Трускавецький вісник № 146 (1881) від 8 листопада 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 146 (1881) від 8 листопада 2019 р.

08.11.2019



У номері: Стартував VIII Трускавецький Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат»; Про війну; Грип.

Червона доріжка визнання

7 листопада у Трускавці ввосьме стартував Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат». І знову червона доріжка, і знову улюблені актори, і знову якісні фільми, і знову свято для глядача.

Коли заглиблюєшся в ретроспективу, то згадуєш день 10 січня 2010 року, коли Олег Карпин, автор ідеї, засновник та генеральний директор фестивалю, хвилювався на відкритті Першого Міжнародного фестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат». І були тоді на відкритті фестивалю такі люди як Ольга Сумська, Віталій Борисюк, Єжи Міхайлюк, Федір Стригун, Борис Савченко, Ласло Лугашші, гості з Болгарії. Першим фільмом відкриття фестивалю став «Знахар» режисера Єжи Гофмана за книгою Тадеуша Доленьґи-Мостовича. Метр польського та світового кіно Єжи Гофман до Трускавця тоді не приїхав через хворобу, зате з екрану у «Златі» прозвучало його привітання, записане спеціально для Трускавецької «Корони Карпат». Репортаж з цієї події можна прочитати тут: https://truskavetskyjvisnyk.io.ua/s200497/truskaveckiy_visnik_3_126_vid_11_sichnya_2010_r

А потім було 12 листопада 2011 року – ІІ фестиваль (репортаж тут: https://protruskavets.org.ua/dvi-statti-pro-kinofestyval-korona-karpat/). І була акторка Оксана Сташенко, і був консул Аргентини в Україні Крістіан Соколовскі, і був актор П`єр Ківіт, і було чеське, французьке, австрійське, болгарське, азербайджанське, аргентинське кіно. Бо українське кіно було ще в колисці, навіть на ноги не спиналося. І було в цей рік започатковано Алею кінослави, бо не було ще тоді базарчику на бульварі Юрія Дрогобича. І першу бронзову плиту було вмонтовано в цю алею на честь молдовського режисера Валеріу Жереґі та його фільму «Аріведерчі».

Як же багато змінилося за ці роки! Алею кінослави довелося перенести, українське кіно стало міцно на ноги (зараз на «Короні Карпат» змагаються виключно українські фільми), а сам фестиваль з тусовки кіномитців та їх прихильників перетворився на грандіозний захід, головну кіноподію Західної України. Змінюються міські голови, змінюється склад журі, змінюються фільми фестивалю та гості й учасники. Сталими залишаються незмінні та незамінні люди: Олег Карпин, Зоряна Конопельська-Петрас, Любов-Теодозія Микитка, Борис Савченко та спонсори, завдяки яким це свято набирає обертів. У цьому році, зокрема, завдяки перемозі у проєкті «Малі міста – великі враження».

Можна було б характеризувати всі попередні сім кінофестивалів. Тим більше, що кожен із них «Трускавецький вісник» анонсував, висвітлював, творив своєрідну літописну хроніку «Корони». ІІІ – в жовтні 2012, IV – в листопаді 2013, а V – в кінці листопада складного 2014 року. Тут хочеться закцентувати увагу на тому, що саме тоді, в холодні листопадові дні 2014 року Алея кінослави поповнилася табличкою в честь українського режисера Ахтема Сеітаблаєва за його фільм «Хайтарма». Це була перша вагома нагорода, перше визнання українського кримськотатарського режисера і перше нагородження його фільму про долю кримських татар. Слово «хайтарма» означає «повернення»

VI Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» відбувся 15-19 вересня 2016 року, А VII – у листопаді минулого року.

І ось хвилюючий день 7 листопада 2019 року. Похмура холодна дощова погода раптом змінюється – з-за хмар поволі визирає сонце, дощ припиняється, різкий вітер стихає. Грає бадьора музика, червона доріжка розстелена. Ведучі Зоряна Конопельська-Петрас та Богдан Процишин запрошують пройтися червоним килимком режисерів, акторів, сценаристів, операторів. Їх так багато, і всі – українські! Окрім Ірми Вітовської та Римми Зюбіної, Василя Вірастюка, Бориса Савченка та багатьох інших відомих в Україні людей доріжкою проходять наші місцеві кінематографісти – Олег Бачинський та його «Галицька Кіношкола», чий «Переполох у Трускавці» дійсно наробив переполоху у дитячому та молодіжному кіно, Тарас Варивода, Тарас Метик, Олександр Король, Артур Лагодич, Наталія Копичин, отець Михайло Греділь, котрий зняв кінострічку про Біласа й Данилишина (напад на пошту в Городку).

Але не лише люди кіномистецтва проходять червоною доріжкою до Кінопалацу «Злата». Йдуть нею і спонсори, завдяки яким став можливим цьогорічний кінофестиваль, йдуть нею врешті-решт і глядачі, котрі мають змогу всі фільми «Корони Карпат» дивитися безкоштовно. І ця червона доріжка стає символом визнання самого фестивалю, котрий вийшов далеко за межі тієї події, що відбувалася на цьому місці в 2010-му. Хіба що тоді Єжи Гофман, а тепер Ахтем Сеітаблаєв звертається до трускавчан та гостей курорту, які приїхали на кінофестиваль, пояснюючи, чому не зміг приїхати особисто на відкриття.

А потім церемонія відкриття з-під «Злати» переноситься в сам кінотеатр. Вітальні слова заступника міського голови Олександра Ткаченка, кінорежисера Бориса Савченка, акторок Ірми Вітовської та Римми Зюбіної, найсильнішого чоловіка планети Василя Вірастюка (представляє фільм «Пригоди S Миколая»), пісні у виконанні Віктора Винника, Михайла Грицкана, Наталії Кудряшової, Гурбана Аббасова, ансамблю «Джаз-Бенд».

- Не буде перебільшенням сказати, що «Корона Карпат» є однією з родзинок нашого міста-курорту. Ми її підтримували і будемо підтримувати. Цей фестиваль підтримало багато партнерів і спонсорів – велика вам подяка. Але найбільшої подяки заслуговує людина, яку ви всі добре знаєте – це Олег Карпин, який вісім років поспіль організовує фестиваль. Я всім бажаю приємних вражень від перегляду нашого українського кіно. А Олегові Романовичу я бажаю ніколи не розгубити це натхнення і цей ентузіазм! – зазначив у вітальному слові заступник міського голови Трускавця Олександр Ткаченко.

До слова, цьогоріч Трускавецька міська рада підтримала «Корону Карпат» співфінансуванням у розмірі 250 тисяч гривень.

І насамкінець – виступ самого Олега Карпина, головного винуватця події. Після його виступу розпочався показ першої стрічки кінофестивалю.

Комедія «Мої думки тихі» режисера Антоніо Лукіча, де роль матері записувача голосів тварин та птахів грає Ірма Вітовська – це своєрідний гумор, коли не просто регочеш, а й задумуєшся. Специфічні жарти середньовічних угорських монахів зі слівцями «фейк» чи «фак», говірка закарпатських прикордонників, пригоди патлатого хлопця та його матері з невдалим досвідом заробітчанства, кумедні моменти повсякденного життя – це все в сукупності з одвічним нерозумінням по лінії «батьки-діти» ставить цей фільм в ранг світлих комедій, котрі і настрій піднімають, і серце очищують. Традиційно після перегляду фільму відбулося спілкування з його творцями, в цьому випадку з Ірмою Вітовською.

П`ятниця, субота, неділя – «Корона Карпат» триває. Програму можна переглянути тут: https://protruskavets.org.ua/korona-karpat-startuie-7-lystopada/, а також на офіційних сайтах фестивалю та Трускавецької міської ради. Запрошуємо! Насолодіться українським кіном, яке вже твердо стоїть на ногах.

Володимир Ключак, фото Лесі Боднар 

Тема війни на Трускавецькому кінофестивалі

Ми пам’ятаємо, що в країні війна. Але це не означає, що люди повинні тільки плакати. Люди повинні жити, повинні співати пісні, повинні творити, в тому числі творити українське кіно. І робити все, щоб наблизити не просто кінець цієї війни, а щоб наблизити день перемоги.

Приблизно такі думки неодноразово довелося почути на VIII Трускавецькому Міжнародному кінофестивалі «Корона Карпат». Ці меседжі звучали під час офіційної церемонії відкриття, на зустрічах з творцями різних фільмів після показів, зрештою, в самих фільмах.

Фільмів про війну на цьогорічній «Короні Карпат» не бракує. І мова не лише про такі відомі повнометражні стрічки як «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас», «Східняк» чи «Позивний «Бандерас». На тему війни знято і короткометражні та документальні фільми. І про два з них, які демонструвалися у другий день фестивалю в Народному домі, хочеться сказати кілька слів.

Фільм «Останні сусіди» режисерки Євгенії Мельник розповідає про простих людей на Донбасі, в селищі Золоті Піски, на лінії розмежування. Вони говорять російською, вони не вникають чому почалася ця війна, вони не виїжджали з рідного дому, бо не мали куди, та й не хотіли. Вони тут живуть, живуть в цій війні і з тією війною. Ховаються в підвалах, плачуть над вбитою снарядами худібкою, допомагають одне одному, моляться за мир. Моляться щиро, бо знають ціну миру. І чекають, коли ж він настане.

Фільм важко дивитися, після нього виникає гнітюче враження безвиході і німе запитання «За що?» За що мають терпіти ці прості невинні люди? Чим вони провинилися? Коли настане кінець їхньому терпінню і коли вони зможуть радіти, веселитися, забути про жахіття 2014-2019 рр.?

Символічним є побажання старенької жіночки – щоб ніхто не зазнав того, чого зазнала вона та її останні сусіди, побажання, щоб замість сліз були пісні, радість, добро.

Другий фільм про війну з Другої конкурсної програми короткометражних фільмів та «дипломних робіт» - це «Повернення» режисерки Варвари Філіпчук. Стрічка про молодого танкіста з Донбасу, котрий повертається додому. Батьки про нього й забули, не надіючись, що син живий, наречена спилася, обличчя хлопця страшно понівечене під час підбиття танку. Вирвавшись живим з полум’я вогню і полум’я війни, він потрапляє в полум’я несприйняття. Попри тематику війни фільм не є таким гнітючим, як «Останні сусіди», і дає надію, що все буде добре. Відкритий фінал залишає можливість додумати подальшу історію головного героя, «домалювати» його образ і «намалювати» його щастя.

Насправді фільмів про війну на «Короні Карпат-2019» не 5 (три названі на початку повнометражні і два охарактеризовані фільми короткого метру), їх значно більше. Навіть комедії – теж про війну, війну за українство, за українського глядача, за наш «український світ» на противагу «русскому міру». Ба, навіть мультфільми кінофестивалю – це теж війна проти нав’язаних сусідом-окупантом «героїв» типу Маші з мєдвєдєм чи Чебурашки.

Минулорічний фільм-переможець Трускавецького кінофестивалю – теж про війну. «Гірська жінка на війні» (покажуть 8 листопада о 17.00 в «Златі») розповідає про війну екологів з забрудненням життєвого простору, за право жити в чистому від електромагнітних хвиль та шкідливих випромінювань середовищі.

Цьогорічні фільми фестивалю – про війни різних вимірів. «Тарас. Повернення» - про війну Шевченка за право бути Особистістю, «Заборонений» - про таку ж війну Василя Стуса, «Незламні» - про війну Біласа та Данилишина з Трускавця, «Зрадник» - про війну проти радянської бюрократії та радянської системи в цілому.

І навіть комедії – про війну. Діти з Моршина воюють з несправедливістю та аферисткою Сніжаною, діти з комедії про S Миколая воюють з несправжнім Миколаєм, а мама з сином із комедії «Мої думки тихі» воюють за право бути щасливими. І навіть у розважальному «Склепі», де мертва дівчинка карає викрадачів коштовностей з її усипальниці, є елемент війни за правду. Бо Справедливість торжествує, Зло покаране, настає Мир.

Трускавецький Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат» вносить свій вклад в нашу перемогу. Діти, котрі прийшли на мультфільми, АТОвці, котрі прийшли на «Іловайськ», курортники, котрих привабили сучасні українські комедії – всі вони громадяни держави, котра воює з ворогом не лише за території, але й за душі. За свої території і за свої душі. За Правду та Справедливість. І подібно як у фільмах настає розв`язка, так і в реальному житті колись завершиться ця війна, котра отруїла життя простим мешканцям Донбасу з «Останніх сусідів». І, як було сказано про фільм «Склеп», Справедливість восторжествує, Зло буде покаране, настане Мир. В це дуже хочеться вірити і  в це треба вірити.

На фото: кадр з фільму «Останні сусіди».

Володимир Добрий

Грип: штами, профілактика

 З настанням осінніх холодів почався сезон простудних захворювань. Згідно прогнозу в наступному сезоні 2019-2020 років на грип та ГРВІ захворіють від 4,8 до 6,7 млн. осіб.

Очікується дві хвилі підйому захворюваності - у грудні та в кінці січня, на початку лютого з можливим максимальним рівнем на 4 тижні року 2020 року.

Симптоми грипу

Захворювання, викликане різними штамами вірусу грипу, в початковий період нічим не відрізняються. По клінічній симптоматиці можна розрізнити тільки середньотяжкі і тяжкі форми грипу, легкі форми можуть не відрізнятися від ГРЗ.

Грип (важкий), на відміну від інших респіраторних захворювань, має такі характерні симптоми: "Температура тіла в перші ж дні підвищується вище 38,5°С. При цьому виражений так званий інтоксикаційний синдром, тобто людину просто укладає в ліжко, виражена слабкість.

Крім того, при класичному грипі не виражений так званий катаральний синдром (ураження респіраторного тракту) в перші дні захворювання. Тобто ні кашлю, ні нежиті в перші кілька днів найчастіше немає, на відміну від інших респіраторних вірусів. Приєднується це вже пізніше, на 2-3 день. Ще одна особливість грипу – біль за грудиною, там знаходиться трахея – це те місце, де вірус грипу максимально реалізовує свою патогенну дію.

Профілактика

Найбільш дієвим способом профілактики майбутньої епідемії грипу в Україні 2019- 2020рр лікарі називають вакцинацію.

ВООЗ опублікувала 21 березня 2019 року рекомендації стосовно складу вакцини проти грипу для використання в Північній півкулі в сезон 2019-2020 років, до якого увійшли:

- вірус, подібний до ABrisbane22018 (HINI) pdm 09;

- вірус, подібний до AKansas142017 (H3N2);

- вірус, подібний до BColorado62017 (лінія BVictoria287);

- вірус, подібний до BPhuket30732013 (лінія BYamagata1688).

 Серед стандартних профілактичних заходів для боротьби з грипом – загартовування, вживання вітамінів С і D, дотримання правил особистої гігієни, регулярне вологе прибирання в квартирі.

Зараз також є засоби для так званого запобігання подальшого поширення захворювання, зниження рівня захворюваності. Це різні роз'єднувальні заходи. Роз'єднувальні заходи: обмежують відвідування шкіл, дитячих садків. Це дуже добре, тому що відразу захворюваність гальмується або навіть знижується.

Які існують методи, щоб знизити ймовірність інфікування? Насамперед, потрібно обмежувати своє перебування в місцях скупчення людей.

Основний шлях потрапляння вірусу – через повітря. Це – так званий повітряно-крапельний механізм передачі. Але вірус також може знаходитися на предметах побуту, на наших руках Тому миття рук, протирання поверхонь, провітрювання допоможе знизити концентрацію вірусу в повітрі. Чим менше його концентрація, тим менше шансів захворіти, тому що є в медицині таке поняття: доза інфікування. Вона буває різна – індивідуально для кожної людини. Знижуючи цю інфікуючу дозу, можна або запобігти, або, принаймні, отримати меншу кількість вірусу, а від цього теж залежить тяжкість лікування захворювання. Але найголовніше, що потрібно знати, особливо якщо людина належить до груп ризику – вчасно звернутися до лікаря!!!

Л.В. Янківська, зав. відділення організації епідеміологічних досліджень Дрогобицького ММВ ДУ "ЛОЛЦ МОЗ України»



Создан 08 ноя 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником