Трускавецький вісник № 132 (511) від 31 жовтня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 132 (511) від 31 жовтня 2012 р.

31.10.2012



 

У номері: 100 років залізничній станції Трускавець; Свято Гарбуза; Мультфільми та наші діти; Про остеопороз; Нові методи діагностики у Трускавці; Семінар Центру зайнятості в Бориславі.

Новини Трускавця та регіону

Лікарі курорту освоюють нові методи діагностики

Як інформує газета «Трускавецькурорт», з метою підвищення кваліфікаційного рівня медичного персоналу та використання нових сучасних методів лікування захворювань порушення обміну речовин медичний відділ ЗАТ «Трускавецькурорт» постійно співпрацює з державними та приватними структурами України, Росії та країн Євросоюзу. Так, нещодавно медичним відділом ЗАТ «Трускавецькурорт» спільно з компанією «Меда Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ» проведено конференцію «Сучасні методи раннього виявлення, діагностики та лікування цукрового діабету».

З’їзд учасників конференції пройшов в готелі Mirotel Resort & Spa, а зустріч – в конференц-залі Renaissance. Під час конференції розглянуто наступні тематичні питання: «Препарати комплексної метаболічної дії в терапевтичній практиці» (доповідач В. Приходько, професор, кафедра терапії і геріатрії НМАПО ім. П. Щупика), «Ускладнення цукрового діабету» (доповідач О. Кіхтяк, доц. каф. ендокринології ЛДМУ ім. Д. Галицького, кмн.), «Діагностика та лікування алергічних ринітів» та «Лікування атонічного дерматиту» (доповідач А. Бандрівська, головний алерголог Львівської обл.).

Участь у конференції взяло близько 70 лікарів ЗАТ «Трускавецькурорт» та інших медичних установ м. Трускавця і Львівської області. В основному це були спеціалісти профільних напрямків: терапевти, алергологи, ендокринологи, дерматологи, хірурги, ЛОР.

Крадуть курячі лапки, мобільні телефони, велосипеди…

Як інформує газета «Нафтовик Борислава» з посиланням на Бориславський МВ ГУМВСУ у Львівській області, десять курячих стегон вагою близько 8 кг поцупив зловмисник із будинку гр. Л. на вул. І. Франка, що в Бориславі. Власниця помешкання не вжила належних заходів, які унеможливили крадіжку, то ж для того, щоб викрасти курячі лапки, особливого злодійського хисту не було потрібно. Але й приховати злочин злодію також не вдалося. У ході проведення оперативно-розшукових заходів з'ясувалося, що цей злочин скоїв сусід необачної мешканки гр. П. Під тиском незаперечних доказів гр. П. зізнався у скоєному та дав правдиві покази. Вирішується питання про притягнення злодія до відповідальності.

У чергову частину із письмовою заявою звернулася гр. П., яка просила вжити заходи, щодо невідомої особи, яка у приміщенні бутіку № 30 торгового комплексу «ТКС» викрала у неї мобільний телефон «Самсунг-Е200» із сім-картою, на загальну суму 300 грн. Завдяки вміло проведеним оперативно-розшуковим заходам співробітники карного розшуку встановили, що цей злочин скоїв раніше суджений мешканець м. Стебника гр. К. У ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітники карного розшуку встановили причетність гр. К. до вчинення інших злочинів. Зокрема, у приміщенні міського Палацу культури З жовтня вказаний громадянин викрав мобільний телефон марки «Нокія-С500», який учениця гімназії гр. К. необачно залишила на піаніно під час занять танцями, а в ніч на 7 жовтня викрав із підвального приміщення будинку по вул. Т. Шевченка, 22 спортивний велосипед вартістю 500 грн. Під тиском незаперечних доказів гр. К. у скоєнні вказаних злочинів зізнався та дав правдиві покази. Вживаються заходи щодо вилучення викрадених речей та притягнення зловмисника до кримінальної відповідальності.

Власна інформація

Ознайомлювалися з новим законом про зайнятість

Фахівці Бориславського міського центру зайнятості днями організували семінар для працедавців, маючи на меті детально ознайомити їх із новою редакцією Закону України «Про зайнятість населення».

Серед присутніх в основному були представники найбільших у місті підприємств та організацій. Зокрема, ПАТ «Бориславський завод РЕМА», центральної бази виробничого обслуговування, НГВУ «Бориславнафтогаз», СП «Бориславська нафтова компанія», центральної міської лікарні та ін. Ці працедавці доволі плідно взаємодіють зі службою зайнятості, допомагаючи вирішувати питання працевлаштування мешканців міста, у тім числі й представників соціальне незахищених верств. Отож посадовці намагалися якнайповніше розкрити їм суть законодавчих змін, а також обговорити аспекти подальшої співпраці.

Як наголошувалося, задля стимулювання працедавців, котрі створюють нові робочі місця, працевлаштовують безробітних, зокрема, молодь або тих, хто недостатньо конкурентоспроможний на ринку праці, із нового року вводиться низка механізмів, у тому числі компенсаційні виплати, пов'язані зі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Присутні також акцентували увагу на обговоренні законодавчих змін в організації громадських та інших робіт тимчасового характеру.

Спеціалісти міського центру зайнятості мають намір і надалі проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу задля обізнаності якнайширшого кола працедавців із новаціями законодавчого документа про зайнятість населення.

Надія Кисіль, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Бориславського міського центру зайнятості, газета «Нафтовик Борислава»

Залізничній станції Трускавець виповнилося 100 років

У який день точно сказати не беремося (залишимо цю справу архіваріусам чи історикам), але що ця важлива подія як для Трускавця, так і для Австрійської держави – відкриття залізничного руху з Дрогобича до Трускавця, а отже зі Львова, визначних європейських міст, сталася у 1912 році - це історичний факт. Про це засвідчують такі матеріали.

Так, доктор Зенон Пельчар у своїй книжечці про курорт «Історія розвитку Трускавця і вдосконалення останніх років» (Краків,1909 – Трускавець,1997) пише: «Організація цієї справи (тобто залізничного сполучення з Трускавцем - А.Г.) вже була настільки готова, що очікували в сезоні 1909 року перший поїзд у Трускавець. Але думки комісії 1908 року відносно початкового пункту залізниці розійшлися: початковою станцією має бути Дрогобич чи Борислав – Трускавець. Внаслідок цих розходжень справа тимчасово відсунулась, але актуальності не втратила. Щоби компенсувати тимчасово відсутність безпосередньої комунікації, уряд міста постарався придбати омнібус, котрий від 15 червня мав привозити гостей від поїзду до оздоровниці» (стор.40).

У книзі Ореста Мацюка та Івана Скибака «Короткий нарис історії Трускавця» (Трускавець, 2000, стор. 32-33) зазначають, що «ще у 1909 році була збудована залізниця з маленькою станцією майже в самому центрі Трускавця. У 1912 році зусиллями Р. Яроша будується новий залізничний дворець, який відповідав своєму призначенню і за розмірами, і за архітектурними вимогами.» Як бачимо, йдеться про нестиковку в датах залізничного сполучення у 1909 році з Трускавцем. Про це пише у своєму дослідженні «Дещо з історії Стебника» Микола Дашко: «… вузькоколійка на кінній тязі (нею возили сіль у Болехівці – А.Г.) проіснувала до 1911 року, коли з Дрогобича до Стебника було прокладено стаціонарну залізничну колію». Отже, Трускавець ніяк не міг мати залізничне сполучення з Дрогобичем раніше на два роки від Стебника, бо колія на Трускавець йде через цю проміжну станцію. Але це не так важливо. Підтвердженням цього, що у 2012 році почало діяти залізничне сполучення з Трускавцем і функціонував залізничний вокзал, є серйозне дослідження Христини Харчук «Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ – першої половини ХХ ст.» (Видавництво «Апріорі», Львів,2008, стор. 61). Автор зазначає: «Прокладена в 1912 році залізнична колія Дрогобич-Трускавець довжиною 12 км, відіграла важливу роль у популяризації курорту та його територіальному розвитку. Трускавець отримав регулярне залізничне сполучення зі Львовом, Краковом, Познанню, Любліном, Варшавою. Завдяки старанням тодішнього власника Трускавця Р. Яроша побудовано невеличку залізничну станцію в південно-східній частині поселення біля підніжжя Яцкової гори, що заклала початок для формування нової дільниці, яка в період 1920-1930-их років почала активно розбудовуватися».

Ще одне підтвердження цьому. Ось польське видання книги Станіслава Ніцєї «Kresowe trójmiasto» (Wydawnictwo Opole MS, 2009) на сторінці 12-ій розмістило відкритку, на якій зображено залізничний дворець Трускавця і підпис під нею «Перший потяг на відкритій в дню 1 червня локальній колії з Дрогобича до Трускавця. Вокзал в Трускавці 1912 рік». Отже, 1912 рік можна вважати початком регулярного залізничного сполучення Трускавця з містами Європи. Цей залізничний палац з певними перебудовами у пізніші роки зберігся до наших днів. Зараз тут ведеться реконструкція.

З приходом радянської влади, коли курорт змінив свій статус і замість заможних людей з Європи почав приймати простий трудовий люд зі всього Союзу, значно зріс пасажиропотік, збільшилася сфера послуг, а, отже, виникла і потреба розширити можливості залізничної станції Трускавець і вокзалу зокрема, бо старі приміщення стали затісні.

Питання будівництва у Трускавці сучасного залізничного вокзалу довго, як кажуть, висіло в повітрі. Ось як про це згадує тодішній голова міської ради Болеслав Денисович Петровський, який, так би мовити, був ідейним батьком цієї будови і віддав чимало часу і свого здоров’я для її реалізації: «Наприкінці 70-х – початку 80-х років минулого століття побутувала ідея створення агломерації «Великий Трускавець» у складі курортів Трускавець і Східниця. Очікувався великий наплив курортників зі всього Союзу.. У зв’язку з цим виникла потреба у новому залізничному вокзалі, який би міг обслужити вчасно і якісно, з наданням різних додаткових послуг сотням тисяч людей. Адже в той час уже курсував потяг Москва – Трускавець, в складі якого були навіть вагони класу СВ. Цей потяг завжди був переповнений, бо ним користувалися численні відпочивальники із країн Середньої Азії, які через Москву добиралися до Трускавця. Та перш, ніж приступити до будівництва вокзалу, треба було вирішити проблему з вільною земельною ділянкою під його забудову. А такої не було. Треба було знести дев’ять приватних будівель і відповідно компенсувати мешканцям втрати, надати майже 40 квартир. Ні в міському бюджеті , ні в області коштів на це не було, а державний бюджет грошей на це будівництво не передбачав, бо все йшло на спорудження БАМу. Але, як кажуть, нема лиха без добра. Поміг випадок. У нас на станції в тупику стояло два спецвагони, де жили будівельники БАМу, які приїхали на лікування і відпочинок. У той же час на оздоровлення у «Кришталевий палац» прибув начальник планово-фінансового управління Міністерства шляхів сполучення СРСР Шебандін. Скориставшись таким моментом, я запросив його оглянути існуючий вокзал і разом з тим показати умови, в яких перебувають бамівці. «Як же так? – здивувався він. - Люди будують «залізницю віку», а лікуються, відпочивають у таких примітивних умовах. То який вихід?» - спитав він. Потрібні кошти на рівні держави, тоді при будівництві вокзалу ми звели б поверх, де були б приміщення для перебування цих працівників. Ця ідея йому сподобалася. І він поставити її на обговорення в Раді Міністрів СРСР. І знаєте, свого слова він дотримав. Але тоді появився ще один клопіт – проблема з лімітами. Мені довелося безпосередньо вийти на міністра будівництва БАМу Аркадія Брежнєва, якого я добре знав, бо разом працювали на реконструкції Стрийського вагоноремонтного заводу. Він зняв ліміти, з України, що виділялися на будівництво Магістралі і перевів їх на будівництво вокзалу у Трускавці. А на той час це були немалі гроші – 12,5 мільйонів карбованців.

Допомагав у справі будівництва вокзалу, особливо у придбанні оздоблювальних матеріалів, і голова Ради міністрів України Віталій Масол. Врешті-решт усі питання з будівництвом вокзалу було вирішено. Індивідуальний проект залізничного палацу виготовили спеціалісти Львівського філіалу інституту «Дорпроект». Восени 1985 року будівельники уклали перші тонни бетону під його фундамент». Болеслав Денисович постійно був у вирі подій і всіляко допомагав у вирішенні різних проблем начальникові станції Антону Яворському, який безпосередньо відповідав за хід цього будівництва, а також переймався проблемою переселення людей зі знесених будинків. Антон Яворський не дожив до урочистого відкриття нового вокзалу, або як тоді казали – головних воріт міста, а планували запустити його в дію у третьому кварталі 1989 року. Та через різні організаційно-технічні та фінансові неув’язки ця подія відбулася на рік пізніше – 16 жовтня 1990 року.

Новий залізничний палац розташований недалеко від старого і відзначається модерною архітектурою, що гармонійно вписується в гористий ландшафт цього мікрорайону курорту. Він розрахований на одночасне обслуговування 800 пасажирів. До їх послух два просторі пасажирські зали, загальною площею 900 квадратних метрів. Тут діє вісім кас, є окрема каса для обслуговування інвалідів війни, довідкове бюро, багажне відділення, кімнати відпочинку на 67 місць, різні технічні приміщення. До складу вокзального комплексу входить 6 будівель вокзалу, дві посадкові платформи, шість пішохідних переходів через залізничні колії, котельня.

Загальна площа привокзальної території, походів, перону, посадкової платформи складає 8820 кв. м., корисна площа вокзальних приміщень 4205 кв. м.

Треба сказати, що новий залізничний палац успішно справляється зі своїми функціями. Кожного року його працівники обслуговують тисячі пасажирів. Так, якщо у 2009 році було відправлено у дальному сполученні 198524, а в приміському сполученні 54472, то у 2011 році відповідно 207528 і 80335 пасажирів, з них безкоштовно, практично половину - 40913. І що характерно – ніяких серйозних нарікань на працівників вокзалу за обслуговування з боку цієї маси користувачів залізницею немає.

Так воно ведеться зі самого початку існування станції Трускавець. «Трускавецька колія » завжди була під доброю опікою її працівників. На жаль, не можемо назвати тих керівників і працівників, які обслуговували приїжджих гостей курорту за часів Австрії, Польщі, Німеччини. Та не має жодних сумнівів у тому, що вони дуже ретельно ставилися до виконання своїх обов’язків, завжди підтримували належні чистоту і порядок, повсякчас дбали про якісне обслуговування пасажирів.

З такою ж віддачею працювали і керівники станції нашого часу – Антон Яворський, Зеновій Гук, Галина Гурба. Так, за часів пані Гурби, яка віддала станції Трускавець 15 років життя, вокзал було перекрито камуфльованою черепицею, перон викладено бруківкою, встановлено автономне опалення, зроблено ремонт технічних приміщень. З виходом у липні цього року на заслужений відпочинок, її справу успішно продовжує досвідчений залізничник Ірина Селіванчик. Пані Ірина, якій довелося уже працювати на керівних посадах, добре розуміє, що на її долю випала почесна і відповідальна справа – постійно дбати про належний технічний стан усього станційного комплексу, бездоганну роботу залізничного палацу, сумлінне, якісне обслуговування пасажирів. У цьому Ірина Ярославівна покладається на професійний досвід і вміння, добропорядність і чесність ветеранів станції Марію Веретка, Ярославу Бодлак, Ольгу Зубрицьку, Ольгу Смолу, Світлану Гаврик, Анжелу Веселу, Віктора Зубрицького та молоду генерацію залізничників – Марію Волошин, Вікторію Гурбу, Ольгу Артимович та всіх інших, хто причетний до праці на станції Трускавець і має нагоду відзначити у цьому дружному, злагодженому колективі цю пам`ятну дату.

Пані Ірина Ярославівна щиро вітає зі сторічним ювілеєм станції та з Днем залізничника усіх працівників, які зараз працюють і тих, які на заслуженому відпочинку, усіх трускавчан та гостей міста, які користуються послугами залізничного вокзалу і сподівається, що така подія не пройде повз уваги як керівництва залізниці, так і Трускавця.

Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір’я»

Свято Гарбуза

Настав час, коли суспільство, в якому ми живемо, із захопленням готується до «свята» Halloween. Однак далеко не всім відомо, що воно собою являє, яке його походження і сутність й чому воно суперечить вченню Церкви.

Свято Halloween з'явилося серед кельтських племен Англії, Ірландії та північної Франції (Галії) в дохристиянську епоху. Будучи язичниками, кельти вірили в зародження життя і смерті. Початок «нового» року, нового життя взагалі, вони відзначали глибокої осені, в ніч з 31-го жовтня на 1-е листопада, коли розпочиналася пора холоду, темряви і смерті. V цю ніч вони прославляли язичницького бога Самхаіна, шанованого ними як Повелителя Смерті. У переддень «нового торжества» друїди (кельтські жерці) гасили домашні вогнища, вогні, багаття, світильники. Увечері наступного дня запалювали величезне багаття, на якому відбувалися жертвоприношення князю темряви і смерті. Друїди вірили, що якщо Самхаін залишиться задоволеним жертвами своїх вірних, він дозволить душам померлих відвідати в цей день свої будинки. Звідси і бере початок укорінений у язичницькому світі звичай бродити в ніч на Halloween вбраними в костюми привидів, відьом та всіляких інших істот, які символізують спілкування з потойбічним світом і нечистою силою.

Важливою частиною язичницького культу є також і «забава» Trickor-Treat, що представляє собою акт ритуальних приношень темним силам, які перебувають на службі у Самхаіна. Вважалося, що душі померлих в день свого відвідування світу живих відчувають невгамовний голод. Тому кельтські язичники готували частування блукаючим в темряві ночі духам, бо вірили, що якщо вони не будуть вблагані приношеннями, то гнів і прокльони Самхаіна впадуть на голови людей.

Ось який істинний зміст цього язичницького свята. Цілком очевидно, що християнину неможливо брати участь в подібних «урочистостях», бо це є пряме вираження ідолопоклонства, зрада Господа Бога нашого і Церкви. Беручи участь в ритуалі наслідування мертвих, блукаючи в темряві ночі та випрошуючи або роздаючи частування, ми проявляємо бажання увійти до спілкування з мертвими, чий повелитель вже не Самхаін, але сам Сатана, Лукавий, що повстав проти Господа Бога. Роздаючи частування, ми не просто даруємо цукерки безневинним дітям, але підносимо дар в пам'ять і честь Самхаіна, а значить Сатани.

Є й інші звичаї, що відносяться до Halloween, від яких нам слід відійти. Наприклад, всі можливі ворожіння, чаклунство і ворожба або звичай виставляти гарбуз з вирізаною на ньому страшною пикою і запаленою усередині свічкою, званий «Jack O`Lantern» (Джек Лампадний). У гарбуз (а в давні часи використовувалися й інші овочі) приносили «новий» вогонь від священного багаття, а пика на гарбузі служила образом мертвих. Навіть прикраса будинку гарбузом з «веселою» пикою вже є участю в язичницькому святі смерті.

Але чому язичницький культ, який явно суперечить християнській вірі, так міцно укорінюється у нас? Причина всього цього корениться, насамперед, в духовній апатії і млявості християн, які живлять безбожництво, атеїзм і боговідступництво. Суспільство, переконуючи нас у тому, що Halloween і подібні йому свята, незважаючи на свої явні язичницькі витоки і ідолопоклонницьку сутність, нешкідливі, безневинні і не мають великого значення, підриває тим самим наші духовні підвалини, сприяє поширенню маловір'я і атеїзму. «Свято» Halloween підриває самі підвалини Церкви, яка повинна зайняти сувору позицію спротиву подібним явищам. Христос сказав, що Господь нам суддя у всіх наших вчинках і переконаннях і що наші справи можуть бути або «ЗА БОГА» або «ПРОТИ БОГА». Немає середнього «нейтрального» шляху.

Газета «Добра Новина»

Від «Трускавецького вісника». Цього року в зв’язку з ураганом Сенді в Нью-Йорку вперше за останні 39 років не відбудеться парад нечисті Halloween.

Рухатися, потрібну їжу вживати – хвороби не будеш знати

20 жовтня – Всесвітній день профілактики остеопорозу. Не кожен з нас знає про це захворювання, профілактиці якого присвячений навіть Всесвітній день. Про нього та причини його виникнення розповідає хірург, травматолог-вертебролог філії БОЛ «Медичний центр №2» Любомир Комарницький.

- Остеопороз - це зменшення кісткових клітин, розрихлення тканин самої кістки, погіршення її пружності і міцності. На виникнення і розвиток цього захворювання великий вплив мають генетика і зовнішні фактори. В принципі кожна людина в тій чи іншій мірі має остеопороз, але часто з віком зменшується всмоктування поживних речовин для самої кістки - кальцію, навіть звичайної води, адже й старіє людина саме через зменшення кількості води в організмі. Ось і виникає та розвивається остеопороз. Але цей процес залежний і від того, де людина проживає. Якщо вона проживає біля моря і вживає в їжу морепродукти, то у неї значно менше буде розвиватися остеопороз, ніж у мешканця з глибини континенту, що менше вживає в їжу риби, інших морепродуктів. Також на розвиток остеопорозу значною мірою впливають зовнішні фактори, зокрема вживання модифікованих продуктів харчування, нечистої води. Великий вплив має радіація і екологія взагалі. Остеопороз вважається хворобою старших людей, але якщо навіть молодша людина потрапить в радіоактивну зону, де погіршене засвоєння кальцію в кістки, то в неї ця хвороба розвивається доволі активно, - розповів Любомир Ігорович.

Як визначити, степінь захворювання на цю недугу? Є різні методи діагностики остеопорозу, зокрема рентгенологічні, визначення прозорості затемнення п'яткової кістки, є нові технології просвічування, але найоб’єктивніший, на думку пана Любомира, обстежувальний механізм, на який рідко хто погоджується, є біопсія ребра чи тазової кістки, котра розставляє всі крапки над «і». Цей метод ніхто не може відмінити навіть при найсучасніших діагностичних способах просвітлення.

Лікар також розповів, чим загрожує остеопороз. За його словами, при великому рівні цього захворювання кістки робляться слабенькими і можуть тріснути при навіть невеликому фізичному навантаженні. Будь-який не зовсім правильний рух навіть при звичайній ходьбі може викликати перелом. При переломах кістки також можуть зростися, як і у здорової людини, але це проходить значно повільніше і потребує введення в організм препаратів кальцію. Остеопороз є пов'язаний з остеохондрозом, який доволі серйозно розповсюджений і має безпосередній вплив на порушення функції корінців нервів, що погіршує діяльність будь-якого органу, котрий всмоктує поживні речовини для «фундаменту» кістки.

Як же лікувати остеопороз, і в чому власне полягає його профілактика? Любомир Комарницький говорить:

- Остеопороз маловиліковний, він потихеньку прогресує і важливо стабілізувати цей процес, зупинити розвиток хвороби. Тож застосовуються різні методи, щоб організм людини таки міг засвоювати кальцій та інші поживні речовини. Є різні варіанти вживання продуктів харчування для зменшення розвитку остеопорозу. Це процес індивідуальний, але нормальне використання свого робочого часу є дуже важливим, адже рух суглобів може збільшувати витривалість організму перед захворюванням. Кожен лікар лікує по-своєму і підходить індивідуально до кожного пацієнта. Щодо препаратів, які поповнюють вміст кальцію в організмі, я особисто не надаю переваги сучасним дорожчим препаратам, а рекомендую простий глюконат кальцію, відомий нам ще зі школи. Тобто це натуральна крейда разом з таким же давньовідомим риб’ячим жиром. Вживання цього препарату протягом місяця, як правило, є хорошою профілактикою остеопорозу. Чому діти часто вживають крейду чи штукатурку? Організм потребує кальцію, і вони на підсвідомому рівні його знаходять. Наступного місяця бажано посилено вживати кисломолочні продукти, зокрема домашній сир і молоко, якщо в пацієнта немає якихось алергічних реакцій на ці продукти. І третій місяць - націлювання пацієнта на морепродукти: морську рибу, печінку тріски, морську капусту-ламінарію та ін. А рух буде пришвидшувати процес засвоєння кальцію та інших потрібних речовин, бо якщо людина не рухається, то всі функціональні властивості організму зменшуються При такому підході (рух і правильне харчування) кальцій буде нормально всмоктуватися в кістки. Якось посилено «напомпувати» організм кальцієм нереально. Надмірне вживання кальцію призведе до сечокам'яної хвороби, холециститів та ін. Тобто має бути раціональний підбір для кожного пацієнта, - завершив свою розповідь лікар і побажав нашим читачам вести активний спосіб життя правильно харчуватися і не знати на власному досвіді, що таке остеопороз.

Орест Лещишин, газета «Трускавецькурорт»

Мультфільми і наші діти

Виховання дітей – це важлива і відповідальна справа, і кожен батько і мати будуть відповідати за своїх дітей перед Богом. «Діти – спадщина Господня, плід утроби – нагорода!» (Пс. 126:3). Звісно, що виховання дітей є важким завданням, але це завдання варте, щоб присвятити йому усе життя.

Переважна більшість батьків у нашій країні кажуть, що вони християни, але далеко не по-християнськи виховують своїх дітей, дозволяючи негативним речам приходити в чисте, ще не заплямоване єство дитини.

У цій статті хочу звернути увагу на те, як батьки віддають своїх дітей на виховання телевізору. Сьогодні, на жаль, у багатьох батьків не вистачає часу на виховання, тому вони садять дітей перед «голубим екраном» і тоді займаються своїми «дорослими» справами, задоволені тим, що діти сидять тихенько, як мишки. Мало батьків замислюються над тим, що дивляться їхні діти. Добре було б, якби самі батьки спершу подивилися ці мультики, проаналізували, а потім вже би приймали рішення: корисні чи ні ці мультиплікації.

«Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 Кор.15:33) Як завжди влучно говорить нам Боже Слово про товариства, які розбещують. Неконтрольоване приятельство з теликом може зіпсувати дитину і зробити її подібною до того, що їй товкмачать у її піддатливий мозок.

На екранах є багато поганих мультфільмів, які нічому доброму не навчать наших дітей.

Губка Боб

Наприклад , мультфільм «Губка Боб», головний герой якого є гомосексуалістом. У цьому серіалі найкращим другом Боба є рожева морська зірка Патрік Стар, який є розумово відсталим. В одній із серій є епізод, в якому Патрік та Боб всиновлюють маленьку устрицю і разом доглядають за нею. І взагалі, Боб проводить фактично увесь свій час із Патріком, що постійно ходить у спідній білизні. Боб і Патрік частенько тримаються за руки і видно, що вони відчувають один до одного нездоровий потяг. Також цікаво, що серед гомосексуалістів є великий попит на символіку із цього мультфільму.

Взагалі мультфільм «Губка Боб» є просто тупим мультфільмом, тому що герої не думають над своїми учинками і роблять примітивні речі.

Сімпсони

Візьмемо до уваги мультсеріал «Сімпсони». Йдеться про родину з жахливими обличчями, з ротами, наче дзьобами та випуклими, наче у наркоманів, очима, що складається з тупуватого батька Гомера, його дружини Марж та їхніх дітей: хулігана Варта, Ліси і Меггі.

Що несе з собою перегляд такого «мультфільму»? Цей комедійний серіал, який отримав безліч голлівудських нагород, насправді є прямою пропагандою жорстокості, крутих наркоманії і збочень. Він руйнує стосунки між батьками та дітьми.

Багато дорослих, які хоч раз подивилися цей «шедевр», обурені його грубістю та розгнузданістю. Та далеко не всі розуміють, що це не просто дикість, а цілеспрямоване руйнування сімейних цінностей, заохочення до хуліганської поведінки з батьками та родичами. Наприклад, мати просить сина допомогти по дому, а той їй у відповідь: «Сама зроби, стара шльондра!» А як тонко і вельми дотепно (що особливо страшно) глумляться у цьому серіалі над старістю і хворобою?! Черепаха краде вставну щелепу дідуся Сімсона, а бідолаха не може її наздогнати. Потім перед його носом зачинив двері рідний синок. І все це мило, «прикольно», заразливо. Нічого дивного, що діти починають наслідувати таку поведінку. Тому не дивуйтеся, якщо ваші діти, що сформовані на цих мультсеріалах, здадуть вас у будинок престарілих або ж, не дай Боже, доживетеся до евтаназії.

Лунтик

Головний герой цього мультика – це безстатева істота дивного рожево-фіолетового (дівчачого) кольору з безстатевим голосом (в оригіналі) та жіночими губами, що зовнішньо подібний до скандинавського Груффало. Окрім того, він подібний і до ілюстрацій, на яких зображені поганські божки індуїзму. Особливо нагадує про це знак на чолі. До речі, антисімейні та різні збочені життєві принципи походять саме з поганських релігій.

Незважаючи на те, що мультфільм - російський, однак ідею придумала шведка Дарина Шмідт. Те, що у Скандинавії легалізовані гомосексуальні шлюби і майже втратила цінність сім'я, відбивається і на мультфільмах, де головні герої переважно безстатеві та безсімейні, в тому числі і Груффало, а у нас – Лунтик. У нього немає тата і мами. Він лише має прийомних бабусю і дідуся – бджіл Бабусю Карпу та Дідуся Шер. Дитячі психологи вважають, що сім'я «Лунтика» - це представлення шведської моделі сім'ї, де майже немає традиційних ролей в родині, а дітей через запровадження ювенальної юстиції перекидають між прийомними сім'ями, внаслідок чого дитина кочує від сім'ї до сім'ї, де також дозволене усиновлення дітей гомосексуалістами.

«Футурама», «Телепузики», «Шрек», «Маша та ведмідь», «Покемони», «Нару-о», «Південний Парк» - ці та ще багато інших мультфільмів просто руйнують особистість дітей. Коли проходить час і діти дорослішають, батьки розводять руками і не можуть зрозуміти, що сталось з дитиною. А все лише тому, що колись батьки дозволили і доручили мультикам виховання своїх рідних дітей. Варто думати сьогодні, щоб завтра не було пізно.

«Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр.22:6).

Руслан Цехмейстер, газета «Добра новина»

 



Создан 31 окт 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником