Трускавецький вісник № 147 (1882) від 11 листопада 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 147 (1882) від 11 листопада 2019 р.

11.11.2019



У номері: Завершився кінофестиваль «Корона Карпат»; Маніпуляція як метод очорнення; Про співпрацю влади Трускавця та ПрАТ «Трускавецькурорт».

Потрійна перемога «Моїх думок тихих»

Відгримів VIII Трускавецький Міжнародний кінофестиваль «Корона Карпат». 4 фестивальні дні, 64 показані фільми, кінометри та молоді таланти, цілий вагон акторів та режисерів, котрі прибули до Трускавця, а ще презентації книг, повні зали глядачів, посилена увага ЗМІ – все свідчить, що цьогорічна «Корона Карпат» перевершила найсміливіші очікування організаторів.

Після феєричної церемонії урочистого відкриття (читати тут) робота закипіла. Журі під головуванням актриси Римми Зюбіної оцінювало фільми на «профпридатність», організатори слідкували за дотриманням фестивальної програми (збоїв майже не було), а глядачам залишалося хіба насолоджуватися святом кіно. Адже вхід на всі покази був вільним.

І ось настав четвертий заключний день фестивалю. Окрім пресконференції членів журі та організаторів фестивалю в цей день відбулося ще встановлення пам’ятної плити минулорічному фільмові-переможцю. Заключним акордом фестивалю стала церемонія нагородження переможців, яку вели Зоряна Конопельська-Петрас та Богдан Процишин.

Потрійну «Корону Карпат» повезли з Трускавця творці фільму «Мої думки тихі». Закарпатський режисер Антоніо Лукіч отримав приз за кращу режисуру, акторка Ірма Вітовська – за кращу жіночу роль, а третім подарунком для творців «Моїх думок тихих» стало Гран-Прі кінофестивалю. Отже, фільм відкриття фестивалю став одночасно фільмом закриття. Комедія вартувала того, щоб подивитися її двічі.

У номінації «За відданість рідному краю та щиру закоханість у кіно» перемогу здобув фільм «Переполох у Трускавці» режисера Олега Бачинського. Приз за кращу режисуру в короткому метрі отримав режисер Єгор Бондаренко за фільм «Пляшка». Кращим студентським фільмом визнано стрічку «Нетерпимість» (режисер Володимир Бакум). Головну нагороду за кращий короткометражний фільм виборов фільм «Анна» (режисер Олесь Санін).

Спеціальним дипломом генерального продюсера кінофестивалю відзначено фільм «Зрадник» (режисер Марк Хаммонд) та актора Михайла Грицкана. Приз за кращу чоловічу роль отримав актор Олег Шульга (фільм «Позивний «Бандерас»). Фільм «Тринадцятий автобус» (режисер Олександр Безручко, автор сценарію Валерія Вінс) отримав нагороду за найкращий сценарій.

Окрім процесу нагородження церемонія закриття фестивалю включала в себе і концертні «п’ятихвилинки». Перед глядачами виступили співаки Назар Савко, Михайло Грицкан, Зразковий ансамбль сучасного естрадного танцю «Free Dance».

- Ми підняли планку фестивалю дуже високо – завдяки організаторам, спонсорам, вельмишановному журі, акторам., глядачам. Всі фільми, показані на «Короні Карпат» - це українські фільми, і це є показником, що українське кіно впевнено розвивається та завойовує глядача не лише в Україні, але і в цілому світі. Дай нам Боже і надалі так впевнено розвиватися та побувати і на ХХ, і на ХХХ Трускавецькому кінофестивалі, а крім того ще на інших кінофестивалях в інших українських містах. Трускавець заслужи «Корону Карпат», з чим вас всіх і вітаю, - зазначив у вітальному слові на церемонії підбиття підсумків фестивалю міський голова Андрій Кульчинський.

Важко не погодитися з цими словами. Фільми фестивалю вартують того, щоб на них ходити, щоб їх обговорювати, щоб про них сперечатися. Фільм-переможець «Мої думки тихі» окрім величезної кількості дуже смішних моментів є надзвичайно серйозним через важливі теми, підняті режисером. «Заборонений», «Зрадник» та ряд інших повно- та короткометражних стрічок висвітлюють історію нашого народу через призму життя окремих постатей чи подій того чи іншого історичного періоду. Навіть комедія «Пригоди S Миколая» з Василем Вірастюком в головній ролі, яка є типовим розважальним продуктом, тішить саме тим, що вона зроблена в Україні, отже вносить свій вклад у розвиток сучасного українського кінематографу.

250 тисяч гривень, які місто витратило на цей кінофестиваль – це інвестиція, котра окуповується і приносить прибутки. Чимало відпочивальників стараються так скоригувати свою відпустку, щоб приїхати у Трускавець власне на кінофестивальні дні. Присутність відомих акторів, режисерів та інших людей бомонду немов магнітом притягує глядачів фільмів, серіалів, телепрограм. Кінофестиваль став не лише родзинкою Трускавця, а дав можливість перетворитися курортові хоча б на кілька днів на кіностолицю, а в цілому на культурну столицю України.

Цьогоріч в один голос всі відзначали високу організацію фестивалю, шалену зацікавленість глядачів, широкий «асортимент» пропозицій. Для нагородження фільмів бракувало номінацій, так стрімко розвиваються різні жанри, різні кіношколи, для прикладу документалістика чи мультиплікація. Тож всі побажання учасників організатори  врахують вже на ІХ Трускавецькому кінофестивалі «Корона Карпат». Як зазначив генеральний директор «Корони Карпат» Олег Карпин, робота над черговим фестивалем розпочинається відразу після закриття попереднього.

Володимир Добрий

Невизначеність в Трускавці

Упродовж 2019 року наша редакція відслідковує розвиток унікальної ситуації в Трускавці. Наприкінці жовтня минуло півроку з часу прийняття рішення про створення спільного підприємства між ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» та Трускавецькою міськрадою. Базова мета СП – ефективне обслуговування та експлуатація свердловин, реалізація і постачання трускавецьких мінеральних вод. А в близькій перспективі – також ефективне підвищення туристичної привабливості Курортополісу. Про те, що змінилося і чи змінилося за півроку – читайте далі.

Партнерство заради розвитку

На початку цього року керівництво ПрАТ «Трускавецькурорт» запропонувало співпрацю з містом Трускавцем у вигляді створення спільного підприємства з видобування та користування мінеральними водами курорту. Це унікальна пропозиція, оскільки прецедентів, щоб приватний бізнес пропонував партнерство в рівних частках з громадою, в історії сучасної України немає.

Після тривалих перемовин міська влада та депутатський корпус зацікавилися пропозицією. У рамках цієї співпраці було ухвалено рішення міської ради (від 25.04.2019 року №1290) і 22 жовтня на баланс міста безоплатно було передано 15 важливих історичних та рекреаційних об’єктів, якими раніше володіло товариство. Тепер місту належать надкаптажні споруди «Едварда», «Фердинанда», «Броніслави», «Юзі», їхні колодязі, літній туалет, музична альтанка, більярдна, скульптура «Дитинство», пам`ятник Адаму Міцкевичу.

«Зараз маємо проміжний позитивний результат, але ще настане той час, коли всі об’єкти гідромінеральної бази перебуватимуть у власності міста”, - прокоментував передачу громаді об`єктів міський голова Трускавця Андрій Кульчинський: „Головне – побільше працювати, і поменше шкодити та заважати пустими балачками й беззмістовними обіцянками. Тепер місто має повне право та можливість інвестувати в те, що юридично належить громаді Трускавця, а також залучатиме грантові кошти для відновлення й реконструкції отриманих об’єктів», – зазначив А. Кульчинський.

Наразі за славетну Нафтусю та і загалом за мінеральні води Трускавця відповідає ТОВ «Трускавецькі лікувальні води». Зараз єдиним їх доходом, який мав забезпечити фінансування підприємства, а відповідно і обслуговування гідромінеральної бази, є плата за споживання питних мінеральних вод санаторіями та лікувальними закладами: як наливом так і через мінералопроводи в оздоровниці курорту.

Як розповів директор компанії Андрій Тарнавський, з доставкою через мінералопроводи усе зрозуміло: отримав за лічильником певну кількість води – оплатив. Хоча теж не завжди все гладко, це пов’язано з післяплатою. Буває заборгованість декілька місяців.

Найгірша ситуація з оплатою за споживання в бюветі. Механізм такий: санаторій чи пансіонат на добровільних засадах укладає з «ТЛВ» договір, згідно з умовами якого зобов’язується надавати товариству інформацію про кількість відпочивальників, які перебували в оздоровчому закладі. На основі цієї інформації товариство виставляє рахунок, а оздоровчий заклад його оплачує. Таких договорів щорічно укладають близько 37. Це менше половини оздоровчих та готельно-туристичних закладів, що працюють в Трускавці. Отже, хтось чесно платить, а хтось відверто дурить громаду. Відповідно, отриманих коштів є абсолютно недостатньо для належного фінансування видобутку та поставки мінеральних вод. 

Загалом у Трускавці функціонують 83 суб’єкти господарювання, які надають послуги з розміщення відпочивальників, але лише 37 з них оплачують за такі послуги і то не завжди добросовісно. Тільки санаторій «Карпати», для прикладу, заборгував товариству 1 027 621 грн за минулий рік. У підсумку утворюється недофінансування. Коштів вистачає лише на заробітну плату, а на поточні витрати бракує. Теоретично, якби всі 83 суб’єкти господарювання уклали договори та оплачували, були б кошти на оновлення матеріальної бази, яка вже дуже застаріла.

«Наявна негативна ситуація зі станом оплати ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» за видобуток, транспортування та відпуск мінеральних лікувальних вод у бюветі №1 неодмінно призведе до закриття бювету та зупинить лікувальний процес на курорті. Дуже б цього не хотілося», – резюмує ситуацію Андрій Тарнавський.

Тож для виходу із невтішного економічного становища і було погоджено створення спільного підприємства. Коментує мер Трускавця Андрій Кульчинський: «Не може бути такого, що більшість санаторіїв, надаючи повний спектр санаторно-курортного лікування, не оплачує утримання мінеральної бази курорту. Це саме стосується гостей міста, які перебувають у приватних пансіонатах чи орендують квартири. Якщо місто повноправно увійде в спільне підприємство, ми зможемо переламати негативну тенденцію мінералогічного стану курорту».

Час підбити підсумки

Задекларованою ціллю роботи СП є створення разом з мерією та депутатським корпусом спільного корпоративного підприємства з розподілом часток у статутному капіталі та прибутку в рівних частках (50 на 50), яке здійснювало б обслуговування та експлуатацію свердловин, реалізацію і постачання трускавецьких мінеральних вод. Цей прибуток буде скеровано на потреби громади. Метою створення цього спільного підприємства є надання територіальній громаді міста можливості через утворені нею органи брати участь в управлінні та здійснювати контроль за експлуатацією Трускавецького родовища мінеральних вод.

«Ми впевнені, що створення спільного підприємства пішло б на користь трускавецькій громаді. Від його функціонування був би тільки позитив. Таким чином ми матимемо можливість повніше розкрити потенціал Трускавецького родовища та втілити розроблені проекти з розвитку та модернізації інфраструктури споруд і технічного оснащення, залучивши додатковий ресурси. Запровадження таких змін дасть новий поштовх для розвитку гідро-мінералогічної бази, забезпечить новий етап для розвитку міста-курорту. Наша мета – продовження процвітання Трускавця», – зазначає Андріан Драновський, генеральний директор ПрАТ «Трускавецькурорт».

Можна бути впевненим, що створення СП – це один з чинників розвитку як самого міста, так і громади Трускавця. І саме це є своєрідним лакмусовим папірцем, який чітко показує, що прихильники ідеї співпраці міста і найбільшого в місті бізнесу – це люди, які хочуть розвитку курорту. А хто перешкоджає цьому, піклується лише про власні інтереси в місті, а саме місто їм байдуже.

Перемовини про залучення фінансів місцева влада вже почала. Як розповів мер А. Кульчинський, триває діалог з Європейським банком реконструкції та розвитку, ЄІБ, державними банками отриманням кредиту СП під гарантії міста і ПрАТ «Трускавецькурорту». Кошти планують витратити на повну реконструкцію бювету, навколишньої території та інші нагальні потреби, - відзначив А.Кульчинський: «Я зараз не хочу говорити про потенційні прибутки, вони будуть після погашення кредиту. Головне тут не гроші, а збереження та розвиток наших мінеральних вод і підприємства. Це світле майбутнє всього міста, запорука його розвитку і процвітання. Працюватимуть бювети, буде якісна вода, зросте рівень охорони мінеральних вод – тоді й відпочивальників побільшає на курорті, санаторії працюватимуть, трускавчани отримуватимуть зарплату, а місто – податки».

Однак наразі далі розмов справа не посунулась, оскільки спільне підприємство упродовж 6 місяців офіційно не почало діяти. І немає жодного чіткого розуміння, коли буде прийняте фінальне рішення про запуск підприємства. При достатньо чіткій позиції мера щодо створення СП, виникають питання щодо того, чи міська рада дійсно налаштована на прийняття формату роботи у вигляді СП. Потрібно більше послідовних рішень та динаміки в діях. Все це викликає масу популістських заяв та промов від різних політичних сил Трускавця, які перед місцевими виборами більше налаштовані на само піар і присутність в інформаційному просторі міста, ніж на вирішення його проблем. А проблеми існують…

Вперед у минуле?

Для повноти картини додамо нещодавно представлені результати соціологічного опитування «Туристична привабливість міста Трускавець», проведеного Sociological Think Tank. Ці результати можна вважати закликом до дії всіх, хто хоче розвитку Трускавця.

Наявний образ туриста за дослідженням на 66% складається з людей віком старших за 50 років. Лише кожен п’ятий з них не досяг 41-річного віку. Публіка формує смаки та уподобання, тож саме ця вікова категорія і визначає наразі майбутнє курорту. Для них, згідно з опитуванням, він пов’язаний, в першу чергу, з такими поняттями, як зустріч з молодістю та ретро. Зважаючи на їхній вік, це люди радянського часу. Прикро визнавати, але чим більше Трускавець буде відрізнятися від „радянського санаторію”, тим сумніше їм буде.

 Справа тут в банальній ностальгії. Бо люди, які всією душею сумують за тими часами, є однозначно переконані, що держава їм щось винна, а більшість благ, від проживання до мінеральної води, мають бути безкоштовними. Але жили вони в інших реаліях і передають думку минулого, вже неактуальну сьогодні. Чи варто орієнтуватися на них? Тримаючи курорт на тому ж рівні, місто відкочується назад. 83% опитаних туристів є з України. А що робити у пост-совкому просторі Трускавця тим іншим 17%? Людям з Європі? Не орієнтуючись на їхні потреби, руху в напрямку європейських стандартів не буде ніколи.

Дуже цікавими є дані щодо найулюбленіших місць проживання відпочивальників в Трускавці: заклади, які є в пріоритеті у туристів, а саме готелі, квартири і більшість санаторіїв – а це десь 70-80% всіх гостей курорту, за використання мінеральної води не платять. Хоча саме належна якість цієї води і вчасна доставка у бювети забезпечує їм всім наявність відпочивальників. І тут не варто згадувати про умови проживання і сервіс, адже головне, що приваблює людей у Трускавець – це його лікувальні мінеральні води. Дивно, що ніхто з власників віл, санаторіїв та квартир під оренду так не думає. Совок – це не відсутність пластикових вікон, це все ж таки ставлення до життя.

Тож якщо все залишатиметься у Трускавці так як є, то виникає загроза повної або часткової зупинки роботи ТЛВ, які обслуговують гідромінеральну базу курорту. А зупинка видобутку, - це припинення постачання води в санаторії і відповідно закриття бювету. Про таке навіть не хочеться думати, адже це може стати крахом для всього Трускавця.

«Саме наше підприємство формує вагомість курорту Трускавець, бо зі всіх куточків України та з інших держав їдуть люди споживати знамениту «Нафтусю» Трускавецького родовища. Їдуть не тільки лікуватись, а й профілактично оздоровлюватися”, - каже директор ТЛВ Андрій Тарнавський. „Нині для нас дуже важлива підтримка мешканців міста, громади та депутатів, щоб рухатися вперед, знайти джерела фінансування. Інших шляхів на сьогодні не існує, крім цивілізованої організації оплати послуг за видобуток, транспортування та відпуск мінеральних вод».

Віталій Петриківський, Leopolis.News  

Маніпуляція як метод очорнення Трускавця

Нещодавно в мережі Інтернет появилася стаття Ольги Куц під назвою «Фейкова промоція! Замість ефективної реклами Трускавця – мерія маніпулює цифрами». Статтю можна розглядати як зразок маніпуляції, адже чорне тут названо білим, а біле чорним. Опираючись на інформацію, отриману від одного з депутатів, робляться неадекватні висновки та нав’язується думка, що попередня влада міста важко працювала задля промоції Трускавця, натомість теперішня тільки користається плодами цієї «важкої праці». Насправді це зовсім не так.

Щоб вивести маніпулятора на чисту воду, потрібно просто подати факти, що і робимо в  цій публікації. І розпочнемо з напрямків промоції в іноземних країнах.

1. Російський напрямок. Як стверджується у статті О. Куц, управління розвитку курорту зразка 2010-2015 рр. «у 2011 році розробило і почало втілювати програму промоції Трускавця». І розпочали … з Російської Федерації.

В червні 2011 року на офіційному сайті ТМР та в офіційному бюлетені «Голос ради» було вміщено інформацію такого змісту: «Днями Трускавець приймав поважних гостей із Санкт-Петербургу. Організували приїзд російської делегації Дмитро Перев`язкін і Павло Мезерін – керівники офіційного представництва Трускавця у Санкт-Петербурзі, відкритого за підтримки Президента Російської Федерації і губернатора міста на Неві…» (джерело: http://truskavets-city.gov.ua/modules.php?name=News&file=print&sid=2466).

Як бачимо, одним з пріоритетних напрямів тодішнього управління розвитку курорту була Росія. Представляв «інтереси Трускавця» політтехнолог тодішнього міського голови Р. Козира Павло Мезерін. Офіційне представництво Трускавця у Санкт-Петербурзі було відкрито (і тут увага!) за підтримки Путіна.

В лютому 2013 року представники управління розвитку курорту поїхали з виставковим стендом на виставку MITT  «Подорожі та туризм» у Москві.

Чи виправдала себе така гіперболізована увага управління розвитку курорту до Росії? Час все розставив на свої місця. Кількість росіян, які їздили на оздоровлення до Трускавця, зросла з 19,4 тис. в 2010 році до 27,7 тис. в 2013 році, натомість в 2015-2018 роках коливалася в межах 1,3-2,3 тисяч осіб в рік.

2. Польський напрямок. Всі напрацювання щодо співпраці з польськими містами-побратимами, зроблені до 2010 року, були перекреслені владою Трускавця 2010-2015 рр. Єдиним містом-побратимом у Польщі, з яким Трускавець в ці роки почав співпрацювати, став термальний курорт Унєюв. Делегації з Унєюва їздили до Трускавця, делегації з Трускавця їздили до Унєюва, але яка користь була від цих поїздок для нашого курорту – таємниця за сімома замками. В статті О. Куц про це – жодного слова. До речі, поїздки до Польщі здійснювалися за бюджетні кошти, тобто за кошти платників податків.

Справжній прорив на польський ринок стався вже за часів каденції міського голови Андрія Кульчинського. Розпочато реальну, а не ефемерну співпрацю з польськими містами-побратимами, започатковано Фестиваль польської культури, поляки почали до Трускавця їздити дійсно масово.  Результатом промоційної діяльності окремих санаторно-оздоровчих закладів Трускавця та міської влади став факт виходу відпочивальників з Польщі на перше місце серед всіх іноземних гостей Трускавця. І ця тенденція зберігається досі.

Трошки цифр – якщо в 2010-2015 роках кількість польських відпочивальників у Трускавці становила від 0,6 тис. до 1,4 тис., то в 2016 - 4,2 тис., 2017 – 11,3          тис., в 2018 – 20,3 тис., а за 9 місяців 2019 року – 18,8 тисяч осіб.

3. Грузинський напрямок. У 2013 році було підписано угоду про співпрацю між курортами Трускавець (Україна) та Цхалтубо (Грузія). «Результатом» цієї угоди стало відрядження до Грузії міського голови Трускавця Р. Козира та його заступника Ю. Яворського. У травні 2014 року Трускавець відвідала делегація з Грузії, проте прориву не сталося. Кількість грузинів на нашому курорті незначна. Дії управління розвитку курорту в 2013-2014 рр. в цьому напрямку зазнали повного краху.

4. Німецький напрямок. Перші паростки співпраці Трускавця з німецькими містами започатковано в 2008 році. Але вони не встигли розвинутися, бо в 2010-2015 роках жодного кроку для поглиблення цієї співпраці зроблено не було. Навпаки, втратився зв'язок з землею Ватлінґен і в 2015 році Андрію Кульчинському та управлінню розвитку міста (начальниця Наталія Скибак) довелося починати з чистого аркуша.

За неповні 4 роки (2015-2019) вдалося не тільки відновити повноцінні партнерські стосунки, але і реалізувати кілька грантових проєктів, чого в історії Трускавця до цього часу не було. Мова йде не лише про розробку Стратегії розвитку Трускавецького субрегіону, але і про реалізацію проєкту «Nakopa», який дозволить вирішити проблему якісної очистки питної води за грантові німецькі кошти. Але про це у своїй статті чомусь «забула» згадати журналістка. Чи побоялася розповісти правду, адже така правда замовникам фейкового матеріалу невигідна.

Для повноти картини варто додати, що зараз промоція Трускавця здійснюється не лише в названих Польщі чи Німеччині. Італія, Іспанія, Ізраїль, Білорусь, Молдова, Азербайджан, Литва, Латвія, Естонія, Казахстан, Китай – до цих та інших країн здійснюються поїздки представників влади Трускавця, причому коштів на це з міського бюджету не витрачається. На відміну від попередників.

У згаданій вище статті журналістка О. Куц намагається привернути увагу читача до «успішної» «діяльності» влади Трускавця в 2010-2015 рр. Згадує про спортивні заходи, вулицю Шевченка, відкриття інформаційного центру, запуск туристичного порталу. Але жодним словом не згадує, що за кошти міського бюджету було розроблено логотип Трускавця і … передано його у власність громадській організації, де очільником є колишній заступник міської голови. Слоган «Трускавець – місто здоров`я» запатентовано не за містом, а за … так-так, знову громадською організацією, за якою стоїть колишній заступник мера Трускавця. З туристичним порталом, на який потрачено немалі кошти – та ж історія. Кошти «освоїли», а портал не передали. Вірніше, передали з таким «багажем», що сайт truskavets.ua виявився фактично мертвим. Про це буде окрема історія.

А вулиця Шевченка, яку, до речі, мав відремонтувати згідно попередніх домовленостей ПрАТ «Трускавецькурорт», була зроблена нашвидкуруч, під вибори, без заміни інженерних комунікацій. І доробляти її, облагороджувати вже довелося в теперішній каденції.

Неаргументовані закиди, що Трускавцем не цікавиться телебачення, що не ведеться робота в Інтернеті та соціальних мережах, що «блогери не задіяні», «результату нуль», незручна логістика навіть не вартують уваги, бо тут і коментувати немає що. Нісенітниці не коментуються.

Звісно, що авторка пасквілю жодним словом не обмовилася про вулицю Бандери, яка стала пішохідною від міської ради до центральної площі, не обмовилася про популярні промоційні відеоролики, фестивалі, спортивні заходи, штучні футбольні майданчики, реконструкцію міського парку та чимало інших речей, які роблять Трускавець привабливим та комфортним містом як для жителів, так і для гостей. Висмикуючи окремі цифри з контексту та надаючи слово людям, котрі фактично байдикували п’ять років і нічогісінько не зробили для промоції Трускавця, журналістка на відмінно виконала своє редакційне завдання з подачі маніпулятивних даних. Тож може розраховувати на чергову подяку від одного колишнього мера, і на грошову премію від іншого.

Але повернімося до цифр щодо кількості відпочивальників.

«Днями трускавецький мер Андрій Кульчинський в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив: 2018 рік був рекордним за останні десять років за кількістю відпочивальників». Але це ж не відповідає дійсності!» - обурюється журналістка О. Куц. І … не наводить жодних аргументів. Бо насправді слова Андрія Кульчинського правдиві – 2018 рік став рекордним за останні 10 років за кількістю відпочивальників. У 2018 році Трускавець відвідало 231,5 тисяч гостей, тоді як в 2010 – 187 тис., в 2011 – 174,9 тис., в 2012 – 200,3 тис., в 2013 – 221,2 тис., в 2014 – 187,1 тис., в 2015 – 189,4 тис., в 2016 – 211,4 тис., в 2017 – 207,2 тис.

Ніхто не дорікає попередній владі, що в 2014 році кількість відпочивальників різко впала, бо почалися воєнні дії на Сході України. Розумним людям також неважко зрозуміти, чому в 2017 році кількість відпочивальників скоротилася порівняно з 2016 роком – причиною стало введення в кінці листопада воєнного стану в Україні, і іноземці перестали їхати до нас на відпочинок.

Туристичний ринок є дуже чутливим до різних нюансів, у тому числі інформаційних. Воєнний стан – відтік, кінофестиваль – приплив, бездумно вкинена негативна інформація – відтік, школа депутатів у «Ріксосі» чи візит Президента в наше місто – додатковий плюс, і так далі. І це мали б добре розуміти ті, хто пробує розхитувати човна, ім`я якому «Трускавець» і в якому всі ми пливемо.

Але на догоду меркантильним інтересам якогось політикана знову і знову запускається негатив – про воду, про «бетон», про «корупцію», про брехню, про загрози, про землетруси, цунамі та інші несусвітні речі. Найприкріше, що роблять це нібито розумні люди, які насправді рубають сук, на якому сидять, і плюють в ту каструлю, з якої хочуть їсти борщ. Хоча причини їхньої злості зрозумілі – 1) фактор заздрості і 2) нав’язлива манія повернутися, бажання реваншу.

Ваш час пройшов, панове, ви вже були при владі. Якщо у вас були такі «успіхи», про які ви рапортуєте вустами О. Куц, то чому ж вам виборці-трускавчани дали червону картку у 2015 році?

Володимир Добрий



Создан 11 ноя 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником