Трускавецький вісник № 149 (528) від 1 грудня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 149 (528) від 1 грудня 2012 р.

01.12.2012



 

У номері: Із сесії у Дрогобичі та Бориславі; Громадські слухання у Трускавці по пам’ятнику Франка та будівництві церкви УПЦ КП на Івасюка; Інтерв’ю з сільським головою Раневич; «Надія» та «Карітас» співпрацюють в одному напрямку; Туроператори повертаються на історичні місця; Коли Трускавець стане курортом.

Новини Трускавця та регіону

Франка поставлять навпроти мерії?

У п’ятницю, 30 листопада, в залі Народного дому Трускавця пройшли громадські слухання щодо місця розташування пам’ятника Івану Франку, конкурс на спорудження якого вже оголошений. Як зауважив головний архітектор міста Олександр Грищенко, новий пам’ятник не може стояти в сквері імені Франка, бо погруддя, яке відреставрували після акту вандалізму, виявляється, вже тепер зареєстроване як пам’ятка культурної спадщини і має охоронний номер. Це добре, але чому одразу ж після акту вандалізму влада в особі різних її представників, у тому числі безликого інформаційно-аналітичного центру, заявляла прямо протилежне?

Отже, слухання 30 листопада з цього питання тривали трохи менше години і присутні визначилися, що новий пам’ятник повинен стояти не біля пошти, не біля «Світязянки», не в курортному парку, а навпроти мерії, навпроти пам’ятника Шевченку, біля музею Біласа, на ділянці, огороженій ЗАТ «Трускавецькурорт». За це проголосували 62 особи з 69 зареєстрованих, двоє утрималося, решта не брало участі в голосуванні. Також лунали думки, що це має бути велична споруда, хоча зрозуміло, що такого Франка, як має Дрогобич, Трускавець не матиме ніколи. Буде оголошено збір коштів на новий пам’ятник Франку – така пропозиція вийшла від директора музею Біласа Олени Білас-Березової.

Влада Трускавця роздмухує релігійну ворожнечу?

У п’ятницю, 30 листопада, о 16.00 розпочалися громадські слухання стосовно детального плану забудови території на вулиці Івасюка. Нагадаємо, що парафія преподобного Агапіта Печерського УПЦ КП має намір між будинками 9 та 11 на Івасюка (гуртожиток та колишній корпус біологічного факультету) спорудити каплицю чи й церкву. Незважаючи на неабиякий дипломатичний хист ведучого громадських слухань, начальника відділу управління архітектури та містобудування Трускавецької міської ради Олександра Грищенка, не вдалося уникнути конфлікту між двома сторонами, які прибули на громадські слухання – православних вірних та вірних греко-католиків. Жодна зі сторін, на нашу думку, не висунула вагомих аргументів «за» чи «проти», зате багато пролунало особистих образ, в тому числі у сторону духовних осіб, що є неприпустимим явищем. Під час цієї «дискусії» виступили о. Петро Потоцький, Володимир Шиманський, Зеновія Пристай, Наталія Мінько, Іванна Гасиндич, Михайло Потоцький та інші. В залі були присутні і отці Петро Івасівка, Василь Нестер та Володимир Бондарчук, але вони не виступали. Всі пропозиції, які були вкинуті у скриньку, стосувалися підтримки спорудження на Івасюка православної каплиці, натомість у залі дві третини були проти цього.

Як би там не було, а вся вина за конфлікт між греко-католиками та православними, якщо він поглиблюватиметься, ляже на плечі суто трускавецької влади, котра в цьому делікатному релігійному питанні проявила абсолютну некомпетентність та нерозуміння потреб як одних вірних, так і інших. Якщо проллється кров представників будь-якої конфесії, то за це повинен відповісти особисто міський голова. А свідченням того, що автор не загострює ситуацію, є факт настроїв людей, які покидали ці «громадські слухання», які стали уроком середньовічних релігійних воєн, а не уроком толерантності та екуменізму, який зараз підтримують як УКГЦ, так і УПЦ КП.

Туроператори повертаються на старі місця – є рішення суду

Як інформує наше власне джерело, трускавецькі туроператори через суд відновили справедливість та можуть тепер стояти на своїх історичних місцях навпроти нижнього бювету. Незважаючи на те, що більшість з них вклали кошти у будівництво нового міні-ринку на бульварі Торосевича позаду платного туалету, дане місце туроператорів явно не влаштовує. Не виключено, що в цьому і полягала задумка міської ради – щоб коштами одних збудувати міні-ринок, а від других взяти кошти за можливість там викупити місця та торгувати. Перенесення ж щитів туроператорів на історичні місця розпочалося цього тижня.

Власна інформація

Коли Трускавець стане курортом?

Україна. Розпорядження Голови Львівської обласної державної адміністрації від 18 квітня 2012 р. № 245/0/5-12, м. Львів «Про здійснення заходів щодо оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення»

Відповідно до п. 8 ст. 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про курорти» та з метою забезпечення оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення:

1. Затвердити план заходів із оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення (надалі – План заходів), що додається.

2. Відповідальним виконанням забезпечити реалізацію Плану заходів у встановлені терміни.

3. Головному управлінню з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв'язків та інвестицій обласної державної адміністрації (С.В.Кисельов) забезпечити координацію та моніторинг виконання Плану заходів.

4. Контроль за виконанням розпорядження покласти па першого заступника голови обласної державної адміністрації Б.М. Матолпча.

Голова /підпис/ М. Д. Костюк.

Ось таке розпорядження давало «карти в руки» Трускавецькій міській раді задля лобіювання присвоєння Трускавцю статусу курорту державного значення. Для цього і був затверджений відповідний План, - із необхідними заходами, термінами та виконавцями. Подаємо його скорочену версію (без Моршина).

ПЛАН заходів із оголошення окремих курортних територій області курортами державного значення

1. Здійснити аналіз наявної документації про створення та функціонування курортних територій мм. Трускавця та Моршина, необхідних для їх оголошення курортами державного значення, сформувати опис документів та картографічного матеріалу. Трускавецька міська рада, Термін: 10 травня 2012 року

2. Визначити проблемні питання та можливі шляхи їх вирішення щодо підготовки документів для оголошення курортних територій мм. Трускавця та Моршина курортами державного значення. Трускавецька міська рада, Термін: 17 травня 2012 року

3. Розробити соціально-економічні обгрунтування щодо необхідності оголошення природних територій мм. Трускавця та Моршина курортами державною значення, які повинні містити аналіз стану та функціонування усіх сфер життєдіяльності зазначених територій. Трускавецька міська рада, Термін: травень-червень 2012 року

4. Підготувати характеристики природних лікувальних ресурсів, їх лікувальних факторів, кліматичних, інженерно-геологічних та інших умов, сприятливих для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань, інших цінностей природних територій м. Трускавця. Трускавецька міська рада, Термін: травень-червень 2012 року

5. Забезпечити підготовку відомостей про місце розташування, розміри, характер використання та про власників і користувачів природних територій м. Трускавця, а також відповідний картографічний матеріал. Трускавецька міська рала. Термін: травень-червень 2012 року.

6. За результатами проведеної роботи забезпечити внесення на розгляд обласної державної адміністрації клопотання про оголошення природних територій мм. Трускавця та Моршина курортами державного значення. Трускавецька міська рада. Термін: 9 липня 2012 року

7. Здійснити опрацювання внесених на розгляд обласної державної адміністрації клопотань про оголошення природних територій мм. Трускавця та Моршина курортами державного значення, за результатами якою скерувати їх па розгляд центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів. Головне управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв'язків та інвестицій облдержадміністрації, Термін: 6 серпня 2012 року.

Весна, красне літо, а затим і золота осінь промайнули для трускавецьких владців у турботах про громаду, її права та інтереси. Не будемо перераховувати владні інциденти, які трапилися саме у цей період, - з громадськістю. Яка влада та й не помиляється? Але добра влада враховує помилки, деколи й навіть вибачається за незважені рішення, які шкодять громаді чи окремим громадянам. Недолуга - оголошує підкилимну та відкриту війну будь-яким ініціативам, що змушують її до конкретних відповідальних дій. Як це, на жаль, спостерігається у Трускавці. Тож, мабуть, під час цієї недолугої «війнушки» призабули трускавецькі чиновники про свої безпосередні обов'язки та посадові інструкції щодо виконання рішень та розпоряджень, які напряму стосуються якості життя трускавчан. Маю на увазі вчасне та якісне виконання розпорядження, що подане вище. Немає на сайті Трускавецької міської ради й проекту та прозорого звіту виконання цього Плану, його розробників, відповідальних за власне виконання цього важливого розпорядження, для його громадського обговорення та фахової експертизи. Теж громадської. Дуже швидко влада міста забула про свої виборчі обіцянки діяти на користь громаді та з її допомогою в господарці та управлінні. Тому й кульгають на обидві ноги «реформи» у Трускавці. Ані великий бізнес ані малий (підприємництво громадян міста) не в змозі достукатися до міської влади. А влада й не приховує свою зневагу до тих, кому ще вчора обіцяла підтримку, - якщо буде обрана. Підтримка, насамперед, потрібна й владі, яка таким чином формує свій імідж. Але й цього не бачимо на ділі. Бо жодний перспективний проект, що має па меті розвій Трускавця влада поки що не підтримала. Йде таке собі владарювання у паралельному світі. Від нас, громадян та громади міста.

Тому й почалися в місті мітинги, зібрання, круглі столи (які влада вперто ігнорує), котрі мають на меті вивести міську владу з того, паралельного світу. А владі чомусь вигідно всі ці події забарвлювати у політичні кольори. Мовляв, це партійні опоненти-недоброзичливці прагнуть нашої крові. Та ніхто вашої крові, достойники міськради, не прагне, бо невідомо якої вона є групи і чи на щось придатна. В донорському сенсі. Відповідь проста: час від слів та заяв про проблеми, перейти до їх вирішення. Спільно з громадою. Під її пильним контролем, позаяк деякі рішення владців знаходяться поза зоною здорового глузду. Іншого шляху, аби повернути втрачену довіру трускавчан, у теперішньої влади не існує. Чим швидше це зрозуміють очільники міста, тим реальніше буде їм керувати містом всю каденцію...

Олександр Калюс, газета «Нові Горизонти»

Сесія Дрогобицької міської ради: депутатські запити

У п’ятницю, 30 листопада, розпочалася чергова ХХVI сесія Дрогобицької міської ради. Вів її секретар ради Тарас Метик. Присутні спочатку проспівали гімн України, помолилися «Царю Небесний», «Отче наш» та «Богородице Діво» і вислухали коротку розповідь священика, який проводив молитву, про постать Олега Ольжича. Згодом були обрані робочі органи сесії, зокрема, в лічильну комісію ввійшли депутати Степан Федак та Юрій Яцків. Півгодини було виділено на депутатські запити.

Першим із запитом виступив депутат Михайло Лужецький, він же екс-мер Дрогобича, він же керівник Інституту розвитку міста. Пан Лужецький розповів про проект «Спортивно-оздоровчий двір», який реалізовується в Дрогобичі та повідомив, що підприємці, які працюють у «Володарі», зголосилися спорудити цілий спортивний комплекс власними силами. Депутат попросив секретаря ради дати доручення комбінату міського господарства зробити освітлення цього спорткомплексу. Друге питання, яке озвучив депутат Михайло Лужецький – потреба відремонтувати ділянку між вулицями Сахарова та Війтівська Гора. Туди їде транспорт на Трускавець, тож там варто нагально зробити хоча б ямковий ремонт. І останній із запитів Михайла Лужецького – відносно господарських приміщень на Бориславській, 1. Там є вільні площі, які депутат пропонує використати для створення каплички, а одну кімнату надати для потреб дільничних інспекторів.

Депутат Олег Хрущ озвучив злободенне питання впорядкування стоянок таксі. З цією ініціативою вийшла служба радіотаксі 1558, інші служби теж підтримують ідею впорядкування стоянок, щоб не було хаосу в центрі міста. Також депутат вимагав звіту головного архітектора міста і голови Дрогобицького міськвиконкому. Головна претензія до архітектора – «появилося багато «шпаківень» не тільки в центрі, але і загалом». Депутат висловив надію, що міський голова на наступній сесії вже буде «живий-здоровий» та особисто присутній на сесії. На це зауваження секретар ради Тарас Метик поінформував, що захворіла теща міського голови, тому Олексій Васильович в зв’язку з сімейними обставинами змушений був взяти відпустку та поїхати на Луганщину.

Депутат Богдан Пристай вкотре запропонував повісити над гербом України в сесійній залі розп’яття, або ікону. Це, на думку депутата, могла б бути ікона Богоматері, Ісуса Христа чи ікона «Ісусе, я уповаю на Тебе» авторства святої сестри Фаустини Ковальської. Також Богдан Пристай виступив з ідеєю перевірки якості ліків, які реалізуються в аптеках Дрогобича – нещодавна така перевірка у Львові виявила, що понад 2 тонни медичних препаратів були підроблені.

І депутат Богдан Пристай, і депутат Богдан Іванців підняли мовне питання, зокрема збільшення кількості іншомовних вивісок, зокрема і в центрі Дрогобича. Б. Пристай пропонував за таке штрафувати (щомісяця по 300 гривень за іншомовну вивіску без дубляжу, по 200 за іншомовну з дублюванням українською і по 100 за менші порушення. «Якщо вони так люблять «інасраноє», то хай платять», - зауважив Богдан Пристай. А депутат Іванців навів приклад, коли минулої неділі з онуком шести років пішов у цирк і там оголосили «Внимание, внимание, через несколько минут начинается представление», а дитина запитує: «Дідусю, а що вони казали?». Коли залом покотився легкий смішок, лідер дрогобицьких нашоукраїнців зауважив: «Це не сміятися треба, а плакати…». Також Богдан Іванців зауважив, що на вулиці Стрийській варто прослідкувати, щоб всюди було якісне освітлення, а не через два-три стовпи, а також нагадав про провалля в центрі міста і що була створена комісія, з якої його чомусь виключили. Тож депутат хотів би послухати звіт цієї комісії.

Депутат Михайло Ваврин наголосив на потребі введення в Дрогобичі електронної системи «Рада», що було б кроком вперед у демократизації міста, прозорості діяльності Дрогобицької міської ради як законодавчого органу. Нагадаємо, що цю тему нещодавно активно обговорювали на засіданні Дискусійного клубу, де частим гостем є Михайло Васильович. Також депутат-батьківщинівець роздав присутнім книгу професора Михайла Шалати «Не мовчімо» про те, як на урочистостях в Нагуєвичах не надавали слова українській еліті. Депутат теж висловив задоволення, що активність дрогобицької громади щодо недопущення незаконного підвищення тарифів дала свої результати і в новому проекті тариф подано нижчим, ніж планувалося на початках. Михайло Ваврин зауважив, що це питання моніторять такі громадські організації як «Дрогобицька громада» (очолює Богдан Юзефів) та «Спілка безпеки управління «Антикорупція» (очолює Олег Балог). Мовне питання теж було заторкнуто цим депутатом.

Про свавілля колишнього правоохоронця Шустова стосовно вдови, матері двох неповнолітніх дітей на Фабричній, 33 розповів депутат Ігор Бистрицький та попросив вжити необхідних засобів впливу. Інше питання, яке озвучив пан Ігор – розлом у будинку на Трускавецькій, 60.

Про публікацію в одній з газет, де пише, що «депутат Звір продався регіонам», говорив депутат ДМР Богдан Звір. Він зауважив, що журналістам треба вказувати поряд з прізвищем і ім’я депутата, або навіть ім’я і по-батькові, бо йому некомфортно бачити своє прізвище в такому ракурсі, хоча публікація стосувалася і іншої людини.

Начальник відділу у справах сім’ї, дітей та молоді Олександра Пашко зробила оголошення, що 15 грудня о 14.00 в Народному домі Дрогобича пройде свято «Красуня-манюня та юний лицар». Захід відбудеться в рамках відзначення Дня святого Миколая і триватиме біля двох годин.

Після цього депутати прийняли зміни та доповнення до порядку денного, активну участь в обговоренні взяли депутати Росоха, Хрущ, Розлуцький, Скірко та інші.

А першим питання було розглянуто надання звання «Почесний громадянин міста Дрогобича» Заслуженій майстрині народної творчості України, доцентові Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, дослідниці бойківської вишивки 79-річній Мирославі Кот. За це проголосували одноголосно всі присутні сорок депутатів. Сесія продовжила роботу в конструктивній обстановці.

Володимир Ключак

Із сесії Бориславської міської ради: без протистояння не обійшлося

У п’ятницю, 23 листопада, відбулася 43 сесія Бориславської міської ради VI демократичного скликання. Порядок денний - «Різне», «Фінансові питання» та інші господарські питання», «Питання регулювання земельних відносин».

Депутат Орест Краснопольський озвучив звернення виборців. Йшлося у ньому про те, що один із мешканців вулиці Т. Шевченка, неподалік пам'ятника Степану Бандері, зробив собі заїзд на обійстя через спортивний майданчик, хоча має заїзд з іншого боку. Думки розділилися: має право чи не має права, був там заїзд раніше чи не було. Вивчала цю ситуацію і депутатська комісія з питань охорони навколишнього середовища та регулювання земельних відносин. Врешті, вирішили, що представники цієї комісії, ще раз на місці вивчать ситуацію і подадуть свої пропозиції вирішення конфлікту.

Далі - інші депутатські звернення. Великі зауваження щодо водопостачання. Це на Бані, вулиці І. Мазепи, М. Гоголя, С. Наливайка. Всі ці проблеми ще від минулої зими. Але навіть після того, як труби розморозилися весною, проблеми залишилися. Люди готові вже й самі зібрати кошти на придбання якихось матеріалів, але ж наразі справа не рухається. А попереду – зима. Труби знову може прихопити мороз.

Зверталися люди до свого депутата з вул. Тустановицької, щоб полагодити пішохідний місток. Мешканці ледь не ста будинків не можуть перейти річку, щоб дібратися до зупинки «маршрутки».

І досі не вирішено питання щодо розцінок на послуги радіотаксі, заїзду «маршруток» до поліклініки на вул. Куліша, хоч про це вже говорилося не на одній сесії. А навіть у суботу там працюють лікарі і працює поліклініка (депутат Михайло Лазар).

Знову ж треба щось робити і зі смітниками, що розташовані біля недобудованої лікарні. Туди викидають все і мешканці ближніх будинків. А сміття те вивозять нерегулярно і розтягують його собаки та коти. Тож - антисанітарія. Сміттєзбиральні машини, коли заїжджають, спорожнюють тільки металеві ємності, а те, що довкола, там і залишається.

Депутат Віталій Головчак доповнив, що є законодавчі норми, за якими «сміттєвики» не можуть бути розташовані на території медичних закладів, тому має бути переглянуто розміщення сміттєвих майданчиків по Бориславу - це хірургічний корпус, поліклініка, неврологічне відділення і харчоблок, це - пологовий будинок. І знову ж потрібно вирішити проблему із водопостачанням у поліклініці на вул.. Куліша. Водоканал собі раду дати не може, бо проблеми з каналізацією. А отже потрібно запросити фахівців не нашого рівня, які вирішать цю проблему.

Були зауваження і такого плану: деякі питання, якщо не проголосовані на одній сесії, подають на наступну. Хоча, роз'яснив депутат Ігор Яворський, якщо з якогось питання рішення не прийнято, воно і має розглядатися ще раз, доки не буде прийнято конкретне рішення. Це згідно законодавчих норм.

Немає норми закону, згідно якої заявнику може бути відмовлено у винесенні питання на розгляд сесії, аж доки сесія не прийняла остаточного рішення. Проблему мешканців вул. Модрицької озвучив депутат Юрій Химин. Проживають вони на околиці Борислава, а маршрутка «1-А» заїжджає туди лише один раз - о 8.00. Мешканці б хотіли, щоб маршрутка заїжджала туди бодай тричі на день - о 8.00, 15.00 та 19.00. Адже діти змушені іти зі школи додому кілька кілометрів.

Та, як виявилося під час доволі гострої дискусії: ця земля уже поза межами Борислава, це вже Дрогобицький район, а отже, як роз'яснили юристи, ми не можемо змусити міських перевізників продовжувати маршрут поза межі міста. Адже 25 метрів від дороги на Трускавець у бік Дрогобича - це вже не бориславська земля. Як так сталося, це потрібно запитати у депутатів попередніх скликань. Модрицька сільська рада створена дванадцять років тому і визначені її землі, площею сто квадратних кілометрів. Про що у той час міркувала наша міська влада - важко сказати. Як наголосив міський голова Володимир Фірман, підсумовуючи цю дискусію: «Тепер підходили і до нас, приносили документи на погодження такого розмежування. Я не погодив і ніколи не погоджу. А як погодилися віддати бориславські землі попередники - це вже питання не до нас. І змусити перевізника, щоб їздив по «чужій» землі ми також не зможемо. Як вирішити це питання, маємо думати спільно...».

Багато зауважень було щодо прибирання міських вулиць. Гаряче обговорювали питання закупівлі бодай однієї сміттєзбиральної машини, що, направду, може виправити ситуацію із чистотою у місті, вона здатна замінити зо два десятки прибиральників. Адже наразі знаємо, що міська влада не в стані утримувати і оплачувати таку кількість комунальних працівників.

Далі все. продовжувалося, як і належить. Опозиція звинувачувала міську владу у всіх негараздах. Міська влада роз'яснювала, що ситуація у місті дуже складна, що спільно потрібно її виправляти, аби місто вижило у цих складних умовах, адже і кожен з депутатів має докласти до цього зусилля. Хоча зауваження депутата Василя Піха щодо полагодження стежки від центру міста до лікарні на вул. Потік через отой місток над річкою, про що він говорить справді уже на багатьох сесіях, мало би бути вирішене. І, переконаний, буде. Дав він багато зауважень і щодо роботи водоканалу та КП «Еко-місто», зокрема, щодо вулиці Потік. А от щодо запрошення у місто спеціалістів з фірми, що вирішила найбільш проблемні ділянки нашої водо каналізаційної системи, з якими водоканал не міг дати собі раду, мабуть, не мав рації. Адже фірма виконала значні обсяги робіт (на вул. Коваліва, на Потоці, на Куліша), а при тому згодилася на те, щоб оплата за ці послуги була здійснена в межах півроку. Тобто, напередодні зими ми встигли розчистити найбільш проблемні ділянки водоканалізаційної системи. Добре це? Мабуть, таки добре. Міська влада робить багато, щоб цю зиму ми пережили нормально. Опозиція все ж повинна не тільки вказувати на недоробки влади, але й підтримувати добрі починання.

Після цього на деякі закиди опозиційних депутатів відповів перший заступник міського голови Роман Дурбак. А потім обговорювали фінансово-господарську діяльність КП «ЕКО-місто» та готовність підприємства до роботи в зимовий період. Минулої сесії прийнято рішення про створення комісії на чолі з першим заступником міського голови для вивчення стану справ у КП «ЕКО-місто» і результати мали повідомити цієї сесії. На жаль, заступник міського голови Андрій Паскевич перебуває на лікарняному і не зміг взяти участь в роботі сесії. Коротко про господарську діяльність доповів директор КП «ЕКО-місто» Григорій Гелій. Правда, пан Григорій керує підприємством ще дуже короткий час, і його виступ не зовсім задовольнив депутатів (Володимир Хауляк, Богдан Городиський, Михайло Лазар). Вирішено це питання заслухати ще раз, але вже з повною інформацією про фінансово-господарський стан цього підприємства. А водночас і керівника КП «Вододар».

Заслухано інформацію про роботу 2012-го року заступника міського голови з гуманітарних питань Сергія Оленича. Він окреслив стан справ у освіті, медицині, культурі розповів про святкування 625-річчя міста та проблеми, що маємо зараз у медичній сфері та освіті.

Після годинної перерви сесія продовжила свою роботу. Правда, зі складнощами. Депутати від опозиції відмовилися працювати, аргументуючи тим, що десь на минулих сесіях міський голова, погарячкувавши, образив депутатський загал. Хоча на ранішньому засіданні міський голова вже вибачився за це.

Після своєрідних переговорів опозиційні депутати схилилися до компромісу (адже без їхньої участі не було б кворуму і неможливо було б прийняти ряд дуже важливих питань, що стосувалися змін до бюджету). Тож сесія продовжила роботу і всі наступні питання, за невеликим винятком, проголосовано.

Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»

«Надія» та «Карітас» роблять одну добру справу

Нещодавно на «Трускавецькому віснику» появилася стаття «Казка про лисичку в рясі та зайчика-інваліда», яка викликала значний резонанс. Справа стосувалася відносин між добровільним товариством дітей-інвалідів «Надія», яке очолює п. Ірина Дзюрах, та Благодійним фондом «Карітас» Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, який очолює о. Ігор Козанкевич. У статті наведено слова колишнього керівника «Надії» п. Ірини Павлішак, які стосувалися взаємовідносин між цими двома організаціями, які знаходяться під одним дахом. Коротко нагадаємо, що суть справи зводилася до того, що «Надія», не маючи можливостей оплачувати послуги, в тому числі комунальні, звернулася з пропозицією до Церкви, а конкретно до Владики СДЄ УГКЦ Юліана Вороновського з проханням взяти їх під свою опіку. Про те, що не все вийшло так, як було обіцяно і як планувалося, і розповідала пані Ірина Павлішак на Дискусійному клубі 15 листопада.

Отже, все озвучене екс-очільником «Надії» було опубліковано не лише автором цих рядків, але і журналістами Анатолієм Власюком, Вірою Чопик, Вікторією Лишик. З приводу цих публікацій теперішній директор «Надії» Ірина Дзюрах вирішила зробити прес-конференцію, метою якої було б розставити всі крапки над «і». Прес-конференція відбулася 30 листопада о 11.00 в приміщенні «Надії» (Дрогобич, вул. Чорновола, 4).

На жаль, проблеми дітей-інвалідів під час Дискусійного клубу якось наче відійшли на другий план, але саме вони мали бути центральними, каже Ірина Дзюрах. Натомість акцентування на відносинах «Надії» з «Карітасом» були гіпертрофованими. На цьому наголосив і присутній на прес-конференції заступник директора БФ «Карітас СДЄ» о. Ігор Швед. Але озвучення певних нюансів, які можна було б назвати тимчасовими непорозуміннями, дало і свій позитивний ефект. Так, правлячий архієрей єпархії, Владика Ярослав Приріз виявив бажання детальніше ознайомитися зі всіма обставинами, про що Його Святість заявив під час зустрічі з пані Дзюрах. Окремі батьки дітей-інвалідів після виходу цих публікацій дещо незручно себе почували перед священиками, але в той же час керівник «Надії» визнала, що середовище цих батьків досить неоднорідне і в «Надії» теж є різні «позиції» та «опозиції», різні погляди на стосунки з «Карітасом».

На даний час ситуація виглядає так, що приміщення на Чорновола, 4 «Карітас» має в оренді, за яку сплачує символічну гривню в рік і цей же «Карітас» має зобов’язання нікому не надавати будівлі в суборенду окрім «Надії». Ба, більше того, «Надії» приміщення він зобов’язаний надавати згідно умов договору. Так що ніхто нікого тут не виживає і не виживе, навіть якщо б дуже хотілося. А якісь тертя чи неузгодження не є аж такими, щоб їх аж настільки обговорювати, все, як мовиться, вирішується в робочому порядку.

«Я тільки за партнерські відносини з «Карітасом» і сім років не відступаю від цієї лінії, хоча і не всі в «Надії» її поділяють», - зауважує пані Дзюрах. Вихід публікацій після того, як два тижні тому вона звільнилася з «Карітасу» і кілька днів перед запланованою зустріччю з Владикою Ярославом навіть породили чутки про їхню замовність. Але нема лиха без добра, тепер триває активна фаза юридичних розмежувань між «Надією» та «Карітасом».

Звичайно, що найбільше невдоволень ці публікації викликали саме в «Карітасі», тут дехто навіть був схильний говорити про тінь на репутації благодійної установи. «Варто було вислухати обидві сторони», - зауважує отець Ігор Швед, роз’яснюючи, що «Карітас» не отримував запрошення на цей Дискусійний клуб, і саме тому не міг одразу викласти свою позицію. Натомість журналісти чомусь зробили висновки, що таке запрошення було. «Дійсно, «Карітас» ми не запрошували», - зазначає пані Ірина Дзюрах.

Як би там не було, а «Надія» та «Карітас» працюють в одному напрямку, який можна однаково назвати і гуманітарним, і благодійним, і просто справою, угодною Богу. І прикладом цього є хоча б факт проведення до Дня інвалідів заходу в Центрі душпастирства молоді СДЄ УГКЦ, що на вулиці Шевченка, 29 у Дрогобичі. Захід цей пройде 3 грудня о 16.00.

Тема інвалідів та благодійництва буде продовжена в наступних публікаціях на «Трускавецькому віснику». Гадаємо, що варто звернути увагу на те, що саме влада, зокрема влада місцева (трускавецька, дрогобицька і т. д.) робить для людей з особливими потребами. Адже виділити транспорт чи зорганізувати в День інваліда концерт самих інвалідів та безкоштовний перегляд фільму – це не що інше, як насмішка над потребами цих повноцінних у всьому цивілізованому світі членів суспільства. Які кошти виділяються, куди вони спрямовуються і чому саме туди, як освоюються, який процент іде на «відкати», чому нема можливості дати більше грошей на потреби інвалідів, як відмахуються від проблем дітей та людей з особливими потребами чинуші від освіти, медицини, комуналки тощо – все це теми, на які не варто ставити табу. Бо в нас таких тем ще багато, зауважив один із журналістів, додавши, що церковна тема теж чомусь до таких належить.

Але як вірні сини та доньки Святої Католицької Церкви, Матері нашої, маємо пам’ятати, що від нас, мирян, теж залежить, наскільки Церква буде пройнята Христовим Духом служіння Богу та ближньому. На щастя, і «Надія», і «Карітас» турбуються та піклуються про потребуючих згідно євангельських заповідей, причому турбуються значно більше, ніж ті чинуші, хто за це бере зарплату, премії, надбавки і хто ще хоче на людях з особливими потребами робити якийсь «інтерес».

Володимир Ключак

Сільський голова Раневич про проблеми села

Проблема села завжди асоціювалася з розбитими дорогами. Стан доріг у селах нашого району – нижче „плінтуса”, освіта в районі „добита” колишнім виконуючим обов’язки начальником відділу освіти Людмилою Коник-Осадчою. На культуру грошей завжди бракувало. От і „випливають” села самотужки. Про труднощі та їх вирішення розповість читачам сільський голова села Раневичі Дрогобицького району Ігор Гірчак.

- Пане Ігорю, розкажіть, будь ласка, декілька слів про себе…

- Я – корінний раневичанин. Закінчив Івано-Франківський інститут нафти і газу, за спеціальністю – інженер-механік. До того, як обійняти посаду сільського голови у селі Раневичі, близько 30-и років працював інженером у відділі технолога на Дрогобицькому долотному заводі.

- Скільки часу перебуваєте на посаді сільського голови?

- Два роки

- З якими труднощами та проблемами Вам доводиться стикатися мало не щодня?

- Проблем, яких самотужки, без підтримки влади вирішити неможливо, назбиралися чимало. Найсуттєвішою з них є відсутність у селі загальноосвітньої школи, дитячої дошкільної установи, початкової школи. Діти дошкільного віку відвідують дошкільні установи в Дрогобичі. Школярі, які навчаються у ЗОШ №16, ЗОШ №14, ЗОШ №4, педагогічному педліцеї та гімназії, змушені впродовж багатьох років вдосвіта дорогу до школи долати більше п’яти кілометрів пішки. Споруджений у 2010-у році пішохідний міст, що з’єднує Раневичі із Дрогобичем, по суті діла проблеми не розв’язав. Оскільки діти зранку й далі долають пішки доволі значний кілометраж.

- А як же рейсовий автобус, який мав би доставляти школярів зранку до освітніх закладів?

- Я звертався офіційно і до влади району, і до начальника відділу освіти (тоді цю посаду обіймав п. Марущак) аби забезпечити нам шкільний автобус. Та марно. Діточки о пів на восьму ранку їдуть по окружній, або долають дорогу до школи, збиваючи ноженята жахливою дорогою, яка знаходиться на балансі «Дрогобицького райавтодору». На всі мої звернення мені давали доволі «розмиту» відписку, що шкільний автобус виділити не можна, оскільки наші діти навчаються в освітніх закладах міста, а не району.

Ми хотіли добитися, аби нам, як альтернативний варіант, виділили додатковий рейс для перевезення людей о восьмій годині ранку (пік-часу), коли дорослі поспішають на роботу, а діти до школи. З цим питанням односільчани звернулися до автоперевізника, який обслуговує наш маршрут Раневичі-Дрогобич –директора малого колективного підприємства «Транс-екіпаж» Йосипа Дяківа. Тоді діти могли б без проблем добиратися на навчання до міста. Але знову наткнулися на чергову проблему

- У чому вона полягає?

- У тому, що «Транс-екіпаж» немає додаткових транспортних засобів для перевезення дітей, педагогічних працівників, які проживають у нашому селі на один додатковий рейс зранку. Питання «впирається» в те, що когось з водіїв рейсових автобусів, які обслуговують маршрут інших сіл району, в гарячий «пік-часу», треба знімати і давати на Раневичі. А це викликає обурення мешканців інших сіл. Тому вирішення даної проблеми я бачу у виділенні шкільного автобуса. Це зніме напругу: адже молоді матері ж нашого села обурені на владу, на автоперевізника…

- Наскільки мені відомо, чимало нарікань лунало на адресу автоперевізника через те, що маршрутки у неділю не обслуговували маршрут Раневичі-Дрогобич?

- Справді, у неділю з Дрогобича до Раневич автобуси не їздили через нерентабельність даного рейсу. Зараз цю проблему «розрулили». На жаль, на даний час тендери на автоперевезення розглядаються в області, а не в районі. Тому ніяких «ричагів» впливу сільські голови на автоперевізників не мають.

- Чому досі не розпочато будівництво дитячого садочка в селі (адже біля сільради я бачила дитячий майданчик)?

- Питання розробки проекту щодо будівництва садочка триває близько 20-и років, оскільки в області нараховується близько двісті незавершених об’єктів, і кошти на нове будівництво не виділяються. Для того, щоб збудувати дитячий садочок на 40 місць, потрібно затратити більше двох мільйонів гривень. Самотужки сільська рада вирішити дане питання неспроможна. Як тільки розпочинаються передвиборчаі кампанії у державі – вибори кандидатів у Верховну, обласну та районну ради, це питання у всіх політиків на устах. Проходять вибори – питання так і «висне» в повітрі.

- 20 вересня під час поїздки в Дрогобицький район голова Львівської обласної ради Олег Панькевич та депутати облради Михайло Задорожний і Святослав Шеремета побували у селі Раневичі. Чого вдалося добитися для села?

- У Раневичах Олег Панькевич, Михайло Задорожний та пан Шеремета оглянули Народний дім, в якому зараз проводяться ремонтні роботи. А також побували на місці, де громада села заклала основу під пам’ятний знак на честь останнього бою чотирьох вояків УПА, які загинули у нерівнім бою з енкаведистами у червні 1946 року на березі річки Солониця.

Раневицька сільська рада є переможцем обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку на 2011-2015 рр. (пріоритет Народні доми). На відновлення будівлі, як переможець обласного конкурсу мікропроектів 2012 року, з бюджету області село має отримати 47 тис. грн. Зараз ще ці кошти не надійшли, тож роботи по ремонту приміщення Народного дому призупинені.

- Які перспективи розвитку села на майбутнє?

- Розробка генерального плану села, облаштування вуличного освітлення по вул. Дрогобицькій, доступність всіх мешканців села до Інтернету.

Вікторія Лишик

Коростельов після Радзієвського?

Можна лише поспівчувати Олексієві Васильовичу Радзієвському, якому доведеться ще три роки працювати на благо дрогобицької громади чи вдавати, що він робить саме це. Якщо, звісно, не трапиться якихось форс-мажорних обставин, пов’язаних, скажімо, з його здоров’ям чи нетерпінням невдячної громади, якій може набриднути бездіяльність міського голови.

Як би там не було, але всі розуміють, що на наступний термін чинний дрогобицький міський голова балотуватися вже не буде з огляду на вік та небажання громади терпіти його правління. Проте Олексій Радзієвський зацікавлений у тому, щоби виховати собі правонаступника, який би продовжив його справу, а, головне, не дав заплямувати світле ім’я свого попередника.

Виходить на те, що таким правонаступником може стати нинішній перший заступник міського голови Олександр Коростельов. Амбіції в цього чоловіка аж зашкалюють, хоча він не має тієї харизми, яку, попри всі застереження, випромінює Олексій Радзієвський. З іншого боку, недаремно він ішов у перші заступники, аби не спробувати себе в ролі міського голови. Здається, він уже зжився з цією роллю, зважаючи на доволі часту відсутність Олексія Радзієвського, пов’язану зі станом здоров’я.

Попередні невдачі, пов’язані з походом у владу, не здатні зупинити Олександра Михайловича. Саме відсутність харизми завадила йому стати депутатом Львівської обласної ради 2010 року. І лише посада начальника штабу в передвиборчій кампанії Олексія Радзієвського дозволила йому обійняти посаду першого заступника міського голови.

У більшості прорахунків Радзієвського нині звинувачують Коростельова, і цей негативний шлейф тягтиметься доти, аж поки Олександр Михайлович, який народився одного дня з Володимиром Іллічем Леніним, дійсно не прийме для себе рішення поборотися за пост міського голови. Подейкують, ніби він пообіцяв це зробити своєму батькові, нині, на жаль, уже покійному.

Амбіції Коростельова можуть дорого коштувати дрогобицькій громаді. Саме на посаді першого заступника міського голови він не показав свої менеджерські здібності, які, можливо, були в нього, коли він працював у приватному бізнесі. Можна, звичайно, багато що списати на об’єктивні обставини, але дрогобичани чомусь мають дурну звичку порівнювати те, що зараз, з тим, що було. І це порівняння не на користь ні Олексія Радзієвського, ні Олександра Коростельова.

Олександр Коростельов - людина багата, навіть за дрогобицькими мірками. Він готовий вбухати у передвиборчу кампанію чимало коштів, аби завоювати прихильність дрогобичан і стебничан. Його навіть не зупинять приклади цьогорічної передвиборчої кампанії, коли місцеві і немісцеві багаті кандидати у народні депутати України витратили чималі кошти, а на виході отримали нуль, тобто не побачили в кишені заповітного мандату. Олександра Михайловича не варто переконувати, аби він не йшов на міського голову Дрогобича, бо жодних аргументів він не сприйме, адже переконаний у своїй майбутній перемозі.

Проте вже сьогодні дрогобицька громада повинна подумати, а хто ж прийде на зміну Олексієві Радзієвському. Чомусь порядні люди, які могли би навести лад, не йдуть у владу. І не тому, що бояться відповідальності, а тому, що розуміють: нинішня система в державі не дасть можливості ефективно господарювати. І все ж саме громада може підставити плече людині, яка дійсно дбатиме про її інтереси, а не збагачуватиметься за рахунок бюджету, яка дійсно поставить на місце зажерливих чинуш у ратуші, в державних структурах і правоохоронних органах. Якщо громада не візьме на себе відповідальності за майбутнього міського голову, то Дрогобичем і далі керуватимуть коростельови.

Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua

P.S. І досі в приміщенні на Бориславській, 8 висить табличка з координатами “Сильної України”, до створення осередку якої в Дрогобичі найбільше приклався Олександр Коростельов. Осередок розміщувався в одному з кабінетів комерційної структури Олексія Радзієвського. Після виборів 2010 року нинішній перший заступник дрогобицького міського голови поспішив вийти з цієї партії. Вже й самої партії Сергія Тігіпка нема, вона успішно розчинилася в Партії регіонів. А табличка висить. На всякий випадок?

 



Создан 01 дек 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником