Трускавецький вісник № 138 (1873) від 21 жовтня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 138 (1873) від 21 жовтня 2019 р.

21.10.2019



У номері: Перспектива створення Трускавецької ОТГ; Завершився ІІ Трускавецький ЛітФест; Презентовано проєкт «Віртуальний музей Михайла Біласа»; В «Добрій Новині» пройшло Свято подяки; Короткі новини; Ризики змін до Конституції України.

Короткі новини

Трускавець відвідає одна з найвідоміших журналісток Італії

У четвер, 24 жовтня, до Трускавця прибуває одна з найвідоміших в Італії журналісток – Розі Фонтана. Про це 21 жовтня на щотижневій оперативній нараді в Трускавецькій міській раді повідомила начальниця управління розвитку міста ТМР Наталія Скибак.

Розі Фонтана є засновницею корпорації «Rosi Fontana Press & Public Relations», займається комунікацією і промоцією заходів в галузі культури та мистецтва. Своєрідною фішкою Розі Фонтани стало об’єднання в одне ціле пресслужби, зовнішніх зв’язків, спілкування, промоції, іміджу та маркетингу. Розі Фонтана є брендовим іменем, добре знаним в найавторитетніших світових газетах та журналах.

Також Наталія Скибак повідомила про те, що в рамках роботи над отриманням Трускавцем статусу курорту державного значення до нас цього тижня приїдуть представники Одеського Інституту курортології.

А вчора Трускавець відвідала делегація німецьких політиків у складі 36 осіб на чолі з бургомістром Об`єднаної землі Ватлінґен в Нижній Саксонії (ФРН) Вольфґанґом Ґрубе.

У Трускавці туристичного збору зібрали на 1,3 млн гривень більше

Як інформує пресслужба Львівської ОДА, у поточному році з усіх видів надходжень до місцевих бюджетів найбільшої реформації зазнав туристичний збір. Раніше його розмір становив від половини до одного відсотка мінімальної зарплати від загальної вартості проживання туристів, тепер – до пів відсотка для вітчизняних туристів і до 5 відсотків – для іноземців за кожний день проживання.

Загалом туристичного збору надійшло до бюджету області 14,1 млн гривень. Це на 4,6 млн грн або 48% більше, ніж за 9 місяців торік (надходження всіх податків разом зросли лише на 20%). Це найвищий відсоток росту збору за останні 4 роки. Найбільше зростання надходжень у Львові – на 2 млн грн, Трускавці – на 1,3 млн грн та Бориславі (Східниця) – на 0,3 млн гривень.

Трускавецька лікарня підтвердила відповідність стандартам вищої категорії

16 жовтня відбулась експертиза відповідності стандартам державної акредитації КНП «Трускавецька міська лікарня». Про це 21 жовтня на щотижневій апаратній нараді в Трускавецькій міській раді  повідомив головний лікар Трускавецької лікарні Ігор Стасик. Експертиза проходила за участю представників Департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації. Наша лікарня підтвердила відповідність стандартам вищої категорії, зазначив Ігор Стасик.

Він також повідомив, що в той же день, 16 жовтня, в Департаменті охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації відбулось засідання Госпітальної ради Львівського госпітального округу. Було презентовано аналіз перспективної мережі багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування І-ІІ рівнів області (БЛІЛ І-ІІ). До цього переліку ввійшло 9 закладів з понад 60 у Львівській області, в яких можна буде надавати невідкладну допомогу при таких станах як інфаркт чи інсульт. Трускавецька міська лікарня буде лікарнею планового лікування, зазначено на нараді.

Також Ігор Стасик повідомив, що станом на 18 жовтня в Трускавецькій лікарні декларації з сімейним лікарем уклали 19 303 особи, в тому числі по Трускавці – 16 565, іногородні – 2 738.

Завтра у Трускавці народний депутат Орест Саламаха проведе прийом громадян

У вівторок, 22 жовтня, в рамках роботи на окрузі народний депутат України від Дрогобиччини Орест Саламаха проведе прийом громадян у Трускавці. Про це повідомив помічник нардепа Іван Герльовський. Прийом громадян здійснюватиметься з 10.00 до 12.00 в приміщенні залу засідань Трускавецької міської ради (вул. Бориславська, 2).

А після прийому громадян народний депутат України Орест Саламаха проведе зустріч з депутатським корпусом Трускавецької міської ради. Початок зустрічі о 12.00.

Власна інформація

Андрій Кульчинський розкритикував деструктивні дії, які ведуть до дестабілізації ситуації в місті

 Під час щотижневої оперативної наради 21 жовтня міський голова Трускавця Андрій Кульчинський розкритикував деструктивні дії окремих громадських діячів, спрямовані на підрив довіри до лікувальних вод Трускавця та курорту загалом. Зокрема міський голова зупинився на темі позову до суду, щодо відміни рішення ТМР № 1290 від 25.04.2019 р. «Про участь у Товаристві з обмеженою діяльністю «Трускавецькі лікувальні води». Такий позов подала МГО «Рада старійшин». Міський голова висловив думку, що не можна свідомо чи несвідомо кидати тінь на курорт, його лікувальні води, та «рубати гілку, на якій сидиш».

«Рада старійшин» оспорює створення спільного підприємства і подала судовий позов, в якому вимагає скасувати рішення Трускавецької міської ради про створення спільного підприємства з ТОВ «Трускавецькі лікувальні води». Питання не в тому, як вони описують це юридично, питання швидше в моральній площині. Процитую класика: «А судді хто?». Умовно кажучи, за попередні 10-15 років сто разів була можливість створювати комунальне підприємство. В 2007 чи 2008 році було створено комунальне підприємство «Трускавецька ГГРЕС». Був призначений керівник, «працював», отримував немалу зарплату, працював бухгалтер разом з керівником, регулярно здавали порожні звіти. Нічого не було зроблено – ні ліцензії, ні гірничих відводів. За колосальні кошти, які тоді були в бюджеті міста, не будували бювети, не робили в цьому напрямку нічого. Я розумію, що старійшини мають власну думку на все. Але яка ж тоді мета суду, щоб зупиняти розвиток курорту? Невже не треба думати про вигляд бювету, прилеглої території, надкаптажних споруд? Якщо нічого не робити, то що далі? Стагнація, яка тягнеться десятками років? Я категорично не згідний з тим, щоб хтось ставив палиці в колеса на тому шляху, який і так непростий. Ми довго йшли до того, щоб нормалізувати стосунки, щоб підготувати це рішення сесії, щоб почати отримувати контроль над гідромінеральною базою курорту. І тут позов до суду. Що далі? Що буде з нашими бюветами, коли один закритий, а другий потребує коштів на ремонт та утримання? Я розумію, політика, «ігри престолів», але мова про наше майбутнє. Тому в цій ситуації я змушений роз`яснювати людям що й до чого. Адже чітко треба розрізняти політиканство (цей позов до суду) і майбутнє нашого міста-курорту. Неправильно різати гілку, на якій сидиш», - прокоментував позов до суду з вимогою скасувати рішення Трускавецької міської ради № 1290 від 25.04.2019 р. міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Пресслужба Трускавецької міської ради

До уваги платників податків

Шановні платники податків! 24 жовтня 2019 року у м. Львові Головним управлінням державної податкової служби у Львівській області буде проведено безкоштовний семінар для платників податків Львівської області на тему: «Актуальні питання оподаткування у 2019 році».

Початок семінару: 11 год. 00 хв. Початок реєстрації: 10 год. 00 хв. Місце проведення:м. Львів, вул. Стрийська, 35, актовий зал в цокольному приміщенні адмінбудинку Головного управління ДПС у Львівській області.

Запрошуємо взяти участь у семінарі всіх зацікавлених. З метою визначення кількості учасників семінару, попередню реєстрацію можна здійснювати на субсайті ГУ ДПС у Львівській області http://lv.tax.gov.ua в розділі анонси.

Дрогобицьке  управління ГУ ДПС у Львівській області

Перспектива створення Трускавецької ОТГ

Відповідно до українського законодавства, а саме закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Методики формування спроможних територіальних громад, ОТГ має утворюватись навколо чітко вираженого центру – міста, селища, а в окремих випадках великого села, яке є центром економічної активності в цих територіях.

Найбільш адекватними ОТГ, які відповідають таким вимогам, є ОТГ, створені навколо міст районного значення, районних центрів та селищ, які досі називають «селищами міського типу» (як, наприклад, Меденичі чи Підбуж) і які відносять до населених пунктів міського типу. На прикладі Доброгостова таким центром, як не крути, є Трускавець. В санаторіях міста працює основна маса зайнятого населення села. Трускавець та Доброгостів мають жваве пряме автобусне сполучення. В нас спільне водопостачання (Гірнянський водозабір; в т.ч. територією Доброгостівської та Уличненської сільських рад проходить водогін з Гірного, а також на території Доброгостова розташований великий водозабір та резервне водосховище для Трускавця). Через Доброгостів та Уличне проходить дорога, яка зараз (після обвалу на полімінералі) є основною для важкого грузового транспорту для сполучення Трускавця з трасою Київ-Чоп. Доброгостівський ліс є частиною відпочинкового комплексу в районі Помярок та чи не основним місцем для збору грибів для трускавчан. На території Доброгостівської та Уличненської сільських рад знаходяться садові товариства ("Калина", "Яблуневий Сад", "Ромашка"), де в основному господарюють мешканці Трускавця. Тому Трускавець і Доброгостів, Уличне дуже пов'язані між собою. Щодо Орова, то він з давніх-давен історично входив до нашого (Дрогобицького) краю. Ось, наприклад, адміністративна карта Польської республіки 1937 року

Ще раніше, за Австро-Угорщини, Орів разом із Дрогобичем входив до Самбірського округу королівства Галичини і Лодомерії.

Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.

Для тих, хто вважає, що Орів не підходить до Трускавецької ОТГ, бо не має прямої дороги з Трускавцем, доведу до відома, що Орів не має прямої хорошої дороги з жодним більшим населеним пунктом, який може бути центром ОТГ. Центр Грабовецької ОТГ надто далеко. А до Сколівської та можливої Верхньосиньовиднянської ОТГ немає прямого сполучення також. Тому Трускавець для Орова оптимальний варіант.

Тепер щодо цифр.

Як бачимо, населення і територія рад, які можуть увійти в ОТГ є досить нерівномірними. Але, якщо центром ОТГ є місто, то це природне явище. Дана табличка пригодиться нам в подальшому для оцінки економічної складової регіону.

За статистикою, більш як 50% доходу ОТГ дає податок на доходи фізичних осіб. Що більше людей у громаді працюють, то більше громада отримує доходів у вигляді нарахувань ПДФО. При цьому, якщо наприклад, жителі Доброгостова працюють в Трускавці, то все ПДФО йде в Трускавець (за місцем праці). Тому це ще один аргумент, що Доброгостів, Уличне, населення яких працює в основному в Трускавці, мають бути об'єднані з Трускавцем заради справедливого розподілу доходів.

Шкода, що немає точних цифр, яка зайнятість сільських жителів у закладах міста Трускавець.

Розглянемо детально структуру бюджету кожної місцевої ради. При цьому хочу зазначити, що всі цифри округлені для легшого сприйняття загальної картини. Цифри бюджетів взяті за 2018 рік з сайту https://openbudget.gov.ua.

Доброгостівська сільська рада

Загальний бюджет ради складає близько 4 млн. грн. Власний дохід - 700 тис. Але, на відміну від інших сільських рад, на балансі Доброгостівської знаходиться дитячий садок, витрати на утримання якого 2,7 млн. Тому фактичний бюджет (для порівняння) Доброгостівської сільської ради складає 1,3 млн, половина з якого є дотаційною. Власний дохід бюджету - 207 грн/чол, що є дуже мало.

Основними статтями доходу бюджету є єдиний податок (238 тис.), податок на майно (183 тис, в т.ч. земельний податок - 55 тис.), рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (124 тис.), рента з лісу (42 тис.), акциз (30 тис.)

Основні видатки: 700 тис. - утримання апарату сільської ради, 120 тис - Народний дім та бібліотека.

Тобто, власного доходу сільської ради вистачає тільки на утримання апарату сільської ради, Народного дому та бібліотеки. На благоустрій не залишається нічого.

Що буде після об'єднання?

Найперше, завдяки зміні меж населеного пункту, в межі села внесено Доброгостівську птахофабрику, яка досі платила податки в район, а тепер буде платити тут. А це не тільки податок за землю, нерухомість, оренду, а ще й ПДФО. Зросте у три рази плата за користування надрами (для ОТГ це 3% на відміну від сілських рад). Зросте рента за користування лісом на 50%.

Натомість, на плечі ОТГ ляже школа, дитячий садок, музична школа, абмулаторія, стадіон, які до тепер утримувалися з бюджетів вищих рівнів. Але обласний бюджет виділяє кошти на їх утримання так само і в складі ОТГ.

Уличненська сільська рада

За 2018-ий рік загальний бюджет ради склав 11 млн. грн., але з них 8,5 млн - це кошти, які були залучені через місцевий бюджет на будівництво дитячого садка. Тому фактичний бюджет сільської ради складає 2,5 млн. грн, з яких власного доходу 1,3 млн (337 грн/чол).

Основними статтями доходу є: єдиний податок (540 тис.), податок на майно (501 тис., в т. ч. земельний податок - 74 тис.), рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (121 тис.), рента з лісу (23 тис.), акциз (57 тис.).

Основні видатки: 1 млн. - утримання апарату сільської ради, 477 тис - Народний дім та бібліотека, 73 тис. - забезпечення діяльності водопровідно-каналізаційної системи, 20 тис. - пожежна частина.

Загалом, хочеться відзначити, що в Уличному більш налагоджена податкова складова бюджету. Більша орендна плата, більше об'єктів, які сплачують податки. І, тому, більші можливості для благоустрою.

Що буде після об'єднання?

Зросте у три рази плата за користування надрами (для ОТГ це 3% на відміну від місцевих рад). Зросте рента за користування лісом. Значні надходження будуть з ПДФО, оскільки на території села діє нафтовий промисел.

Натомість, доведеться утримувати новозбудований садок, а також школу, амбулаторію.

Орівська сільська рада

Бюджет ради 1 млн. грн, що є повністю власним доходом. Дана сільська рада, на відміну від вище згаданих, не получає ніяких дотацій. Власний дохід бюджету - 509 грн/чол.

Левову частку доходу приносить рентна плата за користування надрами (нафта, газ) (642 тис. грн), податок на майно (272 тис. грн, в т.ч. земельний податок - 55 тис.), єдиний податок (238 тис.), акциз (19 тис.), туристичний збір (8 тис.). Проте, в бюджеті Орівської сільської ради наявні суттєві розбіжності між запланованими і реальними цифрами. Зокрема, рента за користування надрами в реальності виявилася у три рази нижчою, а податок на майно - у два рази більшим. При цьому, дивно, що у 2018 році не було ніяких надходжень від ренти за користування лісом. В той же час, у 2019-ому році в бюджет закладена значна сума (458 тис. грн) як рента за лісові ресурси, хоч виконана вона на даний час всього на 20%

Основні видатки: 972 тис. - утримання апарату сільської ради. На благоустрій в сільській раді коштів не залишається взагалі.

Що буде після об'єднання?

Знову ж таки, основним доходом ради може стати рента від надр (нафта, газ, ліс). Бо в ОТГ передбачені значно більші надходження в цьому напрямку для громади, ніж для сільської ради. Також в перспективі тут є побудова вітрових електростанцій і хороші умови для розвитку гірського туризму.

На баланс ОТГ перейде школа села Орів, ФАП.

Станильська сільська рада

Загальний бюджет ради складає близько 3,7 млн. грн. Бюджет повністю бездотаційний. І, зважаючи на порівняно невелику кількість населення, є досить непоганим. Власний дохід бюджету - 3780 грн/чол.

Основними статтями доходу бюджету є акциз (1,7 млн), єдиний податок (1,1 млн), податок на майно (822 тис., в т.ч. оренда з юридичних осіб - 544 тис. грн), рентна плата за ліс (83 тис.).

Основні видатки: 1,5 млн. - утримання апарату сільської ради, 1,6 млн - утримання та розвиток доріг, 81 тис. - утримання бібліотеки, 77 тис. - утримання ФАП, 46 тис. - утримання будинку культури.

Таким чином, Станильська сільська рада є значно (в 10 раз) заможнішою від вище перерахованих. Це завдяки тому, що на території села розташовано багато закладів, підтриємств і тому, що село знаходиться близько до Трускавця.

Що буде після об'єднання?

Є підстави (згідно статистики по інших ОТГ) вважати, що дохід сільської ради зросте як мінімум у три рази. Зокрема, завдяки ПДФО.

Модрицька сільська рада

Загальний бюджет ради складає 5,3 млн. грн. Бюджет повністю бездотаційний. І, зважаючи на порівняно невелику кількість населення, є досить непоганим. Власний дохід бюджету - 4300 грн/чол.

Основними статтями доходу бюджету є податок на майно (2,8 млн грн, в т.ч. 1,1 млн. - земельний податок з юридичних осіб та 1 млн - податок на нерухомість юридичних осіб), єдиний податок - 1,1 млн), рента за ліс (435 тис.), рента за надра (46 тис.), акциз (63 тис.).

Основні видатки: 2 млн. - утримання апарату сільської ради, 1,4 млн - утримання та розвиток доріг, 150 тис. - утримання будинку культури.

Таким чином, Модрицька сільська рада є найзаможнішою сільською радою у майбутній ОТГ. На території ради знаходяться численні оздоровчі та розважальні заклади (Лісова пісня, Козацький хутір, Вернигора, Візит та ін.), які фактично є частиною Трускавця, але належать до Модрич. Село знаходиться близько до Трускавця. Це стало запорукою надприбутків місцевої ради.

Що буде після об'єднання?

Є підстави (згідно статистики по інших ОТГ) вважати, що дохід сільської ради зросте як мінімум у три рази. Зокрема, завдяки ПДФО.

Трускавецька міська рада

Загальний бюджет міста за 2018 рік 313 млн. грн. Власний дохід 194 млн. 119 млн - дотації і субвенції. Але, оскільки на балансі міського бюджету, на відміну від сільського є освіта (93 млн), медицина (49 млн), надання різних державних пільг населенню, в тому числі субсидій, то тому бюджет Трускавця не можна вважати дотаційним. Власний дохід бюджету - 11 000 грн/чол.

Основними статтями доходу бюджету є ПДФО (81 млн), податок на майно (53 млн. грн, в т. ч. оренда 23 млн, земельний податок з юр. осіб - 15 млн, податок на нерухомість з юр. осіб - 8 млн), єдиний податок (22 млн), акциз (11 млн), надання послуг держ. установами (10 млн), туристичний збір (3,6 млн).

Основні видатки: 93 млн - утримання закладів освіти, 49 млн - утримання медзакладів, 38 млн - надання субсидій населенню, 25 млн. - утримання апарату міської ради та ін. державних закладів управління, 13 млн - утримання та розвиток доріг, 13 млн - надання допомоги особам з інвалідністю, людям похилого віку, 8,6 млн - надання допомоги при народженні дитини, 3,1 млн - утримання бібліотек, 2 млн - утримання музеїв, 1,3 млн - утримання будинків культури.

Загалом, левова частка бюджету Трускавця йде на освіту, медицину та соціальне забезпечення і допомогу населенню.

Що буде після об'єднання?

За своєю структурою міська рада уже фактично є тим же ОТГ. Тому після створення ОТГ в організаційному плані тут кардинально нічого не поміняється. Приблизно на чверть зростуть витрати на освіту, медицину. Але, з іншої сторони, бюджет Трускавця отримає додаткові кошти субвенції від держави на медицину та освіту, бо вони розраховуються від кількості жителів та учнів в ОТГ. Також після входження в ОТГ вагомою складовою бюджету від сіл будуть 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Ну і, звичайно, ОТГ отримає кошти з різних спеціальних програм і фондів, які призначені спеціально для ОТГ.

Але тут є один цікавий момент. Якщо взяти таблицю власних доходів ОТГ на одного мешканця у Львівській області та порівняти її з рівнем дотаційності бюджетів, то ми побачимо, що ті ОТГ, дохід на одного мешканця у яких високий, мають мінусові (реверсні) дотації. Тобто, ці ОТГ змушені віддавати частину свого доходу у державу. А враховуючи те, що зараз дохід в Трускавця на одного мешканця 11 000 грн, це автоматично ставить Трускавецьку ОТГ на друге місце в рейтингу після Славської ОТГ. Тому Трускавцю не вигідно створювати ОТГ тільки з заможними Модричами та Станилею, бо йому доведеться віддавати частину доходу державі. А, маючи в своєму складі такі бідні села як Доброгостів, Уличне, Орів, Зимівки та Бистрий, Трускавецька ОТГ зможе за ці ж кошти (які мали йти на реверсну дотацію) покращувати інфрастуктуру своєї об'єднаної громади.

Але навіть ці бідні села дадуть Трускавцю додаткові прибутки. Наприклад, на чверть в Трускавці зросте прибуток ЦНАПів та інших державних органів. А це плюс близько 1 млн. грн.

Більша половина території Доброгостівської, Уличненської та Орівської сілських рад - це ліси. Тому віднести дані села до сільськогосподарських важко. Тим більше, що гірська земля малородюча. Але з цього року зростає рентна плата за користування лісом. А якщо ОТГ вдасться налагодити переробку деревини - то це неабиякі прибутки. На території сіл наявні озера. Тобто, потенціал в даних сіл, незважаючи на їх незаможність, великий. Потрібне тільки вміле залучення інвесторів.

Ще одною перспективою у розвитку регіону є нафта і газ. За повідомленням НГВУ «Бориславнафтогаз», крім уже діючих, в регіоні є достатня кількість потенційних свердловин для відновлення, які пробурені в минулому (до ста свердловин), із застосуванням в них методів інтенсифікації припливів та новітнього обладнання для нарощення видобутку. За результатами системного підходу нафтогазовидобувного підприємства до вирішення складних виробничих питань із видобутку нафти і газу, очікується відновлення до десяти свердловин, що суттєво вплине на збільшення видобутку вуглеводнів на родовищі. Від відновлення 10 свердловин сільські громади, а в майбутньому Трускавецька ОТГ, отримають додаткові кошти для вирішення соціально-економічних питань на місцях. Сподіваємося, що з часом прийде черга і на відновлення решта 90 свердловин, які сприятимуть добробуту та процвітанню Трускавецької ОТГ, на території якої знаходиться Орівсько-Уличнянське нафтогазове родовище.

Крім цього, вже з 01.01.18 р. запрацював Закон № 1793-VIII. Відповідно до його вимог, починаючи з 2018 р., 5 % рeнти від видобутку вуглeводнів мають перераховуватись у місцeві бюджeти різних рівнів. З них 2 % будуть зараховуватись до обласних бюджетів, 2 % — до районних бюджетів та 1 % — до бюджетів міських, селищних та сільських рад.

Для адміністративно-територіальних одиниць, що безпосередньо підпорядковуються області, оминаючи районну ланку (тобто мова йде про об’єднані територіальні громади та міста обласного значення), розподіл буде наступним: 2 % зараховують до обласних бюджетів та 3 % — до бюджетів ОТГ або міст.

Найболючішим питанням є дороги. Але кошти на їх ремонт навіть після створення ОТГ все одно надходять з області.

В цілому, переваги від об’єднання матимуть обидві сторони, як у економічному, так і соціально-культурному рівні. Село отримає рівень послуг міста, а Трускавець матиме простір для зростання.

Микола Фендак, сайт села Бистрий  

Дорогу молодим

ІІ Трускавецький ЛітФест, котрий проходив 18-20 жовтня в курортному Трускавці, завершився. Сотні людей взяло в ньому участь, тисячі довідалися про цю мистецьку подію та про місце її проведення, і тільки одиниці зроблять висновки. А наш висновок такий – українська література розвивається, вона динамічна, молода і має величезний потенціал.

Саме тому в сьогоднішній статті мова піде не про маститих письменників, котрих вітав Трускавець, не про лауреатів Шевченківської премії та тих, чиї книжки розходяться величезним накладом, мов гарячі пиріжки, а про молодих і майже незнаних. Бо вони – теж література, і саме їм колись перебирати естафету від заслужених лауреатів багатьох літературних нагород.

Мінусом фестивалю було те, що інколи в один і той же час в різних локаціях відбувалися події, котрі ти аж ніяк не хотів пропустити. Особливо це стосувалося другого дня фестивалю, суботи. Тож поставала непроста дилема – залишатися в готелі «Трускавець 365», бігти до релігійно-просвітницького центру імені отця Івана Валюха, чи зупинитися десь посередині, в музеї Біласа.

І якщо ти обирав «aurea mediocritas» і побував на презентації альбому «Дотик золотого руна» та книг про Гуцульщину молодої авторки Любові-Параскевії Стринадюк в Художньому музеї Михайла Біласа, то ти втрачав можливість творити казку разом з Дзвінкою Торохтушко, творити книжковий Ютюб-канал з Євою Вайлд, побачити шоу-презентацію Анастасії Нікуліної та шукати і знаходити шлях до гармонії разом з Ольгою Лілік та Сергієм Сингаївським.

Але ти аж ніяк не шкодуєш, що обрав саме таємничу Гуцульщину в книгах Люби-Параскевії Стринадюк, бо саме сюди зійшлося чимало поціновувачів книги. І тут ти чуєш сплетіння літературної української мови та гуцульського діалекту, довідуєшся про таємничу книжку Петра Шекерика-Дониківа «Дідо Иванчік», поринаєш у чудесний світ Верховини (давнє Жаб`є), Косова, Коломиї, Ясенова і інших закутків Гуцульщини. Зрештою, цікавою є й розповідь про саму авторку, а добре модерування зустрічі від Анастасії Левкової перетворює зустріч не на монолог і навіть не діалог, а на оркестрову гру слова.

Зрештою, деякі заходи проходили і без модерування, як от зустріч з львівським письменником Богданом Коломійчуком чи черкащанином з галицьким корінням Назарієм Вівчариком. Ці недільні зустрічі по 40-45 хвилин кожна нагадували короткий, але добрий  урок у школі, після якого не треба робити домашнє завдання, бо воно вже виконане і є в твоїй голові. Причому не на завтра чи до наступного уроку, а надовго.

«Містичні історії як відображення темного боку суспільства» від Назарія Вівчарика на основі його книги «Те, що серед нас», виявилися не тою містикою, на яку йшов. Бо це не був Амброз Бірс чи збірник «Гіпнотичного роману», це радше інтерпретація Стівена Кінга з його специфічним світом. Натомість презентація книги Богдана Коломійчука «Готель «Велика Прусія» не стала презентацією в буквальному сенсі цього слова, бо якраз про цю книжку говорилося найменше. Зате скільки було почуто про Галичину, Великопольщу, Схід і Захід України та Польщі, давнє й сучасне в історії та співіснуванні обидвох наших народів.

Феєричним було і закриття ЛітФесту: за участю міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, під супровід етно-гурту «Мар`яничі», в обрамленні портретів «З Цікавою» від фотомисткині Ірини Бердаль-Шевчик – як підсумок триденної літературної учти. За ці три дні було дуже багато позитивного і неймовірно корисного спілкування, були книжкові ярмарки в готелі «Трускавець 365» та навпроти музею Біласа, були вірші читані та співані, були майстер-класи, від яких в захопленні юні трускавчани, а зокрема вихованці «Галицької Кіношколи». Бо ніде їм не скажуть, що першим питанням, яке ставлять на екзамені в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, є питання: «Чи вмієш ти брехати?».

В літературних зустрічах, звісно, брали участь і особи старшого покоління. Люди, які звикли до паперової книги, які мають досвід і вміють розрізнити цінне від полови. Проте велика кількість на фестивалі молоді, в тому числі учнівської, свідчить, що в літературі, як і в знаній пісні, «молодим усюди в нас дорога». Не лише в плані молодих письменників, але й відносно молодих читачів, котрі є реципієнтами сучасної української та світової літератури. І слово «світової» тут явно не зайве, адже Трускавецький ЛітФест попри його феєричний успіх має ще чимало можливостей для розвитку, в тому числі в плані перетворення на міжнародний фестиваль. Запрошення хоча б одного поета чи письменника з Польщі, Словаччини чи Білорусі відразу б підняло статус Трускавецького ЛітФесту до вищезгаданого рівня.

Володимир Добрий

Віртуальний музей Михайла Біласа відчинив свої двері

18 жовтня у Трускавці в Художньому музеї Михайла Біласа відбулася презентація проєкту «Віртуальний музей Михайла Біласа». Напередодні такі презентації уже відбулись в м. Києві та Львові (17 жовтня у Львівській національній академії мистецтв, 16 жовтня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та 15 жовтня в Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука).

Під час презентації про віртуальний музей Біласа розповідали координатор проєкту Олексій Власов та експерт музейного текстилю Ульвіє Аблаєва.

- Матеріал, в якому творив Білас, — це текстиль. Він підпадає, на відміну від графіки, живопису, скульптури, в більшу категорію ризику від впливу часу. Змінюється хімічний склад, фактори зберігання, тому ми можемо втратити ці роботи, - сказав Олексій Власов. - Наша ціль — повернути чи навіть відкрити Михайла Біласа в загальноукраїнському контексті. Бо навіть в Києві його мало знають в художніх колах.

- Коли ми приїхали до Трускавця в реальний музей Біласа, ми побачили не тільки оригінали тканих панно і вишивки, але і ляльки, декоративні квіти, пастелі. Я усвідомила, що ми зустрілися з винятковою особистістю. І для мене стало дивним, що до цієї експедиції ні я, ні люди з мого кола нічого про нього не чули. Я побачила неймовірну постать і особистість. Михайло Білас володів величезним діапазоном талантів. Почав вишивати, коли йому виповнилося п’ять років. Мав таку хорошу пам’ять, що вистачало один раз побачити, щоб повторити візерунок. Одна з останніх робіт – триптих "Різдво" на 5 квадратних метрах ткацтва. Це дуже складна робота, яку він виконав у свої 82 роки, не встаючи з ткацького станка, - зазначила Ульвіє Аблаєва.

Про те, що новий віртуальний музей сприятиме популяризації творчості Народного художника України Михайла Біласа, говорив під час свого виступу і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Мер зазначив, що влада Трускавця ставить культуру серед пріоритетів, і не економить на ній. Відповідно є й результати – охоплення навчанням у мистецькій школі серед учнів Трускавця є найбільшим у Львівській області і одним з найбільших в Україні. А започатковані фестивалі та конкурси, які проходять у Трускавці (Трускавецький ЛітФест, Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат», цирковий фестиваль «Трускавецький фіґляр», конкурс пам`яті Мусліма Магомаєва та багато інших) гідно презентують наш курорт на всеукраїнському рівні та міжнародній арені як вагомий культурний центр.

Також Андрій Кульчинський розповів про плани реставрації музею Михайла Біласа – давньої вілли «Ґопляна». Вже розроблено проєкт реконструкції, справа за «малим» – коштами грантів.

Під час презентації віртуального музею Михайла Біласа слово мали гості з Києва, Криму, Коломиї, Дрогобича, Львова, а також родичі Михайла Біласа, котрі поділилися спогадами про видатного митця.

Проєкт «Віртуальний музей Михайла Біласа» реалізований за підтримки Українського культурного фонду. Його метою є відкрити доступ до творчості Народного художника та зберегти оригінальний вигляд унікальних текстильних витворів. Гобелени, килими, ляльки, вишиванки та інші арт-об’єкти з використанням текстильних технік майстра надзвичайно чутливі до умов зберігання та експонування в музейних експозиціях і їм загрожує втрата пігментації та фактур. Оцифровування оригіналів залишаються найпоширенішою світовою практикою візуального збереження оригінального вигляду первинних творів. Зараз у віртуальному музеї розміщено близько 250 відцифрованих гобеленів, килимів, серветів, живопису, графіки, оригінали яких зберігаються в колекціях різних музеїв Києва, Львова, Трускавця, Дрогобича, Коломиї, Канева та приватних колекціях в Україні.

- Понад 50% робіт Біласа зберігаються у музейних фондах. Їх не можна просто так прийти і побачити. Коли ми починали проєкт в лютому-березні, ми знали про 250 артефактів Біласа. А вже під час самої екпедиції дізналися, що їх в рази більше. Це був певний детектив, коли, наприклад, в Національному музеї народного декоративного мистецтва ми виявили роботу, про яку навіть не знала родина художника, - зазначив координатор проекту Олексій Власов.

Як вже зазначено вище, проєкт реалізований за підтримки Українського культурного фонду, за ініціативи та підтримки родиною Михайла Біласа, Художнім музеєм Михайла Біласа (Трускавець), Національним музеєм народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського (Коломия), Музеєм Дрогобиччина (Дрогобич), Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицъкого (Львів), Етнографічним музеєм інституту народознавства НАНУ (Львів), Національним музеєм Тараса Шевченка (Київ), Шевченківським національним заповідником (Канів) та приватними колекціями.

На щотижневій оперативній нараді в Трускавецькій міській раді 21 жовтня міський голова Андрій Кульчинський дав доручення розмістити посилання на «Віртуальний музей Михайла Біласа» на офіційному веб-сайті міськради та надіслати листи керівникам санаторіїв та готелів з пропозицією зробити це також на своїх Інтернет-ресурсах. Адже «Віртуальний музей Михайла Біласа» популяризує не лише спадщину нашого славетного земляка, але й Трускавець як курорт. Тим більше, що окрім української сайт розповідатиме про Михайла Біласа та його роботи ще й англійською, німецькою, французькою, іспанською та арабською мовами.

Веб-сторінка «Віртуального музею Михайла Біласа»: www.bilas.art

Сторінка проекту в мережі Фейсбук з роботами майстра: https://www.facebook.com/BilasArt/

Володимир Добрий

Bilas.art

Три години в музеї – і зовсім не нудно. Три години інформації, котру ти більше не почуєш ніде. Крихітка до крихітки, краплинка до краплинки, зернятко до зернятка – і поволі складається мозаїка, вимальовується образ трускавчанина №1 – Народного художника Михайла Біласа, котрий вже кілька років дивиться на рідний край з Вічності. Загадковий і особливий, талановитий і невтомно працелюбний, справедливий і надзвичайно чутливий – ось таким він був, і таким його згадують родина, сусіди, знайомі, всі, хто хоча б раз мав честь бачитися з ним і спілкуватися.

Bilas.art. Віртуальний музей Михайла Біласа http://www.bilas.art/ Презентація цієї веб-сторінки (проходила 18 жовтня) перетворилася в маніфестацію любові трускавчан до свого земляка, митців та музейників до Художника з великої літери, простих людей до Людини, котра вміла творити Диво.

Олена Петранич, керуюча справами Трускавецького міськвиконкому, береже вдома сукню, створену руками Михайла Біласа – можливо єдину, котра збереглася з його дизайнерських розробок одягу. Тетяна Татомир, начальниця відділу культури Трускавецької міської ради, пригадує як в дитинстві Михайло Білас приїжджав зі своїм братом до її тата-лісничого в Рудки на Самбірщині. Андрій Кульчинський, міський голова Трускавця, пригадує свого сусіда Михайла Біласа, як той ганяв малих шибеників, у тому числі й його, за те, що занадто гучно стріляли карбідом на Великдень. А Ігор Нич, директор Трускавецької школи мистецтв імені Романа Савицького, каже про гострий характер митця, котрий міг і міцніше словечко вжити, якщо хтось чи щось йому не сподобалося.

Квіти, які він садив. Песики, яких він доглядав. Ткацький верстат, на якому він ткав до 80 з лишнім років. Його танцюючі ляльки і його експозиції в Москві. Його напівзотлілі роботи в фондах деяких музеїв і його надзвичайно вдале оформлення експозиції «Гуцульщина» в Коломийському музеї. Його родина, яку він любив, і той Париж, який він «зробив». Його кілька фотографій і кілька сотень записів дуже відомих осіб у музеї його імені. Його сотворене Диво – килими, гобелени, подушки, картини і все інше, до чого торкалася його рука.

Михайло Білас. Його ще досі недостатньо знають (чи й зовсім не знають) у Києві, а то й у Львові. Його відкривають як величину світового рівня і не можуть надивуватися, як цей карпатський самородок міг сам себе так відшліфувати, так обробити, що вийшов досконалий, перфектний, ідеальний талант. Його не завжди розуміють, адже геніїв збагнути важко. Хіба люди розуміли Мойсея, святого Франциска чи Франка? Отак і з Біласом.

Люди з Києва та Криму розповідають трускавчанам про Біласа. Презентують новий сайт, показують 15-хвилинний фільм. Вони теж зачаровані ним, цим митцем з трускавецької глибинки. Вони зробили чималий шмат роботи, а влада міста, в свою чергу, обіцяє докласти всіх зусиль для того, щоб слава про Михайла Біласа не згасала, а поширювалася світами, а музей його імені, колишня резиденція Раймунда Яроша, вілла «Ґопляна», був відреставрований належним чином.

Три години в музеї – і зовсім не нудно. Три години слів, котрі всотуєш вухами та нутром. Про жіночку, котра приймала Біласа в Коломийському музеї. Про поролон під одягом ляльок, котрий осипався, і знівечив досконало відтворені рухи танцюючих пар 25 (!!!) народів світу. Про страви, які він готував. Про Медвежу, де пам`ятають та вшановують Біласа як свого, бо він тут прожив своє дитинство. Про впертість і любов до краси. Про Естета і Майстра, яких в історії світу є одиниці.

Bilas.art. Зазирність на цю сторінку http://www.bilas.art/. І відчуйте гордість, що живете в рідному місті Михайла Біласа.

Володимир Добрий

Християни віри євангельської подякували Богові за Його дари

У неділю, 20 жовтня, у Трускавці на території та в приміщенні християнської церкви «Добра Новина» (вул. Бориславська, 47-А) відбулося традиційне щорічне Свято подяки Богу за врожай. Цьогоріч свято проходило за чудової погоди, що сприяло святковому настрою присутніх.

Після вранішнього служіння (відповідник Літургії у православних та католиків) першими почали святкувати діти. І не лише ті, які ходять в недільну школу церкви «Добра Новина», а й чимало дітей з інших парафій міста. Адже діти, на щастя, не розуміються на поділах і є щирими у своїх прагненнях до єдності в радості.

На дітей очікували аніматори та чимало розваг – батути, гірка, солодка вата, можливості моделювання, бульбашкове шоу. Весело було і батькам, котрі мали можливість познайомитися, поспілкуватися, порадіти разом зі своїми чадами.

А після полудня розпочалося святкове служіння з нагоди Свята подяки. На відміну від попередніх років, коли День Подяки проходив то в Палаці культури, то в Народному домі, тепер свято проходило в приміщенні храму. І не випадково, адже велике випробування пожежі, котре спіткало «Добру Новину» в січні 2019 року, обернулося для парафії великим благословенням. На допомогу братам-християнам поспішили християни віри євангельської, євангельські християни-баптисти та представники інших євангельських церков з усієї Львівщини та з-поза меж області. Навіть з далекої Америки (Флорида) надійшла поміч на відбудову дому молитви.

Влада міста також не залишилася осторонь біди. Як зазначив у своєму подячному слові старший пастор церкви «Добра Новина» Володимир Кузьмич, вже наступного дня після пожежі на місце лиха прибув міський голова Трускавця Андрій Кульчинський і офірував грошову пожертву на відбудову храму. Матеріалами допоміг будівельний супермаркет «Будівельні технології ХХІ століття» (власник Володимир Наконечний). А серед тих, хто трудився на відбудові, був і Руслан Цехмейстер, депутат Трускавецької міської ради.

У Святі подяки Богу за врожай взяли участь наймолодші парафіяни – вихованці тутешньої недільної школи, а також молодь та дорослі з груп прославлення. Вже вчетверте вітає «Добру Новину» зі Святом подяки міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Довгі роки програму свята готує і талановито його веде Оксана Мельник. Попровадив молитву старший пастор Володимир Кузьмич.

А родзинкою Свята подяки-2019 у Трускавці став виступ американсько-української талановитої співачки Брії Блессінґ. Вже після її виступу, викладеного в соцмережі, чимало трускавчан пожаліло, що не прийшло послухати цей чарівний голос наживо. Але що поробиш, така їхня доля. Хто вміє дякувати Богові, той отримує від нього багато милостей і чимало приємних несподіванок. Як зазначив пастор Володимир, вдячним людям аж хочеться й надалі допомагати, Тож будьмо вдячними людьми – і Богові, і добрим людям на нашому шляху.

Володимир Добрий

Небезпечне народовладдя. Які ризики несуть зміни до Конституції президента Зеленського?

Законодавча ініціатива народу є небезпечною зміною до Конституції. Впровадження такої новації є ризикованим не лише для діяльності українського Парламенту, але і для безпеки українських громадян.

Тему народовладдя Володимир Зеленський активно використовував під час передвиборчої кампанії ще навесні. Звертаючи увагу до давньої традиції «там, де два українці – там три гетьмани», тоді ще кандидат в президенти Володимир Зеленський переконував, що у разі його перемоги всі громадяни вершитимуть долю нашої держави в щоденному режимі. Яскравим підсумком цих його заяв стали слова: "Кожен з нас президент".

Простими словами, Зеленський хоче, щоб законопроекти, за якими повинна жити вся країна, подавали не тільки депутати, міністри чи президент, а й звичайні громадяни. Навіть якщо для цього треба змінити Конституцію.

Законопроект Зеленського №1015 був підтриманий голосами 338 депутатів та направлений до Конституційного суду, який повинен винести свій вердикт.

Але чи дійсно законодавча ініціатива народу – це хороша ідея? Чи не перетвориться ця новація на небезпечний інструмент у руках ворогів України? І чи не перетворить маса законів від народу життя громадян у беззмістовний балаган?

Сьогодні право законодавчої ініціативи мають президент, Верховна Рада та Кабінет Міністрів. Президента та Верховну раду ми обираємо на загальнонаціональних виборах, а Кабінету Міністрів делегує повноваження Верховна Рада, погоджуючи в процесі кандидатуру прем’єра з президентом. Таким чином, наразі всі інститути влади, які мають право подавати законопроекти на розгляд Парламенту, є результатом волевиявлення громадян на виборах. Водночас, цілком можливо, що скоро подавати законопроекти зможе кожен громадянин – ви, ваш сусід, який паркує своє авто на прибудинкових клумбах чи водій маршрутки, який курить в салоні під час перевезення пасажирів.

Звучить ніби демократично, тим паче, що згідно з Конституцією, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Однак, якщо відкинути красиві слова, то ідея виглядає як небезпечний популізм.

Народ, насправді, і так керує країною – через вибори. Голосуючи за президента та народних депутатів, ми обираємо політиків та політичні програми, які відображають наше бачення розвитку країни. Народні обранці від нашого імені ініціюють розгляд законопроектів, подають до них правки, пропозиції, зрештою – ухвалюють їх або відхиляють.

Українські політики, до речі, дуже плідні на законопроекти. У минулому скликанні Парламенту депутати фактично засипали Верховну Раду своїми законопроектами, зареєструвавши їх більше 12 000. З них законами стали 699 – це катастрофічно багато. Для порівняння, депутати Франції в середньому подають за час своєї каденції 337 законопроектів, Великої Британії – 66, Швейцарії – 6, а в Норвегії – 5.

До того ж, перші дні роботи Верховної Ради у дуеті з президентом показали – нова влада вже ігнорує думку народу. Зокрема, це стосується кейсу із призначенням Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. На сайті президента громадяни підтримали петицію за відставку Авакова, виходили на акції протесту під Офісом президента і Верховною Радою. Попри те, слуги народу знехтували ініціативою громадян і перепризначили Авакова міністром.

Одним зі способів, яким депутати можуть звернути увагу на ті чи інші проблеми, які потребують нового законодавчого регулювання є механізм петицій. Сьогодні кожен громадянин може направити петицію до президента, парламенту чи органів виконавчої влади. Для того, щоб її розглянули, треба зібрати певну кількість підписів – 25 000. Президент має розглянути петицію і дати на неї відповідь.

Однак, якщо ознайомитись з петиціями на самому лише президентському сайті, можна виявити, яка їх шалена кількість. Лише за президентства Володимира Зеленського люди подали понад 400 сторінок петицій. Деякі громадяни навіть реєструють по кілька пропозицій на день. І більшість із них поки що залишаються без розгляду глави держави.

На даний момент необхідну кількість у 25000 підписів зібрали лише 56 петицій з 41448. Але наших громадян це не зупиняє, і вони продовжують штурмувати Офіс Президента пропозиціями та зауваженнями.

Відчувши ейфорію на останніх виборах і можливість впливати на долю держави, народ вирішив продовжувати в тому ж дусі і дати настанови президенту як змінювати країну.

В петиціях на сайті президента громадяни пропонують змінити текст державного гімну, перевернути прапор, щоб він нарешті був «жовто-синім» та змінити назву держави на Київська Русь. І все це, на думку авторів петицій має покращити життя українців та прискорити розвиток нашої держави.

Однією з найпопулярніших ініціатив є скоротити кількість народних депутатів з 450 до 200, 100, а то і 55 та 25. Ідея народовладдя настільки сподобалась українцям, що хтось пропонує взагалі скасувати парламент та перевести засідання в режим онлайн-конференції. Інші автори петицій вважають за необхідне, щоб при кожному призначенні чиновників на високі посади, влада радилася з народом за допомогою мобільних опитувань та голосувань.

Загалом пропоновані в петиціях зміни не містять пояснень, чому та чи інша зміна матиме позитивні наслідки для України та її громадян. І це очевидно, адже пересічні громадяни не мають досвіду та спеціальних знань, щоб оцінити державну політику. Саме тому пропозиції подані в форматі "хотілок" є небезпечним популістичним явищем і жодним чином не є формою творення державної політики.

Зважаючи на це, сайт петицій до президента рясніє проханнями людей щодо їхніх побутових проблем. Є петиції з вимогою забезпечити усіх громадян безкоштовним житлом, або створити умови для безкоштовного надання електроенергії усім громадянам чи відмінити плату за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Очевидно, що багато громадян хочуть жити за принципом «для мене все, а від мене нічого». Деякі депутати Верховної ради навіть готові підспівувати цій небезпечній популістичній мелодії. Саме тому українське законодавство прямо забороняє ухвалювати рішення, які впливають на держбюджет поточного року. Але громадяни, які зараз подають петиції про примусове підвищення мінімальної зарплати до 1000 євро, впевнені, що це не лише можливо, але і потрібно негайно зробити. На сайті президента таких петицій десятки. І якщо дозволити громадянам самостійно подавати такі «хотілки» у вигляді законопроектів, то жодна людина з інстинктом самозбереження не захоче бути ні міністром фінансів, ні головою уряду, адже виконати це прямо зараз неможливо.

Не треба далеко ходити аж на сайт президента. На сайті Львівської міської ради понад 1000 голосів із 500 необхідних зібрала петиція, яка пропонує “Не допустити проведення у Львові комплексу заходів, анонсованих ЛГБТ-спільнотою”. Автори петиції, яких би переконань вони не були, пропонують обмежити права інших людей на мирні зібрання. При цьому вони пропонують ухвалити петицію, аби уникнути суспільних збурень та негативного іміджу міста Львова. І користувачі підтримали в цьому авторів.

Ухвалення механізму народовладдя може загрожувати ще більшою кількістю таких пропозицій. Не секрет, що в нашому суспільстві чимало людей з консервативними поглядами. Але це, безумовно, не може стати причиною для того, щоб відкинути Україну назад від демократії шляхом розгляду подібних питань на законодавчому рівні. І не може бути причиною для обмеження конституційних прав інших громадян.

А тепер лиш уявіть, що почнеться у разі ухвалення змін до Конституції президента Зеленського щодо законодавчої ініціативи народу. Законопроекти про скасування декомунізації та закону про мову на окремих територіях можуть бути подані до Верховної ради вже в перший день. Законопроекти про особливий статус для десятків регіонів – теж будуть подаватися як народна ініціатива. Фактично, в умовах, коли Росія розгорнула проти України війну і вже шостий рік намагається нас знищити за допомогою гібридної зброї, законодавча ініціатива народу стане «законодавчою ініціативою Кремля» для того, щоб розхитувати ситуацію в Українському Парламенті щоденно.

Саме тому, поки ще є час і Верховна Рада не отримала висновок конституційного суду та не ухвалила відповідну зміну до Конституції, громадяни повинні звернути на неї пильну увагу. Ще є час для того, щоб звернутися до депутата-мажоритарника від свого округу та зазначити той рівень небезпеки, який несе така зміна для кожного громадянина. Адже Конституція – це не звичайна книжка з полиці шкільної бібліотеки. Конституція – головний закон держави який впливає на життя і безпеку усіх громадян.

Андрій Фендик, Надія Суха, ГО «Центр UA»



Создан 21 окт 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником