Трускавецький вісник № 90 (1825) від 7 липня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 90 (1825) від 7 липня 2019 р.

07.07.2019



У номері: Інтерв`ю з Іваном Піляком; Святкування 450-тиліття Люблінської Унії; Про чесну платіжку; Пройде зустріч з кандидатами.

Іван Піляк: «Люди мають вірити господарнику, який реально щось зробив»

Нашим співрозмовником є Східницький селищний голова Іван Піляк, кандидат в народні депутати України від 121 виборчого округу, безпартійний, висунутий партією «ВО «Батьківщина». Інтерв’ю публікується в рамках висвітлення виборчої кампанії в нашому окрузі.

- Пане Іване, почнемо з найболючішого питання стосунків Трускавця та Східниці. У Трускавці часто доводиться чути, причому навіть в публічному просторі, на сесіях міської ради, що Східниця рекламується у Трускавці, що сприяє інформаційним вкидам проти нашого курорту, зокрема щодо якості «Нафтусі»…

- А що заважає Трускавцю рекламувати себе так інтенсивно, як робить це Східниця? Для прикладу, в поїздах «Інтер-Сіті». Сто тисяч разів протягом місяця всі «Інтер-Сіті», які їздять Україною, показали Східницю.

Ми з Трускавцем подібні, але ми не однакові. Адже навіть двоє дітей в хаті не є однакові. Я не вважаю, що Трускавець та Східниця є конкурентами, ми скоріше партнери. Ця тема спеціально нагнітається, щоб знайти когось винного на стороні, а не шукати причину в собі.

Що стосується недобросовісної подачі інформації, то хто цим займається? Може той, кому вигідно? Таксисту вигідніше везти клієнта з залізничного вокзалу Трускавця у Східницю, аніж повозити його кількасот метрів по Трускавці. Тому й поширюються різні вигадки. Хай Трускавець розбереться з цим сам, бо Східниця тут ні при чому.

Щодо інших інформаційних вкидів, то як Ви думаєте, хто їх робить? Ті, кому вигідно, ті, хто у Трускавці таким чином хоче побороти свого конкурента. Така моя точка зору.

Ні селищній раді, ні жодному готелю в Східниці такий вкид не принесе жодного клієнта. Вони їдуть, презентують себе на виставках, в тому числі міжнародних, позиціонують себе з позитивної сторони. Я навіть більше скажу – на міжнародних туристичних виставках дуже часто Трускавець та Східниця, які представлені різними готельно-оздоровчими комплексами, стоять або поряд, або й одним стендом.

Хоча мінеральні води є важливою складовою в лікувальному процесі на курорті, проте основні гроші заробляються не на них. Проживання, харчування, лікування – ось три найважливіші складові в доході готельно-санаторних комплексів. Причому в лікування входить не лише прийом мінеральних вод, а й діагностика, лікувальні процедури, і ці послуги є значно дорожчими, ніж мінеральна вода.

І наостанок про конкуренцію. Трускавець має все – мінеральні води, інфраструктуру, сполучення, добру готельну та медичну базу, розваги. І нарікати, що Східниця є конкурентом – це просто видумувати, зміщувати акценти. Адже відомо, що відпочивальники зі Східниці їздять до Трускавця, і Трускавець з того теж має прибутки.

Люди, які приїхали на відпочинок до Трускавця, хочуть побачити Східницю, фортецю «Тустань» в Уричі, Дрогобич, Львів, і це їхнє право. Так само ті, хто приїхав на відпочинок до Східниці, їдуть до Трускавця, гуляють тут, йдуть в ресторан чи кафе, відвідують дельфінарій, інші об’єкти, і це їхнє право. Тож моя думка – від такої «міграції» виграють всі. І ми спільно маємо думати як подати побільше позитивної інформації про наш край, а не вестися на провокації та поширювати негатив.

- Трускавець та Східниця як два курорти на Дрогобиччині мають подібні проблеми. Як їх плануєте вирішувати на рівні Верховної ради?

- Одне з найболючіших питань для Трускавця – це розширення меж. Без цього не буде розвитку. Трускавець не може бути обмежений кільцевою об`їзною дорогою, а Східниця не може бути обмежена Генеральним планом.

Коли є така потуга як Трускавець, то вона може за собою потягнути вперед ще не одне село, правда? І це добре, коли йде розвиток, і так є у всьому світі, що певні території є локомотивами розвитку.

Для прикладу, візьмемо хорватський курорт Макарська Рів`єра. Вона тягнеться на 70 км, але сама Макарська Рів`єра – це село трохи більше від Східниці, хоч тепер трохи розбудувалося. Всі навколишні території пов’язані з рекреаційною зоною Макарської Рів`єри, і ніхто не обурюється, бо всі розуміють, що це інвестиції, це гроші, це робота, це якісно вищий рівень життя.

В Україні держава мала б повернутися лицем до родовищ. Не може бути так, що держава кинула все напризволяще, а ви собі тут мастіть голову – що в Східниці, що в Трускавці. Приклад Польщі показує, як це можна зробити. Криниця Здруй – один з найвідоміших польських курортів. Держава зайшла, дала фінансування, почистила джерела, дослідила води, оприлюднила результати аналізів, тобто показала властивості цих вод, і віддала джерела в управління місту. І держава слідкує, щоб місто правильно розпоряджалося цим багатством – надрами, цілющими джерелами. Не громадські активісти, не партії, а держава!

А в нас як? Хто веде нагляд за цим? Держава самоусунулася від нагляду.

- Але ж в нас є Держгеонадра?

- І який нагляд вони ведуть? Як продати ліцензію?

Коли ти приїжджаєш до Києва і починаєш в Держгеонадрах розповідати про санітарні зони, що треба почистити джерела, винести межі в натуру, то як вони тебе розцінюють? Як людину, яка має їм привезти земельну ділянку. Але ж я не приїхав собі на подвір`я щось робити, я приїхав для держави щось робити. Для селища і для держави. А вони тебе як розцінюють? Як того, кого треба використати – на землю, на гроші чи ще щось. Тож така структура як Держгеонадра себе просто нівелювала.

- Завершуючи курортну тему, хотілося б почути від Вас позицію щодо того треба чи не треба Трускавцю та Східниці статусу курортів державного значення. Бо цією темою часто маніпулюють на місцевому рівні, а прості люди не надто розбираються в тонкощах питання.

- Моя думка – треба.

Маніпулюють ті люди, які лобіюють певні інтереси в будівництві чи інші приватні інтереси. От каже голова – Трускавцю чи Східниці треба статус курорту державного значення. І появляється людина, котра каже: «А ви знаєте, людоньки, що ви будете все погоджувати в Києві?» Чим він мотивує – ніхто не знає. А люди думають – навіщо нам зайві клопоти? І так починається маніпуляція цим питанням, звинувачення в сторону голови, що він щось собі вигадує.

Друге – мусить завжди бути обговорення. Нехай в обговоренні бере участь сто чоловік, нехай бере участь пів міста, але має бути постійна комунікація між людьми. Влада повинна розуміти чого люди хочуть і має спілкуватися з громадою. В дискусіях народжується істина, виробляється спільна позиція, доходиться до консенсусу, до однієї точки зору, яка найдужче відповідає інтересам територіальної громади.

Тож я вважаю, що нашим курортам добре було б отримати статус курортів державного значення, але це моя думка, а буде так, як вирішать громади Трускавця та Східниці.

- Тема Східницької ОТГ досить болюче сприймається в Бориславі, і Вам закидають, що це Ви її лобіюєте…

- Я просто виконую волю громади, висловлюю її думку. Коли три тижні тому в Східниці проходило громадське обговорення на тему ОТГ, то я спеціально не йшов, щоб мене потім не звинуватили у якомусь тиску. Як люди вирішать, так і буде. Якщо люди хочуть окремої Східницької ОТГ, то я виконую їхню волю. Я є рупором волевиявлення громади.

Громада має можливість оцінювати не лише слова, а й діла. Те, що мене на другу каденцію обрало 84% східничан, є доказом цього. І я все роблю для того, щоб виправдати те довір`я, яке виявила мені громада.

Аналогічно з всією Дрогобиччиною. Якщо міста, села та селища Дрогобицького краю довірять мені представляти їхні інтереси у Верховній раді, то зроблю все, щоб через певний період часу цю довіру не лише зберегти, а й примножити.

Найгірше те, що люди починають собі придумувати якісь неймовірні речі, починають шукати собі ворога. Це стосується і Трускавця, і Східниці, і Борислава, і всієї Дрогобиччини. Я ж вважаю, що нам треба шукати не ворогів, а приятелів, партнерів, людей, які зможуть допомогти, інвесторів. Ворогів шукати не треба – вони переважно появляються самі, з числа заздрісників.

- Пане Іване, якщо Вас добре знають у Східниці, Бориславі, Трускавці та гірських селах району, то в Дрогобичі Ви маловідомий. Дрогобич – промислове місто, а Ви як кандидат навряд чи детально розбираєтесь в промислових питаннях. Тож чому виборець з міста Дрогобича має повірити саме Вам?

- А Ви покажіть мені з 21 кандидата хоча б одного серйозного промисловика, котрий детально розбирається в промисловості.

Я нікого не хочу принизити, але не святі горшки ліплять. Я ж теж спочатку закінчив медучилище, але став, як пишуть газети, успішним селищним головою. Людині властиво вчитися, і коли вона хоче щось робити, то вона мусить навчитися це роботи.

Щодо невпізнаваності в Дрогобичі. Я Вам поясню чому такий стереотип. Східниця відноситься до міста Борислава, а Борислав – це місто обласного значення. Відповідно мої сфери діяльності закінчувалися в місті Бориславі і місті Львові як обласному центрі, чи в Києві. Те саме стосується міського голови Трускавця. Він не їде в район, не їде в міську раду Дрогобича, бо там теж місто обласного значення. Тому хоча ми всі в одному районі, але комунікація між містами та селами району ще недостатня.

Люди мають вірити господарнику, який реально щось зробив. Якщо б я був громадським активістом, то мене б знала вся Дрогобиччина. А так, можливо, я не «впізнаваний» в Дрогобичі, бо представники органів місцевого самоврядування зі Східниці, Борислава чи Трускавця не їдуть до Дрогобича вирішувати якісь питання.

І це стосується всіх кандидатів. Для прикладу, хто знає голову районної ради у Східниці чи Трускавці крім людей, які десь з ним стикаються по роботі? Спитайте пересічних людей чи знають вони такого? Ні, не знають. Так само не знають і обласного депутата від району, а тим більше не знають кандидатів, котрі на ці вибори вперше приїхали на Дрогобиччину.

- Виправити ситуацію з консолідацією міст району мав меморандум про співпрацю, підписаний в грудні 2015 року Вами та міськими головами Дрогобича, Борислава, Стебника та Трускавця. Але чомусь цієї співпраці і далі немає…

- Я вважаю, що підписання цього меморандуму було важливим кроком до того, що можна шукати порозуміння. Ясно, що місто зі сто тисячами населення не дуже хоче зважати на село, де умовно живе 2 тисячі. Інколи питання одного міста зовсім не хвилює інше місто. Проте сам факт підписання меморандуму – це дуже важлива декларація, що всі ми розуміємо, наскільки важливо допомагати один одному і спільно відстоювати інтереси всього краю.

Тому хоча зараз цей меморандум і виглядає як недієвий, проте я вірю, що в майбутньому, трохи пізніше він буде життєздатним. Ми мусимо до того дозріти.

Дрогобич є промисловим містом, а Трускавець курортним, але два міста – поряд, і не можуть одне без одного. Це ж стосується всіх міст та сіл Дрогобиччини. Ми приречені на співпрацю, і чим скоріше вона розпочнеться, тим швидше побачимо її ефективний результат.

- Робота народного депутата – це в першу чергу законотворча діяльність. Якими б були Ваші перші законопроекти в якості депутата?

- Є питання, про яке чомусь мало говорять чи не говорять взагалі. Воно стосується успадкування землі. Людина отримала безкоштовний пай землі, а потім померла – і цей пай стає «незатребуваним» та вилучається в державну власність. То що, діти тієї людини, котра все життя пропрацювала в колгоспі за 3 радянські рублі в місяць, не мають права на цю землю?

Чинне законодавство в цьому плані – це просто викачування грошей з простих людей. Тому потрібно не лише вносити нові законопроекти, а ще й вносити зміни в існуючі закони, як в цьому конкретному випадку з успадкуванням земельних паїв.

Друге – це питання меж населених пунктів. Це просто необхідне кожному місту і кожному селу. І держава має взяти на себе певну відповідальність, бо так вже склалося, що сусідам відносно землі важко погодитися. Можливо, в дев`ятиповерхзівках це по-іншому, але в селах переважно найближчі сусіди в опозиції один до одного, а через хату вже воно якось інакше. Так що питання меж населених пунктів обов’язкового треба вирішити.

Є багато інших нагальних справ, які стосуються медицини, освіти, житлово-комунального господарства, щодо яких народний депутат не може стояти осторонь і має активно включатися в процес їхнього вирішення.

- Дякую за розмову.

Спілкувався Володимир Ключак

Урочистості з нагоди 450-тиліття Люблінської Унії

450 років тому Велике князівство Литовське й Польське королівство об’єдналися в Річ Посполиту. Що характерно, тоді це підписання відбулось внаслідок загрози з боку Московської держави. Ця подія увійшла в історію під назвою Люблінська унія. Внаслідок цього українські землі ­– Волинь, Поділля і Київщина – перейшли з литовської юрисдикції до польської, де вже перебувала Галичина. Таким чином, відбулося об’єднання українських етнічних земель під однією владою. До речі, теперішній українсько-білоруський кордон більш-менш нагадує той, який встановили в другій половині XVI століття.

Відношення до цієї події неоднозначне і у поляків, і у литовців, а також і серед українських істориків. У Великому князівстві Литовському руські землі не мали жодної автономії, не розглядалися як окрема одиниця.

Польський історик Анджей Сулима-Камінський написав книжку «Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів», де йдеться про Річ Посполиту як багатоетнічну державу. І от він зазначає, що в 1659 році руська шляхта, а надто князі, могли вимагати, щоби Русь стала третьою складовою Речі Посполитої. Могли вже тоді порушити питання, щоб Річ Посполита стала польсько-литовсько-руською державою. І він дивується, чому князь Острозький, який тоді був дуже впливовою людиною, не порушив цього питання. І це питання стало на порядок денний через 90 років – під час Гадяцької унії.

Хоча автор щоденника Люблінського сейму написав: «Багато вимагали (руська делегація), але писати того не потрібно». Що вимагали руські князі й шляхта, що для вуха коронної шляхти було не потрібно? – ми не знаємо. Отримані на Люблінському сеймі привілеї були максимумом, на який наші землі могли розраховувати, і які стали підставою творення тієї ідентичності, яка вибухне на 1620-ті роки як окремий народ, рівний і паритетний литвинам та полякам.

Попри все Люблінська Унія стала дуже важливою подією для Європи взагалі, адже у добу династії Яґеллонів Річ Посполита розповсюджувала ідеї толерантності та взірець шляхетської свободи. "Рівні серед рівних, вільні серед вільних" - ось головне гасло цього об`єднання.

Папа Римський Іван Павло ІІ першим сформулював фразу «Від Люблінської Унії до Унії Європейської». І як зауважив в 2008 році тодішній міністр закордонних справ Польщі Радослав Сік орський, "принципи Люблінської Унії стануть реальними тоді, коли наші східноєвропейські брати, які прагнуть долучитись до Європейської Спільноти, стануть її частиною».

І святкування 450-ти річчя Люблінської Унії за участі представників парламентів Польщі, Литви, Молдови, Білорусі, Угорщини та дипломатів багатьох європейських країн, дякуючи Маршалку Сейму Мареку Кухцинському, було пронизане духом толерантності, свободи, рівності і надії.

В урочистостях взяв участь голова правління МЦ «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько як представник неурядової організації, діяльність котрої направлена на втілення євроінтеграційних ідей.

- Я безмежно гордий, що дістав особисте запрошення на святкування цієї неординарної події від перших осіб Республіки Польща а саме: Маршалка Сейму та Маршалка Сенату. На мою думку, ця подія, всі ці урочистості – це черговий меседж для східноєвропейських країн щодо об’єднання перед зовнішніми загрозами, зокрема з боку північного сусіда. Переконаний, що в цьому повинні бути зацікавлені насамперед представники української влади. Адже Польща вчергове продемонструвала свою прихильність і підтримку європейського вектору України, - зазначає Іван Цегенько.

Степан Гнатків

Я маю право на чесну платіжку

Саме таку назву має нова ініціатива Уряду, яка стартувала у липні цього року. Про цю інновацію нам розповість директор Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Николаїшин.

- Ця інформаційна кампанія реалізується в рамках просвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!». Є розроблені чіткі покрокові алгоритми дій, які допоможуть захистити права споживачів житлово-комунальних послуг. Також працівники системи безоплатної вторинної правової допомоги  пояснюватимуть громадянам, як діяти в разі отримання нечесної платіжки і як домогтися перерахунку вартості опалення. Зауважу, що додатково за дорученням Глави Уряду до 15 липня Міністерство юстиції оприлюднить повний перелік усіх постачальників комунальних послуг з детальним описом того, хто цими підприємствами керує, і хто є їх реальними власниками. Окрім цього, на сайті Урядового порталу та Міністерства юстиції є калькулятор розрахунку чесної платіжки. Ви самостійно зможете вирахувати, скільки маєте сплачувати за тепло та гарячу воду, зайшовши за посиланням:  https://minjust.gov.ua/pages/calc-service.

- Чим зумовлена така ініціатива Уряду?

- Громадяни, які мають лічильники газу, отримували платіжки із застосуванням коефіцієнту приведення до стандартних умов. Це суттєво збільшувало вартість газу та стало причиною нарахування заборгованості за попередні періоди. Ціни на опалення у різних областях України суттєво відрізнялися через непрозорість формування тарифів. Тариф встановлюють органи місцевого самоврядування на підставі розрахунків виконавців послуг або Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Оскільки розрахунки у всіх різні - ціна теж різна. Був здійснений аналіз тарифів на послуги з теплопостачання по всій Україні і виявилося, що жителі Черкаської, Кіровоградської, Волинської, Рівненської областей сплачують найвищу ціну - від 1795 до 2337 грн за 1 Гкал. У лютому 2019 року Уряд Гройсмана ініціював звернення до НКРЕКП щодо встановлення для облгазів вимоги перерахувати рахунки на природний газ без застосування відповідних коефіцієнтів. Як результат, у квітні платіжки із застосуванням коефіцієнтів перестали надходити громадянам. Кабмін змінив формулу розрахунку ціни природного газу, чим зобов'язав «Нафтогаз» знизити ціну газу для населення.

- І який результат цих дій?

- Зафіксовано граничну вартість тепла на рівні 1400 гривень за 1 Гкал за наявності лічильника або 35,21 грн за 1 м2 у разі відсутності лічильника. Таким чином, в середньому тариф на опалення по Україні зменшиться на 14%, а в окремих містах люди платитимуть менше на 25%. Врегулювано ціну на гарячу воду по всій Україні та встановлено максимальний тариф для населення: 83,66 грн за 1 м3 за наявності рушникосушильників та підключення їх до систем постачання гарячої води. У разі відсутності рушникосушильників - 75,74 грн за 1 м3. Перерахунок тарифів на послуги з постачання теплової енергії для населення до початку опалювального сезону 2019/2020 років повинен бути здійснений до 01 вересня 2019 року.

- А тепер для громадян конкретніше опишіть алгоритм дій. 

- Рекомендуємо застосовувати наступні кроки:

1. Перевірити на сайті органу місцевого самоврядування, який встановлює тариф на опалення, чи виконується рішення Уряду;

2. Звернутись до постачальника послуги для перерахунку ціни за опалення;

3. Якщо розрахунок не змінено – звернутись до бюро правової допомоги, які є відділами Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за юридичною консультацією та правовою допомогою. Фахівці бюро приймають за адресами:  м. Дрогобич,  вул. Лесі Українки, 70,м. Борислав, вул. Адама Міцкевича, 64, м. Трускавець, вул. Данилишиних, 62. Центр знаходиться за адресою: м. Стрий, вул. О. Бачинської, 1а.  Прийом громадян здійснюється з 8.00 до 17.00.

Марія Бойко

Запрошуємо на зустріч з кандидатами в народні депутати

10 липня 2019 року (середа) Асоціація сільських, селищних рад Дрогобицького району організовує зустріч з кандидатами у народні депутати України по виборчому округу №121.

Початок о 10.00 у сесійній залі Дрогобицької районної ради.

Орієнтовний перелік тем для озвучення позицій кандидатів у народні депутати:

- перспективи реформи децентралізації на селі;

- ремонт і утримання сільських доріг;

- сміттєва проблема;

- медичне обслуговування жителів села.

Запрошуються усі зареєстровані кандидати у народні депутати, представники членів Асоціації, зацікавлені представники районної ради і райдержадміністрації, представники засобів масової інформації.

Рада Асоціації



Создан 07 июл 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником