Трускавецький вісник № 123 (502) від 15 жовтня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 123 (502) від 15 жовтня 2012 р.

15.10.2012



 

У номері: Склад ДВК у Трускавці; Зустріч з Петром Писарчуком; Із залу суду; Круглий стіл підприємців; Інтерв’ю з Мироном Цайтлером; Комунальники працюють; В Дрогобичі розгорнули фотовиставку до 70-річчя УПА; Наші надзвичайники показали високий клас; Божий наказ; У Києві «Свобода» провела віче та Марш Боротьби УПА.

Новини Трускавця та регіону

В Дрогобичі розгорнули виставку до 70-річчя УПА

Біля дрогобицької Ратуші вже більше тижня триває експозиція виставки, розгорнутої силами місцевого осередку КУНу, присвяченої 70-літтю створення УПА. На щитах демонструються фото як керівників УПА, так і рядових бійців. Виставка користується жвавим зацікавленням дрогобичан та гостей міста. Не кожен піде спеціально в музей оглянути її, а так кожен, хто йде обабіч Ратуші, зупиниться на хвилинку та подивиться на обличчя героїв, котрі віддали своє життя за волю та незалежність України. Тому таку ініціативу дрогобицького КНУ варто вітати та наслідувати інших містах.

Провокація проти Віктора Конца

В регіоні невідомі особи поширили листівки з метою дискредитації кандидата-самовисуванця Віктора Конца. В листівках вказані вихідні дані, але вони не відповідають дійсності, бо їх не виготовляли на замовлення кандидата Конца В. Я., як і не друкували в друкарні «Молодої Галичини». В листівках йдеться про те, що буцімто кандидат був охоронцем Віктора Януковича, що він підтримує двомовність, що після виборів він не буде встановлювати дитячі майданчики та купувати у школи комп’ютери. Також лунає заклик «поставити заслін помаранчевим». Словом, це провокація і факт провокації підтвердили нам у прес-службі Віктора Конца.

Від «Трускавецького вісника» хочемо зауважити, що це не перший факт провокації проти кандидатів-самовисуванців. Невідомі випустили листівки, які принижують честь і гідність кандидатів-самовисуванців Миколи Гука (обізвали його ЧингачГуком), Ігоря Куруса (показано знак у непристойній позиції та написано «Маю гроші – маю громаду, Ігор Курвус) і Михайла Задорожного, чиє прізвище розділили на дві частини – Задо рожний). Нагадаємо, що в нашому регіоні найактивніше бореться з кандидатами-самовисуванцями і різко їх критикує ВО «Батьківщина».

Наші надзвичайними показали високий клас

Під час Міжнародних навчань представників надзвичайних служб, які походили минулого тижня в Бориславі, наші еменесники та пожежники показали високий клас. Про це йшлося на понеділковій нараді 15 жовтня в трускавецькій мерії. Як зазначив керівник трускавецької пожежної частини Володимир Гординський, «губернатор Львівщини Михайло Костюк особисто дав високу оцінку нашому дрогобицькому гарнізону». Високо оцінили вміння наших пожежників і їхні колеги-пожежники з Польщі, які відмовилися від участі в гасінні нафтопродуктів, захоплені були високою майстерністю і віце-консул Польщі, і воєводи сусідньої держави, і генерал Дмитровський з МНС. Своїми враженнями від участі в навчаннях поділився і міський голова Трускавця Руслан Козир: «Я був вражений. Ми стояли на відстані десь 100 метрів і бачили, як підрозділи йшли просто у вогонь. Наші хлопці виглядали дуже достойно. Молодці!». Також Руслан Козир висловив думку, що варто було б залучити учнів шкіл, щоб вони наочно побачили, якою нелегкою є праця пожежників та рятувальників. Під час Міжнародних навчань 11-12 жовтня було відпрацьовано ряд складних завдань, із якими команди пожежників та еменесників із Борислава, Трускавця та Дрогобича справилися просто блискуче.

Комунальники працюють

Як було повідомлено на відкритій для некозирної преси частині понеділкової наради у трускавецькій мерії 15 жовтня, за минулий тиждень був 101 виклик по сантехніці та електриці і 52 по ремонту ліфтів. Поломки ліквідовували спеціалісти КП «Трускавецьжитло». Працівники водоканалу окрім ремонту дощової каналізації, пробивки та очистки міського каналізаційного колектора на бульварі Юрія Дрогобича і благоустрою на місці попередніх розкопів, ліквідували 7 аварій на водопровідних мережах та 8 на каналізаційних. КП «Парк курортний» прибирає місто та курортний парк, вивозить опале листя, зрізає сухостій та чагарники. КП «Трускавецьтепло» готується до опалювального сезону, адже сьогодні вже 15 жовтня. А управління розвитку курорту інформує про відзняті відеоматеріали, які транслюватимуть в програмі «Сніданок з 1+1».

На понеділковій нараді було дано доручення припильнувати за торгівцями овочами, чиї машини часто виїжджають на газони та залишають після себе безлад. Також триває робота по перевірці підвалів та горищ, які мають бути закритими.

Власна інформація

 

Опоненти застосували брудні технології проти одного з лідерів виборчих перегонів на Дрогобиччині

Проти кандидата в народні депутати України від 121 округу Віктора Конца було застосовано брудні передвиборчі технології. Опонентами в ніч з 12 на 13 жовтня в містах Борислав, Дрогобичі та смт. Східниця розповсюджувалися агітки з символікою передвиборчого бюлетеня Віктора Конца та його фото. У цій агітці кандидат в народні депутати нібито звертається до дрогобичан. Слід зазначити, що провокації щодо кандидата в народні депутати відбулися після оприлюднення 10 жовтня українським фондом «Громадська думка» Володимира Подгорнова соціологічного дослідження по 121 округу згідно з яким Віктор Конц є другим серед кандидатів у депутати (13,4%) відстаючи від лідера всього лише на 6,5%.

Кандидат у народні депутати України від Дрогобицького округу Віктор Конц розповів, що було затримано хлопця, який розповсюджував агітки та розповів, хто є замовником. Доказом цього є записане відео із зізнанням. "Маю підстави звернутися із заявою до суду. Про те цього робити не буду по одній простій причині: свій вільний час хочу присвятити виборцям і не зраджу своєму принципу працювати на позитиві.

Жодних спростувань не буде бо це лише підвищуватиме рейтинги неправдивої інформації та моїх опонентів. Це один з азів піартехнології - запустити неправдиву інформацію, щоб кандидат, заперечуючи, ще раз її повторив і таким чином підвищив рейтинг брехні. Я чітко усвідомлюю, що це справа рук тих, хто не бажає та неспроможний вступити у чесну політичну дискусію, тому застосовують такі гротескні та абсурдні в умовах сучасного інформаційного суспільства методи провокацій. Моя передвиборча компанія побудована на чесній боротьбі. Мій рейтинг це конкретні справи на Дрогобиччині. І незалежно від результатів виборів пророблена мною робота залишитися служити моїм краянам як доказ цивілізованої передвиборчої компанії. Гадаю, сучасний виборець достатньо грамотний та свідомий щоб зрозуміти що брудні політичні технології не мають шансів на успіх".

Прес-служба Віктора Конца

 

Склад дільничних виборчих комісій у Трускавці

На численні та настирливі прохання читачів «Трускавецького вісника» редакція нашого Інтернет-видання публікує склад восьми дільничних виборчих комісій Трускавця №№ 461808-461815. Публікація здійснюється в рамках проекту «Чесні вибори», дані взято з офіційного тексту спецвипуску газети «Галицька зоря» № 113 (13416) від 1 жовтня 2012 року. Дані по складу ДВК у Трускавці дійсні станом на 01.10.202 р. Інформацію було подано за підписом голови окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 121 І. Тутової-Марчук та секретаря цієї ж комісії І. Пурій.

Окрім прізвища, імені та по-батькові голови ДВК, заступника голови ДВК, секретаря та членів комісії подаємо рік народження, домашню адресу без вказування номерів будинку та квартири, освіту, місце основної роботи та суб’єкт подання.

Виборча дільниця № 461808 Звичайна. Велика. Адреса: вул. І. Мазепи,1, м. Трускавець, санаторій «Дніпро», кімната клубу, кімната завідувача клубу

Логінська Ірина Василівна, голова ДВК, 1985, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, КП «Трускавецьжитло», Християнсько-демократична партія України.

Богушевський Юрій Володимирович, заступник голови ДВК,1970,       м. Дрогобич, вул. В. Великого, вища, фізична особа-підприємець, політична партія «Партія Народний порядок».

Крамар Алла Іванівна, секретар ДВК, 1972,          м. Трускавець, вул. Мазепи, вища, КП «Трускавецьтепло», Фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Савицька Людмила Миколаївна, член ДВК, 1954, м. Червоноград, вул.Сокальська, середня, пенсіонер, Демократична партія угорців України.

Фіголь Богдан Михайлович, член ДВК, 1951, м. Трускавець, вул. Бориславська, вища, пенсіонер, Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Луців Богдан Ігорович, член ДВК, 1983, м. Дрогобич, вул. Бориславська, загальна середня, станція технічного обслуговування «Трускавецьсервіс», Молодіжна партія України.

Кушнір Зоряна Петрівна, член ДВК, 1993, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, середня, ДДПУ ім. І. Франка, Народно-демократична партія.

Михайлів Тарас Мирославович, член ДВК, 1977,  м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, приватний підприємець, Партія регіонів.

Атаманчук Вікторія Анатоліївна, член ДВК, 1977, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища. КП «Трускавецьтепло», партія «Реформи і порядок».

Скулишин Роман Стефанович, член ДВК, 1990,    Сколівський р-н, с. Верхнє Синєвидне, середня, тимчасово не працює, політична партія «Всеукраїнське об'єднання «ЦЕНТР».

Зінічева Галина Рудольфівна, член ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. Данилишиних, загальна середня, магазин «Караван». політична партія «Громадянська позиція».

Буцяк Оксана Миколаївна, член ДВК          , 1982, Дрогобицький р-н, с. Нагуєвичі, вища, АТ «Райффайзен Банк Аваль», політична партія «Європейська партія України».

Бойко Ігор Степанович, член ДВК, 1949,   м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, пенсіонер, політична партія «Єдиний Центр».

Міштурак Тетяна Мечиславівна, член ДВК, 1945, м. Трускавець, вул. Данилишиних, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», політична партія «Козацька Українська Партія».

Мацан Мар'яна Юріївна, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, тимчасово не працює, політична партія Конгрес Українських Націоналістів.

Богушевський Володимир Нарцизович, член ДВК, 1938, м. Дрогобич, вул. М. Грушевського, вища, пенсіонер, Політична партія малого і середнього бізнесу України.

Бережанська Марія Миколаївна, член ДВК, 1977, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, КП «Трускавецьжитло», політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Маник Анна Романівна, член ДВК, 1990, м. Стебник, вул. В. Великого, вища, тимчасово не працює, Політична партія Народний Рух України.

Батіг Галина Михайлівна, член ДВК, 1961, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», політична партія «Руська Єдність».

Марків Андрій Михайлович, член ДВК, 1990, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, загальна середня, тимчасово не працює,  Слов'янська партія.

Маланяк Надія Михайлівна, член ДВК, 1955,        Дрогобицький р-н, с. Солонсько, середня, пенсіонер        , Соколов Віктор Михайлович.

Віткович Тамара Володимирівна, член ДВК, 1958,           м. Трускавець, вул. Вишенського, загальна середня, тимчасово не працює, Фракція комуністів.

Андрусяк Віктор Степанович, член ДВК, 1980, м. Трускавець. вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Гладій Людмила Михайлівна, член ДВК, 1963, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, загальна середня, тимчасово не працює, Фракція Партії регіонів.

Виборча дільниця №461809 Звичайна. Велика. Адреса: вул. Садова, 14, м.Трускавець, школа №1, каб. 104,105

Пилипів Микола Ілліч           , голова ДВК, 1965, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, КП «Дрогобичтеплоенерго», Народна Партія.

Буківська Оксана Іванівна, заступник голови ДВК, 1973, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, самозайнята особа, Християнсько-демократична партія України.

Дрога Тетяна Олександрівна, секретар ДВК, 1982,           м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, ЗАТ «Трускавецькурорт»,   Політична партія «Громадянська позиція».

Окунь Ольга Анзорівна, член ДВК, 1992, м. Трускавець, вул. Т. Шевченка, середня спеціальна, Трускавецька міська лікарня,  Возняк Віктор Франкович.

Кафлик Ганна Миколаївна, член ДВК, 1973,          м .Трускавець, вул. В. Стуса, вища, тимчасово не працює, Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Шиманський Євген Володимирович, член ДВК, 1986, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, Дочірнє підприємство «Спектр» ТзОВ «Леополіс плюс», Молодіжна партія України.

Гінда Ігор Ярославович, член ДВК, 1976, м. Трускавець, вул. Бориславська, вища, ТзОВ «ОліС Лтд», Партія регіонів.

Фіголь Юрій Богданович, член ДВК, 1986, м. Трускавець, вул. Бориславська, вища, тимчасово не працює, Партія «Реформи і порядок».

Мойсак Людмила Федорівна, член ДВК, 1959, смт. Гірник, вул. М. Шашкевича, вища, відокремлений підрозділ вантажно-прохідницького управління, Політична партія «Вітчизна».

Пфайфер Віра Ярославівна, член ДВК, 1963,        м. Трускавець. вул. В. Стуса, вища, Трускавецька СЗШ № 1, Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

Бондарук Володимир Вікторович, член ДВК, 1988,         м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Держава».

Жигайло Галина Володимирівна, член ДВК, 1958, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, дитяча установа «Сонечко», Політична партія «Європейська партія України».

Терещук Ірина Олександрівна, член ДВК, 1978, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, Міжрегіональна академія управління персоналом, Політична партія «Єдиний Центр».

Рудзінська Наталя Богданівна          , член ДВК, 1974, Старосамбірський р-н. с. Стара Ропа, базова вища, Старосолянський дошкільний навчальний заклад, Політична партія малого і середнього бізнесу України.    

Лецик Світлана Ігорівна, член ДВК, 1979,  м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, самозайнята особа, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Волошин Наталія Романівна, член ДВК, 1982, Дрогобицький р-н, с. Добрівляни, вища, Добрівлянський виховний комплекс І-ІІІ ст., Політична партія «Народна ініціатива».

Пронів Петро Володимирович, член ДВК, 1960, м. Трускавець, вул. М. Лисенка, вища, середня загальноосвітня школа № 1, Політична партія Народний Рух України.

Кісак Остап Миколайович, член ДВК, 1989,          м. Трускавець, вул. Суховоля, загальна середня, тимчасово не працює, Політична партія Українська Національна Асамблея.

Гатиляк Світлана Василівна, член ДВК, 1972        , м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Слов'янська партія.

Танчин Ірина Орестівна, член ДВК, 1975, Дрогобицький р-н, с. Гаї Нижні, середня, тимчасово не працює, Соколов Віктор Михайлович.

Кіліян Юрій Володимирович, член ДВК, 1969, м. Дрогобич, вул. Зарічна, вища, КП «Трускавецьтепло», Фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Білінська Марія Дмитрівна, член ДВК, 1958,         м. Трускавець, вул. Дрогобицька, загальна середня, Трускавецьке міське ВПЗ, Фракція комуністів.

Дячок Лілія Василівна          , член ДВК, 1989, м. Трускавець, вул. В. Симоненка, середня спеціальна, тимчасово не працює, Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Чернецький Андрій Степанович, член ДВК, 1981, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, фізична особа-підприємець, Фракція Партії регіонів.

Виборча дільниця №461810 Звичайна. Велика. Адреса: вул.Дрогобицька,12, м. Трускавець, міська бібліотека, кімнати книгосховища

Микитюк Оксана Іванівна, голова ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, вища, МРЦ «Перлина Прикарпаття», Політична партія «Єдиний Центр».

Герльовська Любов Володимирівна, заступник голови ДВК, 1988,        м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, Політична партія Народний Рух України.

Кость Василь Панькович, секретар ДВК, 1985, м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ТзОВ «ЛЕОНІ Ваерінг Системс УА ГмбХ», Християнсько-демократична партія України.

Гурльо Лідія Михайлівна, член ДВК, 1973, м. Трускавець, вул. Стебницька, середня спеціальна, Трускавецька міська лікарня, Возняк Віктор Франкович.

Регуш Наталія Василівна, член ДВК, 1968, м. Трускавець, вул. В. Стуса, середня спеціальна, приватне підприємство «Туристичне агентство «Девіс»,         Всеукраїнська партія трудящих.

Попович Ярослава Василівна, член ДВК, 1979, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати»    , Всеукраїнська політична партія «БРАТСТВО».

Полодюк Роман Ігорович, член ДВК, 1991, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, вища, ДДПУ ім. І. Франка, Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Чернецька Любов Ярославівна, член ДВК, 1957, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати»    , Молодіжна партія України.

Щербина Віктор Анатолійович, член ДВК, 1969, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, загальна середня, на обліку у центрі зайнятості, Народна Партія.

Артимович Ірина Йосипівна, член ДВК, 1987, Дрогобицький р-н, с. Дорожів, середня, ДДПУ ім. І. Франка, Народно-демократична партія.

Некрасова Ірина Василівна, член ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, загальна середня, фізична особа-підприємець, Партія «Віче».

Ортинська Наталія Франківна, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, Партія регіонів.

Когут Зеновій Васильович, член ДВК, 1962,         м. Дрогобич, вул. Є. Коновальця, вища, пенсіонер, Партія «Реформи і порядок».

Канюк Юрій Васильович, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, вища, тимчасово не працює, Патріотична партія України.

Андріїшин Світлана Іванівна, член ДВК, 1965, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Вітчизна».

Ніколаєвська Тетяна Олександрівна, член ДВК, 1980, м. Трускавець, вул. В. Стуса, середня спеціальна, тимчасово не працює, Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «ЦЕНТР».

Грубер Ігор Емілович, член ДВК, 1965, м. Трускавець, вул. Помірецька, вища, фізична особа-підприємець, Політична партія «Громадянська позиція».

Лесишин Уляна Ростиславівна, член ДВК, 1974, м. Дрогобич, вул. О. Довбуша, вища, фізична особа-підприємець, Політична партія «Європейська партія України».

Бурик Ірина Павлівна, член ДВК, 1961, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, загальна середня, тимчасово не працює, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Гілюк Сергій Миколайович, член ДВК, 1978, м. Трускавець, вул. Данилишиних, загальна середня, ТзОВ «Обленерго», Політична партія «Народна ініціатива».

Білик Марія Миколаївна, член ДВК, 1977, м. Трускавець, вул. Б. Хмельницького, вища, тимчасово не працює, Фракція «БЮТ- «Батьківщина».

Король Майя Володимирівна, член ДВК, 1970, м. Трускавець, вул. М. Заньковецької, вища, тимчасово не працює, Фракція комуністів.

Кравчук Олег Романович, член ДВК, 1973, м. Трускавець, вул. В. Стуса, загальна середня, тимчасово не працює, Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Звір Наталія Олегівна, член ДВК, 1981, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, загальна середня, тимчасово не працює,   Фракція Партії регіонів.

Виборча дільниця №461811 Звичайна. Середня. Адреса: майдан Кобзаря,8, м. Трускавець, Палац культури ім. Т. Шевченка, фойє бібліотечного залу

Степанович Анатолій Васильович, голова ДВК, 1951, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, ТзОВ «Терен», Політична партія «Європейська партія України».

Касьяненко Зеновія Любомирівна, заступник голови ДВК, 1981, м. Трускавець, вул. Данилишиних, вища, фізична особа-підприємець Деночко С.М., Партія регіонів.

Гимець Ірина Зіновіївна, секретар ДВК, 1988        , м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, тимчасово не працює, Демократична партія угорців України.

Івченко Олена Віталіївна, член ДВК, 1949, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, пенсіонер    , Всеукраїнська партія трудящих.

Ільницький Роман Іванович, член ДВК, 1990, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, тимчасово не працює, Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Голдун Роман Романович, член ДВК, 1950,           Пустомитівський р-н, с. Нагоряни, вища, пенсіонер, Народна Партія.

Циганков Віктор Васильович, член ДВК, 1942, м. Трускавець, вул. В. Стуса, загальна середня, пенсіонер, Партія «Громадянська солідарність».

Федоричак Назар Романович, член ДВК, 1990, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, загальна середня, студент, Політична партія «Вітчизна».

Пенц Марія Петрівна, член ДВК, 1965, м. Трускавець, вул. Данилишиних, вища, санаторій «Батьківщина», Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Магур Ірина Андріївна, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, ЗОШ №1, Політична партія «Духовна Україна».

Мількович Марія Миколаївна, член ДВК, 1971, м. Трускавець, вул. І. Франка, вища, СЗШ №2 – гімназія, Політична партія Конгрес Українських Націоналістів.

Козловський Роман Стахович, член ДВК, 1954, м. Стебник, вул. Січових Стрільців, загальна середня, АТ «НПК-Галичина», Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Кравчук Оксана Дмитрівна, член ДВК, 1969, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, Дорожня лікарня, станція Стрий,  Політична партія Народний Рух України.

Савчин Леся Василівна, член ДВК, 1982, Дрогобицький р-н, с. Уличне, вища, Трускавецька виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

Гонсевич Галина Йосипівна, член ДВК, 1970        , Дрогобицький р-н, с. Летня, середня спеціальна, тимчасово не працює, Соколов Віктор Михайлович.

Атаманчук Світлана Петрівна, член ДВК, 1956, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, Трускавецька міська лікарня,   Фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Берегуляк Оксана Олегівна, член ДВК, 1988, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, тимчасово не працює, Фракція комуністів.

Смакула Микола Миколайович, член ДВК, 1991, м. Трускавець, вул. Данилишиних, вища, тимчасово не працює, Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Марченко Тетяна Віталіївна, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, загальна середня, Трускавецька середня загальноосвітня школа №3, Фракція Партії регіонів.

Пристай Руслан Степанович, член ДВК, 1986, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, Туристична компанія «ВАМ ТРЕВЕЛ», Християнсько-демократична партія України.

Виборча дільниця №461812. Звичайна. Велика. Адреса: вул.Стебницька,98, м. Трускавець, школа №3, вчительська кімната

П’ядухов Микола Станіславович, голова ДВК, 1982, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, КП «Трускавецьтепло», Партія «Реформи і порядок».

Бецун Олена Василівна, заступник голови ДВК, 1961, м. Стебник, вул. Забівка, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Молодіжна партія України.

Малярчин Ірина Миколаївна, секретар ДВК, 1988, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, загальна середня, тимчасово не працює, Християнсько-демократична партія України.

Ковбасюк Іван Мирославович          , член ДВК, 1985, м. Трускавець, вул. Данилишиних, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Всеукраїнська партія трудящих.

Кирчей Наталія Миколаївна, член ДВК, 1963, м. Стебник, вул. С. Бандери, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Всеукраїнська політична партія «БРАТСТВО».

Паньків Володимир Осипович, член ДВК, 1988, м. Трускавець, вул. Б. Хмельницького, вища, Акціонерне товариство «Просто-страхування», Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Грецко Олена Іванівна, член ДВК, 1985, Дрогобицький р-н, с. Попелі, середня спеціальна, тимчасово не працює,   Народно-демократична партія.

Ясінська Наталія Миколаївна, член ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. О. Довженка, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати»         , Партія «Громадянська солідарність».

Явір Валерій Миколайович, член ДВК, 1977, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати»    , Партія регіонів.

Собіль Леся Мар'янівна, член ДВК, 1974, Старосамбірський р-н, с. Городовичі, середня спеціальна, тимчасово не працює, Патріотична партія України.

Пач Богдан Богданович, член ДВК, 1986,  Сколівський р-н, с. Росохач, середня, тимчасово не працює, Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «ЦЕНТР».

Книш Ольга Ігорівна, член ДВК, 1982, м. Львів, вул. Остроградських, вища, КП «Редакція міського радіомовлення»,           Політична партія «Громадянська позиція».

Гринів Вікторія Олегівна      Член ДВК       13.09.1980      м. Стебник, вул.С.Бандери.6, кв.47 Вища. Міжрегіональна академія управління персоналом    Політична партія «Духовна Україна»

Губицька Мар’яна Володимирівна, член ДВК, 1981,        м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, комунальне підприємство «Трускавецьжитло», Політична партія «Європейська партія України».

Сисин Галина Ігорівна, член ДВК, 1981, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Єдиний Центр».

Кацюрин Надія Михайлівна, член ДВК, 1961, м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Політична партія «Козацька Українська Партія».

Тачівка Ірина Орестівна, член ДВК, 1978, м. Стебник, вул. М. Шашкевича, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Філенко Алла Леонідівна, член ДВК, 1957, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, пенсіонер,    Політична партія Народний Рух України.

Онисько Уляна Федорівна, член ДВК, 1975,          м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Політична партія «Партія Народний порядок».

Нагорняк Микола Йосифович          , член ДВК, 1968, м. Львів, вул. Антоновича, середньо-спеціальна, ТзОВ «АйПіЛ»            , Політична партія «Руська Єдність».

П’ядухов Петро Станіславович, член ДВК, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Брюхно Олена Володимирівна, член ДВК, 1987, м. Дрогобич-Стебник, вул. В.Симоненка, вища, ПП Досій Г.В., Фракція комуністів.

Кедьо Олександра Осипівна. член ДВК, 1962, м. Трускавець, вул. Данилишиних, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Симович Марія Миколаївна. член ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. Данилишиних, загальна середня, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Фракція Партії регіонів.

Виборча дільниця №461813. Звичайна. Велика. Адреса: вул.Стебницька,12, м. Трускавець, Будинок учнівської творчості

Швець Павло Констянтинович, голова ДВК, 1976, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, приватний підприємець, Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода».    

Аторвін Ігор Юрійович, заступник голови ДВК, 1974, м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ТзОВ «Дельта»,          Партія «Громадянська солідарність».        

Михаць Анна Василівна, секретар ДВК, 1994, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, загальна середня, тимчасово не працює, Партія регіонів.         

Дробіняк Василь Васильович, член ДВК, 1976, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, загальна середня, ТзОВ «Дельта»    , Всеукраїнська партія трудящих.        

Костецький Михайло Любомирович, член ДВК, 1984, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, загальна середня, ТзОВ «Дельта» , Демократична партія угорців України.    

Ільницький Володимир Іванович, член ДВК, 1988,           м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, ПАТ «Надра»,           Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Кримінська Мар'яна Орестівна, член ДВК, 1978, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, ТзОВ «Дельта», Народна Партія.  

Хамандяк Петро Ігорович, член ДВК, 1994,          м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, тимчасово не працює, Партія Наталії Королевської «Україна - Вперед!».  

Гладкий Іван Миколайович, член ДВК, 1980, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, фізична особа-підприємець, Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».         

Капустинська Надія Любомирівна, член ДВК, 1980,         м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Держава».          

Шологін Мар'яна Миколаївна          , член ДВК, 1985, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, ТзОВ «Овочі-фрукти», Політична партія «Духовна Україна».          

Федорців Віра Іванівна, член ДВК, 1957, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, санаторій «Молдова», Політична партія «Європейська партія України».          

Врублевський Микола Германович, член ДВК, 1954, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Козацька Українська Партія».    

Бондар Світлана Ярославівна, член ДВК, 1959, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, ЗАТ «Трускавецькурорт», філія санаторій «Кристал». Політична партія Конгрес Українських Націоналістів.        

Калініна Оксана Мирославівна, член ДВК, 1978,  Дрогобицький р-н, с. Станиля, вища, тимчасово не працює, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».      

Б'єга Любомир Миколайович, член ДВК, 1949, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, комунальне підприємство «Трускавецьтепло», Політична партія Народний Рух України.     

Стасів Михайло Любомирович, член ДВК, 1988, Перемишлянський р-н, село Осталовичі, середня, тимчасово не працює, Політична партія «Партія Народний порядок».     

Шаповалов Сергій Миколайович, член ДВК, 1952,           м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, ЗАТ «Санаторно-готельний комплекс «ДНІПРО-БЕСКИД», Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».    

Коваль Леся Михайлівна, член ДВК, 1972, Дрогобицький р-н, с. Рихтичі, середня, тимчасово не працює, Соколов Віктор Михайлович.    

Боднар Василь Ярославович, член ДВК, 1985, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, Фракція «БЮТ- «Батьківщина».           

Майкут Ганна Іванівна, член ДВК, 1968, м. Трускавець, вул. Річки, загальна середня, КП «Трускавецьжитло», Фракція комуністів.     

Борисов Олександр Миколайович, член ДВК, 1978,         м. Трускавець, вул. П. Куліша, вища, ТзОВ «Дельта», Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.           

Михаць Любов Василівна, член ДВК, 1974,           м. Трускавець, вул. І. Мазепи, загальна середня, тимчасово не працює, Фракція Партії регіонів.

Качмар Руслан Михайлович, член ДВК, 1977, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, загальна середня, тимчасово не працює, Християнсько-демократична партія України.

Виборча дільниця №461814. Звичайна. Велика. Адреса: вул. Данилишиних, 19, м. Трускавець, ЗОШ № 2, каб. 218

Гречішкіна Вероніка Леонідівна, голова ДВК, 1967, м. Трускавець, вул. Данилишиних, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Політична партія «Партія Народний порядок».

Палфьоров Ростислав Анатолійович, заступник голови ДВК, 1948, м. Стебник, вул. М. Грушевського, вища, Дрогобицька міська лікарня, Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

Сисин Галина Ігорівна, секретар ДВК, 1981, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, Прикарпатський інститут ім. М. Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом, Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Гарголінський Олександр Степанович, член ДВК, 1963, м. Борислав, вул. Шкільна, вища, тимчасово не працює, Всеукраїнська партія трудящих.

Яхнів Назарій Ігорович, член ДВК, 1988, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, тимчасово не працює, Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Поясник Оксана Семенівна, член ДВК, 1980, м. Дрогобич, вул. В. Великого, вища, Прикарпатський інститут ім. М. Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом, Молодіжна партія України.

Фридрак Надія Михайлівна, член ДВК, 1990, Дрогобицький р-н, с. Майдан, середня, ДДПУ ім. І. Франка, Народно-демократична партія.

Антощук Наталія Олександрівна, член ДВК, 1962, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища. ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати», Партія «Громадянська солідарність».

Бондарук Галина Іванівна, член ДВК, 1946,          м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, Трускавецька загальноосвітня школа №2 І-ІІІ ст., Партія Наталії Королевської «Україна - Вперед!».

Лобик Олеся Орестівна, член ДВК, 1986, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, Прикарпатський інститут ім. М. Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом, Партія регіонів.

Баранова Софія Володимирівна, член ДВК, 1973, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, тимчасово не працює, Патріотична партія України.

Макух Інна Іванівна, член ДВК, 1961, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, тимчасово не працює, Політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Мінчак Андрій Богданович, член ДВК, 1969, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, ТзОВ «Готельно-курортний комплекс «Карпати»    , Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «ЦЕНТР».

Дмитрунець Людмила Орестівна, член ДВК, 1957, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, санаторій «Шахтар», Політична партія «Європейська партія України».

Пасічник Олег Романович, член ДВК         , 1979, м. Трускавець, вул. Бориславська, вища, фізична особа-підприємець, Політична партія «Козацька Українська Партія».

Процишин Зореслава Василівна, член ДВК, 1942, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, СЗШ №2 – гімназія, Політична партія Конгрес Українських Націоналістів.

Маланчук Андрій Михайлович, член ДВК, 1983, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, загальна середня, тимчасово не працює, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Крамар Ігор-Степан Ярославович, член ДВК, 1965,         м. Стебник, вул. Дрогобицька, вища, КП «Трускавецьтепло», Політична партія Народний Рух України.

Чайківська Наталія Богданівна, член ДВК, 1972, Дрогобицький р-н, с. Унятичі, середня спеціальна, тимчасово не працює, Соколов Віктор Михайлович.

Зубрицька Марія Миколаївна, член ДВК, 1956, м. Трускавець, вул. В. Стуса, середня, пенсіонер, Українська партія «Зелена планета».

Стецик Віра Ігорівна, член ДВК, 1969, м. Трускавець, вул. В. Симоненка, вища, фізична особа-підприємець, Фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Мотика Мирослава Павлівна, член ДВК, 1960, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, загальна середня, пенсіонер, Фракція комуністів.

Богуцька Тетяна Олексіївна, член ДВК, 1973        , м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, Трускавецька середня загальноосвітня школа №3, Фракція Партії регіонів.

Маланчук Мар'яна Василівна, член ДВК, 1986, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, санаторій «Кристал», Християнсько-демократична партія України.

Виборча дільниця №461815. Звичайна. Велика. Адреса: вул.Данилишиних,11, м. Трускавець, ДЮСК «Спортовець», каб. заступника директора

Ганжа Андрій Миколайович, голова ДВК, 1971, м. Трускавець, вул. П. Сагайдачного, вища, ЗАТ «Трускавецькурорт», філія-санаторій «Весна»,        Демократична партія угорців України.

Зимин Богдан Михайлович, заступник голови ДВК, 1969, м. Дрогобич, вул. Самбірська, вища, ПП «Бігун», Українська партія «Зелена планета».

Чайковська Галина Степанівна, секретар ДВК, 1960, м. Трускавець, вул. В. Стуса, вища, пенсіонер, Політична партія «Громадянська позиція».

Биків Віра Миколаївна, член ДВК, 1977, Дрогобицький р-н, с. Нагуєвичі, вища, філія «Ком-Еко-Борислав», Депутатська фракція «Наша Україна - Народна Самооборона».

Чагуна Оксана Іванівна, член ДВК, 1990, Дрогобицький р-н, с. Рихтичі, середня, ДДПУ ім. Франка, Народно-демократична партія.

Руссу Іван Іванович, член ДВК, 1962, м. Трускавець, вул. Лесі Українки, вища, фермерське господарство «Зоря», Старосамбірський р-н, с. Зоротовиці, Партія «Громадянська солідарність».

Писко Богдан Богданович, член ДВК, 1980,          м. Дрогобич, вул. Стрийська, загальна середня, фізична особа-підприємець, Партія регіонів.

Кекіс Ігор Іванович, член ДВК, 1982,         м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, загальноосвітня школа, Партія «Реформи і порядок».

Коробко Володимир Прокопович, член ДВК, 1958, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, Трускавецька середня загальноосвітня школа №3, Політична партія «Держава».

Яцейко Юрій Романович, член ДВК, 1982, м. Трускавець, вул. І. Мазепи, вища, тимчасово не працює, політична партія «Європейська партія України».

Терещук Ігор Володимирович, член ДВК, 1978, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, Дрогобицьке управління з експлуатації газового господарства, Політична партія «Єдиний Центр».

Буричка Марія Миронівна, член ДВК, 1962,          м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, тимчасово не працює, Політична партія «Козацька Українська Партія».

Гресь Любов Володимирівна, член ДВК, 1982, Сокальський р-н, с. Поториця, середня спеціальна, Дошкільна дитяча установа №9, м. Сокаль, Політична партія «Ліберальна Україна».

Дудка Юрій Миколайович, член ДВК, 1990, м. Трускавець, вул. Стебницька, вища, Дрогобицька виправна колонія №40, Політична партія малого і середнього бізнесу України.

Чубей Василь Ігорович, член ДВК, 1994, м. Стебник, вул. Мельника, загальна середня, тимчасово не працює, Політична партія «Молодь до ВЛАДИ».

Хомин Любов Василівна, член ДВК, 1964, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, середня загальноосвітня школа №1, Політична партія Народний Рух України.

Урбан Надія Миколаївна, член ДВК, 1956, м. Трускавець, вул. І: Мазепи, загальна середня, ТзОВ «Санаторій «Шахтар», Політична партія «Партія Народний порядок».

Буй Ярина Іванівна, член ДВК, 1991,          м. Дрогобич, вул. В. Великого, середня, ДДПУ ім. І. Франка, Соколов Віктор Михайлович.

Тяка Роман Дмитрович, член ДВК, 1975, м. Стебник, вул. Жупна, вища, Дитячо-юнацький спортивний клуб «Спортовець», Українська національна консервативна партія.

Шоломіцький Олег Григорович, член ДВК, 1968, м. Трускавець, вул. В. Івасюка, вища, фізична особа-підприємець, Фракція «БЮТ - «Батьківщина».

Мотика Микола Ярославович, член ДВК, 1987, м. Трускавець, вул. Дрогобицька, вища, ГКК «Карпати», Фракція комуністів

Макаров Ігор Борисович, член ДВК, 1973, м. Трускавець, вул. В. Стуса, загальна середн, ТзОВ «Торгова марка «Барвінок», Фракція Народної Партії у Верховній Раді України.

Наум Андрій Михайлович, член ДВК         , 1986, м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, ЗАТ «Трускавецькурорт», філія «Трускавецькурорттеплоенерго»,        Фракція Партії регіонів.

Лецюк Тетяна Миронівна, член ДВК, 1981,           м. Трускавець, вул. Стебницька, загальна середня, тимчасово не працює, Християнсько-демократична партія України.

І.В.ТУТОВА-МАРЧУК, голова окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу №121

І. І. ПУРІЙ, секретар окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу №121,

газета «Галицька зоря» № 113 (13416) від 01.10.2012 р.

Петро Писарчук: «Приходили з чистими руками у вишиваних сорочках – «побожні» люди, а крали безбожно»

 

 

У суботу, 13 жовтня, в Народному домі імені Івана Франка в Дрогобичі народний депутат України, голова ЛОО Партії регіонів Петро Писарчук провів зустріч із мешканцями Дрогобича та Дрогобиччини. Та перед тим він зустрівся з представниками місцевих засобів масової інформації і щиро відповів на їхні запитання.

А запитання не були простими – від заїждженого мовного до типового «Що будете робити, як не пройдете в парламент?», від тем свободи слова та можливого подорожчання валюти й газу після виборів до тем УПА і статків синів Президента України, від Євро-2012 до свавілля місцевих князьків. Прес-конференція тривала 1 год. 15 хв. (від 14.00 до 15.15) і відбувалася за участі голови Дрогобицької міської організації Партії регіонів, депутата ДМР від цієї політичної сили Сергія Гориславського.

- Я не приїхав переагітовувати тих, хто вже визначився з голосуванням, але є ще багато людей, які не знають за кого голосувати. Тому, може, моя поїздка, моя розмова з людьми допоможуть їм зробити свій вибір, - розпочав Петро Писарчук. – Оскільки я очолюю обласну партійну організацію, то чесно скажу вам, що переймаюся в першу чергу пропорційною системою. Я абсолютно не займаюся мажоритарними депутатами і тому не буду коментувати їхні шанси, в тому числі тут, на Дрогобиччині.

…Будь-яка партія, якщо вона хоче мати майбутнє, має представляти не якийсь регіон (Галичину, Слобожанщину), а всю Україну. Україну шматували віками і нічого гріха таїти, що нам багато доведеться пережити, щоб ментально наблизитися один до одного. Бо так склалося історично: Російська азійська імперія і європейська монархія Габсбургів – це були дві протилежності. Генетично ми росли в різному середовищі і це накладало на нас відбиток. Тож треба до цього ставитися спокійно, розуміти і шукати те, що нас об’єднує, а не те, що роз’єднує. Шкода, що українців поділила і одна Христова Церква.

…Віра без діл мертва, сліпа. Що з того, що всі в неділю йдуть до церкви, коли не чують «Возлюби ближнього свого, як самого себе». Віра в Бога нині є слабкою, бо ми намагаємося побудувати церкву не на заповідях Божих, а на грошах.

…Я свідомо підтримую Партію регіонів. Сьогодні пливти проти течії дуже важко, значно легше було б плисти за течією. Роблю я це не заради особистих благ, особистої вигоди. Нам партія нічого не дала, бо ми від неї нічого й не хочемо. Ми хочемо, щоб ті українці, які живуть на Сході нашої держави, краще зрозуміли нас, але не тільки – а щоб і ми намагалися зрозуміти їх.

…Якби Віктора Януковича не обрали Президентом, то Львів був би позбавлений права проводити Єврочемпіонат, вже був відповідний проект у Платіні. За два роки ми зробили дуже багато. І від Євро, яке провели Україна та Польща, Європа була в захопленні, світ був у захопленні.

…Критикувати завжди легше, ніж робити. Якщо послухати уболівальників, то вони краще грають у футбол, ніж ті, що на полі. Було два роки часу. Було не чотири роки, а два. Все було розпочато не Януковичем та Колесніковим, а Васюником, Тимошенко, Червоненком. Треба було робити. І я думаю, що Львів тільки виграв від Євро: чудовий аеропорт, стадіон, транспортне сполучення. Коли до мене приїжджала десять років тому цьоця з Канади, то всі ці бунгала на аеродромі виглядали як в Африці. Цього року я проводжав зі Львова вже її дітей, все виглядає кардинально інакше.

…Ще одне – це міф, що Янукович здасть Україну Росії. Як виявилося, воно все є навпаки. Бо під гарними патріотичними гаслами, під звуки фанфар взяли й підписали угоду з Росією, за якою українці за газ платять по 500 доларів, в той час як німці – 300 доларів. Ви послухайте трохи і Азарова, ми ж купуємо ось вже два роки вдвічі менше російського газу. Ось вона, енергетична незалежність держави. Ми вперше за двадцять років купили дві бурові установки, встановили їх на побережжі Чорного моря, там будемо будувати термінал зрідженого газу. І ми собі говоримо, і це є правда, що через десять років Україні російський газ зовсім не буде потрібний. Енергетична залежність України від Росії була тою ахіллесовою п’ятою, яка нівелювала нашу політичну незалежність.

…Можна багато кричати, а можна тихо робити свою роботу.

…Мудрий мер Золочева перевів всі котельні на дрова і вугілля, має в носі газ і тарифи зменшилися.

…Україна є інтегрована у дуже нестабільному світі. Стабільність гривні забезпечує золотовалютний резерв. Нинішня ситуація в світі не є такою аж дуже доброю, щоб ми казали, що нас чекає дуже хороше майбутнє. Трясе Америку, трясе, перепрошую, всю Європу, і та Німеччина як може – то все рятує, але ще невідомо, чим то все закінчиться. Наш золотовалютний резерв у 32 мільярди доларів дозволяє стверджувати, що стабільності гривні абсолютно нічого не загрожує.

…Економіка переживає нелегкі часи, бо там криза, а там політика замішалася – проблеми є. Але я думаю, що не такі, які давали б привід народу панікувати.

…Попередній уряд підписав з МВФ меморандум про підвищення ціни на газ для населення після виборів Президента в 2010 році. Пройшло два з половиною роки, та ціна на газ для населення не зросла. Може ще цього року нам вдасться знизити ціну на газ і для промисловості.

…Я не є прокурор. Та влада, за яку ви голосуєте тут, вкрала більше, бо така система, злодійська держава. Це не партія винувата, це суспільство. Приходили з чистими руками у вишиваних сорочках – «побожні люди», а крали безбожно.

…Я тішуся не від того, що в Україні багато бідних людей, а сумую, що дуже мало багатих. Хочу, щоб ми перестали рахувати чужі гроші – синів Президента, олігархів Партії регіонів. А стид і ганьба, що ми в 90-х під проводом не донецьких, а львів’янина, уродженця Закарпаття Віктора Пинзеника розпочали ваучерну приватизацію українських промислових підприємств. Наші місцеві мали більше шансів стати олігархами, ніж донецькі. Чого лише вартували долотний, крановий, автобусний заводи, наукоємка промисловість. Хто збирав ваучери – Ахметов? Може якби зібрав, то наші люди мали б роботу і ті заводи були б працювали. Два тижні тому в Дніпропетровську Президент відкрив надсучасний металургійний завод. Хіба це зло, якби ми тут, в Дрогобичі мали таких український олігархів, які б тут будували заводи. Це совєцко-большевицька система забрала палаци і перетворила їх на конюшні. Ні один з тих, за кого ви голосуєте, не живе гірше українського Президента. Подивіться, як живуть ті, хто вам розказує, як живе Президент… (кінець цитати Петра Писарчука).

Відповідаючи на запитання про складну ситуацію із підприємствами Дрогобиччини, Петро Писарчук зауважив, що це питання слід вивчити глибше, а в загальному зауважив: «Російських грошей на теренах Львівщини набагато більше, ніж донецьких – через підставних осіб. Ті підприємства не можна було продати без погодження з місцевою владою… Деколи легше хату завалити і збудувати нову, ніж ремонтувати стару… Місцева влада вимагає хабарі і створює такі умови, що люди бояться сюди йти з грошима».

Про мас-медіа та свободу слова Петро Писарчук сказав: «Тиск на ЗМІ чиниться через гроші та особисті уподобання власника ресурсу. Свободі слова в Україні загрожує комерціалізація ЗМІ – це є основна загроза».

На прохання представника «Трускавецького вісника» головний регіонал Львівщини детальніше зупинився на темі стосунків центральної влади та органів місцевого самоврядування: «У Президента держави важелів впливу на мера є дуже мало. Мером Президент не керує. Бо будуть кричати, що «злочинна Партія регіонів» переслідує «демократичних» мерів. Лайдак, чи краде, чи не хоче працювати – прикривається політикою. В нас Партію регіонів усунули від влади виборці – на місцевих виборах. В місцевих радах ми маємо мізерно мало депутатів. Якщо я буду мати звернення від жителів Трускавця з фактами конкретних порушень, то в рамках закону «Про статус народних депутатів» буду впливати, щоб ситуацію у Трускавці виправити. Посідали в кабінетах з печатками в руках і чекають, щоб їм носили гроші. Янукович – Президент України, а ти – Президент міста. Та на жаль, в нас ще нема того розуміння, яке мало б бути. Бо ніяка влада не зробить людину та державу щасливою, якщо ми самі не перестанемо пити, красти, обманювати…».

На вже традиційне на прес-конференціях «а що будете робити, як не станете депутатом?», Петро Писарчук відповів: «Перехрещуся, як не стану депутатом. Але я впевнений, що буду депутатом. Ви, панунцю, дужче переймаєтеся тим, ніж я. Я абсолютно до цього ставлюся по-філософськи. Претендувати на провідне місце в партійному списку з 5% голосів підтримки – це було б верховним хамством з мого боку. Нас є 5 чоловік і хто нас там дуже слухає. Добре, що й так прислухаються».

На закид одного з журналістів, що часто критика Партії регіонів є справедливою, Петро Іванович зауважив: «Шановний панунцю, хочете слухати Ілика – слухайте його. Я в дечому навіть з ним погоджуюся. Так, критикувати Партію регіонів треба, це стимулює до дій, до виправлення помилок. Але коли брешуть ті, які нічого не роблять і не можуть, а людям напускають туману, то на це я мовчати не буду».

В переддень святкування 70-ліття УПА ця тема теж не могла залишитися непоміченою. Пряма мова Петра Писарчука:

 - Я вітаю Вас і всіх наших громадян зі святом Покрови Пресвятої Богородиці і річницею від дня створення УПА. Якщо Ви дивилися вночі (в ніч на 13 жовтня – В. К.) «Велику політику» Кисельова, то, як на мене, там відбулася ґрунтовна, змістовна розмова вчених-істориків, які мають різний погляд на цю подію. Що мене втішило – що правда про ОУН-УПА сьогодні пробиває собі дорогу і серед тих всіх диспутантів лише один міністр освіти Табачник був опонентом. Бо історики сходилися на думці, що ми ще дуже мало знаємо про цю героїчну і водночас трагічну сторінку нашої історії. І я чомусь думаю, що якщо ця розмова відбувалася на телеканалі «Інтер» і ведучим програми був громадянин Росії, то це ознака того, що ми потихеньку підходимо до розуміння, що нехтувати тим, що відбувалося, українське суспільство, українська влада не мають права. Бо справа не в Партії регіонів. Будь-яка партія слухає, що їй говорять виборці. Якщо вона не буде слухати своїх виборців, то вони не будуть за неї голосувати. Проблема в тому, що велика частина громадян України, не знаючи всієї правди про ОУН-УПА, живе в полоні ілюзій, нав’язаних їм радянською владою. Я бачив людей на Сході України, які при розмові на тему УПА згадують своїх рідних, які загинули тут, кажуть «Убілі… бандьори…». І коли розказуєш, яка ж була насправді ситуація, ці люди не хочуть нічого чути. Ми мусимо все це перейти. В мене нема жодних сумнівів, що якщо не я, то мої діти доживуть до того дня, коли по темі УПА буде розставлено всі крапки над «і». УПА – це не тільки білий листок, це і білий, і чорний, ця тема потребує ще не одного об’єктивного дослідження. Вірю, що не так довго залишилося чекати….

На кінець прес-конференції Петро Писарчук подякував журналістам, що у вихідний день прийняли запрошення і поспілкувалися з ним, та додав: «Я собі і всім вам бажаю кращої дороги. Кожний громадянин України в тій чи іншій мірі є відповідальний за ту ситуацію, яка є в державі…».

Володимир Ключак

Судовий процес «Роман Ілик проти Миколи Лагодича та Володимира Ключака». Дія перша.

У п’ятницю, 12 жовтня, розпочався судовий процес за позовом фізичної особи Ілика Романа Романовича проти фізичних осіб Лагодича Миколи Миколайовича та Ключака Володимира Михайловича про захист честі, гідності та ділової репутації.

Попереднє судове слухання у Дрогобицькому міськрайонному суді (місто Дрогобич, вулиця Лесі Українки, 32) тривало близько двох годин. Перед судовим засіданням міська «Батьківщина» організувала міні-пікет проти Миколи Лагодича за участі біля десятка осіб. В руках вони тримали заздалегідь підготовлені плакати. В абсолютній більшості пікетувальники представляли актив дрогобицької «Батьківщини». Микола Лагодич теж прийшов із групою підтримки. На суді були присутніми і представники засобів масової інформації: телеканал «Алсет», Трускавецьке Інтернет-телебачення, Дрогобицьке Інтернет-телебачення Центру сталого розвитку громад, газети «Франкова криниця Підгіря», «Каменярі», «Твоя Фортуна», «Тустань», Інтернет-видання «Трускавецький вісник».

Відповідач Володимир Ключак надав суду заперечення проти позову на чотирьох аркушах, в якому доводить всю абсурдність позову п. Ілика Р. Р., опираючись на конкретних фактах. Відповідач Ключак вважає, що цим позовом позивач вводить суд в оману та просить суд визнати вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Нагадаємо, що пан Ілик вимагає визнати неправдивою таку інформацію: «В мене було надзвичайно багато ворогів, та більшість з них вже померли, - каже кандидат. – У 1995 році банда Пуха-Ілика вкрала у мене машину, причому машину я взяв у родичів. З цієї «бригади» залишився тільки Ілик, та ще Язловський, якого нещодавно затримали на хабарі». На запитання, про якого Ілика йде мова, Микола Лагодич, каже, що про «єдиного», згідно слів пісні «Натуральный блондин на всю страну такой один». Пан Микола продовжує: «Такої ганьби я не міг пережити, я готовий був перестріляти всіх цих гадів, навіть зброю роздобув. В день вони викрадали по 3-4 машини, здійснювали по 2-3 розбійні напади. Бізнесменів вивозили в ліс і там катували. Коли я пішов у міліцію, мені сказали, що якщо напишу заяву, то машину точно спалять, а якщо ні, то буде можливість викупити її за півціни. Золото вони закопували в трилітрових банках, так, що деколи забували і місце». Ось такі були часи, такі були 90-ті. Дозволимо собі пожартувати, що якби тоді Микола Лагодич здійснив задумане і вбив бандита, то зараз ми мали б на окрузі не двадцять одного кандидата, а менше». Також позивач вимагає спростувати цю інформацію.

А ось уривки із заперечення проти позову відповідача Ключака В. М.

«Заперечення відповідача проти позову (провадження № 2/1306/2141/2012 у справі № 1306-7719/2012)

 У відповідності до ст. 128 чч. 1-2 Цивільно-процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) прошу Дрогобицький міськрайонний суд прийняти дане заперечення проти позову в зв’язку з незаконністю вимог позивача та їх необґрунтованістю. Оскільки судове повідомлення, ухвалу суду та позовну заяву відповідачем було отримано тільки 11 жовтня 2012 року після 17.00, то у відповідача не було фізичної можливості подати заперечення проти позову до 12 жовтня 2012 року. Тому відповідач просить суд прийняти це заперечення проти позову безпосередньо в час судового засідання.

Також звертаю увагу суду, а також позивача Ілика Р. Р. та відповідача № 1 Лагодича М. М. на ту невідповідність, що повідомлення про розгляд справи датовано 01.10.2012 р., а ухвала про відкриття провадження у справі була прийнята 04.10.2012 р.

Позивач у своїй позовній заяві від 01.10.2012 р. про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування неправдивої інформації вводить суд в оману та подає неправдиві відомості.

Так, позивач зазначає, що поширена в Інтернет-виданні «Трускавецький вісник» у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» інформація є безпідставною, голослівною, носить негативний характер та порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача…

…Як видно із наведеного уривку статті та і з тексту цілої статті, в даній публікації не вказано ім’я бандита Ілика, про якого говорив кандидат в депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу Микола Лагодич під час засідання Дискусійного клубу Дрогобича, співзасновником якого, до речі, являється довірена особа кандидата Романа Ілика Володимир Кондзьолка, голова громадського об’єднання «Юрій Дрогобич». Зі статті навіть незрозуміло, чи мова йде про прізвище «Ілик», чи про кличку цього бандита, який за твердженням кандидата М. Лагодича, діяв у 1990-х роках на терені Дрогобича та Дрогобиччини.

Із вказаного уривку тексту жодним чином не випливає, що мова йде саме про Романа Романовича Ілика, кандидата в народні депутати, як не випливає взагалі, що мова йде про кандидата в депутати. Навпаки, стаття була присвячена виключно Миколі Лагодичу, сторінкам його біографії, його принципам та поглядам на життя, а також частково викладено його передвиборчу програму, з якою він виступив на засіданні Дискусійного клубу Дрогобича 28 вересня 2012 року.

Скарга позивача на безпідставність та голослівність інформації не повинна братися судом до уваги стосовно відповідача Ключака В.М., адже кандидат у депутати ВРУ Микола Лагодич наводив конкретні факти, які він обіцяв у разі потреби підтвердити в суді.

Тому цей судовий позов кандидата Ілика Р. Р., як і політичні заяви відповідач Ключак В. М. розцінює виключно як спробу тиску на вільну пресу, намагання порушити права відповідача, надані йому Конституцією України (ст. 15 по заборону цензури в Україні та ст. 34 (Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір).

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що інформація, викладена у статті «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» поширена «з наміром викликати в жителів Дрогобиччини сумніви» щодо позивача, що теж не відповідає дійсності. Вважаємо, що позов подано виключно з метою отримати новий інформаційний привід для піару позивача, а тому даний позов повинен бути судом відхилений…

… Інформуємо суд, що в Інтернет-виданні «Трускавецький вісник», який у прес-центрі «Батьківщини» постійно називають «провладним» виданням, що теж не відповідає дійсності, публікуються на безкоштовній основі всі надіслані на адресу Інтернет-видання офіційні заяви всіх без винятку кандидатів у депутати по 121 Дрогобицькому виборчому округу, а також промоційні матеріали кандидатів. Протягом вересня-жовтня 2012 року найбільша кількість публікацій на «Трускавецькому віснику» була здійснена за поданням прес-служби «Батьківщини», лідером якої у Львівській області являється позивач Роман Ілик…

… Доводимо до відома суду, що позивач фактично вимагає неможливих речей, адже згідно з логікою, спростування інформації, поданої в статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» означало б подання неправди, нібито у Миколи Лагодича не було ворогів, що в нього ніхто не вкрав машину у 1995 році і що в Дрогобичі не діяло бандитське угрупування в 1990-х роках, яке викрадало машини та катувало бізнесменів. У своїй позовній заяві від 01.10.2012 р. позивач називає абсурдною інформацію про біографію Миколи Лагодича, але наскільки більш абсурдним було б спростування цієї інформації.

Також звертаємо увагу суду на той факт, що позивач у своїх позовних вимогах не вказує, що саме потрібно спростовувати, не подає тексту того спростування, який би влаштовував позивача.

Отже, підсумовуючи вищевикладені аргументи, позивач вводить суд в оману, оскільки:

1) інформація, подана у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину», чітко не вказує, що мова йде саме про узгодженого кандидата в депутати Верховної Ради України від Об’єднаної опозиції «Батьківщина» Ілика Романа Романовича;

2) дана інформація не є ні безпідставною, ні голослівною, вона жодним чином не порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача;

3) інформація не була подана з метою посіяти сумнів у жителів Дрогобиччини щодо кандидата Ілика Р. Р., як це стверджує позивач;

4) інформація, подана на «Трускавецькому віснику» у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину», була спростована згідно пп. 1, 6 та 7 ст. 277 Цивільного Кодексу України у спосіб надання можливості позивачу опублікувати спростування в тому ж Інтернет-виданні;

5) позов подано не з метою захисту честі, гідності та ділової репутації, а виключно з метою набрання балів у передвиборчих перегонах, а втягування судової гілки влади у протистояння кандидатів є неприпустимою річчю.

Відповідач Ключак В. М. цим запереченням проти позову інформує високий суд, що у статті «Микола Лагодич: «В 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» він жодним чином не мав наміру образити кандидата в депутати ВРУ від ОО «Батьківщина» Ілика Р. Р., а лише подати інформацію про складний життєвий шлях кандидата Лагодича М. М., якому довелося, як він запевняє, стикнутися віч-на-віч із «бандою Пуха-Ілика».

Таким чином згідно ст. 130 ч. 3 ЦПК України відповідач не визнає даний позов. Відповідач просить суд визнати вимоги позивача у справі № 1306-7719/2012 безпідставними та необґрунтованими та повністю відхилити їх, не призначати справу до розгляду і закрити судове провадження у справі № 1306-7719/2012, а всі судові витрати в зв’язку із введенням позивачем суду в оману покласти на позивача…»

Суддя Роман Григорович Коваль виніс рішення про дозвіл використання аудіозапису суду та витребував у позивача представити на суд інформацію про власника Інтернет-видання «Трускавецький вісник». Позивач доповнив свої позовні вимоги, деталізував, що саме має спростувати Микола Лагодич – це вже за результатами прес-конференції 8 жовтня, відеозапис та розшифровку якої представник позивача надав для суду. Судове засідання буде продовжено 16 жовтня (вівторок) о 14.30. До цього часу сторона позивача має надати інформацію про власника сайту protruskavets.org.ua, якого буде долучено до процесу в якості свідка чи навіть третьої сторони.

Якщо сам судовий процес не приніс жодної сенсації, то ряд непрямих факторів та події в перервах були досить знаковими. По-перше, Роман Ілик не з’явився особисто на цей суд. Його інтереси представляли адвокати Юрій Михасяк і Наталія Зубрицька, а також довірена особа Богдан Пукало. Прихильники Романа Ілика прямо в залі суду звинувачували Миколу Лагодича, що він сам має за собою гріхи, зокрема, не заплатив якомусь пану Г. за ремонт та висували інші звинувачення. Пан Лагодич висловлював розчарування, що справа затягується, адже є свідки, які готові свідчити про злодіяння банди Пуха-Ілика. Присутня в залі жінка показувала своє спотворене обличчя, яке, за її словами, вона має саме через Романа Ілика, в клініці якого залишила кілька тисяч доларів і ось тепер такий плачевний результат. В жінку від «батьківщинівців» полетіли звинувачення, що вона, мовляв, має два магазини, звідки в неї на це гроші, на що та спокійно відповіла, що не має жодного власного магазину, а ці два приміщення вона орендує.

Другий факт, який вартий уваги – це намагання «Батьківщини» тиснути на засоби масової інформації, навіть на той же «Трускавецький вісник» шляхом шантажу та постійних маніпуляцій. Так, здійснюється тиск на адміністратора сайту з вимогою подавати їхню однобоку інформацію. Прикладом є навіть подання інформації про сам судовий процес 12 жовтня, автором якої є прес-центр «Батьківщини». Вся агітаційна та однобока інформація подається адміністратору із допискою «Відповідно до ч.12 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України» партія - суб'єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звернутися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їх відповідь. Засіб масової інформації, що оприлюднив відповідний матеріал, зобов'язаний надати партії, кандидату у депутати, щодо яких поширено недостовірну інформацію, можливість оприлюднити відповідь. Відповідь має бути оприлюднена без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації. Відповідь на відповідь не надається. Вимагаємо опублікувати відповідь Львівського регіонального виборчого штабу ВО “Батьківщина” на брехливу інформацію, розміщену у Вашому ЗМІ!».

Третій факт – свідки, які нададуть суду всю інформацію. Поки що позивач залучив до справи тільки одного свідка – Анатолія Власюка, редактора газети «Тустань» та ведучого Дискусійного клубу, на якому вперше з вуст Миколи Лагодича прозвучала інформація про крадіжку його машини бандою Пуха-Ілика. Та маємо інформацію, що Микола Лагодич попросить свідчити у цій справі людей, котрі реально постраждали від цієї банди, котра діяла в Дрогобичі в 1990-х. Цікаво, що інформація, яку озвучував Микола Лагодич на Дискусійному клубі, лунала і в ефірі бориславського комунального міського радіо, була подана і в інших ЗМІ, але про це «Батьківщина» нічичирк. Виглядає на те, що ця політична сила в області за намовою трускавецької влади та особисто керівників трускавецьких «Батьківщини» та «Фронту змін» розпочала війну саме проти «Трускавецького вісника» як ресурсу, котрий говорить правду про те, що ці партайгеноссе витворяють на місцях.

Четвертий факт – це далеко не перший суд Ілика проти Лагодича. У Львові дивним чином справи закінчуються фактично нічим. І це при тому, що відбувалися вони без участі Миколи Лагодича, якого повідомляли про судові засідання не з суду, а з ОВК і то за годину до початку процесу. Виглядає на те, що Роман Ілик просто не бажає, щоб люди знали всю правду про 1990-ті, оскільки це може дуже сильно вплинути на результат виборів. Якщо б йому вдалося виграти вибори, тоді депутатська недоторканість автоматично гарантує йому імунітет від переслідування, якщо ж вибори він програє, а виграє не Лагодич, а хтось інший, тоді інтерес до цієї справи значно впаде.

П’ятий факт – намагання надати справі політичного забарвлення. Акцентування уваги на тому, що справа стосується «узгодженого» кандидата від «об’єднаної опозиції» і намагання затушувати очевидну кримінальну складову викликає підозру у намірі приховати всю правду про минуле Романа Ілика.

Шосте – погрози, які, за словами Миколи Лагодича, постійно надходять йому на телефон. В зв’язку з цим кандидат навіть змушений вимикати мобілку, адже кому було б приємно вислуховувати погрози о четвертій годині ранку. Погрожувати почали після того, як Микола Лагодич почав розповідати про банду Пуха-Ілика. Якщо повірити в той факт, що з цієї банди живими залишилося тільки двоє осіб і один з цих двох під вартою, то висновок напрошується сам по собі.

І останнє. За весь час передвиборчих гонок 2012 року кандидат Роман Ілик жодного разу не зустрівся віч-на-віч з представниками преси – тільки за участі нардепів. Також жодного разу не було проведено щирої розмови із відповідями на запитання, які реально хвилюють виборців – завжди і всюди «батьківщинівці» поспішають, бо напружений графік, бо високі гості, бо іншим разом. Бруд, який біло-червоні ллють, як не дивно, не на партію влади і не на кандидата від неї, а на кандидатів-самовисуванців, дійсно щирих патріотів типу Михайла Задорожного, Ігоря Куруса, Миколу Гука, Миколу Лагодича та інших, спонукає до роздумів – а може якраз Роман Ілик і є тим кандидатом, який влаштовує Банкову. Бо такими людьми легко маніпулювати, говорив на прес-конференції Микола Лагодич.

Як би там не було, а виглядає на те, що до 28 жовтня справа «Ілик проти Лагодича та Ключака» навряд чи завершиться. Ми ж інформуватимемо вас про те, як далі розгортатимуться події на цьому судовому процесі, який мав би і міг би стати дрогобицьким Нюрнбергом – за важкі злочини та терор проти дрогобичан в важких 1990-х.

Володимир Ключак

 

У Дрогобичі за сприяння Ігоря Куруса відзначили 70-річчя УПА

Заходи з нагоди великого свята покрови Пресвятої Богородиці, славного ювілею УПА та Дня українського козацтва розпочалися в Дрогобичі у неділю, 14 жовтня, зі Служби Божої у катедральному соборі Пресвятої Трійці. Опісля у редакції тижневика «Каменярі» відбулася презентація книги «Музично-інструментальна культура українців», номінованої на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка. Наукові диcкурси, які провів доктор мистецтвознавства, професор Михайло Хай, продовжились великим концертом кобзарів та лірників України у залі музичного училища ім. Василя Барвінського.

Головною ж подією серед заходів з нагоди відзначення 70-річчя УПА та Дня українського козацтва стала урочиста хода колони, яка у супроводі військового оркестру вирушила з майдану Злуки до пам’ятника «Борцям за волю України». У колоні шикувалися представники громадських організацій, козацькі формування, мешканці та гості Дрогобича. Біля пам’ятника було відслужено панахиду, пам’ять про полеглих у боротьбі за волю України вшанували також хвилиною мовчання та покладанням кошиків з квітами.

Далі колона рушила на майдан біля пам’ятника Тарасові Шевченку, де відбулося святкове віче. Розпочав його заступник отамана Львівської обласної організації міжнародного Союзу козацтва, генерал-лейтенант Олександр Вуйко. «Сьогодні ми, вшановуючи подвиг наших батьків та дідів, які боронили честь і славу держави, зберігаємо дух вольності та боротьби за свободу, відроджуємо духовні цінності славного українського козацтва», - сказав козацький генерал-лейтенант. Він запросив до слова кандидата в депутати у Дрогобицькому окрузі Ігоря Куруса, який привітав дрогобичан зі святом покрови Пресвятої Борогородиці та 70-річчям створення УПА. Олександр Вуйко від імені братів-козаків зачитав наказ Ігорю Курусу, як майбутньому парламентарію, та вручив орден Петра Сагайдачного.

До дрогобичан, які зібралися на віче біля пам’ятника Тарасові Шевченку звернулися також: доцент Дрогобицького педуніверситету ім. Івана Франка Євген Пшеничний, дочка Голови УГВР Кирила Осьмака Наталя Осьмак, громадський діяч Богдан Башак, голова воїнів-афганців Дрогобиччини Іван Адруневчин.

Завершили святкові заходи козацькими розвагами та частуванням кулішем з польової кухні.

 Прес-служба Ігоря Куруса

Підприємці Трускавця: «Ми – не антиукраїнські сили!!!»

 

Підприємці з парку не збираються так легко здаватися. Якщо влада Трускавця думає, що випустивши чергову газетку, де їх обізвуть «антиукраїнськими силами», вона змінила громадську думку, то це не так. Більшість мешканців проти безсистемної торгівлі в парку, проти бардаку та безладу, але більшість також проти того, щоб парк втратив своє обличчя, яке є водночас обличчям курорту. Люди прекрасно розуміють, що святе місце пустим не буває і що замість туроператорів одних будуть поставлені туроператори інші, свої; що замість художників та музикантів тут планують бізнес для інших. А розмови про першу санітарну зону – просто прикриття, такі ж абсурдні, як і звинувачення, що діяльність фотографа, художника, музиканта чи туроператора шкодить «Нафтусі».

На мітингу-пікеті 24 вересня справа не закінчилася. Підприємці з парку хоча й чекають на сприяння заступника голови Львівської ОДА Михайла Янковського, але водночас серйозно обговорюють проблему, яка виникла, у своєму колі – колі тих, кого чинна трускавецька влада хоче поставити на коліна, пустити у світ широкий із жебрацькою торбою. Зустріч підприємців проходила у форматі круглого столу на тему «Підприємці Трускавця за рівноправне і прозоре партнерство з органами влади та місцевого самоврядування» і відбувалася вона з 15.00 до 17.30 у середу, 10 жовтня, в приміщенні конференц-залу СПА-готелю «П’ятий океан».

Назвемо кілька прізвищ учасників круглого столу, не вказуючи регалій цих осіб: Ігор Пілько, Віктор Возняк, Зенон Ших, Віктор Марченко, Віктор Пиців, Костянтин Магльона, Володимир Саратовський, Михайло Кенц, Олександр Богуцький, Євген Бродзінський і це ще не всі. Ведучим на круглому столі був журналіст Олександр Магльона, шеф-редактор проекту «Нові Горизонти». Як бачимо, влада міста-курорту проігнорувала захід – їй, вочевидь, нецікаво було почути думку тих, хто її утримує.

Наш кореспондент не був на першій частині зустрічі, тому якщо хтось хоче дізнатися про все, що відбувалося на заході, мусить подивитися сюжети на телеканалі «Алсет» чи на Трускавецькому Інтернет-телебаченні. Ми ж подамо тільки інформацію другої частини круглого столу, від 16.15 до 17.30.

«Два на два чотири, якщо інше не передбачено законодавством», пожартував Віктор Возняк, а далі продовжив цілком серйозно: «Прикро, що на цьому круглому столі нема представників влади. Повинен бути діалог і саме влада повинна першою починати цей діалог. Бо вони для нас, а не ми для них». Якщо цього нема, то вплив на владу можна здійснювати в різні способи – як в мирний спосіб, так і через акції громадської непокори. Віктор Возняк нагадав присутнім слова римського імператора Нерона «для друзів – все, для ворогів – закон», вочевидь, дуже тонко натякаючи на дії чинної трускавецької влади, та задав риторичне запитання: «Хто друзі і хто вороги?».

В даному випадку потрібно просто виробити чіткі правила гри, адже робочі місця створюють люди собі самі і влада мала б це вітати, а насправді чиняться перешкоди. Так, можна заборонити стояти в парку з мегафоном чи продавати певні види товарів, але якщо йти за логікою чинної влади Трускавця, то скоро треба буде демонтувати славнозвісні «грибки» («парасольки»), під якими співають відпочивальники, бо ті знаходяться в першій санітарній зоні і може якимось чином теж шкодять «Нафтусі», як «шкодять» цілющій воді музиканти, художники, туроператори, фотографи.

Віктор Возняк розповів про співпрацю з Світовою організацією моди NRG-Group, тобто, про людей, які створюють світові центри моди на все – на готелі, ресторани, туризм тощо. Ця структура особливо зацікавилася Трускавцем і готова була інвестувати в земельну ділянку 132 гектари біля озера на вулиці Городище. В результаті були б збудовані об’єкти за найсучаснішими енергозберігаючими так званими «зеленими» технологіями, полилися б рікою кошти в міський бюджет, зменшилося б безробіття, багато загальноміських проблем вдалося б вирішити. Сьогодні, в понеділок, 15 жовтня, на зустрічі в Києві Віктор Возняк мав би представити пропозиції Світовій організації моди, але нездоланною перешкодою на шляху залучення цього потужного та солідного інвестора може стати незрозуміла позиція чинної міської влади.

Щомісяця «Альфа Плюс» сплачує в бюджет Трускавця по 200 тисяч гривень – це сума, якої явно замало на утримання чисельного чиновницького апарату Трускавця, та все одно можна назвати «Альфу Плюс» «годувальником» трускавецьких чинуш. Але до свого годувальника місцева влада ставиться недружелюбно, бо встромляє палки в колеса. В результаті – земля незадіяна, пустує, нема розвитку, фірма несе великі збитки замість того, щоб і вона, і місто, і люди отримували прибутки, роботу. Від квітня по жовтень цього року абсолютно законне та потрібне для міста рішення блокується шляхом свідомого та спеціального неприйняття, затягування, ставлення додаткових умов. «Ми ж не збираємося продавати цю землю по кусочках, як це роблять бариги», - зауважує Віктор Возняк.

«На сьогоднішній день це найгірша влада за всі роки, які я прожив», - жорстко і справедливо зауважив знаний громадський діяч Зенон Ших. На думку Зенона Тарасовича, неприпустимим явищем є факт, що замість мера відповіді підписують його заступники. Пан Ших розповів про зловживання депутатів, зокрема однієї з них, котра викидає каналізаційні стоки у водопровідну мережу. Громадський діяч зауважив, що туроператори та інші категорії «паркових людей» самі винні у ситуації, що склалася, адже не треба було чогось просити у влади. «Ви просили в них те, чого вони не мали права давати. На що ви в них просили дозволу, на що?», - сказав Зенон Ших і продовжив: «Ви не вмієте воювати, а збираєтеся тільки тепер, коли вас у задницю клюнули. Нас більшість, а їх всього сто чоловік».

Круглий стіл, який відбувся 10 жовтня, не мав на меті покритикувати владу Трускавця, не мав на меті зібрати всі нарікання в одну папку. Як зауважив його ведучий Олександр Магльона, «це мав бути перший крок до конструктивного діалогу». Та очевидно Олександр Васильович ще недостатньо добре знає трускавецькі реалії, адже наша місцева влада пре танком і на жоден діалог йти не збирається. Йдуть маніпуляції цитатами з різних законів, вириваються з контексту уривки правових актів, лунають звинувачення в тому, що кожен, хто виступає проти Козира та його прибічників – це «антиукраїнські сили», «нешьвідомі україньчі», «вороги», «саботажники», які заважають фронту ізмєн вести трускавецький паровоз впєрьод, туди, де в комуні зупинка (напевно, зупинка в такому стані, як біля лікарні). Підприємці на круглому столі наголосили: «Ми – не антиукраїнські сили!». Неприпустимо акцію на захист своїх економічних прав подавати як політичну акцію, а саме так її подали під чиюсь диктовку і «Джерела Трускавця», і «Голос ради». Влада замість виконувати свою місію – допомагати громаді – ховається за політичними гаслами, всіляким чином намагається приховати власну неспроможність виконувати функції, надані їй чинним законодавством України, зокрема і законом про місцеве самоврядування в Україні.

Володимир Ключак

У Києві "Свобода" провела віче і Марш Боротьби УПА

14 жовтня 2012 року в Києві відбулось урочисте віче та Марш Боротьби, присвячені 70-річчю створення Української Повстанської Армії. В акції взяли участь понад 30 тисяч українців, які з'їхалися з усієї України, аби вшанувати цю визначну подію, громадські діячі, футбольні фанати. Захід відбувся під гаслами захисту національних, соціальних, історичних та громадянських прав українців. Вів віче відомий журналіст, голова Сумської "Свободи" Ігор Мірошниченко. На заході виступили ветеран УПА Роман Левчанин, свободівці – лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок, Ірина Фаріон, Олег Панькевич, Андрій Іллєнко, Юрій Михальчишин, а також Голова ОУН Богдан Червак, поет і громадсько-політичний діяч Дмитро Павличко, член Комітету захисту української мови, відомий громадський активіст Олександр Бригинець.

Біля пам'ятника Тарасові Шевченку о 14:00 розпочалося велелюдне віче. Голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок заявив:

"Сьогодні, у 70-ту річницю УПА, ми чітко усвідомлюємо, що наше завдання – не лише пам'ятати про героїчну славу наших визвольних днів, славу вояків ОУН–УПА, які поклали своє життя заради збереження честі нації у роки Другої світової війни, але й продовжити і довершити їхню справу.

УПА боролася за побудову такої держави, в якій влада слугуватиме інтересам громадян, а не навпаки. Попри те, що формально наша держава зараз є незалежною і має всі атрибути державності, насправді вона є об'єктом нещадної експлуатації з боку "перефарбованих" компартійних і комсомольських функціонерів, колишніх кагебістів і кримінальних елементів; вони об'єдналися в потужний кримінально-олігархічний клан, який шаленими темпами грабує українців. Без усунення цих людей від влади українська державність так і залишиться формальною.

УПА спричинилася до здобуття державності, завдання ж нинішніх націоналістів – наповнити її справді українським змістом. Заплановане "Свободою" проведення люстрації – очищення влади від функціонерів совєцького окупаційного режиму та кримінально-олігархічних кланів – це фундамент побудови сильної і успішної держави, тієї держави, за яку боролися і вмирали українські повстанці.

Сучасний український націоналізм зберігає тяглість традицій боротьби за національне визволення та соціальну справедливість. Усі закиди ворогів "Свободи" про те, що буцімто її програма є "комуністичною" – цинічна брехня. Порівняльний аналіз праць ідеологів українського націоналізму, програмних засад ОУН і "Програми захисту українців" засвідчує: "Свобода" не відступилася ані на крок від націоналістичної ідеології, навпаки, постійно розвиває її, актуалізуючи, наповнюючи новим життям в умовах XXI століття.

Могутня держава, в якій пануватиме соціальна справедливість – це була та мета, яку ставили перед собою українські повстанці, спливаючи кров'ю в нерівних боях із ворожими ордами. Сильна держава зі справедливим суспільним ладом – це кінцевий результат реалізації нашої "Програми захисту українців". Можемо стверджувати, що саме Всеукраїнське об'єднання "Свобода" є спадкоємцем українських націоналістів, які боролися у лавах ОУН–УПА. У нинішніх умовах, коли навіть та неповна, значною мірою формальна державність України опинилася під загрозою, коли шаленіє режим внутрішньої окупації – саме "Свобода" є авангардом опозиційних сил, який рішуче виступає на боротьбу з антиукраїнською владою".

Кількість охочих узяти учать в Марші дедалі зростає і вже перевищила 20 тисяч. Зараз триває формування колони, після чого розпочнеться урочистий Марш Боротьби від пам'ятника Тарасові Шевченку і далі Володимирською вулицею й центром столиці до Михайлівської площі.

Прес-служба ВО «Свобода»

Мирон Цайтлер: «Віктор Конц лобіюватиме інтереси Борислава на державному рівні»

З ініціативи Віктора Конца, кандидата в народні депутати України від виборчого округу № 121, 19 жовтня у Бориславі відбудеться екологічна конференція "Екологічні проблеми Борислава та Стебника і пошук шляхів їх вирішення". Під час конференції планується розглянути питання щодо загазованості, стану атмосферного повітря, якості питної води, проблеми з утилізацією твердих побутових відходів, екологічного стану річок регіону, впливу довготривалого нафтоозокеритовидобутку в Бориславі та гірничих розробок у Стебнику на навколишнє середовище. Мета проведення: по-новому поглянути на проблеми довкілля, переосмислити ставлення до природи, підвищити природоохоронну освіченість населення і, як наслідок, покращити екологічну ситуацію в регіоні. До роботи в конференції запрошені провідні фахівці Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства надзвичайних ситуацій, екологи та представники державних і місцевих органів влади.

Цю ідею підтримали і міські влади Борислава та Стебника. Як зазначив міський голова Борислава Володимир Фірман, екологічна ситуація в нашому регіоні не проста.

«Вивчення проблеми забруднення території міста показало, що міграція вуглеводних газів не може бути ліквідована повністю, а вимагає сталих зусиль і впровадження невідкладних заходів, - каже Володимир Фірман. - Негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави. Маю надію, що конференція буде сприяти вирішенню проблем екології, від яких потерпають наші міста».

Сьогодні нашим співрозмовником є відомий вчений - доцент кафедри екології Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка, кандидат біологічних наук, керівник українсько-бельгійського центру екології Мирон Йосипович Цайтлер.

- Мироне Йосиповичу, нещодавно у Бориславі відбувся міжнародний форум нафтовиків, активним учасником якого ви були, а нині місто готується до чергового важливого заходу — екологічної конференції за участю високих посадовців столиці. Чим викликана така увага до нашого старовинного міста?

- Як відомо, перший захід пройшов у рамках святкування ювілею Борислава, а екологічна конференція проводиться в його розвиток. Хочу також зазначити, що ці знакові заходи відбуваються за підтримки кандидата в народні депутати України Віктора Конца.

І це дуже добре, що йому вдалося привернути до Борислава увагу багатьох відомих людей науки, інвесторів, державних діячі, що неодмінно матиме позитивний вплив на вирішення як нагальних проблем, так і перспективних питань міста нафтовиків.

Адже Борислав після кількох хвиль слави сьогодні перебуває у певному затишші.

Ми знаємо кілька таких етапів слави. Це - перший нафтовидобуток у другій половині 19 ст. Це - другий нафтопромисел, який ознаменував себе відкриттям потужних покладів нафти на глибинних горизонтах. І ось після цього 100-літнього періоду слави відбувся повний занепад нафтовидобутку. На цьому фоні бачимо певні ностальгійні настрої бориславців - їм хочеться повернути минулу славу свого міста. Більше того, у Бориславі витає дух третього нафтопромислу. Сьогодні тут люблять цитувати інженера-нафтовика, який на схилі років сказав таке: «Тут під моїми ногами є велика нафта і ця нафта буде служити нащадкам». Бориславцям дуже хочеться, щоб ці слова були пророчими. Тут очікують, що цю нафту вдасться віднайти і вона принесе Бориславу нову хвилю економічного зростання. Форум нафтовиків, який нещодавно відбувся, безперечно, сприятиме відродженню духу Борислава, сприятиме залученню багатьох людей – науковців, практиків, інвесторів, покликаних дати новий імпульс розвитку міста нафтовиків.

До речі, багато європейських країн проводять різноманітні науково-практичні конференції, форуми це в столицях, а на периферії. Так, сусідня Польща проводить подібні конференції, на яких доводилося брати участь, у Бжозові. І це місто з цього має користь. І не лише тому, що приймає конференції, форуми. Користь, насамперед, від практичних напрацювань учених і бізнесменів різних країн, які із зацікавленням вивчають і намагаються застосувати у повсякденній роботі. Я впевнений: Борислав матиме від цих двох форумів також чимале інтелектуально-практичне надбання, що даватиме йому змогу впевнено робити нові кроки до відновлення давньої слави.

- У свій час у Бориславі розвивали й інші галузі промисловості...

- Так, у 70-80 роках минулого століття відбувався стрімкий розвиток різних галузей промисловості, працювали підприємства хімічної, машинобудівної, радіоелектронної, деревообробної, легкої, харчової та інших галузей промисловості. На сьогодні ці надбання втрачено, але такий багатогалузевий спектр свідчить про наявні потужні потенційні можливості Борислава, які можна реалізувати.

- Які стратегічні завдання форумів?

- Це, насамперед, реклама Борислава, можливостей його розвитку. Але, крім того, відкривається змога задіяти інші потенційні ресурси. І коли ми на це звертаємо увагу, нам необхідно також врахувати не лише регіональні особливості (маю на увазі Дрогобиччину), не лише природно-ресурсний потенціал нашого краю, а також як національні, так і глобальні виміри. Ось подивіться. 2011 рік. ООН визначає три стратегічні напрями розвитку світової спільноти: продовольство, енергетика, здоров'я людини. Ці проблеми, до речі, актуальні й для української економіки. Чого хіба вартує проблема з енергетикою, насамперед у газовій сфері. І тепер, фокусуючи нашу увагу на природно-ресурсному потенціалі міста, ми повинні з нього й виходити під час пошуку шляхів вирішення енергетичної проблеми.

Кажемо, що стратегічним напрямом є здоров'я людини. У Бориславі можемо розвивати бальнеологію. Адже місто розташоване на рекреаційній лінії Трускавець – Борислав – Східниця. Відомий курортолог Іван Шимко бачить цю територію як рекреаційний комплекс. І справді, у Бориславі дуже потужні бальнеологічні ресурси. Мова йде про чисельні виходи на поверхню води «Нафтусі». На околицях міста багаті ландшафти. Це території, що примикають до Бориславського заказника і чекають свого освоєння під рекреаційні об'єкти. І в цьому, до речі, Борислав має свій досвід. Тут був пансіонат «Бескид», рекреаційні ресурси використовували під спеціалізовані установи - санаторну школу і спецшколу. Про «зелений туризм» бориславці знають із власної практики ще з 70-80 років минулого століття. А останнім часом у Бориславі почав розвиватися лижній туризм. Усе це підтверджує рекреаційні можливості міста.

- Можливості є, але як їх зреалізувати?

- Насамперед необхідно розробити міську програму стратегічного розвитку. До речі, німці мають програму стратегічного розвитку, що передбачає повну відмову від традиційних джерел енергії до 2100 року. Якщо це роблять успішні країни, то чому ми не робимо?

До розробки програми стратегічного розвитку Борислава мають долучитися представники громади, влади, науковці й у дискусії визначити основні напрями, їх може бути багато - не обов'язково усі будуть реалізовані, але мають бути зазначені. І на основі цієї програми розробити проектні пропозиції, з якими можна буде виходити, як до вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Це вже, так би мовити, технічні питання, а першим має бути розробка бачення – як громада бачить стратегічні питання свого розвитку.

- Ви як науковець вже десь озвучували своє бачення бориславських проблем і, якщо так, то чи мали підтримку?

- Озвучував як на кафедрі екології педуніверситету, так і в рамках українсько-бельгійського центру. Деякі з цих питань ми опрацьовували в співпраці з німецькими, польськими і бельгійськими колегами. Усе це дало змогу виробити певне бачення і пропонувати свої послуги у розробці таких програм. Ми можемо це робити. Обов'язково, як я сказав, у широкій дискусії. У свій час ми розробляли проект рекультивації відвалів бориславського озокеритового родовища коштом держбюджету. Це була наукова тема, яка також може бути маленьким аспектом оцієї програми, оскільки екологічні питання сталого розвитку мають бути стратегічними питаннями майбутнього Борислава.

- Є розробки, є напрацювання, є ідеї. Чи можна розраховувати на підтримку держави, на те, що пропозиції Борислава розглянуть у столиці і буде належне реагування?

- Це не просте запитання, тому що кожна бориславська влада зверталася до Кабінету Міністрів України, Президента за допомогою у вирішенні назрілих проблем. Не просто ці питання вирішуються. Щоб отримати підтримку у державних інституціях, треба, насамперед, мати в Києві свого представника. Думаю, народним депутатом України від нашого округу має бути бориславець. До речі, у нас вже є позитивні на-працювання у сфері охорони довкілля, вирішення проблем Борислава з людиною, з якою я вчився у школі, яку я знаю, і можуть бути плідні результати від майбутньої співпраці. Мова йде про Віктора Конца. Ми мали з ним розмову в рамках кількох законодавчих актів, на основі яких Борислав може мати певні напрями розвитку і, зрозуміло, як я вже сказав, тут має бути постійна підтримка нашого депутата. Ним має бути людина, спроможна лобіювати інтереси міста на державному рівні. Це дуже вагомий чинник реалізації отих напрацювань, про які ми говорили вище.

- Ми говорили про проблеми Борислава. А які проблеми регіону ви вивчали і як їх можна вирішити?

- Дрогобиччина має дуже потужний потенціал - у районі, як і в Бориславі дуже багато земель, які належать до неугідь. Це – мочари, заплави річок, що займають великі площі. Пшеницю чи інші сільськогосподарські культури на них вирощувати не будеш. Але на них можна вирощувати так звані енергетичні рослини. Сьогодні є перелік рослин, які ефективно нарощують біомасу, яку використовують для біопалива. Цим шляхом йдуть країни Європейського Союзу і нам це треба розвивати.

Це питання на часі й на рівні держави. Ми знаємо, що й уряд хоче, аби на землях чорнобильської зони вирощувати енергетичні рослини. На Дрогобиччині є мікромоделі таких територій – це Борислав, це землі в околиці Стебника, які не придатні для сільськогосподарського виробництва і підходять під такі програми,

Якщо наш представник у Верховній Раді відстоюватиме ці інтереси, то це стане імпульсом розвитку регіону. Тому що, на жаль, у реґіоні також накопичилось багато проблем. Сьогодні Дрогобич переживає не прості часи. Це ж стосується і Стебника. Тому прекрасно, що депутат від Дрогобиччини буде у Верховній Раді й відстоюватиме наші інтереси.

- Чи думали ви над тим, щоб розробити генеральний план розвитку нашого реґіону — Борислава, Дрогобича, Стебника, Трускавця, сіл і селищ Дрогобицького району? Адже тут багато спільних проблем і могло б бути спільне їх вирішення.

- Дрогобицький реґіон - його ще називають Дрогобицька урбоагломерація - як екосистема є єдиним цілим. Але проблема в тому, що він функціонально й територіальне розділений між населеними пунктами, що мають статус обласного підпорядкування. Кожен має свій напрям розвитку, свої джерела наповнення бюджету, і, на жаль, дуже мало механізмів їх інтеграції. Поки не відбулася адмінреформа, яка б мала це врахувати, необхідно шукати шляхи, механізми координації на рівні реґіону.

- Словом, форум нафтовиків, екологічна конференція на часі. Вони дають змогу озвучити проблеми Борислава, бути почутими як на рівні держави, так і міжнародному...

- Саме так. Я б сказав, не лише проблеми Борислава, а й регіону. До речі, у програмі Віктора Конца ці проблеми також висвітлені. А оскільки ці питання є й у полі моїх наукових зацікавлень, мені це також дуже імпонує, що, врешті-решт, має настати цей момент істини і наш реґіон буде єдиним цілим. Тоді ми спільно зможемо вирішити дуже багато проблем. Як приклад, згадаймо проект «тролейбус», про який уже говорять більше десятка років. Якщо б його реалізувати, не лише значно поліпшилося б транспортне обслуговування населення, а й поліпшилась би екологічна ситуація в реґіоні. Подібних справ можна б зробити чимало.

- Дякую за розмову.

Інтерв'ю взяла Наталя Кушнір, газета «Нафтовик Борислава»

 

 

Дрогобичанки та трускавчанки є відьмами?

Так-так… це правда. Однак, іншого формату… І тут в нас не обійшлося без Пласту та цікавого дівочого куреня із ще цікавішою назвою - «Степові відьми». Його заснували дівчата-українці в 1955 році в США. А вже у 2005 році такий осередок був створений і в Україні. А вже наступного року Крайова Пластова Рада затвердила курінь у кількості 32 чоловік (точніше, дівчат). Відтоді кількість відьом зростає. До такого куреня на сьогодні входять 20 старшопластунок зі Львова, Рудок, Дрогобича, Трускавця, Нового Роздолу, Тернополя та Чернівців. Щоб ви не подумали, що тут пахне окультизмом, то ні. Запевняю вас. Адже основна діяльність куреня – плекати і передавати наступному поколінню українські народні традиції. Найфеєричнішими в курені є святкування українських празників, а також свята «Хелоуїна» в кінці жовтня перед Днем всіх святих. Серед відомих наших відьом є трускавчанка Марта Пецюх, чимало дрогобичанок - Оленка Мазурок, випускниця львівської Політехніки Люба Журко, яка, до речі, в далекому 2010 в рамках акції «Скільки коштує любов», розмальовувала стіни в дитячому будинку «Оранта». І наостанок, з посмішкою аж хочеться сказати як чоловіку заїжджену фразу, що усі жінки, направду, може десь і в…

Артур Сом

Який колір Дрогобича?

 

«Якого кольору Дрогобич?» Саме таке питання ми задали під час нашого вересневого опитування мешканцям Дрогобицького краю. Серед запропонованої палітри чимала кількість обрала типовим для міста Котермака сірий колір – 23%, на другому місті зелений – 19%, а на третьому синій – 12%. Знаходимо і той цікавий факт, що сірий колір в минулому був частим гостем буденного життя дрогобичан. Тому ще Яків Головацький із «Руської Трійці», під час мандрівки у 1839 р., пише, що переважно в Дрогобичі та поблизу міста люди одягали одяг сірих кольорів. Як розповіла історик Дрогобицького університету (ще у 2011 р.) п. Світлана Біла, цей колір вказував на існування в місті заможної верстви населення, колір якої був панський, тобто сірим.

Артур Сом

Божий наказ

 

/Церква – єдина організація в цьому світі, яка існує заради тих, хто не являється її членами/

12-13 вересня в м. Києві, в приміщенні церкви „Еммануїл”, пройшов семінар під назвою „Мобілізація на місіонерство”, організований церквою „Еммануїл” та місією „King fisher”. В ході семінару були висвітлені принципи успішного місіонерства та євангелізації, питання відкриття нових церков і служінь та вплив церкви на сучасний світ. На семінар були запрошені пастори, лідери та служителі церков, а його спікером був пастор Йохан Трон відділений для місіонерського служіння з ПАР. Також своїми відкриттями ділилася сестра Людмила Іванченко, яка служить в команді „King fisher”. Це був потужний семінар, який повпливав на бачення та служіння багатьох присутніх. Цей семінар торкнувся мого серця і надихнув мене, адже основне покликання Церкви Христової залишається незмінним. Це не просто покликання –це наказ, який поширюється на усіх християн без винятку. Цей наказ – проповідувати Євангеліє Царства. В Євангелії від святого Марка 16:15 записані слова, сказані Ісусом його учням: „Ідіть по цілому світові, та всьому творінню Євангелію проповідуйте!” Це наказ, який стосується і нас, якщо ми вважаємо себе учнями Христа. Біблія чітко говорить, що віра приходить від слухання Слова Божого. Неможливо знати те, про що ти не чув. Сьогодні світ рекламує продукцію та різні послуги і робить це так, щоб усі навколо знали: Що? Де? Коли? Вони віддають свій час, свої гроші, свою увагу тій праці, яку виконують. Чи віддані сьогодні християни справі благовістя? Чи розуміють вони важливість проповіді Євангелії?

Аби не я

Існує різниця між тим, щоб знати те, що Ісус Христос наказав, і робити це. Апостоли пішли і проповідували. Ісус не просив, не казав: „Можливо, ви підете. Будь ласка, підіть…”. Він сказав: „Ідіть!” Хтось може сказати: „Це не моя справа, це справа пасторів і євангелистів”. Це хибна думка. Проповідь Євангелії стосується кожного християнина. Скажу більше. Якщо ти народжений згори, маєш уста, вмієш говорити, тобі є про що сказати тим, хто не знає Ісуса Христа. Ти маєш що сказати тим, хто йде в пекло. Можна не мати ораторських здібностей, великого служіння, але можна говорити про Ісуса. Як? Дуже просто. Розкажи те, що у твоєму житті зробив Господь.

Існує серед християн ще одна неправильна думка: „Ісус наказав це апостолам”. Ким були апостоли? Може вони мали теологічну освіту? Ні, це були рибалки, які віддали свої серця Ісусу. Віддай своє серце повністю Христу, і тоді ти зможеш усе.

Згадаймо про Гадаринського одержимого та Самарянку, як вони зустрілися з Ісусом. Зустріч з Христом принесла зміни в їхні життя. Та найголовніше, що під час цих зустрічей Ісус сказав їм: „Іди і розкажи те, що для тебе зробив Господь”. Ким були ці люди? Вони були відкинуті, нещасні, обездолені. Але зустріч з Христом перевернула їхні життя, і вони стали благовісниками, які привели людей до Ісуса.

Коли ми звіщаємо Євангеліє, ми тим самим дякуємо Богу за те, що Він зробив у нашому житті. Він подарував нам у Христі спасіння, прощення, вічність. Сьогодні Ісус Христос говорить кожному з нас: „Іди і розкажи, що зробив тобі Господь!”

Люди, які поряд, потребують тебе – скажи їм про Ісуса. Поділись радістю спасіння, яку ти маєш. Відкинь усі страхи та сором. Сьогодні, як і за днів апостолів, залишаються актуальними слова Ісуса Христа, записані у 10 розділі Євангелії від Матвія: „Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюсь перед Отцем Моїм”. Можна говорити про Ісуса Христа людям або просто мовчати, знаючи Спасителя. Деякі люди працюють довгі роки на роботі, і ніхто навіть не здогадується, що це людина, яка знає Бога. Такі собі християни-партизани. Або бачачи проблему людини і знаючи Того, Хто їй може допомогти, просто мовчать. Біблія говорить, якщо ти знаєш, як робити добро і не робиш, то маєш гріх.

Дочасне і вічне

Перегляньмо своє життя, своє серце. Що там? Там „я”, „мені” і „моє”. Я роблю те, що сам хочу. Усе заради себе, коханого. Не буду ризикувати своїм життям. Це говорить наш людський егоїзм. Біблія говорить по-іншому. Багато християн шукають свого: процвітання, власного благоустрою та інше. У цьому немає нічого поганого, коли на першому місці в твоєму серці Христос, коли ти живеш заради Нього, коли ти себе вважаєш дочасним на цій землі і знаєш, що покликаний Богом, щоб виконати Його волю. А якщо ні, хочу тебе розчарувати, всі твої скарби земні згорять, з собою нічого не забереш.

В Євангелії від Марка 8:35-37 Ісус говорить: „Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або, що на замін дасть людина за душу свою?”

Ісус чітко говорить, заради чого варто віддати своє життя. Бог дав нам життя, ми народились згори, і тепер від нас залежить, кому ми присвятимо своє життя, чим ми будемо займатися у нашому житті, що ми будемо говорити людям. Сьогодні ще є час переглянути своє серце. Почни служити людям, проповідуючи Євангеліє. Багато твоїх проблем вирішаться, коли ти почнеш дбати про Боже Царство, а не про своє власне. Знай, що ти покликаний Самим Творцем Неба і Землі звіщати Євангеліє Царства. Ісус Христос прийшов, щоб спасати. Син Божий помер за гріхи усіх людей, щоби дати спасіння усім. Розкажи, що тільки вірою в Ісуса можна отримати вічне життя. Розкажи про те, що немає щастя без Христа, що немає надії без Нього. Розкажи, як Господь любить нас, людей! Проголошуй Боже Царство, тому що Воно близько!

Руслан Цехмейстер

 



Обновлен 16 окт 2012. Создан 15 окт 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником