Трускавецький вісник № 122 (1857) від 18 вересня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 122 (1857) від 18 вересня 2019 р.

18.09.2019



У номері: У Трускавці знову говорили про Нафтусю; Короткі новини; Подорож до Ямельницьких скель.

Короткі новини

Розпочала свою роботу Правова школа журналіста

Вчора, 17 вересня, в Дрогобицькій центральній міській бібліотеці імені В. Чорновола відбулося перше навчання Правової школи журналіста, ініційоване та проведене Стрийським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Захід тривав півтора години. Участь в ньому взяли журналісти кількох міст та районів Львівщини, а також студенти, позаштатні кореспонденти, працівники органів влади. Перед присутніми виступили директорка Стрийського центру Марія Николаїшин та очільниця Сколівського бюро правової допомоги Віра Андрейків.

Учасники навчання в Правовій школі журналіста поспілкувалися в невимушеній атмосфері та внесли пропозиції щодо подальших занять. Наступне заняття Правової школи журналіста заплановано провести у м. Сколе.

Бюро правової допомоги відзначили три роки діяльності

Вже три роки в Україні за підтримки Міністерства юстиції України реалізовується проект з надання безоплатної правової допомоги вразливим верствам населення. В нашому регіоні займається цим видом діяльності Стрийський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та його відділи – бюро в містах Дрогобичі, Бориславі, Трускавці, Ходорові, Жидачеві, Миколаєві, Скольому. На круглому столі, який пройшов 17 вересня в Дрогобицькій міській центральній бібліотеці імені В`ячеслава Чорновола, виступили як представники центру та бюро, так і їхні партнери з органів місцевого самоврядування (служби у справах дітей, центри соціальних служб тощо), Дрогобицького державного педагогічного університету, журналісти. Подякував за плідну співпрацю і присутній на заході заступник голови Дрогобицької РДА Володимир Ханас.

У Трускавці пройде зустріч з Маріанною Кіяновською

У вівторок, 1 жовтня, в ресторані готелю «Оскар» (Трускавець, пров. Тихий, 7) відбудеться зустріч з поетесою та письменницею Маріанною Кіяновською на тему «Божественна любов до ближнього і вишукана еротичність». Про це повідомила голова Трускавецької міської асоціації інвалідів Надія Заблоцька. Захід, який спільно організовують ТМАІ, Народний дім та «Оскар», відбудеться в рамках реалізації соціально-культурного проекту «Натхнення. Можливості. Успіх. Я зможу». Початок зустрічі о 15.30, вхід вільний.

Маріанна Кіяновська – членкиня Національної спілки письменників України, публікує вірші та переклади у періодичних виданнях, лавреатка Премій ім. Богдана-Ігоря Антонича та Видавництва «Смолоскип». Лавреатка премії імені Нестора Літописця за найкращу літературну публікацію у журналі «Київська Русь» (2006). Твори Кіяновської перекладалися англійською, білоруською, польською, сербською та російською мовами.

У Стебнику відзначать День захисту тварин

У неділю, 6 жовтня, в Стебнику відбудеться захід з нагоди Всесвітнього дня захисту тварин. Про це «Трускавецький вісник» повідомила зоозахисниця, очільниця місцевого товариства захисту тварин Наталія Петрицин. Захід відбуватиметься в Народному домі, початок о 15.00.

Всесвітній день тварин (інша назва Міжнародний День захисту тварин) відзначається 4 жовтня з 1925 року, вперше його провели в Німеччині. Саме цього дня католицька Церква відзначає спомин святого Франциска Ассизького, покровителя тварин.

Презентація книги про єврейський погром пройшла в Дрогобичі

В університетській студентській бібліотеці Дрогобича 17 вересня відбулася презентація книги польського історика, науковця та громадського діяча, колишнього керівника Інституту Книжки в Кракові Ґжеґожа Ґаудена «Львів – кінець ілюзій. Оповіді про листопадовий погром 2018». Книга свіжесенька, видана польською мовою 4 місяці тому, українського перекладу ще немає. Над ним працює відомий львівський перекладач, письменник Андрій Павлишин, котрий і модерував цю зустріч. Монографія Ґ. Ґаудена розкриває невідому сторінку в історії Галичини – погром мешканців-євреїв Львова польським населенням міста. Зустріч викликала велике зацікавлення викладачів університету та студентів-істориків, а після презентації зав`язалася жвава дискусія.

Власна інформація

Ямельницькі скелі та інші невідкриті загадки Карпат

Це був незвичний по формату огляд і візит. Цього разу наша експертна група у мінімальному складі вирушила ознайомитися не з садибою чи готелем, а з відносно новим туристичним маршрутом під такою собі загальною назвою «Недосліджені скелі Карпат».

Отримавши запрошення ми ще довго вагалися, оскільки ну ніяк не були налаштовані на такі собі активні прогулянки по скелях чи по горах. Хотілося десь приїхати і на місці поніжитися на сонечку, скупатися в прохолодній водоймі, спробувати щось з місцевої кухні. Ну просто відпочити душею та тілом. Проте пан Микола Бакай (представник туристичної фірми «Поїхали»)таки виявився переконливішим за наші бажання і ось ми вкотре вирушаємо у гори Карпати.

Про мандрівку

В рекламному буклеті про маршрут вписано було дуже мало інформації. Вкотре проїдемося по курорту Східниця, далі скелі, далі «Бойківська хата на хуторі» і все. Але оптимізм ми не втрачали, оскільки кожен огляд у нас розпочинається зі стриманих очікувань, а ось далі або повний феєрверк емоцій, або… повні штани фіаско. Дякувати Богу другого наразі траплялося вкрай не часто. Отож за мить аж два мікроавтобуси бажаючих побачити що це за такі недосліджені скелі вирушають у мандри.

А тепер про очікування. Приблизно знали що їдемо в район Урицьких скель і славнозвісної наскальної фортеці «Тустань». Тож сподіватися на щось грандіозніше справді не доводилося, бо що насправді зможе перевершити це історичне місце. Та все ж розповідь екскурсовода Миколая під час відвідин Андроповського джерела на курорті Східниця, таки вселив надію, що розчаровані не будемо.

В дорогу до Ямельницьких скель

Кілька десятків хвилин і в’їжджаємо в село Урич, проте до Тустані не звертаємо, а навпаки рухаємося далі в село Підгородці і там звертаємо до села Ямельниці. І ось зупинка серед лісу. На скелі немає а ні найменшого натяку. Насправді самостійно початок стежки, яка веде до скель самотужки нереально знайти. Маскується вона в зарослих високого чагарника. Отож стартуємо.

Підйом був відносно нетривалим, десь до 10 хвилин. Для нас рівнинних істот і це було чималим навантаженням. Благо група рухається нешвидко і усі учасники туру були попереджені про тип взуття, тому навіть літні люди досить жваво долали цей маршрут. І ось серед гілок дерев вимальовується силует чогось великого. Перша зупинка і перший огляд каміння. Відчуття як у парку Юрського періоду. Усі скелі заховані серед височенних дерев і в багатьох місцях покриті мохом. Ось такими перед нами постали Ямельницькі скелі.

Насправді цей комплекс нічим не уступає Урицьким скелям. Мені здається що навіть площа їх розташування та кількість перевищують тих що на Уричі. Висота скель також в середньому 20-30 метрів. Рекордсмен – 35 метрів. Дивно що досі Ямельницькі скелі залишаються осторонь уваги туристів. Проте у цьому є й багато позитивів, оскільки на даний час їх можна побачити ну у майже первозданному виді і захованих у хащах карпатського лісу. Звісно знавці час від часу сюди навідуються. Розповідають що тут полюбляють так від сторонніх очей займатися лазінням по скалах альпіністи і інші екстримали. Та все ж зустріти їх тут справжня екзотика. До речі, уже давно існують пропозиції на рівні області прирівняти комплекс Ямельницьких скель до статусу Пам’ятки природи місцевого значення. Проте наразі цього ще не зроблено з невідомих причин.

Повертаємося до мандрівки. Після першої зупинки у нас ще кільканадцять цікавих площадок для оглядин. То тут то там виринають химерні кам’яні фігури і скульптури, даючи відвідувачам усе нові сюжети для селфі. Потрапили ми сюди на початку липня у розпал сезону збору чорниць, яких тут просто неймовірна кількість, тож усі панянки по завершенню екскурсії ніяк не могли відмити синє забарвлення губ від ягід. Чоловіки лишень піджартовували: «А ось в санаторії розкажете що були на шабаші карпатських відьом». Загалом відвідини цього місця тривали декілька годин. В процесі оглядин екскурсовод розповідає про походження скель і історії пов’язані з ними. Їх багато, тож переповідати не будемо, але враження від справді «недосліджених» сель (а я б зазначив «від несправедливо невизнаних») просто неймовірні.

І ще раз про морський відпочинок в Карпатах

Та на цьому мандрівка не завершилася. Оскільки у день мандрівки на календарі свято Івана-Купала – саме доречний час відвідати якусь водойму для купання. Спочатку екскурсійній групі пропонується невелика зупинка на узбережжі ріки Стрий зі спогляданням підвісних мостів, а відтак вирушаємо у село Довге-гірське на цікаве озеро.

Насправді про існування цього озера знав давно, але якось не випадало вичислити його місце розташування. Ще підчас підготовки матеріалу про Карпатське море та руїни дамби довідуюсь про існування двох техногенних водойм, які були створені під час будівництва. Проте дамба канула в лету, а озера без уваги втратили свою привабливість. Проте декілька років тому їх було очищено і сьогодні перед нами постали просто неймовірні водойми з чистою гірською водою, кам’яним дном і гарними водяними ліліями.

Знову ж апелюю до своїх попередніх публікацій у Блозі туриста, а саме до «Як перевтілити відпочинок у Карпатах на морський відпочинок». Так от з появою цієї водойми можливості отримати чудовий відпочинок на кшталт морського в горах розширюється врази. Персонально скупався – відчуття неймовірні: допливши до середини водойми опускаю руку у воду і я бачу свою долоню, біля якої примостилися дві невеличкі рибинки. Варто зазначити, що озеро має досить велику глибину, тому запливати у заборонені зони не рекомендовано, про що повідомляють керівники екскурсійних груп. Ну і далі у нашій екскурсійній програмі відбулося невеличке відхилення від плану і ми дружнім колективом направляємося до залишків славнозвісної дамби. Раніше доводилося її бачити лишень з протилежного боку, а зараз ось вона у всій своїй красі.

Вечеря на хуторі поблизу греблі

Після таких спортивних та водних процедур час і підкріпитися, тож наш маршрут триває на хутір Ровінь де на нас очікував смачний обід чи то пак уже вечеря у бойківській садибі. Усе було надзвичайно смачно, адже господиня приготувала великий вибір автентичних бойківських страв. Та все ж нашу групу цікавив інший момент, на який ми вирішили більше зосередити уваги. Саме тут у нас відбулася цікава зустріч і знайомство з кандидатом історичних наук паном Володимиром Петриківим. Пан Володимир також є представником Асоціації гірських провідників «Ровінь», тож висловлюю щире сподівання, що колись таки з нашим новим колегою і асоціацією ми створимо ще не один цікавий матеріал по результатах мандрівок. До речі Асоціація надає послуги гідів, тож для більш активних туристів інформацію про цю організацію залишимо після публікації. Під час спілкування з паном Володимиром довідуємось про історію цього краю. Насправді здавалося б у закинутих місцях, які далеко від цивілізації відбувалося багато цікавих історичних подій. Саме тут тривали бої двох світових воєн, і саме тут тривав активний повстанський визвольний рух . Тож ці краї містять в собі ще чимало загадок і таємниць.

Враження та підсумки

Та сонце невпинно хилилося за обрій проте більшість учасників екскурсійної групи з великим небажанням займали свої місця у автобусах. Далі дорога до курорту Трускавець звідкіля все і розпочалося. Отож підсумовуємо побачене і почуте. Як на нас маршрут справді цікавий і пізнавальний. Що найголовніше він не належить до суперактиву, відтак доступний для широкого кола відвідувачів. Особливо він буде цікавий тим, кому Уже нецікаві звичні мандрівки, що пропонують на курортах Трускавець і Східниця. Потрапити на цей маршрут можна саме з Трускавця відшукавши в районі Бювету мінеральних вод представника туристичної фірми «Поїхали» пана Миколу. А простіше замовити екскурсію можна за телефоном. +380975722921. Сподіваємось, що це не остання наша співпраця з цією компанією і ми відкриємо для вас ще не один новий і цікавий туристичний маршрут. Також зазначу що ми відкриті до співпраці і з іншими туристичними компаніями, адже місією нашого проекту є саме відкриття невідомих Карпат для широкого загалу. За світлини подяка фото проекту «YarekFoto».

Організатор мандрівки турфірма "Поїхали" (м. Трускавець) +380975722921.

Асоціація гірських провідників "Ровінь" (м. Львів) +38 067 737 61 63.

Ярослав Баран, Karpatytur.Info

У Трускавці знову говорили про Нафтусю

16 вересня на курорті Трускавець відбулася конференція на тему «Трускавецьке родовище мінеральних вод – основа розвитку медичного туризму Львівського регіону». Оскільки про Нафтусю, як і про курорт Трускавець писали не раз, тож цього разу нас зацікавив останній пункт програми, а саме екскурсія на родовище мінеральних вод – місце куди вхід простим відвідувачам заказано. Отож сьогодні маєте змогу очима наших кореспондентів подивитися на святая святих курорту Трускавець, а саме те що приховане від очей відпочивальників, і є серцем курорту.

Та про екскурсію трішки згодом. Усе розпочалося з того що наша команда у складі експертів Андрія Баховського, Олени Баховської, Олени Довгалюк та автора навідалися в один з готелів курорту Трускавець на вищезгадану конференцію. Зазначимо, що такі зустрічі варто було розпочати уже давно, оскільки з завидною регулярністю в медійних колах починають з’являтися всілякі міфи та домисли про «Нафтусю». За останніх два десятки років таких уставлених видумок назбиралося чимало і вони досі є чудовим грантом для маніпуляцій для нечесних на руку представників туристичного бізнесу. Так от політика «невтручання» чи то пак «не спростування» уже призвела до того що дана тематика перейшла у певні сектантські переконання. Є свої адепти запаху Нафтусі, є свої прихильники і противники кожного з джерел. Тобто інформація про Нафтусю давно формується громадською думкою без урахування думок науковців. Ну є ще над чим працювати на курорті Трускавець в плані інформаційного менеджменту.

Та цього разу нарешті спостерігаємо спробу розвінчати міфи довкола Нафтусі. Тож символічно, що організаторами даного семінару виступило товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецькі лікувальні води». Їм під одним дахом вдалося зібрати геологів, працівників ГГРЕС, медиків. Присутність міського голови Андрія Кульчинського свідчило про те що усі проблеми, пов’язані з Нафтусею непокоять не лише компанію-експлуатанта, але й міську владу. Доповіді директора ТОВ «Трускавецькі мінеральні води» Андрія Тарнавського, та гідрогеолога Євгена Кондратюка дали загальне уявлення про сучасну технологію видобутку мінеральних вод, а також передісторію формування цієї системи. І власне не побоюсь цього слова, оскільки уявлення про джерело, яке витікає з труби чи розташоване в колодязі тут не доречне. За десятків років тут розроблено повноцінну автоматизовану систему видобутку і контролю за якістю мінеральних вод, метою якої є швидка подача води до споживача при мінімальних втратах без втручання в її склад. Ну про те як формується вода і звідкіля вона береться – питання окремої публікації, хоча власне на конференції усе було пояснено максимально доступно.

Однією з поширених легенд, які часто використовують конкуренти у боротьбі за місце під сонцем є близькість Трускавця до Стебницького калійного родовища, мовляв те уже незабаром може становити суттєву загрозу для Нафтусі. Спростувати цю страшилку була покликана доповідь доцента ЛНУ ім. І.Франка пана Василя Дяківа, який тривали час працював над проблемами стебницького родовища. Проте найцікавішим для медичного туризму став виступ кандидата медичних наук, асистента кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини ЛНМУ ім. Данила Галицького пана Володимира Яцюка. Пан Володимир з його досвідом мабуть і сьогодні залишається одним з провідних експертів Україні щодо водолікування. З його уст пролунав цікавий факт, який варто занести до особливостей карпатського регіону: виявляється Трускавець – єдиний в Європі урологічний курорт.

І ось нарешті довгоочікувана екскурсія на одне з родовищ мінеральних вод у Трускавці. Варто зазначити що в межах міста і поза його межами є декілька таких місць. Проте ми вирушаємо у най сакральніше місце а саме туди звідки все і розпочалося: йдемо на родовище Нафтусі. І допоки група неспішним кроком чимчикує у центр курорту згадуємо дискусії які велися під час семінару. І зокрема йшлося про ті ж легенди, про які згадували раніше. Найпопулярніші серед них: а) Нафтусю розбавляють, це вже не та Нафтуся, б) в Трускавці Нафтусі немає – її доставляють по трубах зі Східниці, в) Нафтуся не пахне як інші джерела тому вона гірша. І таких є дуже багато. І незважаючи на те що сірководень не є показником оздоровчих властивостей цієї мінеральної води, а також й те що прокласти мінералопровід зі Східниці до Трускавця фізично нереально і нерентабельно, проте у цих легенд є свої адепти прихильників «плоскої землі». Ну а щодо розбавляння води якраз і глянемо, як на практиці усе виглядає.

Родовище Нафтусі розташоване у курортному парку одразу за Бюветом мінеральних вод №1. Перше джерело, яке сьогодні використовують виключно для досліджень можна бачити підіймаючись дорогою зліва від бювету. Цікава альтанка з псевдо куполом давно привертала увагу нашої команди.

І ось сьогодні ми маємо змогу зазирнути у середину. Справді тут розташований колодязь джерела «Нафтуся №1».

Такий собі міні храм для королеви мінеральних вод. Далі учасникам семінару показали те місце звідкіля Нафтуся потрапляє на бювет. Тут все просто: свердловина, двигун-насос і набір трубопроводів, якими вода потрапляє на бювет. Варто зазначити що таких свердловин є 5. Це зроблено для того щоб мати резервні джерела на випадок форс мажорних обставин. Якщо зважати на той факт, що ліміт Нафтусі в добу 25 кубів, то сьогодні однозначно немає підстав говорити що вода не та адже споживання в останні десятиліття є врази нижчою. Як бачимо і найголовніша легенда спростована.

Проте це не весь шлях Нафтусі. На бюветі мінеральних вод відбувається процедура нагрівання мінеральної води. І як розповів директор ТОВ «ТЛВ» Андрій Тарнавський цей процес таки наукоємний, оскільки для Нафтусі передбачені дуже строгі обмеження як температурно, так і в часі. Тож нагрівання води відбувається проточним методом спеціально розробленими однією науковою установою приладами.

Кажуть: недосказаність породжує легенди. Справді такий семінар варто було проводити ще багато років тому, можливо би вдалося уникнути багато шкідливих для курорту процесів. Та все ж перший крок хай пізно але зроблено. Символічно він припадає на круглу 70-ту роковину установи яка тривалий час саме займається утриманням родовищ. Мова йде про гідрогеологічну режимно-експлуатаційну станцію. Завдяки зусиллям науковців які тут працюють Трускавець досі має змогу хвалитися якісними мінеральними водами, аналогів яких у світі немає. Звісно і тут не все гаразд, але проблеми є в економічні площині а не технічній чи екологічній. Тому залишається сподіватися на пошук ефективної формули вирішення проблем, яка б була прийнятною як надавачам туристичних послуг і що найголовніше відпочивальникам та туристам.

Ярослав Баран, Karpatytur.Info



Создан 18 сен 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником