Трускавецький вісник № 88 (1823) від 2 липня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 88 (1823) від 2 липня 2019 р.

02.07.2019



У номері: Прес-конференція Івана Піляка; Інтерв’ю з Русланом Крамаром; Виборчі матеріали Романа Ілика; Про «Зелену картку»; Громадський бюджет Трускавця в 2020 році становитиме 750 тисяч гривень.

Короткі новини

Громадський бюджет Трускавця на 2020 рік складе 750 тисяч гривень

Сьогодні, 2 липня, відбулося засідання Громадської ради Бюджету громадських ініціатив міста Трускавця. Участь в засіданні зокрема взяли міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, начальник фінансового управління ТМР Микола Федоричак, депутати міськради від різних політичних сил Олег Карпин та Зоряна Домбровська. Було обговорено ряд технічних, проте досить важливих питань Бюджету громадських ініціатив. Одне з них – збільшення активності громадян шляхом стимулювання їх до участі в розробці важливих для міста та його мікрорайонів проектів.

Було вирішено, що на наступний 2020 рік сума коштів, виділених на реалізацію проектів бюджету участі, буде збільшена з 500 до 750 тисяч. За ці кошти буде можливість реалізувати три малі проекти до 150 тисяч гривень кожен і один великий в розмірі до 300 тис. грн.

Нагадаємо, що на поточний 2019 рік для реалізації проектів бюджету участі закладено пів мільйона гривень. Реалізовуватимуться три малі проекти до 100 тис. грн.. кожен і один великий до 200 тис. грн.

Цьогоріч голосування за проекти бюджету участі як і минулого року проходитимуть в бібліотеках міста та електронним шляхом. Щоправда, зміниться платформа електронних голосувань.

Також після дискусії було вирішено не вносити зміни в Положення, які могли б обмежити право релігійних організацій до участі в Бюджеті громадських ініціатив.

У Трускавці говоритимуть про очищення крові

У четвер, 4 липня, в Трускавці в готелі «Mirotel Resort & Spa» прочитають доповідь на тему "Еферентна терапія в медицині ІІІ-го тисячоліття. Мембранний плазмаферез». Доповідь буде цікавою для медичних працівників усіх медзакладів нашого курорту та зацікавлених осіб у темі очищення крові, Доповідач: член правління Української Асоціації лікарів-спеціалістів з еферентних методів терапії, асистент кафедри дитячої анестезіології Харківської Академії післядипломної освіти, лікар Куренков Анатолій Миколайович.

Дата проведення: 4 липня 2019 року (четвер), з 15:00 до 17:00. Місце проведення: готель «Mirotel Resort & Spa» (м. Трускавець, майдан Кобзаря, 1). Контакти організаторів для довідки: +38 067 310 14 27.

Доступні ліки - програма, яка вже допомогла мільйонам українців

Програма «Доступні ліки», автором якої є заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик, успішно діє в Україні вже протягом двох років. За цей час вона врятувала не одне життя, адже українці з важкими захворюваннями отримували необхідні ліки безкоштовно або з незначною доплатою. Все, що для цього було потрібно: отримати рецепт від лікаря та прийти до аптеки, яка була учасником програми.

«Доступні ліки» – це реально перша глобальна зміна у сфері охорони здоров’я, яку вже відчули мільйони українців. Було поставлене і виконане завдання – зберегти життя людей, захистити їх від важких ускладнень. Маленькими кроками можна досягти великих результатів», – наголошує ініціатор програми Роман Ілик.

За його словами, протягом двох років програма вдосконалювалася та розширювалася. Зокрема постійно збільшувалася кількість препаратів, які надаються безкоштовно та кількість аптек, які беруть участь у програмі.

Важливість впровадження такої програми на якість життя людей важко оцінити, адже вона в буквальному сенсі рятує. За час свого існування «Доступні ліки» довели свою ефективність та дієвість. Багато пацієнтів висловлюють свою подяку за те, що завдяки прийому ліків змогли нормалізувати рівень цукру в крові. Водночас, зменшилася кількість викликів «швидкої допомоги» з підозрою на інсульт чи інфаркт, а також через приступи бронхіальної астми.

«Ми отримали добрі результати, а саме: постійне зниження цін на лікарські препарати і, що вкрай важливо, систематичне лікування пацієнтів життєво необхідними препаратами під наглядом лікаря», – каже ініціатор програми Роман Ілик.

Львівська область – серед лідерів за популярністю цієї програми. Великим попитом вона користується і на Дрогобиччині. Пацієнти активно звертаються до лікарів по рецепти, у свою чергу, аптеки міста відпускають безкоштовні препарати. До прикладу, виконання програми «Доступні ліки» у Дрогобичі сягнуло пікових показників – майже 102%.

«Активність дрогобичан свідчить про довіру. Вони довіряють нам, а ми зробимо все, щоб їх не підвести», – наголошує Роман Ілик.

Зазначимо, Роман Ілик йде у Верховну Раду від 121 виборчому округу. Це міста Дрогобич, Борислав, Трускавець та Дрогобицький район.

 «Україна має великий природній потенціал для розвитку села», - Роман Ілик

Розвиток селищ – важлива складова побудови успішної економіки країни. Україна має великий природній потенціал для розвитку села. Зараз українські селища потребують великих трансформацій у інфраструктурі, медицині та освіті. Для цього потрібні інвестиції та модернізований підхід до вирішення проблем. Таку думку на зустрічі з виборцями висловив Роман Ілик.

“До прикладу, наш регіон – суто сільськогосподарський. У користуванні селян - 64 тис. сільськогосподарських угідь. А найпоширеніша галузь промисловості є хлібопекарська. Маємо залучати в сільську місцевість туристичний бізнес, розвивати фермерські господарства, підтримувати підприємців інших галузей. Адже ці компанії не лише розвивають власний бізнес, а й дають людям робочі місця та можливість започаткувати власні справи. Це має бути комплексний спільний підхід Держави, місцевих рад, бізнесу та населення”, - переконаний Роман Ілик.

Нагадаємо, Роман Ілик йде в депутати по 121 округу (включає міста Дрогобич, Борислав, Стебник, Східницю, Трускавець).

Власна інформація

Про трускавецьку «Батьківщину», Кульчинського, ставлення до ПрАТ «Трускавецькурорт» і, звісно, про вибори до Верховної Ради

Сьогодні на ці актуальні теми, винесені в заголовок, поговоримо з головою Трускавецької міської організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» Крамаром Русланом Ярославовичем.

- Пане Руслане, нещодавно Ви на певний час відійшли від керівництва міською парторганізацією, і це породило чимало чуток – що Вас усунули, змусили віддати посаду голови партії тощо. Скажіть чітко, чи Ви є головою Трускавецької «Батьківщини», чи ні?

- Так, я очолюю Трускавецьку міську організацію партії «Батьківщина». Після виборів Президента України я справді задумався, чи залишатися мені головою партії «Батьківщина» в Трускавці. І в дійсності я написав заяву про складання повноважень керівника партії в нашому місті. Це було моїм свідомим кроком, жодного тиску на мене не було, хочу це підкреслити.

Коли про мою заяву довідалися рядові партійці, то вони висловлювали своє невдоволення таким моїм кроком. Адже в партії я майже від моменту її заснування, з 2002 року. І тільки тому, що рядові члени партії «Батьківщина» вірили в мене, я відкликав свою заяву.

Тобто, мої друзі-однопартійці переконали мене, щоб я і надалі залишався керівником партії.

А протягом цього часу моїх вагань виконання обов’язків голови Трускавецької парторганізації було покладено Львівською обласною організацією на Лева Ярославовича Грицака. Зараз він очолює виборчий штаб «Батьківщини» у Трускавці.

- Тобто, Ви є керівником міської парторганізації, а керівником виборчого штабу партії «Батьківщина» у Трускавці є Лев Грицак?

- Так, абсолютно вірно.

- Не так давно Ви звільнилися з посади директора КП «Трускавецьтепло». Це було Ваше рішення чи Вас до цього спонукали дії міського голови з доведення підприємства до банкрутства?

- Коли міський голова прийняв рішення, щоб передати котельні з балансу КП «Трускавецьтепло» на баланс лікарні, освіти і культури, то мета цього була зрозуміла – доведення підприємства до банкрутства. Кінцева мета, чому міський голова так вчинив з нашим підприємством, стала зрозуміла на останній сесії, коли всі наші бойлерні і колишні центральні котельні були передані з балансу КП «Трускавецьтепло» на баланс управління комунальної власності.

Простіше кажучи, хтось кинув око на будівлі бойлерних і котелень, і щоб приватизувати собі їх потрібно було спочатку їх відібрати у нас, а для того треба довести підприємство до банкрутства.

 В нас, як і у всіх теплоенерго по Україні, є свої зобов’язання перед «Нафтогазом», і очевидно, що ми не мали б чим погашати заборгованість внаслідок відсутності поступлень від реалізації тепла бюджетним установам. Крім цього розпорядникам коштів заборонили вести будь-який вид діяльності з нами. Всі замовлені роботи ми доробили, але більше жодних робіт нам не давали.

Також в нас забрали пасажирські перевезення по місту. Ми здійснювали перевезення комфортними автобусами «Ікарус» та «Мерседес», які відповідали стандарту Євро-3, по маршруту №3. Натомість зараз на цей маршрут дали поржавілі китайські машини, котрі не відповідають жодним стандартам, в тому числі по екології, і лише ганьблять курорт своїм виглядом.

Таке знущання над «Трускавецьтеплом» можна порівняти з поведінкою лікаря, котрий любить дивитися, як помирає його пацієнт.

Тому моє звільнення – це був вимушений крок. Я тягнув підприємство доки міг.

- Тобто, КП «Трускавецьтепло» через дії мера неминуче стане банкрутом?

- Так.

- Пане Руслане, Ви згадали про передачу майна (котельні, бойлерні). Довелося чути, що на місці котелень хочуть зводити багатоповерхові житлові будинки забудовники, наближені до теперішньої влади міста…

- Я теж чув таку інформацію. Тому й кажу, що їм треба було знищити наше підприємство. Бойлерні та котельні – це останні об’єкти комунальної власності в житлових районах міста, і вони дуже привабливі тим, що там достатньо потужностей газу, електроенергії, є вода, каналізація, нічого не треба підводити. Так що ті об’єкти надзвичайно привабливі. Тож їм потрібно було тільки забрати керівника, який міг опиратися цьому процесу.

- Чому Андрій Кульчинський так пішов проти Вас? Не таємниця, що перед виборами 2015 року він просив, щоб «Батьківщина» його підтримала, і Ваша політична сила реально йому допомогла. Потім «Батьківщина» отримала посаду секретаря ради, все було добре, спокійно, а потім раптово почалися гоніння і на Вас, і на партію. Навіть прозвучала інформація, що мер погрожував «Батьківщину» помножити на нуль. Що стало причиною цього?

- Перше, що хочу сказати – я його по суті і народив. Коли Кульчинський в 2004 році прийшов до нас в партію, ми поспілкувалися, і я побачив в ньому перспективну молоду людину. Це була моя ініціатива, що «Батьківщина» в 2006 році висунула Кульчинського на посаду міського голови Трускавця. Тоді він непогано «засвітився» як політик за рахунок зусиль нашої партії.

А він мені віддячив тим, що в 2007 р. захотів очолити, а фактично по-рейдерськи захопити партію «Батьківщина». Проте в результаті він був позбавлений членства в нашій партії і депутатських повноважень. Тоді він вперше мені зробив таку підлість.

Потім, коли попередній міський голова Козир Р. Я. не хотів продовжувати з ним договір, то він справді, як Ви сказали, не відходив від мене. І тоді партія «Батьківщина» підтримала його – бо нам стало шкода людини. Ми не хотіли, щоб над ним як головним лікарем здійснювалася політична розправа. Тепер я розумію, що деяких людей жаліти не слід.

Якби не наша підтримка, то хто знає, чи не закінчилися б відкриті проти нього кримінальні справи в’язницею…

Далі. «Батьківщина» стала єдиною політичною силою, котра публічно підтримала Кульчинського, висуванця іншої партії, на місцевих виборах 2015 року, а Наталія Пономаренко погодилася стати його довіреною особою. Взамін від нього ми нічого не вимагали і не просили.

Щодо посади секретаря ради, то це не його заслуга. Я і Наталія Пономаренко зустрічалися з депутатами, спілкувалися з ними, збирали підписи, переконували їх, що вона буде кращим секретарем ради. І зваживши на те, скільки підписів було зібрано за Наталію Пономаренко, Кульчинський виставив на голосування саме її кандидатуру.

Щодо нищення партії «Батьківщина», то тепер я розумію, що в нього були такі плани ще тоді, коли просив поставити підпис в його захист. Він говорив одне, а думав інше.

- Судячи з того, що він завдав Вам стільки болю, то чи не хочете Ви йому помститися і зайняти його місце? Тобто, чи плануєте Ви йти на мера Трускавця, чи, можливо, ще раз попробуєте свої сили у боротьбі за посаду мера Стебника?

- Щодо помсти. Нещодавно я мав зустріч з одним літнім професором, і він мені сказав, що якщо я хочу займатися політикою, то маю забути про слово «помста».

Так що я взагалі не хочу співставляти питання наших особистих стосунків з Кульчинським і питання розвитку міста Трускавця, господарства, політичної діяльності.

Більше того – якщо я все-таки прийму рішення йти на посаду міського голови Трускавця, то я запропоную всім міським головам Трускавця стати членами виконкому. Бо переконаний, що їхні поради будуть корисними. Виконком не має формуватися з тих людей, які щось хочуть від влади і які є залежні від неї. До його складу мають входити розумні та досвідчені люди, які дійсно щиро хочуть, щоб місто розвивалося.

 Та крім мене в партії і в місті є також достойні кандидатури, і задля розвитку міста ми повинні шукати порозуміння.

У Стебнику я після виборів 2015 р. більше не планував йти на міського голову. Але останні події, коли активісти в знак протесту щодо стану доріг перекривали дорогу по вул. Дрогобицькій, з бажанням людей мати гідні умови для проживання, щоб відключитися від централізованого опалення також дали мені поштовх до того, щоб звернути на Стебник більшу увагу. Віра стебничан у зміни надихає мене.

І ще одне, дуже важливе. Трускавець мало приділяє уваги Стебнику. Але фактично більшість стебничан працюють у Трускавці і платять тут податки. Тобто, вони вкладають кошти в розвиток Трускавця, і потрібно на це зважати.

Неправильно говорити, що проблеми Стебника Трускавець не цікавлять. Зрештою, це проблеми всього регіону, вони взаємопов’язані. Тому Трускавець мав би підставляти плече Стебнику, допомагати у вирішенні деяких питань. Це ж стосується і сусідніх з Трускавцем сіл.

- Пане Руслане, Ви добре знаєте про всі процеси, які відбувалися у Трускавці в останні 4 роки, в час керування Кульчинського. Наприкінці його каденції чи можна сказати, що він щось робив добре, і що він робив неправильно? Бо довелося чути від багатьох, що він фактично не займався вирішенням стратегічно важливих питань…

- Навіть якщо він і займався, то аж ніяк не вирішив жодне з стратегічних питань.

Чим запам’ятався Кульчинський на посаді мера? Фотографіями в Фейсбуці на фоні асфальтування доріг, викладення бруківки, встановлення вікон, тощо. Що мене в усьому цьому дивувало – яке він має до того відношення. Він особисто клав бруківку чи міняв вікна? Ні. Він вклав туди свої гроші? Ні. Він з частиною депутатів розподілив кошти, які заплатили ми, платники податків, і дуже часто безграмотно це зробив.

Візьмімо, для прикладу, вулицю Крушельницької. Там покладено бруківку. Для чого бруківка на вулиці, котра не є пішохідною зоною, котра не є однією з головних у місті, по якій зрештою рух є досить невеликий? Та бруківка там заросте травою за 2-3 роки. Чому він не дав на цю вулицю нормальний шар асфальту, щоб та дорога стояла 15-20 років. А так бруківка вже в одному місці просіла, в іншому є відстій великої кількості води і пісок буде вимиватися, все заростатиме. Але потрібно було освоїти кошти на бруківці, так кошти і розподілялися.

Інший приклад невміння відстоювати інтереси міста владою Трускавця – проблема водопостачання. Хіба не злочином є подавати людям неякісну воду, а фактично багно? Воду з озера пити не можна, а її подають у мережу. І так буде й далі, якщо в міського голови відсутнє бачення як забезпечити місто якісною питною водою з річки Стрий.

Ми бачимо, як проводиться реконструкція курортного парку – такими темпами його не зроблять ні за 5, ні за 10 років. А якщо й завершать, то яка там є родзинка, котра буде цікавою нашим гостям? Асфальт здерли і поклали бруківку – ось і все. Але я не бачу, чому цей парк має приваблювати півсвіту.

А при комплексній реконструкції парку є унікальна можливість зробити таку фішку, котра б вирізняла Трускавець. Але в них нема бачення, є банальні меркантильні інтереси.

Трускавець не має свого рекреаційного озера, і жодного кроку в цьому напрямку зроблено не було. Якщо ми подивимося на Буковель, який раніше був відомий тільки як зимовий курорт, то зараз туди влітку їде більше людей, ніж взимку. Чому? Бо є красиве озеро, біля якого можна відпочити.

Та найгірше, що не проводиться абсолютно ніяка робота по збереженні гідромінеральної бази, бо очевидно, що ПрАТ «Трускавецькурорт» самотужки з цим впоратися вже не може. Верхній бювет закрився, що стало катастрофічним не тільки для нагірної частини, але і в цілому для Трускавця.

Для прикладу, у Трускавці продається 10 готелів, а у Східниці – 1. Трускавець суттєво відстає від Східниці, а потім наздогнати ту ж Східницю, яка раніше в рази відставала від нас, буде дуже складно, а то й нереально.

-А переведення міста на автономне опалення, хіба це не вирішення стратегічного питання?

- Переведення міста на індивідуальне опалення завершилося за мерства А. Кульчинського. Та це абсолютно не його заслуга, бо він цю програму не розробляв і не втілював.

- Як Ви оцінюєте такі досягнення міського голови як входження міської ради в спільне підприємство з ПрАТ «Трускавецькурорт», чи як початок реконструкції парку?

- Спочатку було рішення про відновлення роботи комунальної ГГРЕС. Це рішення сесії. Але Кульчинський не хотів його виконувати, і не виконував. Ну і що, що депутати проголосували, що громада прийшла на сесію? Він діє за принципом: «Голосуйте що собі хочете, а я робити буду так, як мені вигідно!».

Щодо співпраці з «Трускавецькурортом». А це спільне підприємство хіба створене? Питання проголосували, але чи створене це спільне підприємство реально? Чи підписав міський голова Статут? Значить, вони домовлялися про щось, чого ми не знаємо. Рада його уповноважила підписати, але на фініші вони не знайшли порозуміння і нічого не підписано.

Якщо цей договір ще не підписано, значить Кульчинський чогось чекає. Значить, якісь зобов’язання не виконуються, про які ми не знаємо.

Я вважаю, що «Трускавецькурорт» в цьому випадку діє як комерційна структура у своїх інтересах, тому які до них можуть бути претензії? А те, що влада не відстоює інтереси міста – то це не проблема ПрАТу. Їм вигідно за непотріб, який вони передали в ТОВ «ТЛВ», взяти половину суми від міської влади. То яка їхня вина? Вони зробили для себе правильно, бо вони виграли. А те, що місто програло, що «повелося» на пропозиції ПрАТу, то це проблеми міста, влади.

- А може то не один Кульчинський винен, а та команда непрофесіоналів, яких він набрав?

- Він дуже багато роботи виконує сам, причому в значній частині те, в чому зовсім не розбирається. Місто ж має мати такого керманича, який не світиться на фотографіях, але підбирає кадри, котрі працюють професійно та ефективно. Має бути сильна команда.

Я не можу сказати, що в нього сильна чи слабка команда. Він її підібрав на свою подобу. От і маємо результат.

- І на завершення знову повернімося до теми політики. 21 липня пройдуть позачергові парламентські вибори. Чи «Батьківщина» отримає кращий результат, ніж у березні, і які шанси на перемогу у Івана Піляка, кандидата-мажоритарника від «Батьківщини» на нашому окрузі?

- Я хочу донести людям, що вони не надто добре розібралися на президентських виборах хто найкраще захистить їхні інтереси і відстоїть державу. Обрали Зеленського – це, без сумніву, кращий варіант, ніж Порошенко, але не найкращий.

Парламентські вибори – це і вибори Прем’єр-міністра. Уявіть собі, що Зеленський президент, а співак стане прем’єр-міністром. Це ж яка ганьба буде для держави!

На даний час немає кращої кандидатури на посаду прем’єр-міністра, ніж Юлія Володимирівна Тимошенко. Вона чітко розуміє які зміни в економіці потрібні, в неї є величезний досвід, є покроковий план дій і є потужна команда. А ще вона хоче і вміє це робити.

Тому хочу переконати мешканців нашої Дрогобиччини, що потрібно підтримати Юлію Тимошенко на прем’єр-міністра України. А зробити це можна проголосувавши за партію «Батьківщина». В тому числі і за кандидата по мажоритарному округу.

Щодо шансів Івана Піляка на перемогу. Я бачу кілька реальних кандидатів, котрі можуть перемогти. Це діючий народний депутат Матківський, який має статус і потенціал в агітаційному плані. Це Ілик, котрий вже був нардепом від Дрогобиччини, заступник міністра (хоча я чув, що він вже написав заяву на звільнення). Це Задорожний, котрий вже багато разів є депутатом обласної ради від нашого регіону. Заслуговує уваги Сікора, який є головою районної ради. Вартує послухати філософські міркування про розвиток держави Кулика. І це Іван Піляк, кандидат від партії «Батьківщина».

Якщо Іван Піляк запропонує комплексний розвиток наших курортів, міст Борислава, Дрогобича та Стебника, а також нашого району, якщо він візьме на себе певні зобов’язання і покаже як саме буде втілювати їх, якщо чітко окреслить свої завдання в парламенті як представника нашого краю, то він може стати найкращим представником Дрогобиччини в парламенті.

Народний депутат має мати принципову позицію щодо розвитку держави і має мати напрацьовані законодавчі акти щодо розвитку нашого регіону. І ми маємо розуміти, з якою командою він свої плани втілюватиме в життя, як він реалізовуватиме ці законопроекти.

Якщо народним депутатом стане Іван Піляк, то він заручиться підтримкою фракції «Батьківщина», котра однозначно буде в парламенті. А якщо стане самовисуванець, то на кого він буде опиратися?

- Дякую за розмову.

Спілкувався Володимир Ключак

Іван Піляк: «Я працюю на перемогу, а шанси мають усі»

Зустріч з кандидатом у депутати – це завжди нагода з перших рук отримати відповіді на актуальні запитання, почути про бачення розвитку регіону, поспілкуватися та пізнати людину.

Першим з усіх кандидатів до ВРУ від Дрогобиччини, хто провів прес-конференцію для журналістів регіону, став висуванець партії «Батьківщина», Східницький селищний голова Іван Піляк. Розмова проходила сьогодні, 2 липня, у невимушеній атмосфері однієї з дрогобицьких кав’ярень. На зустрічі були присутні представники найпопулярніших ЗМІ Дрогобиччини – як друкованих, так і Інтернет-видань та радіо.

Іван Євгенович розпочав свою бесіду з того, що навіть складні проекти можна реалізувати, якщо є бажання. Те, як змінилася Східниця за часи урядування Івана Піляка, є красномовнішим за тисячі слів. Початок зустрічі Івана Піляка з журналістами можна переглянути на Фейсбуці за посиланням https://www.facebook.com/volodymyr.kluczak/videos/2316231061746905/

Кандидат розповів, що мав зустріч з Юрієм Флюнтом відносно концепції Індустріального парку в Бориславі. Нагадаємо, що власника заводу «РЕМА» Юрія Флюнта, впливову та авторитетну в місті людину, вважали одним з тих, хто міг стати єдиним кандидатом від Борислава, щоб відстоювати інтереси міста нафтовиків. Проте пан Юрій вирішив не балотуватися до ВРУ. Підтримка Юрієм Флюнтом кандидата від «Батьківщини» майже автоматично виводить Івана Піляка на одного з лідерів виборчих перегонів у місті нафтовиків.

Але повернімося до прес-конференції. Після вступного слова Івана Піляка журналісти почали сипати запитаннями. Вони стосувалися теми ОТГ у Східниці та Трускавці, відродження промислової слави Борислава та Дрогобича, неврегульованості в законодавстві в справах так званих міст-«матрьошок» типу Стебника в складі Дрогобича чи Східниці в складі Борислава, та інших тем. Селищного голову Східниці також запитували чому балотується саме від «Батьківщини», кого бачить основним конкурентом, чи не боїться бруду у свою адресу, чи не жаль буде покидати Східницю та переїжджати на роботу до Києва.

Відповіді були лаконічними і водночас чіткими. Саме цей факт свідчить, що перед журналістами сидить не політик-балабол, котрий може теревенити годинами, і не популіст, а людина, котра цінує і свій, і чужий час.

- Я не є і ніколи не був членом жодної партії, - каже Іван Піляк. Своє балотування від «Батьківщини» пояснює просто: балотуватися від партії Порошенка немає сенсу, бо що може зробити для краю опозиційний депутат, а йти в одній компанії зі співаками та шоуменами діловій людині не личить. Швидше за все Юлія Тимошенко стане прем`єр-міністром України, і при підтримці фракції «Батьківщини» можна буде вирішити чимало питань, важливих для Дрогобиччини.

Відповідаючи на запитання про конкурентів та можливий бруд, Іван Євгенович зазначив, що бруду під час його перебування на посаді селищного голови було вилито на нього чимало. Але він ніколи не відповідав злом на зло, ніколи не очорнював своїх опонентів. Тож і тепер не буде, надіючись на чесну передвиборчу агітацію. Щодо конкурентів, то шанси є в кожного, зазначив Іван Піляк. А вже громада вирішить кого обрати, а кого ні.

- Я працюю на перемогу, а шанси мають усі, - зазначив кандидат. Він висловив надію, що решта передвиборчого періоду пройде так само спокійно та мирно, як це було досі. Тут дозволимо собі не погодитися з кандидатом, адже судячи з того, які одіозні фігури працюють в деяких штабах інших кандидатів, слід очікувати і провокацій, і різного роду «чорнухи». Ті, що запам’яталися підкупами виборців і були наближеними до темних сил навряд чи змінилися і стануть на сторону світла та добра.

Прес-конференція Івана Піляка тривала близько години і дозволила журналістам зробити свої висновки відносно цього кандидата. Мої висновки такі: небагатослівний, діловий, конкретний, досвідчений. Які висновки інших колег-журналістів, можна буде дізнатися з їхніх публікацій.

А тим часом нагадаємо, що до дня виборів залишилося 19 днів. 21 липня Україна обере новий парламент, половину якого складуть депутати, які пройдуть за закритими партійними списками, а решта 225 – мажоритарники, що представляють конкретні округи.

Дрогобиччина – це 121 виборчий округ, на якому зареєстрований 21 кандидат. Іван Євгенович Піляк, селищний голова Східниці, безпартійний, висунутий партією ВО «Батьківщина», є одним з фаворитів виборчих перегонів, тобто має реальні шанси представляти інтереси нашого краю у найвищому законодавчому органі країни.

Володимир Ключак

«Зелена картка» захищає інтереси українських автовласників

Віднедавна в Україні міжнародна система автомобільного страхування «Зелена картка» запрацювала максимально ефективно, забезпечуючи як захист українських автовласників, так і дотримання вимог законодавства щодо умов перетину державного кордону на автомобілі.

Тепер український водій, що прямує на автівці за кордон, зобов’язаний мати чинний міжнародний страховий сертифікат «Зелена картка». Його наявність прикордонники перевіряють у кожного водія на всіх пунктах перетину державного кордону.

Про особливості страхування «Зелена картка» та про те, як діяти автовласнику, якщо він потрапив у ДТП в іншій країні, розмовляємо з начальником департаменту Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) Романом Коваленком.

- Міжнародна система автомобільного страхування «Зелена картка» почала діяти ще у 1953 році, – розпочав розмову Роман Коваленко. – Метою її створення був захист постраждалих у ДТП з вини водіїв автомобілів з інших країн. Сьогодні до цієї Системи входять 48 країн, в тому числі, - всі європейські.

Україна долучилася до Системи «Зелена картка» у 1997 року. Наприкінці минулого року на окремих пунктах перетину державного кордону в тестовому режимі почала випробовуватися обов’язкова автоматизована перевірка наявності полісу міжнародного страхування. А з 8 лютого система запрацювала повноцінно: зараз Державна прикордонна служба України на всіх пунктах пропуску в обов’язковому порядку перевіряє наявність та чинність «Зеленої картки» у кожного автовласника, який вирушає за кордон.

Це можна розцінювати як те, що система запрацювала саме так, як повинна працювати. Такі зміни відбулися завдяки створенню технічної можливості для прикордонників перевіряти автоматично, в режимі онлайн, дійсність та чинність полісів міжнародного автострахування. МТСБУ тісно співпрацює з Держприкордонслужбою впродовж останніх чотирьох років, в результаті прикордонники мають доступ до бази даних Бюро, де фіксується інформація про укладені договори «Зеленої картки», та отримують необхідні знання та навички для перевірки страхових сертифікатів.

- Що зумовило впровадження цього нововведення?

- Коли Україна вступала до Системи «Зелена картка», Урядом були підписані певні гарантії, що кожен транспортний засіб із українською реєстрацією мусить бути забезпечений страховим сертифікатом міжнародного страхування для виїзду в інші країни. Свої зобов’язання ми повинні були виконати. Теж саме вимагає український закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», але раніше мали місце лише вибіркові перевірки, тому що не було механізму перевірки наявності та чинності страхового сертифікату саме у кожного водія, що прямує за кордон, як це відбувається зараз. Не було необхідних інструкцій для прикордонників, можливості перевіряти чинність страхового сертифікату шляхом запиту до бази даних МТСБУ. Зараз все це є.

З іншого боку – допоки не була введена тотальна перевірка наявності «Зеленої картки», автовласники досить часто нехтували обов’язком укладати договір страхування або ставали жертвами шахраїв, що друкували фальшиві бланки «Зеленої картки». В разі, якщо такі водії потрапляли в ДТП за кордоном, у них виникали значні проблеми. З цим треба було навести лад.

- Які страхові компанії можуть надавати послуги з укладання договору міжнародного страхування «Зелена картка»?

- Відповідно до законодавства України та Статуту МТСБУ, міжнародним страхуванням «Зелена картка» можуть займатися лише ті страхові компанії, які є так званими повними членами МТСБУ.

Такі компанії формують окремий гарантійний фонд в МТСБУ та беруть участь у системі перестрахування, бо сума збитків та виплат за «Зеленою карткою» може бути значною. Наприклад, ліміт виплат за внутрішнім українськими полісами ОСЦПВ – до 100 тис. грн. за майном і до 200 тис. грн. - за здоров’ям (у вересні ці ліміти будуть збільшені на 30%). Розмір виплат за «Зеленими картками» за кордоном визначається законами тієї країни, де сталося ДТП, й у більшості країн-членів Системи максимальні суми (ліміти) виплат набагато більші, ніж в Україні, та становлять сотні або навіть мільйони євро.

До числа повних членів МТСБУ належать: НАСК «ОРАНТА», «АСКА», «ІНГО Україна», «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», «Глобус», «УТСК», «ПЗУ Україна», СГ «ТАС», «Українська страхова група», «Перша».

Згідно чинного законодавства, український водій при виїзді за кордон повинен мати «Зелену картку» саме одного з цих українських страховиків. Звичайно, перелік таких страховиків, що мають право укладати договори міжнародного страхування, із часом може змінюватися. Тому уточнити, в яких саме страхових компаній можна укласти договір «Зеленої картки», можна на сайті МТСБУ: http://www.mtsbu.ua/ua/about_us/full_members_list/.

- Як до обов’язкової перевірки «Зеленої картки» поставилися українські водії?

- Мені доводилося спілкувався з деякими автовласниками у пунктах перетину кордону. Одні сприйняли зміни позитивно, були впевнені, що «Зелена картка» захищає їх від небажаних ускладнень у подорожі, а виконання вимог законодавства – ще один крок України до цивілізованого суспільства, до європейських правил життя. Але були й невдоволені або ті, хто спочатку мав сумніви, чи правомірні вимоги прикордонників.

Часом люди не розуміють важливості автострахування, особливо – «Зеленої картки», допоки не потрапляють у ДТП, а ще гірше – стають його винуватцями. Коли така біда трапляється, тоді відбувається запізніле прозріння - «треба ж було мати страховку»!

Наведу приклад: ліміти відповідальності за збитки, завдані життю і здоров’ю постраждалих, у Люксембурзі та Італії не обмежені. В Німеччині немає обмежень з розрахунку на одного постраждалого, натомість ліміт на одну страхову подію сягає 7,5 млн. євро. У Польщі цей показник трохи нижчий – 5 млн. євро, в Болгарії – понад 5 млн. євро. Доволі високі ліміти відповідальності мають Чеська Республіка та Греція. Тобто, максимальна сума відшкодування за шкоду автомобілю або життю та здоров’ю постраждалих може сягати таких цифр.

Але ж можна убезпечитися від неприємних сценаріїв. Оформи міжнародний страховий сертифікат «Зелена картка» та спокійно рушай за кордон!

- Чи складно укласти договір страхування «Зелена картка», і які документи для цього потрібні?

- Для оформлення сертифікату «Зелена картка» достатньо свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу і водійського посвідчення. Її можна оформити як заздалегідь в офісах страхових компаній, так і перед пунктами перетину державного кордону. Представники страхових компаній, які є повними членами МТСБУ, оформлюють «Зелену картку» в режимі онлайн за лічені хвилини.

- Як дорого коштує сертифікат «Зелена картка»?

- Це залежить від типу транспортного засобу, від терміну перебування за кордоном і від того, до якої країни автомобіль виїжджає. Українські сертифікати міжнародної системи «Зелена картка» поділяються на дві категорії. Дія першої поширюється на всі країни, що входять до Системи «Зелена картка». Дія другої – на такі країни, як Азербайджан, Білорусь, Молдова та Росія (так звана «зона АБМР»).

Якщо легковий автомобіль виїжджає на 15 діб до АБМР, то «Зелена картка» приблизно коштує 475 гривень, а до країни усієї Системи – приблизно 750 гривень. Але зараз вирішується питання зменшення тарифів, бо вони прив’язані до курсу євро, який останнім часом знижувався.

- Яка ситуація із страхуванням «євроблях»? Чи можна сказати, що вони виявилися «закритими» всередині України?

- Вони не можуть скористатися українською «Зеленою карткою». Ще раз нагадаю: українська «Зелена картка» оформляється лише на транспортні засоби, які зареєстровані в Україні. Для автомобілів з єврономерами сертифікати «Зелена картка» можуть бути оформлені в країнах, де вони зареєстровані. Якщо на в’їзді в Україну такий поліс у них був відсутній, то для подальшого руху територією нашої країни вони повинні були укладати договір внутрішнього страхування ОСЦПВ.

Наскільки мені відомо, зараз кількість транспортних засобів, які були завезені з інших країн, значно знизилася. Згідно з даними Державної фіскальної служби, в період дії пільгового режиму оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією та постановою їх на облік в Україні було легалізовано 218 тис. таких авто. Оскільки вони тепер перебувають на українській реєстрації, проблем із оформленням «Зеленої картки» у їх власників не виникатиме.

- Чи багато українських автовласників виїжджають за кордон?

- Про кількість автомобілів з українськими номерами, які виїжджають за кордон, можна судити хоча б за наступними даними: в 2018 році було укладено 755,5 тис. договорів міжнародного страхування «Зелена картка». Є всі підстави вважати, що поточного року показник буде значно вищим.

Зараз розпочався туристичний сезон, і є деякі пункти міжнародного сполучення, де кількість авто, що виїжджають, зростає удвічі-втричі.

У напрямку Росії кількість автомобілів на виїзд поменшала. Зараз транспортні потоки переважно спрямовані в Європу. Здебільшого це Польща, Угорщина, Румунія. Через Молдову також багато хто виїздить. Через такі пункти перетину кордону, як Шегині, Краковець, Рава-Руська, Ягодин проходять від 1,5 до 2 тис. автомобілів за добу.

- Чи часто українські автовласники потрапляють за кордоном у ДТП?

- У цілому наших водіїв дисциплінують правила дорожнього руху, яких у Європі суворо дотримуються, а на порушників накладаються значні штрафи. Це стосується і контролю швидкості, і пасків безпеки тощо.

Наприклад, у Польщі є таке поняття як «прихований контроль за дотриманням правил дорожнього руху». Поліція пересувається цивільними транспортними засобами, без усяких позначок, й контролює, що відбувається на дорогах. Наші водії, коли перетинають державний кордон, розуміють, що ніхто не робитиме їм поблажок через те, що вони іноземці, правила для всіх однакові. Якщо накладається штраф, його треба буде сплатити. Тому я думаю, що українські водії, розуміючи невідворотність покарання за порушення, їздять обережніше, дотримуючись усіх правил дорожнього руху, про які часом «забувають» в Україні.

Але звичайно, ДТП за участі українських водіїв за кордоном трапляються. Згідно статистики МТСБУ, наприклад, у 2018 році за кордоном сталося понад 3,5 тис. таких ДТП. Найбільше ДТП за участю українських водіїв сталося у Польщі та Росії. Це не випадково, бо, як я вже казав, саме до цих країн виїжджає найбільша кількість українських автовласників.

- Які основні поради водію, якщо потрапив у ДТП за кордоном?

- Зараз ми відпрацьовуємо перелік питань для операторів контакт-центру МТСБУ, щоб його співробітники надавали кваліфіковану цілодобову допомогу українським громадянам-автовласникам, які потрапили в ДТП за кордоном. Відповідно до ситуацій рекомендації будуть різними, але конкретними і чіткими.

Найперше треба з’ясувати, чи є постраждалі, при потребі викликати швидку допомогу – спочатку потурбуватись про людей. Необхідно зафіксувати обставини ДТП: сфотографувати місце події та ушкодження автомобіля, знайти свідків та занотувати їхні контакти. В залежності від обставин ДТП та дорожніх правил країни, де воно відбулось, треба отримати довідку від поліції про обставини ДТП чи оформити європротокол. Для цього варто скористатися або українським бланком європротоколу (не забувайте попрохати страховика видати його разом із страховим сертифікатом «Зелена картка»), або заповнити його іноземний аналог – бланки європротоколу ідентичні за структурою та змістом в усіх країнах.

Водій має надати іншим учасникам ДТП копію свого страхового сертифікату. Про таку копію варто подбати наперед. В жодному разі не можна віддавати оригінал сертифікату «Зелена картка»!

МТСБУ також планує надрукувати інформаційний буклет, щоб страховики давали його клієнтам при укладанні договору страхування «Зелена картка». Для водіїв це буде гарною допомогою при виникненні якихось питань чи проблем.

- Чи часто в Україні займаються підробкою або фальсифікацією «Зеленої картки»?

- Важко говорити про конкретні цифри, можна дати тільки орієнтовну оцінку. Треба розуміти – головна проблема обігу фальшивих полісів в тому, що це справжній розгалужений «бізнес», їм займаються не окремі люди, а злочинні угрупування.

Раніше фальшиві бланки виготовлялись кустарно, вони були низькопробними і візуально їх просто було відрізнити від бланків справжніх страхових сертифікатів. Зараз у друкуванні підробок задіяні поліграфічні підприємства, які друкують фальшиві «Зелені картки» в заводських умовах, тож їх «продукція» дуже схожа на справжні страхові поліси. МТСБУ за допомогою поліції веде активну боротьбу з виробниками підробок.

Поради ж для водіїв прості: укладайте договори страхування в офісі страховика або в агента, а не «в автівці біля дороги», та перевіряйте справжність страхового сертифікату за допомогою сайту МТСБУ: https://gc.mtsbu.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx?autoauth=true або зателефонувавши до нашого контакт-центру: 0-800-608-800 (для дзвінків з України), у випадку, якщо телефонують з-за кордону: +38 044 239 2030. Це дозволить убезпечитися від небажаних сценаріїв.

Інформацію про способи перевірки справжності страхового сертифікату та наші телефони ми вже розміщували на рекламних бордах у напрямках виїзду за кордон. Перші із них розташовані за 200-250 км від пунктів пропуску. Водії могли завчасно зателефонувати і все з’ясувати, щоб не мати неприємних сюрпризів з прикордонниками. Бо якщо інформація про укладання договору страхування «Зелена картка» відсутня в базі МТСБУ, або дані в паперовому полісі та в базі відрізняються, за кордон авто не випустять.

- Чим загрожує спроба використання фальшивої чи фальсифікованої «Зеленої картки» тим водіям, які скористалися нею?

- На загальних зборах повних членів МТСБУ ми ухвалили рішення, яке набуло чинності з 1 квітня 2019 року: якщо інформація про страховий сертифікат «Зелена картка» відсутня в базі МТСБУ, то цей транспортний засіб вважається не забезпеченим страховим захистом. Про це рішення повідомили Національні бюро інших країн Системи «Зелена картка».

За кордоном правоохоронці притягують до відповідальності українських громадян за підроблені «Зелені картки» відповідно до законів країни, на території якої виявлене це правопорушення. Можливі штрафи у 200-300 євро, і навіть у 1,5 тис. євро, а можливе й порушення кримінальної справи та ув’язнення.

Трапляються і зовсім плачевні сценарії розвитку подій. До нас звернувся громадянин, який повертався через Польщу додому. За 100 км до кордону його зупинила місцева транспортна поліція. Вона перевірила документи і виявила, що сертифікат «Зелена картка» підроблений, бо насправді був виписаний на інший транспортний засіб, до того ж термін дії документу вже закінчився. Далі прибула оперативно-слідча група, яка затримала нашого громадянина, і він просидів під вартою дві доби. Проти нього порушили кримінальну справу, а транспортний засіб забрали на штрафмайданчик. Самого водія депортували з території Євросоюзу і на певний термін заборонили в’їзд. Чоловік розповів, що його статок залежав від таких закордонних поїздок, бо він певну групу товарів купував за кордоном і поставляв до України. І тепер він має великі проблеми з тим, на що жити та як годувати родину.

Хочу наголосити, що кожна країна захищає інтереси своїх автовласників та пішоходів, тож у країнах Системи «Зелена картка» жорсткі вимоги щодо забезпеченості транспортного засобу страхуванням (наявності страхового полісу). Тому авто з іноземними номерами, які заїжджають на територію цих країн, перебувають під особливим контролем. Саме тому важливо, що зараз українські прикордонники здійснюють повноцінний контроль за наявністю та чинністю «Зелених карток». Це значно знизить ризики для українських автовласників потрапити у неприємності за кордоном.

- Чи багато зараз укладається договорів «Зелена картка»?

- Кількість договорів «Зеленої картки» останнім часом суттєво зросла. Якщо з січня по квітень 2018 року таких договорів було укладено трохи більше 203 тис., то за аналогічний період 2019 року – майже 300 тис. Темпи приросту склали більше 47%.

За перші чотири місяці 2018 року було отримано 431,7 млн. грн. страхових премій, а за відповідний період 2019 року – 588,8 млн. грн., що на 36% більше.

Кожному водієві, який прямує за кордон, варто пам’ятати, що страховий сертифікат «Зелена картка» захищає його спокій та фінансові інтереси.

Михайло Вернигора, Національний прес-клуб «Українська перспектива»



Создан 02 июл 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником