Трускавецький вісник № 36 (1771) від 16 березня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 36 (1771) від 16 березня 2019 р.

16.03.2019



У номері: Відкритий лист Лева Грицака до Андрія Кульчинського; Зустріч з Андрієм Іллєнком; Зміни, на які чекають всі; Про захист прав споживачів; Є претенденти на здобуття Міжнародної премії Івана Франка; Короткі новини.

Короткі новини

Співчуття

Міська громадська організація «Рада Старійшин» м. Трускавця висловлює співчуття з приводу важкої та непоправної втрати – передчасної смерті довголітнього керівника санаторію МВС «Перлина Прикарпаття», депутата Трускавецької міської ради та члена виконкому кількох скликань Олександра Андрійовича Шишка, який відійшов у Вічність 15 березня на 62-му році життя.

У Трускавці і далеко поза його межами всі знали Олександра Шишка як чесну, порядну людину, вмілого організатора, патріота та господарника, хорошого управлінця та організатора, надзвичайно добру та чуйну людину. Аж не віриться, що його вже немає посеред нас.

Висловлюємо співчуття родині, друзям, колективу оздоровниці, якій він віддав половину частину свого життя. Пам`ять про Олександра Андрійовича як про хорошу Людину навіки залишиться у серцях всіх, хто його знав.

Вічная йому пам`ять…

На Львівщині готують Стратегію розвитку області

12 березня у Львівському ЦРМС відбулася робоча зустріч із узгодження графіку заходів розроблення проекту Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років та проекту Плану заходів з її реалізації

Участь у заході взяли національні експерти Програми «U-LEAD з Європою», керівники профільних підрозділів і працівники ЛОДА, експерти з регіонального розвитку, представники наукової спільноти.

За словами експерта ГО «Європейський діалог» Олександра Софія, стратегічне планування потрібне не тільки для розвитку територій, а й організацій і підприємств. І, якщо у випадку бізнесу, стратегічний план – це модель поведінки, набір принципів і правил, дотримуючись яких підприємство здатне забезпечити конкурентні переваги та виживання на ринку, то у випадку стратегії розвитку території – це довгостроковий план діяльності території регіону чи громади, який не залежить від зміни політичних настроїв. Вигоди від стратегії – концентрація ресурсів на найбільш важливих з точки зору громади напрямках, умова залучення зовнішніх ресурсів, згуртування мешканців та подолання недовіри до влади.

Раніше Стратегії були чистою формальністю, їх писали на рівні області і на рівні районів, цей документ лежав на полиці і ним ніхто не користувався. Відколи Україна задекларувала європейський вибір, наявність стратегій стало основою основ. Тому стратегія розвитку області повинна готуватися у відповідності до європейських вимог, які чітко прописані у методичних рекомендаціях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України», - зазначив Олександр Софій.

Для проведення роботи з розробки стратегії регіону особливо важливе місце посідає вибрана методологія стратегічного планування, яка допоможе систематизувати збір даних та проведення опису основних тенденцій і проблем соціально-економічного розвитку. До того ж, у методології підготовки нового документу додається smart-спеціалізація.

Період чинності нової стратегії планується до 2027 року, яка пов’язана також із синхронізацією планування країн Європейського Союзу. По нових вимогах сама стратегія це доволі декларативний документ і вона приймається на 7-10 років. Натомість її конкретизує План реалізації, який, по своїй суті, є набором проектів і розрахований на 3-4 роки.

Представники наукової спільноти, професор Євген Матвіїшин і старший науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України Світлана Шульц розповіли про правове підґрунтя для роботи зі стратегічними документами. За їх словами, стратегія повинна стати основним документом, який визначатиме напрямки подальших дій у сфері реформування економіки регіону, розробки і фінансування регіональних і місцевих програм соціально-економічного розвитку області.

Спеціаліст управління економіки ЛОДА Вадим Табакера представив результати реалізації попередньої стратегії Львівської області, розвиткових проектів та програм.

За словами радника з регіонального розвитку Львівського ЦРМС Зеновія Сірика, протягом літа-осені в області триватимуть заходи, пов’язані із підготовкою цього стратегічного документу. «Станом на сьогодні маємо початковий етап планування, який потребує ретельної підготовки, формування робочої групи та залучення потрібних експертів. Під час семінару учасники обговорили методологію, яка буде використовуватися та про посилення ролі місцевого самоврядування територіальних громад у стратегічному плануванні та реалізації проектів розвитку», - стверджує Зеновій Сірик.

Наступним етапом підготовки документу стане формування робочої групи, до якої ввійдуть спеціалісти з різних галузей.

Власна інформація

Поговорили про аліменти

14 березня в URBAN-бібліотеці м. Трускавця відбулася правопросвітницька зустріч спеціалістів Трускавецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, адвокатів міста та мешканців. Темою для зустрічі були питання, які виникають при виплаті та отриманні аліментів.

Наталя Гайгель, головний державний виконавець Трускавецького міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Львівський обл., висвітлила питання щодо правових аспектів стягнення аліментів, та яка чекає відповідальність на недобросовісних батьків, вона ж і модерувала всю зустріч. Діана Оксаніченко, старший державний виконавець Трускавецького міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Львівський обл., давала роз’яснення щодо стягнень аліментів, а Роман Костишин, заступник начальника Трускавецького міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Львівський обл., роз’яснював нові законодавчі норми щодо вивезення дітей за кордон при згоді та незгоді одного із батьків та розповів про стягнення аліментів з-за кордону.

Зустріч проходила дуже жваво, велося багато дискусій з кожного питання, але у легкій, невимушеній атмосфері, навіть із дотепними жартами.

По кожному питанні і державні виконавці, і адвокати міста дискутували щодо узгодженості між собою різних юридичних нормативних документів, які виникають правові колізії в їх практиці, спірні питання і можливі шляхи їх вирішення, юридичні нюанси, судові практики, ділилися своїм практичним досвідом.

Мешканці, що прийшли на зустріч, отримали вичерпні відповіді на всі свої питання не лише від працівників виконавчої служби, але найрізноманітніші доповнення практично від кожного адвоката, та по декілька можливих шляхів вирішення свого питання та розв’язання конфлікту. Адже універсального і єдино правильного рішення проблеми немає, все залежить від дуже великої кількості індивідуальних обставин, та особливостей стосунків між сторонами, тому до кожного стягувача і боржника аліментів застосовується індивідуальний підхід. Можна сказати цілий юридичний консиліум міста розбирав кожне окремо взяте конкретне питання чи ситуацію, яка виникла у людей, що прийшли на зустріч.

В URBAN-бібліотеці є роздаткові матеріали з питань аліментів та контакти, куди можна звернутись за належною фаховою консультацією.

Віра Савка, завідувач URBAN-бібліотеки м. Трускавця

Відкритий лист Андрієві Кульчинському

Міському голові м. Трускавця

п. Кульчинському А.Б.

Шановний Андрію Богдановичу!

«Радою Старійшин» м. Трускавця, громадськістю, депутатами Трускавецької міської ради неодноразово піднімалося питання незадовільного стану санітарної охорони курорту Трускавець, збереження природних властивостей наявних на курорті лікувальних мінеральних вод, відсутність заходів по запобіганню їх забрудненню, пошкодженню та передчасному виснаженню їх родовищ.

Трускавецькою міською радою було прийнято рішення про заборону платного входу у бювет мінвод, за що ми Вам і депутатам щиро вдячні.

Проте організоване ПрАТ «Трускавецькурорт» 14.03.2019 р. шоу з участю львівського артиста-модератора у Народному домі міста під назвою «громадські слухання про платний вхід до бювету мінвод» показали, що сумнозвісне ПрАТ не відмовилося від ідеї запровадження платного входу у бювет, заходи по збереженню гідромінеральної бази, яка є на балансі ПрАТ «Трускавецькурорт», не проводяться і далі, а керівництво міської ради потакає їм у цьому. Більше того, вказане ПрАТ вже переймає функції міської ради, організовуючи громадські слухання, що опускає міську раду і мешканців міста, які її обрали.

Стаття 42 Закону України «Про курорти» 2000 року гласить, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері діяльності курортів належать:

1) затвердження місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони природних лікувальних ресурсів;

2) управління курортами місцевого значення відповідно до закону;

3) погодження видачі дозволів на користування природними лікувальними ресурсами державного значення;

4) пункт 4 статті 42 виключено на підставі Закону N 1193-VII (1193-18) від 09.04.2014 р.;

5) здійснення контролю за використанням природних лікувальних ресурсів;

6) внесення до відповідних органів виконавчої влади клопотань про оголошення природних територій курортними;

7) оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення;

8) вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Ця стаття Закону є визначальною у діяльності органів місцевого самоврядування для курортних місцевостей.

Прошу задати собі риторичне питання: які з перекислених повноважень виконує Трускавецька міська рада?

Як показало проведене шоу, громадськість міста Трускавця обурена бездіяльністю щодо охорони природних лікувальних ресурсів як ПрАТ «Трускавецькурорт», так і керівництва міської ради.

Чим можна пояснити погодження чи мовчазну згоду міської ради на закриття бювету №2, який є центральним містоутворюючим об’єктом нагірної частини курорту Трускавець згідно Генерального плану розвитку курорту Трускавець?

Чому міська рада не зініціює експертизу технічного стану бювету №2 і не зобов’яже ПрАТ провести ремонт бювету, якщо такий потрібний? З моменту закриття бювету №2 у 2016 році пройшло майже три роки, а натяків на ремонт чи хоча б проект ремонту, немає ні від ПрАТ «Трускавецькурорт», ні від міської влади. Чому?

Ми вже маємо приклад підкупу попереднього міського голови передачею його родичам туалету в зоні суворої охорони «Нафтусі», що відносився до процесу споживання мін води відпочивальниками. Кому готується виведений з експлуатації бювет №2? Громадськість задумується над цим.

Чому міська рада дозволила і не реагує на незаконне підведення трубопроводом унікальної води «Нафтуся», яка є під охороною держави, до бювету приватного санаторію «Кристал»? Вказана дія кричуще поглиблює погіршення санітарної охорони лікувальної води «Нафтуся», порушує природоохоронні умови до спеціального дозволу на її видобування.

З огляду на претензії громадськості, висловлені на так званих «громадських слуханнях» 14.03.2019, неодноразові обговорення загрозливої ситуації по охороні мінвод курорту на засіданнях «Ради Старійшин»» м. Трускавця з відповідними повідомленнями міської ради, прошу Вас невідкладно вирішити наступні питання:

1. Розробити і затвердити програму розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець.

2. Організувати роботу комісії (групи), відповідно створеної Вашим розпорядженням, по вивченню ціни на відпуск мінвод ПрАТ «Трускавецькурорт».

3. Видати розпорядження, або винести питання на сесію міської ради про перевірку виконання приписів природоохоронних органів по охороні джерел, свердловин і родовищ мінвод курорту Трускавець, виданих в адресу ЗАТ «Трускавецькурорт», а потім ПрАТ «Трускавецькурорт» природоохоронними органами і санепідемстанцією. Встановити повноваження по їх виконанню новоствореною структурою ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води», якій передано право видобутку і продажу мінвод.

4. Організувати експертизу технічного стану виведеного з експлуатації бювету мінвод №2 із залученням громадськості.

5. Зобов’язати ПрАТ «Трускавецькурорт» в стислі терміни виготовити проектну документацію на ремонт, встановити дату введення в експлуатацію бювету №2.

6. Притягнути до відповідальності ПрАТ «Трускавецькурорт» за незаконне підведення трубопроводом унікальної води «Нафтуся» до санаторію «Кристал», що порушує природоохоронне і антимонопольне законодавство України. Прийняти заходи по негайному припиненню подачі води «Нафтуся» у належний на правах власності ПрАТ «Трускавецькурорт» санаторій «Кристал».

7. Реально почати роботу комунального підприємства ГГРЕС, створеного рішенням міської ради. Поставити питання перед ПрАТ «Трускавецькурорт» про добровільну передачу гідромінеральної бази курорту, яка до 2000 року належала державі, у комунальну власність міста Трускавця. Судовим позовом забезпечити заборону відчуження ПрАТ «Трускавецькурорт» гідромінеральної бази і зв’язаних з нею приміщень.

8. До теми пропозиції ПрАТ щодо створення спільного підприємства. Не можна створювати СП з суб’єктом, який занапастив Трускавець, який розпродує всі свої об’єкти і готується до продажі гідромінеральної бази курорту. Свідченням цьому є розпродаж і зупинка багатьох санаторіїв, які ПрАТ «Трускавецькурорт» набуло у власність незаконним шляхом, і намагається якнайшвидше їх продати і вийти з Трускавця. Оголошення про продаж «Міротелю» ще рік тому було в Інтернеті.

Не можна виключати, що створення ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води», яким ПрАТ наділив функції продажу мінеральних вод, є ланкою ліквідації ПрАТ «Трускавецькурорт», за яким залишилась на балансі гідромінеральна база і яку збираються також продати. В такому випадку спільне підприємство, яке пропонується створити, втратить функції, і міська рада буде ошуканою. Інакше чому гідромінеральну базу ПрАТ «Трускавецькурорт» не передав ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води»? Можливо тому тремтіли руки у юриста ПрАТу Адріана Копинця, який оголосив на сесії міської ради про намір ПрАТ «Трускавецькурорт» створити СП між міською радою і ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води»…

Трускавецька міська рада в 2003 році вже мала нагоду пересвідчитися у підлості вказаного суб’єкта (ЗАТ) як партнера по діяльності і створеного спільно з міською радою ТзОВ «Трускавецький культурно-мистецький центр» (мається на увазі ПК «Мир»). Статут цього ТзОВ тоді розробляв той же юрист Копинець Адріан. У це ТзОВ ЗАТ «Трускавецькурорт» увійшло 50% часткою – балансовою вартістю Палацу культури «Мир», а міська рада 50% КП «Читальня». При цьому відсутність більшості у прийнятті управлінських рішень не давало можливості міській раді ефективно використовувати Палац культури для проведення загальноміських заходів, отримання коштів з концертів до міського бюджету. Керівник ЗАТ не допускав розповсюдження квитків на концерти в ПК «Мир» у курортному парку, який тоді обслуговував ЗАТ. Відповідно і кошти, необхідні для ремонту ПК, що був власністю ЗАТ, було недоцільно вкладати з бюджету міста.

Робота, на яку так надіявся депутатський корпус, що приймав рішення про створення спільного підприємства, була нівельована керівництвом ЗАТ. Тому, коли у міську раду звернувся потенційний купець і сказав, що керівництво ЗАТ не проти продати ПК, якщо на це погодиться міська рада, - міськвиконком дав згоду на припинення діяльності КП «Читальня» у ТзОВ «Культурно-мистецький центр». Палац культури «Мир» був проданий власником, гроші поступили на рахунок ЗАТ «Трускавецькурорт», а через тиждень у газеті «Трускавецькурорт» керівник ЗАТ пише замітку, що міський голова продав ПК «Мир».

Це історія повчальна і для депутатів, і для Вас, Андрію Богдановичу.

Я не є Ваш ворог, скоріше друг, і піднімаю ці питання не для особистого піару, як намагаються це представити мотивовані опікуни ПрАТ. Я насправді переживаю за майбутнє Трускавця, його благополуччя і висловлюю з цих питань думку переважної більшості трускавецької громади.

Прошу Вас серйозно віднестися до піднятих громадою питань, і не забувати, що діюче законодавство визначає не тільки повноваження посадових осіб місцевого самоврядування, але і відповідальність.

Бажаю Вам мудрості.

Бережи Вас Бог!

З повагою,

голова МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця Лев Грицак

У Трускавці пройшла зустріч з Андрієм Іллєнком

У суботу, 16 березня, в Народному домі Трускавця відбулася зустріч з народним депутатом України, представником партії «Свобода» Андрієм Іллєнком. Зустріч зібрала майже повний зал небайдужих трускавчан, серед яких були і депутати міської та обласної рад, і представники духівництва, і громадські активісти, люди різного віку.

Перед зустріччю з містянами Андрій Іллєнко з товаришами відвідав художній музей Михайла Біласа та оглянув експозиції, про які розповіла директор музею Олена Білас-Березова.

Зустріч  розпочалася вчасно, без запізнень. З самого початку Андрій Іллєнко зупинився на тому, що серед 39 кандидатів на пост Президента України тільки Руслан Кошулинський є націоналістом, людиною слова, тим політиком, котрий посаду віце-спікера Верховної Ради України змінив на солдатську форму і в якості сержанта відслужив півтора року в буремні 2014-2015.

Теми, яких у своєму виступі торкався Андрій Іллєнко, були різноманітними: втрата Криму, замовність рейтингів, важливість голосувати за «свого» кандидата і не перейматися передчасно другим туром виборів, Політик відповів на ряд запитань, серед яких були достатньо гострі відносно колишніх свободівців Махніцького, Тенюха та Михальчишина, а також щодо «Національного корпусу» і балаканини замість дій. В цілому зустріч пройшла в достатньо виваженій та конструктивній обстановці – видно було, що в залі зібралися однодумці, справжні українські патріоти-націоналісти.

Окрім Андрія Іллєнка до Трускавця прибув також Андрій Халявка – довірена особа кандидата на пост Президента України Руслана Кошулинського. Він виступив перед трускавчанами із завершальним словом.

В цілому зустріч тривала півтори години, і могла б тривати й довше, якби не запланована зустріч з виборцями у Бориславі. Процес спілкування Андрія Іллєнка з трускавчанами (відповіді на більшість запитань) можна переглянути на відео в групі «Трускавець. Оперативно» в мережі Фейсбук за посиланням https://www.facebook.com/volodymyr.kluczak/videos/2140036339366379/

Володимир Ключак

Зміни, на які чекають всі

Нещодавно переглядав фотоальбом і побачив світлину, на якій я в 16 років зі своїм, вже покійним, батьком у 1989 році був на велелюдному мітингу у Києві, на якому ми виборювали незалежність України.

З того часу минуло 29 років. За цей період я брав активну участь у всіх патріотичних загальноукраїнських мітингах, походах, зустрічах, протестах. Я був активним учасником двох революцій: Помаранчевої та Революції Гідності. В останній разом зі мною вже брав участь мій син – 16-річний десятикласник Віталій.

І ось я вперше задумався: чому ми міняємо президентів, робимо революції, а зміни не настають? Що я за ті 29 років виборов своїм дітям? Що я маю сказати своїм синам? Яку я збудував країну?

І я згадав один художній фільм під назвою «Експеримент», який знятий на реальних подіях. В 1971 році американським психологом Філіпом Зімбардо був проведений небезпечний експеримент. Участь у ньому взяли 24 добровольці, які під час відбору познайомилися між собою і у них зав`язалися дружні стосунки.

Та все докорінно змінилось, коли вони опинилися в іншій системі взаємовідносин. А саме, коли їх помістили в імпровізовану в`язницю, де частина учасників експерименту виконувала роль тюремників, а інша – в’язнів. Вчорашні друзі, відчувши владу і безкарність, почали зловживати своїм становищем та перетворилися на безжальних садистів, які намагалися домінувати та принижувати слабших або залежних, а ті, хто виконував роль в’язнів, по дочасному завершенні експерименту отримали серйозні психологічні травми.

Іншими словами, якщо вчорашніх друзів помістити в іншу систему суспільних відносин, то система зруйнує попередньо існуючі взаємозв`язки в суспільстві.

Маємо ще один приклад Москви, в якій багатолітня імперська система зруйнувала людські цінності.

До чого я це веду? Ми зробимо ще 10 революцій, поміняємо президентів поганих на кращих, а в житті українців нічого не зміниться. Бо проблема не в персоналіях, не в особистих якостях членів соціуму, а в системі, в державному устрої.

В Україні волелюбний народ та система устрою зосереджує повноту, необмеженість влади, безкарність навколо посади Президента України. Контроль над суддями, прокуратурою, армією, ОДА та РДА тощо з часом перетворює самого гуманного президента на звіра, який висмоктує все, що тільки може висмоктати.

Серед всіх кандидатів в Президенти України тільки Юлія Тимошенко говорить, що якого б ангела ми не обрали Президентом, та система зламає його. А тому вона має конкретні пропозиції, чітке бачення щодо зміни систему устрою держави, прийняття Нової Народної Конституції – і не у стінах Верховної Ради, а на всеукраїнському референдумі, зразу після виборів президента України. У новій Конституції буде передбачена така система противаг,  при якій ніхто не зможе виступити у ролі узурпатора влади. А перші люди держави будуть користуватися повагою, а не страхом.

Друзі, альтернативи Юлії Тимошенко – немає!

Руслан Крамар

Оголошено імена претендентів на Міжнародну премію ім. Івана Франка 2019

На здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка, якою відзначають науковців у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, у 2019 році було подано 27 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади, Італії, Польщі та Сербії. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи з РФ.

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» представлено 10 наукових досліджень:

1. Вадим Ададуров, монографія «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» Т.1, (Україна).

2. Вадим Ададуров, монографія «Наполеоніда" на Сході Європи: Уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття» (Україна).

3. Віктор Гаркавко, «Про хліб наш насущний наука» (Україна).

4. Іоанна Ґетка, монографія «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття (Польща).

5. Богдан Гудь, монографія «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» (Україна).

6. Богдан М. Пунько, посібник «Міжнародний бізнес» (Україна).

7. Богдан М. Пунько, монографія «Антифілософія політики» (Україна).

8. Володимир Сергійчук, монографія «Голодомор 1932-1933 років як геноцид українства» (Україна).

9. Ірина Чугаєва, монографія «Чернігівське літописання ХІ–ХІІІ ст.: історіографічний міф чи історичне джерело?» (Україна).

10. Авторський колектив під керівництвом Володимира Голіни, монографія «Громадськість у запобіганні і протидії злочинності: вітчизняний та міжнародний досвід» (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» представлено 17 наукових досліджень:

1. Марія Грація Бартоліні, монографія «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди (Італія).

2. Сергій Біленький, монографія «Imperial Urbanism in the Borderlands» (Канада).

3. Галина Волощук, монографія «Художнє мислення Уляни Краченко» (Україна).

4. Світлана Гірняк, монографія «Соціолект галицької інтелігенції у формуванні норм української літературної мови (кінець ХІХ – початок ХХ століття)» (Україна).

5. Віктор Давидюк, монографія «Зачароване Полісся» (Україна).

6. Степан Давимука та Лариса Купчинська, «Український книжковий знак ХІХ-ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки: у 3-х т.» (Україна).

7. Ганна Дидик-Меуш, монографія «Комбінаторика в українській мові XVI-XVII ст. Теорія. Практика. Словник» (Україна).

8. Олександр Панченко, монографія «Український демократичний націоналізм в минулому, дії, персоналіях та історичній перспективі. – Постаті і портрети: ЗП (Середовище) УГВР – ОУН за кордоном. Нариси, статті, рефлексії, есе» (Україна).

9. Роман Радович, монографія «Поліське житло: культурно-генетичні витоки та еволюційні процеси» (Україна).

10. Юліян Тамаш, «Гармонія ідентичностей» (Сербія).

11. Костянтин Тищенко, монографія «Долітописна мовна історія українців» (Україна).

12. Костянтин Тищенко, монографія «Іншомовна історія українців: 2300 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, топонімах і прізвищах» (Україна).

13. Ольга Царик, монографія «Формування культури писемного мовлення особистості в системі вітчизняної шкільної освіти другої половини ХХ ст.», у 2-х т. (Україна).

14. Алла Швець, монографія «Жінка з хистом Аріадни: Життєвий світ Наталії Кобринської в генераційному, світоглядному і творчому вимірах» (Україна).

15. Микола Шульський, монографія «Іван Вишенський в оцінці Івана Франка» (Україна).

16. Микола Шульський, «Іван Франко про життя і діяльність Маркіяна Шашкевича» (Україна).

17. Авторський колектив М. Чубайовська, Н. Омельченко, В. Синільник, курс українознавства для 1-4 класів «Я люблю Україну» (Україна).

Наукові роботи, які було подано на здобуття премії, охоплюють 13 наукових дисциплін: історія, україністика, мовознавство, філософія, літературознавство, етнографія, ономастика, мистецтвознавство, фольклористика, культурологія, педагогіка, політична економіка, право. Монографії написано п’ятьма мовами: українською, англійською, польською, сербською та російською.

Комітет премії розпочав формування номінаційних комітетів, які мають підтвердити відповідність поданих на конкурс монографій визначеним науковим дисциплінам. Вибрані роботи буде передано до Міжнародної експертної ради, яка відбере три найкращі монографії у кожній з номінацій і передасть на розгляд до Міжнародного журі. Імена лауреатів Міжнародної премії ім. Івана Франка буде оголошено 23 червня у Відні (Австрія). Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра – у Дрогобичі – 27 серпня, у день народження Івана Франка.

Нагадаємо, Міжнародна премія імені Івана Франка присуджується у двох номінаціях: «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» та «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук». Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреати премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Ольга Нижник

Захист прав споживачів

Ми і надалі продовжуємо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. У нас у гостях директор цієї установи Марія Николаїшин. Сьогодні на прохання наших читачів ми розповімо про права споживачів, а також способи їхнього захисту.

- Розпочну нашу розмову із окреслення терміну, хто такий споживач. У статті першій Закону України «Про захист прав споживачів» прописано, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб. Причому, ці потреби не пов’язані із зайняттям підприємницькою діяльністю або ж виконанням обов'язків найманого працівника. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується їм на території України, для задоволення їхніх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживач має право на належну якість продукції, виходячи з цього:

- продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію;

- продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Зазначу, що вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами. Заборонено вводити в обіг фальсифіковану продукцію.

Також хочу звернути увагу на існуючих гарантійних зобов’язаннях: виробник (виконавець) забезпечує споживачеві належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.

- А де прописаний гарантійний строк?

- Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або будь-якому іншому документі, що додається до продукції. Важливо, що гарантійні зобов'язання у будь-якому випадку включають також будь-які зобов'язання виробника (виконавця) або продавця, передбачені рекламою.

- Що можете сказати про термін придатності?

- Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

- Як обчислити гарантійний термін уразі, коли покупку здійснено через Інтернет-магазин і доставили товар лише через тиждень після замовлення та оплати товару?

- У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійний строк обчислюється починаючи від дня передачі товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення – від дня їх здійснення. Коли ж день передачі, установки (підключення) чи складення товару, а також передачі нерухомого майна встановити неможливо або ж у разі, коли майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, тоді гарантійний термін обчислюється від дня укладення договору купівлі-продажу. У разі, якщо є продукція, на яку гарантійні терміни не встановлено, тоді споживач може пред’явити продавцеві, виробнику чи виконавцеві робіт відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.

- А якщо товар споживач придбав та згодом передав його на гарантійний ремонт, чи продовжується гарантійний строк?

- Зауважу, що при виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті. Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків. А при обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну. Гарантійне зобов'язання не припиняється у разі неможливості виконання такого зобов'язання з причини відсутності необхідних для його виконання матеріалів, комплектуючих або запасних частин.

А наразі нагадуємо, що з вересня 2016 року на Дрогобиччині розпочали діяльність три бюро правової допомоги, вони є відділами Стрийського місцевого центру з надання безоплатної воринної правової допомоги. У разі необхідності Ви можете звернутися до фахівців бюро правової допомоги за консультацією. Адреси бюро: м. Дрогобич, вул. Лесі Українки, 70, м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а. Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00. Разом з тим інформуємо наших читачів, що стаття надрукована у рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».

Марія Бойко



Создан 16 мар 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником