Трускавецький вісник № 126 (1861) від 28 вересня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 126 (1861) від 28 вересня 2019 р.

28.09.2019



У номері: Районний семінар по туризму в с. Воля Якубова; Чотири Ангели-Герої з Трускавця; «Батьківщина» тримає на контролі питання обвалу будинку в Дрогобичі.

Поліцейські затримали мешканця Трускавця, який керував викраденим автомобілем

Працівники екіпажу сектору реагування патрульної поліції Пустомитівського відділу поліції сьогодні, 28 вересня, о 1.45 на вулиці Львівській в селі Зимна Вода виявили автомобіль «Тойота Лендкрузер», на якому були видимі ознаки технічних пошкоджень. На законну вимогу правоохоронців водій не зупинився, а навпаки, збільшивши швидкість, почав втікати.

Повідомивши чергових, поліцейські розпочали переслідування утікача, який рухався в напрямку міста Городок. Поблизу села Бартатів водій з’їхав у ліс і, залишивши автомобіль, кинувся втікати.

Поліцейські затримали його та встановили, що це 58-річний мешканець міста Трускавець.

Також було встановлено, що автомобіль, на якому він пересувався, є викраденим та від 6 вересня перебуває у розшуку поліцією Хмельниччини.

На зловмисника працівники Пустомитівського відділу поліції склали адмінпротокол за ст.122-2 (Невиконання водіями вимог про зупинку) та постанови за ч.1 ст.121 (Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами) та ч.1 ст.126 (Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами) КУпАП. 

Зараз правоохоронці перевіряють правопорушника на причетність до незаконного заволодіння автомобілем «Тойота Лендкрузер».

Відділ комунікації поліції Львівської області

Питання ситуації з постраждалими внаслідок обвалу будинку в Дрогобичі – на контролі партії «Батьківщина» та особисто Михайла Цимбалюка

Від дня страшної трагедії в Дрогобичі, коли обвал будинку забрав вісім людських життів, завтра минає місяць. Чорний день 28 серпня назавжди закарбується в історії Дрогобича як лихо без забуття, як якась кара Божа невідомо за що. Біль залишається, але жити треба далі. А як жити без рідних стін, без ясного майбутнього, з розпачем втрати найближчих людей?

Як би там не було, але поки що відкритими залишаються два споконвічні питання «Хто винен?» і «Що робити?». Якщо з першим можна «потягнути», то друге нагальне, адже на носі зима, а люди без даху над головою. Причому не тільки мешканці під`їзду, який обвалився, а й жителі сусідніх під`їздів цього ж будинку на Грушевського 101/1, який планується під знос.

Питання – на особливому контролі народного депутата України (фракція «Батьківщина»), голови Львівської обласної організації партії «Батьківщина», колишнього очільника Львівської області Михайла Михайловича Цимбалюка. 26 вересня він особисто побував у Дрогобичі, провів робочу зустріч-нараду з представниками міської влади, а також зустрівся з журналістами.

- Ми очікуємо результату вивчення питання від експертної комісії, і дуже важливо, щоб ця експертиза була фаховою, щоб і жителі цього будинку, і громадськість Дрогобича, і взагалі всі, хто переймається цією проблемою, зрозуміли причину трагедії, - наголосив під час прес-конференції Михайло Цимбалюк. – А причину потрібно розуміти для того, щоб у сусідніх та інших такого типу будинках не сталося чогось подібного. Але зараз значно важливіша річ – як і де цим людям зимувати. Це питання буде вирішуватися через Кабінет Міністрів, і ми будемо лобіювати, щоб кожна родина отримала компенсацію. Оскільки міська влада не має житла, то кожна родина при отриманні коштів зможе сама вирішити де вона купить квартиру чи як вона вийде з цієї ситуації. Не виключено, що дехто з цих жителів переїде в іншу місцевість, щоб постаратися забути про те, що сталося. Але кожна родина отримує компенсацію за середньою ціною квадратного метра житла в м. Дрогобичі…

Під час робочої наради з представниками виконавчої влади м. Дрогобича прозвучала цифра 16 тисяч гривень за 1 квадратний метр житла на вторинному ринку м. Дрогобича. Загалом, підрахували у виконкомі, на потреби постраждалих потрібно трохи більше 45 млн. грн.

Будинок на Грушевського 101/1 визнаний непридатним для життя, отже буде зруйнований чи знесений. Міська влада хотіла б на його місці побудувати новий, дев`ятиповерховий будинок. Михайло Цимбалюк натомість наголосив, що важливо встановити якийсь пам’ятний знак, який нагадував би про страшну трагедію 28.08.2019.

З 64 квартир аварійного будинку 59 – житлові, інші переобладнані під офіси. Постраждалими визнано 129 осіб. 40 людей розселено, хто в готелі, хто в гуртожитках. Звісно, не всі задоволені умовами, бо що своє рідне житло – то не тимчасове місце помешкання. Про ситуацію із забезпечення людей всім необхідним доповідали представники місцевих органів охорони здоров`я та соціальних служб.

Уточнення у розповідь мера Дрогобича про стан справ з постраждалими вносив його перший заступник Ігор Герман. Із наради стало зрозуміло, що з обласного бюджету виплачено 1 млн 200 тис. грн коштів, і що питання на особливому контролі у голови Львівської ОДА Маркіяна Мальського. Як зазначив мер Дрогобича Т. Кучма, народний депутат України від Дрогобиччини Орест Саламаха теж цікавиться вирішенням справ.

Михайло Цимбалюк зазначив, що добре було б очільнику Дрогобича взяти участь у засіданні Кабміну, яке пройде наступного тижня (вівторок або середа), і там докладно розповісти про ситуацію, яка склалася. І Михайло Цимбалюк, і колишній міністр ЖКГ, а тепер народний депутат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко мали розмову на цю тему з новопризначеною міністр розвитку громад і територій України Альоною Бабак, і в майбутньому теж спілкуватимуться з нею – до моменту остаточного вирішення питання компенсації постраждалим від дрогобицького обвалу.

Хоча тема обвалу будинку на Грушевського 101/1 була найголовнішою, та під час наради, а потім і під час прес-конференції були заторкнуті й інші питання. Так, Михайло Цимбалюк вкотре підтвердив принципову позицію його політичної сили щодо недопустимості продажу української землі іноземцям (у тому числі т.зв. «українським» агрохолдингам, де іноземний капітал становить до 99%).

Іншою темою стала адмінреформа, котра має бути завершена до планованих на квітень позачергових місцевих виборів. Також Михайло Цимбалюк підтвердив факт, що ведуться розмови про дострокові вибори мера Києва та ряду інших важливих міст (обласних центрів) 8 грудня ц.р.

На прохання Т. Кучми допомогти в питанні утворення ОТГ з центром в Дрогобичі Михайло Цимбалюк відповів словами Івана Франка: «Хай вам Бог помагає!». Звісно, не буде народний депутат втручатися у цей процес чи переконувати ті території, які нізащо не хочуть єднатися з тим чи іншим містом в ОТГ. Як зазначив «батьківщинівець», при формуванні ОТГ потрібно враховувати не тільки економічну спроможність, але й соціально-історичне обґрунтування. Адже є міста і села зі славною історією та амбіціями, є такі, що споконвіків ворогують між собою, а є й просто несумісні за баченням напрямів розвитку та свого майбутнього. Але в одному політик впевнений – процес децентралізації незворотній.

На зустрічі з Михайлом Цимбалюком окрім представників місцевих та обласних ЗМІ та представників влади Дрогобича були також «батьківщинівці» (партактив) міст Дрогобича, Борислава, Трускавця та Дрогобицького району.

Володимир Ключак, фото автора

Чотири Ангели-Герої з Трускавця

19 листопада 2018 року, тобто майже рік тому, Трускавець став 101 українським містом, котре долучилося до акції «Мамина весна». Про це «Трускавецький вісник» писав у статті «Про Героїв нагадуватимуть фруктові дерева».

Тоді в нашому місті-курорті заклали фруктовий сад в честь Героїв АТО – і живих, і загиблих. Було висаджено два десятки яблуневих саджанців, освячено меморіальну плиту, і цей куточок курортного парку почав перетворюватися на особливе місце. В майбутньому тут постане справжній меморіал пам`яті Героїв АТО, і може нарешті опоненти чинного мера додумаються зняти банер з паркану біля «Квітки Полонини», в якому Андрієві Кульчинському закидають небажання виділити ділянку для вшанування загиблих Героїв.

Але однією висадкою фруктових дерев проект «Мамина весна» не обмежився. Що було далі, і які плани на майбутнє – про це «Трускавецькому віснику» розповідає ініціаторка ідеї вшанування загиблих Героїв-трускавчан, секретар Трускавецької міської ради Наталія Анатоліївна Пономаренко.

- У 2018 році ми з громадською організацією «Культурно-спортивне об`єднання інвалідів «Мамина весна» з Житомира (очолює Олександр Іськов) спільно з дружинами та матерями учасників бойових дій на Сході України висадили яблуневий сад. Це була моя ідея, я давно її виношувала, адже білий цвіт яблуні – це символ невинності, миру, а в нашому випадку ще й миру в Україні. Матері та дружини наших воїнів без вагань підтримали цю мою ідею, і ми висадили саджанці дерев.

В травні, коли у Трускавці проходив V Всеукраїнський фестиваль «Мамина весна», були запрошені матері всієї України, і ми досадили цей сад.

Влітку я обговорила з учасниками АТО з Трускавця ідею, щоб цей сад трансформувати у сквер пам`яті загиблих трускавчан-Героїв. Нагадаю, що ми втратили чотирьох хлопців-воїнів із Трускавця – це світлої пам`яті Сергій Шевчук, Ігор Дідач, Андрій Шіхт та Артур Гулик.

По місту в різних мікрорайонах були скульптури ангелів – як результат пленеру, організованого в 2010 році з ініціативи депутата Олега Карпина. Я звернулася до Олега Романовича з запитанням чи можемо ми перенести скульптури цих ангелів у яблуневий сад як символи загиблих хлопців. Тоді я ще не знала, що ангелів є рівно чотири. Він радо погодився, я знайшла спонсорів, котрі допомогли перевезти та встановити ангелів у яблуневому саду-скверику.

Зараз скульптури ангелів трошки в неприглядному стані, адже від моменту їхнього спорудження пройшло вже майже десять років, але ми їх відреставруємо, оновимо. Вже знайшовся майстер, готовий взятися за цю справу.

Отож, ці чотири Ангели символізуватимуть наших чотирьох загиблих Героїв-трускавчан. Для мене це дуже символічно і в плані пам`яті загиблих, і як знак надії, що Трускавець більше нікого зі своїх синів на війні вже не втратить.

Але ми не зупинилися тільки на цьому. Знайшлися небайдужі підприємці, які запропонували біля кожного ангела поставити невеличкий пам’ятник в честь конкретного загиблого Героя.

До речі, в яблуневому саду є і дерева, котрі садили власне матері загиблих. Тому ангели будуть розміщені біля цих дерев.

Спочатку ідею «Маминого саду» ми обговорювали з керівниками громадських організацій, були схвальні відгуки, не було жодних заперечень. Пізніше тісніша співпраця почалася власне з дружинами та матерями воїнів. Коли виникла ідея облагородити сад пам’ятними ангелами, то ми знайшли спільну мову і почали тісно співпрацювати з воїном-добровольцем Леонідом Федевичем (ГО «Меч Арея»). Ми разом знайшли підрядника, котрий пам’ятники виготовить по бюджетній ціні.

За парком доглядатиме Трускавецький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Це не має бути якийсь заполітизований проект – я хочу, щоб цей яблуневий сад і сквер нагадували про подвиг наших хлопців незалежно від влади, яка є чи буде в майбутньому у Трускавці, яка приходить та відходить.

В бюджеті виділені кошти на реконструкцію доріжки, котра йде курортним парком попри цей сад-сквер. А в майбутньому (швидше за все вже навесні) хочемо там посадити квіти, розбити клумби, поставити лавочки. Тобто, це буде таке особливе місце, де можна буде сісти, задуматися, віддати шану загиблим Героям.

Хочемо відкрити оновлений меморіальний сквер «Мамина весна» наступного року, - резюмувала Наталія Пономаренко.

Підготував Володимир Ключак

Бути туристом на своїй землі

Навколо нас є сила-силенна вражаючих місцин. Але діючи за принципом «Чуже – значить ліпше», українці обирають відпочинок в Туреччині, Єгипті, Болгарії, Хорватії, їдуть в кількаденні тури до Польщі, Угорщини, Австрії, Німеччини, Італії, залишають гроші за кордоном, та ще й нарікають, що їм погано живеться.

Тим часом для багатьох невідкритими залишаються замки Львівщини та Закарпаття, величні Чернівці, Хотин та Кам`янець-Подільський, краса Заліщиків чи Бакоти, Вилково, Шацькі озера, Говерла, Парашка, чи перлина біля моря Одеса.

Та навіть якщо подивитися на карту району, в якому Ви проживаєте, то скільки з нас може відповісти ствердно, що побував у всіх вартих уваги місцях? Для прикладу Дрогобиччина – це не лише курорти Трускавець та Східниця, не лише древній Дрогобич та нафтово-духовний Борислав, але й садиба «Родинне гніздо» у Жданівці, форельник в Опаці, ранчо «Техас» в Попелях, найвища вершина краю – гора Небесної Сотні в Довгому, зубри та цікаві промислові і сакральні об’єкти в селі Майдан, не кажучи вже про малу батьківщину Івана Франка (Нагуєвичі), Дмитра Грицая (Дорожів), Івана Боберського (Доброгостів), Андрія Мельника (Воля Якубова) та багатьох-багатьох інших славних синів та дочок Дрогобиччини.

Про те, що туризм – наше майбутнє, і що потрібно й іноземних гостей запрошувати, але й за свого вітчизняного туриста не забувати, говорилося на виїзному семінарі, котрий з нагоди Міжнародного Дня туризму пройшов 27 вересня на відпочинковій базі «Слобода Раковець» (с. Воля Якубова). Захід спільно організували Дрогобицька РДА (в.о. голови Руслан Щерба) та Дрогобицька районна рада (голова Михайло Сікора), а натхненниками та модераторами події були начальниця відділу культури та туризму ДРДА Надія Козар і керівник відпочинкової бази «Слобода Раковець» Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Лев Грицак.

До участі у семінарі були запрошені власниця сімейної ферми «ЧароДійка» Іванна Кемпа, директор відпочинкового комплексу «Рибничанка» Степан Коцибан, власник оздоровчо-відпочинкового комплексу «Петрова пасіка» Петро Дмитрович,  власник агрооселі «Сімейний маєток Сташека» Володимир Мельник, власник відпочинкового комплексу «Опака» Микола Микульчин, власник приватної оселі «Родинне гніздо» Роман Попадинець, власник готельно-ресторанного комплексу «Золота гора» Ігор Савчин, активний громадський діяч, Турист з великої літери і патріот рідного краю Хосе Турчик, воїн АТО та громадський діяч Микола Кобільник. Не всі запрошені змогли прибути на семінар, але грамоти від райдержадміністрації та райради знайдуть своїх героїв. Також в семінарі взяли участь заступник голови ДРДА Володимир Ханас, журналісти Ярослав Грицик, Іван Швед та автор цих рядків.

Окрім вітальних слів зі святом, вручення грамот та екскурсії відпочинковою базою учасники семінару обговорили актуальні питання туризму на Дрогобиччині. Однією з найболючіших проблем є стан доріг, але навряд чи ситуація покращиться до кінця року – нова влада гроші на місця давати не поспішає. Інша проблема – навіть самі учасники семінару не знали про всі цікаві місцини Дрогобиччини, котрі варто популяризувати. Тому всі уважно слухали виступ Хосе Турчика про розроблені пішохідні маршрути, про унікальні природні та рукотворні об’єкти села Довге Гірське, про ракетну базу біля с. Рихтичі як відгомін радянських часів, про те, як в школах розуміють туризм (сіли в автобус і поїхали на Урич), і як треба у дітей виховувати любов до мандрівок і рідного краю. Нагадуємо, що Хосе Йосипович – педагог з багатолітнім стажем роботи, котрого мають за честь називати своїм Вчителем чимало знаних дрогобичан. Цікаві ідеї щодо розвитку туризму в регіоні подавали також Іван Швед та названі вище власники туристичних осель.

Семінар проходив на мальовничому «Острові кохання», котрий є одним з найголовніших елементів «Слободи Раковець». А ще тут красиві ставки з австрійських часів (за СРСР занедбані, а зараз відновлені), дубова алея, котру висадили в честь приїзду цісаря Франца-Йосифа, капличка, котру освятять 15 жовтня ц.р., сцена-корабель, будиночки для відпочинку, електрокари, верблюд, можливість риболовлі і багато інших атракцій.

Комплекс одночасно функціонує та розбудовується, щоб навесні 2020 року урочисто відкрити свої двері для нових відвідувачів. Адже, як розповів Лев Грицак, зараз тривають роботи над будівництвом ресторану «Веселий козак» з дикого дерева, кількох котеджів, з дубів зі Сколівщини будуть витесані фігури п’ятьох українських гетьманів, готується місце під наметове містечко. Лев Грицак прагне поєднати епоху козацької доби, українські культурні та побутові елементи й традиції, любов до краси та рибальства, а ще нагадати гостям про славне минуле цього села. Тому трошки віддалік бази, безпосередньо у Волі Якубовій куплено хату, де функціонуватиме музей Андрія Мельника, де буде повстанська криївка, де окрім інформації про Провідника ОУН можна буде оглянути цікаві експонати побуту жителів Волі Якубової столітньої давнини.

Учасники семінару були вражені побаченим, вражені масштабом будівництва, вражені красою цього тихого місця. Кожна деталь – продумана, кожна ідея, котра створена фантазією великого будівничого Лева Ярославовича, лягла проектом на папір (він сам автор проектів!) і реалізацією в натурі.

Тут немає нічого зайвого, і картину ідилії та благодаті доповнюють сотні, якщо не тисячі дрібниць: золота рибка та старий рибалка з неводом, справжні білі гриби на «Острові кохання» у посушливу погоду, тандир, де готують надзвичайно смачний шашлик, смачнюча риба, вирощена у джерельній воді, котра наповнює ставки, витікаючи з волянського лісу. А ще затишок оселі для молодят, вражаючі двері до ресторану «Веселий козак», дзвін, гармати, елементи декору, та навіть рослинність навколо ставків, придбана спеціально для цього місця та висаджена у спеціально завезений ґрунт. «Тут відчуваєш особливу ауру, і на тебе сходить Божа благодать!» - в захопленні каже Іван Швед. А Руслан Щерба, Михайло Сікора та Хосе Турчик не змовляючись кажуть: «Масштаби вражають!».

На Дрогобиччині є чимало цікавих місць. Чи були Ви у зоопарку «Лімпопо», а якщо так, то чи звернули увагу на церкву та костел в Меденичах? Чи знаєте Ви, як Устияновичі об`єднують Довге Гірське та Славське? Чи йшли Ви на прошу до святині в Грушеві, де під кінець совєтської епохи відбулося об`явлення Матері Божої? Що Вам відомо про графів Тарновських та їхній двір у Вороблевичах? Звідки родом композитор Маврицій Дідушицький? Чи знаєте, чому форель у Рибнику та Опаці має особливий смак? Скільки було німецьких колоній на Дрогобиччині, і що зараз на їхньому місці? Кірха в Майдані, давній костел у Рихтичах, славні церкви в багатьох селах краю (Медвежа, Котовань, Монастир Лішнянський та інші) – цікавинки є на кожному кроці. Потрібно тільки захотіти їх побачити, захотіти пізнати рідний край  і закохатися в нього.

Бо часто їдемо світ за очі, щоб побачити чуже та незрозуміле, а тим часом своє залишається захованим, як ті гриби, що виросли на «Острові кохання» у Волі Якубовій…

Володимир Ключак, фото автора

День туризму у комплексі «Слобода Раковець»

27 вересня 2019 р. відділ культури і туризму Дрогобицької РДА організував виїзний семінар для представників туристичної галузі району. Місцем його проведення став відпочинковий комплекс «Слобода-Раковець» готельно-курортного комплексу «Карпати» поблизу с. Воля Якубова, а нагодою – відзначення Міжнародного дня туризму.

Учасників семінару зі святом привітали перший заступник голови РДА Руслан Щерба, голова районної ради Михайло Сікора та начальник відділу культури і туризму Надія Козар.

За самовіддану багаторічну працю і вагомий внесок у розвиток туризму грамотами райдержадміністрації нагородили:

- генерального директора ГКК «Карпати», заслуженого лікаря України, громадського діяча Лева Грицака;

- власницю сімейної ферми «ЧароДійка» Іванну Кемпу;

- директора відпочинкового комплексу «Рибничанка» Степана Коцибана;

- власника оздоровчо-відпочинкового комплексу «Петрова пасіка» Петра Дмитровича;

- власника агрооселі «Сімейний маєток Сташека» Володимира Мельника;

- власника відпочинкового комплексу «Опака» Миколу Микульчина;

- власника приватної оселі «Родинне гніздо» Романа Попадинця;

- власника готельно-ресторанного комплексу «Золота гора» Ігоря Савчина;

- активного громадського діяча Хосе Турчика.

Подяками Дрогобицької районної ради відзначили:

- власника АО «Сімейний маєток Сташека» Володимира Мельника;

- - власника ОВК «Петрова пасіка» Петра Дмитровича;

- директора ВК «Рибничанка» Степана Коцибана;

- громадського активіста Хосе Турчика.

Згодом господар – генеральний директор ГКК «Карпати» Лев Грицак – провів для гостей екскурсію відпочинковою базою «Слобода Раковець».

Там надзвичайно мальовнича природа, мішаний з дубами ліс, чисте повітря, зарибнені ставки… Гості помилувалися водоспадом, дубовою алеєю, висадженою до приїзду Австрійського імператора Франца-Йосифа, оглянули дерев’яні будиночки на березі озера, незавершене будівництво ресторану «Веселий козак» та котеджів, причал-сцену з пришвартованим козацьким фрегатом, ошатну капличку…

Цікавою виглядає символічна підкова з кострищем усередині, навколо якого збиратимуться люди і читатимуть поезію, співатимуть пісні під бандуру, гітару. Поряд встановлять дерев’яні фігури п’ятьох українських гетьманів.

Хоч база ще повністю не закінчена, люди уже приїздять туди порибалити, скуштувати рибної юшки… Ця послуга платна. Велику рибу випускають назад, а улов вагою до 2 кг можна забрати із собою.

Учасники семінару побували на «Острові кохання» посеред ставка, де знайшли кілька білих грибів. А куштуючи рибну юшку та інші рибні страви у кафе «Золота рибка», гості з захопленням обмінювалися позитивними враженнями від побаченого, а також обговорили перспективи і напрями розвитку туризму на Дрогобиччині.

Лев Грицак розповів:

«П’ять років тому ми взяли в оренду 13 гектарів землі під ставки. Придбали землерийну техніку і почали копати стави, які існують тут ще з австрійських часів. Вони були майже повністю замулені, на місці озер виріс ліс. Довелося усе зрізати і розкопувати. У деяких місцях було до 4 метрів углиб намулу. Насипали з нього цілу гору. У майбутньому плануємо там зробити гірки та атракціони для дітей.

Завершуємо будівництво комплексу, до якого входять 4 котеджі на дві сім’ї, ресторан і капличка. Вони збудовані з «дикого» карпатського дерева.

На козацькому фрегаті плануємо приймати гостей, проводити концерти, демонструвати вистави за участю акторів муздрамтеатру ім. Ю.Дрогобича.

На свято Покрови Пресвятої Богородиці плануємо освятити капличку. Її вівтар та образи робляться за проектом відомого львівського художника Ореста Скопа».

Лев Ярославович також нагадав, що село Воля Якубова є батьківщиною нашого національного героя Андрія Мельника. На жаль, історія склалася так, що ця постать була призабута. Щоб виправити це, у нас виникла ідея зробити у селі музей Андрія Мельника. Для цього придбали хату, яка відповідає архітектурі тих часів, триває пошук експонатів.

Словом, біля Волі Якубової будується відпочинкова база, яка може стати туристичною візитівкою не лише Дрогобиччини, а й Львівщини. Ще б дорогу до села заасфальтувати! Це б сприяло приїзду більшої кількості гостей як на батьківщину Андрія Мельника, так і до комплексу «Слобода Раковець».

Ярослав Грицик, фото автора



Создан 28 сен 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником