Трускавецький вісник № 93 (1828) від 11 липня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 93 (1828) від 11 липня 2019 р.

11.07.2019



У номері: Інтерв`ю з Михайлом Задорожним та Левом Грицаком; Виборчі матеріали Івана Піляка та Романа Ілика; Фільм про Дрогобицьку Голгофу; Зарплати освітянам зростуть; Взяли під варту хулігана, який побив жителя Старого Кропивника.

Короткі новини

На Дрогобиччині посадили під варту чоловіка, який завдав важких тілесних ушкоджень місцевому мешканцю

Дрогобицькою місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному проваджені за фактом нанесення тяжких тілесних ушкоджень 28-річному місцевому мешканцю, яке сталось 24.06.2019, в с. Старий Кропивник на Дрогобиччині. Про це інформує прес-служба прокуратури Львівської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що того дня близько 02:00 між 46-річним зловмисником та вказаною особою відбувся конфлікт, який згодом переріс у бійку. Під час сварки потерпілий отримав важку черепно-мозкову травму, небезпечну для життя у момент заподіяння. Після скоєного підозрюваний зник у невідомому напрямку. Проте, завдяки скоординованій роботі прокуратури та поліції, його особу встановлено.

Також зібрано достатньо доказів, на підставі яких цього ж дня фігуранта затримано в порядку ст.208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 України (умисне тяжке тілесне ушкодження).

За клопотанням сторони обвинувачення, судом обрано чоловіку найсуворішу міру запобіжного заходу – тримання під вартою. Досудове розслідування триває, призначено низку судових експертиз, проводяться необхідні слідчі дії. За вчинене лиходію загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.

Власна інформація

Піляк, тільки Піляк

Липень гарячий не лише з огляду на високі температури погоди, але й на політичні пристрасті навколо виборів до ВРУ. Під час спеки дуже важливо тримати голову холодною – як в прямому, так і в переносному значенні. Іншими словами, потрібно дуже добре зважити кого ми оберемо до українського парламенту – яку партію і якого кандидата.

Якщо з партіями все більш-менш зрозуміло і люди визначилися зі своїми симпатіями ще в березні на президентських виборах, то з кандидатами на мажоритарних округах не все так просто. Обрати з двох десятків саме того, хто найкраще відстоюватиме ТВОЇ і НАШІ інтереси є направду непросто. Щоб зробити це, потрібно сісти, розграфити листок паперу і виписати всі «за» та «проти». Бо бездумне голосування призведе до чергового ставання на ті ж граблі, які луплять нас по чолі вже майже три десятиліття.

На 121 Дрогобицькому виборчому окрузі кожен кандидат пробує донести виборцям який він хороший і як він дбатиме про інтереси краян. Але чи хороший? Чи дбатиме? І чому не дбав раніше? Де був досі?

Нижче наводимо ряд аргументів чому кандидат від партії «Батьківщина» Іван Піляк є тим оптимальним кандидатом (можливо, не найкращим, але кращого немає), за якого варто проголосувати на виборах 21 липня.

1. Знає проблеми краю. Селищний голова Східниці з 2010 року добре знає всі проблеми як довіреного йому громадою курорту, так і всього регіону. Йому не потрібно, як деяким молодим-зеленим кандидатам, ходити поміж виборців і давати їм три питання: 1) чи готові Ви повісити наш банер у себе на балконі? 2) які проблеми нашого краю? 3) як ті проблеми вирішувати? Іван Піляк знає і озвучує проблеми Дрогобиччини, а по можливості, в межах своїх повноважень, вирішує.

Східниця має головну проблему – відсутність статусу міста обласного значення. Аналогічною є і головна проблема Стебника. Курорт Трускавець потребує статусу курорту державного значення, розширення меж, державної програми підтримки курортів, інвестицій у нагірну частину. Борислав відродиться як промислове місто тільки при підтримці держави – тоді ж і вирішаться проблеми загазованості, безробіття, водопостачання. Бо будуть кошти – буде можливість чітко, одна за одною, вирішувати наболілі проблеми. Села Дрогобицького району – як гірські, так і низинні – мають розвиватися згідно розроблених стратегій, в сільських громадах (ОТГ), або ж, при їх бажанні, будучи приєднаними до міст.

Інакше кажучи, крок, який роблять інші кандидати, випитуючи людей що болить Дрогобиччину, Іванові Піляку робити не треба. Він знає проблеми краю досконало – і в цьому його плюс як кандидата.

2. Не мав можливості вирішувати ці проблеми раніше. Серед 21 кандидата, котрі йдуть до ВРУ від Дрогобиччини, є не лише молоді-зелені та технічні, але й «маститі зубри». Один діючий нардеп, один колишній нардеп, один багаторазовий депутат облради. Ця трійка мала шанс, який їм дали виборці, шанс вирішувати проблеми краю. Чи використали вони цей шанс? Ні. Принаймні не повністю.

Можна багато що списувати на складні обставини, на убогість країни, на власну недосвідченість першого «депутатства», на недосконалі закони тощо. Але той факт, що деякі люди (теперішні кандидати) були при владі, були депутатами, а Дрогобиччина пасе задніх – це вирок. Виборець Дрогобиччини мусить сказати рішуче «Ні!» тим, хто вже був у вищій владі чи є в ній.

Іван Піляк як селищний голова ніколи не мав можливості сказати вирішальне слово у Верховній раді. В обласній також. Він міг ініціювати чи просити статусу для Східниці, уваги держави до проблем курортів, міг залучати грантові кошти партнерів з Польщі чи інших країн. Потрапивши до парламенту, він зможе значно більше.

А де ж були ті, хто будучи у владі знову рветься до неї? Ті, хто безпосередньо розподіляє кошти державного чи обласного бюджету? Чи вони хоч щось зробили, щоб ТИ і МИ стали заможними і були гордими, що живемо на Дрогобиччині? Ні, не зробили. Ситуацію треба змінювати і обирати не їх. Однозначно.

3. Поміркований і розсудливий. Горлопанів у нас вистачає. Тих, які волають «розіпни!», «геть!», «давай!», «ура!», «слава!», «ганьба!». Тих, які з`являються тільки перед виборами, а весь інший час невідомо де знаходяться і невідомо чим займаються. Серед 21 кандидата на Дрогобиччині  є ті, що освоюють державні кошти, ті, що «світяться» на виборах різного рівня вже не другий і не третій раз, ті, хто політиканство зробили головною справою життя.

Чим від них відрізняється Іван Піляк? По-перше тим, що це selfmademan, людина, котра сама себе зробила. По-друге, свою місію на пості селищного голови Східниці Іван Євгенович сприймає як служіння громаді. По-третє, це людина слова, котрій легше зробити, аніж рекламувати себе, хвалитися чи багато обіцяти.

Якщо прослідкувати за виборчою кампанією Івана Піляка, то в нього мало обіцянок, і серед них нема таких, котрі неможливо виконати. Він не вдається до будь-яких кроків, щоб тільки сподобатись виборцю. Він помірковано і розсудливо ставиться до своєї майбутньої місії, свого служіння народу в українському парламенті.

Чомусь є та впевненість, що якщо люди оберуть депутатом Івана Піляка, то вони абсолютно не шкодуватимуть за свій вибір.

4. Чітке визначення команди. Іван Піляк йде на вибори від партії «Батьківщина». Це означає, що у разі перемоги він входитиме в склад фракції «Батьківщина», котра гарантовано буде у Верховній Раді України. І кожна його ініціатива здобуватиме підтримку фракції. Бо фракція – це як армія, де один за всіх, а всі за одного.

Уявімо, що в раду проходить один з «безгоспних» кандидатів. Тобто самовисуванець або представник партії, котра не матиме фракції у ВРУ. Звісно, такий депутат примикатиме до певних політичних сил, можливо стане «тушкою», примазавшись до якоїсь більшої провладної фракції. Але він ніколи не зможе зробити так багато, як член команди, котра перемогла на виборах.

Інший варіант – Дрогобиччина обере представника опозиційної політичної сили. Чи зможе тоді такий депутат домогтися виділення певних коштів для потреб нашого краю? Чи зможе ефективно вирішувати проблему зі сміттям в Дрогобичі, з «Полімінералом» у Стебнику, з «Укрнафтою» в Бориславі, з долотним чи автокрановим заводами, проблеми сіл та селищ, міст і ОТГ Дрогобиччини? Ні, не зможе, бо він бавитиметься в політику.

Дрогобиччині не потрібен черговий представник-політик, Дрогобиччині потрібен лобіст і порядна людина. Тому Піляк – кращий кандидат на посаду нардепа від Франкової землі, котрий матиме надійне плече колег по фракції.

5. Людина успіху. Є люди, котрі притягують невдачі. А є ті, кого завжди супроводжує успіх. І саме успішні люди змінюють цей світ на краще. До таких успішних людей належить Іван Піляк.

Гріхом було б казати, що серед всіх 21 кандидата тільки він один є людиною успіху. Приблизно половина кандидатів – це люди успіху. Але одні з них своїм успіхом завдячують підкилимним інтригам, інші – багаторазовому обранню і можливості запхати руку в громадську кишеню, треті – завдяки сумнівному минулому, сімейним узам чи спонсору, котрий «веде» кандидата. Повторимося, Іван Піляк – selfmademan, людина, котра сама себе зробила. 90% східничан, якщо не більше, вам це підтвердять.

Але самої Східниці для того, щоб перемогти, замало. Потрібна підтримка мешканців всіх міст та сіл Дрогобиччини. Дрогобич має нарешті усвідомити, що досить голосувати за популістів, за зовнішній вигляд, за красиві очка, за форму, за піну нової партії-одноденки. Борислав має радіти, що представник їхньої поки що об’єднаної Бориславсько-Східницької громади буде представляти Дрогобиччину на найвищому державному рівні. Трускавець може зітхнути з полегшенням, що лобістів курорту побільшає, бо насправді нас зі Східницею більше об’єднує, ніж розділяє. Стебник повинен побачити в Іванові Піляку ту людину, котра допоможе місцевій владі вивести місто з глибокої ями, з депресії. І хто, як не Іван Піляк, краще знає проблеми сіл Дрогобиччини?

Хтось може розцінити цю статтю як суцільну агітацію. Але це не так. Це бачення зі сторони, реальна оцінка кандидата, котрий має шанс стати народним депутатом від Дрогобиччини зовсім іншим, ніж нардепи, котрі були до нього.

Сподіваємося, що штаби інших кандидатів не сприймуть цей матеріал як випад проти них, адже для Дрогобиччини насправді дуже важливо не «гризтися», не пожирати один одного, а спільно працювати задля блага краю. І в цьому теж перевага Івана Піляка, що будучи обраний депутатом, він не ділитиме краян на «своїх» та «чужих», що висоти влади не затуманять йому голову, а він і надалі тверезо, розсудливо, плідно та послідовно працюватиме. Так, як працює для Східниці на посаді селищного голови вже впродовж дев`яти років.

А наскільки його робота була і є ефективною можна пересвідчитися завітавши до Східниці. І порівнявши її з тим селищем, яке тут було до Піляка.

Якщо він з маленького карпатського закутка зміг зробити українську Швейцарію, то чому не зможе перетворити на таку ж Швейцарію всю нашу рідну і серцю милу Дрогобиччину?

Повірмо йому, і він нас не підведе. Піляк, тільки Піляк!

Володимир Ключак

У Трускавці обговорили тему водопостачання та ситуацію з боргами ТОВ «Трускавецький водоканал»

Сьогодні, 11 липня, у Трускавці в конференц-залі ГКК «Карпати» відбулося засідання Президії МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця. На порядку денному стояло всього лише одне питання –арешт рахунків ТОВ «Трускавецький водоканал», ситуація на цьому підприємстві, водопостачання міста-курорту.

Понад дві години тривало засідання. Воно включало вступне слово ведучого, голови МГО «Рада Старійшин» Лева Грицака, доповіді заступника міського голови Трускавця Олексія Балицького, генерального директора ТОВ «Трускавецький водоканал» Віктора Марченка, експерта з питань ЖКГ та водопостачання, радника в Міністерстві регіонального розвитку, колишнього помічника міністра ЖКГ, члена Президії МГО «Рада Старійшин» Володимира Бервецького, запитання та відповіді. Активними в дискусії були колишній міський голова Борислава Микола Тустановський, голова ТМО партії «Батьківщина» Руслан Крамар, член Президії МГО «Рада Старійшин», експерт з екологічних питань Володимир Саратовський. Також в засіданні взяв участь виконавчий директор ТОВ «Трускавецький водоканал», депутат Трускавецької міської ради (фракція «Батьківщина») Мирослав Мицько.

У вступному слові голова МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця Лев Грицак зупинився на розробці Концепції водопостачання Трускавця в 2006-2007 рр.:

- Ця концепція передбачала будівництво водозабору. На водозаборі в Гірному вздовж річки Стрий ми мали робити свої свердловини, проводити водовід Гірне-Доброгостів, будувати станцію другого підйому, в Доброгостові ставити додаткові резервуари  води, ремонтувати гілку до Трускавця, в Трускавці будувати станцію третього підйому, і проводити заміну практично всіх водоводів міста Трускавця…

Лев Ярославович розповів історію співпраці міської ради з підприємством «Альфа Плюс» за часів його другої каденції, та висловив жаль, що після виборів 2010 року наступна влада міста-курорту занедбала реалізацію Концепції водопостачання Трускавця.

- За період з 2015 року по сьогоднішній день ми зробили заміну ряду водопроводів, зокрема водопровід по Стуса від 9 будинку до церкви Іллі, - зазначив Олексій Балицький. - Ця заміна здійснювалася за кошти міського бюджету і частково за кошти обласного бюджету. Щороку починаючи з 2016 року нам вдавалося отримувати значну суму коштів по програмі «Питна вода». Мова йде і про заміни водопроводів на вул. Сагайдачного, Стебницькій в районі 92-96 будинків, а цього року йде затвердження субвенції на заміну водогону біля СЗШ №3, де завжди є значне витікання. Щодо Концепції водопостачання, то я більш ніж переконаний, що Трускавцю необхідно мати два незалежних джерела водопостачання. Щодо заборгованості ТОВ «Трускавецький водоканал», то думаю, що наступного тижня ми проведемо прес-конференцію з цього приводу…

Про заборгованість ТОВ «Трускавецький водоканал», причини її виникнення та чому проблема стала актуальною саме в ці липневі дні розповів генеральний директор підприємства Віктор Марченко. Віктор Миколайович також зупинився на проблематиці подачі води з питного озера споживачам, її якості, а також загроз, які стоять перед підприємством.

Найдовшою в часі і фактично найзмістовнішою була ґрунтовно підготовлена та блискуче викладена доповідь Володимира Бервецького. В ній він торкнувся тем, які є табуйованими у Трускавці, теми історії водопостачання, теми привласнення Дрогобичем водогону Гірне-Дрогобич та його стану в часи керування Дрогобичем міського голови Олексія Радзієвського (вже тоді була стовідсоткова зношеність труб), теми тарифів, очисних споруд, втраченого кредиту для Трускавця, непослідовності дій чинної міської влади міста-курорту. Порівнюючи Трускавець з Бориславом, Володимир Федорович навів неспростовні докази того, як покращилася ситуація в місті нафтовиків і які можливості було втрачено в місті здоров`я.

В той же час Володимир Бервецький також зупинився і на позитивному досвіді співпраці з владою Трускавця, коли в найкритичніші моменти він допомагав курорту на столичному рівні. Адже Дрогобицький водоканал вже не вперше зазіхає на трускавецьких споживачів, на майно Трускавецького водоканалу, і свідченням цьому є лист до НКРЕКП за підписами Кучми та Шагали, який продемонстрував присутнім Володимир Бервецький і в якому йшлося про необхідність позбавлення ТОВ «Трускавецький водоканал» статусу ліцензіата..

- Роками йде заговорювання проблеми, а ситуація може дійти до того, що ми позбудемося Трускавця як курорту, - каже Володимир Бервецький. – В дійсності, як сказав Лев Ярославович, була розроблена концепція, котра є однією з найкращих концепцій. Її розробляли німці («BerlinWasser»), на що в 2008 році «Альфою Плюсом» було витрачено 2 млн. 209 тис. грн. (за тодішнім курсом це 442 тис. доларів) – на розробку техніко-економічних обґрунтувань. Всього ж зі сторони «Альфи Плюс» зайшло коштів на суму 21 млн. 221 тис. грн.. (4 млн. 244 тис. доларів). Я ще тоді працював у міністерстві, тож ми з Левом Ярославовичем запросили сюди міністра Олексія Кучеренка і домовилися про сприяння залучення кредиту для комплексного вирішення питання водопостачання не лише по Трускавці, а по всьому регіоні – Дрогобичу, Стебнику, Бориславу. Цей кредит мав становити 5 млн., а «Альфа Плюс» мала додати 75%, тобто 15 млн. згідно угоди, і ми стовідсотково закрили б цю концепцію (вирішили – В.К.). Але перед самими виборами мера міста в 2010 році депутати не проголосували, не підтримали це – з 24 необхідних проголосувало лише 18. І так Трускавець втратив 5 млн. Друга спроба була в 2016 році, вже за каденції сьогоднішнього мера. Ми були з Кульчинським в заступника міністра Кругляка і домовилися, що з програми Європейського інвестиційного банку в 400 млн. євро, які зайшли в Україну, можна було виділити 13,2 млн. євро для міста Трускавця. Тому що своїх коштів ніхто на виконання цієї програми не знайде. Це мав бути кредит на 40 років під низький процент, а тіло кредиту мали почати віддавати тільки через 5 років. Це всі хапали, як лиш могли, ті гроші. Дешевшого немає. Але знову це питання навіть не потрапило на сесію Трускавецької міської ради. Воно було і щезло. Не знаю чому так, я думав, може знайшовся інвестор-чарівник з мішком грошей? А Шагала взяв 3 млн. кредиту…

Доповідь Володимира Бервецького з кожною новою фразою перетворювалася на викриття. Немов у журналістському розслідуванні почали звучати фрази, кожна з яких в вухах розумних людей трансформувалася у вирок недолугим діям окремих посадовців – чи то в мерії, чи то у водоканалі. Зрештою, у відеосюжеті можливо основні звинувачення все ж будуть показані.

Але нашою метою зовсім не є показати недоліки, мінуси, а тим більше нагнітання паніки. Тим більше, що таку мету не ставила і «Рада Старійшин», одна з перших в місті ініціюючи це питання. Як зазначив Лев Грицак, чому досі не проведено роз`яснювальної роботи серед мешканців, що ж стало причиною арешту рахунків, чому на найвищому державному рівні не ставиться питання про те, що дії Дрогобича загрожують безпеці, та і взагалі функціонуванню нашого курорту?

«В зв’язку з надзвичайно складною ситуацією, що склалася з водопостачанням питної води у м. Трускавці, рекомендуємо:

1. Трускавецькій міській раді затвердити Концепцію розвитку водопостачання і водовідведення міста Трускавця з врахуванням поліпшення водопостачання міст Стебника, Борислава, Дрогобича на основі техніко-економічного обґрунтування та концепції розвитку водопостачання Трускавця, що приймалася Трускавецькою міською радою та частково реалізовувалася у 2007-2010 роках.

Для цього:

а) створити робочу групу по напрацюванні необхідної документації та підготовки проекту рішення сесії Трускавецької міської ради для напрацювання конкретних першочергових заходів щодо виходу із надзвичайної ситуації, яка склалася в даний час по загрозі конфіскації майна Трускавецького водоканалу та приведення якості питної води, що подається мешканцям Трускавця, до відповідних норм.

б) Комунальному підприємству «Трускавецьвода» напрацювати необхідну документацію для отримання ліцензії на господарську діяльність центрального водопостачання ат водовідведення.

2. Негайно вивести з експлуатації питне водосховище, заборонене до експлуатації санепідемстанцією у 2008 році...

3. Міському голові м. Трускавця провести зустрічі з мешканцями вулиць міста для роз`яснення ситуації з подачею неякісної питної води для прийняття необхідних рішень, а також провести прес-конференцію…», - йдеться в одноголосно прийнятому рішенні Президії «Ради Старійшин» м. Трускавця від 11.07.2019.

Нагадаємо, що це рішення носить рекомендаційний характер. Присутній на засіданні заступник міського голови Трускавця Олексій Балицький погодився, що старійшини радять добре, проте це стосується тільки 1 та 3 пункту.

Засідання Президії «Ради Старійшин» м. Трускавця тривало рівно дві години і оголило болючий нерв Трускавця. А можливо і найболючіший. Керівники міста змінюються, керівники водоканалу змінюються, тарифи зростають, якість води не покращується, борги перед Дрогобичем є з 2013 року, ситуація має ще й політичний підтекст, тим паче, що керівника КП «Дрогобицький водоканал» Романа Шагалу підозрюють у мерських амбіціях. Тільки спільними зусиллями, при співпраці депутатського корпусу, керівництва водоканалу, громадських організацій, юристів, лобістів на рівні області та Києва цей Гордіїв вузол можна буде якщо не розрубати, то принаймні хоча б трохи розплутати. Бо якщо нічого не робити, можна втратити більше, ніж нам здається.

А тим часом ситуація не вселяє оптимізму. Заблоковані (арештовані) рахунки Трускавецького водоканалу створюють загрозу затримки виплати зарплати працівникам підприємства. Не сприяють її вирішенню і вибори 2019 року – ні президентські, ні теперішні парламентські, ні можливі осінні місцеві. Найгірше те, що тему водопостачання Трускавця та всієї Дрогобиччини не порушують кандидати в народні депутати, і навряд чи порушуватимуть кандидати в мери міст, бідкається Володимир Бервецький.

І хоча Віктор Марченко запевняє, що кількість води, яку Трускавець отримує від Дрогобича з річки Стрий, не зменшилася, і що вода, яку додатково подають з питного озера, відповідає всім санітарним нормам та стандартним параметрам, але споживачі бачать її колір, прозорість, відчувають запах, фотографують, виставляють в соцмережі, після чого потенційні відпочивальники запитують: «А чи безпечно їхати в Трускавець, якщо там такі проблеми з водою?».

В цій делікатній ситуації потрібно бути дуже уважним, щоб не наламати дров, не наговорити дурниць, не оприлюднити факти, які можуть завдати нам смертельної рани. Якщо нас б`ють та ранять інші, то це не означає, що від цього ми маємо стати мазохістами і почати катувати себе самі…

А проблему з водою та водоканалом треба вирішувати. Однозначно. Вже. Щоб не було пізно.

Володимир Ключак

P.S. Наступного тижня планується публікація відеорепортажу із засідання Президії МГО «Рада Старійшин» м. Трускавця 11 липня на тему водопостачання та ситуації з боргами водоканалу.

Лев Грицак – про секрет успіху «Карпат», базу «Слобода-Раковець» і велику політику

1 липня Готельно-курортний комплекс «Карпати» у Трускавці урочисто відсвяткував 26 років від дня відкриття. Це одна з найкращих оздоровниць не тільки Трускавця, а й України. Наш сьогоднішній співрозмовник – генеральний директор чотиризіркового ГКК «Карпати», Заслужений лікар України, Лауреат Державної премії України з архітектури Лев Грицак.

- Леве Ярославовичу, аналізуючи 26 років діяльності санаторію, на Вашу думку, у чому полягає секрет успіху «Карпат»?

- Можливо у тому, що я маю особисте бачення розвитку санаторно-курортної сфери як такої, курорту Трускавець, нашого санаторію зокрема і намагаюся втілити ці ідеї в життя. Звідки я їх беру? Пригадую, коли я в 29 років став головним лікарем 500-місного санаторію «Лісова пісня» на Волині, брав відеокамеру, їхав у Європу і знімав усе, що було найкраще в цій сфері. Багато передового досвіду у медицині почерпнув у Бельгії. Коли двічі був міським головою Трускавця, за таким принципом працював і в місті.

Навіть зараз, коли під час відпустки їду на відпочинок за кордон, обов’язково звертаю увагу на рівень сервісу і намагаюся запроваджувати це у «Карпатах». Завжди цікавлюся новинками, передовими досягненнями у медичній сфері.

А ще мої підлеглі і друзі відзначають, що я маю художній смак, якусь дизайнерську жилку. Це допомагає гарно оформляти інтер’єри та екстер’єри санаторію. Мабуть тому «Карпати» сьогодні так приваблюють відпочивальників. Для прикладу, ландшафтний парк «Підгір’я» на території нашої оздоровниці є найкращим у Трускавці і відзначений премією «Гран-прі» на міжнародній виставці. Також маємо свій зоопарк і багато-багато іншого…

- А як цього літа у ГКК «Карпати» із наповненням відпочивальниками?

- У червні показник наповненості санаторію становив 85%, на липень і серпень матимемо майже 100%. Це значно вищий рівень, ніж середній показник у Трускавці. Особливо проблематичним цей показник є у нагірній частині курорту. Боляче дивитися, як окремі оздоровниці стоять майже порожні.

Додам, що останнім часом у нашому санаторії значно збільшилася кількість іноземних гостей, в тому числі з Німеччини, Польщі, Ізраїлю. Це завдяки тому, що ми регулярно беремо участь у міжнародних виставках, де рекламуємо і «Карпати», і курорт Трускавець та й Україну. На жаль, інші оздоровниці цього практично не роблять, лише представників «Кришталевого палацу» іноді можна зустріти на таких експозиціях.

- Кажуть, що «Карпати» навіть мають власну ферму…

- Так. На фермі вирощуємо велику рогату худобу, навіть екзотичних буйволів. Займаємося птахівництвом. Відкрили свій масло-сирний цех, якого не має ніхто із трускавецьких санаторіїв. Оскільки молочна продукція у магазинах не завжди належної якості, ми пропонуємо відпочивальникам скуштувати сири і йогурти власного виробництва. Їм це дуже подобається.

- Розкажіть, будь ласка, про базу відпочинку, яку будуєте у селі Воля Якубова Дрогобицького району.

- Зараз ми розбудовуємо відпочинковий комплекс «Слобода-Раковець» поблизу Волі Якубової.

Там дуже гарна природа, мішаний з дубами ліс, чисте повітря. У цьому мальовничому куточку зводимо будиночки з дерева. Усе стилізоване під козаччину. Хочемо у вихідні дні привозити сюди відпочивальників із «Карпат». Хоч база ще повністю не закінчена, ми вже запрошуємо сюди людей порибалити, скуштувати рибної юшки… Ця послуга платна. Велику рибу випускають назад, а улов вагою до 2 кг можна забрати із собою. У ставках маємо рибу, якій три-чотири роки.

Взагалі, база у Волі Якубовій спершу задумувалася як рибний підрозділ нашої ферми. Ми взяли в оренду 13 гектарів землі під ставки. Придбали землерийну техніку і вже шостий рік копаємо стави, які існували там ще у австрійські часи. Вони були майже повністю замулені, на місці озер виріс ліс. Довелося усе чистити і розкопувати. У деяких місцях викопували вглиб до 4 метрів намулу. Насипали з нього справжню гору! У майбутньому плануємо там зробити гірки та атракціони для дітей.

Ми завершуємо будівництво комплексу, до якого входять котеджі на дві сім’ї, ресторан і капличка. Вони збудовані з карпатського дерева. Точну дату введення в експлуатацію не назву – все залежатиме від того, як будуть йти справи у ГКК «Карпати». Адже заробляємо кошти у Трускавці, а вкладаємо у Волю Якубову.

Посеред одного з озер облаштували «Острів кохання». Зробили благоустрій, відкрили там буфет. На ставку навпроти ресторану зі списаних військових понтонів будуємо причал, до якого пришвартувалася козацька чайка. На цьому кораблі будемо приймати гостей, проводити концерти, надіємося демонструвати вистави за участю акторів муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича.

На свято Покрови Пресвятої Богородиці плануємо освятити капличку. Вона дуже оригінальна. Вівтар і образи робляться за проектом відомого львівського художника Ореста Скопа.

Також хочу нагадати, що село Воля Якубова є батьківщиною нашого національного героя Андрія Мельника. На жаль, історія склалася так, що ця постать була призабута. У радянський період усе село занесли до категорії неперспективних, хотіли його ліквідувати і приєднати до сусіднього. Якось під час спілкування із сільським головою Волі Якубової у нас виникла ідея зробити у селі музей Андрія Мельника. Для цього придбали хату, яка відповідає архітектурі тих часів. Хочемо відродити історичну пам’ять про цю видатну особу.

- Леве Ярославовичу, давайте змінимо тему розмови і перейдемо до іншої площини – політичної. Сьогодні ви очолюєте виборчий штаб партії ВО «Батьківщина» у Трускавці. Чому обрали саме цю політичну силу?

- Від знайомих іноді доводиться чути таку фразу: я політикою не цікавлюся, я займаюся бізнесом. Вважаю, що це неправильно. Без політики бізнес не може бути успішним, як і вся економіка України.

Я бачив багато політичних партій, у кількох з них перебував, бо так складалися обставини. Від 2012 року я член партії ВО «Батьківщина». Добре знайомий з ідеологією цієї політичної сили, вона мені є близькою. Адже «Батьківщина» – одна з найбільш соціально орієнтованих партій, яка прагне щось зробити для простих людей, а не олігархів.

Голова ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко – це сьогодні практично найсильніший лідер із тих, які є в нашій державі, і яка реально прагне щось змінити. На жаль, політичні конкуренти її сильно скомпрометували. Як стало відомо на судовому процесі над американським політтехнологом Полом Манафортом, Віктор Янукович платив йому величезні кошти за окремий напрям роботи – дискредитацію Юлії Тимошенко як його основного конкурента на виборах. На жаль, і дотепер багато хто вірить цьому компромату. Та насправді Юлія Володимирівна – надзвичайно розумний, успішний, патріотичний політик, який здатний вивести Україну на те місце у світі, якого вона справді гідна.

У виборчій програмі «Батьківщини» – зниження вдвічі тарифів на газопостачання, відтермінування запровадження ринку землі. Останнє є дуже важливим, адже вже зараз потужні агрохолдинги, що належать олігархам, беруть в оренду розпайовані землі селян і нещадно їх експлуатують, вирощуючи там ріпак, соняшник... Якщо зараз, без відповідної підготовки, запровадити ринок землі сільськогосподарського призначення, то її і скуплять олігархічні клани, а малі й середні фермерські господарства, прості селяни, які займаються рослинництвом чи тваринництвом, просто занепадуть. Саме тому партія «Батьківщина» і її лідер Юлія Тимошенко наполягають: сьогодні ще зарано ставити це питання, доки не стануть на ноги малі і середні фермерські господарства. Приклад маємо поруч – у Польщі, де велика кількість фермерів. Там люди мають змогу працювати, заробляти і добре жити.

Ще одне важливе питання, на яке звертає увагу ВО «Батьківщина», це недолуга медична реформа, запроваджена Міністерством охорони здоров’я на чолі з Уляною Супрун. Бо те, що зараз відбувається, не має нічого спільного з реформою медицини. Це фактично інструмент для зменшення кількості населення в Україні, щоб менше бюджетних коштів витрачати на народ, легше прибрати до рук землі, простіше проводити вибори...

Наведу приклад. За час так званої медреформи в Україні вже ліквідовано 1633 ФАПи і 500 лікарень, без роботи залишилося 32 тисячі медпрацівників, 70 тисяч лікарів виїхали за кордон. Рівень смертності в Україні зріс у кілька разів і становить 250 тисяч людей на рік, перевищуючи народжуваність вдвічі! Та що говорити, коли зараз навіть «швидку допомогу» викликати проблематично, оскільки після так званої оптимізації вона тепер виїздить далеко не до всіх, хто цього потребує.

Треба негайно щось змінювати, і такі зміни пропонує Юлія Тимошенко та її політична сила. Тому я підтримую і закликаю всіх підтримати на парламентських виборах ВО «Батьківщина». Не варто голосувати за маловідомі партії, що не мають шансів здолати прохідний бар’єр. Краще віддати голос за «Батьківщину», яка однозначно буде в новообраній Верховній Раді.

Розмовляли Ярослав Грицик і Йосип Фиштик, газета «Галицька Зоря»

«Доступні ліки» у дії: держава уже відшкодувала десятки мільйонів рецептів», - Роман Ілик

Більше 37 мільйонів рецептів уже відшкодувала держава за урядовою програмою «Доступні ліки». Про це повідомив її ініціатор, заступник міністра охорони здоров’я та кандидат у народні депутати у 121 виборчому окрузі із центром у Дрогобичі Роман Ілик.

«Якщо говорити про мою авторську ідею проекту – відшкодування вартості ліків, яка стала урядовою програмою, то вона успішно діє з 2017 року і поступово динамічно набирає обертів. Ми, на сьогоднішній день, маємо понад 37 мільйонів рецептів, які відшкодувала держава», – каже Роман Ілик. Тому хворі на серцево-судинні захворювання, бронхіальну астму та діабет ІІ типу можуть заощаджувати сімейний бюджет, не витрачаючи із власного гаманця гроші на життєво важливі препарати, чого раніше не було.

Із квітня, щоб отримати «Доступні ліки» пацієнт повинен мати електронний рецепт. Його виписує сімейний лікар чи терапевт через електронну систему охорони здоров’я. Важливо, аби хворий звернувся саме до свого лікаря, з яким підписали декларацію. «Отримавши рецепт, в електронній формі пацієнт може отримати ліки не тільки там де живе, а в будь-якому куточку України, в будь-якій аптеці, що бере участь у програмі. Це кращі практики, які діють в країнах Європи», – розповідає реформатор.

Кожна така аптека, яка приєдналася до оновленої урядової програми має наліпку «Доступні ліки». Також, аби пацієнтам було легше є онлайн-карта закладів-учасників урядової програми реімбурсації «Доступні ліки» на сайті Національної служби здоров’я України.

Довідка про кандидата:

Роман Ілик народився 1963 року в Бориславі. Його мати походить з Сільця, а батько – з Борислава. Сьогодні працює у Києві заступником Міністра охорони здоров’я України. Він - наш земляк, який проживає у Дрогобичі та присвятив себе професійній роботі на лікарській ниві і став справжнім державником.

Після навчання у Бориславському медучилищі, Роман Ілик закінчив Івано-Франківський державний медичний інститут. Зробив успішну наукову кар'єру: здобув науковий ступінь доктора медичних наук.

У 2012 році, коли Україні загрожував режим Януковича, Романа Ілика було обрано народним депутатом від Дрогобиччини. У ті складні часи він зберіг відданість своєму виборцю і разом із тисячами українців відстояв Українську державу на Майдані Гідності.

Роман Ілик один із тих, кого називають справжнім державником. Його головним здобутком в уряді є програма “Доступні ліки”, що дозволила знизити вартість медикаментів, включених до програми, зокрема імпортних. За окремими позиціями ціна знизилася на 70%. Ліки стали доступнішими для українців.

Роман Ілик ніколи не забуває про свій рідний край. Він залучив до наших лікарень чимало вартісного обладнання, зокрема для передчасного виявлення онко- і серцево-судинних захворювань.

Валерія Ворончук

П’ять запитань кандидатові Михайлові Задорожному

Михайла Задорожного добре знають на Дрогобиччині, адже він є одним із найбільш дієвих депутатів Львівської обласної ради, мабуть, за всі часи незалежності України. Про його цілеспрямованість, ділові якості, націленість на розв’язання проблем без жодного лукавства говорять сільські та селищні голови, депутати та керівники району і навіть мери міст, попри те, що М.Задорожний обраний до обласної ради від району. Його, без перебільшення, можна назвати патріотом нашого краю, бо постійно намагається залучити максимально можливі фінансові ресурси з обласного бюджету для потреб Дрогобиччини.

Сьогодні Михайло Леонович є кандидатом у народні депутати України. Пропонуємо ближче познайомитися із претендентом на депутатський мандат.

1. Чому Михайло Задорожний кандидує до парламенту від «Європейської Солідарності»?

- Я переконаний, що партія «Європейська Солідарність» – це єдина політична сила, яка здатна протистояти спробам проросійського реваншу в Україні, продовжити шлях до Євросоюзу та НАТО, захистити здобутки, які були досягнуті в Україні за останні 5 років.

У складі «ЄС» поєднані досвідчені політики-державники і молоді ініціативні громадяни. У виборчому списку – понад 50 відсотків нових, енергійних, талановитих людей, які вперше ідуть у політику.

Переконаний, що сьогодні не маємо права втратити наші здобутки чи обрати парламент, який дасть зелене світло авторитаризму й сепаратизму.

Нам із Вами робити вибір: рухатися вперед чи знову втратити історичний шанс. Тож закликаю Вас, шановні виборці, підтримати політичну партію «Європейська Солідарність».

2. Який у Вас досвід депутатської роботи?

- У 1998-2002 та у 2002-2006 роках мене обирали депутатом Дрогобицької районної ради.

Згодом три каденції поспіль, починаючи від 2006 року, виборці району довірили мені відстоювати їхні інтереси у Львівській обласній раді V, VI та VIІ скликань. Очолював постійні комісії ради:

- з питань розвитку підприємництва, торгівлі та регуляторної політики;

- з питань промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку.

Зараз – член постійної комісії з питань дорожнього господарства, транспорту, інфраструктури, регулювання земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, а також член Конкурсної ради обласного конкурсу проектів місцевого розвитку.

3. З якими здобутками йдете до парламенту?

- За три каденції депутатства у Львівській обласній раді мені вдалося зробити багато для розвитку інфраструктури Дрогобиччини. Лише за останні три роки у розвиток дорожнього господарства Дрогобицького району вдалося залучити понад пів мільярда гривень бюджетних коштів! Капітально відремонтовано такі важливі автомагістралі, як Дрогобич – Волоща, Новошичі – Ріпчиці, Дрогобич – Меденичі, Дрогобич – Самбір, Дрогобич – Борислав, Опака – Підбуж. Проведено поточний ремонт низки інших доріг загального користування і комунальних. Із обласного бюджету, наскільки це дозволяє чинне законодавство, профінансовано і ремонт частини міських автошляхів у Дрогобичі, Стебнику, Трускавці й Бориславі.

За мого сприяння значна частина населених пунктів Дрогобицького району стали учасниками різноманітних програм Львівської обласної ради й отримали кошти на облаштування вуличного освітлення, ремонт і будівництво об’єктів соціально-культурного призначення, встановлення дитячих і спортивних майданчиків, спорудження пам’ятних знаків українським героям, благоустрій територій, поповнення бібліотечних фондів, реставрації пам’яток сакрального мистецтва, розв’язання екологічних проблем тощо.

Дуже хочу, щоб ця позитивна тенденція мала продовження. Проте добре усвідомлюю, що головне завдання депутата Верховної Ради України – не питання ремонту доріг, шкіл, лікарень, народних домів, освітлення вулиць чи будівництва спортивних і дитячих майданчиків. На жаль, сьогодні знову на порядку денному постає питання бути чи не бути Україні! Вже добре помітні кроки нової влади щодо деукраїнізації, її бажання йти на поступки російському агресорові. Маємо протистояти цьому і зберегти курс нашої держави на членство у Євросоюзі і НАТО.

Адже стандарти ЄС – це висока якість життя для кожного українця. Це економічний розвиток держави, добробут і безпека громадян, гідні зарплати, якісна освіта і медицина, свобода слова, демократія, права людини. А вступ України до НАТО – це гарантія не лише нашого захисту від імперської Росії, а й безпеки та миру у всій Європі.

4. Над чим працюватимете у Верховній Раді?

- Головним у своїй діяльності вважаю реалізацію кроків і заходів для подальшого відродження Франкового краю. На мою думку, має бути єдина концепція розвитку всієї Дрогобиччини.

Особливо актуальними сьогодні є екологічні проблеми регіону, насамперед Стебника і Борислава, які дісталися нам у спадок після багатолітнього видобування калійної солі та нафти. Звісно, що одному депутату розв’язати їх не під силу. Щоб Кабінет Міністрів звернув на це увагу, такі речі має лобіювати група людей чи уся фракція.

У парламенті працюватиму над законопроектами з адміністративно-територіальної реформи. Це забезпечить ефективний розподіл повноважень усіх гілок влади, підвищення ролі органів місцевого самоврядування, продовження курсу на децентралізацію, яка гарантує зростання місцевих бюджетів і розвиток громад. Маємо завершити процес децентралізації й адмінреформи, адже половину шляху вже пройдено. В Україні створені й успішно функціонують понад 800 об’єднаних територіальних громад. Але є регіони, де дотепер не створені ОТГ і там місцеві громади недоотримують від держави значні кошти для свого розвитку. Це стосується і Дрогобиччини.

Наведу ще низку тез зі своєї виборчої програми:

- зобов’язуюся підтримувати учасників російсько-української війни;

- усіляко сприяти розвитку національної культури, звичаїв і традицій, збереженню історичної пам’яті;

- створювати можливості для фізичного і духовного розвитку молоді, її виховання в дусі патріотизму та християнських цінностей;

- відстоювати гарантії безкоштовного медичного обслуговування, запровадження страхової медицини;

- сприяти розвитку і модернізації закладів охорони здоров’я, освіти і культури;

- відстоювати пільгове кредитування сільськогосподарських виробників, введення держзамовлення на зерно і продукцію тваринництва;

- залучати зовнішні джерела, кошти Державного бюджету, міжнародних фінансових організацій, вітчизняних інвесторів для розв’язання важливих питань життєдіяльності Дрогобиччини.

5. Яким буде Ваш зв’язок із виборцями?

- Не обіцяю швидко розв’язати нагальні проблеми нашого регіону, бо не знаю, яким буде розклад сил у майбутньому парламенті. Але можу гарантувати, що у своїй діяльності я завжди буду опиратися на думку громади, яка делегує мені повноваження.

Планую багато працювати на виборчому окрузі, зустрічатися і спілкуватися з людьми, доносити їхню позицію до перших осіб держави, відстоювати конституційні права громадян. Робитиму це як на засіданні фракції, так і з парламентської трибуни. Маю такий досвід, бо сьогодні відстоюю думку та інтереси громад на сесіях Львівської обласної ради і перед керівництвом облдержадміністрації.

Налаштований на співпрацю з національно-демократичними політичними партіями, громадськими організаціями, релігійними конфесіями.

Обіцяю регулярно звітувати перед виборцями про роботу у Верховній Раді. Вважаю, що народний депутат має бути комунікатором між найвищими посадовими особами держави і звичайними людьми, які живуть на цій території.

Ще раз наголошую: думка виборців завжди буде для мене пріоритетною!

Газета «Обличчя «Європейської Солідарності»

«Дрогобицька Голгофа» стане кінофільмом…

/Якщо вдасться зібрати додаткові кошти на екранізацію/

9 липня у музейній кімнаті Меморіального комплексу «Тюрма на Стрийській» відбулася пресконференція ініціативно-творчої групи, яка готується до зйомок художньо-документального фільму «Дрогобицька Голгофа».

З журналістами регіону поспілкувалися автор театральної п’єси, заслужений журналіст України Тарас Метик, директор Львівського академічного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича, заслужений діяч мистецтв України Микола Гнатенко, головний режисер театру і майбутнього фільму Олександр Король, ігумен отець Йосиф із храму св. Апостолів Петра і Павла, керівник ГО «Дрогобич – добрий дім» та автор написання проєкту Наталія Копичин.

Мета пресконференції – донести до якнайширшого кола мешканців Дрогобиччини про те, що найближчим часом розпочинаються зйомки художньо-документального фільму «Дрогобицька Голгофа», який розповідатиме про винищення духовенства УГКЦ та інтелігенції Західної України у період окупації московсько-більшовицькою владою у 1939-41 pp.

Нагадаємо, що 26 березня 2017 року відбулася прем’єра вистави «Дрогобицька Голгофа» у виконанні муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича. Ідея – о.Іван Паньків, автор сценарію – Тарас Метик, режисер-постановник – Олександр Король. Після прем’єри вистави спільно із управлінням Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ відділ освіти і відділ культури та мистецтв ДМР напрацювали заходи щодо донесення подій «Дрогобицької Голгофи» до населення краю і парафіян УГКЦ. Окрім виїзних вистав територією Західної України, зародилася ідея створення фільму. І цю ідею поступово почали втілювати в життя…

Проєкт зйомок фільму «Дрогобицька Голгофа» скерували на розгляд Департаменту внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА та на конкурс «Українського культурного фонду» у Києві щодо фінансування кінострічки. І якщо у столиці перемогти у конкурсі не вдалося, то у Львові дрогобичани отримали підтримку. З обласного бюджету на підготовку фільму мають виділити 70 тис грн. Однак цієї суми недостатньо, щоб зняти якісний продукт. За попередніми розрахунками, бракує ще 235 тисяч гривень. Тож ініціативна група звертається до всіх небайдужих з проханням про матеріальну допомогу. Це можуть бути не лише кошти, а й надання транспорту, пального, продуктів харчування для знімальної групи та акторів, поліграфічних послуг тощо.

Збір пожертв буде оголошено у храмах Дрогобиччини. Водночас долучитися до потрібної справи може кожен. Творча група фільму також закликає кандидатів у народні депутати та політичні партії підтримати проєкт.

Побудована на достовірних матеріалах, архівних документах, свідченнях очевидців «Дрогобицька Голгофа» змальовує страшну картину репресій 1939-1941 pp. на Західній Україні, зокрема, Дрогобичі, які чинили з мирним населенням московсько-більшовицькі окупанти. Інтелігенція, духовенство, робітники, селяни, школярі, студенти, люди різного віку, національностей, професій після вересня 1939 року стають «ворогами народу й держави», «шпигунами», «контрреволюціонерами», «бандитами», «шкідниками», «диверсантами», «куркулями» й опиняються в Дрогобицькій катівні на вулиці Стрийській, де розміщувалося обласне управління НКВД-КДБ (1939-1941, 1944-1959 рр). Головними героями фільму є закатовані священики УГКЦ Северіян, Віталій і Яким.

До команди проєкту залучили провідних спеціалістів із галузі кіноіндустрії (Борис Савченко, Дмитро Кошлань). Зйомки мають завершитися до середини жовтня ц.р. Вони відбуватимуться на відкритому просторі переважно у нічний час на теренах Дрогобиччини, сусідніх районів та у Львові. До проєкту будуть залучені львівські фахівці, які спеціалізуються на відтворенні історичних подій, а також музейники, архіваріуси, працівники ДСНС… Участь у зйомках візьмуть актори муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича.

Організатори пресконференції наголосили, що метою проєкту є: відтворення історичної дійсності окупації Галичини в період 1939-1944 рр., пізнання історії цього періоду та її осмислення в контексті сучасних подій; збереження пам’яті про невинно убієнних; пропагування християнської моралі, загальнолюдських цінностей, національно-патріотичне виховання; розвінчування міфу, який пропонує «русскій мір» та є спорідненим із ідеологією СРСР; пізнання міжнародною спільнотою історії України та подій періоду окупації московсько-комуністичною імперією.

 Добровільні пожертви на створення кінострічки можна скерувати на розрахунковий рахунок: р/р 26001053760885 в AT КБ «Приватбанк», МФО 325321, ЄДРПОУ 14360570, ГО «Дрогобич – добрий дім» (на створення фільму «Дрогобицька Голгофа»), м.Дрогобич, вул. І.Франка,20.

Ярослав Грицик, газета «Галицька Зоря»

Уряд підвищує зарплату освітянам на 20-70% з 2020 року

На засіданні Уряду 10 липня було ухвалено низку рішень щодо підвищення зарплат освітянам на 20-70% та виправлення диспропорцій, що стосувались окремих категорій викладачів. Це черговий крок Уряду для забезпечення гідної оплати праці освітянам. За три минулих роки зарплату вчителів було підвищено на 85% і нині Уряд поставив за мету, щоб до 2023 року мінімальний оклад працівника освіти складав чотири прожиткових мінімуми.

З наступного року Уряд запроваджує нову систему оплати праці освітян - зарплата педагогічних працівників буде прив’язана до прожиткового мінімуму, а не до тарифної сітки, як зараз. Від впровадження нової системи найбільше виграють вихователі, молоді вчителі, майстри закладів профосвіти, адже вони сьогодні отримують мінімальну зарплату. Зокрема:

- молодий вихователь дитячого садка, який зараз отримує 4 173 грн (оклад+надбавка за престижність), з наступного року матиме посадовий оклад в розмірі 6 269 грн. Тобто його посадовий оклад зросте на понад 50%.

- молодий вчитель, який зараз отримує зарплату в 5410 грн (оклад+надбавка за престижність та перевірку зошитів), з наступного року буде отримувати 7643 грн. Тобто на 41% більше.

- молодий майстер виробничого навчання у закладі профосвіти на сьогодні отримує 4 540 грн (оклад+надбавки), з наступного року буде отримувати 7 700 грн. Тобто на 70% більше.

 Внаслідок запровадження нової системи оплати праці зростуть також зарплати і в досвідчених педагогів. Так:

- досвідчений вихователь дитсадка зі стажем 21 рік, який зараз отримує 6509 грн (оклад+надбавки за стаж та престижність), у 2020 році буде отримувати 9100 грн (оклад+стаж). Тобто його зарплата зросте на 40%.

- досвідчений вчитель зі стажем 21 рік зараз отримує 8 182 грн, в наступному році буде отримувати 10 500 грн. Тобто його зарплата зросте на майже 30%.

- досвідчений майстер виробничого навчання у закладі профосвіти, зі стажем 21 рік, який сьогодні отримує 6 974 грн, в наступному році буде отримувати 9 800 грн. Тобто його зарплата зросте на 40%.

 Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман: «Ми пропонуємо нову систему оплати праці педагогів. З січня 2020 року викладачі отримають підвищення зарплат від 20 до 70%. Особливий акцент – на підтримці молодих вчителів. Це буде справедливо і достойно».

Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету міністрів України



Создан 11 июл 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником