Трускавецький вісник № 131 (510) від 29 жовтня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 131 (510) від 29 жовтня 2012 р.

29.10.2012



 

У номері: Попередні результати виборів; Ніхто не забутий, ніщо не забуте; Флешмоб від «Надії»; Чекаючи приходу Ісуса Христа.

Новини Трускавця та регіону

Попередні результати виборів

Станом на 15.00 29 жовтня в Дрогобицькому 121 виборчому окрузі впевнено лідирує партія «Свобода». З опрацьованих 45,45% протоколів вона набирає 42,21% голосів виборців. Другою йде «Батьківщина» із 38,57%, третім Удар (9,81%), четвертою Партія регіонів (3,82%), заключає першу п’ятірку «Наша Україна» (1,93%). У Трускавці тенденція зберігається, щоправда розрив між «Свободою» та «Батьківщиною» значно більший. Партія регіонів у місті-курорті набрала 551 голос, здобувши симпатію 5,2% голосів виборців. До речі. Всі спостерігачі відмічають порівняно низьку явку наших краян на вибори – біля 60%.

По мажоритарному округу перемогу здобув Роман Ілик (50,24%), який набрав стільки голосів, скільки всі його 19 опонентів разом взяті. Сюрпризом результатів виборів є факт зайняття другого місця на мажоритарці Павлом Барнацьким(8,2%), помічником Юрія Кармазіна (Партія захисників Вітчизни). В першу п’ятірку симпатій краян потрапили і Ігор Курус(7,82%), Михайло Задорожний (7,29%) та Микола Гук(4,82%). Це дані станом на 15.00, взяті з офіційного сайту ЦВК www.cvk.gov.ua

Подаємо офіційні дані по дільниці в трускавецькій СШ № 2-гімназії, де наш кореспондент при підрахунку голосів до півшостої ранку.

 З 2369 внесених у списки, проголосувало 1520 осіб (з них 20 на дому). Невикористаних бюлетенів – 860. Тобто, взяло участь у голосуванні біля 60%.

 Партії: Свобода – 749, Батьківщина – 429, Удар – 160, Партія регіонів – 78, Наша Україна – 36, Комуністична партія – 28, Ляшко та СПУ – по 4, УНА та Руський блок – по 1, Партія пенсіонерів України – 7, Зелена планета – 2, Недійсні – 6, Україна вперед – 10, а решта партій по 0 голосів.

 По мажоритарці: Ілик – 822, Курус – 93, Гук – 83, Задорожний Михайло – 73, Возняк – 64, Барнацький – 58, Янковсьий – 55, Лагодич – 53, Грабовський – 34, Конц – 32, Зубицька – 31, Тустановський – 24, Недійсних – 22 (були написи типу Чак Норіс і інші приколи), Старовойт – 12. Сендак та Курчик – по 10, Гентош – 14, Іван Задорожний – 8, Одрехівський – 16, Трощановський – 4, Соколов – 2.

Дрогобицькі анонси

У Дрогобичі в середу, 31 жовтня, пройдуть урочистості з нагоди 94-ої річниці проголошення Західно-Української Народної Республіки. Святкування розпочнуться в Народному домі ім. Івана Франка о 15.30.

А 9 листопада 2012 року о 10.00 годині розпочне свою роботу ХХV сесія Дрогобицької міської ради шостого скликання.  На розгляд сесії пропонується такий порядок денний: 1. Земельні питання; 2. Питання приватизації; 3. Бюджетні питання; 4. Різне.

Власна інформація

У Дрогобичі на одній з дільниць в урнах виявили приблизно 300 чистих бюлетенів

У ніч на 29 жовтня при підрахунку голосів у виборчій дільниці № 461717 (загальноосвітня школа № 14) виявили приблизно 300 чистих бюлетенів – половина з них зі списками партій, половина – зі списком кандидатів-мажоритарників. Уважніше придивившись, побачили сліди від позначок, які зникли. Відтак було оглянуто ручки, які були у виборчих кабінах і виявили, що одна з них писала чорнилом, яке зникає. Про це повідомив кореспондент  ДЗ з посиланням на довготермінового спостерігача від Комітету виборців України Ігоря Струналя. Бюлетені, за якими вдалося встановити волевиявлення виборця, який ними голосував, взято до уваги, решту визнано недійсними.

Іван Тихий, «Дрогобицьке земляцтво»

Ніхто не забутий, ніщо не забуте?

З моменту закінчення Великої Вітчизняної війни пройшло 67 років, але за весь цей час державна влада зі своїми необмеженими ресурсами так і не попіклувалась зібрати по місцях проведення боїв тієї страшної, жорстокої війни безіменні останки тих, хто віддав своє життя за свою Батьківщину, за благо свого народу, незважаючи на те, чи це воїни Радянської Армії, чи воїни УПА. На жаль, не встановлені особи виявлених загиблих воїнів, не віддані останні почесті, не знайшли пристойного поховання жертви жахливої людської м’ясорубки. Потрібно врахувати і те, що не було проведено і повного розмінування території, де точилися бої, по теперішній час на боєприпасах: мінах, снарядах, гранатах підриваються люди, тварини, техніка.

 Для кожного, хто хоча б раз побував на розкопках в долинах смерті, стає очевидним, яким неймовірним цинізмом наповнені слова: “НІХТО НЕ ЗАБУТИЙ, НІЩО НЕ ЗАБУТЕ”. Ці слова можна прочитати практично всюди на мармурових обелісках, в музеях та меморіалах біля Вічного вогню, їх декламують, повторюють і приводять в підтвердження нашої пам’яті, турботи всесторонньої уваги героїчному минулому до тих, хто не повернувся з полів Великої Вітчизняної і до тих, хто залишився там назавжди. Імена мільйонів загиблих продовжують залишатися невідомими для нас. Різні люди відвідують долини смерті. Пошукові загони шукають останки солдат, медальйони-смертники, залишки червоноармійських книжок, нагороди, щоб з їхньою допомогою встановити особистості загиблих та поховати їх в братських могилах; трофейники та мародери, відомі як чорні археологи, шукають вогнепальну та холодну зброю, шукають та розкопують невідомі поховання як радянських, так і німецьких військовослужбовців в пошуках цінних особистих речей та нагород. Все це осідає у власних колекціях, або продається, забезпечуючи цим стабільний дохід самозваним «археологам», оскільки попит на подібні речі з часом не зникає. Останнім часом з’явилась нова, багаточисельна категорія людей, яка приходить в долини смерті виключно за ломом кольорових та чорних металів. В напівлегальних пунктах прийому охоче приймають солдатські каски, латунні гільзи, алюмінієві котелки, кружки та фляги, мідні пояски від артилерійських снарядів, обломки дюралевої обшивки вщент розбитих літаків. Для когось походи в долини смерті є засобом заробітку на життя, хобі, вільне проведення дозвілля, полум’яний патріотизм, але всіх цих людей поєднала війна.

Про ту велику війну написано багато, але вся військова історіографія, як і вся офіційна пропаганда, повідомляла, як ми тепер знаємо, далеко не все. Чомусь вона була незацікавлена ні в об’єктивній оцінці істинних людських втрат, ні в виявленні істинних причин.

 Кому потрібна така правда про війну?.. Всім тим, хто носив і носить погони, тим, хто вибрав своєю професією захист Вітчизни. Навіщо потрібна така правда? А задля того, щоб уникнути в майбутньому помилок минулого. Всім добре відомо, що народ, який не знає своєї історії – не має майбутнього. Невже наші предки століттями проливали свою кров в битвах з багаточисельними ворогами, віддавали свої життя для того, щоб ми з вами не мали майбутнього? Невже вдови та сім’ї полеглих і досі незахоронених воїнів даремно сумували і проливали сльози?..

У 1242 році великий князь Олександр Невський по закінченню Льодової битви на Чудському озері наказав захоронити всіх мертвих воїнів-русичів, які опинилися до кінця битви під льодом озера. По зову серця сотні людей з плотів та човнів витягували затонувших воїнів баграми, щоб з відповідними почестями предати їхні тіла землі. У 1380 році великий князь Дмитро Донський, який наголову розгромив полчища Мамая, не залишив Куликове поле до тих пір, поки не були поховані всі загиблі та не була поставлена на військовому кладовищі Куликівської битви церква Різдва Богородиці. У 1789 році, коли фельдмаршалу Олександру Васильовичу Суворову після Римниківської битви генерали запропонували відсвяткувати закінчення війни з турками, великий полководець відповів: ”поки не буде відданий землі останній загиблий солдат - війна не закінчиться”.

Колектив Дрогобицько-Бориславський об’єднаного районного військового комісаріату під турботливим керівництвом військового комісара підполковника Попова Віктора Євгеновича, займався врученням нагород ветеранам, неодноразово виїжджав до місць проживання ветеранів для привітання з нагоди Дня перемоги, проводить прийом ветеранів з особистих питань, займається виробленням та видачею посвідчень учасникам бойових дій, веде переписку з військовими архівами про надання відомостей родинам про службу, загибель рідних на полях війни. Ведеться військово-патріотична робота, проводяться змагання серед призовної молоді, яка навчається в школах, технікумах. Цим займається інструктор відділення комплектування та обліку чисельності Дрогобицько-Бориславського ОРВК, старшина військової служби за контрактом Роман Возняк.

Пошуковому загону “ВІДРОДЖЕННЯ”, який очолює майор Дорофєєнко Вадим Сергійович, начальник відділення офіцерів запасу і кадрів нашого військового комісаріату від Волинської обласної, пошуково-дослідницької, правозахисної, історико-просвітницької, громадської організації “СУМЛІННЯ”, під керівництвом директора Луцького військово-історичного музею Пасюка Ігора Миколайовича лише в 2012 році вдалося виявити та перепоховати рештки 35 воїнів Радянської армії які загинули в боях, 4-х з яких вдалося ідентифікувати: ст. с-нт Осадчук Ф.Ф., гв. ст. с-нт Білоусов М.С, рядовий Глєбов, рядовий Корольов, на жаль решта імен та прізвищ виявлених воїнів 47-ї армії І-го Білоруського фронту, які в період з березня по липень 1944 року вели запеклі бої за визволення Ковельщини від німецько-фашистських загарбників, залишаються невідомими. На основі проведеної роботи пошукового загону створено фільм. Нещодавно, 26 жовтня, до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників, відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу на Волині, який упорядкував пошуковий загін “ВІДРОДЖЕННЯ” з наданням всіх військових почестей загиблим солдатам та встановленням пам’ятного хреста. Також відбулося вручення нагород пошуковцям Ковельщини від Львівської обласної організації ветеранів України та Всеукраїнської спілки радянських офіцерів, за проведену військово-патріотичну роботу та збереження історичної пам’яті.

 Загін співпрацює з Київським міським історико-патріотичним клубом “ПОШУК” (керівник Андрій Парахоня), військовим музеєм ЗОК (керівник полковник Сергій Паліса), Львівським товариством пошуку жертв війни “ПАМ’ЯТЬ” (керівник Любомир Горбач), Жовківською німецькою народною спілкою (керівник Володимир Метика).

Щира вдячність приватному підприємцю Шемеляк Оксані Мирославівні та Асаулюку Володимиру Васильовичу, які в вигляді спонсорської допомоги виготовляли таблички на солдатські пірамідки та мармурову дошку на пам’ятний хрест.

Чіткими рядами стоять солдатські піраміди з табличками “НЕВІДОМИЙ СОЛДАТ - 1944 рік”, а навкруги шумлять дерева, наче співають полеглим воїнам останню пісню.

Вічна слава героям, які віддали свої життя у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками 1941-1945 років!

Вічна пам'ять!

Вадим Дорофєєнко, майор, начальник відділення офіцерів запасу і кадрів Дрогобицько-Бориславського ОРВК

Флешмоб від «Надії»

Мабуть, це дійство надовго запам’ятається студентам факультету іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

24 жовтня перед приміщенням, де вони навчаються, вихованці та волонтери Дрогобицького добровільного товариства захисту дітей-інвалідів “Надія” провели флешмоб. Всі разом розучили нескладний танець і станцювали його з азартом і весело.

Дійство відбулося в рамках проекту “Право має перемогти” за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Перед танцювальною частиною флешмобу доброволець Корпусу Миру США Ліза Стейнхауер презентувала діяльність Товариства “Надія”, проект, який сьогодні реалізовується, та потреби і можливості членів товариства. Говорила вона рідною, англійською, мовою, адже нещодавно приїхала до Дрогобича. Студенти добре її розуміли і неодноразово аплодували.

Відтак Ліза представила і активних учасників Товариства “Надія”, які щодня долають труднощі, що й не снилися здоровим людям. Проте вони самі, їхні батьки загартували свою волю та вчаться допомагати іншим людям з особливими потребами, в них багато чого можна повчитися.

За словами Лізи Стейнхауер, метою проекту є навчати не лише дітей та молодь з неповносправністю, їх близьких, а й широке коло громадськості, як людям з інвалідністю захищати свої права. “Я щодня бачу, які труднощі доводиться долати цим дітям, - підкреслила доброволець. – Треба повчитися в них мужності, наполегливості й терпіння”. На її думку, цей день має запам’ятатися багатьом не лише веселим танцем, а й як нагадування про неповносправних дітей, права яких треба захищати всім.

Ще довго після флешмобу Дрогобичем гуляли студентки з факультету іноземних мов, одягнені у фірмові майки Товариства “Надія”. Дійство їм явно сподобалося.

Метою проведення даного заходу було інформування молодих представників нашої громади про можливості, інтереси та здобутки учасників товариства “Надія”, формування у них толерантного ставлення до людей з особливими потребами.

Хочеться вірити, що вони ніколи у своєму житті не залишаться байдужими до оточуючих людей, які в тій чи іншій мірі від них чимось відрізняються, тому що бачитимуть, перш за все, в кожній особі людину, яка має ті ж права, що і вони самі.

Анатолій Власюк

Чекаючи приходу Ісуса Христа

 «Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо... Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!» (Пс. 89:10,12).

Народжується людина на світ і починає свій життєвій шлях, довжиною у 70 або 80 років, а може й менше. Обгорнена піклуванням батьків, дитина зростає та зміцнюється для самостійного життя. Дитинство, навчання, робота, пенсія - ось така картина життя багатьох пересічних громадян. А що потім? Звісно, що смерть, похорон та поминки.

А що далі? Що після смерті? Суд Божий і дві вічності - пекло або рай. Навіть якщо хтось і не вірить в те, що там, за порогом смерті, існує вічне життя - воно існує. Так говорить Біблія, книга, твердження якої вище за невірство багатьох людей. Тому що Біблія - це Боже Слово.

 Багато людей проживає, так і не усвідомлюючи, що Ісус Христос Божий Син прийшов, щоби дати прощення та вічне життя людям. Бог є Справедливий, і кожна людина, яка приходить а світ, рано чи пізно у своєму житті чує про Ісуса Христа та про те, що Він помер і воскрес. Почувши Слово Боже, багато людей відвертаються від спасіння та від вічності з Богом. Звісно, кожен має право вибору. Люди можуть вірити у те, що вони походять від мавпи. І в те, що Земля утворилася від "великого вибуху". Але, що скажуть ці люди в своє оправдання, коли прийде Ісус Христос?!

 В Євангелії від Матвія 25:31-34,41 записані слова Самого Ісуса Христа: "Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу… Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований». Ісус Христос неодмінно прийде, і Його побачать і ті, хто чекав Його приходу, і ті, хто не чекав. Ті, які вірили у Нього, і ті, які Його відкидали як Спасителя. Ті, що прийняли Його в своє серце, і ті, хто не прийняв. Ті, що жили по Божим Заповідям, та ті, хто йшов беззаконними шляхами. Прихід Ісуса побачать праведні і нечестиві люди.

І прихід Ісуса для одних буде великою радістю, а для інших - великим розпачем та відчаєм. Одні будуть веселитись, інші будуть гірко ридати про те, що могли прийняти Ісуса як Спасителя, але не зробили цього. Цей день, ця мить для одних стане переходом у вічне блаженство, для інших - переходом у вічні муки. І тоді ніхто і нічого не зможе повернути назад для того, щоб щось виправити. Такий вже менталітет у людей: "поки грім не вдарить, мужик не перехреститься". Але коли вдарить той грім, грім приходу Божого Сина, не поможе вже нічого. Тому що кожен жив, тому що кожен чув про Ісуса, тому що кожен мав ВИБІР. Повірити в Ісуса і очікувати Його приходу, чи жити так, як заманеться. ДУМАЙ, ПОКИ ЩЕ НЕ ПІЗНО.

 Існує інша категорія людей, які надіються на Ісуса Христа тільки в цьому житті, і які мало знають про вічність. Це, як правило, люди, які дуже добре знають обряди та виконують їх.

Такі люди не знають, що в Біблії написано про вічне життя та про те, хто попаде туди, а хто ні.

В першому посланні до Коринтян 15:19 Апостол Павло пише: « Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!» Навіть якщо ти побожний, але не віриш у воскресіння мертвих, ти йдеш не по тому шляху. Надія на Ісуса веде до вічності та до віри у воскресіння мертвих.

Ми точно не знаємо ні дня, ні часу коли прийде Божий Син у славі, щоби судити живих і мертвих. Бог хоче, щоби ми були вірними до кінця. Кожний день потрібно чекати свого Спасителя. Кожний день жити в очікуванні, бути готовим кожного дня зустріти Його. Ми буваємо готові до усього, та тільки забуваємо бути готовими до приходу Ісуса Христа. Той, з ким ми хочемо жити вічно, прийде неодмінно. А чи будемо готові ми зустріти Свого Спасителя? Чи зможемо ми подивитися у Його очі і сказати: «Господи ми тебе чекали!?»

Тому сьогодні ми можемо виправити все, що є неправильним у нашому житті. Сьогодні ми можемо навчитися жити, чекаючи Його приходу. Завтра може підвести нас. Не знаємо ні дня, ні години, коли відійдемо з цієї землі. Не знаємо, на якому році обірветься наше життя.

А якби знали? О, тоді ми би добре підготувалися. Знаючи день, коли прийде Господь, люди саме на цей день були би готові. Але Бог не хоче такого, Він чекає вірності від нас. І Господь цінує нашу вірність. Тоді, коли ми залишаємося вірними Своєму Творцю у радості і в горі, в бідності і в багатстві, в здоров’ї та у хворобі, та й взагалі у різних життєвих ситуаціях, Його батьківське любляче серце радіє. Вірність Богу показує, наскільки сильно ми чекаємо Його приходу та вічності з Ним.

 Якщо ти ще сьогодні не думаєш про вічність, саме час подумати. Якщо ти надієшся на свої добрі справи, почни сьогодні вірити в спасіння через Ісуса Христа. Якщо ти ще сьогодні Його не чекаєш, почни жити тим, що Він, Божий Син, неодмінно прийде за тобою. Будь вірний Ісусу Христу все своє життя. Ісус сказав: «…Будь вірний до смерті, і Я тобі дам вінця життя!» (Об. 2:10)

Живіть, знаючи, що Спаситель прийде! Живіть, чекаючи приходу Христа Господа!

А Він вірний Своєму слову, сказав, значить прийде!

Руслан Цехмейстер

 



Создан 29 окт 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником