Трускавецький вісник № 163 (1721) від 30 листопада 2018 р.

 

Трускавецький вісник № 163 (1721) від 30 листопада 2018 р.

30.11.2018



У номері: Війни; 3 грудня – Міжнародний день інвалідів; Про пільги для багатодітних сімей; Короткі новини.

Короткі новини

Міжнародний Альянс «Азербайджан-Україна» заохочує відвідати Трускавець

Введення воєнного стану на частині території України (10 областей) викликало ряд запитань у потенційних туристів з-за кордону. Служби бронювання готелів та санаторіїв Трускавця надали багато відповідей клієнтам, котрі переживали, чи безпечно їхати на лікування та відпочинок в наше місто-курорт. Отримавши позитивну відповідь, значна частина клієнтів зберегла бронь.

Свою лепту в роз`яснювальну роботу вносить і Міжнародний Альянс «Азербайджан-Україна». Голова Альянсу Ельмар Мамедов виступив із заявою до співвітчизників в Азербайджані, в якій зокрема сказав:

- Хочу запевнити вас в тому, що введений воєнний стан ніяк не впливає на відвідування туристів м. Трускавець. Даний стан діє в областях, котрі безпосередньо межують з Росією, це міста Одеської, Миколаївської, Донецької, Вінницької, Луганської областей. А західні кордони, де знаходяться Трускавець, Львів і т.д., продовжують своє мирне існування.

- Стосовно власне м. Трускавця, хочу відзначити те, що тут особлива аура, котра благотворно діє на людину, і зі своєї сторони також хочу сказати, що тут нас чекають завжди, - підкреслив Ельмар Мамедов.

Свою заяву в мережі Фейсбук Ельмар Мамедов проілюстрував зображенням Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати».

Власна інформація

У Бориславі збільшили тарифи на тепло

Виконавчий комітет Бориславської міської ради підтримав рішення про корегування тарифів на теплову енергію та послуги з централізованого опалення для потреб населення, бюджетних установ та інших споживачів комунальному підприємству «Бориславтеплоенерго».

Відповідне рішення підтримали на засіданні виконкому. Про це ІА ZIK повідомили у Бориславській міській раді.

Затверджено тарифи на теплову енергію:

- для потреб населення – 1800,70 грн/Гкал (без ПДВ);

- для потреб бюджетних установ – 1800,70 грн/Гкал (без ПДВ);

- для потреб інших споживачів – 1800,70 грн/Гкал (без ПДВ).

Тариф на послугу з централізованого опалення для потреб населення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії – 1818,38 грн /Гкал (без ПДВ); для абонентів житлових будинків без будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії – 42,79 грн/м2 (з ПДВ).

Рішення набуває чинності: для населення – з 15 грудня 2018 року; для всіх інших споживачів – з 1 грудня 2018 року.

ЗІК

3 грудня – Міжнародний день інвалідів

Напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю, з метою привернення уваги трускавчан члени Трускавецької міської асоціації інвалідів зустрілися з заступником голови міста, секретарем міської ради Трускавця Наталею Анатоліївною Пономаренко. Голова міста Кульчинський Андрій Богданович перебуває в робочій поїздці в Баку.

Ведуча нашої зустрічі від Народного дому м. Трускавця Олена Андріївна Соляник справилась зі своїми обов'язками на відмінно. Колектив міської центральної бібліотеки під керівництвом директора Марковецької Наталії Володимирівни подарував нам перегляд фільму ''Кайдашева сім'я'', зі вступним словом виступила Ореста Касперська. Свої вірші декламував В`ячеслав Умнов. Лев Петранівський виконав арію містера Ікс оперети Імре Кальмана ''Принцеса цирку''.

На зустрічі ми обговорили багато питань. Кожного дня людям з інвалідністю приходиться долати труднощі. Елементарна річ, про яку ми не задумуємося: бракує достатнього пенсійного забезпечення, архітектурної, транспортної, освітньої доступності, працевлаштування, систематичного заняття фізичною культурою, брак коштів на лікування та відвідування закладів культури… Не кажу щось нове, - така, на жаль, норма сьогоднішньої життєдіяльності цих людей.

Радянське сприйняття цих людей було: соціальна ізоляція, соціально ізольований простір, для всіх груп інвалідності. Сьогодні Україна через нормативно правові документи гарантує своїм громадянам чимало прав, однак, як свідчить сьогодення, є багато проблем з їх реалізації, особливо це стосується проблем людей з інвалідністю – найбільш незахищеної верстви населення. Не лише порушувати ці питання, але й шукати шляхи їх вирішення наше спільне завдання. Держава підписала Конвенцію ООН «Про права інвалідів» і взяла на себе відповідальність за виконання Положень Конвенції. Ми перейшли до дотримання прав людей з інвалідністю.

Намагаємося, щоб людина з інвалідністю не була ізольованою від суспільства. На всі заходи запрошується влада міста і співпраця з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування є дієвою. Проводимо конференції, семінари, спортивні змагання – міські Спартакіади для людей з інвалідністю. Цього року провели VII Спартакіаду, щорічно приймаємо участь в обласних Спартакіадах, семінарах, тренінгах, відвідували поранених учасників АТО в госпіталі. В 2018 р. двоє представників організації взяли участь у Всеукраїнській спартакіаді, яка відбулася в Затоці: Галина Бурмус і Тарас Мадяк.

В місті Трускавці, згідно активної участі та пропозицій Трускавецької асоціації інвалідів, прийнята комплексна програма правового та соціального захисту людей з інвалідністю на 2015-2018 роки, і систематично проводиться аналіз та контроль за її виконанням.

Асоціація подавала свої зауваження та пропозиції до Комплексної програми на 2019-2021 роки, які були враховані. Рішення прийнято на сесії.

Велика увага приділяється моніторингу виконання положень Конвенції ООН «Про права інвалідів».

Проводиться співпраця з місцевими ЗМІ.

Кількість членів Трускавецької МАІ – це 529 осіб різних нозологій. У кожного з них свої проблеми зі здоров’ям, свої життєві особливості, свої уподобання, але, звичайно, всі люди хочуть, бути потрібними, хочуть, щоб їх сприймали, як повноцінних членів суспільства.

Серед членів асоціації є творчі люди: поет та почесний громадянин міста В`ячеслав Умнов, народний майстер України з вишивання Степан Бориславський, учасниця ансамблю «Сусідки» Галина Фірман та багато інших, велика співпраця з бібліотеками міста Трускавця та Будинком учнівської творчості.

Люди звертаються до нас в основному щодо питань соцзахисту, працевлаштування, медичного та транспортного забезпечення та інших аспектів життєдіяльності. З метою вирішення цих питань проводяться засідання Президії та Ради ТМАІ, круглі столи, на ці заходи ми запрошуємо керівників виконавчої влади. Представники асоціації є членами профільних комісій та робочих груп обласної асоціації інвалідів, міських органів влади. Асоціація активно співпрацює з Трускавецькою міською владою, організаціями та громадськими організаціями міста.

З підтримкою влади міста, меценатів та небайдужих людей в організації відбуваються позитивні зміни, що призводять до її зміцнення.

Звертаємось з проханнями до благодійників. Завдяки нашим благодійникам, залежно від суми допомоги, передплачуємо газету «Благовіст» для членів асоціації, на наступний рік здійснили вже передплату для 50-и осіб, організовуємо святкування з солодким столом, закупляємо пасочки.

Протягом всіх років діяльності нашої організації кращими меценатами є Лев Ярославович Грицак (санаторій «Карпати»), Володимир Ілліч Козявкін (ТЗОВ «Міжнародна клініка відновного лікування»), Юрій Іванович Остапчук (санаторій «Шахтар»). Вартують нашої щирої подяки і Панахида Олена Миколаївна, Гузьо Ірина Миколаївна, Пирцус Микола Йосипович, Кутельмах Ірина Володимирівна, Швець Юрій Володимирович, Бабелюк Валерій Євгенович, Супіханов Борис Карабаєвич, депутат міської ради Михайло Володимирович Малащак, який щорічно до Великодніх свят надає допомогу на покупку пасочок та здійснює передплату газети «Благовіст» для людей з інвалідністю, які проживають на його виборчій дільниці. Є благодійниками звичайні приватні підприємці з невеликими доходами, але щирим серцем. Також члени Президії асоціації задоволені ставленням міського голови Андрія Богдановича Кульчинського та готовністю допомоги у вирішенні тої чи іншої проблеми людей з інвалідністю. Дякуємо небайдужим людям!

Напередодні Міжнародного дня людей з інвалідністю я хочу звернутись зі словами поваги до людей з інвалідністю, побажати їм міцного здоров'я, бути більш активними, відстоювати свої права і заявляти про себе сміливіше. Ви не покинуті, ви рівні серед інших!

Сподіваємося, що держава прикладе всі можливості для покращення вашого життя, як робить це міська влада та небайдужі люди в Трускавці. Якби наша держава виконала всі ті зобов’язання, які взяла на себе стосовно людей з інвалідністю, то ми були б однією з найкращих держав в Європі і у світі по інтеграції людей з інвалідністю в суспільство і забезпечення їхніх прав.

Надія Заблоцька, голова Трускавецької міської асоціації інвалідів

Війни

Війни – це найгірші ігри людей.

Психіатр Ерік Берн

Люди весь час грають в якісь ігри, і чим дорослішою стає людина, тим ці ігри жорстокіші, безпринципніші, аморальніші та непрогнозованіші. В кожній країні світу є свої улюблені «ігри», або з правилами, або без, проте немає жодної країни, де б ігор не було. Подібно немає жодної людини, котра не грала б в ігри, не вела б свої війни.

Війни бувають різні – з самим собою (деградація чи самовдосконалення), з природою (на її боці чи на боці її ворогів), з близькими людьми (родичами, сусідами, товаришами та колегами), з Богом, з системою, з принципами. У війнах людина воює чи наодинці, чи з групою однодумців, чи в складі більшості. Залежно від того хто описує війну, той і називає її дійових осіб – кого ворогами, кого захисниками, кого зрадниками та боягузами, а кого героями та рятівниками. Війни не закінчуються, навіть якщо вони закінчуються.

Якщо глянути на прожите життя з позиції 40-літнього українця, то все його життя було пов`язане з війнами. І цілком спокійно можна спрогнозувати, що й закінчиться з війнами – чи проживе ця людина ще 20 років, чи 40, а чи всі 60. Бо війни – неминуча складова нашого життя, в ній є не лише негатив, а й позитиви руху вперед, розвитку, відбору, формування.

Народившись, маленький українець стикнувся з війною. В державі постійно говорили про подвиг героїв Великої Вітчизняної війни (так в СРСР називали ІІ світову), періодично згадували і громадянську війну 1917-1920 рр. В той же час розпочиналося введення військ в Афганістан, і до міст та сіл «нєоб`ятной Родіни» або поверталися з цієї війни зовсім іншими «афганці», або привозилися цинкові труни.

Окрім цих офіційних воєн мала дитина втягувалася в «свої» війни. У війну за любов батьків, за повагу друзів-молокососів, за кращий кусок з стола та за місце під сонцем.

В школі одна війна трансформувалася в іншу. Війни за лідерство в класі, війни на хитрість з учителями, війни з несимпатичними та загрозливими, війни за прихильність симпатичних та корисних.

Саме в шкільному віці дитина навчалася основ партизанської війни. В школі її обробляли партійною ідеологією, заставляли вступати в жовтенята та піонери, говорили, що Бога немає. Вдома заставляли молитися, Леніна називали «чортом лисим», а гроші за потаємні колядування були все ж милішими від першотравневих парадів чи пов`язувань галстуків. Закінчувалося все тим, що після вивчення напам`ять вірша про великого вождя всіх народів і отримання п`ятірки за нього, в підручнику «вождеві» домальовувалися роги і виколупувалися очі. Викликані до школи батьки все спихали на інших учнів класу і божилися, що їхня дитина такого зробити не могла. А вдома давали цукерки, гладили по голові і просили бути обережнішим.

В кінці школи були війни за оцінки в атестаті. Хтось воював своїм розумом, хтось батьківськими зв’язками, а хтось і тілом. Хтось здавався без бою і йшов у ПТУ, щоб там проводити інші війни.

Війна за дівчину/хлопця, війна за своє місце в компанії, війна за засоби до існування – це війни студентських часів. Звісно, далеко не всі, бо ж були ще війни в гуртожитку чи з власницею орендованої кімнати, війни на вулиці та війни з викладачами. Війною міг бути залік, екзамен, а порожній холодильник і бурчання в животі спонукали до вироблення власних стратегії і тактики в польових умовах.

Війна за роботу чи хорошу роботу, війна проти армії чи в армії, війна проти чи за одруження/заміжжя – юність поволі минала, і починалося доросле життя.

В той час окрім власних воєн молода людина була свідком суспільних воєн – від антиалкогольної кампанії Андропова та перебудови Горбачова до посилення національно-визвольних рухів і розвалу Союзу. Активніші брали участь (революція «на граніті», молодий Рух, Студентське Братство), пасивніші не розуміли, що на їхніх очах твориться історія.

Окремої уваги заслуговують війни, звані виборами. 40-річний небайдужий українець міг бути їхнім безпосереднім учасником від 1998 року. Причому місцеві вибори завжди були гострішими та запеклішими, ніж «вищі». В цих війнах робота знаходилась і для членів ДВК/ТВК, і для агітаторів, і для завербованих членів партій, і для рядових рознощиків газет та «гречки». Ці війни чітко викристалізовували в свідомості українця те, про що він здогадувався вже давно – по-чесному виграти війну важко, а може й неможливо.

Коли Кучма на посаді зміняв Кучму, а долар міг за ніч відправити гривню в глибокий нокдаун, українець розумів, що політика політикою, а без «фінансової» війни не обійтися. І комбінував з вкладанням вільних коштів, якщо ті були, або ж вирішував як і де краще повоювати за свій добробут – чи працею, чи шахрайством, чи в Україні, чи за кордоном. Кожен прожитий рік залишав за собою додавання не лише підшкірного жиру, а й досвіду.

Початком участі у війні зі зброєю в руках міг стати 2004 рік (Помаранчева революція), коли українець був у розквіті сил. Те, що не сталося в 26, надійшло в 35, через 9 років. Майдан (Революція Гідності) змінився окупацією Московщиною Криму та частини Східної України. І в цій війні теж кожен обирав своє місце: хто в окопі, хто волонтером, хто сумлінною працею, а хто наживою на крові. Як не дивно, та закони воєнного часу про розстріли за зраду та мародерство власного народу в цій державі не діяли і не діють.

Сорокарічному українцеві невідомо, чи він вже перейшов свій «екватор», чи йому до нього ще далеко, а чи, може, це вже кінець його життєвої дороги. Але він приречений воювати до кінця своїх днів. Воювати за мову (в тому числі задля своїх дітей), воювати за щастя, воювати проти окупанта зовнішнього і внутрішнього, воювати з метою самовираження і самореалізації. Як тільки він здасться – він ніщо. Нуль, на який не звертають увагу. Тому війна мусить тривати, війна must go on.

Ми не можемо зупинити всі війни, але ми можемо вплинути на їх перебіг. Ми можемо по-іншому сприймати їх – не як кару Божу, а як шанс, можливість для змін. І внутрішніх, і зовнішніх. Тоді війни будуть не прокляттям, а стануть благословенням. Війна – це не лише смерть та страждання, не лише втрати і пекучий жаль. Це ще й очищення, зрілість, жертовність, переламування себе і формування особистості та гідності. Тому Революція Гідності стала найкращою війною, котра перетопила серце українця. Якщо ж не перетопила, то шанс зробити це в нього залишається до кінця його днів.

Люди постійно грають в якісь ігри, а найгіршою грою є війна. Один карлик (для прикладу, Путін) може розв’язати кілька воєн і нести лихо та біль в різних напрямках, але за це колись поплатиться весь його народ. Один зрадник може своєю зрадою вбити тисячі під Іловайськом чи в Донецькому аеропорту, але гроші на крові та смерті не принесуть щастя ні йому, ні нащадкам. Один цивільний українець може спричинятися до перемоги Світла над Темрявою і Добра над Злом, а способів до цього є багато.

На війні, як і в будь-якій грі, треба знати місце, де ти можеш бути найбільш корисним. І з впевненістю воювати. Не надіючись на моментальний успіх, але безсумнівно знаючи, що цей успіх буде обов’язково. Як співається в одній пісні Українських Січових Стрільців, «бо війна війною»…

Володимир Ключак

Цікаве про пільги для багатодітних сімей

У нас в гостях знову Марія Николаїшин – директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Сьогодні, на прохання наших читачів, ми поговоримо про пільги для багатодітних сімей.

- Пані Маріє, скажіть будь ласка, які пільги надаються багатодітним сім’ям?

- Задля створення належних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає певні види пільг як багатодітним сім’ям так і дітям з багатодітних сімей. Тому я спочатку розповім про пільги, які передбачені для багатодітних сімей. Стаття 13 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає такі види пільг для них:

- 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);

- 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством. Зазначу, що площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю;

- 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

- позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Причому, пільги щодо оплати за комунальні послуги та вартості палива надаються багатодітним сім’ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

Звертаю увагу, що такими пільгами також можуть користуватися й дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї за умови, що в них не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім’ї (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

- А які пільги для дітей із багатодітних сімей?

- Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

- безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

- щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

- першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

- безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

- безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку.

Батькам і дітям з багатодітних сімей видаються відповідні посвідчення. Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

*** 

Звернутися за допомогою з цього питання Ви можете до бюро правової допомоги – відділу цього центру. Фахівці бюро приймають за адресами: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00. Ця стаття публікується у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО», який реалізовується в Україні з вересня минулого року.

Марія Бойко



Создан 30 ноя 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником