Трускавецький вісник № 138 (517) від 12 листопада 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 138 (517) від 12 листопада 2012 р.

12.11.2012



 

У номері: Рейдери не дрімають: спроби захоплення заводів мінеральних вод у Миргороді, Моршині та Трускавці; Аналіз східницьких курортних проблем; Комунальні проблеми Борислава; Спортивні новини; Анонси.

Новини Трускавця та регіону

У неділю – День Біблії та День подяки Богу за врожай

18 листопада 2012 року в міському Палаці культури міста Борислава (вул. Д. Галицького,34) відбудеться святкування Дня Біблії. Початок – о 16.00. Вхід вільний, запрошуються всі бажаючі. Організатори: Українське біблійне товариство, Церква Євангельських Християн Баптистів м. Борислава.

В цей же день, у неділю, 18 листопада, у Трускавці в ПК імені Шевченка о 15.00 розпочнеться Свято подяки Богу за врожай, організоване церквою «Добра новина». Вхід – вільний.

Власна інформація

У Дрогобицькому районі до кінця року відкриють ще 4 навчально-виховних комплекси

Протягом листопада-грудня у Дрогобицькому районі відкриють чотири навчально-виховних комплекси на базі Новокропивницької, Опаківської, Лішнянської та Літинської шкіл. Таким чином, дошкільною освітою буде охоплено ще 78 дітей. На даний час в районі функціонує 8 НВК та 5 дитячих садочків.

«Питання розширення мережі дошкільних закладів є одним з першочергових у роботі райдержадміністрації, - каже в.о. голови РДА Михайло Винницький. - Адже обов'язкове охоплення дітей дошкільною освітою та поліпшення її якості є одним з важливих завдань, які ставить перед місцевими органами влади Уряд України». Слід зауважити, що попит на дошкільну освіту в районі великий, і кількість охочих влаштувати своїх дітей у дошкільні навчальні заклади постійно зростає.

Іван Тихий, «Дрогобицьке земляцтво»

 

Ювілей спецшколи-інтернату

Ледь не двісті випускників з'їхалося 3 листопада до Бориславської спецшколи-інтернату, щоб узяти участь у п'ятдесятилітньому ювілеї цього навчального закладу. Що там казати, вистачало і споминів, і зустрічей однокласників після багатьох років. А керівництво спецшколи зробило все можливе, щоб це свято стало справді незабутнім і для гостей - колишніх вихованців, і для нинішніх діток, які навчаються тут. Для колишніх випускників усе розпочалося екскурсією шкільними приміщеннями - вони наче знову повернулися у ті давні роки, коли тут навчалися, - і не в одного сльозинка на очах при давніх споминах" і зустрічі з друзями шкільних років.

А потім - Палац культури. Ледь не годину тривав перегляд виставкових робіт випускників і учнів школи. Презентовані були справді високохудожні речі - як-от вишивані рушники сестер Махонюків. А ще літературна виставка поетичних збірок колишніх вихованців спецшколи-інтернату Анатолія Махонюка, Лесі Медик, Марії Кундик, Романа Смакули.

А доброчинцям, які знаходять можливості допомогти спецшколі, - вручено подарункові фотоальбоми, в яких постає вся історія школи - від 1962-го по 2012-й роки, під назвою «Сім чудес школи». На свято завітали ті люди, які справді вболівають за стан справ у цьому спеціальному навчальному закладі і завжди готові допомогти: депутат обласної ради Володимир Голобутовський, директор міського центру зайнятості Анатолій Стецун, підприємці Михайло Щербанік, Сергій Розора, Вікторія Федорчук. А поблагословив усіх присутніх на добрі справи і на міцне здоров'я отець Микола Пишкович.

Гідним завершенням свята став тригодинний концерт вихованців школи.

Газета «Нафтовик Борислава»

Рейдери не дрімають: Миргород, Моршин. Наступний – Трускавець?

 

Трускавецькі підприємства із виготовлення мінеральної та питної води марки «Трускавецька кришталева» та «Трускавецька Аква-Еко» можуть стати черговою жертвою рейдерської атаки, яка здійснюється останнім часом. Рейдери поставили перед собою чітку ціль – захопити за допомогою податкових та судових органів підприємства, котрі належать компанії «IDS Group Ukraine». Ця компанія є найбільшим в Україні продуцентом бутильованої води, власником таких знаменитих торгових брендів як «Миргородська», «Старий Миргород», «Моршинська», «Аляска» (м. Гола Пристань), «Трускавецька кришталева», «Трускавецька Аква-Еко» та інших. Окрім того «IDS Group Ukraine»є ексклюзивним імпортером грузинської мінеральної води «Боржомі» в Україні.

Компанія «IDS Group Ukraine» просить владу втрутитися у ситуацію. З цією метою керівник компанії, генеральний директор «IDS Group Ukraine» Марко Ткачук провів сьогодні, 12 листопада, прес-конференцію, на якій заявив буквально таке: «Сьогодні рейдерські атаки контролюючих структур спрямовані на Миргородський, Моршинський та Трускавецький заводи мінеральних вод. За надуманими рішеннями податкової міліції та районних судів Львівської та Полтавської областей щодо неповноти сплати податків арештовані активи та рахунки підприємств. Нині робота Миргородського заводу мінеральних вод уже зупинена. Щодня непрацюючий завод втрачає до 3 млн. грн. Тому компанія звернулася з відкритим листом до Президента України Вiктора Януковича, Прем’єр-мiнiстра Миколи Азарова та голови Державної податкової служби Олександра Клименка із закликом негайно зупинити свавілля контролюючих органів і повернути колективу підприємства право на працю, на гідну заробітну плату і можливість утримувати свої сім'ї».

За словами пана Ткачука, компанія сумлінно сплачує податки та обов'язкові платежі, і раніше жодних претензій з боку контролюючих органів не було. Торік «IDS Group Ukraine» сплатила до бюджету 211 млн. грн. податків і зборів, за 6 місяців 2012 року - 143 млн. грн.

Та не тільки керівники структури висловлюють свою стурбованість. На попереджувальний мітинг вийшли біля півтисячі працівників заводів мінводи Моршина та Трускавця. Попереджувальна акція протесту відбувалася 12 листопада з 10.00 до 11.00 під стінами Моршинської міської ради. Кореспондент «Трускавецького вісника» був безпосереднім учасником цих подій.

А розпочалося все біля адмінбудинку трускавецької «Аква-Еко», де коротко ситуацію роз’яснив генеральний директор «Аква-Еко» та «Акваріус»у Валерій Супруненко. Сьогодні, 12 листопада, трускавецький завод мінеральної води призупинив свою діяльність в знак солідарності з моршинськими та миргородськими колегами. Два великі автобуси та ряд автомобілів виїхало біля 9.15 в напрямку Моршина на акцію протесту.

Коли ми під’їхали до адміністративної будівлі Моршинської міської ради, мітинг вже розпочався. Фактично всі його учасники запевняли, що акція має попереджувальний характер, а всі пропозиції різних політичних сил компанія «IDS Group Ukraine» поки що відхиляє, адже не має наміру переводити суто господарське питання в політичну площину. Бо на цьому питанні багато б хто хотів просто спекулювати. Власники компанії «IDS Group Ukraine» мають натомість намір працювати, як працювали протягом всіх попередніх років – на благо України, забезпечуючи добробут своїх працівників, поставляючи на ринок якісний продукт.

«Дії податкової міліції Полтавської області в особі старшого слідчого Серякова, Київського районного суду м. Полтава в особі судді Кузіної, прокуратури Львівської області в особі прокурора Василенко та Сихівського районного суду в особі судді Борейко блокують діяльність підприємств, в результаті чого 700 сімей втратять засоби до існування, а держава - відрахування в національний та регіональний бюджети», - йдеться у прес-релізі компанії «IDS Group Ukraine». Тому прізвище судді Борейко – на одному із найбільш видних плакатів-лозунгів у Моршині. «Зупинимо рейдерів!», «Ганьба судді Борейко!», «1280 родин залишаться без доходу!», «Руки геть від заводу!», «150 млн. гривень податків!», «Ми тут живемо і працюємо» - ці та інші гасла на транспарантах роз’яснюють ситуацію. А перед людьми, працівниками заводів у Моршині та Трускавці, а також перед простими моршинцями, які прийшли підтримати місцевого виробника, виступають член Правління «IDS Group Ukraine» Всеволод Білас, директор з логістики Віктор Скочиляс, представник трудового колективу Ігор Мандрик та інші. Повністю поділяє позицію мітингувальників та підтримує їх і мер міста Моршина Руслан Ільницький. «Всі ми пам’ятаємо, як в нелегких умовах відбувалося становлення цього підприємства, котре забезпечує робочі місця і котре є найбільшим платником податків у наш бюджет», - говорить міський голова.

Робітники заводу кидають свої лозунги на асфальт та просто на них починають виливати воду з пляшок. Цим кожен з працівників заводу неначе запитує: «Потрібна чи ні мінеральна вода? Потрібно чи ні зберегти наші робочі місця? Коли вже буде здійснена справедлива судова реформа, коли суди не будуть інструментом маніпуляції у рейдерських схемах?». Все це супроводжують вигуки «Ганьба!», «Руки геть від заводу!» та інші.

«Використовуючи легенду про те, що українські підприємства нібито є частиною активів Бориса Березовського, податкова міліція за підтримки Київського районного суду Полтави і Сихівського районного суду Львова проводить ряд неправомірних дій, які в цивілізованому світі називаються рейдерським захопленням. Адже є рішення Високого суду Лондона про те, що Борис Березовський не має ніякого відношення до активів IDS Borjomi International. Варто окремо відзначити, що в серпні цього року наше підприємство в Миргороді, як одне з ключових для регіону, відвідав Прем`єр-міністр України М.Азаров. І вже в жовтні ми мали ряд неправомірних перевірок з боку Податкової адміністрації, а сьогодні робота трьох заводів фактично заблокована», - зазначив Микола Кміть, консультант IDS Group.

Валерій Жовнір, директор Моршинського заводу мінеральних вод, працює на підприємстві 10 років наголосив, що новина про спробу рейдерського захоплення заводу підняла весь регіон. «Співробітники нашого заводу годують свої сім`ї і весь район. Робочі місця - найважливіше для мешканців Львівської області. Робота є тільки на заводах та в санаторіях - у нас і так безробіття. А завод платить великі податки: тільки за 10 місяців цього року перерахували понад 84 млн. грн., які утримують весь регіон. Вимагаємо негайно закрити всі неправомірно порушені кримінальні справи проти наших заводів!», - зазначив В.Жовнір.

«У Трускавці ситуація ніби ще спокійна, - дає ексклюзивний коментар для «Трускавецького вісника» начальник відділу по роботі з персоналом трускавецького заводу мінеральних вод «Аква-Еко» Ірина Доросевич, - але де гарантія, що тут хтось не пробуватиме реалізовувати миргородський чи моршинський сценарій? В Миргороді завод вже стоїть, відбулося вилучення документації підприємства. Моршинський завод ще поки що працює, але не на повну потужність. Судове рішення спричинило блокування рахунків у Моршині. Ми ще працюємо, рахунки відкриті, але не знаємо, що нас чекає завтра. Цілком очевидно, що здійснюється цілеспрямована акція проти «IDS Group».

Отже, біля півтора сотні працівників у Трускавці не впевнені у завтрашньому дні. Нагадаємо, що компанія «Аква-Еко» була створена ще в далекому 1997, а у 2008 фірма ввійшла у склад корпорації «IDS Group». Приблизно в той же час «IDS Group» стала власником ще одного трускавецького підприємства «Акваріус», викупивши підприємство у попередніх власників – Олександра Чебаненка та Євгена Сухіни. І хоча частка трускавецьких мінеральних вод на українському ринку води є явно невелика (в порівнянні хоча б з цими ж «Моршинською» та «Миргородською»), але загроза очевидна – якщо рейдерам вдасться реалізувати їхні чорні плани, тоді краще не буде нікому – ні власникам, ні працівникам. В складі персоналу поряд із трускавчанами працюють стебничани, бориславці, мешканці сіл району. Кожен з них із тривогою вдивляється у завтрашній день – як то воно буде? Залишитися без роботи в цей непростий час – це було б справжнім лихом.

У власників свої думки. Не забулося, як більше десяти років тому у під’їзді будинку 2 на вулиці Василя Стуса у Трускавці невідомі жорстоко розстріляли керівника компанії «ТСБ» (інший завод трускавецьких мінеральних вод, на Помярках) Сергія Прокопчука. Винних не знайшли по сьогодні. Кілер, напевно, гуляє на волі, радіючи, що тепер можуть бути нові замовлення. Пригадуються і слова кандидата Миколи Лагодича, що 1990-ті роки можуть повернутися. Надіятися на сприяння новообраних депутатів Верховної Ради від Дрогобиччини та Стрийщини якось не випадає.

Сьогодні, 12 листопада, завод мінеральних вод у Трускавці не працює. Пусті лінії, порожні зали, натомість збуджені працівники обговорюють ситуацію на подвір’ї підприємства. Завтра у Трускавці все повернеться на свої місця, розпочнеться випуск продукції, машини з упаковками «Трускавецької Аква-Еко» та «Трускавецької кришталевої» пороз’їжджаються в різних напрямках, везучи в різні регіони України цю своєрідну промоцію нашого міста-курорту. Це буде завтра. А що буде післязавтра – ніхто не знає.

Рейдери реалізовують свої задуми, придивляючись, де стабільні прибутки, де потужні підприємства, рейдери шукають слабкого місця, щоб нанести удар. У цій ситуації влада не повинна стояти осторонь, а працівники судової системи та податкових органів, котрі сприяють рейдерським захопленням, повинні нести якнайсуворішу відповідальність. Ми інформуватимемо читачів «Трускавецького вісника» про те, як розгортатимуться надалі події навколо заводів мінеральних вод у Трускавці.

Володимир Ключак, Трускавець – Моршин

Відпочинок у Східниці – не тільки задоволення

/Видимі й невидимі проблеми Всеукраїнської оздоровниці/

Першу славу невеликому карпатському селищу Східниця принесла нафта, промисловий видобуток якої розпочався 1872 року. Про це мало хто нині пам'ятає, бо головним її визнанням сьогодні стали джерела мінеральної води, до яких їдуть люди із усіх куточків України та країн близького і далекого зарубіжжя. Війт польського курортного містечка Полянчика, з яким східничани підтримують побратимські стосунки, Збігнєв Солінський якось зауважив, що на території Полянчика є три джерела мінеральної води, а у Східниці їх - тридцять вісім. Уже цей факт робить українську Східницю унікальним курортом Європи. Не будемо сперечатися із паном Збігнєвом, проте зазначимо, що Східницю робить унікальною не так кількість джерел, скільки лікувальні властивості східницьких мінеральних вод.

«Для того, щоб зрозуміти цілющі властивості східницької мінеральної води, потрібно бодай один раз приїхати сюди, щоб назавжди закохатися у цей чудовий край і його прекрасних людей», - так охарактеризував Східницю мешканець Запоріжжя. Уперше пан Володимир приїхав до Східниці наприкінці вісімдесятих, і відтоді щороку відпустку проводить тут. Приїжджає сюди не просто лікувати нирки, а зробити повне очищення всього організму. За його висловом, східницька вода лікує системно, оздоровлюючи увесь організм. «Можна твердо сказати, - відверто наголошує мій співрозмовник, — східницькі джерела символізують медицину здоров'я, а не хворіб».

Джерела мінеральної води - це те багатство селища, що приваблює людей. Пані Евеліна приїхала до Східниці з Харкова вперше. Вона довго визначалася, куди їхати на відпочинок - у Трускавець чи Східницю. І не шкодує, що за порадою друзів обрала Східницю. Край насправді унікальний, хоч є речі, які у буквальному розумінні слова у перші дні шокували відпочивальницю. Йдеться про стрижень будь-якого бальнеологічного курорту - бювет мінеральних вод. Те, що харків'янка побачила у Східниці, не вписується в рамки здорового глузду. Розбита, брудна та смердюча будівля часів «совдепії», по якій, крізь повибивані вікна, гуляють вітер та дощ. Щоб набрати води, тут треба пробратися по накиданих на мокру підлогу старих дошках і пильнувати, щоб ненароком у щось не вступити... А зовсім поряд цього свинства - будівля сучасного і дуже шикарного готельно-відпочинкового комплексу «Київська Русь» та пам'ятник першовідкривачу східницьких джерел Омеляну Стоцькому.

Киянка Наталя, з якою ми розговорилися біля підніжжя пам'ятника геніальному східничанину, ніяк не могла поєднати дві речі - шанобливе ставлення східничан до особи першовідкривача східницької «Нафтусі» та відверте нехлюйство у підходах до вирішення питань експлуатації найбільшого багатства Східниці - джерел мінеральної води. Вона приїжджає до Східниці декілька років поспіль і не могла не відзначити ті очевидні зміни, що відбулися в селищі за останні два роки. У Східниці з'явилися вимощені бруківкою тротуари, облаштовано підходи до окремих джерел мінеральної води. «Ще донедавна, — наголошує моя співрозмовниця, - добратися до 357-го джерела, яке за підвищений вміст у воді гліцерину відпочивальники називають поміж собою «Бейджею», було справжньою проблемою. І цього року - така приємна зміна. Доріжка до джерела забетонована, на схилі з'явилися сходинки. Правда, чомусь уздовж них забули встановити перила, але уже за це, що зроблено, треба сказати велике спасибі селищному голові та східничанам, що подбали про людей і окультурили джерело». А ще пані Наталя бідкалася з приводу відсутності біля джерел мінеральної води достатньої кількості туалетів, лавок та навісів, під якими можна було б заховатися від дощу чи просто посидіти і помилуватися чарівними краєвидами Карпат.

Відверте обурення з приводу відсутності на курорті достатньої кількості вбиралень та урн для сміття поблизу джерел мінеральної води висловив відпочивальник пан Анатолій із курортного селища Кирилівки, розташованого на березі Азовського моря. На його думку, місцева влада зобов'язана біля кожного джерела подбати про дві речі - туалет та урну для сміття, яке повинно регулярно вивозитись. Східницькі мінеральні води сечогінні, тому туалетів має бути багато. А ще біля кожного джерела, на переконання пана Анатолія, вартує поставити під навісом декілька лавок, де б відпочивальники могли перепочити. «Люди, - говорить відпочивальник, ~ до Східниці приїжджають різні. Старші, подолавши значну відстань від джерела до джерела, хочуть сісти та трохи перепочити. Дехто потребує підкріпитися і з'їсти канапку. Про такі речі вартувало б подбати. Адже кожен приїжджає сюди не лише за здоров'ям. Люди із собою привозять гроші, за рахунок яких живуть місцеві жителі та розвивається курорт. Вони вправі за це отримати певний рівень сервісу і комфорту. Якщо цього не буде, люди перестануть сюди приїжджати. Ціни, - обурюється співрозмовник, підняли до рівня європейських, а сервіс нульовий. Так довго тривати не може. Власники санаторіїв, приватних садиб та вілл, які займаються відпочинком та оздоровленням великої кількості людей упродовж року, разом із селищною владою мають подбати, щоб люди, які приїжджають сюди на лікування та відпочинок, почували себе у Східниці комфортно».

Про потребу встановити навіс та декілька додаткових лавок біля джерела мінеральної води 2-С говорив відпочивальник із м. Бродів, що на Львівщині, пан Борис. А ще, на його думку, вартувало б подбати про освітлення джерел. «Влітку, - говорить пан Борис, - день довгий, проте, незважаючи на це, у сутінках відпочивальники вимушені, щоб набрати води, підсвічувати собі ліхтариками, мобільними телефонами чи вогнем запальничок. А що робити людині восени, коли темніє дуже швидко?.. Невже під час спорудження над джерелом навісу так складно було передбачити хоч якесь освітлення, щоб людина не шукала чим підсвітити, аби набрати води». Східничанам вартувало б задуматися також над тим, як себе почуває інвалід чи старша людина взимку на отих металевих сходах, що ведуть до найбільш популярного джерела Східниці 2-С. «Це, на перший погляд здавалось би, дрібниці, - наголошує відпочивальник. - Але саме вони разом із місцевими торговцями водою, які обрали місцем для свого ганебного промислу джерело 2-С, найбільше псують імідж Східниці в очах багатьох людей».

Джерело мінеральної води 2-С - тема окремої розмови. Воно викликає найбільше нарікань із боку відпочивальників та й самі східничани не дуже охочі говорити на цю тему. До цього популярного у Східниці та за її межами джерела мінеральної води постійно вишиковується довжелезна черга, де постійно виникають сварки, які час від часу закінчуються бійками. Конфлікти між місцевими жителями та відпочивальниками здебільшого виникають навколо кількості води, яку вони намагаються набрати. Вода цього унікального джерела — тривалого зберігання, тому кожен прагне набрати її якнайбільше: відпочивальники для економії часу чи як сувенір на згадку про перебування у Східниці, місцеві жителі - заробити якусь копійку. П'яти літрову бутлю «содової» можна купити тут же за ЗО гривень, а півторалітрова пляшка, як мені пояснила одна східницька пані, коштує 10 гривень. Без черги можна набрати лише 200 грамів води, але тільки 5-ти чоловікам, бо після цього з іншої черги наповнюється півторалітрова пляшка. Насправді процедура виглядає дещо по-іншому: п'ять відпочивальників справді набирають по 200-300 грамів води, але поміж них впихається хтось із місцевих із п’яти-, шести- чи навіть десятилітровою бутлею, і тоді все залежить від того, у кого більше витримки чи нахабства. Буває й так, що відпочивальники хочуть бути хитрішими за східничан і організовують свою чергу, у якій, змінюючи один одного, пробують набрати таку ж кількість води, як і місцеві, тільки без черги. Такі хитрощі відразу припиняються силовими методами під брутальну лайку.

«Слава Богу, хоч цього року комусь прийшло на розум виставити на цьому конфліктному джерелі охоронців - зауважила у розмові зі мною відпочивальниця з Волині пані Оксана. - Хоч якийсь є порядок.» Проте їй відразу заперечила жіночка із Дніпропетровщини, яка, виявляється, була свідком ситуації, коли охоронець відмовився набрати у пляшку півлітра води безногому інваліду, який відстояв чергу.

«На джерелі, - розповідає пані Надія із Дніпропетровська, — чергує два охоронці, старший і зовсім молодий. От, коли чергує старший, на джерелі справді порядок: він і жінку з дитиною побачить, і інваліду піде назустріч, і старшу хвору людину зрозуміє, і здоровому знайде що сказати. Цього не скажеш про молодого. А так би не повинно бути. Про це також повинен би хтось подбати». А ще дніпропетровчанка обурювалася з приводу того, що охорона на джерелі працює лише з 8 години ранку до 20 вечора, а набирають воду цілодобово.

Про дотримання елементарного громадського порядку на східницьких джерелах мінеральної води ми говорили із дільничним інспектором Східниці підполковником міліції Іваном Чепаком. Про все, що відбувається навколо джерела мінеральної води 2-С, він добре знає і намагається, застосовуючи силу закону, боротися з усіма негативними явищами, які псують імідж Східниці як курорту. Наприкінці літа оформив протоколи про адміністративне правопорушення на найбільш активних торговців води. На подання дільничного Бориславський міський суд відреагував специфічно: на декількох наклав штраф у розмірі 17 грн., а решту - попередив.

Зараз підполковник міліції очікує, як на його подання щодо здійснення окремими громадянами Східниці незаконної торгівлі мінеральною водою відреагує податкова інспекція. Дільничний не приховує, що більшість проблем східницьких джерел породжені безгосподарністю. Проте на запитання, у який спосіб східницькі джерела мінеральної води можуть набути ефективного господаря, як і переважна більшість східничан, конкретної відповіді не знайшов. Про джерела у Східниці говориться багато, усі сходяться на тому, що це загальне надбання східничан, яке повинно належати громаді. Проблема, мабуть, у тому, що за розмовами конкретних справ не видно.

За попередньої каденції при селищній раді було створено комунальне підприємство «Східницькі джерела», але натомість, щоб опікуватись найбільшим багатством Східниці - джерелами мінеральної води, — воно стало яблуком розбрату поміж східничанами. Своє право на джерела мінеральної води у Східниці пробує відстояти у судах мале підприємство «Перспектива», яке власне довело ці джерела до аварійного стану. По-своєму цікавий варіант вирішення проблеми джерел. спробував запропонувати громаді нині діючи селищний голова Східниці Іван Піляк, але зіткнувся із настільки потужним опором, що говорити сьогодні про швидке вирішення проблеми джерел, уже не доводиться.

У розмові зі мною дільничний інспектор Східниці зауважив, що боротиметься із незаконною торгівлею та дотриманням належного порядку на східницьких мінеральних джерелах усіма дозволеними законом методами. Хоч за логікою речей про східницькі джерела мінеральних вод мали б дбати, у першу чергу, східницька громада спільно із селищним головою, а також власники готельних комплексів, вілл та приватних садиб, які, як люблять говорити самі східничани, «роблять» на цій воді гроші. Але про це ми поведемо мову в наступних публікаціях.

Петро Магур, газета «Нафтовик Борислава»

 

Міжнаціональні відносини: перебування міського голови Борислава у Валбжиху

На запрошення польського товариства «Друзі землі Дрогобицької» м. Валбжих 5-6 листопада міський голова Борислава Володимир Фірман з дружнім візитом перебував у польському місті. Наші міста є містами-побратимами: бориславські діти під час літніх канікул проходять оздоровлення у Польщі, а польські – оздоровлюються у нашому місті, обмінюються досвідом працівники освіти, культури, нафтовики. Адже саме через спілкування та зустрічі ми можемо вибудовувати добросусідські відносини, тим самим виховуючи повагу один до одного та гордість за свій народ. Також нещодавно численна польська делегація з Валбжиха перебувала у Бориславі на Міжнародному Форумі Нафтовиків.

Володимир Стахович ділиться з нами своїми враженнями від візиту: «Мета відвідин наших польських друзів – продовження співпраці. За доволі короткий відлік часу, з дня підписання угоди про співпрацю між нашими містами, ми зуміли подружитись, знайти спільні точки дотику. Також ми хотіли подякувати своїм польським друзям за допомогу і співпрацю, а ще в цей час відбулась дуже хвилююча подія як для Валбжиха так і для Борислава - урочиста церемонія, яка відбулась в ратуші з нагоди вручення відзнаки «Почесний громадянин Валбжиха» Шеваху Вайсу, який народився в Бориславі.

В рамках візиту відбулись зустрічі з Президентом міста Валбжих Романом Шелемеєм, заступником Президента Валбжиха Зигмунтом Новачиком, головою приятелів землі Дрогобицької Іреною Фрог. Хвилюючою була зустріч з добрим другом Борислава Тадеушом Скренжиною. «Але найбільші враження - від спілкування з Шевахом Вайсом, видатною людиною світу. Який був послом Ізраїлю в США та Польщі, відзначений багатьма світовими нагородами та відзнаками. Мене найбільше вразила манера спілкування Вайса з нами – щира і відкрита, з нотками ностальгії та спогадів про наше місто, про своє дитинство. Нам потрібно вчитись у таких людей любові до того куточка землі, в якому ми народились. Ми направду відчували гордість за наше місто.», - наголошує Володимир Фірман

Нагадаємо: Шевах Вайс народився в Бориславі і перші десять років свого життя прожив зі своєю сім’єю в нашому місті. І як згадує сам Шевах Вайс: «Борислав і дотепер мені сниться…».

І на запитання, що є для нього Борислав та його околиці, відповідає: «Завжди тужив за містом свого дитинства. У моїх дитячих споминах це чудовий край з прекрасними мальовничими краєвидами, кольорами, запахами».

Шевах Вайс подарував свою книгу «Земля і хмари» міському голові Володимиру Фірману. В цій книзі, зокрема, йдеться і про дитячі сторінки життя в Бориславі .

«Мій батько приятелював з українцями, вони приходили до нас додому. Українка пані Лясотова (Юлія Матчишин), яка була приятелькою моєї мами ще зі шкільної лави, під час першого погрому сховала нас у себе на горищі. А потім ми запросили її до нашого дому. Коли німці вигнали нас до гетто, пані Лясотова жила у ньому, берегла від пограбування. З гетто ми втекли до польської родини Ядвіги Гураль. Там нас переховували чотири дні, потім ми повернулися до свого дому, де сховалися за завчасно змурованою батьком подвійною стіною. То було 1942 року. Батько, мама, брат, сестра, я, тітка Іда, кузин Шміль, сусід Вангман сиділи у тому тісному міжстінні. Так тривало сім місяців! Та коли німці почали ретельно перевіряти кожен дім, обстукувати й обмірювати стіни, ми перейшли вночі до закинутого підвалу поблизу нашого будинку. То було темне, з’єднане з підземними бориславськими каналами приміщення. Сусідки – полька пані Потенжна та українка пані Лясотова – разом зі своїми родинами допомагали нам перебути весь той жахливий період. Рятували вони нас протягом 21 місяця! То драматична, страшна історія…Аж у 1944 році, коли прийшла радянська армія, ми вийшли зі свого сховку й повернулися до рідного дому. Він, до речі, стоїть у Бориславі досі». Як наголошує сам Шевах, це власне і є приклад добросусідства - коли мешканці Борислава ризикували власним життям та життям своїх родин, рятуючи своїх сусідів….

Трохи статистики: за інформацією істориків під час німецької окупації загинули, були розстріляні або вивезені в концентраційні табори понад 10 тисяч бориславців єврейської національності. І справедливою є надія Шеваха Вайса, висловлена під час зустрічі, що колись в місті його дитинства постане пам’ятник жертвам Голокосту часів Другої світової війни. Але жертв могло бути набагато більше, тому треба пам’ятати – хто врятував хоч одне життя, той врятував увесь світ. Є багато ідей, за які можна віддати життя, і немає жодної ідеї, за яку можна позбавити життя іншого. Забути – це знехтувати історичною правдою, виявити неповагу до тих, хто став невинною жертвою беззаконня та сваволі.

Шевах Вайс відвідав Борислав на початку 90-х років двадцятого століття, коли був головою кнесету ізраїльського парламенту. Він відвідав Україну на запрошення тодішнього Президента України Леоніда Кравчука. В цій поїздці до рідного міста його супроводжував Дмитро Павличко. І як згадує сам Шевах Вайс: «Саме з Борислава, я дитина Голокосту, професор політології, який дев’ятнадцять років був депутатом кнесету, сім – заступником його голови, а чотири – головою, розповідав усьому світові про дружбу українських, польських та єврейських мешканців Борислава.» Це власне і є приклад дружби між народами.

Шевах Вайс позитивно відгукнувся на запрошення міського голови Володимира Фірмана відвідати Борислав.

Відділ внутрішньої політики Бориславської міської ради

Найболючіші проблеми – комунальні

 

/Із сесії Бориславської міської ради/

Сорок другу сесію міської ради шостого демократичного скликання, що відбулася минулої п'ятниці, цього разу, за відсутності міського голови, вів секретар міської ради Ігор Мельник.

Розпочалася сесія приємною подією. Указом Президента України почесне звання «Мати-героїня» присвоєно бориславкам Оксані Штереб та Діані Шатарковій. Від імені всього депутатського корпусу привітав їх секретар міської ради Ігор Мельник.

А далі - «Різне». Депутат Василь Піх зауважив, що депутати мають бути більш відповідальними і не допускати таких ситуацій, як минулого зібрання, коли сесія не відбулася тільки через те, що багато-хто просто не прийшов, а, отже, не було кворуму.

Друге: до сесійної зали вдруге прийшли кількадесят працівників КП «ЕКО-місто», які вже кілька місяців не отримують зарплати, а отже, їхню проблему потрібно вирішувати. І третє: «Я вже рік говорю на сесіях про впорядкування стежки, що веде від центру через місток на Потік, до лікарні. Щодень там проходять сотні людей. А у сльоту чи зимою пройти там майже неможливо...».

Продовжив депутат Михайло Лазар. Він зауважив, що у «Порядку денному», розданому депутатам, мало б бути бодай реченням роз'яснено, про що ж саме йдеться у тому чи іншому розпорядженні міського голови,- або доповненні до рішення, що їх пропонують до розгляду. Щоб депутати ще перед сесією були зорієнтовані, про що ж саме йдеться. Друге - у змінах до регламенту буде пропонуватися, щоб у першу чергу розглядати господарські та земельні питання, а насамкінець «Різне». Але це неправильно, бо, власне, в «Різному» звучать звернення громадян до депутатів та й не можна тримати до закінчення сесії керівників різних служб, які мають давати роз'яснення з тих чи інших звернень.

Наступне, як сказав пан Михайло: неприйнятно, коли питання, що не були підтримані на сесії, повторно переносять на наступну, що відбувається доволі часто. Торкнувся й господарських питань. Непорядок, що водії радіотаксі встановлюють оплату, як кому заманеться. Регулювати ціни теж має міська рада на своїй території. І останнє - дорога до міської лікарні, що в мікрорайоні Бані. Той відрізок шляху до краю розбитий і скоро там взагалі не проїдеш.

Слово надано першому заступнику міського голови Роману Дурбаку, який пообіцяв, що і облаштування дороги до лікарні на вул. Куліша, і обладнання доріжки, що з'єднує центр з лікарнею на вул. Потік візьме під контроль. І найближчим часом ці проблеми будуть вирішені. Неможливо зробити все одразу, коли бюджет не виконується і катастрофічно бракує коштів. Не менш гостра проблема і з вивезенням побутового сміття, з роботою «КОМ-ЕКО». Тож, мабуть, депутатам попередньої каденції треба було добре подумати, коли передавали земельну ділянку «КОМ-ЕКО», тоді цих проблем сьогодні й не було б 4 Тому нині мусимо спільно порушувати ці питання і спільно їх вирішувати... А далі перейшли до питання, що стало певно основним у пункті «Різне». Як ми уже сказали, на сесію прийшли працівники КП «ЕКО-місто», які виконують дуже важливу справу – підтримують чистоту на наших вулицях. Про причини колективного звернення на сесію розповів керівник підприємства.

Він відзначив, що в останній час ситуація потрохи поліпшується. Але борг у виплаті зарплати працівникам«ЕКО-місто» становить зараз 250 тисяч гривень і люди кілька місяців не отримують грошей.

Перший заступник міського голови роз'яснив, що були великі проблеми з фінансуванням. Усі кошти були заблоковані. Міська влада робила все можливе, щоб вирішити ситуацію. І тільки в останні дні трохи «проясніло». Нарешті, пішли кошти і сплатили заборгованість медикам і вчителям...

Аргументи хоч і були почуті, але тільки надали ще більшої гостроти дискусії. Майже зі сльозами на очах представниця делегації працівників «ЕКО-місто» пані Антоняк говорила про те, що кілька місяців без зарплати витримати неможливо, бо в кожного є сім'ї і діти, їх треба одягнути і нагодувати, дати щось до школи. А ще - заплатити за комунальні послуги. А тим часом, - грошей нема.

Підтримала її й майстер КП «ЕКО-місто» пані Галишин, яка наголосила що кошти потрібні, аби забезпечити підприємство всім необхідним, для роботи, адже незадовго зима. Наразі нема піску, щоб посипати вулиці, нема за що придбати інструмент, спецодяг та спецвзуття...

Але найцікавіше, що всі гроші, передбачені бюджетом для «ЕКО-місто», були виплачені. Інша справа, що виплачена була одразу вся сума. Але ті кошти вже керівництво підприємства мало розподілити рівними частками до кінця року. Та «з'їли» їх набагато швидше, їв тому винна, певно, не міська влада. Про це говорили і перший заступник міського голови Роман Дурбак, і начальник відділу житлово-комунального господарства та будівництва Олег Левицький, і заступник міського голови Андрій Паскевич, який оперував конкретними цифрами - коли, скільки, і які суми надані і надають цьому підприємству. У доволі гарячій розмові взяли участь і депутати. Врешті, після гострих суперечок, підтримано пропозицію секретаря міської ради Ігоря Мельника: створити робочу групу, в яку б увійшли перший заступник міського голови, заступник з економічних питань, керівники відділів і, звичайно ж, депутати, які спільно опрацюють усі можливі варіанти вирішення проблеми і мають на наступній сесії оприлюднити підсумковий документ. Також на наступній сесії буде заслухано керівників усіх новостворених підприємств, у першу чергу керівника КП «Еко-мі-сто». А борг у виплаті зарплати працівникам цього підприємства має бути закритий в межах двох місяців, як сказав заступник міського голови Андрій Паскевич.

Після цього озвучили й інші звернення виборців, зокрема, депутати Володимир Хауляк та Богдан Барнацький. А далі перейшли до розгляду фінансових, господарських та земельних питань.

Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

 

Бориславська ДЮСШ: спортивна хроніка жовтня

- 6 жовтня у Львові проходив чемпіонат області зі спортивної акробатика серед учнів ДЮСШ молодшого віку. Серед переможців змагань - вихованці відділення спортивної акробатики нашої ДЮСШ Олександр За-гірський (ЗОШ № 3), Юрій Пенцарський (ЗОШ № 6), Ростик Бегей (ЗОШ № 8) та Володя Биків (ЗОШ № 3). До числа призерів змагань потрапили також Цвітана Кісіль (ЗОШ № 3), Віка Герцан та Аня Агурцова (ЗОШ №. 4), Аліна Єреп та Назар Лаврик (ЗОШ № 5), Настя Сопотницька (гімназія). Команду до змагань готували тренери - викладачі Георгій Чопик та Світлана Асланіді.

- 11 жовтня у місті Стрий проходив традиційний міжобласний легкоатлетичний турнір за участю 12-ти команд Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Срібним призером змагань стала наша естафетна команда у складі Богдана Юркевича та Ярослава Куротчина (ліцей), Ігоря Желема та Іллі Журавчака (ЗОШ № 4). Ще одну срібну нагороду у бігу на 800 метрів здобув вищезгаданий Ігор Желем. Команду до змагань готував тренер - викладач Олег Крижановський.

- 12-13 жовтня у Трускавці, за сприянням місцевого осередку партії «Удар», відбувся міжобласний турнір з боксу серед юнаків 1997 - 2000 років народження, у якому, окрім вихованців тренерів-викладачів Олега Загірського та Ігоря Нинича, брали участь до 20 команд: зі Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Борис лавці виступали досить вдало: переможцем змагань став учень ЗОШ № 4 Павло Юськів, призерами - Іван Кіндерись (ЗОШ № 1) та Назар Бачинеький (ЗОШ №4).

- 13 жовтня на товариську зустріч до нас завітала збірна команда Жидачівського району з волейболу, укомплектована юнаками 1998 року народження. Вихованці тренера - викладача Володимира Рентюка перемогли гостей із рахунком 3:2;

- 15-16 жовтня у Львові в рамках фестивалю єдиноборств проти дитячої злочинності та наркоманії проходив відкритий обласний турнір із кікбоксингу на «Кубок Шувару», в якому Бориславську ДЮСШ представляли вихованці тренера-викладача Ігора Нинича. Команда виступила вдало: переможцями змагань стали Тарас Іпаті (ЗОШ № 1) та Ірина Блюм (ЗОШ № 4), призерами - Олександр Загірський (ЗОШ № 3), Олександр Бартик (ЗОШ № 1), Іра Скородумова (ЗОШ № 8), Максим Шепітчак (ЗОШ № І), Олег Кодочігов (ЗОШ № 1) та Олег Родняк (ЗОШ № 1). Команду до змагань готував тренер - викладач Ігор Нинич.

- 20 жовтня у супроводі свого незмінного наставника Олега Загірського на останній тренувальний збір перед чемпіонатом Європи, що проходить у Польші з 3 по 10 листопада, відбула до Конча-Заспи цьогорічна випускниця ЗОШ № 3, чемпіонка Європи та світу з боксу серед юніорок, майстер спорту України міжнародного класу Вірт Вікторія. І хоча, як правило, високий титул легше завоювати, ніж відстояти, ми сподіваємось, що з турніру Вікторія повернеться дворазовою чемпіонкою континенту.

- 30 жовтня у Дрогобичі відбулася відкрита першість Дрогобицької ДЮСШ зі спортивної акробатики: переможцями змагань стали Юрій Пенцарський (ЗОШ № 6), Ростик Бегей (ЗОШ № 5), Володимир Биків та Олександр Загірський (ЗОШ № 3), призерами - Анна Агурцова та Вікторія Герцан (ЗОШ № 4), Цвітана Кісіль та Костянтин Погребняк (ЗОШ № 3), Назар Лаврик (ЗОШ № 5), Назар Сопотницький (с. Попелі) та Настя Сопотницька (гімназія).

Кость Асланіді, методист ДЮСШ, майстер спорту, газета «Нафтовик Борислава»

У Трускавці пройшов Чемпіонат області з вільної боротьби

 

10-11 листопада 2012 р. у Трускавці в спортивно-оздоровчому комплексі дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» був організований та проведений чемпіонат області з вільної боротьби серед учнів 1999 р.н. і мол. дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівщини. Всього у змаганнях прийняли участь більше сотні юних борців з восьми спортивних шкіл (головний суддя Володимир Раковський). Змагання проводились за сприянням відділення НОК України у Львівській області (в.о. голови - заслужений працівник фізичної культури та спорту України Майборода Ю.А., начальник управління з питань фізичної культури та спорту Львівської облдержадміністрації), від якого юні борці отримали футболки, блокноти, ручки та плакати з олімпійською символікою. Загальне керівництво організацією змагань здійснювало Львівське обласне управління Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України (начальник управління - Гаврих Я.Т.).

Адміністрація Трускавецького дитячо-юнацького спортивного клубу «Спортовець» забезпечувала необхідні умови до місця проведення змагань, організацію проживання всіх учасників та їх медичне обслуговування.

На урочистому відкритті з вітальним словом та найкращими побажаннями до учасників змагань зверталися заступник начальника Львівського обласного управління Комітету з фізичного виховання та спорту Ігор Вовк та директор ДЮСК «Спортовець» Любомир Мацькович. Бронзовими призерами чемпіонату Львівщини серед учнів 1999 р. н. та мол. стали 6 вихованців ДЮСК «Спортовець»: Павло Гаман, Микола Мартинюк, Сергій Рентюк, Василь Стуканець, Олександра Хоминець, Христина Онисько.

Ігор Гургула, заступник директора ДЮСК «Спортовець»

 



Создан 12 ноя 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником