Трускавецький вісник № 149 (1884) від 15 листопада 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 149 (1884) від 15 листопада 2019 р.

15.11.2019



У номері: Місто успішних людей; Із сесії Трускавецької міської ради; Вийшла в світ книга споминів про Тараса Франка; Короткі новини регіону.

Короткі новини

У Трускавці пройде науково-практична конференція, присвячена Андрієві Мельнику

21 листопада у Трускавці пройде науково-практична конференція з нагоди 129-ї річниці від дня народження відомого українського державного, політичного та військового діяча, одного з засновників ОУН, полковника Андрія Мельника, нашого земляка, уродженця села Воля Якубова на Дрогобиччині (12.12.1890).

В конференції візьмуть участь відомі історики, письменники, науковці, політики: Юрій Шаповал, Богдан Червак, Микола Гриценко, Сергій Кот, Іван Хома, Олександр Кучерук, Микола Посівнич, Ігор Бриндак, Василь Ільницький та інші.

Конференція проходитиме на базі Трускавецького готельно-курортного комплексу "Карпати". Початок о 9.30, орієнтовний час завершення – 16.00.

Трускавецький дельфінарій здійснив мрію сиріт

За два дні Розважально-оздоровчий комплекс з дельфінами «Оскар» у Трускавці відвідало 149 потребуючих дітей з Львівщини та Тернопільщини.

З нагоди Всеукраїнського дня молитви за сиріт Тернопільський обласний благодійний фонд «Майбутнє сиріт» вирішив реалізувати мрії дітей, які залишилися без батьківської опіки, зокрема на живо побачити дельфінів. Тож зібравши 30 вихованців інтернатних закладів Тернопільщини – з м. Бережани, с. Нове село, м. Теребовлі, м. Тернополя, Фонд організував дітям екскурсійний тур Галичиною – похід в Зоопарк «Лімпопо», що в селищі Меденичі, і похід у трускавецький дельфінарій «Оскар».

«Море емоцій, багато несподіванок відкрили для себе діти цього дня. А головне, на власні очі побачили різних тварин, про існування яких в Україні навіть не знали. Великим сюрпризом для дітей став похід в дельфінарій, оскільки напередодні, ще за місяць до цієї екскурсії, діти у своїх листах-побажаннях писали свої мрії «Екскурсія в дельфінарій» і тому саме ми вирішили організувати їм цю екскурсію. Емоції дітей, під час перегляду виступів дельфінів, словами не передати. Дітей дуже вразили розумні і кмітливі дельфіни, які так вправно показували різні трюки в басейні. Діти були в захваті від побаченого. Наш Фонд хоче щиро подякувати дирекції дельфінарію «Оскар» за надані безкоштовні білети для дітей-сиріт», - зазначили у благодійному фонді.

Наступного дня шоу з дельфінами безкоштовно переглянули дев’ятеро хлопчиків та дівчаток з Бориславського сиротинця «Оріана». До них долучилися ще 110 дітей від Трускавецького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Зброя, що вражає словом

13 листопада в приміщенні центральної бібліотеки відбулась літературна вікторина «Зброя, що вражає словом». Бібліотекар читальної зали Віра Заяць розповіла присутнім, що книга – це велике диво, створене людиною. В минулому у неї було багато прообразів. Найперший з них - «Людина – книга». В ті далекі часи, коли люди не вміли ні писати, ні читати, свої закони і вірування вони зберігалися не на книжкових полицях,а в своїй пам’яті.

Запитання вікторини були пізнавальними та цікавими. Учасники вікторини довели, що вони люблять читати, знають сучасних авторів, цікавляться кращими новинками літератури.

Власна інформація 

Депутати вважають, що за доведення «Трускавецьтепла» до банкрутства винні мають бути покарані

14 листопада відбулося пленарне засідання LXIV сесії Трускавецької міської ради VII демократичного скликання. З депутатськими запитами виступили депутати Юрій Яворський та Руслан Цехмейстер, з пропозиціями до порядку денного – депутати Роман Бучкович, Микола Сеньків, Богдан Габшій та міський голова Андрій Кульчинський.

Депутати розглянули всі питання порядку денного, хоча не по всіх були прийняті позитивні рішення.

Було затверджено:

- Комплексну  Програму розвитку фізичної культури і спорту у м. Трускавці на 2020-2024 роки,

- міську цільову Програму покращення матеріально-технічного забезпечення Дрогобицько-Бориславського об’єднаного районного військового комісаріату в м. Дрогобичі на 2020 рік,

- міську цільову Програму технічного і фінансового забезпечення, удосконалення та розвитку системи централізованого оповіщення і зв’язку міста Трускавця на 2020 рік,

- Програму залучення безробітних осіб до громадських робіт щодо інформування населення про порядок отримання житлових субсидій та роботи з документацією на 2020 рік,

- внесено зміни до рішення міської ради № 471 від 09 березня 2017р. «Про затвердження Положення Трускавецького територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відповідно до вимог чинного законодавства в новій редакції».

А от для затвердження міської цільової програми підтримки КП «Редакція міського радіомовлення» на 2020 рік голосів не вистачило.

Депутати затвердили звіт про виконання бюджету м. Трускавця за січень-вересень 2019 року та внесли зміни до показників бюджету міста Трускавця на 2019 рік. Окрім того було проголосовано рішення «Про надання грошової компенсації на оплату житлово-комунальних послуг бійцям-добровольцям АТО на 2019 рік».

Після тривалого обговорення, участь в якому взяли і представники громадськості, депутати не підтримали питання «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця», відправивши його на доопрацювання.

Звіт про роботу КП «Трускавецьжитло» було перенесено на наступну сесію міськради. Депутат Андрій Степаненко запропонував, щоб про роботу прозвітували керівники всіх без винятку комунальних підприємств.

В кінці сесії депутати розглянули блок земельних питань.

Найбільше дискусій розгорілося навколо питання про надання згоди на проведення процедури досудової санації комунального підприємства «Трускавецьтепло» та вжиття заходів щодо її проведення.

Комунальне підприємство «Трускавецьтепло» наростило великі борги, тож з метою добровільного врегулювання питання погашення заборгованості між КП «Трускавецьтепло» та його кредиторами, а також для недопущення наростання боргів у частині пені вирішено розробити план досудової санації підприємства. Окремі депутати наголошували на тому, що за доведення підприємства до банкрутства винний у цьому керівник має бути притягнений до відповідальності.

Нагадаємо, що впродовж восьми років (з моменту створення в 2011 році до травня 2019 р.) КП «Трускавецьтепло» очолював Руслан Крамар. Сума кредиторської заборгованості КП «Трускавецьтепло» станом на 01.11.2019 року становить 7 млн 580 тис 908 грн 76 коп.

Пресслужба Трускавецької міської ради 

Місто успішних людей

Є книги, які впливають на життя людини, на її вибір. Серед книг, які істотно вплинули на моє життя, можу назвати Біблію, «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, «Потоп» і «Quo vadis?» Генрика Сенкевича, а ще «Хто взяв мій сир?» Джонсона Спенсера. Остання книжка потрапила мені в руки в кінці 2005. А вже в 2006 році я вийшов із зони комфорту, залишив школу, де пропрацював десять років, повністю покінчив із «успішною» вчительською кар`єрою» і почав будувати своє життя фактично з нуля.

Народна мудрість чітко визначає що таке успіх та невдача. Для особистості невдача – це коли «до тридцять років нежонатий, а до сорок небагатий». Побажання мати «діточок як на небі зірочок» теж містить глибинний зміст, адже без дітей наше життя убоге та темне. Але найповніше віддає суть того, як потрібно формувати своє майбутнє, народна мудрість «З яким пристаєш, таким сам стаєш». Інша версія: «З ким поведешся – того й наберешся».

Хто спілкується з успішними людьми, перебуває у їхньому оточенні, мислить позитивно, вживає хороші слова і вірить у майбутнє своє, своїх дітей, свого міста, свого народу, своєї держави та людства в цілому, той проживе до глибокої старості і помре щасливою людиною. Хто ж водиться з вічно незадоволеними, які шукають винних, а не способів змінити щось у собі та навколо, той і сам стане буркотуном, швидко постаріє, буде хворіти і помре з ненавистю в серці, гримасою болю на лиці та усвідомленням, що пекла йому не оминути. Бо рай і пекло ми обираємо вже тут, на землі. Тож не набираймося негативу як сучка бліх. І сторонімося вічно незадоволених людей, бо вони – енергетичні вампіри: і себе нищать, і нас тягнуть у безодню.

Отож, коли в 2006 році я кардинально змінював своє життя, то вирішив переїхати на постійно саме у місто Трускавець. Не тому, що тут у мене була власна квартира – її можна було продати і купити дві у Стебнику або ж набагато більшу в іншому місті. Я вірив у успіх Трускавця і в свій успіх у ньому. Я знав, що мене веде Господь і що тут я зможу розвинути свій потенціал, прислужитися рідному народові, бути щасливим. Тепер, з висоти більш ніж десятка років я розумію, що не помилився. Зрештою, я помиляюся вкрай а вкрай рідко.

Чим цікавий Трускавець? Тим, що він успішний. Успіх тут – на кожному кроці. В людях, які тут живуть і в людях, які сюди приїжджають на відпочинок. В тому, що тут ведеться будівництво і в тому, що тут є конкуренція, котра спонукає до дій.

Трускавець – не лише місто здоров`я, а ще й курортна столиця України, важливий культурний центр, локомотив розвитку регіону, український Лас-Вегас, місто віруючих людей, «золотодайна Колхіда на благословенному Підгір`ї», як окреслював його Іван Франко.

Якщо вірити в успіх – він обов’язково буде. Якщо вірити у себе, у своїх дітей, у рідну валюту, у свою державу, у незалежність чи в будь-що інше – мрія матеріалізується. І кожен наш крок має бути спрямованим на те, щоб ця віра міцніла, щоб рідне місто, рідна держава, а також твоя сім`я твердо стояли на ногах і були прикладом успішності. Успіх – це важливий елемент щастя. Бо в поняття «успіх» вкладаються й елементи добробуту, здоров`я, задоволення життям, самореалізації, хороших стосунків, чіткого бачення майбутнього, радості від кожного прожитого дня, доброго духовного, соціального та емоційно-психологічного стану.

Ці мої роздуми ніколи б не були оприлюднені, якби не тривожний сигнал. Знайшлися люди, які посміли називати Трускавець «Титаніком». Які діють за принципом «Чим гірше – тим краще». Яким наплювати на Трускавець, бо одні живуть в Дрогобичі чи деінде, інші десятиліттями невдахи по житті, ще іншим нічого втрачати, четверті думають, що це все гра і можна побавитися, обзиваючи Трускавець. І це не вперше роботу багатьох людей хтось пробує зводити нанівець. Ті, що таке роблять, заслуговують виключно прокляття, остракізму, а якби закони дозволяли, то й розстрілу чи повішання на шибениці на пострах іншим. Бо за таке має бути кара не просто жорстка, а дуже жорстка й жорстока.

Трускавець, на відміну від сусідніх Стебника чи Дрогобича, мав щастя на успішних людей при владі. Болеслав Петровський був успішним головою міста, господарем, який міг в радянські часи і кошти вибити, і прослідкувати за їх правильним вкладенням. Богдан Матолич був тією особою, котра в складні 1990-ті зуміла втримати корабель Трускавець на плаву і досить вміло маневруючи зберегти для громади все, що лиш можна. Лев Грицак з його надзвичайною інтуїцією зміг продати те, що не продається (пустирі з чагарниками), завести в місто інвесторів, робити гроші з кожної ділянки, з повітря, пожвавити оборот коштів, підняти доходи бюджету на небачені досі висоти. Руслан Козир, мерство якого припало на вкрай складні часи Революції Гідності та початку українсько-московської війни, теж немов хороший капітан зумів вивести Трускавець зі шторму, не настромивши його на рифи. Щодо теперішнього мера Андрія Кульчинського – то він справжнє втілення Успіху, людина, котра немов магнітом притягує удачу і до себе, і до міста.

Зрештою, Трускавець – це не лише міські голови, не лише влада. В місті велика кількість дуже успішних людей. В кожного з них – своє коло спілкування, свої підлеглі, своє бачення інвестування, розвитку, зрештою, навіть свої «бзіки». І це інколи стає проблемою. Бо починається процес під назвою «Павуки в банці». І тоді дехто з павуків вживає слова-табу типу «занепад», «Титанік», «біда». А хто накликає біду – вона на нього обов’язково приходить. Бо думки і слова матеріалізуються.

У Трускавці я постійно живу та працюю з 2006 року. Весь цей час я був з успішними людьми: Руслан Крамар, Лев Грицак, Андрій Кульчинський і не лише вони. Мені прикро, що ці та інші успішні люди Трускавця не завжди в мирі, а найчастіше є постійні тертя, а деколи й війни. Чому так? Чому всі спільно не можуть об`єднатися, щоб разом, пліч-о-пліч працювати для розвитку Трускавця? Навіщо ці взаємні поборювання, навіщо ці жахливі негативні слова-цвяхи? Навіщо?

Місто успішних людей. Місто «Нафтусі», місто, де крутяться великі гроші, місто, де навчалася половина депутатського корпусу чинної Верховної ради України, місто олігархів та просто впливових людей, місто з особливим ритмом, темпом, місто із впевненістю у завтрашньому дні. Не «Титанік» і не «бетон», не «діра» і не «провінція», не «занепад» і не «біда». Трускавець – місто удачі, де жити нам та нашим дітям і онукам. Місто щастя і місто любові, місто радості і місто можливостей для кожного.

Таким я бачу Трускавець. І таким він був, є і буде. Для нас, для всіх успішних людей.

Трускавець був, є і буде успішним всім нитікам і дебілам, всім виродкам та злобним паразитам на зло. Для них хай буде біда, прокльони, занепад і «Титанік». Але не у Трускавці, а в пеклі.

Володимир Ключак

У Києві презентували збірку споминів Франкового сина

13 жовтня 2019 року в меморіальній Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відбулась презентація збірки Тараса Франка «Як Франко з синами спорив». Захід був присвячений пам’яті другого сина Каменяра, який відійшов у вічність 48 років тому.

За словами організаторів, це збірка спогадів одного із синів про Тата, які ніколи не оголошувалися у колі друзів чи на широкий загал. Сама збірка є невеликою, містить 12 коротких оповідок, але вона точно заслуговує на увагу читача, бо тут Іван Франко зовсім інший, ніж ми звикли його сприймати. Тут він постає перед нами домашнім, дуже простим і справжнім, який вміло використовує свою мудрість і батьківський авторитет, щоб виховати у синів цікавість до знань, утвердити моральні цінності та сформувати «цілого чоловіка». Описаний у спогадах образ відрізняється від образу суворого реаліста та революціонера-демократа, який у свій час нам насаджувала радянська пропаганда.

«Це сімейне Франкове залаштуння, – розповідає упорядниця збірки Ольга Нижник. – Нашою метою було не лише видати текст, який прийшов з минулого і дозволив нам заглянути за завісу домашніх одкровень родини Франків, але і  розвінчати радянський міф про те, що найгіршими творами Каменяра були його рідні діти. Водночас ми спеціально видали ці спомини окремою книжечкою, бо її точно прочитає кожен, хто триматиме в руках. Бо це не черговий фоліант, який пилитиметься на  полицях».

Чому ці фрагменти досі не публікувалися, залишається загадкою: або тодішня цензура не дозволила видавати такий фривольний текст про Великого Каменяра, або автор сам не захотів зробити його доступним.

«У мене були сумніви, чи варто було публікувати цей матеріал. Чи когось не образить те, що відбувалося у будинку по вулиці Понінського, 4  у Львові, коли Іван Франко повчав своїх уже дорослих синів? Чи не завдасть цей текст шкоди самому Франкові?..І чи варто видавати ці спомини окремою брошуркою?..Проте велич та авторитет Івана Франка є непохитним, і тому ми вирішили оприлюднити ці дуже цікаві й оригінальні одкровення одного із синів Івана Франка», – наголосила О. Нижник.

«Тато був надзвичайно толерантним і простим у розмові, він вражав своєю ерудицією, порядністю, правдивістю, інтелігентністю та почуттям гумору. Ніколи не нав’язував своїх поглядів та переконань, а тільки власним прикладом та працею впливав на наше виховання. Усе своє життя він боровся за українську мову. На жаль, батько так ніколи і не написав спогадів про себе, хоча міг і, можливо, хотів це зробити. Важка недуга обірвала його життя 13 листопада 1971 року», – розповів про Тараса Франка його син  Роланд.

Післямову до збірки написав доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Гарасим. Рецензентами стали: професор Львівського національного університету ім. І. Франка С. Пилипчук та професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Р. Голод.

У презентації взяли участь син Тараса Франка – Роланд,  упорядниця та авторка передмови Ольга Нижник, авторка малюнків Юстина Якимяк,  директор Фонду І. Франка – Ігор Курус, музейники та поціновувачі творчості українського генія.

Ольга Ковальчук



Создан 15 ноя 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником