Трускавецький вісник № 121 (1856) від 17 вересня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 121 (1856) від 17 вересня 2019 р.

17.09.2019



У номері: Семінар по «Нафтусі»; Урочиста відправа на горі Бренів; Спортивні новини; Патрульні врятували самогубця.

Короткі новини

Трускавецькі патрульні врятували життя АТОвцю

У неділю, 15 вересня, близько 20.00 в Трускавецьке відділення поліції надійшло повідомлення від невідомого чоловіка про те, що він збирається накласти на себе руки в лісовій місцевості поблизу автостанції та магазину "АТБ". Про це інформує Трускавецьке відділення поліції. Не гаючи ані хвилини, старший сержант поліції Микола Бонтей та капітан поліції Юрій Стецик, у складі екіпажу групи реагування патрульної поліції, прибули на місце події, де виявили підвішене до гілки дерева тіло чоловіка, який звивався у петлі. Патрульні кинулись рятувати останнього, та спільними зусиллями витягнули чоловіка з петлі. На місце події було негайно скеровано карету швидкої медичної допомоги. Патрульні поспілкувавшись з чоловіком, з'ясували, що він учасник АТО – військовий лікар, а свої дії мотивував тим, що від нього пішла дружина з донькою. Бригада медичної допомоги транспортувала чоловіка до медичного закладу, в подальшому його буде скеровано для проходження реабілітації.

У п’ятницю в Трускавці пройде Олімпійський урок

У п’ятницю, 20 вересня, у Трускавці пройде Олімпійський урок. Про це 16 вересня на щотижневій понеділковій нараді повідомив начальник відділу сім`ї, молоді та спорту ТМР Роман Коваль. Найактивніші учасники уроку отримають призи від гірськолижного комплексу «Буковиця», зазначив посадовець.

Олімпійський урок пройде на центральній площі курорту – Майдані Незалежності. Початок спортивного заходу о 14.00.

Нагадаємо, що у Трускавці Олімпійський урок вперше було проведено восени минулого року з ініціативи ГК «Буковиця» (м. Борислав, директор Віталій Мицак), Міжнародного центру «Європейська інтеграція України» (голова правління Іван Цегенько) та Олімпійського чемпіона з гірськолижного спорту, уродженця м. Борислава Дмитра Мицака. Тоді в проекті «Олімпійський урок» взяли участь чотири міста Львівщини: Борислав, Дрогобич, Трускавець та Старий Самбір.

Непогані результати трускавчан в змаганнях зі спортивного п’ятиборства

14-15 вересня у Львові на навчально-спортивній базі літніх видів спорту Міністерства оборони України відбулися спортивні змагання – Чемпіонат України з сучасного п’ятиборства серед юнаків та дівчат до 19 років та Всеукраїнський турнір з сучасного п’ятиборства «Лазер Ран Сіті Тур 2019». Про це інформує адміністрація Трускавецького ДЮСК «Спортовець». Змагання проводились з метою формування складів збірних команд України для участі у міжнародних змаганнях, чемпіонатах Світу та Європи, згідно з календарем Міжнародної федерації сучасного п’ятиборства (UIPM) на 2019 рік. У змаганнях брали участь близько 300 спортсменів з різних регіонів України віком від 10 років

Вихованці відділення плавання Трускавецького ДЮСК «Спортовець» вибороли 4 бронзові медалі – Жгута Олександра за ІІІ місце у категорії U-10 Чемпіонату України, а Манюк Олена (категорія U-12), Лялюк Лілія (категорія U-16) та Гладкий Олег (категорія U-14) – за ІІІ місця у Всеукраїнському турнірі із сучасного п’ятиборства «Лазер Ран Сіті Тур 2019» (тренери ДЮСК Андрій Жгута та Богдан Смеречинський).    

Футбольна школа «КМС» поповнилася 12 юними футболістами

У суботу, 14 вересня, пройшов відбір кандидатів до навчання в футбольній школі «КМС» (м. Трускавець). Відбір проводився на стадіоні СЗШ №3 м. Трускавця.

Як повідомив співзасновник та очільник ФШ «КМС» Роман Матис, додатково до навчання у футбольній школі відібрано 12 дітей 2009-2012 р.н. Всього ж зараз у «КМС» є три групи дітей, загальна кількість – 53 юних вихованців. З ними займаються 4 тренери. Більше відбору у цьому році не буде. Більше про діяльність ФШ «КМС» можна прочитати в інтерв`ю за посиланням https://protruskavets.org.ua/roman-matys-meni-tsikavo-shchob-u-truskavtsi-rozvyvavsia-sport/

Власна інформація

«Нафтуся» – наше все!

4 з половиною години, присвячені королеві лікувальних вод «Нафтусі» - це багато чи мало? З точки зору втомлюваності учасників семінару – дещо забагато. Бо 5 лекцій, кілька виступів та коментарів організаторів семінару і представників влади, більш ніж годинна екскурсія на родовище «Нафтусі» - такий об’єм інформації мозкові нелегко перетравити. Проте якщо дивитися з точки зору потреби роз`яснювальної роботи – то це явно замало, щоб розвіяти всі міфи, побороти всі чутки та фейки, донести правду про те, як формується «Нафтуся» і чому вона дійсно унікальна.

Тема семінару промовиста: «Трускавецьке родовище мінеральних вод – основа розвитку медичного туризму Львівського регіону». Організатор, ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», семінар провів не для «галочки» з нагоди 70-ї річниці утворення ГГРЕС у Трускавці, а дійсно «на результат», для цільової групи медиків, екскурсоводів, туроператорів. І нуднувата з початку подія плавно змінилася в цікаву, динамічну дискусію, пізнавальний захід, де давалися чіткі відповіді на гострі запитання.

Після вступних вітальних слів керівника ПРАТ «Трускавецькурорт» Андріана Драновського, очільника ТОВ «ТЛВ» Андрія Тарнавського та міського голови Трускавця Андрія Кульчинського перейшли до висвітлення суті анонсованих тем. Поважні спікери, гідрогеологи та медики, не лише розкривали історію курорту в контексті видобутку «Нафтусі» та інших лікувальних вод, але й зупинилися на сучасних викликах. А це животіння підприємства, яке видобуває цей безцінний трускавецький скарб, збільшення поверхонь забудов, що є опосередкованою загрозою курорту, неможливість вирішити проблему поселень в І санітарній зоні на вул. Франка, не так давно збудований готель майже прямо над родовищем, а особливо «нафтусеподібні» води, які популяризуються і в Сатанові, і в Східниці, і в т.зв. Збручанському родовищі, і навіть … в Росії. Категорична заява «Справжня «Нафтуся» є тільки в Трускавці!» хоча й справедлива, але заглушується писком багатьох голосів «І в нас є вода типу «Нафтуся»!». Але це зовсім не та вода, це так як порівнювати палець з іншим людським органом.

На теми вкрай актуальні, часом незрозумілі широкому загалу, а часом вкрай дражливі, розмірковували директор ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» Андрій Тарнавський, провідний гідрогеолог Євген Кондратюк, доцент ЛНУ ім. І.Франка Василь Дяків, головний гідрогеолог ПрАТ «Геотехнічний інститут» Руслан Дідула, кандидат медичних наук, асистент кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини ЛНМУ ім. Данила Галицького Володимир Яцюк.

Крок за кроком спростовувалися міфи, що «Нафтусь» багато (тільки у трускавецькій «Нафтусі» є органічні речовини нафтового походження, в інших водах вони або гумусового, або менілітового, або гуаринового походження), що дебет недостатній (теперішній забір 15-18 кубів в день далекий від можливостей забирати 25 кубів), що «Нафтусі» в нас вже нема, а її транспортують … зі Східниці трубопроводом. На останній закид навіть відповідати не хочеться, хай би хтось показав той «нафтусепровід».

У ПРАТі та ТОВ «ТЛВ» не приховують, що проблеми є, але вони стосуються радше економічних питань та підприємств, які не уклали угоди, аніж питань дебету «Нафтусі» чи інших лікувальних вод. Присутні отримали вичерпну відповідь як постачається вода в бювет, які ступені очистки та підігріву проходить, які особливості подачі джерел №№ 1,2,3 («Марія», «Софія», «Броніслава»), чому майже не використовується сіль «Барбара» і чому її важко придбати, що стало причиною втрати джерела № 12 (води типу «Іжевських») та на багато інших запитань. Отже, тепер гіди зможуть відповідати своїм допитливим екскурсантам фахово, не видумуючи легенд і не затинаючись що ж сказати. Бо з «Нафтусею» та іншими трускавецькими водами все просто: вони є, вони лікують, вони під надійним контролем.

Семінар в готелі «Mirotel Resort & Spa» планувався спочатку як закритий захід, як звичайнісіньке навчання для зацікавлених пізнати правду про королеву лікувальних вод. Проте згодом організатори вирішили, що їм нема чого приховувати, і вартує, щоб правду почули не лише туроператори, але й журналісти та громадські активісти.

Всі доповіді семінару будуть опубліковані, готується збірник, інформація буде доступна також в Інтернет-мережі. Люди мають знати про цей унікальний, Богом дарований життєдайний продукт, який своє ймення бере від «нафта», і який зробив Трускавець єдиним (!) урологічним курортом Європи. Чітку риску під доповідями першої частини семінару підвів лікар Володимир Яцюк, який акцентував увагу на кількох зрозумілих та важливих меседжах: 1) «Нафтуся» є тільки в Трускавці, 2) це унікальний гомеопатичний препарат, 3) Трускавець єдине місце на Землі, де пропонується комплексне (!) лікування хвороб сечостатевої системи.

Інше з важливого, почутого на семінарі: 1) запах сірководню – не показник лікувальної ефективності води, 2) у «Нафтусі» не може бути 10 господарів, 3) Постанова № 548 Ради Міністрів УРСР, яка чітко регламентує важливі питання життєздатності Трускавця як курорту, є діюча, що підтверджено рішенням суду, 4) «Квітка Полонини» зводиться поза (!) першою санітарною зоною, 5) до ІІ світової війни Трускавець був дійсно бальнеологічним курортом (акцент на ванни, купелі), а в радянський період він почав перетворюватися на «питний» (акцент на внутрішнє вживання вод), 6) у Трускавця є величезний потенціал.

Цей останній пункт найбільше радує, адже потенціал Трускавця – у можливому відновленні і використанні джерел «Едвард» та «Фердинанд» для зовнішніх процедур, у сполученні історичних об’єктів Помірок, Боберні, курортного парку в цікавий для курортників пізнавальний маршрут, у застосуванні залізистої води (джерело «Емма» на Боберні та джерело неподалік «Колиби», тобто теперішнього ресторану «Трембіта»), боровини, розсолів, якими багаті Липки, Баньки, Помірки та інші куточки нашого курорту. Звісно, над цим потрібно довго і тяжко працювати, долаючи нерозуміння інших, ризики, труднощі.

Можна й не працювати, надіючись на легший шлях – відкриття казино, розважальних центрів, можливо в майбутньому і борделів тощо. Але, як зазначив один з доповідачів, «українським Лас-Вегасом Трускавець не стане, а от другим Стебником стати може».

Так що альтернативи «Трускавець – це курорт, курортна столиця України!» немає. І це опосередковано своїм виступом підтвердила присутня на семінарі начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА Наталія Табака. Наш курорт займає впевнене друге місце (після Львова) за кількістю зібраного туристичного збору, залишивши далеко позаду всі інші курорти та туристичні міста.

Семінар завершився, організатори та учасники задоволені. Але розслаблятися зарано. «Нафтуся» потребує і популяризації, і контролю зі сторони трускавецької громади, і інвестицій. Так що працювати є над чим – і владі, і бізнес-середовищу.

Володимир Ключак

Це наші спільні Герої!

Щорічно у третю неділю вересня на горі Бренів між селами Орів, Ямельниця та смт. Синевідсько Вишне (Верхнє Синьовидне) відбуваються урочистості на могилі борців за волю України. В першій половині ХХ століття тут було поховано більше семи десятків учасників визвольних змагань – Українських Січових Стрільців, жертв польського терору, воїнів УПА.

В радянські часи, щоб навіть згадка про українських Героїв пропала, чиясь рука за комуністичною намовою зруйнувала могилу бульдозером. Кістки були вириті і лежали поверх землі, а пагорб Слави, насипаний руками молодих орівських та ямельницьких хлопців і дівчат на початку 1940-х, був зрівняний з навколишнім полем. На місці битв та поховання посіяли овес для колгоспних коней. І хоча пам`ять про могилу на Бреньові тривала посеред жителів навколишніх сіл, але могили як такої не було.

І ось настало довгождане національне відродження, і в кінці 1980-х ініціативна група на чолі з уродженцем Орова, трускавчанином Богданом Гуцилом взялася за відновлення могили. Пам`ятний 1989 рік зібрав перший велелюдний мітинг, коли на панахиду прийшли не лише з церковними хоругвами, але й з національними синьо-жовтими знаменами. А згодом тут постала капличка.

Часи минають, люди відходять. Вже дуже мало в живих залишилося тих, хто відновлював могилу, хто докладався працею рук чи фінансами до побудови каплички. Але всі вони згадані, зрештою як і історія поховання на Бреньові, у книзі Богдана Гуцила «Восрексла Бренів – пам`ять у світи». Прочитати її можна тут.

Зараз до могили не їдуть заповнені вщерть автобуси з Трускавця, Стрия, Борислава, Сколього, як це було на зорі нашої незалежності. Не йдуть сюди з хоругвами і парафіяни з Ямельниці. Тільки орівчани, на чиїй землі знаходиться це пам’ятне місце, щорічно піднімаються на вершину гори Бренів, моляться за упокій душі українських Героїв, співають «Червону калину», милуються неймовірно красивими краєвидами і обіцяють прийти сюди знову через рік.

15 вересня 2019 року окрім орівчан поклонитися загиблим Героям прийшли і гості з Трускавця. Це ініціатор відновлення могили Богдан Гуцило, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, депутат Трускавецької міської ради Роман Бучкович, громадські діячі Ігор Кісак, Олександр Богуцький, Ігор Ластовецький та автор цих рядків. Як бачимо, політичні суперечності названих вище осіб не стали на перешкоді спільного вшанування ними українських Героїв. А ще на Бренів приїхали в.о. голови Сколівської РДА Роман Чудійович, заступник голови Сколівської районної ради Іван Ватагович, сільський голова Уличного Святослав Стефанків.

Настоятель орівської парафії Покрови Пресвятої Богородиці (УГКЦ) о. Ярослав Мельник у супроводі церковного хору с. Орів відслужив Святу Літургію та панахиду. За те, що орівчани приходять сюди і дбають про це святе місце, подякувала землякам сільська голова Орова Тетяна Сухроменда. Діти, вчителі та працівники сільського клубу підготували літературно-концертну програму. А на завершення урочистостей запалала велична карпатська ватра, котру запалили Богдан Гуцило та воїн АТО Тарас Марголич.

Реквіємний мотив «Вічної пам`яті» у погідний день золотої осені розносився луною над карпатськими вершинами. Гора Парашка, найвища вершина Сколівських Бескидів, осяяна блисками полудневого сонця, немов мружила очі, споглядаючи на людей-мурах, які тісно обступили могилу з полуднево-західного боку. Навколо могили розкинулися ліси, хащі і тільки де-не-де з поміж глибоких видолинків блисне дах людського житла – орівського, крушельницького, стинавського чи синевідського. На височині, ближче до неба і до Бога, люди просили у Всемогутнього і Милосердного Отця не лише вічного спочинку на лоні Авраама, Ісаака та Якова для убієнних за рідний край, але і миру в наші дні, Божої ласки для України, кращої долі для народу. «В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай!» – лилося понад вершинами.

Машини з`їхали, люди зійшли, прапори згорнулися, капличку знову закрили на замок. Могила на Бреньові на черговий рік залишилася у святому смутку та супокої, посеред густих лісів і розхристаних вітрів. Високий хрест нагадує про те, що тут святе місце, яке личить вшановувати повагою. Кущі калини з важкими кетягами вказують, що поховані тут Герої, котрі пролили свою юну кров. Частина їхніх імен висічена на камені, решта – невідомі. Але в Бога відомі всі.

Вічная пам`ять Героям! Слава Україні – Героям Слава! Бренів знову поринає у тишу та безмовну молитву природи.

Володимир Ключак

P.S. Про минулорічне вшанування борців за волю України на горі Бренів можна прочитати тут.

P.P.S. На архівному фото: хлопці з с. Ямельниця на Бренівській могилі (початок 1940-х рр.).



Создан 17 сен 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником