Трускавецький вісник № 3 (546) від 9 січня 2013 р.

 

Трускавецький вісник № 3 (546) від 9 січня 2013 р.

09.01.2013



 

У номері: Інтерв’ю з Надією Скотною; Найбільший Дідух у Трускавці; Різдво в Дрогобичі; Кримінальні новини; Санепідемстанції ліквідували; Зустріч з Максимом Кіндруком.

Новини Трускавця та регіону

Найбільший Дідух у Трускавці

Напередодні Різдвяних свят в готельно-курортному комплексі «Карпати» в Зимовому саду було встановлено інсталяцію з соломи «Наш Дідух». Нав’язуючи до найдавнішої у світі землеробської культури на теренах України (8 тисяч років тому, над Дністром), відома майстриня Ірина Світ з Самбірщини сотворила справжнє диво із натурального матеріалу – соломи (пшениця, жито, ячмінь, овес, льон та інші злаки). Понад двометровий шедевр у формі Рай-Дерева Життя має на меті привернути увагу до нашої древньої та самобутньої української національної культури, популяризувати розвиток народної творчості, прикладного мистецтва та сприяти вихованню молодого покоління на основі традиційних цінностей. Дідух, який в українській традиції ставлять на покутті (почесному місці) на Святий Вечір, є символом нашого невмирущого роду, тяглості поколінь, пам’яті про наших предків.

У Трускавці пройде марш підтримки родини Павличенків

На суботу, 12 січня, заплановано проведення маршу підтримки родини Павличенків у Трускавці. Акція повинна пройти о 15.00 біля верхнього бювету (вулиця Суховоля). Про це інформують розвішані по місту афіші.

Нагадаємо, що Дмитра та Сергія Павличенків підозрюють у вбивстві судді. Справа викликала чималий резонанс в Україні. У грудні 2012 року марш на підтримку родини Павличенків пройшов у Львові.

У Дрогобичі відбудеться зустріч з письменником Максимом Кіндруком

В центральній бібліотеці імені В’ячеслава Чорновола (м. Дрогобич) 25 січня відбудеться зустріч із сучасним українським письменником Максимом Кіндруком. Про це інформує наше джерело з посиланням на Вуличний університет, який діє в Дрогобичі. Максим Кіндрук перебуватиме у місті Котермака на запрошення приватної особи, тут він презентуватиме свою книгу «Бот» (суміш комп’ютерної фантастики, трилеру та детективу). Початок зустрічі заплановано на 12.00.

Різдвяні концерти в Дрогобичі

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької міської ради, сьогодні, 9 січня, о 13.00 на площі Ринок розпочнеться Різдвяне дійство «Колядуймо разом з нами» за участю церковних та світських колективів.

Натомість у суботу, 12 січня, у Народному домі ім. Івана Франка відбудеться спільний концерт зразкового ансамблю танцю «Верховинка» Дрогобицького Народного дому ім. І.Франка, вихованців Стебницької музичної школи та зразкового ансамблю танцю «Лада» рівненського міського палацу культури (кер. В. Гарасим’як). Запрошуємо усіх дрогобичан та гостей міста взяти участь святкових заходах.

А 4 січня у Дрогобичі відбулося передріздвяне дійство: на площі Ринок, поряд з Рідзвяною шопкою та головною ялинкою, встановили один із символів Різдва – Дідуха. Почесну місію виносу солом’яного оберегу під звуки гучної коляди виконали міський голова Олексій Радзієвський та секретар міської ради Тарас Метик. З благословенням до присутніх звернувся священик Кафедрального собору Пресвятої Трійці Мирослав Соболта. В урочистостях встановлення різдвяного символу взяв участь заслужений ансамбль пісні і танцю України «Верховина», у виконанні якого прозвучала низка колядок.

Дрогобицьку райдержадміністрацію відвідав владика Ярослав

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької РДА, 4 січня райдержадміністрацію з передсвятковим візитом відвідав єпископ Самбірсько-Дрогобицький УГКЦ владика Ярослав (Приріз). Єпископа прийняв виконувач обов'язків голови райдержадміністрації Михайло Винницький. У зустрічі взяли участь заступники голови райдержадміністрації Іван Мізерник, Галина Гайдук, керівник апарату райдержадміністрації Олександр Філіпенко, о. Іван Паньків. Владика Ярослав привітав керівництво району з Новим роком та Різдвом Христовим, поблагословив на успішну працю з Божою допомогою в ім'я Української держави.

Вчора Дрогобицький район проводжав делегацію з Горлівки

Як інформує офіційний сайт Дрогобицької РДА, 8 січня виконувач обов'язків голови райдержадміністрації Михайло Винницький зустрівся з делегацією педагогів та школярів з м. Горлівка Донецької області, які гостювали у Дрогобицькому районі на Різдво. Він привітав гостей з Різдвяними святами та висловив сподівання, що співпраця між Дрогобиччиною та Горлівкою буде розвиватися і міцніти, слугуватиме єднанню та взаєморозумінню між українцями Сходу і Заходу.

Гості захоплено розповіли про свої враження від перебування на Дрогобиччині, від незабутніх екскурсій та галицьких Різдвяних традицій. Особливо було відзначено теплий та щирий прийом у вороблевицьких та михайлевицьких родинах, у яких проживали горлівські діти. Приємно, що за такий короткий час діти навчилися різдвяних колядок, віншувань, а дехто навіть брав участь у вертепі.

Заступник голови райдержадміністрації Галина Гайдук, яка взяла на себе організацію цікавої екскурсійної програми, вручила дітям і педагогам сувеніри на згадку про Дрогобиччину. У зустрічі взяли участь керівник управління освіти Іван Стецко, методист Ярослава Баранич та директори Вороблевицької і Михайлевицької шкіл Михайло Бунь і Світлана Шукост. На завершення за давнім українським звичаєм всі разом заколядували. Після зустрічі в райдержадміністрації делегація з Горлівки відбула додому.

Власна інформація

Санепідемстанції ліквідували

На Дрогобиччині замість чотирьох санепідемстанцій – Дрогобицьких міської і районної, Бориславської та Трускавецької – запрацювали два управління Головного управління Держсанепідемслужби у Львівській області. Це Дрогобицьке міжміське, яке обслуговуватиме Дрогобич, Трускавець і Стебник, та Дрогобицьке міськрайонне, яке обслуговуватиме населені пункти Дрогобицького району, а також місто Борислав і селище Східницю. Про це 20 грудня повідомив в.о. головного державного санітарного лікаря Дрогобицького району Володимир Паращак. Санепідемстанції виконували покладені на них повноваження до 25 грудня 2012р., відтак їх ліквідували. Нова структура запрацювала з 1 січня 2013 року.

Іван Тихий, газета «Галицька зоря»

На Різдво до Дрогобича

Цьогорічне Різдво долає кордони. Адже цього року польські школярі та вчителі із міст Госціно та Вроцлав його відсвяткували у дрогобицьких родинах. Все це відбулося у рамках Всеукраїнської акції «Святкуймо Різдво разом». Акція передбачає не лише наминання української куті та пампушок, а й цікаві «вилазки» по старовинних вулицях Дрогобича, відвідини унікального Трускавця та княжого Львова.

"Під час перебування на Львівщині гості ознайомилися з українськими різдвяними традиціями та звичаями, стали учасниками Святої вечері, святкували у родинах Різдво, відвідали святкові Богослужіння у храмах Дрогобича" – розповіли організатори акції.

Артур Сом

КУН Дрогобича очолив Орест Дмитрів

Напередодні Нового року відбулася звітно-виборна конференція міської організації Конгресу Українських Націоналістів. Позаяк Тарас Гентош уже рік очолює обласний провід КУН, то попросив своїх однопартійців звільнити його від обов’язків голови проводу Дрогобицької організації. Конференція задовольнила його прохання і обрала головою проводу міської організації КУН Ореста Дмитріва.

Іван Миколаїв, газета «Галицька зоря»

Смерть на Зварицькій

Цьогорічне Різдво не обійшлося без трагічних наслідків. Як нам стало відомо, 7 січня о 03:05 до оперативно-координаційного центру Головного територіального управління МНС у Львівській області надійшло тривожне повідомлення про пожежу, яка виникла в житловому будинку на вул. Зварицька у Дрогобичі. Пожежу, яка охопила площу в 20 м.кв., встигли локалізували менше ніж за десять хвилин. Окрім матеріальних збитків не обійшлося без постраждалих. За інформацією прес-служби ГУ МНС у Львівській області внаслідок пожежі травмувалась одна жінка 1957 р. н., також на місці трагічної події вогнеборці виявили тіло власника помешкання без ознак життя.

Артур Сом

Нетверезий чоловік травмував ножем рідних брата та сестру

У Дрогобицьку центральну міську лікарню 2 січня 2013 року потрапили двоє мешканців Дрогобицького району з тілесними ушкодженнями у вигляді ножових поранень. Як виявилось, травмування чоловік та жінка отримали від рідного брата.

До чергової частини Дрогобицького міськвідділу міліції надійшло телефонне повідомлення від чергової медсестри центральної міської лікарні про поступлення у приймальне відділення двох громадян з ножовими пораненнями. Обох потерпілих доставили до лікарні машиною швидкої допомоги. У 40-річного чоловіка - ножове поранення грудної клітки, а у 52-річної жінки - різана рана пальця лівої руки. Як з’ясувалося, того вечора між братами виник словесний конфлікт, який невдовзі переріс у бійку. Під час сутички один з братів вдарив іншого ножем у груди. На допомогу молодшому братові підбігла сестра. Однак старший, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, розмахував ножем і заподіяв тілесні ушкодження ще й сестрі.

У відділі міліції винуватець сімейної трагедії розповів про обставини, які призвели до драматичного завершення родинних відносин. Принагідно чоловік згадав про непорозуміння між ріднею, з якою ділив спільний дах над головою, а ще – про кривду близьких родичів, постійні суперечки за дрібниці.

Натомість потерпілі скаржились правоохоронцям, що чоловік зловживав алкоголем. Через п’яні витівки брата між родичами постійно виникали конфліктні ситуації. І, намагаючись перешкодити братові зловживати алкоголем, брат зі сестрою поплатилися.

На даний час Дрогобицьким міським відділом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України. Проводиться досудове розслідування.

Відділ зв’язків з громадськістю ГУМВС України у Львівській області (за матеріалами Наталії Постойко, Дрогобицький МВ ГУ МВС України у Львівській області)

Два крила долі

/Інтерв'ю з ректором ДДПУ ім. І. Франка Надією Скотною/

Уперше в історії Дрогобицького педуніверситету ректорський портфель у руках жінки. Надія Володимирівна ніколи не обтяжувала себе думкою щодо цієї посади, позаяк майже чверть століття вузівський колектив очолював її чоловік Валерій Григорович Скотний. Та коли невблаганна смерть зупинила земну ходу ректора, багато людей звернулися до неї з прохання продовжити його справу. Адже завдяки його старанням інститут набув статусу педуніверситету; відкрито п’ять факультетів, вчену раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій, зміцнено матеріально-технічну базу.

Багато хто задавався запитанням: чи зуміє Надія Володимирівна підтримати вузівську атмосферу, чи не виникнуть якісь протиріччя в контексті нового погляду на педагогічну і трудову дисципліну і т.д. Та, здебільшого, доводиться чути такі слова: «Надія Володимирівна – розумна особистість, не злопам’ятна, високо цінує духовний зв’язок із порядними людьми, та й легко уживається з тими, хто має такі ж духовні цінності. Вона досить витримана, цілеспрямована. Багато душевних переживань зберігає у собі і не ділиться з ними ні з ким. Завжди поспішить на допомогу тим, хто в біді». Ця сумарна характеристика підсилює думку про те, що Надія Володимирівна спроможна гідно презентувати вищий навчальний заклад. Днями минуло вісім місяців як вона перебуває у статусі ректора.

- Надіє Володимирівно, як пройшла адаптація у новому для Вас статусі?

- Коли б я беззаперечно сказала, що все пройшло легко і просто, то це була б неправда. Для мене це нова сфера діяльності, до якої я себе не готувала, і тому буває важко. Але водночас буває і легко і приємно тому, що колектив, який зараз виявив до мене довіру – згуртований десятиліттями. І глибини його функціонування сформовані ще в ті часи, коли нас з Валерієм Григоровичем ще не було у Дрогобичі. Тоді переступивши поріг інституту, нас найбільше вразив колектив своєю зрілістю, своїм науковим рівнем, творчим потенціалом.

- Не відаю скільки в Україні жінок є керівниками вишів та, очевидно, гендерна політика має дискримінаційне обличчя.

- Станом на травень 2011 року їх було п’ять. Тепер до нашої плеяди приєдналася ще одна жінка-ректор. Так, що у ректорському корпусі жінок збільшується і це уже тенденція.

- Надіє Володимирівно, на Вашу долю випало чимало різних випробувань. Як виходите із цих ситуацій?

- Чесно скажу – я ніколи не була містиком. Більше містичних начал було у мого чоловіка. У нього була розгорнута інтуїція і такі якості, які були поза межами раціональності. І, недаремно, темою його досліджень було раціональне й ірраціональне. Він мав пласт інтуїтивного бачення, передбачення. В мене цього нема. Але, коли Валерія не стало, то на духовному рівні ми – разом.

Коли відзначали його 60-річчя, я зауважила, що ми – сіамські близнюки в духовному сенсі. Зараз в цьому ще раз переконуюся, і на моєму робочому столі ви бачите нас разом (остання їхня світлина за життя). І дійсно, в цьому кабінеті мені здається, що часом він мене випереджає. Не я приймаю рішення, а він, і мені довелося відмовитися від своїх раціоналістичних поглядів на життя і прийняти його позицію. Я ловлю себе на цьому, що дивлюся на світ його очима.

- Пліткують, що нібито педуніверситет має «розчинитися» у львівських вишах. Ваш коментар до цих новин.

- Якби я в це вірила, то ніколи не написала б заяви про участь у конкурсі на посаду ректора.

- Знаю багато людей, котрі замовляють Службу Божу за упокій душі Валерія Григоровича. І це свого роду данина глибокої шани і поваги до нього. Він вмів дотримати слова незалежно від рангу, статусу людини.

- Я це знаю. Коли приїжджаю на могилу, то завжди бачу квіти, запалені свічки… Я розумію, що до нього приходять люди. Це тішить, адже за християнською традицією чим більше людей його згадують, тим більше він живе.

- Нині у вищій освіті намітилася тенденція різкого скорочення професорсько-викладацького складу. Торкнулася ця проблема і Дрогобича. Чи змушені Ви вдаватись до шокової терапії?

- Починаючи з 2010 року в університеті зменшується контингент студентів, і, відповідно, це зменшення відбувається як за рахунок місць на державній і на платній основі навчання. Це пов’язано з демографічною ситуацією в країні. Наші сусіди, зокрема в Польщі, теж потерпають від цієї проблеми. Вони це збагнули, тому пропонують пільгові умови навчання для бажаючих із інших країн.

Така ситуація зобов’язує нас не приймати споглядальну позицію, а розвивати сильні традиції української науки. В цьому я переконана і болонський процес який «завітав» до нас – це модернізація, але не слід відмовлятися й від тих національних підвалин освіти, що мають позитив. У 2012 році у нас збільшилась кількість бюджетних місць. І хоча відбулися у вузі деякі ротації, ми намагаємося робити все, аби уникнути шоку. Ми прагнемо зберегти кадровий потенціал педуніверситету, дати можливість розкрити свої професійні задатки молодим працівникам, вченим, науковцям, залишити усі спеціальності, які були започатковані у попередні роки.

- Надіє Володимирівно, як доктору філософських наук, щось нове надихнула ректорська посада?

- Нинішня ситуація спонукає мою думку до певних висновків, які необхідно найближчим часом викласти на папір. На рівні освіти нині ведуться розмови, що ми вступили в нову інформаційну добу, і що ця доба знань призведе до кардинальних змін у процесі навчання в технологіях і методологіях. Без сумніву, це так,бо сьогодні відбувся інформаційний прорив. Величезний потік вривається у життя кожної людини, а тим більше людини, котра вчиться. У цьому вирі інформації треба знайти правильні орієнтири, допомогти студентові самому зорієнтуватися у виборі знань. Але не технічні засоби визначають орієнтири, а постать викладача, його людяність і порядність.

- Надіє Володимирівно, перше інтерв’ю у статусі ректора для нашої газети добігає до завершення. Отож під його завісу ще короткий бліц, зокрема, як Вам вдалося виробити захисний імунітет проти «існуючих реалій»?

- Я думаю, що реальність для людини завжди є багатозначною. Вважаю, що людина повинна виробляти в собі захист проти агресії, ненависті, неприязні, зла. Але це вічні атрибути. Як і кожна пересічна людина я теж намагаюся захищатися від цього. Колись вдається, а колись і не дуже.

- А яким чином поповнюється духовно-моральні і фізичні сили після виснажливих словесних спілкувань із людьми, котрі вміють «пожирати» енергію?

- Скажу відверто, стала частіше відвідувати церкву, бо відповідно маю такі потреби, трохи медитую, багато читаю і якомога більше намагаюся спілкуватися з внуками.

- Як вгамовується неприязнь до людей, знаючи про їхню лукавість?

- У принципі не маю права на неприязнь. Якщо казати чесно, то я пройшла професійний гарт, опановуючи професію психолога. Це було давно, але нас вчили, що кожна людина заслуговує на увагу і в кожній людині вживається і добро і зло. Тому слід так побудувати свою сутність до тієї людини, щоби вона повернулася до тебе з ангельськими намірами.

- А що тоді говорити про шляхетність, це вроджена чи набута риса?

- Моя бабуся говорила, що це вроджена риса. Але я думаю, що наша доба вказує на те, що цю якість можна сформувати. При тому, що сьогодні засоби масової комунікації роблять все, аби знищити в людині шляхетність. Однак люди здатні цьому опиратися.

- А чи виникає потреба ревізувати душу?

- Виникає. Звичайно час від часу ревізію треба робити і «санітарне» прибирання теж.

- І… Новий рік і Різдво Христове постукало у двері.

- Крім традиційних побажань щодо здоров’я, щастя, добробуту, хочу побажати всім обрати оптимальний темп життя. Людина не повинна жити з постійним прискоренням. Якраз, здолавши якусь вершину, треба зупинитися на ній і оглянутися, які обрії вона відкрила для себе, а тоді знову рухатися далі. Тобто людина повинна жити некваплячись поспішаючи.

Бажаю всім, щоб був час помилуватися природою, отримати задоволення від спілкування в сім’ї, щоб всі зібралися за Святвечірнім столом, встигнути подарувати кожному усмішку, теплий і щирий поцілунок.

Володимир Турмис, газета «Галицька зоря»

 



Обновлен 13 янв 2013. Создан 09 янв 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником