Трускавецький вісник № 51 (1786) від 18 квітня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 51 (1786) від 18 квітня 2019 р.

18.04.2019



У номері: Із сесії Трускавецької міської ради; Анонси; Трускавець вшанував Уляну Кравченко; В Дрогобичі презентували книгу спогадів про Владику Юліана Вороновського.

Короткі новини

У Трускавці вшанували Уляну Кравченко

Сьогодні, 18 квітня, виповнилося 159 років від дня народження української письменниці, поетеси, перекладачки, громадської діячки Уляни Кравченко (творчий псевдонім Юлії Шнайдер). З цієї нагоди 17 квітня в приміщенні Релігійно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха (керівник Роксолана Мартинюк) відбувся вечір пам`яті письменниці під назвою «Нічия я…». Захід організували міське товариство «Просвіта» (керівник Галина Шиманська-Карп`юк) та проект «Перехресні стежки» (керівник Анна Литвин).

З доповідями про життєвий та творчий шлях Уляни Кравченко виступили завідувачка народного літературно-мистецького музею Уляни Кравченко і Миколи Устияновича в Миколаєві Марія Ганич, письменниця та дослідниця української символіки Марія Чумарна, краєзнавець Іван Скибак, директор музею-заповіднику в Нагуєвичах Богдан Лазорак. Окрім розповідей свято прикрасили читанням поезії трускавчанки Олена Соляник та Лілія Собко, а представниці Трускавецької дитячої школи мистецтв імені Романа Савицького Мар`яна Кравчук та Оксана Кіселичник виконали чудову пісню на слова поетеси. Вечір пам`яті Уляни Кравченко пройшов у чудовій доброзичливій теплій та задушевній атмосфері.

Власна інформація

Рівняння з усіма невідомими

LII сесія Трускавецької міської ради завершилася. Друге пленарне засідання сесії пройшло сьогодні, 18 квітня, і протривало трохи більше двох годин. За цей час депутати не розглянули жодного питання порядку денного, перенісши їх (всі, що залишилися до розгляду) на Страсний Четвер. Було все – і блокування трибуни, і істеричні крики, і розважливі аргументи, і обласні депутати від різних політичних сил, і бійці «Правого Сектора» в уніформі, і громадські активісти. Не було єдиного – бажання дійти до спільного знаменника, якогось компромісу. Тому show must go on.

Про те, що легко не буде, було зрозуміло з самого початку озвучення ініціативи створення спільного підприємства з ПрАТ «Трускавецькурорт». Застереження, що з циганами та державою в азартні ігри не грають (в даному випадку ПрАТ явно не держава), мером до уваги не бралося. Він чітко лобіює входження міста в ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», хоча ні жодного впливу на прийняття рішень, ні користі в фінансовому плані (для міста!), ні будь-яких інших переваг громада не матиме. В Андрія Кульчинського аргумент один – це шанс поступово брати під контроль громади гідромінеральну базу курорту. А про те, що цей «шанс» може бути мишоловкою, голова не думає.

Перше пленарне засідання LII сесії ТМР пройшло 26 березня доволі спокійно, бо всі «гарячі» питання були відкладені. Як виявилося, відклали питання участі в ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» до часу, коли вся країна переймається президентськими виборами. Мотивація зрозуміла – кому в останній тиждень перед вирішальним голосуванням буде до якихось земельних питань ПрАТу і гідромінеральної бази Трускавця? Але задуми провалилися – сесія так і не дійшла до розгляду вищезгаданих питань.

На початку засідання з депутатськими запитами виступили Василь Тимчишак, Юрій Яворський, Микола Сеньків, Андрій Степаненко. Переважно стосувалися вони господарських питань (ремонт дитячих та спортивних майданчиків, вентиляційні ходи в будинку №70 на вул. Стебницькій, реконструкція вулиці Курбаса, свавільне обклеювання опор зовнішнього освітлення на вул. Сагайдачного тощо).

Депутат Юрій Яворський озвучив питання неефективності роботи по участі в обласних мікропроектах та проектах Державного фонду регіонального розвитку, навівши порівняльні з Дрогобичем та Бориславом цифри. Так, якщо Дрогобич подав на конкурс проектів місцевого розвитку 80 проектів і має шанс виграти 52 (65% успішності), а Борислав подав 34 проекти і має шанс виграти 25 (73% успішності та залучення 5 млн. грн.), то Трускавець спромігся подати тільки 14 проектів, з яких лише 3 потрапили до фінальної стадії розгляду (ефективність 22%). На запитання депутата відповідали міський голова Андрій Кульчинський та його заступник, депутат Львівської облради Олексій Балицький. Відповідальною за стан справ по роботі з мікропроектами Андрій Кульчинський назвав начальницю управління розвитку ТМР Наталію Скибак.

Після цієї короткої розминки всі вже готувалися приступати до розгляду питань порядку денного, аж тут до мікрофона вийшов Роман Бучкович і запропонував перенести всі питання на певний час задля довивчення. Його пропозицію підтримали Андрій Кісак, Василь Тимчишак, Юрій Яворський, натомість за негайний розгляд «сирих» питань проголосувало 15 депутатів (Габшій, Герльовський, Карпин, Кенц-Березюк, Кіселичник, Малащак, Наконечний, Пономаренко, Савченко, Сазонова, Сеньків, Стародуб, Степаненко, Цехмейстер, Кульчинський). Запам’ятайте ці прізвища – так наразі виглядає промерська більшість плюс ще декілька відсутніх на сьогоднішній сесії.

Повторно відкласти розгляд дражливих сирих питань запропонував Андрій Кісак, але і його пропозиція не набрала достатньої кількості голосів. Тоді депутати фракції КУН (а їх є два: Роман Бучкович та Андрій Кісак) знову внесли пропозицію відкласти ці питання. Та міський голова не поспішав втретє ставити одну і ту ж пропозицію на голосування. Щоб не допустити до цинічного розгляду питань, які суперечать волі громади, Андрій Кісак заблокував центральну трибуну, а бічні мікрофони захопили Роман Бучкович та голова ГО «Трускавецький Автомайдан» Олександр Богуцький.

І тоді слово взяла громадськість. Подібно як на громадських слуханнях з цього питання, які проходили 14 березня, не знайшлося жодного представника громадськості, який схвально поставився б до афери міського голови та ПрАТу. У виступах та репліках Ігоря Кісака, Віри Стецик, Сергія Кнюха, Олександри Олійник, Олександра Богуцького, і згаданих вище депутатів Романа Бучковича, Андрія Кісака, Ігоря Яворського, Василя Тимчишака вчувалися біль та переживання за долю рідного міста, неспокій за те, що громаду можуть втягнути у кабалу, і це в той час, коли є певні проблеми з недоїмкою.

Чому б не вивчити це питання, навіщо нам купувати «кота в мішку» і віддавати гроші, котрими управлятимемо не ми? Хіба доля «Трускавецького водоканалу», де рішення приймає не місто, а ТОВ «Альфа-Плюс», нічого нас не навчила? Чи не пора міському голові піти у відставку? Чи нема тут часом ознак корупційних діянь? Як мотивував ПрАТ Андрія Кульчинського, що мер замість відстоювати інтереси громади став адвокатом та лобістом ПрАТу? Ці та інші питання, як озвучені, так і глибоко втиснені в серця небайдужих трускавчан, згущували атмосферу в залі Народного дому. За дійством спостерігали обласний депутат, голова фракції «Батьківщина» у Львівській обласній раді Юрій Гудима, міський голова Трускавця 2002-2010 рр., голова МГО «Рада Старійшин», непримиренний борець за повернення гідромінеральної бази Трускавця у власність громади міста Лев Грицак, воїни АТО – бійці ДУК «Правий Сектор», журналісти, активна громадськість.

Оскільки нагальним є прийняття рішення про співфінансування проектів, які перемогли в обласному конкурсі проектів місцевого розвитку у Львівській області за рахунок коштів місцевого бюджету (з порядку денного LIII позачергової сесії), то голоси за відкладення питання по ТОВ «Лікувальні води» почали звучати і з табору прихильників діючого мера. Як зазначили Микола Сеньків, Василь Вовчанський та Андрій Остапчук, треба дійсно довивчити питання, озброїтись хорошим юридичним супроводом, отримати від ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» весь пакет необхідних документів (бо вони наразі тикають по одному на кожному засіданні), і зваживши всі «за» та «проти», винести питання на наступну чергову сесію. Звичайно, якщо місто матиме хоча б 51% акцій у цьому ТОВ, тоді можна буде думати про прийняття пропозиції ПрАТу. В іншому ж випадку не залишається нічого іншого, як реанімувати комунальну ГГРЕС, і почати бурити свої свердловини та повністю витіснити банкрута з ніші, котра є надважливою для Трускавця. Так, як це успішно робить Олександр Чебаненко, видобуваючи та продаючи трускавецьку «Нафтусю» (просто з іншого родовища), котра не поступається ПрАТівській ні за якістю, ні за лікувальними властивостями, ні за смаком, ні за запахом, ні за іншими параметрами.

Якщо може одна людина сказати «Ні!» монополістові, то хіба не зможе цього зробити вся громада? Звичайно, може, при умові, що влада на її стороні, і що ця влада не мотивується у невідомий спосіб зі сторони тих, хто грає в азартні ігри.

Як неможливо розв’язати рівняння з усіма невідомими, так само неможливо йти на угоду з підприємством, котре «кидало» та обманювало місто вже багато-багато разів, причому за різних мерів. Бо така угода може бути дійсно катастрофою для курорту та його жителів.

Володимир Ключак

У Дрогобичі презентували книгу спогадів «Владика Юліян Вороновський»

17 квітня у Центрі душпастирства молоді, в м. Дрогобич, з нагоди 25-ліття інтронізації блаженної пам’яті владики Юліяна Вороновського відбулась презентація книги спогадів «Владика Юліян Вороновський». Захід організувала парафія Катедрального собору Пресвятої Трійці. На захід прибули: владика Ігор, митрополит Львівський, владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, владика Григорій, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, духовенство єпархії та дрогобичани. Захід провадив о. Тарас Гарасимчук, парох парафії Пресвятої Трійці та упорядник книги-спогадів, а також Світлана Фаринович, яка займалась літературною редакцією книги.

З привітальним словом до присутніх звернувся владика Ярослав. Єпископ навів слова апостола Павла з послання до Тимотея: "Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг. 8 Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов'ю чекали на його появу" (Тим. 4, 7-8). Цими словами можна підсумувати життя владики Юліяна Вороновського, зокрема те, що він зробив для Бога, для Церкви, для свого народу і для кожного з нас. «Любов до Бога і народу була головним мотивом його основних життєвих рішень, коли в 1958 р. він зголошується до студійського монастиря, в 1968 р. - стає ієромонахом, в 1986 р. - єпископом, а 1994 р. - єпископом Самбірсько-Дрогобицьким», - зазначив владика Ярослав.

Далі ведучі заходу розповіли про те, як впродовж двох років тривала праця над книгою, та про її зміст. Основу книги становлять 62 спогади, які впорядковані у чотири розділи. Цікавими є спогади одноліток владики; осіб, які перебули пліч-о-пліч із владикою підпілля; осіб, які запізнали єпископа Юліяна на зорі воскресіння Церкви. Із спогадів оо. Романа Мірчука та Івана Терлецького із США дізнаємося про становлення і функціонування семінарійної приспішеної групи та Львівської духовної семінарії Святого Духа у смт. Рудно. Звичайно, найбільш об’ємним і не менш цікавим є четвертий розділ, адже тут йде мова про владику як єпископа Самбірсько-Дрогобицького.

Окрім чотирьох розділів зі спогадами, книга містить вступне слово владики Ігоря, архиєпископа і митрополита Львівського, слово упорядника митр. прот. Тараса Гарасимчука, зміст та біографія єпископа Вороновського. У книзі використано цікаві світлини пов’язані із життям і діяльністю першого єпископа Самбірсько-Дрогобицького. Дизайн книги розробила Марта Походжай. Мовні редактори: Світлана Фаринович та Ігор Трохимчук. Книга надрукована у дрогобицькому видавництві «Коло», директор – Микола Походжай. Її тираж – 1000 примірників.

Упродовж презентації виконувались мистецькі твори присвячені владиці Юліяну Вороновському. Відтак враженнями від праці над книгою поділився видавець - Микола Походжай, а також дизайнер книги – Марта Походжай.

Далі до присутніх звернувся владика Ігор. "Форма цієї книги така, що кортить її взяти в руки і погортати", - жартівливо сказав владика Ігор. "Чистий дух покори й любові, якими пройняті спогади про владику Юліяна, надихатиме нас на великі звершення", - сказав промовець.

Наприкінці заходу о. Тарас Гарасимчук подякував усім, хто долучився до видання книги-спогадів «Владика Юліян Вороновський», організаторам презентації та всім, хто прийшов на цей захід.

Прес-служба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ



Создан 18 апр 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником