Трускавецький вісник № 60 (1795) від 8 травня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 60 (1795) від 8 травня 2019 р.

08.05.2019



У номері: Короткі новини; Про субсидії; Стара система та новий президент.

Короткі новини

В Бориславі встановлять аптеку-музей Яна Зега

У міському парку Борислава буде реалізований проект, який передбачає встановлення аптеки-музею світового винахідника нафтової промисловості Яна Зега. Про це повідомив міський голова Борислава Ігор Яворський. Встановлення аптеки-музею Яна Зега стане можливим завдяки перемозі Борислава в конкурсі ініціатив карпатських громад на суму 220 тисяч гривень

Даний проект буде логічним і важливим доповненням до попередньо виграних Бориславом проектів в рамках транскордонного співробітництва, а саме: «Нафтова колиска Європи: забута історія Польщі та України» , «Нафтова спадщина діяльності Ігнатія Лукасевича».

- Я щиро вдячний Асоціації органів місцевого самоврядування Єврорегіон "Карпати-Україна" за підтримку місцевих ініціатив, за віру в Борислав, за надану можливість розвивати промоцію міста, - подякував за підтримку мер Борислава Ігор Яворський.

Завершилися вікенд-турніри з волейболу

4 травня у Трускавці в спортивно-оздоровчому комплексі ДЮСК «Спортовець» завершилася серія вікенд-турнірів з волейболу серед дівчат 2005-2006 р.н. «Ліга Львівської області». Про це повідомляє адміністрація установи. За результатом п'яти турів, які тривали з вересня 2018 року,  перемогу в обласних змаганнях вибороли дівчата Стрийської ДЮСШ клубу «Карпатська Рись», друге місце у команди  ДЮСШ Нового Роздолу, третє місце у вихованок відділення волейболу Трускавецького ДЮСК «Спортовець» (тренер Олена Крамар).

На Міжнародну премію Івана Франка претендують вчені з Канади, Італії, Польщі та України

Міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року.

Цього року на здобуття Премії було подано 27 наукових робіт з 22 університетів: Канади, Італії, Сербії та України.

Відповідно до Положення, члени Ради експертів під час відбору номінантів керувалися власними знаннями, а також порівнювали наукові роботи, які претендують на здобуття Премії, за наступними критеріями: наявність інноваційних та оригінальних підходів у дослідженні; концептуальність, системність та критичність дослідження; міжнародний контекст і рівень наукового дослідження.

За результатами оцінювання наукових робіт, поданих на Міжнародну премію імені Івана Франка, у номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук» члени Ради експертів рекомендують до розгляду журі:

1. монографію «Война цивилизаций: Социокультурная история русского похода Наполеона» професора Українського католицького університету ВАДИМА АДАДУРОВА (Україна);

2. монографію «На зорі модерності. Руськомовне василіянське книгодрукування XVIII століття» професора Варшавського університету ІОАННИ ҐЕТКИ (Польща);

3. монографію «Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ-першій половині ХХ ст.» професора Львівського національного університету ім. Івана Франка БОГДАНА ГУДЯ (Україна).

У номінації «За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» на розгляд журі представлено:

1. монографію «Пізнай самого себе». Неоплатонічні джерела у творчості Г. С. Сковороди» доктора філології Міланського університету МАРІЇ ГРАЦІЇ БАРТОЛІНІ (Італія);

2. монографію «Imperial Urbanism in the Borderlands» доктора філософії університету Торонто СЕРГІЯ БІЛЕНЬКОГО (Канада);

3. монографію «Долітописна мовна історія українців» професора Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка КОСТЯНТИНА ТИЩЕНКА (Україна).

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковці із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії.

Усі шість робіт-номінантів буде передано на розгляд Міжнародного журі, яке засідатиме у Відні 21-23 червня.

Церемонія нагородження лауреатів Премії відбудеться 27 серпня на батьківщині Івана Франка – у м. Дрогобичі. Лауреати Премії нагороджуються грошовою винагородою та золотим знаком.

Нагадаємо, Премію засновано 2015 року онуком Івана Франка — Роландом Франком.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році першим лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка став Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви – Любомир Гузар.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

Власна інформація

В Бориславі поліцейські викрили зловмисника, який пограбував перехожого

В Бориславське відділення поліції 4 травня надійшла заява від 35-річного дрогобичанина. За словами чоловіка, близько 21.00 у Бориславі на вулиці Міцкевича біля банкомату невідомий чоловік відібрав у нього мобільний телефон, 10 000 гривень та банківську картку, після чого втік.

Поліцейські встановили, що до скоєння злочину причетний раніше судимий 33-річний місцевий мешканець. Мобільний телефон та банківську картку в нього вилучено.

Відкрите кримінальне провадження за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (грабіж). За вчинення правопорушення передбачене покарання – позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Проводиться досудове розслідування.

Відділ комунікації поліції Львівської області

Про стару систему, нового президента і простих людей

Вибори завершилися, але обговорення тривають. Запеклі і з використанням фейків, емоційні і сповнені ненависті і побоювань, у соцмережах та в реальному житті.

Хто такий Зеленський і чому програв Порошенко? Що нас чекає і як діятиме Коломийський? Наскільки зміниться внутрішня та зовнішня політика і чи збережеться Україна?

Насправді кожне обговорення – це намагання позбутися свого внутрішнього баласту, вихлюпнувши його словами, усними чи писаними. Це намагання не так зрозуміти, як реалізувати своє прагнення бути почутим, бути значимим, бути в процесі, а не в стороні. Люди говорять про те, що коїться чи коїтиметься в Києві, намагаючись перекласти на вищу владу частинку відповідальності за своє життя як приватної особи, члена міської територіальної громади чи як громадянина України. Люди хочуть змін, але одночасно бояться їх. І від того всі ці «Дякую!», «25%», «25 см», «75%», «Зе!», від того це обсмоктування кожного слова поки що діючого та майбутнього президентів України.

28 років свідомі українці намагалися подолати стару радянську систему. Стара система не давалася, трансформувалася, прикривалася щораз іншими лозунгами, серед яких останнім часом найчастіше звучать слова «зміни», «боротьба з корупцією», «інвестиції», «реформи», «інновації». Старі кадри на свої теплі місця садовили своїх синів, зятів, племінників чи похресників, а червоні директори та парторги з комсоргами із задоволенням спостерігали, як система працює і втирає носа її поборювачам.

Від верхнього рівня в столиці до найнижчого рівня в містечках, селах та на підприємствах система залишилася все тою ж – старою, прогнилою, корумпованою, далекою від демократії та рівних можливостей. Виграш Зеленського – це все-таки удар по цій системі. Удар по всіх старих керівниках, по старих партіях під одного лідера і по підгодованих журналістах та «авторитетах»: моральних, а часто насправді аморальних. Це удар по старих політиках і старих посадовцях – мається не увазі не так їхній вік, як стиль правління. Це удар по лицемірству недореформ і недосправедливості.

Насправді особисто Петро Порошенко ці вибори не програв. Він завжди був при владі і залишиться в ній. При Кучмі, при Ющенкові, при Януковичу Петро Порошенко завжди вмів себе знайти і гарно прилаштуватися, а Революція Гідності дала йому серйозний шанс стати людиною №1 в Україні. Він зробив багато, і за зроблене як всередині держави, так і на міжнародній арені дійсно варто сказати йому «Дякую!». Він залишиться президентом, як є президентами Кравчук, Кучма чи Ющенко. Без дещо образливого префіксу «екс» та без звинувачень та образ зі сторони тих, хто й собачої будки не збудував і недостойний йому навіть шнурівки на черевиках зав’язати чи розв’язати.

Але навіщо ці крокодилячі сльози і цей плач Єремії, що «Все пропало»? Навіщо ці бідкання над долею української мови, державності, церкви і майбутнього? Хіба Порошенко Месія для України? Ні! І Зеленський не Месія також. Месій не буде, Мойсеїв також не буде. «Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть», писав Франко. «На тобі!» - це ключові слова. На тобі, на мені і на нашому сусідові. Спільно ми можемо зберегти, збудувати, довести до процвітання – місто, край, державу.

Але для цього потрібні реальні, а не ілюзорні реформи, потрібні зміни, які б докорінно змінили ставлення чиновників до своєї діяльності, підприємців до свого внеску в державний бюджет, пільговиків, які були б готові пожертвувати частинкою свого добробуту задля загального блага. Головна зміна, на яку чекає український народ – щоб нарешті була відповідальність за слова та за вчинки. Тобто, пообіцяв – виконуй! Зробив добре – маєш винагороду. Зробив зле – будеш покараний. Обов’язково.

Новий президент Володимир Зеленський – це не та людина, яку хотіли б бачити на посту глави держави більшість галичан, українська інтелігенція, чимало розумних людей. Так-так, звісно, краще було б, якби цю посаду обійняв хтось у вишиванці, з чисто арійським українським походженням до сьомого коліна, з бездоганною літературною мовою, вірянин ПЦУ чи УГКЦ, волонтер, націоналіст зі значним досвідом роботи в державних органах та на міжнародній арені. Цей перелік можна б продовжити. Але це – утопія. Бо насправді на найвищому пості Україна потребує не людини з вище окресленими характеристиками, а просто порядної людини.

Колись Вацлав Гавел казав, що краще п’ять років помилок, ніж п’ятдесят років саботажу. Він мав на увазі, що краще приймати на державну службу молоді кадри без досвіду, але з порядністю та щирим прагненням, аніж старих лисів, котрі знають всі прогалини в законодавстві, схеми та інші нюанси як нажитися на тій державі. Хто ж наживається на державі – той наживеться на простих людях, на мені й на тобі. Так в Україні було 28 років її незалежності, але ми про це чи то забуваємо, чи просто не говоримо. А про це треба пам’ятати.

Новий президент України Володимир Зеленський насправді не клоун. Він актор, а акторський досвід надзвичайно помічний, особливо в зовнішній політиці. Він не один, і тішить те, що в його команді не якісь «екс-регіонали», як нас лякають у соцмережах, а переважно саме невідомі широкому загалу люди, що є надією на їхню незаплямованість та готовність до рішучих дій. Він не може робити більше, ніж прописано у повноваженнях президента – і про це теж повинні всі пам’ятати, коли чекають від Зеленського миттєвих чудес чи месіанських кроків.

Нового президента завжди треба підтримувати – незалежно від прізвища. Чи то був Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко. Чи то буде хтось після Зеленського. Бо новий президент – це завжди новий шанс. На зміни на краще, на консолідацію суспільства, на певну чистку в органах влади, на певні кроки, котрі дадуть результат в близькому чи дальшому майбутньому. Лише після певного проміжку часу можна буде робити якісь висновки – чи справи в державі йдуть до гіршого, чи до ліпшого. А не репетувати ще до інавгурації.

Поважаючи право кожного на думку і свободу слова, все ж не можна залишитися байдужим до тих маніпуляцій, котрі застосовуються в соцмережах. А особливо до неправдивих, фейкових «новин», які вже тепер представляють нового президента України як ворога української мови, маріонетку олігарха Коломийського, танцюриста на кістках наших полеглих (всі раптом згадали про День пам`яті жертв тоталітаризму та політичних репресій), неука, котрий відмовляється від обіцянок. Переважно створюють та поширюють такі фейки ті, хто навіть не читав програми кандидата в президенти, і вперше в житті почув про третю неділю травня як День пам`яті. Насправді весь шум-гам не вартує виїденого яйця, бо інавгурацію можна влаштувати 18 чи 21 травня, а мова Зеленського явно краща, ніж була в Кучми, Януковича чи багатьох прем`єр-міністрів.

І наостанок про простих людей. З Києва чи Львова, Слов`янська чи Трускавця, Вінниці чи Мукачевого, Дрогобича чи Борислава. Після битви шабельками не махають. Головна битва відбувалася 31 березня та 21 квітня. Кожен мав один патрон і міг використати його як хотів. Вбиваючи одного кандидата чи даючи шанс іншому. Стріляючи вхолосту чи залишивши патрон в кишені. Тепер ладувати цей патрон до стрільби – це звичайнісінька бравада. Своє слово Україна та українці сказали 21 квітня, і або ми дотримуємося Конституції, або ж стаємо ворогами рідної держави, підважуючи право народу на волевиявлення. Або ми за єдину Україну, або ж ми стаємо сепаратистами, нічим не ліпшими від тих з ОРДЛО. Крапка.

Чи задоволені прості люди діяльністю Верховної Ради в цілому, тієї чи іншої фракції, свого депутата? Чи будуть дострокові вибори до ВРУ, чи все-таки чергові в жовтні? За кого кожен з твоїх друзів в реалі та на Фейсбуку має голосувати? Кого має призначити Зеленський прем`єр-міністром, головою ОДА у твоїй області, керівниками силових відомств? В яку країну і яку область він має поїхати найперше і що має говорити в своїй інавгураційній промові? Диву даєшся, коли люди обсмоктують ці питання, неначе їм нема діла до реальних справ у реальному житті довкола. Таким хочеться на ті всі запитання відповісти фразою з «Гобіта»: «Не твій клопіт, золотце!». Або анекдотом про старого гуцула, котрий зайшов до кав`ярні і на запитання що буде пити – каву чи чай, відповів «Чай». А на запитання «Який – чорний чи зелений?» відповів офіціантові чітко та однозначно: «То тебе вже не їбе».

В нас був вибір – кава чи чай, Порошенко чи Зеленський, і ми його зробили. А далі – «не твій клопіт, золотце!». Нехай мавр робить свою справу, нехай ламається стара прогнила система, нехай плачуть ті, що крали і мають що втрачати. Ми ж зберігаймо спокій і працюймо для себе та для України. «Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть»…

Володимир Ключак

П’ять запитань про субсидії

1. Чи потрібно у травні повторно звертатися з документами?

Усім діючим субсидіантам, які не матимуть заборгованості за комуналку, у травні автоматично перепризначать субсидію на новий період. Її з травня видаватимуть готівкою: пенсіонерам на пенсійну картку чи через Укрпошту, всім, хто ще не на пенсії – через Ощадбанк.

Тим, у кого будуть борги, буде запропоновано перейти на безготівкову монетизацію субсидій. Вона працює так https://teplo.gov.ua/news/210-5-holovnykh-zapytan-pro-monetyzatsiyu-pilh-i-subsydiy

2. Кому потрібно повторно звернутися з документами?

Повторно із Заявою та Декларацією про доходи потрібно звернутися лише тим, чиї справи розглядала Комісія, орендарям житла та внутрішньо переміщеним особам, тим домогосподарствам, в яких з жовтня 2018 року відбулися зміни у складі сім’ї.

Повторно з документами необхідно буде звернутися також сім’ям, яким субсидію було призначено не на всіх зареєстрованих, а фактично проживаючих в помешканні осіб, та сім’ям, де є непрацюючі люди працездатного віку, в яких або відсутні доходи, або вони менші мінімальної заробітної плати.

Літню субсидію розраховуватимуть на основі доходів громадян, отриманих у 3-4 кварталах 2018 року.

3. Чи можуть призначити субсидію на наступний період якщо є борг?

Важливо, щоб станом на травень не було простроченої понад місяць заборгованості за оплату комунальних послуг, тобто послуг, спожитих у березні. Борги за квітневу комуналку не братимуться до уваги при перепризначенні субсидії у травні.

Також не братимуться до уваги управліннями соціального захисту населення незаконні донарахування в платіжках споживачів додаткових обсягів природного газу за приведення до так званих стандартних умов.

Крім того, не враховуватиметься і заборгованість, що виникла у зв’язку з тим, що надавач послуги не уклав договору з Ощадбанком для перерахування сум житлових субсидій у грошовій безготівковій формі.

Тим, у кого будуть борги, після їх погашення або укладення договору реструктуризації потрібно буде звернутися із Заявою та Декларацією про доходи в управління соцзахисту.

4. Чи буде монетизація пільг?

Монетизація пільг стартує з жовтня 2019 року. Вона відбуватиметься за зразком безготівкової монетизації субсидій через Ощадбанк.

Тим пільговикам, які бажають отримувати свою пільгу готівкою, восени потрібно буде звернутися в управління соцзахисту, написати відповідну заяву і надати реквізити банківського рахунку в Ощадбанку. Після цього пільгу виплачуватимуть готівкою.

5. Чи потрібно у жовтні іти в управління соцзхаисту, щоб оформити субсидію на зиму?

Якщо у травні субсидію буде перепризначено на новий період – 2019-2020 рр. – у жовтні її розмір на опалювальний сезон розрахують автоматично. До уваги братимуться доходи 1-2 кварталів 2019 року.

Безробітні, які не стояли в цей час на обліку в Центрі зайнятості, матимуть право на зимову субсидію на умовах сплати ЄСВ (22% від мінімалки - 918,06 грн.) за будь-які три місяці цього періоду. Безробітні в селі мають право на допомогу без сплати ЄСВ за рішенням Комісії.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України

Профілактика лямбліозу

Лямбліоз — це захворювання, яке спричиняється паразитуванням лямблій в тонкому кишківнику організму людини, де вони своєю життєдіяльністю порушують процеси всмоктування жирів, вуглеводів, білків та вітамінів, особливо жиророзчинних. При цьому змінюється обмін фолієвої кислоти, знижується концентрація в сироватці крові аскорбінової кислоти, вітаміну А та каротину.

Людина заражається лямбліозом при потраплянні в організм інвазійних цист лямблій. Джерелом інфекції є людина, яка виділяє цисти лямблій і, можливо, деякі види тварин, з якими людина часто контактує — собаки, велика рогата худоба, свині та інші, серед яких теж широко розповсюджений лямбліоз. Зараженість дітей у 3-5 разів більша, ніж дорослих. Діти можуть заражатись вже з першого місяця життя. Передається лямбліоз шляхом потрапляння контамінованих цист через ротову порожнину, при цьому факторами передачі є забруднені вода, харчові продукти, грунт, руки, механічними переносниками можуть бути мухи.

Клінічні прояви цього захворювання дуже різноманітні: це і ентерит, ентероколіт, слабкість, головні болі, болі в ділянці серця, особливо у дітей, алергічні прояви (еритема, кропивниця, риніти).

Цистам лямблій властива висока стійкість у зовнішньому середовищі. У воді природних водойм (ставки, річки, озера) при температурі 21-22°С вони живуть 1-3 місяці, на поверхні яблук — до 6 годин, на хлібі — 6-12 годин, у молочних продуктах при температурі 18-25°С — 12 діб, а при 2-6°С — до 112 діб. При температурі 60-70°С цисти гинуть через 5-10 хвилин, при кип'ятінні — моментально.

Профілактика лямбліозу, як і будь-якої кишкової інфекції, проводиться з метою усунення факторів передачі цист лямблій. Це покращення соціально-побутових умов, якості питної води, рівня комунального благоустрою населених пунктів. Кожному треба пам'ятати, що щоденно можна заразитись лямбліозом при вживанні немитих свіжих овочів, фруктів, забруднених фекаліями інвазованих лямбліями людини або тварини, забрудненні продуктів мухами та іншими побутовими комахами. Інфікування може відбуватися також через безпосередній контакт (через руки) з домашніми тваринами. Ці шляхи передачі лямбліозу кожна людина може усунути сама, дотримуючись елементарних правил особистої гігієни та харчування.

Щоб попередити зараження лямбліями, необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, як і при інших кишкових інфекціях, а саме :

 1. Ретельно мити руки після туалету, перед безпосереднім вживанням їжі.

 2. Уникати купання у водоймах зі стоячою водою, при купанні в озері, річці, в будь-якій водоймі намагайтеся не ковтати воду.

3. Ретельно промивайте всі овочі і фрукти.

4. Знищуйте мух у приміщеннях, особливо там, де готується їжа.

Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького ММВ ДУ «ЛОЛЦ МОЗ України»

Всі комунальні медзаклади первинки фінансуються за системою «Гроші за пацієнтом»

Уряд перебудовує систему охорони здоров’я. Всі наявні комунальні заклади, які надають первинну медичну допомогу, цього року перейшли на нову, більш вигідну систему фінансування – «гроші за пацієнтом». Тепер вони отримують кошти за послуги, які надають пацієнтам. Не за розмір приміщення, кількість ліжок або ж медперсоналу. Дохід залежить від обсягу роботи.

Для багатьох лікарів, медсестер та медбратів первинки це відображається в зарплаті у понад 10 000, 15 000 гривень. Окрім того, вперше в історії українці мають можливість отримувати медичну допомогу в приватних закладах за бюджетні кошти. Кожен п'ятий заклад первинної допомоги у реформі — приватний.

З квітня минулого року українці вперше отримали можливість вільно обирати свого лікаря, без прив’язки до місця проживання чи прописки. На сьогодні вже 27,6 мільйонів людей обрали свого лікаря – це 65% наявного населення. На 1 травня майже третина лікарів на первинці - 7278 лікарів - вже набрали ліміт і понадліміт декларацій з пацієнтами.

Покращився сервіс для пацієнтів – є можливість записатись до сімейного лікаря, терапевта та педіатра по телефону або онлайн, базові дослідження можна пройти в приміщенні амбулаторії. 97% медзакладів комп’ютеризовані, пацієнти вже можуть отримувати електронні рецепти на ліки, незабаром буде запроваджено е-картку, е-направлення та е-лікарняний.

Щохвилини лікарі виписують понад 100 е-рецептів на «Доступні ліки»

Два роки тому уряд запустив програму «Доступні ліки», за якою ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми можна отримати безкоштовно або з незначною доплатою. З квітня препарати за цією програмою лікарі виписують за електронним рецептом. Це дає можливість пацієнту отримувати ліки в будь-якій аптеці країни, що увійшла в програму, незалежно від місця виписки рецепту. На даний час отримати «доступні ліки» можна в понад 6400 аптеках.

Лікарі вже виписали 1,4 мільйони електронних рецептів, майже за 1 мільйоном е-рецептів люди отримали необхідні ліки. За е-рецептами «доступні ліки» можна отримати як у великих містах, так і в маленьких селах. У селах та селищах міського типу загалом виписано 373 155 електронних рецептів, за  111 144 з них пацієнти вже отримали ліки.

Запровадження е-рецепту дає можливість отримати достовірні дані щодо людей, які користуються цією програмою. Зокрема, середній вік людей, що отримують “доступні ліки” - 67,5 років. Отже, програма забезпечує захист людей похилого віку. Майже 80% (або трохи більше 1 млн) всіх виписаних електронних рецептів на ліки від серцево-судинних захворювань, 18% - від цукрового діабету ІІ типу,  2% - від бронхіальної астми.

Окрім того, можна оцінити зручність програми для пацієнтів - 22,7% електронних рецептів відпускаються менш ніж за 1 годину. Тобто, людині достатньо години для того, щоб відвідати свого лікаря, отримати електронний рецепт, одержати свої ліки в аптеці. 41% е-рецептів відпущені впродовж 6 годин, 52,6% - впродовж 24 годин. Щохвилини лікарі по всій країні виписують понад 100 е-рецептів для своїх пацієнтів.

Завдяки е-рецепту Національна служба здоров’я також має можливість виявити порушення, яких припускаються лікарі при виписуванні рецептів, наприклад, призначають 5-річній дитині лікарський засіб, який дозволений лише для дорослих. І усунути такі порушення та захистити права пацієнтів.

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів України



Создан 08 мая 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником