Трускавецький вісник № 158 (1893) від 12 грудня 2019 р.

 

Трускавецький вісник № 158 (1893) від 12 грудня 2019 р.

12.12.2019



У номері: Трускавець та Ряшів підписали угоду про співпрацю; Відзначили 70-ліття Трускавецької ГГРЕС; У Трускавці презентували унікальний туристичний продукт; Рекомендації щодо запобігання навчального перевантаження дитини; Короткі новини; Анонси.

Короткі новини

Двом трускавецьким семикласникам, які вчинили порядно, міський голова подарував по квадрокоптеру

10 грудня міський голова Трускавця Андрій Кульчинський вручив подяку семикласникові СЗШ №1 м. Трускавця Романові Дурноті за його благородний вчинок. Нагадаємо, що нещодавно учень під час екскурсії знайшов банківську картку та велику суму грошей. Він не приховав знахідку, а повідомив вчителя, і власниця загубленого отримала свої гроші та картку. Окрім подяки Андрій Кульчинський вручив чесному хлопцеві дрон (квадрокоптер).

Аналогічний подарунок (дрон) отримала й семикласниця НВК «СЗШ №2-гімназія» м. Трускавця Андріана Дзюбайло, котра в березні цього року знайшла біля свого будинку чоловічу сумочку зі 150 тисяч гривень та віддала її власникові.

«Діти мають розуміти, що їхні добрі вчинки обов’язково будуть винагороджені. Подяка – це добре, а якийсь матеріальний подарунок – ще краще, адже він стимулює дітей до усвідомлення, що добрі справи обов’язково повернуться сторицею і що добро врятує світ. Я гордий за наш Трускавець, що в ньому є такі діти, котрі не спокусилися на великі суми грошей, а проявили чесність та порядність. І я щиро вдячний їхнім батькам за те, що вони гарно виховують своїх дітей», - зазначив міський голова Андрій Кульчинський.

Міський голова Трускавця взяв участь у конференції «Співпраця задля розвитку»

9-10 грудня в рамках відзначення Дня місцевого самоврядування в Україні в селі Плав`я Сколівського району проходила конференція «Співпраця задля розвитку». Участь в конференції зокрема взяли голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський та міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.

Під час конференції Олександр Ганущин презентував ініціативу міжрегіональної співпраці «Мале Карпатське коло». Мова йде про пряме сполучення між гірськими населеними пунктами Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областей, ініційоване Славською ОТГ.

Також в межах конференції відбулась панельна дискусія «Інструменти фінансування транскордонного співробітництва і місцевого розвитку карпатських громад». Продовженням конференції стали транскордонні навчання пожежно-рятувальних підрозділів у межах проєкту «Спільний захист людей та навколишнього середовища шляхом створення українсько-польської системи попередження та реагування на катастрофи в Карпатському Єврорегіоні» Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна 2014-2020.

Конференція «Співпраця заради розвитку» відбулася за ініціативи Асоціації «Єврорегіон Карпати-Україна», Асоціації місцевих рад «Ради Львівщини», Львівської обласної ради.

«Зоряне намисто» в музеї Біласа

Художній музей Михайла Біласа запрошує в п`ятницю, 13 грудня, на відкриття виставки живопису «Зоряне намисто» знаного львівського художника Олександра Коровая. Початок о 16.00.

Власна інформація 

У Трускавці презентували унікальний туристичний продукт

Нещодавно у Трускавці презентували унікальний туристичний продукт «From Truskavets with love» («З Трускавця з любов`ю»).

Coffee-house (кавовий дім) «Раймунд», який розміщений в самісінькому серці курорту Трускавець, пропонує відвідувачам «каву по-трускавецьки» за особливим рецептом з зображенням туристичних об’єктів міста: «Джерело Едвард», «Джерело Фердинанд», «Вілла Саріуш» (тепер музей історії міста Трускавця), «Вілла Ґопляна» (тепер музей Михайла Біласа) та інші. Тобто, жителі та гості нашого курорту матимуть можливість випити каву з картинкою однієї з історичних пам’яток Трускавця.

Окрім можливості випити каву з зображенням туристичних об’єктів гість може замовити собі каву зі своїм власним зображенням, так звану «селфі-каву».

Зображення на каву наноситиметься харчовим барвником за допомогою єдиного на курорті 3D-принтера.

Ініціатори цієї ідеї мають на меті популяризувати таким чином Трускавець як курорт, як туристичний центр та як найкраще місце в Україні для лікування та відпочинку. Зросте впізнаваність туристичних об’єктів Трускавця, розшириться географія поширення інформації про наше місто-курорт, а популяризувати його окрім представників влади міста та санаторіїв і готельно-відпочинкових комплексів тепер будуть ще й самі відвідувачі у соціальних мережах – за допомогою «іконок». Зробити це можна буде безпосередньо п`ючи каву, адже кавовий дім «Раймунд» має власну Wi-Fi-зону, де Інтернет є доступним та безкоштовним для всіх.

Нагадаємо, що кавовий дім (coffee-house) «Раймунд» функціонує в Трускавці на Майдані Незалежності з кінця 2017 року. Заклад став одним з найулюбленіших місць курорту, де можна випити не тільки смачну каву. В меню кавового дому є широкий вибір інших напоїв та солодощів.

Вл. інф.

Трускавецькій ГГРЕС – 70 років!

Відразу після закінчення ІІ світової війни совєти перетворили курортну столицю Польщі та Європи у колгосп імені Шевченка. В деяких віллах Трускавця розмістили конюшні, в костелі – склад калійної солі для колгоспу. Місцеві з жахом дивилися на те, як різко занедбується справа, якій Раймунд Ярош присвятив все своє життя. Багато в чому і зараз маємо відгомін тих кількох прикрих післявоєнних років. Для прикладу, до сьогодні занедбаними є Помірки, котрі до 1939 року були фактично другим Трускавцем. А чимало споконвічних трускавецьких земель відійшло навколишнім селам – з курортних земель зробили землі сільськогосподарського призначення.

Проте були серед вищого совєтського керівництва і мудрі люди. Хтось вчасно зупинив вакханалію, і з кінця 1940-х Трускавець визначається як майбутній радянський курорт, всесоюзна оздоровниця. Напевно, вищі партійні чини отримали інформацію, які чоловічі недуги тут лікують, тож вирішили, що цілющі води Підгір`я можуть знадобитися і їм самим. І так Трускавець почав нову віху в історії свого розвитку. А знаменувати її можна 1949 роком, коли в грудні при Трускавецькій територіальній раді курорту постала контрольно-спостережна станція (КСС), котра мала слідкувати за якістю «Нафтусі» та інших цілющих вод курорту.

Саме 70-літньому ювілею КСС, котра потім іменувалася ГГРЕС (гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція), а тепер діє як ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», була присвячена науково-практична конференція, котра проходила 11 грудня в готелі «Mirotel Resort & SPA». Подія зібрала близько сотні учасників: наукову еліту міста та області, представників влади та керівників санаторних закладів, журналістів та безпосередньо працівників ГГРЕС – як теперішніх, так і ветеранів. Надзвичайно приємно було бачити на конференції таких визначних для історії Трускавця людей як голова Трускавецької територіальної ради об’єднання по управлінню курортами профспілок 1981-1992 років, заслужений лікар України, Почесний громадянин Трускавця Георгій Стародуб, начальник «Гідрогеологічної партії «Укргеокаптажмінвод» Олександр Готра, перший головний інженер ГГРЕС у 1970-их роках, заступник голови Трускавецької територіальної ради у 1980-их роках, винахідник та раціоналізатор Петро Пилат, науковець Ігор Попович та багато інших, котрі своєю діяльністю долучилися і до збереження курорту, і до примноження його слави. Організаторами конференції є ПрАТ «Трускавецькурорт» та ТзОВ «Трускавецькі лікувальні води» («ТЛВ»). Тож її модераторами були керівники цих двох структур – Андріан Драновський та Андрій Тарнавський.

Конференція проходила в три етапи – вітальна частина з екскурсом в історію, головна частина з розповідями про властивості мінеральних вод Трускавця, їхній видобуток та порівняльні характеристики з водами типу «Нафтуся», і спілкування в неофіційній обстановці.

З вітаннями на адресу учасників конференції окрім згаданих вище керівників «Трускавецькурорту» та ТОВ «ТЛВ» виступили голова Наглядової ради ПрАТу Віктор Жданов, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, довголітній керівник Трускавецької територіальної ради об’єднання по управлінню курортами профспілок Георгій Стародуб, представники Держгеонадр та Держпраці, гості з Моршина та Хмільника, інші офіційні особи. Натомість перший заступник голови Львівської ОДА Василь Лозинський прибув на завершальну частину заходу та вручив грамоти і подяки заслуженим особам.

Першою доповіддю, виголошеною на конференції, був екскурс в історію ГГРЕС від директора ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» Андрія Тарнавського. Він не лише розповів про те, як ГГРЕС розвивалася в радянський період, а й зупинився на викликах, які стоять перед ТОВ «ТЛВ» на сучасному етапі. Мимоходом була зачеплена тема впровадження платного входу в бювет. Незлим тихим словом були згадані ті невстановлені слідством особи, котрі понад два роки тому поламали турнікети в бюветі. Оскільки турнікети – речовий доказ, а кримінальне провадження ведеться черепашачими темпами і навряд чи завершиться до кінця світу, то стоять ті турнікети як символ того, що не можуть ще в нашій державі порушників ладу оперативно затримати та засудити. А з іншої сторони, в ПрАТі могли би бути трошки милосерднішими та й забрати ту свою заяву. Адже деяким активістам теж сім`ю треба годувати, тож яке політичне замовлення надійшло – таке й виконували.

- Слід враховувати потужні зміни в інфраструктурі курорту, коли більше 60 відсотків відпочивальників не проживають в санаторіях та пансіонатах, а розташовуються в готелях, приватних садибах та квартирах міста, і тим самим не покривають витрати на інфраструктуру підприємства. Саме тому і тільки тому свого часу виникла ідея з платним входом на бювет мінеральних вод. Однак зреалізувати її тоді не вдалося через радикально налаштованих осіб, котрі до сьогоднішнього дня не відповіли за свій кримінальний злочин - пошкодження майна товариства. Але сьогодні з’явився інший підхід до вирішення питання фінансування підприємства «ТЛВ» - спільне з міською громадою підприємство, що розділить навпіл питання стосовно фінансування, питання стратегії його розвитку та контролю над діяльністю. Однак і тут не все так просто, адже є політики, які спекулюють на темі родовища, заробляють на ній політичні дивіденди і тим самим залишають підприємство без варіанту виходу з економічно складної ситуації, а громаду – без права долучитися до контролю за діяльністю та коштами від прибутку, - розставляв акценти у своєму виступі керівник ТОВ «ТЛВ» Андрій Тарнавський.

Науково-практичні доповіді геологів-науковців та медиків навряд чи можуть бути переказані доступною мовою, адже базуються вони на цифрах, кореляціях, графіках, діаграмах. Тому доповіді заступника з науки директора УНДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України Олени Нікіпєлової, доцента кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. І. Франка Василя Дяківа, гідрогеолога ТзОВ «ТСБ», колишнього працівника ГГРЕС Євгена Кондратюка, кандидата медичних наук, провідного наукового співробітника клініки реабілітації В. Козявкіна Ігоря Поповича вартують того, аби їх окремими публікаціями оприлюднити для тих, хто глибше хоче пізнати ті речі, над якими шановні люди науки працювали та працюють. А для «розбавлення» сухого наукового матеріалу на екрані перед учасниками конференції демонструвалися слайди з фото з різних епох історії ГГРЕС. Особливо чуттєво реагували на них ветерани цієї структури, адже на цих світлинах впізнавали себе – якими ж молодими, красивими, життєрадісними були вони тоді, 30, 40 чи 50 років тому.

Вітально-подарункова заключна частина конференції плавно перейшла у фуршет в іншому залі «Міротелю». За столиками учасники конференції мали можливість не лише пригадати минувшину, а й поговорити про сучасне, подумати про майбутнє, чи просто насолодитися перебуванням в хорошому товаристві. Захід став світлим промінчиком посеред сирого та непривітного грудневого дня, коли ні снігу нема, ні тепла, ні затишку. А тут, в залах «Міротелю», ветеранам та теперішнім працівникам ГГРЕСу (ТОВ «ТЛВ») влаштували справжнє незабутнє свято. І однією з перлинок цього свята став виступ колишньої працівниці станції Марії Кутереби, котра в поетичній формі склала вітання своїм колегам, зазначивши, що за відсутності санстанції працювати легше, і побажавши, щоб індекс колі завжди був меншим від трійки.

Володимир Ключак, фото Лесі Боднар

Ряшів – новий побратим Трускавця

Польське місто Жешув (Rzeszów, давня українська назва Ряшів) стало новим побратимом Трускавця. Церемонія підписання договору про партнерство та співробітництво відбулася вчора, 11 грудня, в Художньому музеї Михайла Біласа. Свої підписи під документом поставили міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та віце-президент Ряшева Станіслав Сєнко. В церемонії підписання важливої двосторонньої угоди взяли участь керівники санаторно-курортних комплексів м. Трускавця, депутати міської ради, освітня еліта, члени делегації німецького побратима Трускавця – Землі Ватлінґен в Нижній Саксонії.

Перед тим, як своїми підписами скріпити документ про співпрацю, Станіслав Сєнко та Андрій Кульчинський коротко зупинилися на передісторії укладання угоди. Як тільки Трускавець звернувся з такою пропозицією, зібралася Рада міста Ряшева, і всі 25 депутатів одноголосно висловилися за таке партнерство.

Трускавець для Ряшева став четвертим українським містом-побратимом після Львова, Івано-Франківська та Луцька. 220-тисячний Ряшів має хороших побратимів у різних країнах, в тому числі в Китаї. Центр Підкарпатського воєводства став черговим польським партнером нашого міста-курорту після Ліманової, Дзялдова, Риманова, Унєюва, Ґоринця, Колобжеґа, Сяноцького повіту та ще кількох пунктів на мапі Польщі.

Про започаткування трускавецько-польської співпраці говорив Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Трускавця, депутат Львівської обласної ради, голова правління ПАТ «СГК «Дніпро-Бескид» Олександр Чебаненко, а про новий вимір цієї співпраці – голова Міжнародного центру «Європейська інтеграція України» Іван Цегенько. До слова були запрошені і ректорка Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Надія Скотна та доцент кафедри історії України цього ж вишу Іванна Лучаківська, котра посприяла тому, аби цей договір був підписаний.

Сама церемонія укладання договору про партнерство тривала недовго. Бо скільки там треба того часу, аби підписати документ та прокоментувати важливість цієї події. Але після церемонії підписання була ще й неформальна концертна частина, коли Народний ансамбль народних інструментів «Галичани» Народного дому виконав кілька українських народних мелодій та колядок. В старовинній віллі «Ґопляна», де власник Трускавця та бургомістр Дрогобича Раймунд Ярош приймав президентів Естонії та Туреччини і перших осіб Польщі, запахло святами. І задоволення від чудової музики поєднувалося із задоволенням від того, що ми, Трускавець та Ряшів, можемо собі бути не просто знайомими, а й партнерами та друзями.

Для Трускавця цей договір є важливим ще й тому, що Ряшів – ключове місто у південно-східній Польщі, в якому вирішуються справи не лише воєводського (обласного), але й державного рівня. І до тих трьох десятків тисяч поляків, котрі щорічно приїжджають на відпочинок та оздоровлення до нашого Трускавця, може додатися ще кілька тисяч власне з польського Підкарпаття і безпосередньо з 220-тисячного Ряшева.

Володимир Ключак, фото Лесі Боднар

P.S. Відео виступів Андрія Кульчинського та Станіслава Сєнка можна переглянути тут, а Олександра Чебаненка, Надії Скотної, Іванни Лучаківської, Івана Цегенька та представника німецької делегації Роланда Данера – тут.

Rzeszów i Truskawiec – miasta partnerskie

Polskie miasto Rzeszów, stolica województwa Podkarpackiego  stało się nowym partnerem uzdrowiska Truskawiec w obwodzie lwowskim. Umowę o partnerstwie i współpracy podpisano 11 grudnia w Truskawcu w Muzeum Mychajła Biłasa, Mistrza Sztuki. Jest to miejsze bardzo symboliczne, albowiem w czasie II RP w tym drewnianym gmachu zbudowanym w stylu zakopiańskim mieściła się willa Goplana właściciela Truskawca i burmistrza Drohobycza Rajmunda Jarosza. I niejeden wybitny  mąż stanu Polski gościł w tych ścianach nie mówiąc już o prezydentach i ambasadorach państw zagranicznych.

Dokument o partnerstwie między Truskawcem i Rzeszowem został podpisany przez burmistrza Truskawca Andrzeja Kulczyńskiego oraz zastępcę Prezydenta Rzeszowa Stanisława Sienkę. W ceremonii podpisania ważnego porozumienia dwustronnego wzięli udział szefowie sanatoriów Truskawca, członkowie rady miasta, elity edukacyjne, członkowie delegacji niemieckiego partnera Truskawca – Ziemi Wathlingen w Dolnej Saksonii.

Przed podpisaniem dokumentu o współpracy Stanisław Sienko i Andrzej Kulczyński krótko opowiedzieli o drodze ku porozumieniu.

- Historia naszej dzisiejszej umowy jest bardzo krótka. Gdy otrzymaliśmy propozycję podpisania umowy partnerskiej z uzdrowiskiem Truskawiec, to bez zastanowienia podjęliśmy taką decyzję. Rada miasta jednogłośnie (a mamy 25 radnych) podjęła decyzję o podpisaniu tej umowy. Miasto Rzeszów jest miastem wojewódzlim, liczy 220 tysięcy mieszkańców, mamy 50 tysięcy studentów. Dwie godziny czasu drogi – i już jesteśmy tutaj, w Truskawcu. Jesteśmy zauroczeni waszym pięknym miastem, pięknie to miasto się rozwija. Widzimy tutaj budowle, a jeżeli coś się buduje, to świadczy to o rozwoju. Po podpisaniu umowy ustalimy kierunki naszej współpracy i ich szczegóły, - powiedział zastępca Prezydenta Rzeszowa Stanisław Sienko. On też przekazał najserdeczniejsze pozdrowienia miastu Truslawiec i jego władzom samorządowym od Prezydenta Rzeszowa dra h.c.Tadeusza Ferenca.

Natomiast Andrzej Kulczyński nawiązał do czasów II RP gdy Truskawiec kilkakrotnie był nagradzany złotym medalem jako najlepsze uzdrowisko w Polsce. Tu tętniło życie towarzyskie, tu przybywały polskie elity polityczne, literackie, sportowe, zawodowe, tu organizowano wyścigi, konferencje, bale, wystawy. Po 1939 roku życie towarzyskie Truskawca obumarło, a po 1945 w najsłynniejszym polskim uzdrowisku utworzono kołchoz im. Szewczenki. W kościele, gdzie występował Jan Kiepura,  umieszczono skład soli, a w willach zamieszkały „kulturalni” Sowieci.

Po roku 1991 kontakty Truskawca z Polską zaczęto odnawiać. Teraz Truskawiec jest najpopularniejszym ukraińskim kurortem wśród Polaków. W latach 2010-2015 tu na leczenie i wypoczynek przyjeżdżało nie więcej niż półtora tysiąca obywateli Polski coroku, natomiast w 2016 gości z Polski było już 4,2 tysięcy, w 2017 - 11,3 tys., w 2018 - 20,3        tys. Tylko za 9 miesięcy 2019 roku w Truskawcu na leczeniu sanatoryjnym było 18,8 tys., oczekuje się, że do końca roku ta liczba wzrośnie do 25 tys. Kuracjusze z Polski stanowią lwą część zagranicznych gości Truskawca.

Rzeszów – trzynaste miasto partnerskie Truskawca w Polsce. Pierwszą była Limanowa, potem Jasło, Działdowo, powiat Sanocki, gmina Rymanów, gmina Kołobrzeg, gmina Zaklików, Goryniec Zdrój, Rymanów Zdrój, Dębica, Uniejów, Świnoujście. Podpisana jest też umowa o partnerstwie Truskawca z Fundacją „Ludzie. Umiejętności. Kultura”. Zaplanowane jest podpisanie umowy o partnerstwie z Ustrzykami Dolnymi i z miastem Sanokiem (z powiatem Sanockim współpraca trwa już wiele lat).

Truskawiec dla Rzeszowa stał się czwartym ukraińskim miastem partnerskim po Lwowie, Iwano-Frankowsku (dawnym Stanisławowie) i Łucku. Liczący 220 000 mieszkańców Rzeszów ma współpracę z miastami partnerskimi w różnych krajach, w tym w Chinach.

Podczas ceremonii podpisania umowy o partnerstwie do słowa byli zaproszeni deputowany Lwowskiej Rady Obwodowej, dyrektor generalny sanatorium „Dnipro-Beskid” w Truskawcu Ołeksandr Czebanenko, rektor Drohobyckiego Państwowego Uniwersytetu Pedagogicznego im. Iwana Franki Nadija Skotna, docent katedry historii z tejże uczelni Iwanna Łuczakiwska, dyrektor Centrum Międzynarodowego „Europejska integracja Ukrainy” Iwan Ceheńko, przedstawiciel samorządu Ziemi Wathlingen (Republika Federalna Niemiec) Roland Daner.

Po ceremonii podpisania umowy o partnerstwie między Truskawcem i Rzeszowem występ ludowego zespółu instrumentów ludowych „Hałyczany” Domu Ludowego Truskawca przypomniał kolędami o nadchodzących Świętach Bożonarodzeniowych.

Włodzimierz Kluczak tekst,

Łesia Bodnar zdjęcia

Робота з платниками ПДФО як можливість збільшення бюджету громади

Дуже важливою завжди була і залишається активна робота громад для виявлення резервів наповнення бюджетів. Однією з кращих практик в цьому напрямі може похвалитися Підберізцівська об’єднана територіальна громада.

Тут уже спрацювали на випередження і підготувалися до остаточного скасування норми про перерахування частини акцизного податку до місцевих бюджетів. Як відомо, дана норма діяла до 2020 року, проте у листопаді Верховна Рада України проголосувала за пролонгацію цього «бюджетного правила» ще на рік – до 2021 року. Безумовно, таке рішення підсилить ресурсну базу місцевих бюджетів наступного року, проте, лише трохи відтягне в часі момент, коли потрібно буде мати надійні компенсатори взамін на неотриманий акциз.

У структурі доходів громади акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у 2018 році становив 1 866,4 тис. грн. (план на 2019 рік – 1 750,0 тис. грн), а акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 7 542,8 тис. грн (план на 2019 рік – 6 962,0 тис. грн). Ці податки, по суті, є другим за обсягом джерелом наповнення сільського бюджету (після трансфертів) і в сумі перевищують навіть обсяги одержаного ПДФО.

Відтак, громаді особливо актуальним став пошук компенсаторів цього загальнодержавного податку. І громада показала результат, впевнено прямуючи до поставленої мети – повністю не залежати від надходжень по акцизу на паливо.

Оскільки у більшості ОТГ суттєву частку доходів займає ПДФО, спеціалісти Підберізцівської сільської ради вирішили активно зайнятись саме цим питанням.

Насамперед, для цього було розроблено план дій. У першу чергу була проведена робота по акумуляції усієї інформації щодо суб’єктів господарювання в розрізі старостинських округів: реєстраційні дані, контактна інформація, юридичні адреси, адреси фактичного ведення діяльності та її види, дані про засновників та керівників, об’єкти нерухомості – основні фонди – споруди, землю в тому числі до уваги брався формат користування – власність чи оренда. Йшлося не лише про ті суб’єкти господарювання, що зареєстровані в ОТГ, але й ті, що здійснюють свою фактичну діяльність на її території. Також було проаналізовано договори оренди, ставки, нормативно-грошову оцінку.

Після цього прийняли рішення про необхідність здійснення обходів території. Щоб формалізувати цю процедуру, відповідні запити надіслали в органи ДФС, сформували графік і розіслали повідомлення про це усім керівникам підприємств. Також, окрему увагу приділили легалізації діяльності осіб, які працюють на фізичних осіб-підприємців, оскільки податок за таких працівників потрібно сплачувати правильно.

За результатами проведених заходів, орган місцевого самоврядування з допомогою існуючих юридичних інструментів зміг вплинути на суб’єктів господарювання, проводячи відповідні переговори і залучаючи такий потрібний громаді фінансовий ресурс. На думку радника з юридичних питань Андрія Гниди, потреба в ефективному наповненні місцевого бюджету спонукає менеджмент ОТГ краще вивчати потенціал своєї громади (і людський, і матеріальний), показувати свою ефективність у переговорних процедурах, приймати нестандартні управлінські рішення.

Радник з місцевих фінансів Юрій Голинський розповідає про ще один резерв збільшення надходжень місцевого бюджету – податок на доходи фізичних осіб, зокрема отриманих від здачі в оренду паїв. У статті 168.4.9 Податкового кодексу України йдеться, що з липня 2018 року визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду суборенду, емфітевзис земельних ділянок, земельних часток паїв, виділених або не виділених в натурі на місцевості, сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди суборенди, емфітевзису.

Спеціалісти громади працювали і з такими об’єктами, вивівши додатковий фінансовий ресурс “з тіні”. За результатами цієї роботи з наповнення дохідної частини бюджету в частині ПДФО, надходження за 11 місяців 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросли майже на 1,4 млн. грн.

За словами Юрія Голинського, цього поки що недостатньо, аби повністю компенсувати майбутні втрати від ненадходження акцизу. Проте, результативна активність працівників сільської ради не залишає сумнівів щодо їхньої спроможності повністю досягнути поставленої мети ще до 2021 року.

Дарія Зубрицька 

Гігієнічні рекомендації щодо запобігання навчального перевантаження дитини

Перевтома – порушення нормального фізіологічного функціонування організму, що може свідчити про певне захворювання.

Причини загострення проблеми навчальних перевантажень учнів на сучасному етапі розвитку освіти, розкрито – це згубний уплив надмірного обсягу навчального матеріалу на розумовий розвиток, моральне виховання, фізичне і психічне здоров’я дітей.

Залишайте дитині можливість самому вирішувати, коли саме і які домашні завдання йому робити. Одному більше подобається зробити спочатку все найскладніше, а легке залишити на десерт. Інші здатні налаштуватися на важкі завдання і формули тільки після того, як, виконають легку і приємну частину. В одних, голова знову «варить» після відпочинку від занять у школі, іншим зручніше приступити до виконання домашньої роботи відразу по приходу зі школи. Але, самі складні і важкі завдання які спрямовані на запам'ятовування не варто робити пізно увечері. Інакше дитині загрожує тривожний сон.

Гігієнічні вимоги та правила до навчального процесу є науково обґрунтованими заходами, яких потрібно дотримуватися протягом усього періоду навчання. Раціональні режими праці та відпочинку школяра, розклад уроків і виконання домашніх завдань – головні складники навчально-виховної роботи в школі. Навчальний процес повинен забезпечувати належні умови для збереження і зміцнення здоров’я дітей і підлітків.

Важливою умовою також є раціональна організація навчального процесу, яка запобігає втомі та перевтомі. Правильна структура навчального процесу передбачає раціональне чергування різних видів діяльності і відпочинку.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10.00 до 12.00. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 2, 3, 4 уроках.

Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно виносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2 – 4 уроках посеред тижня. Предмети, які вимагають значних затрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять.

 Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на уроках письма, мови, читання, математики необхідно через кожні 15 хвилин уроку проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Не перевантажуйте дитину додатковими заняттями.

Дитина, що засвоїла правильну модель поведінки, починаючи з молодших класів школи, у старших вже самостійно зможе планувати свої справи і уникати шкільних перевантажень.

Мирослава Босак, завідувач відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»



Обновлен 13 дек 2019. Создан 12 дек 2019



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником