві тисячі молодят, які уклали між собою шлюбні контракти.

Найбільше таких пар у містах-мільйонниках – Києві, Одесі та Дніпрі.

Перед посвідченням договору нотаріус має обов’язково перевірити паспорти пари, яка захотіла укласти контракт; наявність поданої до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу або ж свідоцтво про шлюб; документи, що посвідчують право власності на майно.

Зі слів Тараса Греня, шлюбним договором можна регулювати майнові права подружжя. Тобто особисті відносини та питання виховання дітей не можуть бути передбачені в угоді. Натомість можна прописати, яким чином буде надаватися утримання після розлучення, так звані аліменти. Наприклад, у разі хвороби когось із подружжя в майбутньому.

Шлюбний контракт обов’язково укладається у письмовій формі й посвідчується нотаріально.

Наголошуємо, що за взаємною згодою пара в будь-який момент може змінити договір або припинити його дію.

Також у судовому порядку вносити корективи в контракт один із може лише тоді, коли цього вимагають інтереси дітей, навіть якщо вони є повнолітніми, але непрацездатними.

Деякі умови, зазначені в документі, залишаться у силі навіть після розлучення. Наприклад, нюанси додаткового утримання дітей чи сплати аліментів.

Тарас Грень зазначає: «Не слід сприймати шлюбний договір як перші думки про розлучення. Навпаки, це означає, що ви довіряєте своєму партнерові та захищаєте його інтереси в майбутньому. Адже мета шлюбної угоди – допомогти уберегти подружжя від майнових конфліктів, які можуть спровокувати розпад сім’ї».

Прес-служба Головного територіального управління юстиції у Львівській області



Создан 22 окт 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником