Трускавецький вісник № 137 (516) від 9 листопада 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 137 (516) від 9 листопада 2012 р.

09.11.2012



 

У номері: Нова виставка в Палаці мистецтв музею «Дрогобиччина»; Із прес-конференції Ігоря Куруса; Інтерв’ю з Василем Пецюхом; Проблеми медицини; Роман Ілик просить суд залишити справу без розгляду; Відбудеться Свято подяки Богу за врожай; Куди їде наше дерево; Гаряча лінія із захисту прав важко хворих; Запрошуємо на навчання.

Новини Трускавця та регіону

Свято подяки Богу за врожай у Стебнику та Трускавці. Анонс

У неділю, 11 листопада, о 15.00 розпочнеться Свято подяки Богу за врожай в місті Стебнику (Дім культури). Свято організовує церква «Добра новина» в цьому місті.

Натомість у Трускавці Свято подяки Богу за врожай відбудеться 18 листопада, о 15.00 в Палаці культури імені Т. Шевченка.

Відкрито гарячу лінію із захисту прав важко хворих

Почала діяти всеукраїнська безкоштовна гаряча телефонна лінія з прав тяжко (або невиліковно) хворих громадян. Звертайтеся за тел. (044) 384 01 10 і ми спробуємо відповісти на Ваші питання, пов’язані з інвалідністю, пільгами і соціальними гарантіями.

Якщо Ви зіткнулися з випадками порушення права доступу до медичних, соціальних та інших послуг, а саме, Вам або Вашим рідним, близьким:

- не надано адекватної медичної інформації про стан і прогноз хвороби;

- не надано адекватної медичної, соціальної, духовної, психологічної підтримки при невиліковному захворюванні, особливо у останній період життя;

- не забезпечено доступ членів родини до тяжко (невиліковно хворого);

- не надано адекватного знеболення;

- не забезпечено доступу до навчання тяжко хворих дітей, які перебувають у медичному закладі;

чи Ви (або Ваші рідні, близькі) досвідчили:

- порушення при виконанні доступних пільг для тяжко хворих людей (пільги на житло, отримання автомобілю і т.д.);

- порушення майнових прав, пов’язаних з заповітами, спадщиною (особливо у останній період життя);

- порушення прав або неадекватне ставлення при діагностуванні лікувальними закладами, ЛКК, МСЕК і т.д.;

- навмисне прискорення смерті або умертвіння тяжко (або невиліковно) хворого з метою припинення його / її страждань – Ви можете зателефонувати на безкоштовну гарячу телефонну лінію з прав тяжко (або невиліковно) хворих громадян. Звертайтеся за тел. (044) 384 01 10 і ми спробуємо відповісти на Ваші питання. Можете також телефонувати за тел. 097 14 17 456 або 066 244 73 37. Детальніше на сайті www.palliativ.kiev.ua

Проект РЕОП розпочав серію практичних тренінгів з бюджетного прогнозування

 Як інформує офіційний сайт Дрогобицької міської ради, 6 листопада у Дрогобичі відбувся одноденний практичний тренінг з бюджетного прогнозування для працівників Дрогобицької міської ради у рамках Проекту РЕОП. Метою тренінгу було навчити спеціалістів фінансових та економічних управлінь використовувати модель бюджетного прогнозування, що індивідуально розроблена для Дрогобича.

Участь в семінарі взяли фахівці фінансового управління, управління праці та соцзахисту населення і відділу економіки Дрогобицької міської ради. Навчання проводили старший радник з бюджетних питань Метью Стюарт і старший консультант з бюджетних та гендерних питань Ольга Романюк.

Після того як були представлені основні складові моделі бюджетного прогнозування, експерти навчили учасників використовувати модель та моделювати різні сценарії прогнозу бюджетних показників в залежності від зміни економічних та демографічних чинників.

На практичній сесії учасники тренінгу обговорювали питання розрахунку прихованої ставки податку, що застосовується для прогнозування податку на доходи фізичних осіб, а також необхідність застосування кумулятивного показника індексу споживчих цін для складання достовірного прогнозу бюджетних доходів.

Учасники тренінгу прокоментували структуру бюджетної моделі, а також методи прогнозування, що застосовуються до окремих категорій доходів та видатків. Крім того, вони висловили свої зауваження та пропозиції щодо методів прогнозування капітальних видатків міста на основі надходжень бюджету розвитку, а також щодо методів прогнозування дотації вирівнювання, або коштів, що спрямовуються з місцевого до державного бюджету. На думку учасників, модель є достатньо деталізованою і дає можливість досить точно прогнозувати доходи, видатки та бюджетний профіцит/дефіцит з незначною похибкою.

Проведення другого практичного тренінгу з бюджетного прогнозування заплановано на березень 2013 року.

Куди їде наше дерево?

Як інформує газета «Вільне слово» з посиланням на головного інженера Дрогобицького лісгоспу Мирона Маковецького, деревина із лісів Дрогобиччини, і ділова, і дров'яна, через аукціон йде як на внутрішній ринок, так і на експорт. Головні споживачі на внутрішньому ринку: Перечинський деревопереробний комбінат, Жидачівський целюлозо-паперовий комбінат, «Кроно-Україна», деревообробний комбінат у Вигоді, що на Івано-Франківщині, а також місцеві дрогобицькі і стрийські фірми та місцева ритуальна фірма «Вічність» та інші. Серед експортерів з країн Європи найбільша частка припадає на Польщу.

До речі, кубометр дров для населення коштує 111 гривень. Така ціна – пільгова, затверджена обласною радою, і стосується виключно населення, Фірми, установи та організації сплачують за дрова за вищим тарифом.

Як розповідають дрогобицькі лісівники, незаконна рубка явище не масове, однак таки має місце. І зазначають: за незаконне зрізування деревини порушнику загрожує штраф та компенсація ним втрат. І хоча штраф невеликий - від 75 до 170 гривень, та в кругленьку суму може вилитись компенсація збитків, завданих таким горе-рубакою лісовому господарству. Тож, перш ніж братись за сокиру чи пилу, аби несанкціоновано різати чи рубати дерева, подумайте, чи не занадто дорогим може виявитись це задоволення.

У Дрогобичі взялися за замощення площі Ринок

В Дрогобичі серйозно взялися за наведення ладу у місті. В п’ятницю, 9 листопада, було кардинально прибрано парки міста, зокрема позаду Народного Дому імені Франка, позгрібано опале листя та вивезено його. А перед Ратушею було вивантажено мішки та ящики із бруківкою, якою буде замощено центральна площа Дрогобича.

Власна інформація

Перевірка інформації

У вівторок, 6 листопада, під час традиційної щотижневої наради міського голови, Геннадій Корконішко /«КОМ-ЕКО – Борислав-2010»/ озвучив скаргу мешканців до представників міської ради.

Громадяни, які здійснюють несанкціоновану торгівлю по вул. Весняній, звинувачують працівників міської ради в тому, що вони змушені «щомісяця носити в міську раду по 500 грн.».

Коли виконуючий обов’язки міського голови, секретар міської ради Ігор Мельник та перший заступник міського голови Роман Дурбак попросили уточнити цю інформацію, Геннадій Корконішко не захотів деталізувати. Тому керівництво звернулось до прокуратури міста та міського відділу ГУМВСУ у Львівській області з вимогою здійснити перевірку цієї інформації.

Нагадуємо: з початку каденції кожен мешканець може звернутись на цілодобову службу «1550» і висловити свої зауваження щодо невідповідних дій посадових осіб міської ради.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

До Дня української писемності. Василь Стефаник, Левко Скоп та «Кактус»

Сьогодні, 9 листопада, відзначаємо День української писемності та мови. «Як парость виноградної лози, плекайте мову», писав Максим Рильський. Тема української мови є актуальною завжди, але в деякі моменти вона є провідною. Приклад – цьогорічне прийняття закону про мови. Тому згадувати про мову потрібно не тільки в її день, себто 9 листопада, а завжди.

Але оскільки цей день є унікальним, то Левко Микитич, Галя Хорунжа, Оксана Дудич, Тетяна Думан, Лев Скоп, Любомир Тимків та Світлиця Бариська з творчого об’єднання «Кактус» здійснили теж дещо унікальне. У Дрогобичі, в Палаці мистецтв на Шевченка, 38 (музей «Дрогобиччина», директор Алла Гладун) вони сьогодні, 9 листопада, відкрили нову виставку-перформенс-проект-галерею «Кактус – Стефанику».

Чому саме Василь Стефаник, один з «Покутської трійці»? З таким самим успіхом це міг бути будь-який інший письменник чи поет, починаючи від Котляревського-Гребінки-Квітки-Шевченка-Франка і закінчуючи Костенко-Винничуком-Забужко-Покальчуком-Шклярем-Подерв’янським. Так думаємо ми, але у відомого митця Лева Скопа зі Львова інша думка. Як і в Тетяни Думан та інших «кактусівців», котрим не треба нагадувати про цей день 9 листопада.

По-перше, Стефаника ми знаємо ще дуже-дуже мало. Окрім шкільної програми, де чомусь одні чорні історії про зарізану корову-годувальницю та страшну бідосю, мало хто читав Стефаника-лірика, Стефаника-новеліста, Стефаника-українця-патріота-творця-письменника. А звідси і друге – як каже Лев Скоп, він обходив всі книжкові крамниці Дрогобича, але в жодній із них не знайшов збірника творів Стефаника. «Нехай його не купують, але нехай він там стоїть!» - закликає митець. На жаль, женемося за Денами Браунами, Паулами Коельйо, Маркесами, Хемінґвеями і Марінінами з Устіновами, а свого не помічаємо.

Наш кореспондент побував у підвальному приміщенні Палацу мистецтв, де розгорнута виставка, за три години до її відкриття, тож там робота кипіла повним ходом. Але настільки все там було просякнуте дійсно автентичним українським духом (хоча й із дещо богемним присмаком), що хотілося тут залишитися і дивитися, слухати, насолоджуватися, радіти та співпереживати, хотілося відчути Стефаника, який ніби нам такий близький, але водночас такий далекий. Бо ми його попросту майже зовсім не знаємо.

І добре було б, якби в День української мови та писемності ми відкривали для себе кожен раз нового українця, такого як Василь Стефаник.

А краще, ніж читати про виставку, все-таки подивитися на неї. Палац мистецтв музею «Дрогобиччина», Дрогобич, Шевченка, 38.

Володимир Ключак

Ігор Курус: «Будь-який крок, який робить опозиція, є програшний»

Свою післявиборчу прес-конференцію провів 9 листопада Ігор Курус, головний редактор газети «Каменярі» та кандидат-мажоритарник у 121 окрузі, який зайняв третє місце. Фактично дві тенденції у запитаннях та відповідях були визначальні – ситуація в державі в цілому та ситуація на Дрогобиччині зокрема.

Не таємниця, що багато кого здивував результат виборів по-дрогобицьки, коли представник ОО «Батьківщина» Р. Ілик на мажоритарці здобув половину всіх голосів виборців. Але не лише здивував, а й засмутив. Адже навряд чи це вибір обдуманий, тверезий, правильний. Як кажуть, час покаже. Втім, той самий час – цей і найкращий лікар і він найкраще гоїть рани.

Не виглядало, щоби Ігор Курус був надто засмучений своєю поразкою. Каже, що вже перед виборами було зрозуміло, що гра йде фактично в одні ворота і що технічні кандидати від влади відбирають голоси саме в нього, а не у кандидата, котрий владі вигідний. «Моя проблема в тому, що знаю всіх олігархів особисто і багатьом з них нашкодив», - каже Ігор Курус і додає, що в середовищі «опозиції» було кілька осіб, через яких він не міг бути кандидатом від неї. За приклад наводить і ситуацію зі зняттям кандидатури О. Старовойта від «УДАРу» – спочатку на користь І. Куруса, а через 4 години – вже на користь Р. Ілика. Про рух «Чесно» Ігор Курус взагалі висловився дуже лаконічно: «Рух «Чесно» - це рух «Нечесно». За приклад він навів факт, що йому приписали корупцію, тому що він «суміщає» посади, хоча «Каменярі» Ігор Федорович редагує суто на громадських засадах.

Але є те, що Ігореві Курусу сприйняти важко та болісно – це ставлення його земляків. І, очевидно, результат у рідному йому Стебнику. Після відновлення стадіону у Стебнику багато хто казав: «А за які-такі гроші він це робить?». Василь Пецюх, мер Стебника та Володимир Фірман, мер Борислава, взагалі окрема тема і їм Ігор Курус «подякує» особисто. А інвестувати у Дрогобиччину він більше не збирається ні копійки. Винятком стане хіба що продовження проекту «Стежками Каменяра», який Ігор Курус пообіцяв онуку Івана Франку пану Роланду підтримувати і надалі. А школам, напевно, урветься з комп’ютерами та «Відкритим світом» і мультимедійними проектами.

Вже згодом, після офіційної частини зустрічі, за пластиковим стаканчиком чаю багато говорилося про те, як в Україні люди обирали не тих, хто щодня думає про них, хто зробив і продовжує робити реальні справи, а обирали бренд. Тому й не дивно, що десь там переорали дорогу, а в іншому місці кандидат-мажоритарщик повністю згортає бізнес-проекти, які давали людям єдину роботу і то з досить високою платнею. Після виборів руками не махають. Чомусь розум приходить «опосля». Чисто за Руданським – «бачили очі, що купували».

Натомість загальнополітична ситуація в Україні не тішить Ігоря Куруса. «Метушня навколо п’яти проблемних округів – це боротьба за майданчик перед президентськими виборами. Ви ж бачите, як поміняли свою риторику Яценюк і Тягнибок», - зауважує Ігор Курус та додає, що у випадку перевиборів перевага влади була б ще очевиднішою. Ігор Курус прогнозує, що президентські вибори 2015 року можуть стати для українців дежа вю, на зразок виборів-1999, просто поміняються ролі. Замість Кучми – Янукович, замість Симоненка – Тягнибок, будуть інші обличчя в проекті типу «канівської четвірки». Втім, добре це чи погано, політик не зауважив. Однак розповів про боротьбу двох стратегій у владі, про свій погляд на постать Анатолія Гриценка, про ситуацію із виборами на Закарпатті та Київщині.

«Влада спеціально провокує, щоб опозиція підняла маси і відбулися повторні вибори. А окрім провокацій повторних виборів є ще й інші причини – деякі закони економічного характеру вчасно не встигли прийняти… Умовно кажучи, зараз будь-який крок, який робить опозиція, є програшний. Опозиція дала себе перехитрити, або просто не зробила всіх кроків, які потрібно було зробити. Тому зараз перш ніж щось робити, треба зупинитися і все прорахувати», - радить Ігор Курус тим, хто ніби й виграв, але все-таки програв.

Що Ігор Курус робитиме далі? Підрахує свої видатки на ці вибори. Зачистить всі «хвости», розрахується з газетами, людьми, іншими структурами за політичну рекламу. Відновлятиме бізнес. Шукає приміщення меншої площі для газети «Каменярі». Інвестуватиме в економіку інших регіонів, але не Дрогобиччини. Займати посаду в адміністраціях не збирається – каже, що свого часу відмовився від посади заступника губернатора (не на Львівщині), а пропозицію очолити Дрогобицьку РДА вважає абсурдною. Закінчить свої суди проти Михайла Задорожного та Павла Барнацького, котрі назвали його (безпідставно, на думку політика) «регіоналом» та «тушкою». І далі робитиме добрі справи, але тепер вже маючи гіркий досвід виборів на Дрогобиччині.

Володимир Ключак

Інформація про причетність Романа Ілика до бандитського угрупування Пуха-Ілика спростована НЕ БУДЕ

У п’ятницю, 9 листопада, завершилася епопея із судовою справою «Роман Ілика проти Миколи Лагодича та Володимира Ключака». Нагадаємо, що після публікації на «Трускавецькому віснику» статті авторства Володимира Ключака «Микола Лагодич: «У 1990-х банда Пуха-Ілика вкрала в мене машину» кандидат у нардепи Роман Ілик подав позов з вимогою цю інформацію спростувати як недостовірну.

До виборів 28 жовтня відбулися три судові засідання. Всі вони були під прицілом преси та викликали неабияке зацікавлення, адже хотілося почути свідків тих важких 1990-х років, коли бандитські угрупування діяли не тільки на Дрогобиччині, але в цілій Україні. У ті часи багато хто нажив свої статки, свої перші мільйони, багато хто саме злочинним шляхом розпочинав свій бізнес.

Та суд заштопорило одне питання – а хто ж є власником сайту «Трускавецький вісник», на якому ця інформація про злодіяння банди Пуха-Ілика вперше була опублікована. Незважаючи на те, що Микола Лагодич не відпирався від своїх слів, а Володимир Ключак визнав своє авторство статті, почалися активні пошуки власника веб-ресурсу. За неперевіреною інформацією, дотичність до «Трускавецького вісника» можуть мати високопоставлені особи з СБУ (це тільки припущення), тож саме цей факт міг стати підставою для того, що тепер уже народний депутат Роман Ілик подав клопотання про залишення справи без розгляду.

Отже, судове засідання 9 листопада проходило тільки у присутності судді, секретаря судового засідання, відповідача В. Ключака та представниці одного з засобів масової інформації регіону. Ні позивач Р. Ілик, ні відповідач М. Лагодич не з’явилися на слухання. Оскільки відповідач у справі В. Ключак не заперечував проти клопотання позивача про залишення справи без розгляду, то на цьому справа і погасла.

Але залишилися питання, на які суд мав би пролити світло, але вони і далі будуть темною плямою. По-перше, чому Роман Ілик не захистив свою честь та гідність, якщо він вважав, що інформація, озвучена М. Лагодичем, була недостовірною? Чому він не йшов до кінця? По-друге, чи дійсно існувала банда Пуха-Ілика, чи це все ж була банда одного покійного В.Пуха, а Р. Ілик, як стверджував М. Лагодич, був тільки «шісткою», а не якимось кримінальним авторитетом? По-третє, багатьох осіб дійсно цікавить питання, хто ж є власником Інтернет-ресурсу «Трускавецький вісник». Унікальна нагода дізнатися про це через суд тепер втрачена, адже двічі до одного й того самого питання суд не вправі повертатися.

Є ще один нюанс, який не врахував позивач Роман Ілик. Подаючи позов до суду на сайт, він тим самим поставив під сумнів вірогідність інформації, яка на ньому появляється, а отже САМ ЗАВДАВ «ТРУСКАВЕЦЬКОМУ ВІСНИКУ» ШКОДИ, адже посягнув на ділову репутацію видання. Нагадаємо, що по сьогоднішній день не було жодного позову до сайту чи до авторів, які на ньому публікуються; позов Романа Ілика був першим і він виявився як той горезвісний млинець з прислів’я.

І ще один штрих. А хто відшкодує автору статті (В. Ключаку) моральну та матеріальну шкоду, якої він зазнав під час цього судового засідання, спричиненого позовом пана Ілика? Тільки витрати на дорогу (чотири рази з’їздити в Дрогобич і назад) склали 24 гривні, не рахуючи втрати робочого часу, який міг бути використаний явно раціональніше, особливо у виборчий час. Увага преси та багаторазове згадування прізвища автора статті в інших засобах масової інформації дійсно могло завдати шкоди його честі, гідності та діловій репутації. Але ми пробачаємо Роману Ілику все, нехай тепер думає не про відшкодування нам збитків, а про те, як витягнути з ями наш край, рідну Дрогобиччину. Хоча від 24 гривень, які ми витратили на дорогу (все одно, що викинули їх), ми б не відмовилися.

Володимир Ключак

Щоб Стебник не був пасинком

/Інтерв'ю з міським головою Стебника Василем Пецюхом/

Василь Федорович Пецюх головує у Стебнику вже другу каденцію. Прийняв господарку міста з чималими проблемами, які хвилюють кожного мешканця. Про найважливіші з них ми нещодавно з ним поспілкувалися.

- Василю Федоровичу, будь ласка, кілька слів про себе та свою родину.

- Якщо коротко, то я народився на Дрогобиччині. Закінчив політехнічний університет. Одружений, з дружиною виховуємо двох синів. Батьків моїх, на жаль, уже немає на цьому світі.

Маю досвід трудової діяльності на Дрогобицькому заводі автомобільних кранів. Від 1990 року почав працювати в органах влади Стебника: керуючим справами виконкому, заступником міського голови, згодом громада обрала мене міським головою.

- Щось змінилося у Вашій стратегії керівництва під час другої каденції?

- Ні. Але змінилося бачення певних проблем та шляхів їхнього розв’язання.

- Чи задоволені Ви роботою своєї теперішньої команди?

- Так, цілком.

- Що вдалося зробити за цей період?

- Було багато роботи. До досягнень можна віднести те, що ми зрушили з мертвої точки ремонт доріг у Стебнику. Попри скрутну фінансову ситуацію, відремонтували вулицю Трускавецьку, яка веде до курорту і була у вкрай поганому стані. Зроблений ремонт на вулиці А.Шептицького (напрямок на Уличне та Доброгостів). Займаємося ремонтом вулиці П.Куліша. Щоб місто стало чистішим, придбали ще один сміттєвоз.

- Ви зараз активно пропагуєте ідею присвоєння Стебнику статусу міста обласного значення…

- Так. Про це говориться вже давно. Але нарешті зроблені конкретні кроки. Є позитивне рішення Стебницької та Дрогобицької міських рад. Також це питання обговорювали на засіданні комісії Львівської обласної ради, яка порадила провести нам референдум щодо надання Стебнику статусу міста обласного значення. Сподіваємося, він незабаром відбудеться.

- Припустимо, що Стебник відокремили від Дрогобича і він став самостійним містом. Якими будуть Ваші найперші дії як міського голови?

- Насамперед – організувати служби, зокрема виконавчого органу, щоб забезпечити необхідні функції міста обласного значення. Ми вже маємо певні розрахунки. Звичайно, це не будуть такі великі штати, як у Дрогобичі. Але кількість робочих місць, думаю, збільшиться десь утричі.

- Чому у Стебнику багато занедбаних будівель, які не прикрашають місто?

- Якщо Ви маєте на увазі готель, то його ремонт наближається до завершення. Будівлі на вулицях Л.Курбаса та М.Грушевського перебувають у приватній власності. А будинок, що на вул.А.Мельник,4а, ми бережемо для розміщення виконавчих служб, якщо Стебник таки здобуде статус міста обласного значення.

- А що за новобудова виростає на вулиці Калнишевського,2?

- Це будуть крамнички.

- Чи надають місту допомогу приватні підприємства?

- Так. Завдяки їм до бюджету долучається 370 тисяч гривень, які використовуємо на прибирання доріг, підстригання кущів, вуличне освітлення, косіння трави, встановлення урн для сміття тощо.

- Що, на Вашу думку, насамперед привертає увагу гостей міста?

- Гадаю, центральна частина. У цьому році ми запланували реставрацію пам’ятника Т.Шевченкові. Наступного року плануємо відремонтувати фасад будинку на вулиці М.Грушевського,6.

- Над вирішенням яких важливих проблем плануєте працювати в найближчому майбутньому?

- Вирішити питання присвоєння Стебнику статусу міста обласного значення. Знайти інвестора для відродження ДГХП «Полімінерал», що дасть змогу погасити борги попередніх років та посприяє створенню значної кількості робочих місць.

Марічка Драбич, газета «Галицька зоря»

Медицині не додають коштів. Нас недоліковують?

Про потребу реформування медицини говорилось вже давно і багато. Лунали різні думки – про необхідність створення медичного округу, скорочення чи перепрофілювання лікарняних закладів тощо. Втім, на щастя чи на нещастя, далі розмов діло не дійшло. Медзаклади регіону по-суті працюють у звичному режимі.

І якщо медична тематика іноді є актуальною у Бориславі та Дрогобицькому районі, а в Трускавці з цим питанням ситуація більш-менш урегульована, то лікарні і поліклініки Дрогобича час від часу просто лихоманить. Причина тому - скрутне фінансове становище міста, казна якого - напівпорожня, а отже грошей навіть на найнеобхідніше - катма. Тож розрубати цей своєрідний гордіїв вузол - завдання надскладне, але як ніколи на часі.

Коли завмирає виробництво...

Ми уже розповідали про те, що фінансовий стан Дрогобича сьогодні мало не катастрофічний. Нагадаємо, що, згідно з останніми статистичними даними, за дев'ять місяців поточного року підприємства Дрогобича зменшили обсяги виробництва, порівнюючи з відповідним періодом минулого року, на 91,8%. Зокрема, спад виробництва на ВАТ «НПК-Галичина», яке тепер по-суті стало перевалочною базою, склав 99,6%. Якщо за 9 місяців минулого року обсяг виробництва на «Галичині» становив 1 млрд. 40 млн. грн., то цього року - 3 800 тис. грн. Те ж стосується й підприємства «Універсальна бурова техніка», на якому відбулося зменшення випуску продукції на 99,8%. Якщо торік було вироблено продукції на 78 млн. грн., то цього року - на 174 тис. грн. На ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» відбувся спад виробництва на 23%...

Звісно, є й позитивні моменти. Так, наприклад, ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», ЗАТ «Дрогобицький м'ясокомбінат», ВАТ «Дрогобицький хлібокомбінат» дещо наростили виробництво. Але... Загальної картини міста ці показники, на превеликий жаль, не змінюють. Тож сьогодні Дрогобич зіштовхнувся з непереборними проблемами в наповненні бюджету...

Ліжкомісць - понад ліміт

Відтак не дивно, що на останній оперативній нараді у дрогобицькій ратуші основну увагу було приділено темі раціонального використання бюджетних коштів. Тих коштів, яких бракує у міській скарбниці, і яких конче потребують заклади освіти, культури, медицини. Тож, аби справитись зі складною ситуацією, пережити нелегкі часи, було прийнято рішення переглянути усі Статті видатків, і де необхідно або де є можливість, «затягнути паски». Про одну з таких статей видатків власне й велась мова на цій нараді. Стосувалась вона медицини. Зокрема, перший заступник Дрогобицького міського голови Олександр Коростельов зазначив, що для жителів Дрогобича і Стебника в лікарнях цих міст достатньо 600 ліжкомісць, а їх є 945. Це, за словами посадовця, тягне за собою великі перевитрати бюджетних коштів, і місцевий бюджет не витримує такого нераціонального використання коштів.

- Враховуючи те, що в Дрогобичі і Стебнику лікуються мешканці району, а також міст Борислава і Трускавця, тут достатньо було б 750 ліжкомісць, - каже Олександр Коростельов. - А отже 195 ліжкомісць - понад ліміт.

Як виходитимуть із цієї ситуації наразі не відомо. Адже, як зауважив посадовець, зменшення кількості ліжкомісць тягне за собою скорочення медичних працівників, а сьогодні у місті і без того проблема зайнятості населення є доволі складною. Однак зрозуміло єдине: без оптимізації не обійтися. Бо напівпорожня міська казна зі своїми обов'язками перед працівниками медицини й так заледве справляється…

Марія Репецька, газета «Вільне слово»

 

Запрошуємо на навчання

Львівський державний університет внутрішніх справ, Національна академія внутрішніх справ, Харківський національний університет внутрішніх справ, Одеський державний університет внутрішніх справ та ін. оголошують набір на навчання з числа цивільної молоді на 2013 навчальний рік.

Вимоги до кандидатів. У Львівський державний університет внутрішніх справ приймаються юнаки у віці від 17 років до 25 років (вік обчислюється станом на 31 грудня року вступу) на факультет денної форми навчання «бакалавр» «правоохоронна діяльність», слідчий факультет, факультет кримінальної міліції, факультет міліції громадської безпеки та інші.

За довідками звертатись за адресою: м. Трускавець, вул. Мазепи,19а, каб. № 202 (відділ кадрів).

Трускавецький МВ ГУ МВС України у Львівській області

 



Создан 09 ноя 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником