Трускавецький вісник № 155 (1890) від 3 грудня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 155 (1890) від 3 грудня 2019 р.

03.12.2019



У номері: День Несподіванок у Трускавецькому терцентрі; Досягнення трускавецьких науковців-реабілітологів; Короткі новини.

Короткі новини

Відкриття авіарейсу «Баку – Львів» як результат системної співпраці Трускавця з Азербайджаном

Хороша новина – азербайджанський лоукостер у грудні розпочне літати зі Львова до Баку. Азербайджанська бюджетна авіакомпанія Buta Airwais запускає польоти з Баку до Львова з 23 грудня. Польоти здійснюватимуться не щотижня, як це було до скасування рейсу в 2018 році, а двічі на тиждень – по понеділках та четвергах. Що цікаво, ціна квитка зі столиці Азербайджану до столиці Галичини буде вдвічі дешевшою, ніж раніше – хіба 32 долари США, що в перерахунку на гривні становить тільки 770 UAH. Час польоту – 3,5 години, що не набагато довше, ніж час проїзду в електричці зі Львова до Трускавця.

Про Трускавець згадано невипадково, адже в місті-курорті активно виступали за відновлення авіарейсу Львів-Баку. Це питання піднімалося на сесії Трускавецької міської ради депутатом Русланом Пристаєм, було ухвалене відповідне звернення від ради. За відновлення такого авіарейсу виступав і Міжнародний альянс «Азербайджан-Україна» виступив (деталі тут). Це питання піднімалося на зустрічі міського голови Трускавця Андрія Кульчинського з Послом Азербайджану в Україні Азером Худієвим під час його візиту до міста-курорту в рамках І Міжнародного конкурсу вокалістів пам`яті Мусліма Магомаєва. Як відомо, Посол Азербайджану в Україні відвідає Трускавець і на початку грудня ц.р., тож не виключено, що відновлення авіарейсу – жест доброї волі азербайджанської сторони задля поглиблення співпраці з Трускавцем.

Але найголовніше, що питання відновлення авіарейсу Баку-Львів піднімалося представниками влади Трускавця та санаторно-курортних закладів міста на міжнародній туристичній виставці в Баку, гостем якої був Президент республіки Ільгам Алієв.

Відновлення прямого повітряного сполучення Баку зі Львовом збільшить туристичний потік азербайджанців до Трускавця, вважають у Трускавецькій міській раді.

У Трускавці пройшла зустріч з письменницею Дзвінкою Торохтушко

У суботу, 30 листопада, в ресторані «Оскар» відбулася зустріч з письменницею Дзвінкою Торохтушко. Організаторами літературного спілкування стали міський осередок «Просвіти» та проєкт «Перехресні стежки».

Дзвінка Торохтушко – творчий псевдонім Любові Бурак, котра є авторкою багатьох поетичних, прозаїчних творів, перекладів, казок, віршів для дітей та новел. Письменниця вже вдруге цього року зустрічається з трускавчанами. Поспілкуватися з нею була можливість у жовтні, під час ІІ Трускавецького ЛітФесту.

В музеї курорту можна побачити втрачені розписи Модеста Сосенка

Як інформує пресслужба Трускавецької міської ради, у суботу, 30 листопада, в музеї історії міста-курорту Трускавця відкрито фотовиставку «Славське. Знищені розписи Сосенка». Її основу становлять світлини розписів Модеста Сосенка, знищених навесні цього року в церкві смт. Славське (Сколівський район) з ініціативи тамтешнього священика. Питання здобуло потужний резонанс у культурно-мистецьких колах, але, на жаль, розписи знищено вщент, і можна говорити хіба що про створення подібних до них.

 Під час презентації фотовиставки виступили директорка музею історії міста Галина Коваль, начальниця відділу культури ТМР Тетяна Татомир, представник львівської кав'ярні-галереї «Штука», котра є співорганізатором виставки. Своєрідну екскурсію провела та про розписи Модеста Сосенка, його життя і творчість, а також про всі перипетії сумної історії їхнього знищення розповіла Тетяна Казанцева зі Школи архітектури Львова. Перед початком виставки для гостей зі Львова та всіх бажаючих була проведена пішохідна екскурсія віллами Трускавця та на руїни санаторію польських офіцерів у Трускавці на вул. Франка.

Фотовиставка «Славське. Знищені розписи Сосенка» викликала чималий інтерес серед громадськості міста. Розміщено світлини в холі на першому поверсі музею історії.

Власна інформація

День Несподіванок у Трускавецькому терцентрі

З Нагоди Міжнародного Дня людей з інвалідністю 3 грудня  у Трускавецькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) пройшов День відкритих дверей. Святкова програма складалася з концерту та частування за солодким столом.

На День Несподіванок, а саме так назвали День відкритих дверей у Трускавецькому терцентрі, завітали як трускавчани, так і гості з Вінницької області, а саме підопічні терцентру соціального обслуговування Томашпільської об’єднаної громади. На святі виступили ансамбль «Матіола» з Томашпільського терцентру та ансамбль «Золотий вік» Трускавецького терцентру.

Директорка Томашпільського терцентру Світлана Куржос розповіла про функціонування їхнього центру та заходи, які вони проводять для підопічних. Натомість очільниця  Трускавецького терцентру Олена Пилат вела мову про новації, якими можуть хвалитись сьогодні трускавчани. Гості були приємно вражені умовами Трускавецького терцентру, новими сучасними приміщеннями, в яких комфортно та затишно проводять своє дозвілля трускавецькі пенсіонери.

Познайомилися трускавчани та томашпільці в рамках реалізації проєкту «Від пасивності до пасіонарності», який започаткував голова ГО «Час активного життя» (м. Вінниця) Анатолій Панчук. Під час Дня Несподіванок він вручив грамоти міському голові Трускавця Андрію Кульчинському, начальниці управління розвитку міста Наталії Скибак та директорці Трускавецького територіального центру Олені Пилат. Господарі та гості обмінялися короваями та подарунками.

До речі, з Трускавцем Анатолій Панчук познайомився завдяки першій леді Трускавця Наталії Кульчинській. Тож саме під її патронатом і проходив цей мегапозитивний святковий захід в Трускавецькому терцентрі.

Але на цьому відзначення Міжнародного Дня людей з інвалідністю у Трускавці не обмежується. У четвер, 5 грудня, в приміщенні терцентру пройде круглий стіл, на якому обговорять найактуальніші проблеми інвалідів та шляхи їх вирішення.

Пресслужба Трускавецької міської ради

Трускавець – не лише курортна столиця, а й всеукраїнський науково-медичний центр

За даними інформаційно-аналітичної системи “Бібліометрика української науки”, в галузі науки «Медицина. Rehabilitation Therapy» провідні позиції займають представники Трускавця. Так, з 76 науковців-реабілітологів, котрі потрапили в топ наукової еліти України, більше півтора десятка – це трускавчани. Що цікаво, представники курортної столиці України займають топові місця переважно в першій двадцятці науковців-медиків в сфері реабілітації. Трускавчани з-посеред 20 топ-медиків-реабілітологів займають більше 50%, що не може не радувати.

Так, очолює рейтинг науковець з Трускавця, автор широковідомої наукової монографії «Жива вода «Нафтуся» Ігор Попович. На другому місці – лікар-науковець, світило гінекологічної науки, лікар-гінеколог ГКК «Карпати» (м. Трускавець) Лілія Бариляк. В першій п’ятірці всеукраїнського рейтингу вітчизняних медиків-реабілітологів – двоє представників Міжнародної клініки відновного лікування, а саме професор, Герой України Володимир Козявкін та співробітник клініки, лікар-науковець Олег Качмар.

До першої двадцятки рейтингу «Медицина. Rehabilitation Therapy» також ввійшли трускавчани Ольга та Наталія Козявкіни, Володимира Білас, Софія Ружило, Олександр Чебаненко і Тарас Волошин.

Ознайомитися з повним списком найрезультативніших вчених-медиків України в галузі «Медицина. Rehabilitation Therapy»  можна тут.

Створена фахівцями Національної бібліотеки України імені В. Вернадського інформаційно-аналітична система “Бібліометрика української науки” дає можливість отримати інформацію про місце як окремих вчених, так і наукових колективів у системі української науки. Джерельна база системи — Google Scholar (науковий сегмент Інтернет-гіганту Google) та дані наукометричних платформ Scopus, Web of Science, Російський індекс наукового цитування. Основним джерелом є Google Scholar, що має найістотніше мовне, галузеве й географічне охоплення публікацій. У цій системі індексуються майже всі українські наукові журнали, тоді як у Scopus — менше 40. Бібліометричні показники Google Scholar як правило корелюються з показниками інших наукометричних платформ. При цьому в ній значення бібліометричних показників учених зазвичай будуть більшими, що пояснюються ширшим охопленням публікацій.

Сервіс Google Scholar “Бібліографічні посилання” дозволяє вченим оприлюднювати результати своїх інтелектуальних напрацювань у вигляді так званих бібліометричних портретів, де представлена сфера їхньої наукової діяльності, впорядковані списки публікацій, індекси та діаграма цитувань, коло наукових інтересів тощо. У цілому бібліометричний портрет можна розглядати як візитівку вченого в Інтернеті. Згаданий сервіс затребуваний —з його використанням створено кілька тисяч портретів українських дослідників. Серед них і відомі всьому світові вчені: академіки В. Вернадський, М. Боголюбов, В. Глушков (їхні бібліометричні портрети створювали учні й послідовники), і початківці, які мають по кілька публікацій. Враховуючи усталену тенденцію до зростання кількості бібліометричних портретів учених, слід розраховувати на появу більш достовірної, в статистичному плані, картини стану науки.

Вл. інф.



Создан 03 дек 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником