Трускавецький вісник № 152 (531) від 7 грудня 2012 р.

 

Трускавецький вісник № 152 (531) від 7 грудня 2012 р.

07.12.2012



 

У номері: Репортажі із зустрічі Ірини Фаріон з трускавчанами, з громадських слухань щодо місця встановлення пам’ятника Івану Франку та із двох засідань Дискусійного клубу Дрогобича; У Трускавці пограбували банк; Демарш трускавецького депутата; За два тижні Борислав відвідає Глава УГКЦ; Спортивні новини; У Дрогобичі презентували найдавнішу оперу.

Новини Трускавця та регіону

У Трускавці пограбували банк

Зазвичай будь-яке серйозне пограбування не обходиться без крутих в масках нападників зі зброєю в руках, зі стріляниною і потерпілими. На цей раз пограбування "Укрсоцбанку" відбулося досить "по-інтелігентному".

Сталося воно 3 грудня біля 19.30 тихо і спокійно. І почалося воно навіть не в банку, а на вулиці. Касир банку, яка затрималася допізна, як годиться, увімкнула сигналізацію, замкнула банк. Зі спокійною совістю, не очікуючи ніяких пригод, вийшла на автобусну зупинку, що біля "Дніпра", і стала чекати на автобус. Коли це підходять до неї двоє невідомих осіб, одягнуті в куртки з капюшонами, обличчя закриті шарфом. Це були хлопці високого зросту, віком 25-30 років. Без ніяких вступів, вони пригрозили їй, щоб не кричала і "попросили" повернутися в банк. Перелякана жінка виконала волю незнайомців. Вона зняла охоронну сигналізацію, відчинила двері. Один з нападників залишився на вході, а другий, добре обізнаний з розташуванням приміщень та робочих місць касирів, відразу подався до каси, де зберігалися виручені за день гроші, забрав їх і зник разом зі своїм напарником у невідомому напрямку.

Прийшовши від ляку то тями, касир викликала службу охорони, а ця дала знати про пограбування банку у чергову частину міліції.

У зв`язку з вищевказаною подією Трускавецький міський відділ просить усіх, хто був очевидцем вказаних подій і може дати з цього приводу будь-яку інформацію, звичайно, за винагороду, подзвонити за телефоном 6-93-61. Конфіденційність особи гарантується.

«Чесно» визнало свою нечесність?

Як повідомив редакції «Трускавецького вісника» знаний громадський діяч Дрогобича Святослав Сурма, на зборах у Києві остаточно було розпущено рух «Чесно». Причина – надто багато проблем перетворили цей рух в його антипод, «Нечесно». Для виправлення ситуації буде створено робочу групу, яка напрацює зміст наступної компанії, етичний кодекс та правила організації нових осередків.

Пряма мова Святослава Сурми: «Маю надію, що провальна діяльність "Чесно" у Дрогобичі за останній тиждень до виборів 2012 цього року, зможе бути виправлена новими силами і з новим складом можливо буде організувати нову компанію, де вже не буде негативного впливу партійно заангажованих осіб. Я, у свою чергу прошу вибачення у тих дрогобичан, які розраховували на чесність цієї компанії до кінця, але я, як координатор, не зумів втримати в рамках чесності ні Тараса Демка (члена "Громадської Позиції"), ні Володимира Кондзьолку (довіреної особи одного з кандидатів), ні Михайла Ваврина (члена "Батьківщини") та інших їхніх товаришів. Після таких ситуацій я отримав розуміння, що за чесність треба боротися більш результативно, що й маю намір робити надалі».

Демарш трускавецького депутата

В четвер, 6 грудня, відбулося друге пленарне засідання сесії Трускавецької міської ради. Детальніше про перебіг засідання розповімо наступного тижня, натомість не можемо оминути увагою факт демаршу представниці «Нашої України», депутата Галини Шиманської-Карп’юк. Депутат звинуватила окремих депутатів у лобіюванні власних інтересів та демонстративно покинула сесійну залу, інформує наше джерело.

За два тижні Борислав відвідає Глава УГКЦ

21 грудня Борислав відвідає з візитом Глава УГКЦ, Блаженніший Святослав Шевчук. В місті нафтовиків Його Святість пробуде два дні, візьме участь в урочистостях Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії Праведною Анною в центральній греко-католицькій церкві св. Анни, знаної з великої кількості мощей святих. Також Блаженніший Святослав відвідає медичний коледж, де навчався в часи своєї юності, зустрінеться з викладачами та студентами цього освітнього закладу. У програмі – і освячення каплиці УГКЦ на вулиці Куліша.

У складі делегації перебуватиме і кілька народних депутатів, тож Борислав ретельно готується до цього візиту. З метою підготовки до приїзду утворено робочу групу, яку очолив Володимир Фірман, міський голова. До складу групи увійшли декан Бориславський УГКЦ, отець-доктор Роман Василів, всі заступники міського голови та Гнат Пітула, директор медичного коледжу.

«Оранту» закриють?

Як інформує часопис «Тустань», є наразі непідтверджена інформація про наміри дрогобицької влади закрити дитячий сиротинець «Оранта». В такому випадку дітей-сиріт порозміщували по інших подібних закладах, найбільше було б відправлено до Борислава. Працівники сиротинця залишилися б без роботи, а що з приміщеннями – невідомо. Цілком можливо, що саме будівлі стали пильним об’єктом уваги декого із зажерливих товстосумів. Часопис «Тустань» повідомив про початок журналістського розслідування на цю тему.

Власна інформація

Шість з половиною років позбавлення волі «заробив» житель міста Стебник, продаючи наркотики

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду поставлено остаточну крапку на злочинній «кар’єрі» 33 – річного місцевого мешканця, який сам виготовляв та розповсюджував наркотичні речовини.

Ще на початку минулого року оперативники по боротьбі з незаконним обігом наркотиків Дрогобицького міського відділу затримали 33-річного жителя міста Стебник. За розповсюдження наркотиків чоловік, згідно із рішенням суду оплатив штраф на користь держави.

Однак жага до вживання дурману посилила страх перед відповідальністю перед законом, і чоловік узявся за старе. Оскільки роботи у наркомана не було, то єдиним прийнятним для себе заробітком вважав продаж наркотиків. Сам навчився готувати найбільш затребуваний серед собі подібних наркотичний засіб – опій ацетельований. Головки маку для його виготовлення збирав на околицях міста, і далі за відомим йому «рецептом» робив «ліки» для друзів, які регулярно приходили за товаром.

Таким чином злочинець налагодив справжній наркобізнес - два куби "чудодійної речовини" лиходій збував за 100 гривень. Протягом одного дня таких "клієнтів" було чимало. І наркотики і шприци для отримання сумнівного «кайфу» зберігав у себе вдома.

Працівники Дрогобицького МВ ГУМВС України у Львівській області припинили діяльність підпільної нарколабораторії, скерувавши матеріали кримінальної справи до суду. Рішенням суду «бізнесмена» позбавлено волі на шість з половиною років.

Відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВС України у Львівській області

Військовики святкували День збройних сил України

Військовослужбовці частини А-1108, яка знаходиться у Дрогобичі на вулиці Трускавецькій, святкували День збройних сил України.

З нагоди цієї дати 5 грудня, у середу, у приміщенні військового клубу відбулися урочистості, у яких взяв участь особовий склад військової частини, а також представники влади Дрогобича та Трускавця. За військовою традицією на початку святкового заходу до зали внесли бойовий прапор частини та виконали гімн України. З вітальною промовою виступив командир військової частини, полковник Григорій Дем’янчик.

Після вступного слова командира зі словом молитви виступив військовий капелан отець Ігор Цмоканич. Далі військовиків артилерійської частини у Дрогобичі вітали міський голова Дрогобича Олексій Радзієвський та заступник міського голови Трускавця Петро Нестерівський. Дрогобицький мер та представник із Трускавця вручили окремим особам командного складу військової частини грамоти та подарунки. Олексій Радзієвський передав також для військової бібліотеки чималу кількість книг.

У ході урочистої частини з нагоди Дня збройних сил України вояків та офіцерів частини А-1108 вітали учасники колективів дитячої та юнацької творчості, окремі співаки-виконавці. Навзаєм за привітання з нагоди свята дрогобицькі військовики щедро аплодували юним талантам.

Слід зазначити, що більшість особового складу військової частини на вулиці Трускавецькій у Дрогобичі – службовці за контрактом. Серед них є чимало жінок.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

У Дрогобичі презентували найдавнішу оперу

Унікальна презентація відбулася 5 грудня, у середу, в концертній залі Дрогобицького музичного училища імені Василя Барвінського. Група молодих ентузіастів зі Львова представила прем’єру опери Якопо Пері «Евридіка». Слухали унікальний зразок світової класики викладачі та студенти музучилища, громадськість міста. Музичний твір початку 17-го століття звучав мовою оригіналу - італійською, а для розуміння змісту твору на білому тлі проектувався його синхронний літературний переклад українською.

Зазначимо, що твір, який виконала група музикантів зі Львова, дещо відрізняється від традиційного розуміння оперного жанру. Адже, «Евридіка» - найдавніша опера, що дійшла до нашого часу. Написана вона за мотивами «Метаморфоз» Овідія, вперше опера була виконана 6 жовтня 1600 року в палаццо Пітті, Флоренції, на придворних урочистостях з нагоди одруження французького короля Генріха IV з Марією Медічі - племінницею правлячого герцога Фердинанда. Тому, постановка цього унікального твору є значущою подією у музичному житті не лише Львівщини, але й України. На тому наголошував у своєму виступі по завершенні виконання опери директор Дрогобицького музичного училища Микола Ластовецький.

Весь творчий склад постановників опери «Евридіка» налічує всього одинадцять осіб. Серед них диригент, семеро співаків, дві виконавиці на музичних інструментах та перекладач. Автором проекту, котрий диригував твір, є Іван Остапович, перекладачем – Тарас Демко. Ролі виконували Ксенія Бахрітдінова, Тарас Різняк, Ірина Бараховська, Катерина Дяченко, Соломія Дрозд, Роман Савчур та Олександр Петрук. На клавесині та скрипці грали Анастасія Бойко і Леся Зарубайко.

Додамо, що сюжетною основою для «драми на музику», як тоді називали «Евридіку», послужила міфологічна легенда про Орфея. За переказами Орфей втратив дружину Евридіку - вона загинула від укусу змії. Він проник у підземне царство мороку, щоб повернути померлу до життя. Своїм дивовижним співом Орфей вимолив у володарів Аїди дозвіл відвести Евридіку, але з умовою не дивитися на неї, аж поки обоє не вийдуть з підземного царства. Виконати умову Орфей не зміг і вдруге втратив Евридіку. Однак поет Рінуччині, який створив лібрето опери, змінив її трагічний кінець: зворушений відчаєм Орфея, бог кохання повертає Евридіку до життя.

Василь Кирилич, газета «Франкова криниця Підгір’я»

У Дрогобичі шукають додаткові надходження до бюджету

У Дрогобичі працює комісія щодо інвентаризації місць для паркування машин радіо-таксі. Про це повідомив на оперативній нараді у Ратуші перший заступник міського голови О. Коростельов. З його слів, після проведеної роботи, шляхом конкурсу буде визначено підприємство, яке здаватиме в експлуатацію паркувальні майданчики для радіо-таксі і сплачувати за це відповідні платежі. На переконання О. Коростельова, це додаткові надходження до міського бюджету. За попередніми підрахунками, - поступлення у бюджет міста складатимуть від вісімдесяти до ста тисяч гривень у рік.

На сьогоднішній день у Дрогобичі працює 9 служб радіо-таксі, у яких зареєстровано 250 автомобілів. Окрім того, є майже сто автомобілів, які здійснюють функції радіо-таксі, але працюють без оформлення відповідних документів. На сьогоднішній день перед владою стоїть завдання легалізувати згадані таксі і привести їх роботу у правове поле.

Міський голова О.Радзієвський дав доручення управлінню економіки Дрогобицької міської ради підготувати розпорядження, щодо належної роботи служб радіо-таксі, у яке включити дотримання усіх санітарних та технічних вимог щодо автомобільного транспорту. «Наше завдання гарантувати безпечне та надійне перевезення пасажирів службами радіо-таксі», - зазначив О.Радзієвський.

Прес-служба Дрогобицької міської ради

Ірина Фаріон про свій шлях до «Свободи» та про «Верховний тераріум»

У звичайний будній день, 5 грудня, зал «Злати» був переповнений людьми. З ініціативи ГО «Товариський клуб» тут відбулася зустріч із новообраним депутатом Верховної Ради України, жіночим обличчям партії «Свобода», чарівною жіночкою зі сталевою волею, знаним мовознавцем, викладачем Національного університету «Львівська політехніка» Іриною Фаріон. Зустріч проходила за сприяння депутата обласної ради від Трускавця Олексія Балицького.

Знаковим є вже той факт, що Ірина Фаріон приїхала не перед виборами, як зазвичай це роблять кандидати, а одразу після них. Можливо, саме тому спілкування вийшло невимушеним, щирим, без агітаційної гіркоти чи мантр типу «вибери мене». Великий плюс від цієї зустрічі отримала і громадська організація – організатор зустрічі, адже порівняно з попередніми камерними проектами дискусій з Олегом Соскіним чи дрогобицькими кандидатами-мажоритарниками це був дійсно проект, який вийшов на загальноміський рівень і вдався беззаперечно.

Подякувавши трускавчанам за 45% підтримки партії «Свобода», Ірина Фаріон розповіла про свій шлях до цієї політичної сили. Вирісши в типово галицькій (корінна львів`янка!) родині, Ірина Фаріон засвоїла з самого малечку: «Що кажуть у школі – це брехня, що кажуть вдома – це святе!». А вдома слово «партія» мало явно негативний відтінок, тож будь-які партійні структури кандидат наук, доцент Ірина Фаріон намагалася оминати. Але, розповідає п. Ірина, якщо ти не цікавишся політикою, то політика зацікавиться тобою. Так і сталося. Через невинний плакат з написом «Не знаєш? Не розумієш? Не шануєш?» та зображенням поїзда, який мчить у напрямку Росії, викладач Фаріон та її студентка-архітектор П`єцух з подачі «русского молодьожного общєства» мали великі проблеми з правоохороними органами – за «розпалювання міжнаціональної ворожнечі». Саме тоді в пошуках хорошого юриста Ірина Фаріон вперше переступила поріг партійного офісу, офісу Соціал-національної партії. Це було в 2003 році, а в 2004 партія здійснила ребрендинг на «Свободу». В тому ж 2004, коли Олег Тягнибок на горі Яворина виголосив промову, заявивши, що Україною керує «жидівсько-москальська мафія» (за що був виключений з фракції «Нашої України»), вже не партія допомагала Ірині Фаріон, а вона партії. Її ґрунтовне лінґвістичне дослідження етимології слів «жид» та «москаль» дозволило Олегу Тягнибоку виграти всі суди з цього питання.

З двох годин часу зустрічі з Іриною Фаріон півтора становив її монолог. Але навіть якби цей монолог тривав вдвічі чи втричі довше, то навряд чи хтось покинув би зал. Непересічна особистість, непересічні думки, розповіді про непересічних, знакових людей, таких як знаменитий кінорежисер Юрій Іллєнко (помирав стоячи), його брат Михайло (номінант на «Оскара» із стрічкою «Той, хто пройшов крізь вогонь»), о. Рафаїл Турконяк (перекладач Острозької Біблії), гуморист Євген Дудар (живе на хуторі Мозамбік і не їсть вишень та черешень, щоб шпакам було що їсти), закарпатський мовознавець Павло Чучка (двадцять років працював над зібранням та упорядкуванням питомо українських імен), лікар, дипломат та філософ Юрій Щербак… Добірна мова Ірини Фаріон линула не лише до вух, а в самі серця. Бо важко було залишатися байдужим до розповідей про батька, який вчив ніколи не опускати голову ні в прямому, ні в переносному значеннях, неможливо було не посміятися із жартів про «Верховний тераріум» (так Ірина Фаріон називає Верховну раду), зал відчував не лише біль мовознавця, але і її силу та завзяття, її заразливий і такий потрібний нашому народу оптимізм. Пригадувалося «Не ридать, а здобувать хоч синам, як не собі, кращу долю в боротьбі…».

 І хоча про майбутню роботу в парламенті депутат говорити не захотіла («минуле пройшло, майбутнього ще немає і не знати, чи буде і яке буде, а живемо ж сьогодні…»), але зрозуміло, що не байдикуватиме вона там, о ні! «Свобода» має тільки 37 мандатів із 445, це краплина в морі, але це є та закваска, яка з муки та води робить тісто на смачний та поживний хліб. Шістсот років Україна не мала державності, втративши її в XIV столітті, тож потрібно навіть на помилках вчитися її будувати. Її – це нашу державу, Україну, на своїй, Богом даній землі. І рука не здригнеться, щоб змінити все на користь українців, титульної нації.

Книгу «Націоналізм» Дмитра Донцова, плакати на мовну тематику, які виготовлялися під час каденції депутата облради, рішучість та наполегливість – все це візьме з собою Ірина Фаріон до Києва. Її дуже не хотіли бачити народним депутатом, ЗМІ роблять їй імідж екзальтованої націоналістки, котра воює з Машами, Дашами, Пашами, Мішами та Дімами в дитячих садочках, дехто ліпить їй ярлик «фашистки», але Ірина Фаріон – це Ірина Фаріон. Просто жінка, просто українка-галичанка-націоналістка-патріотка. Вона не належить до сірої маси, а є яскравою постаттю, котра має великі шанси стати жінкою № 1 в українській політиці.

Володимир Ключак

Слухання – громаді, вигода – міській раді

Минулий тиждень хоч і не був істотно багатий на масштабні події, проте декілька важливих заходів таки відбулося. Один із них – засідання сесії міської ради, що відбулося 29 листопада, два інші - громадські слухання. Тематика останніх двох зборів була вельми суперечлива: перша частина слухань мала дати відповідь на питання, де у місті ставити ще один пам'ятник Великому Каменяреві. Друга ж повинна була визначити долю будівництва каплички на вулиці В. Івасюка. І якщо під час розгляду питання майбутнього місцевстановлення пам'ятника його розгляд швидше нагадував добре поставлену п'єсу в одну дію, то питання друге через категоричність та полярність висловлюваних думок і справді було громадським слуханням. Шкода лишень, що підґрунтям для цієї полярності стала релігія.

Ледь я увійшла до зали засідань народного дому - стало зрозумілим: питання щодо місця, де буде встановлено пам'ятник, вже вирішене, залишилося лишень майстерно відіграти офіційну частину. А для цього усе було готово: і «масовка» із прихильних пенсіонерів та освітян, і «важка артилерія» із найближчого чиновницького оточення мера Руслана Козира, готова використати будь-які аргументи аби лишень... Думаєте для того, щоб ще раз возвеличити дух великого українського генія? Помиляєтеся. Усе - заради того, щоб ЗАТ «Трускавецькурорт» залишився без ділянки у 14 сотих біля музею М. Біласа. Палкі промови начальників управлінь доводили: чотирнадцять соток біля музею, навпроти міської ради, ніби створенні саме для того, аби там стояв Великий Каменяр. Короткі, ніби завчені репліки поважних осіб, наближених до міськради, зайвий раз засвідчили: громадською думкою тут навіть і не пахне. Хоча б через те, що така одностайність аж ніяк не притаманна трускавецькій громаді. Та й опонувати такому напору любові до Франка та патріотизму ніхто не наважився. Не наважилися навіть ті, котрі справді думають інакше, боячись отримати клеймо антипатріотів.

Є і ще кілька фактів, котрі підтверджують відсутність громадської думки на зборах. По-перше, ніхто з присутніх навіть не пробував поцікавитися чиїм коштом буде створено пам'ятник та де громада візьме гроші на облаштування земельної ділянки, яка, між іншим, і надалі знаходиться у користуванні ЗАТ «Трускавецькурорт». Яким чином погоджуватимуть ситуацію з товариством, котре вже розпочало роботи з демонтажу підвальних приміщень? Бо може громада і не відає, та чиновники мерії як ніхто добре знають у якому стані зараз знаходиться та ділянка і скільки мільйонів треба витратити аби її облаштувати. Мало того самі вони це добре розуміють і як то кажуть «не для преси» підтверджують: у місті таких коштів немає, а благодійників, котрі б за це узялися - тим більше. Ніхто з активістів не підняв питання, а що будемо робити з пам'ятником Івану Франку, котрий вже сиротою стоїть біля церкви св. Миколая? А може громада просто не відає, не розуміє, що відбувається насправді?

Але важливо й інше. Пасивність місцевих мешканців у громадських слуханнях, яка вже не раз ставала причиною глобальних змін, що аж ніяк не були на користь місту. Громада, здається, і тут вкотре спасувала, бо повірила у патріотичні наміри міської влади, мало того, особливо активні закликали збирати кошти на пам'ятник. І це справді дивує: у Трускавці хіба що лінивий не чув про те, що новий витвір скульптора Самотоса та архітектора Каменщика наче вже існує, і припускається, що за нього вже щедро заплатили ті, хто свого часу «подбав» про знищення старого франкового погруддя.

А ще існують версії того, що ці громадські слухання - ще один вмотивований крок влади до бажаної мети: звільнення скверу від згаданого погруддя. Та цього разу влада діє досить обережно. Бо якщо його не вдалося знищити, хто дає гарантію, що завтра його не вкрадуть? Чи не знищать знову? Не вчинять так, як вже вчинили, але вже з гарантією, що Духу Франкового там не буде? Бо ж не буде, точно. І цю здогадку легко підкріпити словами головного архітектора пана О. Грищенка, мовляв, сквер - місце не дуже доречне для пам'ятника І. Франкові... Сьогодні недоречне для пам'ятника, завтра - знову для погруддя.

Яна Липнева, газета «Трускавецькурорт»

Преса? Якісь проблеми?

У четвер, 6 грудня, в Дрогобичі пройшло чергове засідання Дискусійного клубу. Цього разу – в приміщенні «Пори». Одразу кинулася у вічі тотальна символіка «Батьківщини» і великий портретище Романа Ілика, так що не знаємо як кому, а нам було досить некомфортно знаходитися під наглядом цих безжальних очей невизначеного кольору. Оскільки одним зі співзасновників Дискусійного клубу є довірена особа Романа Ілика, а засідання відбуватимуться в цьому приміщенні із «іконою», то представник «Трускавецького вісника» призупиняє свою участь в проекті Дискусійного клубу. Тим більше, що саме тут, у цьому приміщенні, проходили засідання сумнозвісного руху «Чесно», який дискредитував саме поняття чесності.

Але оскільки ми вже побували на засіданні ДК, яке стосувалося проблем четвертої влади, тобто ЗМІ, то подаємо невеличкий репортаж про цю зустріч.

Отже, в засіданні взяли участь такі громадські діячі (в тому числі і журналісти) як Хосе Турчик, Святослав Сурма, Михайло Ваврин, Леонід Тимошенко, Ярослав Бігуняк, Анатолій Власюк, Роман Ощипок, Леонід Гольберг, Анна Волошин, Валерій Каленюк, Ярослав Баран, Сергій Матійко, Ігор Чиж, а також ще двоє осіб, чиїх прізвищ, на жаль, не знаємо. Кожен говорив те, що думав, тому щирість була присутня тут однозначно. Інша річ, що не кожен вмів чи міг до кінця вислухати та зрозуміти позицію іншого.

«Живемо в епоху аматорів і дилетантів», - так розпочав своє бачення проблем четвертої влади Леонід Гольберг, заступник редактора дрогобицької Інтернет-газети «Майдан» і дописувач «Кур’єра Галіцийського» та ряду інших видань. Він зупинився на таких явищ як неграмотність та нефаховість людей, які пнуться в журналісти, але ними навряд чи колись стануть. І причин цьому багато – від незнання елементарних правил орфографії, незнання відмінків аж до невміння бачити різницю між статтею і репортажем. Своєю найбільшою помилкою Леонід Гольберг назвав факт рекомендації ним у Національну спілку журналістів України дрогобичанина Олександра Магльони, також журналіст мав намір розповісти і про те, як членом НСЖУ став його дрогобицький колега Тимофій Хащівський, проте ведучий ДК вирішив, що на цьому акцентувати увагу присутніх не варто. Тож Анатолій Власюк (ведучий Дискусійного клубу) вирішив нагадати і про західній стандарт журналістики, чим спричинив дискусію, що цей стандарт стосується виключно новин. Як зауважив Леонід Гольберг, новини не повинні коментуватися, а цим найбільше грішать в місцевих ЗМІ.

Неприємно було слухати, як окремі громадські діячі намагалися вилити якнайбільше бруду на таку знану та давню дрогобицьку газету як «Галицька зоря». На їхню думку, вона мала б стати місцевим «Експресом», але піар-менеджер Ярослав Баран звернув увагу, що «Експрес» не повинен бути прикладом і пояснив чому саме.

Про те, що журналіст повинен бути бійцем, а все решта прийде з досвідом, говорив Хосе Турчик, а редактор «Чумацького Шляху» Валерій Каленюк підняв дуже актуальну тему відповідальності за написане в контексті авторства публікацій. Появилося безліч статей, в тому числі у друкованих ЗМІ, які підписані псевдонімами. Чого боятися, якщо ти пишеш правду? Навіщо ховати своє обличчя? Але й тут не все так однозначно. Ярослав Баран навів приклад, які проблеми виникли в одного його трускавецького колеги, коли той хотів подати інформацію про аварію за участі високопосадовця.

Створити громадську організацію «Четверта влада» закликав Анатолій Власюк, натомість Святослав Сурма пропонував започаткувати якісно новий проект редакційної ради, до участі над розробленням якого зголосилися Роман Ощипок, Анатолій Власюк, представники телеіндустрії, а також автор цих рядків. Ідею такого проекту пан Сурма виношував ще тоді, коли зробив зустріч понад сорока журналістів нашого регіону, але ця ж зустріч показала, що багатьом із «акул пера» просто наплювати на свій професійний ріст чи на якусь відповідальність. До речі, Леонід Гольберг теж говорив про професійну етику та цехову солідарність, проте в дещо іншому контексті.

Не розвивається на наших теренах історична журналістика – нарікав Валерій Каленюк, тож з цього приводу свої міркування виклав декан історичного факультету ДДПУ, професор Леонід Тимошенко. Стан дрогобицької журналістики такий, якого заслуговує наша громада, зауважив Леонід Володимирович. Про апатію та байдужість громади до дійсно вартісних речей і падкість на сенсації та сенсаційки говорив Роман Ощипок. Для прикладу, «Майдан» має більше читачів поза Дрогобичем, хоча саме дрогобичани мали б займати найактивнішу позицію в питаннях, які піднімає ця Інтернет-газета. Також пан Ощипок розповів про те, як влада всіляким способом ухиляється від надання інформації і про те, як його одного разу всупереч здоровому глузду та законодавству України побавили права бути присутнім на одному із засідань в Ратуші.

Свої думки щодо росту популярності видань з точки зору паблік рілейшенз висловив Ярослав Баран. Співвідношення між розумними, інтелектуально мислячими людьми та сірою масою в нас складає 20 на 80, зауважив піар-менеджер (і одночасно журналіст), а завдання ЗМІ – змінювати ці показники на краще. Тут важко не погодитися із паном Ярославом, тож тепер стає зрозуміло, хто ж насправді обрав собі депутата на Дрогобиччині. І хоча завдання журналістики – стати вихователями суспільства, та інколи складається враження, що це суспільство хоче методів не Корчака чи Ващенка, а Макаренка.

Та головний акцент робимо на тому, що абсолютна більшість місцевих ЗМІ не була представлена на цьому Дискусійному клубі. Отже, всіх все в нашій «четвертій владі», напевно, влаштовує. Не дивно, адже журналісти – дзеркало суспільства. А суспільство хоча критикує владу, та все одно її обирає, переобирає і все його влаштовує. Так само і з мас-медіа – може, вони не такі, як мали б бути, але інших немає і найближчим часом навряд чи появляться. Бо як слушно зауважив хтось на цьому засіданні ДК, «стара гвардія» не хоче допустити нових ініціативних людей. Змія вже не має ні сили, ні бажання скидати старе ліновище, тому й не росте. А стара шкаралупа не підходить розміром для нового покоління. Адже старе вино у нові бурдюки не наливають…

Володимир Ключак

Дискусійний клуб: проблеми боротьби з корупцією на Дрогобиччині

Саме цю тему 29 листопада розглянули учасники чергового, двадцять четвертого, засідання Дискусійного клубу. Стає очевидним, що ні міліція, ні прокуратура, ні СБУ, ні суд серйозно з корупцією не борються. Маємо лише хвилі кампанійщини. Похапають декількох дрібних корупціонерів - і все. Скажімо, в Дрогобичі розтрубили, що впіймали на хабарі одного професора із місцевого університету, а в Дрогобицькому районі говорили про "закриття" головного архітектора та одного з голів сільських рад. Минув час - і про ці справи ні слуху, ні духу. Чи відпустили затриманих, чи виправдали їх, чи, швидше за все, "тримають на гачку" - до наступного етапу так званої боротьби з корупцією.

Наступного дня після засідання Дискусійного клубу в Києві мало відбутись якесь грандіозне зібрання щодо боротьби з корупцією. До речі, двоє учасників дискусії - Ростислав Афанасьєв і Олег Балог - мали бути на ньому присутніми. Особливий ентузіазм випромінював колишній майор міліції п. Афанасьєв, який на наших теренах очолює відповідну структуру по боротьбі з корупцією, охоплюючи сім районів колишньої Дрогобицької області. Втім, якщо на цьому засіданні мав виступити Віктор Янукович і вищі чини з прокуратури та міліції, то мова, швидше за все, мала йти або про черговий етап кампанії по боротьбі з корупцією, або просто вирішили поговорити на цю тему, щоби не забути. Скептичне ставлення до цього було висловлене учасниками Дискусійного клубу. Забігаючи наперед, скажемо, що так, власне, й сталося. У новинах взагалі не показали цього засідання, а президент його не відвідав.

Але повернімося до самої дискусії. Громадський діяч Валерій Каленюк-Краковецький нагадав присутнім, а що ж таке, власне, корупція. Мабуть, багатьом доцільно дійсно мати теоретичні основи цього огидного явища, аби знати, як найперше її кваліфікувати, бо не все відноситься до корупційних діянь. Тоді знатимемо, як боротись з корупцією.

Координатор дрогобицького руху "Чесно" Тарас Демко зупинився на діяльності цієї громадської організації під час передвиборчої кампанії. Він також зауважив, що й після виборів у "Чесно" буде багато роботи, адже слід профільтрувати депутатів місцевих рад й серйозно готуватися до виборів 2015 року. До речі, четверо з постійних учасників Дискусійного клубу (Тарас Демко, Володимир Кондзьолка, Богдан Юзефів і Богдан Гринчишин) четвертого і п'ятого грудня мали бути в Києві на зібранні всеукраїнського руху "Чесно", так що цікаво буде послухати наших колег після їхнього приїзду. Говорив Тарас Демко і про так званий непотизм, коли родичі йдуть до влади. Маємо приклади не лише у Києві, а й на місцях.

Голова громадської організації "Нові горизонти" й головний редактор однойменної газети Олександр Магльона зупинився на так званій регуляторній політиці місцевої влади, а, вірніше, на фактичній її відсутності. Якби все здійснювалось, як належить згідно чинного законодавства, багатьох корупційних діянь можна було би уникнути. Олександр Магльона запропонував також застосувати нетрадиційні форми та методи боротьби з чинною владою, аби спонукати її до більш активного виконання покладених на неї обов'язків. Зокрема, він говорив про розповсюдження листівок на актуальні теми, оскільки випуск газет - це доволі дороге задоволення. Згодом ці листівки можна було би розклеювати по місту. Пропозиція, що й казати, цікава, але яким буде її втілення у життя - покаже час.

Громадський діяч Хосе Турчик розповів про свої поневіряння різними дрогобицькими конторами. Він хоче встановити у себе в помешканні автономне опалення, але принципово не дає хабарів. Тому й доводиться по декілька разів ходити за якоюсь довідкою чи підписом у документі. Тепер мова пішла вже на другий десяток. Наш краянин усе ретельно занотовує в щоденник, так що, можливо, колись прочитаємо цей своєрідний детективний роман по-дрогобицьки. Говорив Хосе Турчик і про те, що депутати Дрогобицької міської ради фактично грають за своїми правилами, які не збігаються з тим, що від них хоче громада. Він запропонував виписати ці правила й ознайомити з ними народних обранців. Що ж, ідея хороша, залишається «дрібниця» - втілити її в життя.

Керівник Центру громадських експертиз Олег Косик зауважив, що маємо проблеми боротьби з корупцією, оскільки пасивною залишається громада. Він запропонував провести Форум громадських організацій, на якому розглянути цю проблему.

Ідея подібного зібрання належить ще одному постійному учасникові Дискусійного клубу Святославові Сурмі. Він висловив її на одному з попередніх засідань. Але, знову ж таки, від народження ідеї до втілення її у життя - дистанція великого розміру.

Редактор "Трускавецької газети" Руслан Солонець запропонував розширити коло громадських організацій і провести Форум громадських організацій Дрогобиччини. Ідея варта уваги, але, знову ж таки, хто збиратиме докупи громадські організації не лише Дрогобича, а й Трускавця, Борислава, Стебника, Дрогобицького району? З іншого боку, слід, мабуть, провести ревізію діючих громадських організацій, бо часто-густо буває так, що є лише керівник і два-три члени, а дієвості, проведення заходів нема, як і звітності про свою роботу. До речі, з першого січня наступного року вступає в силу новий закон, за яким передбачена саме звітність громадських організацій. Тоді ми й побачимо, скільки насправді громадських організацій ми маємо. Про це присутнім нагадав Олександр Магльона.

Олег Балог, керівник громадської організації з грізною назвою "Служба безпеки управління "Антикоруп-ція", зупинився на проведеній роботі щодо необґрунтованих тарифів на комунальні послуги, запроваджених дрогобицькою владою. Мабуть, активісти організації дійсно старались, але до них виникло чимало запитань з цього приводу. Зокрема, Олександр Магльона зауважив, що подібну роботу провела інша громадська організація - "Дрогобицька громада" на чолі з Богданом Юзефівим. Ефективність була, адже Антимонопольний комітет призупинив виконання рішень дрогобицької влади, оштрафувавши КП "ЖЕО" на десять тисяч гривень. Олег Балог визнав, що їхня організація виграла грант щодо втілення в життя цієї теми, проте він не знайшов взаєморозуміння з боку Богдана Юзефіва, не отримав від нього необхідних документів, а тому довелося самотужки все робити самим. Тому на сьогоднішній день ми бачимо ще одну важливу проблему - взаємодію між громадськими організаціями. Якщо цього не буде, доведеться визнати, що громада не зможе належним чином контролювати владу.

Як завжди, своїм гострим словом підбив підсумки дискусії народний трибун Ярослав Бігуняк.

Детальний виклад розмови на Дискусійному клубі читайте на сайті tustan.io.ua, а відеозвіт шукайте на Ютубі за посиланням "Інтерв'ю Анатолія Власюка 24 Диско-клуб".

Анатолій Власюк, часопис «Тустань»

Товариські матчі в міжсезоння

Завершилося перше коло чемпіонату Львівської області з футболу серед дитячо-юнацьких команд. Футболісти ФК «Трускавецькурорт», старша вікова група, посідають на проміжному фініші перше місце і сподіваються втримати його після завершення сезону. Не менш амбіційні й молодші вихованці Івана Павлика. Вони хоч і після першого кола знаходяться на третьому місці в турнірній таблиці, все ж до золота не так уже й далеко. Як воно буде, поживемо - побачимо, а поки що наші футболісти проводять тренувальні ігри і, судячи з результатів, настрій у трускавчан непоганий.

Двічі на міцність трускавецьких колунів перевіряли столичні спортсмени з Білої Церкви та київського «Моноліту». Виходячи з результатів - перевірку не пройшли саме гості.

Спершу трускавчани буквально познущалися над білоцерківськими академіками, перегравши суперника з рахунком - 9:1. Після гри тренер гостей зізнався, що давно вже не зустрічав таку сильну та мобілізовану команду, яка навіть у товариських матчах налаштована на боротьбу до останньої хвилини.

Далі, перед курортниками не встояв «Моноліт», футболісти якого отримали в свої ворота ще більше м'ячів - дванадцять. Щоправда й господарям забили на м'яч більше, аніж білоцерківці. До речі, в обох випадках зустрічалися спортсмени 2000-2001 років народження. І попри те, що вся команда ФК «Трускавецькурорт» заслуговує похвали, все ж хочемо виокремити голеадорів Романа Рурського, Юрія Романюка, Мар'яна Дроздова та Ростислава Бо-люка. Його старший брат Владислав визнаний кращим гравцем.

Кілька днів тому тим же складом трускавчани їздили в Моршин, де провели третю за ліком контрольну гру. Цього разу ми поступилися супернику, який краще пристосований до поля з штучним покриттям, якого у нас, на жаль, немає.

В цілому тренер ФК «Трускавецькурорт» Іван Павлик задоволений підготовкою своїх підопічних та їх фізичним й моральним станом до зимових баталій та весняної першості області.

На черзі ще ряд запланованих товариських зустрічей, в яких, сподіватимемося, наші футболісти виглядатимуть не гірше попередніх поєдинків.

Віктор Стецько, газета «Трускавецькурорт»

Нова система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

З 01.01.2013 державна реєстрація прав проводитиметься органами державної реєстрації прав – структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби, та нотаріусами, як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Органами державної реєстрації прав проводитиметься державна реєстрація прав: з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема у випадку державної реєстрації права власності на новостворені чи реконструйовані об’єкти нерухомого майна, на новосформовану земельну ділянку, у разі внесення нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи; на підставі рішень органів влади, зокрема на підставі рішення суду, органів прокуратури, податкових органів, органів місцевого самоврядування; а також речових прав на нерухоме майно, які виникли до 01.01.2013 та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.

У свою чергу у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва державна реєстрація прав проводитиметься безпосередньо нотаріусом, який вчинив таку дію.

Поряд з цим, наслідком запровадження нової системи державної реєстрації прав є спрощення процедури виникнення права власності на новосформоване (новостворене) нерухоме майно. Так, для проведення державної реєстрації права власності на виділену в натурі земельну ділянку особі, після проведення реєстрації самої земельної ділянки, можна подати документи до органу державної реєстрації прав самостійно або через державного кадастрового реєстратора в електронній формі.

Слід відмітити, що за отриманням свідоцтва про право власності на нерухоме майно не потрібно звертатися до органів місцевого самоврядування, оскільки видача такого свідоцтва, як зазначалося вище, здійснюватиметься одночасно з проведенням державної реєстрації прав органом державної реєстрації прав.

До 01.01.2013 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Розгляд заяв про проведення державної реєстрації прав, надання інформації з Реєстру прав здійснюватиметься БТІ до 30.12.2012.

Однак, законодавством України для проведення державної реєстрації прав, надання витягу або відмову в реєстрації або надання інформації відведений певний час, що становить не більше 14 робочих днів з дня прийняття відповідної заяви.

 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» чітко визначає строки проведення державної реєстрації прав. Так, державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводитиметься в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію. З 01.01.2014 р. передбачається скоротити строк державної реєстрації права власності на нерухоме майно (надання відмови в ній) до п’яти робочих днів.

Р. Федурко, начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Трускавецького міського управління юстиції

 



Создан 07 дек 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником